«Сигнал Путіну: Росія програє». Сенат США підтримав Україну
Сенат США продемонстрував одну з найсильніших двопартійних підтримок України від часу повернення президента Дональда Трампа до Білого дому. 28 липня сенатори 86 голосами проти 12 підтримали подальший розгляд масштабного законопроєкту, покликаного посилити економічний тиск на Росію та Іран.
Процедурне голосування відбулося через кілька годин після поховання сенатора від Південної Кароліни Ліндсі Грема, який був головним автором документа. Безпосередньо перед голосуванням президент України Володимир Зеленський особисто звернувся до сенаторів під час закритої зустрічі, а потім спостерігав за голосуванням у Сенаті.
Законопроєкт офіційно отримав назву «Акт Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Він уповноважує Дональда Трампа запроваджувати мита до 200% проти найбільших у світі покупців російської нафти й природного газу. Документ також розширює санкції проти російських фінансових установ, представників політичної еліти, олігархів і «тіньового флоту», який Москва використовує для обходу чинних обмежень. Санкції проти Ірану пропонується продовжити до 2031 року.
Більше інформації в публікації за лінком
У російській Тулі стріляли в голову компанії-виробника дронів, він у лікарні
У російському місті Тула скоєний замах на очільника компанії, що виробляє безпілотники – про це повідомили місцеві медіа та телеграм-канали 29 липня.
За повідомленнями, у керівника компанії «Російська лабораторія повітряного транспорту» Андрія Черезова стріляли минулої ночі на сходовому майданчику біля його квартири. Нападник зробив три постріли й втік. Дружина Черезова викликала швидку, зараз він у лікарні. Стрільця розшукують.
За довідкою каналу Mash, «Російська лабораторія повітряного транспорту», зареєстрована в 2022 році, займається «науковими дослідженням та розробками в області природничих і технічних наук».
Нещодавно компанія отримала замовлення на постачання безпілотників Воронезькому державному університету для проведення наукових робіт на загальну суму 29,7 мільйона рублів (близько 373,5 тисяч доларів).
Зеленський: питання Криму поки що не на порядку денному переговорів
Питання про повернення окупованого Росією Криму поки що не обговорюється у рамках мирних зусиль щодо припинення війни, заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Fox News під час свого візиту до США.
Відповідаючи на запитання ведучого, чи питання Криму повернулося до порядку денного, він сказав: «Шкода – ні. Чи поки що ні. Побачимо. Не знаю».
«Найголовніше між нами – це земля, вона – дуже важлива. Це – наша територія. Це – наша історія. Йдеться про наші будинки. Але найголовніше – не втратити людей», – зазначив Зеленський.
Під час свого візиту президент України, зокрема, зустрівся з президентом США. За словами Зеленського, вони з Трампом обговорили ліцензії на виробництво перехоплювачів для «Петріотів» і «деякі інші ідеї, які можуть допомогти», а також важливість активізувати дипломатичний процес. Зустріч була закритою для преси. Зеленський був у Білому домі понад годину.
Навесні і влітку цього ркоу військові й енергетичні об’єкти окупованого Росією Криму, а також російські логістичні шляхи зазнають найбільших атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, на півострові через дефіцит пального заборонили продаж цивільним бензину, запроваджені графіки відключення електроенергії.
У червні тоді міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що окупований Крим «найближчим часом перетвориться на острів» через дії українських дронів.
Українська влада неодноразово заявляла, що будь-яка мирна угода, яка передбачає територіальні поступки Росії чи закріплює контроль Кремля над окупованими територіями України, буде винагородою Москві за її агресію.
Білоруська опозиція заявляє, що офіс Зеленського звернувся до ОГП щодо відкриття справи проти Лукашенка
Офіс президента України передав до Офісу генерального прокурора звернення щодо відкриття кримінальної справи проти Олександра Лукашенка – про це заявив Форум демократичних сил Білорусі 28 липня. У своєму телеграм-каналі об’єднання білоруських опозиційних сил опублікувало фото відповіді Офісу президента, адресоване голові правління форуму.
Відповідь за підписом заступника голови ОП Олега Татарова не містить згадки Лукашенка, але свідчить, що надіслане звернення передали до Офіс генпрокурора «з проханням розглянути згідно з компетенцією, за наявності підстав ужити відповідних заходів реагування та поінформувати про результати».
