Лубінець закликав публічно не поширювати інформацію щодо полонених – це може зашкодити
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець застерігає від публічного розповсюдження персональних даних військовополонених і цивільних, яких незаконно утримує Росія, та їхніх родичів, написав він у телеграмі 22 квітня.
Лубінець зазначив, що таку інформацію можуть використати шахраї, а особливо російські спецслужби.
«Вона їм необхідна для того, аби й так нестерпні умови наших захисників та захисниць перетворити на ще гірші. Моральне приниження чи залякування за умов знання персональних даних військовополоненого чи цивільного заручника може спричинити ще більшу шкоду, ніж фізичний вплив», – йдеться у повідомленні.
Омбудсмен наголосив, що на мирних мітингах та у соціальних мережах варто дбати про те, аби росіяни не отримали інформацію щодо прізвища, імені, звання, позивного, номеру бригади, частини, місця дислокації та фото.
31 січня між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, в ході якого додому повернули 207 українців. За словами президента Зеленського, половина звільнених полонених брала участь в обороні Маріуполя. Загалом в ході обмінів, за його даними, звільнили 3 035 полонених.
Командир бригади спеціального призначення «Азов» Денис Прокопенко вказав на те, що понад 900 «азовців», які обороняли Маріуполь, лишаються в полоні, і військові цієї бригади майже не потрапляють у списки на обмін.
Зеленський вважає, що надходження необхідної допомоги «вирівняє» ситуацію на фронті
Армія Росії має завдання попри втрати демонструвати певні перемоги до 9 травня. Про це зазначив президент України Володимир Зеленський за результатами засідання Ставки верховного головнокомандувача, написав очільник країни у телеграмі.
«Нашим воїнам складно, але надходження необхідної допомоги вирівняє ситуацію. Саме тому підтримка конкретною зброєю, яка є в наших партнерів, необхідна нам невідкладно», – наголосив Зеленський.
Президент також повідомив, що під час засідання йшла мова про виробництво зброї українськими компаніями.
«Ми працюємо над новим форматом угод, який, з одного боку, не переобтяжуватиме військовий бюджет, а з іншого – гарантуватиме виробникам довготривалі зобов’язання держави», – йдеться у повідомленні.
Вказано, що під час наступного засідання Ставки заслухають доповідь спецслужб про наміри російських військових щодо атак на цивільну інфраструктуру України та обговорять план посилення протиповітряної оборони.
Раніше Зеленський в інтерв’ю для NBC News розповів, що до 9 травня, коли в Росії святкують День перемоги у Другій світовій війні, війська РФ прагнуть захопити Часів Яр у Донецькій області. За словами Зеленського, «сьогодні українським бійцям, які тримають оборону на тому напрямку, не вистачає потрібного озброєння». Саме тому він «розраховує на допомогу від США».
Палата представників США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
«Везуть углиб Росії, куди саме, невідомо»: доля засудженого журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпи
На початку квітня стало відомо, що журналіста, активіста та ветерана АТО з Нової Каховки Сергія Цигіпу, засудженого в анексованому Криму у справі про «шпигунство», етапували з Сімферополя до Росії. Дружина українця Олена розповіла проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що понад два роки не бачила і не чула голос свого чоловіка, їй достеменно невідомо, де він зараз перебуває та яка його подальша доля.
ОВА: війська РФ вдарили по об’єкту телевізійної інфраструктури у Харкові
Російські війська під час ракетного удару по Харкову 22 квітня обстріляли об’єкт телевізійної інфраструктури міста, повідомляє очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На цю хвилину є перебої із сигналом цифрового телебачення», – йдеться у дописі.
За словами очільника ОВА, вдалося уникнути людських жертв оскільки під час тривоги співробітники перебували в укритті.
Крім того, пише Синєгубов, вдень війська РФ завдали ударів по трьом населеним пунктам області. У Вовчанську керована авіабомба влучила на територію недіючого м’ясокомбінату, у населиних пунктах Слобожанське та Дергачі зафіксований удар по відкритій території.
«Без постраждалих по всім обстрілам станом на цю хвилину», – додали в ОВА.
Напередодні у Вовчанську на Харківщині двоє людей загинули внаслідок російського удару вранці 20 квітня. Під час обстрілу також була пошкоджена 9-поверхівка.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Підготовка безпекової угоди: Єрмак у Києві зустрівся із помічником державного секретаря США
Глава Офісу президента України Андрій Єрмак обговорив підготовку безпекової угоди з помічником державного секретаря США у справах Європи та Євразії Джеймсом О’Браєном під час зустрічі у Києві 22 квітня, йдеться на сайті президента України.