Форум стверджує, що звернення, про яке йдеться, містило прохання надати правову оцінку діям фактичного очільника Білорусі Лукашенка «у зв’язку з його роллю в підтримці російської агресії проти України, використанням території Білорусі для вторгнення російських військ і т.д.».
Автори звернення просили розглянути відкриття справи за кількома статтями Кримінального кодексу України, в тому числі про ведення агресивної війни, воєнні злочини, фінансування тероризму, посягання на територіальну цілісність України, пропаганду війни й геноцид.
Агентство Reuters, повідомляючи про звернення, зазначає, що, хоча наразі малоймовірно, що Лукашенко постане перед українським судом, Київ і білоруська опозиція можуть використати звинувачення проти нього як аргумент, щоб переконати Захід продовжувати тиск на нього. Наразі лідер Білорусі веде переговори з адміністрацією президента Сполучених Штатів Трампа щодо послаблення санкцій в обмін на звільнення політв’язнів.
Генеральний секретар Форуму демократичних сил Білорусі Дмитро Болкунець припустив, що переслідування Лукашенка могло б значно підвищити «особисті правові та безпекові ризики» для нього.
«Це може мати глибокий вплив усередині Білорусі, тому що Лукашенко сприйме це дуже особисто і буде глибоко стурбований наслідками», – цитує його Reuters.
Офіс президента, Офіс генпрокурора й сам Лукашенко наразі не коментували це звернення. Радіо Свобода звернулося до ОП і ОГП по коментарі щодо ситуації.
Раніше американське видання Wall Street Journal повідомляло, що союзна Росії Білорусь розглядається як потенційний новий фронт у протистоянні Кремля із Заходом, оскільки Москва прагне зміцнити свій військовий союз з цією країною, а Україна погрожує завдати удару по її території.
Олександр Лукашенко фактично підтримує агресію Росії проти України з початку повномасштабного військового вторгнення у лютому 2022 року, хоча заявляє, що не відправлятиме білоруських військових на війну. Відтоді майже всі військові та цивільні промислові підприємства Білорусі працюють на постачання російської армії, виконуючи їхні замовлення в різних секторах економіки.
Через російські удари по Херсону від початку доби двоє людей загинули, є поранені й руйнування
Російські війська від початку доби кілька разів атакували Центральний район Херсона, повідомляє місцева влада 29 липня.
«Близько опівночі ударні БпЛА типу «Шахед» атакували житловий квартал у Центральному районі. В один момент херсонці залишилися без власних будинків та автівок», – заявив очільник міської військової адміністрації Ярослав Шанькою
Спершу було відомо про трьох постраждалих – за даними голови області Олександра Прокудіна, це троє чоловіків віком 44, 48 та 50 років.
Згодом очільник МВА повідомив про четверту поранену:
«42-річна херсонка звернулась до медиків, які діагностували в неї контузію і вибухову травму».
Також внаслідок ударів по району вранці загинули двоє людей. Один із них – водій автомобіля близько 50 років, його особу встановлюють. Ще один, 58-річний чоловік, зазнав поранень через атаку дрона. Його госпіталізували в стані середньої тяжкості, але згодом він помер у лікарні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Іран розглядав можливість удару по морському порту України – ЗМІ
Іран розглядав можливість удару по морському порту в Україні у відповідь на український удар по іранському судну, але дипломатичні зусилля наразі заспокоїли ситуацію, повідомляє The New York Times із посиланням на неназваних іранських і західних офіційних осіб.
За повідомленням, деякі чиновники, поінформовані про розвідувальні дані, заявили, що очікували, що Іран запустить балістичну ракету з малою боєголовкою по Україні, здійснивши «символічний крок», але завдавши відносно невеликої шкоди. Інші офіційні особи заявили, що ціллю, ймовірно, був один із чорноморських портів України.
Видання вказує, що будь-яка ракета, випущена з Ірану по Україні, призвела б до драматичної ескалації і могла б спровокувати ширшу війну, враховуючи напруженість між двома країнами через союз Ірану з Росією.
Іранські чиновники заявили, що сподівалися, що конфлікт закінчиться їхнім ударом у відповідь, але західні чиновники попередили, що важко передбачити, як відреагує Україна.
25 липня міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі в соцмережі X звинуватив президента України Володимира Зеленського в ударі по іранському торговельному судну, внаслідок якого загинув моряк, заявивши, що це «не може залишитися без відповіді».
Після цього Зеленський заявив, що Іран фактично вже атакував Україну, надаючи допомогу Росії у війні.
28 липня в.о. міністра закордонних справ Андрій Сибіга зателефонував очільнику МЗС Ірану Аббасу Аракчі «для відвертої розмови», у ході якої наголосив на необхідності утриматися від будь-яких кроків, що можуть призвести до ескалації, а також припинити будь-яку підтримку війни Росії проти України.
«Дипломатія – це пряма розмова, навіть коли вона складна. Я наголосив, що наша мета – уникнути непотрібної ескалації. Я повторив, що всі дії України спрямовані виключно на захист нашої країни від російської агресії й ніколи не мали на меті атакувати цивільні судна чи людей. Це також стосується заяв Ірану про загибель їхнього громадянина і пошкодження цивільного судна, яке стало мішенню під час нещодавнього інциденту», – написав чиновник у соцмережі Х.
Сибіга додав, що мета України – «протистояти російській агресії, яка є першопричиною всіх інцидентів, і саме Росія несе повну відповідальність за всі провокації та жертви».
Аракчі після розмови зазначив, що Сибіга назвав напад на вантажне судно ненавмисним. «Іран також не прагне ескалації, але чітко дав зрозуміти, що будь-який напад на наших громадян чи інтереси є неприйнятним», – написав Аракчі в соцмережах, додавши, що «має бути відшкодування за збитки».
Ця розмова відбулася на тлі повідомлень у соцмережах про те, що Іран начебто готується незабаром атакувати Україну. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко написав, що наразі немає офіційних даних про намір Ірану бити ракетами по Україні.
Сили оборони уразили Рязанський НПЗ і місце базування швидкісних катерів у Криму – Генштаб
Українські війська атакували нафтопереробний завод у Росії, об’єкт Чорноморського флоту в окупованому Криму та низку інших цілей протягом ночі на 29 липня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, за зведенням, підрозділи Сил оборони України завдали удару Рязанському нафтопереробному заводу в Рязанській області Росії:
«Зафіксовано влучання в об’єкт з подальшою пожежею на території підприємства».
Штаб нагадує, що Рязанський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії з потужністю близько 17 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіагас та інші нафтопродукти. Вони використовуються, зокрема, для забезпечення потреб військово-промислового комплексу та збройних сил РФ.
«Також уражено місце базування швидкісних катерів Чорноморського флоту РФ у районі Міжводного (АР Крим). Об’єкт використовується для технічного обслуговування та забезпечення швидкісних катерів, які залучаються до патрулювання, охорони узбережжя, логістичного забезпечення та виконання інших завдань в інтересах російських окупантів», – йдеться в зведенні.
Крім того, командування звітує про ураження:
- радіолокаційної станції російської армії в районі Почепа Брянської області РФ
- місця зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА в окупованому Донецьку
- складу матеріально-технічних засобів у окупованому Портівському (Донеччина)
- автомобільного мосту в районі Виселок Донецької області, який російські війська використовують для військової логістики
Раніше російські й українські моніторингові телеграм-канали повідомили про удар по нафтопереробному заводу й логістичному центру Wildberries в Рязанській області.
Губернатор Рязанської області Росії Павло Малков заявив, що в результаті падіння уламків БпЛА сталася пожежа «на промислових територіях», госпіталізовано шістьох людей, загрози їх життю немає. Що це за промислові території, він не уточнив.
Тим часом губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар заявив, що над цим регіоном збили «близько шести десятків БпЛА і ракету». За його словами, у «результаті падіння уламків ракети на житловий багатоквартирний будинок» у Таганрозі загинула жінка, постраждали двоє чоловіків.
Міноборони Росії заявило про нібито 295 збитих українських безпілотників над територіями Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Калузької, Курської, Орловської, Ростовської, Рязанської областей, Краснодарського краю, Чуваської Республіки, Республіки Татарстан, окупованого Криму і над акваторіями Азовського й Чорного морів. Про влучання дронів і ураження військових об’єктів російське командування не повідомляло.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
У Криму лунали вибухи: під ударом були об’єкти в Керчі й Севастополі
Пізно ввечері 28 липня і вночі 29 липня у Севастополі й інших районах окупованого Росією Криму пролунали численні вибухи. Про це повідомляють місцеві пабліки. Підконтрольна РФ влада оголошувала в Севастополі повітряну тривогу.
За повідомленнями читачів телеграм-каналу «Кримський вітер», тривогу в Севастополі оголосили після низки вибухів у районі мису Фіолент. Також місцеві жителі повідомляли про стрілянину, ймовірно, мобільних вогневих груп у селищі Чорноморське на заході Криму.