Єрмак зауважив, що політики скоординували кроки щодо подальшої роботи над цим документом. Крім того, він подякував США за рішення щодо виділення допомоги Україні.
«Також зосередилися на посиленні санкцій щодо банківського сектору, оборонного комплексу й атомної промисловості держави-агресорки РФ та використанні на користь України заморожених російських активів», – вказано у повідомленні.
Зазначено, що керівник Офісу президента України поінформував про підготовку до першого Глобального саміту миру, який відбудеться у Швейцарії в червні цього року.
Раніше девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
Прокуратура Херсонщини повідомила про загибель двох чоловіків унаслідок обстрілів РФ
Розпочато провадження за фактом загибелі двох цивільних внаслідок російських обстрілів Каховського району Херсонщини, повідомляє прокуратура.
«22 квітня у населених пунктах деокупованої частини Каховського району встановлено факти загибелі двох чоловіків 85 та 50 років, які отримали поранення не сумісні із життям, через російські обстріли», – йдеться у дописі.
За процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Раніше голова міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив, що двоє цивільних людей поранені в Херсоні 22 квітня внаслідок російських обстрілів. За його словами, чоловіки були поранені близько 11:30 під час російського обстрілу Дніпровського району міста.
Вранці голова МВА повідомляв про двох поранених: жінку і чоловіка, у Дніпровському і Корабельному районі Херсона.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Нова зброя для ЗСУ: перелом на фронті реальний?
- Після того, як законопроєкт схвалить Сенат США і підпише президент США Джо Байден, потрібно менше тижня, щоби частина зброї, призначеної для України, опинилася на полі бою, пише The Washington Post. Видання Bloomberg вважає, що схвалення США понад $60 мільярдів допомоги стане своєрідним рятівним колом для українських військових. Але чи зможе це переломити хід війни? Як змінилися настрої військових на фронті після схвалення допомоги?
- Впродовж 45 днів Конгрес США має отримати від адміністрації президента Байдена стратегію підтримки України. Якою вона буде? Чи є стратегія перемоги України?
- Питання допомоги Україні розділило Республіканську партію США після того, як експрезидент Дональд Трамп пом’якшив свою позицію, йдеться у матеріалі The New York Times. Що сталося з думкою Трампа? Хто затягнув на місяці допомогу Україні? Та які сигнали отримав президент РФ Володимир Путін?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Влада: армія Росії обстріляла Донеччину, у Красногорівці загинула жінка
Російські війська з артилерії обстріляли місто Красногорівка у Донецькій області. Внаслідок атаки загинула місцева жителька, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни обстріляли місто сьогодні вдень – убили 70-річну жінку, пошкодили три багатоповерхівки» – йдеться у повідомленні.
Також, за словами Філашкіна, у Мар'їнській громаді авіаудару зазнала Максимільянівка. Крім того, війська РФ атакували Українськ. Місцева влада встановлює наслідки обстрілів.
Вчора, 21 квітня, Російські військові зранку обстріляли місто Українськ, загинула жінка, поранень зазнали ще четверо людей, повідомляла Донецька обласна прокуратура.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
ЗСУ за добу відбили 53 атаки військ РФ на шести напрямках – Генштаб
Українські військові за добу відбили 14 атак на Лиманському, а також 12 атак на Бахмутському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 22 квітня.
За даними штабу, загалом протягом доби було зафіксовано 62 бойові зіткнення.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 12 атак в районах населених пунктів Золотарівка, Спірне, Виїмка, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення», – вказано у повідомленні.
На Лиманському напрямку Силами оборони відбито 14 атак військ РФ в районах Новоєгорівки, Серебрянського лісництва на Луганщині та населених пунктів Терни і Торське Донецької області.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 10 атак в районах населених пунктів Новобахмутівка, Семенівка, Уманське, Яснобродівка та Нетайлове Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів», – повідомляють у ЗСУ.
Також на Новопавлівському напрямку українські військові продовжують стримувати РФ в районах населених пунктів Георгіївка, Новомихайлівка, Урожайне Донецької області.
Вказано, що протягом доби авіація ЗСУ завдала ударів по двох зенітно-ракетних комплексах та 13 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки військ РФ.