Близько півночі серію гучних вибухів і прольоти безпілотників, за повідомленнями джерел проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, зафіксували у Керчі, Сімферополі і Євпаторії. Рух Керченським мостом, за даними моніторингових телеграм-каналів, перекривали.
Як повідомив телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на дані супутникової зйомки, у Керчі після нічного нальоту дронів фіксуються дві великі пожежі: на 5-му складі Керченського морського торговельного порту, і, можливо, на сусідніх об’єктах – базі пально-мастильних матеріалів і електропідстанції ПС 110/6 кВ «Скло»; а також на території аеродрому малої цивільної авіації, де дислокуються засоби російської ППО.
Тим часом Генштаб ЗСУ заявив про ураження під час нічного удару місця базування швидкісних катерів Чорноморського флоту Росії у районі Міжводного в окупованому Криму.
«Об’єкт використовується для технічного обслуговування і забезпечення швидкісних катерів, які залучаються до патрулювання, охорони узбережжя, логістичного забезпечення та виконання інших завдань в інтересах російських окупантів», – йдеться в повідомленні.
У Міноборони Росії заявили про нібито 295 збитих дронів над 11 регіонами РФ, а також окупованим Кримом й акваторіями Чорного й Азовського морів. Доказів цього твердження надано не було. Про те, скільки дронів збити не вдалося, у відомстві також не повідомили.
Інформації щодо уражень російські військові і влада не надають.
З 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
ISW: Путін, ймовірно, ще не ухвалив остаточного рішення щодо мобілізації, але Кремль готує умови
Кремлівські чиновники розглядають широкий спектр варіантів підтримки потенційної мобілізації в Росії в майбутньому в той час, як лідер РФ Володимир Путін, ймовірно, продовжує зважувати свої варіанти, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські чиновники, схоже, обговорюють впровадження мобілізації восени, але Путін, ймовірно, ще не ухвалив остаточного рішення. Однак Кремль встановлює умови для сприяння мобілізації, якщо Путін вирішить вдатися до такого кроку в майбутньому», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що 26 липня Путін підписав закон, який розширює доступ Росгвардії і Міністерства оборони Росії до інформації про російських військовослужбовців і їхні сім’ї в Єдиному державному реєстрі, що, як зазначило Міністерство оборони Росії, скоротить бюрократичні процедури і час обробки документів.
Закон був ухвалений після пропозицій Росгвардії від 21 липня щодо розширення правил цивільної оборони для захисту російського суспільства від невизначених «небезпек» під час мобілізації, воєнного стану і воєнного часу, відзначили в ISW.
«Кремль від 2025 року оптимізує бюрократичні процедури, пов’язані з мобілізацією: у листопаді 2025 року Путін підписав закон, який змінив адміністративний процес призову до російської армії, перевівши його на цілорічний цикл замість попередніх піврічних циклів, що дозволило значно збільшити темпи, з якими Росія може призивати й обробляти дані більшої кількості призовників і резервістів. ISW, як і раніше, вважає, що мобілізація є для Путіна дуже особистим рішенням, яке залежить від його особистого сприйняття ситуації на полі бою й цілісності Кремля, і що залишається незрозумілим, чи вирішить Путін провести мобілізацію і яким чином він це зробить», – йдеться у звіті.
Раніше видання «Верстка» і «Важливі історії» з посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента Росії, повідомляли, що в Кремлі обговорюють можливість нової мобілізації восени 2026 року. За даними співрозмовників видань, підготовчі заходи вже ведуться, але остаточного рішення поки що не схвалили.
«Верстка» днями, посилаючись на джерела в російському уряді і близькі до нього, повідомила, що російські чиновники обговорюють потенційне запровадження нових обмежень для російського населення у разі мобілізації після виборів до Державної думи Росії у вересні 2026 року.
Видання цитувало двох політичних стратегів, які працюють з Кремлем, які заявили, що «серйозний» провал на передовій або в російських зусиллях із вербування може спровокувати мобілізацію, і що деякі представники служб безпеки РФ виступають за повне або часткове встановлення воєнного стану для запобігання громадянським заворушенням у разі мобілізації.
Раніше цього місяця президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News заявив, що російський лідер Володимир Путін готується до мобілізації, про що свідчать дані розвідки.
«Путін не готовий зупинити цю війну. Є дані розвідки, що він готується до мобілізації. Він хоче зробити це після виборів до Думи 21 вересня. Він хоче посилити мобілізацію. Не відкрито, бо боїться свого суспільства, але він зробить це на початку жовтня, якщо ми не створимо йому проблем із логістикою, зброєю, бензином, дизелем і якщо наші партнери не введуть тотальні санкції за його агресію», – сказав український президент.
За його словами, лідер РФ планує мобілізувати від 300 до 500 тисяч осіб.
Офіційно влада РФ про плани з мобілізації не оголошувала.
Драпатий вперше провів розмову з головнокомандувачем сил НАТО в Європі Гринкевичем
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий вперше після призначення на посаду поспілкувався з верховним головнокомандувачем збройних сил НАТО в Європі, командувачем збройних сил США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Про це він повідомив 29 липня.
Драпатий розповів, що під час розмови окреслив своє бачення перемоги України та спроможностей, які допоможуть її здобути.
«На нинішньому етапі війни маємо посилити операції в різних доменах, не допускати інфільтрацію противника в смугах нашої оборони, масштабувати дальнє та середнє вогневе ураження по ворогу. Наголосив на необхідності подальшого розвитку армійських корпусів та збільшення їх автономії», – заявив він.
Також українське командування, за його словами, працює над тим, щоб підвищити рівень летальності втрат Росії та знизити її економічні спроможності. Для цього застосовують асиметричні підходи та українські технології.
Драпатий подякував Гринкевичу за його особисті зусилля для забезпечення України додатковими засобами протиповітряної оборони, а також владі США за військову допомогу Україні в межах ініціативи Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Вона передбачає закупівлю американського військового обладнання, зокрема, ракет до Patriot, для України коштом європейських країн.
Алексус Гринкевич не коментував розмову публічно.
Михайло Драпатий став головнокомандувачем ЗСУ 22 липня на заміну Олександру Сирському.
У Росії повідомляють про пожежу на НПЗ і складі Wildberries у Рязані після атаки дронів
Українські дрони атакували нафтопереробний завод і логістичний центр Wildberries, повідомляють російські й українські моніторингові телеграм-канали.
Сортувальний комплекс Wildberries, за даними видання Astra, розташований на території Індустріального парку «Рязанський» в районі села Тюшеве Рязанського муніципального району. У самій компанії повідомили, що співробітників складу евакуювали відповідно до вимог безпеки.
Рязанський нафтопереробний завод входить до першої п’ятірки найбільших НПЗ Росії, на його частку припадає майже 5% загального обсягу переробки в країні. Його вже раніше атакували кілька разів. Після ударів ЗСУ 15 травня 2026 року завод припинив роботу. Підприємство входить до структури «Роснефти».
Губернатор Рязанської області Росії Павло Малков заявив, що в результаті падіння уламків БпЛА сталася пожежа «на промислових територіях», госпіталізовано шістьох людей, загрози їх життю немає. Що це за промислові території – губернатор не уточнив.
Astra, посилаючись на свій OSINT-аналіз, пише, що ударів зазнали саме нафтопереробний завод і склад Wildberries, над об’єктами піднімається дим.
Тим часом губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар заявив, що над цим регіоном збили «близько шести десятків БпЛА і ракету». За його словами, у «результаті падіння уламків ракети на житловий багатоквартирний будинок» у Таганрозі загинула жінка, постраждали двоє чоловіків.
Міноборони Росії заявило про нібито 295 збитих українських безпілотників над територіями Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Калузької, Курської, Орловської, Ростовської, Рязанської областей, Краснодарського краю, Чуваської Республіки, Республіки Татарстан, окупованого Криму і над акваторіями Азовського й Чорного морів.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
Генштаб заявив про 272 боєзіткнення на фронті за добу
На фронті протягом минулої доби зафіксували 272 бойові зіткнення, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 29 липня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 31 атаку у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Русин Яр та в бік Степанівки. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 37 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Василівка, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке, Чернігівка, Новоолександрівка та в бік населених пунктів Торецьке, Новопавлівка, Кучерів Яр, Вільне, Світле, Шевченко, Білицьке, Матяшеве, Новий Донбас, Новогришине», – йдеться в повідомленні.
Крім того, по 20 російських атак було на Південно-Слобожанському і Гуляйпільському напрямках, 19 – на Слов’янському, 13 – на Лиманському напрямку, кажуть у Генштабі.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
У звіті ISW від 26 липня аналітики зазначали, що російські війська продовжують проводити операції з проникнення в Костянтинівку, тоді як українські війська утримують позиції в межах міста.