Раніше Зеленський в інтерв’ю для NBC News розповів, що до 9 травня, коли в Росії святкують День перемоги у Другій світовій війні, війська РФ прагнуть захопити Часів Яр у Донецькій області. За словами Зеленського, «сьогодні українським бійцям, які тримають оборону на тому напрямку, не вистачає потрібного озброєння». Саме тому він «розраховує на допомогу від США».
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті від 21 квітня заявив, що російські війська, ймовірно, активізують поточні наступальні операції й удари ракетами і безпілотниками в Україні в найближчі тижні, до надходження допомоги від США.
Водночас в ISW зауважили, що силам РФ «навряд чи вдасться досягти прориву, який зруйнував би лінію фронту».
У Харкові відкрили перший сервісний центр МВС під землею
У Харкові відкрили перший сервісний центр в Україні, який розташований під землею. Це пов’язано із загрозою російських ударів по місту, йдеться в повідомленні Міністерства внутрішніх справ.
«Місто чи не щодня потерпає від російських обстрілів. Щоб створити безпечний простір для громадян, сервісний центр МВС №6341 переїхав в укриття», – повідомили у відомстві.
У МВС уточнили, що він буде розташований на колишньому місці, а саме на вулиці Шевченка, 26.
Зазначається, що в сервісному центрі облаштовано зону очікування, робочі місця, сюди перевезли все необхідне обладнання, оргтехніку та встановили телекомунікаційну мережу.
«Тут працює вісім адміністраторів. Можна отримати або обміняти водійське посвідчення, зареєструвати або перереєструвати транспортний засіб та отримати низку інших послуг», – пише МВС.
Послуги надають за попереднім записом. Талони доступні через е-запис або в терміналі, який розміщений у сервісному центрі.
Напередодні у Вовчанську на Харківщині двоє людей загинули внаслідок російського удару вранці 20 квітня. Під час обстрілу також була пошкоджена 9-поверхівка.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Українська мова і «російський слід». Як живе єврейська громада під час війни в Україні
Сьогодні, 22 квітня, із заходом сонця євреї світу починають святкувати Песах.
Євреї – це одна з найбільших і найдавніших національних меншин в Україні: до початку повномасштабного вторгнення спільнота налічувала близько 300 тисяч осіб. Втім, російська військова агресія змусила значну частину з них поїхати з України, і на сьогодні точних даних про чисельність громади немає. Та, попри зменшення спільноти, єврейські організації продовжують втілювати проєкти в Україні, допомагають постраждалим від війни та все більше українізуються.
Радіо Свобода розповідає, як змінилося життя євреїв в Україні протягом останніх двох років.
Президент США Джо Байден запевнив президента України Володимира Зеленського, що в разі схвалення Сенатом негайно підпише закон про виділення допомоги Україні. Про це Зеленський написав у телеграмі за підсумками телефонної розмови з лідером США 22 квітня.
«Ми обговорили перший пакет оборонної допомоги після ухвалення закону. Маю запевнення президента, що він буде швидким та потужним і посилить наші протиповітряні, далекобійні й артилерійські спроможності», – розповів президент України.
Зеленський зазначив, що розповів Байдену про російські ракетні атаки. Зокрема, про удар по харківській телевежі буквально за кілька хвилин до розмови.
«Я також відзначив двопартійну підтримку законопроекту та особисту роль спікера Майка Джонсона і лідера меншості Хакіма Джеффріса. Інше рішення Палати представників – дозволити конфіскацію російських активів – посилає потужний сигнал усім нашим партнерам», – йдеться у дописі.
У Білому домі наразі не коментували розмову двох лідерів.
Раніше стало відомо, що Сенат США розгляне допомогу Україні 23 квітня
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Унаслідок обстрілу силами РФ села на Харківщині загинув чоловік – прокуратура
Унаслідок обстрілу села Юрченкове на Харківщині загинув водій екскаватора, йдеться у повідомленні обласної прокуратури у фейсбуці.
«Орієнтовно о 17:00 окупанти вдарили поблизу с. Юрченкове Чугуївського району. Пряме влучання зафіксовано в екскаватор, за кермом якого перебував 34-річний водій. Сталась пожежа, чоловік загинув на місці», – йдеться у повідомленні.
Окрім того, за даними прокуратури, близько 12:00 війська РФ обстріляли село Глушківка Курилівської громади, пошкоджено будівлі сільськогосподарського підприємства. За попередніми даними, загарбники застосували РСЗВ «Ураган».