На початку липня американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.
Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Повітряні сили: РФ вночі атакувала Україну 80 дронами, зафіксовано 14 влучань
Російські військові вночі проти 29 липня атакували Україну 80 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 65 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 14 ударних безпілотників на 10 локаціях, а також падіння уламків на двох локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України ще перебувають російські дрони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Трамп заявив про «дуже добру» зустріч із Зеленським
Президент США Дональд Трамп заявив, що його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським 28 липня у Білому домі була позитивною.
«Велика честь зустрітися з президентом України Зеленським. Обговорили багато питань. Зустріч пройшла дуже добре!» – цитує Білий дім заяву Трампа. Подробиць обговорень він не навів.
До США президент Володимир Зеленський прибув вранці (за київським часом) 28 липня. У Білому домі у нього відбулася зустріч з Трампом, яка тривала близько години і проходила без участі ЗМІ.
Судячи з оприлюднених фото, до складу української делегації на переговорах увійшли очільник Офісу президента Кирило Буданов, його заступники Сергій Кислиця і Павло Паліса, секретар РНБО Рустем Умєров, очільник МЗС Андрій Сибіга, очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, а також посол України в США Ольга Стефанішина.
Зеленський заявив про «хорошу зустріч» з Трампом. За його словами, обговорили з президентом США ліцензії на виробництво перехоплювачів для «Петріотів» і «деякі інші ідеї, які можуть допомогти», а також важливість активізувати дипломатичний процес.
У Білому домі раніше заявили, що зустрічі Трампа з президентом України Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу «позитивними і продуктивними».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ: 1310 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 443 450 своїх військових, зокрема 1 310 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 29 липня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 227 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 044 (+6)
- артилерійські системи – 46 962 (+60)
- РСЗВ – 1 973 (+3)
- засоби ППО – 1 521 (+2)
- літаки – 439
- гелікоптери – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2 063 (+9)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 432 778 (+1 468)
- крилаті ракети – 4 950
- кораблі / катери – 34
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 127 181 (+331)
- спеціальна техніка – 4 478 (+2).
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Тодішній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Сенат США підтримав законопроєкт про санкції проти Росії після звернення Зеленського до сенаторів
Сенат США 28 липня висловив одну з найрішучіших двопартійних підтримок України з моменту повернення президента Дональда Трампа на посаду, проголосувавши 86 голосами до 12 за просування законодавства, спрямованого на посилення економічного тиску на Росію й Іран, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Процедурне голосування, яке пройшло лише через кілька годин після прощання з сенатором Ліндсі Гремом із Південної Кароліни, головним автором законопроєкту, відбулося одразу після того, як президент України Володимир Зеленський мав особисту зустріч із сенаторами за зачиненими дверима. Зеленський був присутнім у залі, коли відбувалося голосування.
Законодавство, яке офіційно отримало назву «Акт Ліндсі Грема про санкції проти Росії й Ірану 2026 року», уповноважує Трампа запроваджувати мита до 200 відсотків для найбільших у світі покупців російської нафти і природного газу, одночасно розширюючи санкції, спрямовані проти російських фінансових установ, політичних еліт, олігархів і «тіньового флоту», який використовується для обходу чинних обмежень.
Він також продовжує санкції проти Ірану до 2031 року.
Хоча законопроєкт все ще чекає остаточного схвалення Сенатом і подальшого розгляду в Палаті представників США після серпневої перерви, процедурне голосування підкреслило рідкісний двопартійний консенсус щодо того, що економічний тиск залишається одним із найпотужніших інструментів Вашингтона проти Москви, вказує кореспондент Радіо Свобода.
Протягом вечора сенатори неодноразово називали законопроєкт не просто черговим пакетом санкцій, а стратегічними зусиллями позбавити президента РФ Володимира Путіна доходів, що фінансують війну Росії в Україні.
Зустріч Зеленського з сенаторами
Після зустрічі з сенаторами Зеленський охарактеризував законодавство як таке, що має значення, яке виходить далеко за межі його прямого економічного впливу.
«Цей законопроєкт – дуже важливий», – сказав він. – Санкційний тиск на Росію дуже важливий. Йдеться не лише про гроші, які Росія використовує для фінансування цієї війни. Це також великий сигнал для Європи, великий сигнал для України і велика підтримка нашого народу».
Президент України висловив сподівання, що документ стане законом, заявивши, що вдячний за двопартійну дискусію й оптимістично налаштований щодо позитивного результату.
Окрім санкцій, Зеленський зазначив, що розмова була зосереджена переважно на потребах України на полі бою, зокрема на зміцненні вітчизняної оборонної промисловості країни.
Він сказав, що Україна хоче розширити виробництво систем, здатних знищувати дрони Shahed іранського виробництва і російські безпілотні літальні апарати, продовжуючи при цьому розвивати сучасні можливості радіоелектронної боротьби.
Водночас він наголосив, що найнагальнішою військовою потребою Києва залишається додаткова протиповітряна оборона.
«Справжня проблема – це антибалістичні системи й антибалістичні ракети», – сказав Зеленський, додавши, що він вже озвучив це раніше під час зустрічі з президентом Дональдом Трампом.
Центральною особливістю санкційного законодавства є його зосередження на країнах, які продовжують купувати російську нафту і природний газ, незважаючи на вторгнення Росії в Україну.
Сенатори неодноразово наголошували, що законопроєкт – значно скорочений порівняно з попередніми проєктами, щоб уникнути покарання союзників США, водночас зосереджуючи економічний тиск на основних покупців, які фінансують війну Росії.
Сполучені Штати після приходу адміністрації Трампа до влади уникали запровадження масштабних санкцій проти Росії, намагаючись відігравати роль посередника для завершення війни. Законопроєкту про санкції тривалий час не давали ходу в Конгресі. Зараз Трамп дає зрозуміти, що готовий його схвалити із внесеними виправленнями.
Конгрес єдиний у підтримці України – сенатор Вайтгаус перед голосуванням за законопроєкт Грема
Американський сенатор-демократ Шелдон Вайтгаус, який є одним зі співавторів законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 28 липня, що підтримка документа відображає оновлену двопартійну рішучість посилити підтримку України.
Сенатор розповів про це за кілька годин до голосування за законопроєкт, перейменований на «Акт Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». Як раніше інформував кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу, оновлений документ зберігає основну архітектуру санкцій, спрямовану проти Росії, додаючи положення, які розширюють уже чинний закон про санкції проти Ірану, ухвалений 1996 року.
Він передбачає первинні та вторинні санкції проти Росії та тих, хто підтримує її війну проти України, спрямовані проти тіньового флоту Москви та передбачають тарифи до 100% для основних імпортерів російської нафти та газу, які допомагають підтримувати військові зусилля Кремля.
«Було б несподіванкою, якби щось завадило цьому документу сьогодні пройти через Сенат. Нам потрібно подивитися, як він пройде через Палату представників (голосування очікується після проходження через Сенат, далі документ потрапить на підпис президенту США – ред.). Але, схоже, нещодавно він здобув підтримку президента Трампа, і за підтримки президента Трампа зазвичай справи проходять через Палату представників», – наголосив сенатор Вайтгаус.
Він додав, що «досить вражаючий успіх України на полі бою також змінив рівняння» на користь ухвалення законопроєкту.
«Я завжди думав, що Україна може і повинна перемогти; ця перемога була тим словом, яке ми повинні використовувати. Але у Вашингтоні було багато скептиків», – констатував політик.
Раніше стало відомо, що Сенат Конгресу США вже цього тижня може розглянути законопроєкт про санкції проти Росії, серед авторів якого був нещодавно померлий сенатор Ліндсі Грем, писало видання Axios із посиланням на джерела. За його даними, демократи дали зрозуміти республіканцям, які мають більшість у Сенаті і від рішення яких залежить порядок денний, що готові вже наступного тижня підтримати останню версію законопроєкту, до якої відповідно до побажання президента Дональда Трампа було додано санкції проти Ірану.
Законопроєкт останнім часом був переглянутий двічі – спочатку, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом дещо пом’якшили його положення, зокрема про вторинне мито для країн, які купують у Росії нафту і газ. Потім, вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану. До тексту додали частину запроваджених раніше адміністрацією санкцій, термін дії яких спливав цього року.
Сполучені Штати після приходу адміністрації Трампа до влади уникали запровадження масштабних санкцій проти Росії, намагаючись відігравати роль посередника для завершення війни. Законопроєкту про санкції тривалий час не давали ходи у Конгресі. Зараз Трамп дає зрозуміти, що готовий його схвалити із внесеними виправленнями.