«Унаслідок авіаційного обстрілу села Приколотне Вільхуватської громади пошкоджено приватні житлові будинки та будівлі цивільного підприємства. Постраждала 71-річна жінка – у неї гостра реакція на стрес», – підсумували у прокуратурі.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія: учаснику опитування Радіо Свобода суд призначив 5 років примусових робіт
Московський суд у Росії засудив жителя столиці Юрія Коховця до п’яти років примусових робіт у зв’язку з його участю у вуличному опитуванні російській службі Радіо Свобода у 2022 році. Воно було пов’язане з війною в Україні. Чоловіку також заборонили адмініструвати сайти протягом чотирьох років, повідомляє 22 квітня російський правозахисний проєкт «ОВД-Інфо».
«Суд визнав Коховця винним за статтею про поширення «фейків» про російську армію з мотивів політичної ненависті або ворожнечі», – зазначено у повідомленні.
За даними правозахисників, чоловік визнав провину частково, не погодившись із пунктом про політичну ненависть.
Раніше на засіданні у понеділок звинувачення запросило для 38-річного Коховця п’ять із половиною років колонії загального режиму. Під час засідання прокуратура також попросила взяти його під варту в залі суду. До цього росіянин перебував під підпискою про невиїзд.
За словами Коховця, його затримали 25 березня 2023 року й утримували в поліції майже два дні, після чого відпустили під підписку про невиїзд. Його також оштрафували на 500 рублів за адміністративною статтею про дрібне хуліганство.
Згодом звинувачення проти Коховця посилили – після лінгвістичної експертизи, проведеної вчителькою математики Наталією Крюковою і перекладачем Олександром Тарасовим. Вони знайшли у висловлюванні москвича «мотив ненависті і ворожнечі».
У липні 2022 року журналісти Радіо Свобода запитували у перехожих на вулицях Москви про їхнє ставлення до війни РФ проти України. Серед тих, хто погодився відповісти, виявився 37-річний технік із дезінфекції Коховець. Він відповів, що війну розв’язав російський уряд і він повинен її зупинити. Вже під час слухань у суді Коховець говорив, що у розмові з журналістами він висловив свою думку, користуючись конституційним правом на свободу слова.
«Фейками» російська влада називає будь-яку інформацію про війну в Україні, відмінну від версії Міноборони Росії. Статтю про «фейки про армію» додали до Кримінального кодексу РФ невдовзі після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Покарання за нею може становити до 10 років позбавлення волі чи штраф у вигляді п’яти мільйонів рублів.
За даними «ОВД-Інфо», з лютого 2022 року до серпня 2023 року в Росії затримали майже 20 тисяч людей за політичне інакомислення.
Швидше, ніж хтось думає, що це можливо: конгресмен щодо термінів поставок допомоги від США
Деяка зброя буде поставлена за кілька днів, а деяка – за кілька тижнів, зазначив конгресмен Білл Кітінг під час пресконференції у Києві, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про те, коли будуть перші поставки в Україну після ухвалення допомоги.
«Відповідь на ваше запитання щодо термінів: швидше, ніж хтось думає, що це можливо», – сказав конгресмен-демократ.
Також американський чиновник додав: «зброя, яку ми поставлятимемо сюди, я думаю, жодна армія не зможе доставити цю зброю швидше».
За словами Кітінга, «нині немає жодних перепон для швидкої передачі зброї Україні».
«Деяка зброя може бути за кілька днів. Деяка – за кілька тижнів. Ми не знаємо розкладу. І навіть якби знали, ми б нікому не сказали, тому що це могло вплинути на, знаєте, стратегію війни. Але річ у тому, що люди повинні бути впевнені, що не залишилося жодної перепони з точки зору її швидкого отримання», – зазначив конгресмен Білл Кітінг.
Конгресмен від Республіканської партії Том Кейн Том Кейн зазначив, що у проголосованому пакеті допомоги передбачені ракети ATACMS дальністю 300 км та «низка іншої артилерії та інших видів спеціального озброєння».
«У цій країні, як і в Сполучених Штатах, є люди, які знають, що буде включено в ці пакети. І ми маємо запевнення в Сполучених Штатах, а також у цій країні, що люди зможуть використовувати зброю, яка буде надіслана, дуже-дуже швидко», – наголосив він.