Зустріч Зеленського і Трампа: головне
Президент України Володимир Зеленський заявив про «хорошу зустріч» з президентом США Дональдом Трампом 28 липня. У Білому домі її назвали «позитивною та продуктивною». Про що ж домовились?
Повідомляється, що зустріч Володимира Зеленського і Дональда Трампа у Білому домі 28 липня тривала близько години. Вона проходила без участі ЗМІ.
Судячи з оприлюднених фото, до складу української делегації на переговорах увійшли очільник Офісу президента Кирило Буданов, його заступники Сергій Кислиця та Павло Паліса, секретар РНБО Рустем Умєров, очільник МЗС Андрій Сибіга, очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, а також посол України в США Стефанішина.
З американського боку на зустрічі були присутні держсекретар Марко Рубіо, міністр фінансів США Скотт Бессент, міністр оборони США Піт Геґсет, а також голова адміністрації Білого дому Сьюзан Вайлз.
Більше інформації тут
У Києві відкрили постійну інсталяцію у роковини теракту в Оленівці
На Михайлівській площі в Києві 28 липня відкрили постійну інсталяцію, присвячену четвертим роковинам теракту в Оленівці. На відкриття прийшли родини загиблих, звільнені з російського полону військовослужбовці, побратими захисників та небайдужі кияни.
Інсталяція стане місцем пам’яті про загиблих українських військовополонених і нагадуванням про захисників, які досі перебувають у російському полоні.
Під час заходу виступили військовослужбовці «Азову», які пережили теракт в Оленівці та повернулися з російського полону, а також хорунжі бригади.
Після закінчення події всі присутні зачитали «Молитву», а згодом запалали фаєри. Опісля на майдані Незалежності розгорнули банери з нагадуванням про злочини в Оленівці, зачитали молитву і також запалили піротехніку.
Понад 600 бійців «Азову» досі перебувають у російському полоні, близько сотні з них пережили теракт, а щонайменше двадцятеро перебувають у вкрай тяжкому фізичному стані.
28 липня в Україні вшановують як День пам’яті загиблих у полоні захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, яких стратили, закатували або які загинули в полоні.
Цю дату приурочили до трагічних подій у Оленівці, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок теракту загинули 55 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Грем підтримував союзників США – Трамп на церемонії прощання з сенатором
Лідери США, України та Ізраїлю 28 липня взяли участь у церемонії прощання з американським сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом у Вашингтонському кафедральному соборі. На поминальну службу прибули також віцепрезидент Джей Ді Венс, міністр фінансів Скотт Бессент та багато інших високопосадовців.
Американський президент Дональд Трамп, якого Грем критикував на початку своєї політичної кар’єри, але згодом став його прихильником, виступив із прощальною промовою. Він згадав, що Ліндсі Грем підтримував союзників США, які беруть участь у збройних конфліктах, зокрема в Україні та Ізраїлі. «Скажу вам чесно: не було такої війни, яка б йому не подобалася. Тільки його справжні друзі зрозуміють це, але він хотів цього на благо нашої країни», – заявив Трамп. Серед іншого він зазначив, що Грем «пішов на піку кар’єри».
Раніше цього ж дня, перш ніж труну з тілом Ліндсі Грема доставили до собору, його пам’ять ушанували законодавці в ротонді Капітолію. Вони згадували Грема як товариську, дотепну і здатну переконувати людину, чия відкрита підтримка жорсткого зовнішньополітичного курсу зробила його одним з останніх відомих «яструбів» Республіканської партії, зазначає Reuters.
Сенатор від штату Південна Кароліна Ліндсі Грем раптово помер 11 липня у віці 71 року у Вашингтоні невдовзі після повернення з України. За офіційними даними, причиною смерті стала хвороба серця.
До обрання до Сенату у 2002 році Грем працював у Палаті представників, де став помітною фігурою у питаннях зовнішньої політики та військової сфери. Його називають одним із найпослідовніших прихильників активної участі США у воєнних діях за кордоном. Він виступав, зокрема, за інтервенцію проти Ірану та рішучу підтримку Ізраїлю та України.
Ліндсі Грем активно підтримував надання військової допомоги Києву у війні з Росією. У Конгресі триває обговорення двопартійного пакету нових американських санкцій проти Москви, просуванню якого Грем присвятив останні місяці свого життя.
Український президент Володимир Зеленський на зустрічі з Дональдом Трампом у Білому домі 28 липня висловив співчуття у зв'язку зі смертю Ліндсі Грема, наголосивши, що він був «справжнім другом України».