Раніше стало відомо, що Сенат США розгляне допомогу Україні 23 квітня
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Країни G7 долучаться до відновлення енергетичного сектору України – уряд
Представники координаційної групи G7+ з підтримки енергетичного сектору України домовились про пошук джерел фінансування та обладнання для відновлення генерації електроенергії.
Про це повідомляє сайт Кабінету міністрів за підсумками зустрічі координаційної групи, в якій взяв участь міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубраков.
«Зосередив увагу партнерів на необхідності відновлення опалення та підвищення захисту нашої енергетичної системи. Це особливо важливо для Харкова, де ситуація стає критичною… Підготовка до опалювального сезону в нинішніх умовах – серйозний виклик для всієї країні», – зазначив міністр.
Координаційна група G7+ з питань енергетики в Україні під головуванням Італії забезпечує координацію дій країн «Групи семи», щоб оперативно реагувати на критичні потреби.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська і Дністровська ГЕС.
Прокуратура: російські військові обстріляли Харківщину, поранена волонтерка
Унаслідок обстрілів силами РФ Куп’янська-Вузлового на Харківщині дістала поранення волонтерка, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
«За даними слідства, 22 квітня близько 16:30 російські військовослужбовці вчергове обстріляли селище Купʼянськ-Вузловий. Отримала тілесні ушкодження 37-річна волонтерка», – йдеться у повідомленні.
У відомстві кажуть, за процесуального керівництва Купʼянської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу).
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Питання номер один – ППО»: Зеленський зустрівся у Києві з конгресменами США
Президент Володимир Зеленський зустрівся 22 квітня з двопартійною делегацією Конгресу Сполучених Штатів Америки, яка перебуває в Україні з візитом, йдеться на сайті глави держави.
Зеленський подякував за підтримку рішення щодо виділення допомоги та наголосив, що Україна потребує озброєння, а особливо систем протиповітряної оборони, повідомляє пресслужба президента.
«Ми також потребуємо дуже конкретних озброєнь для того, щоб можна було допомогти військовим і захистити цивільних. Ми говоримо про потребу, безумовно, озброєнь, які б’ють на більший радіус. Так само дуже важливі за значущістю артилерійські снаряди», – наголосив Зеленський.
Крім того, під час зустрічі політики обговорили конфіскацію заморожених активів РФ, підтримку України на шляху до НАТО, безпекові гарантії, Українську формулу миру й участь США в інавгураційному саміті миру.
Під час спілкування із журналістами конгресмени запевнили, що зброя надійде до України «швидше, ніж хтось думає, що це можливо». Деяка зброя буде поставлена за кілька днів, а деяка – за кілька тижнів, зазначив конгресмен Білл Кітінг, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Раніше повідомлялося, що Сенат США розгляне допомогу Україні 23 квітня
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
«Не пов’язано конкретно з Україною»: конгресмени США пояснили затримку з ухваленням допомоги
Підтримка України у Конгресі завжди була, а двопартійні рішення потребували часу для погодження. Так на запитання журналістів про тривалу затримку із ухваленням додаткової допомоги Україні відповіли конгресмени США, які в понеділок прибули із візитом до Києва.
Зокрема, Том Кейн, конгресмен від Республіканської партії, зазначив, що у версії законопроєкту про фінансову допомогу від Палати представників «з’явилось чимало покращень».
Американський чиновник згадав законопроєкт про REPO, який дозволить президенту США конфісковувати та передавати Україні «заморожені» російські активи.
Також він звернув увагу на проголосований Палатою представників США законопроєкт щодо заборони TikTok.
«Усі ці речі та зусилля потребували часу, щоб об’єднатися та знайти двопартійне рішення, яке, як я сподіваюся, до кінця тижня буде ухвалене Сенатом США, а потім буде підписане і набуде чинності вже як закон», – зазначив конгресмен-республіканець.
Водночас конгресмен Білл Кітінг сказав, що у Палаті представників «завжди була велика підтримка» України. Втім, додав, що ухвалення рішень у Конгресі нині затягується.
«Ви, напевно, помітили, що в Конгресі США сьогодні все відбувається не так швидко. І це прикро. Але двопартійний дух, який ми маємо, свідчить про те, що ми можемо виконати роботу. Я завжди відчував, що підтримка України є у Конгресі. І вона була сильною. Насправді вона пробилася через Конгрес, якому навіть іноді важко вчасно підтримати власний бюджет. Тому це (затримка – ред.) не пов’язано конкретно з Україною. Це скоріше процедурно було складно, але ми виконали роботу. Ми зробили це разом», – підсумував Кітінг.
Раніше стало відомо, що Сенат США розгляне допомогу Україні 23 квітня
Палата представників Конгресу США під час голосування 20 квітня підтримала виділення допомоги для України.
Законопроєкт про допомогу Україні підтримала більшість конгресменів у Палаті представників. «За» проголосували 311 конгресменів, проти – 112.
Тепер це питання має розглянути американський Сенат і потім підписати президент США Джо Байден.
Загальний розмір законопроєкту щодо допомоги Україні, який ініціював спікер-республіканець Палати представників Майк Джонсон становить 60,84 мільярда доларів. Третина цих коштів, саме 23,2 млрд доларів, залишаться в США та будуть витрачені на поповнення американських запасів.
Колишньому розвіднику Червінському «автоматично» продовжили тримання під вартою – адвокатка
Колишньому військовослужбовцю Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій Роману Червінському продовжили тримання під вартою ще на два місяці, до 17 червня. Про це повідомила в інтерв’ю hromadske його адвокатка Людмила Куса.
Відомо, що адвокати Червінського 22 квітня отримали ухвалу від Кіровоградського райсуду, де вказано, що «їхнього підзахисного перемістили до Кіровоградського слідчого ізолятора».
«Чи дійсно він там перебуває — поки що ми підтвердження жодного не отримали», — сказала Куса.
Наразі справа Романа Червінського перебуває на стадії підготовчого судового засідання. 19 квітня у Червінського закінчувався строк тримання під вартою, і прокурор клопотав про його продовження.
За словами адвокатки, до цього «крайнього терміну» в суді було заплановано чотири засідання, щоб розглянути скарги й клопотання: 12, 17, 18 та власне 19 квітня. Адвокати їздили на всі, але в останній день не встигли вчасно повернутися в залу суду після чергової повітряної тривоги.
На «засіданні, яке тривало всього 3 хвилини», прокурор оголосив своє клопотання, повідомила адвокатка. А суд оголосив перерву та сказав, що про час наступного засідання повідомлять пізніше. Потому всіх присутніх попросили залишити приміщення суду, пише «Суспільне».
«Суд собі вийшов, каже: ну, відкладаємося. І вийшов. Ніякої нарадчої кімнати, нічого суд не оголошував. Потім в ухвалі вже було написано, що вони за результатом пішли в нарадчу кімнату», — розповіла адвокатка.
Куса зазначає, що у воєнний час у разі неможливості проведення підготовчого засідання термін тримання під вартою може бути продовжено на два місяці. Але справа перебуває у суді з 2 квітня, і з того часу суд провів вже чотири судові засідання
«Тобто рішення, в якому буде написано про неможливість проведення підготовчого засідання, апріорі буде незаконним» — писала адвокатка після засідання.
Наразі захист Червінського має намір оскаржувати це рішення.
Раніше видання The Washington Post і Der Spiegel оприлюднили розслідування, в якому заявляють, що операції підриву газопроводів «Північний потік» у вересні 2022 року, ймовірно, координував український офіцер Роман Червінський, який служив у Силах спецоперацій України. Видання посилаються на неназвані джерела: офіційних осіб в Україні і в інших країнах Європи, «а також інших осіб, обізнаних із подробицями таємної операції».
За даними співрозмовників видань, Червінський нібито координував команду із шести осіб. Вони під вигаданими іменами орендували яхту і використовували глибоководне водолазне обладнання, щоб встановити вибухівку на трубопроводах «Північний потік-1» і «Північний потік-2» у вересні минулого року.
Джерела розповіли, що полковник не займався плануванням операції, а виконував накази «високопоставлених українських чиновників», які підкорялися головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному.
Представники української влади не відповіли на перелік запитань щодо можливої причетності Червінського, йдеться в розслідуванні.
Роман Червінський із квітня цього року перебуває під арештом у Києві. Служба безпеки України повідомила йому про підозру в перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень. У справі йдеться про спробу викрадення російського літака, що, на думку слідства, призвело до обстрілу аеродрому «Канатове» на Кіровоградщині.
Слідчі стверджують, що ця операція проводилася, попри заперечення СБУ і без згоди відповідних державних органів. Через це, вважає обвинувачення, російські військові отримали дані про розміщення на аеродромі «Канатове» особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків, і 23 липня 2022 року це дало змогу ЗС РФ обстріляти летовище. Тоді один військовий загинув, 17 зазнали поранень.