Доступність посилання

ТОП новини

Новий етап війни в Україні? Що означають удари по аеродромах в глибокому тилу Росії


Бомбардувальник Ту-95MS на аеродромі «Дягілєво». Фото: серпень 2007 року
Бомбардувальник Ту-95MS на аеродромі «Дягілєво». Фото: серпень 2007 року

Росія зазнала історичних ударів у війні в Україні: вперше були атаковані військові об’єкти у її глибокому тилу. Аеродром «Дягілєво» в Рязані розташований на відстані близько 500 км від кордону з Україною, «Енгельс» в Саратовській області – близько 700 км.

Чому напади на ці російські аеродроми означають новий етап війни і що це може змінити для України – розібралось Радіо Донбас.Реалії.

«Дягілєво» та «Енгельс»: там, де не чекали

Вранці перед масованою атакою Росії по Україні, що відбулась 5 грудня, один за одним зазнали ударів два військові аеродроми на території Росії. Ось що зараз відомо про ці атаки:

  • Аеродром «Дягілєво» у Рязані. Там вибухнув бензовоз. Російські ЗМІ заявили, що загинули три людини та зазнав пошкоджень один літак. За оцінками експертів Defence Express супутникових знімків та фото з аеродрому, борт – це надзвуковий ракетоносець Ту-22М3. Він саме був споряджений надзвуковими ракетами Х-22, які українським ППО важко збивати.
  • Аеродром стратегічної авіації «Енгельс» у Саратовській області. У Міноборони Росії підтвердили пошкодження двох стратегічних бомбардувальників Ту-95 і заявили про загибель трьох військових та поранення ще чотирьох. Це одна з баз, яку Росія систематично використовує для атак по цілях в Україні.
  • Міноборони Росії звинуватило в ударах Україну і заявило, нібито атака була здійснена за допомогою українських дронів, які вони збили. Військові експерти припускають, що аеродроми дійсно могли атакувати безпілотники ЗСУ.
  • Найбільш вірогідним аналітики вважають використання для ударів радянського безпілотника Ту-141 «Стриж», який був значно допрацьований. Через масштаб ураження впевнені – безпілотники вціліли до ураження цілей.
  • Генштаб традиційно у таких випадках зберігає тишу, до того ж офіційно на озброєнні у ЗСУ навіть немає засобів для ударів на такій дальності. Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк після повідомлень про вибухи лише написав у твітері, що «земля кругла».

Список «бавовни» на території Росії та в окупованому Криму вже досить значний від початку масштабного вторгнення – були атаки на крейсер «Москва», військовий аеродром в Саках, штаб Чорноморського флоту в Севастополі та кораблі ЧФ РФ у Севастопольській бухті.

Але удари по цих аеродромах вирізняє те, що Дягілєво розташоване на відстані близько 500 км від кордону з Україною, Енгельсі – близько 700 км. Це вперше ударів зазнали об’єкти у глибокому тилу Росії.

Війна в Україні: що зміниться

Атаки по аеродромах у Рязанській та Саратовській області дали старт новому етапу війни в Україні. Шальки терезів ще більше схилились на користь України – для такої оцінки є щонайменше три підстави.

У Росії стало менше можливостей для завдання ударів по Україні. Військовий льотчик-інструктор, полковник ЗСУ Роман Світан впевнений, що саме завдяки ударам по аеродромах «Дягілєво» та «Енгельс» атака на Україну 5 грудня була менш масованою.

«У хвилі приблизно 100 ракет планувалося. А удари, ймовірно, все-таки «Стрижів» Ту-141, вивели з ладу кілька літаків-носіїв цих ракет… Тому ми й не побачили 100 ракет передбачуваних у хвилі, а лише 70», – зазначив експерт в ефірі Радіо Донбас.Реалії.

Крім того, пошкоджені в Енгельсі стратегічні бомбардувальники – рідкісні, бо Росія практично після розпаду СРСР перестала їх виробляти. Світан припускає, що пошкоджені в Енгельсі стануть «донорами» запчастин для інших літаків. Або ж їх таки відновлять за допомогою тих, які розбираються зараз – але це тривалий процес.

Росія буде змушена дбати про безпеку своїх аеродромів навіть у глибокому тилу. Як зазначив Світан, у агресора є три способи зберегти свої літаки.

  • Перемістити бази вглиб своєї території. Але це дуже складний процес, який може забрати навіть кілька років.
  • Перекинути стратегічні бомбардувальники на так звані аеродроми підскоку (оперативні аеродроми). Це можна зробити за кілька годин, але навряд чи така передислокація може бути постійним рішенням – інфраструктура таких летовищ передбачає лише короткострокове перебування бортів;
  • Посилити систему ППО біля аеродромів – як Росія це у Криму та у близьких до кордону з Україною регіонах. Йдеться передусім про ЗРК малої дальності.

Будь-який із варіантів забере у Росії час і гроші. У разі третього – їй доведеться забрати ЗРК з України, які використовує для обстрілу міст, зокрема, Запоріжжя, Херсону, Миколаєва та Дніпра.

Та поки що, схоже, Кремль на нього не готовий піти: після атаки з «Дягілєво» зникли 9 стратегічних бомбардувальників. Це підтверджують супутникові знімки Planet Lab за 7 грудня, опубліковані російською службою Радіо Свобода.

Досяжними для атак стала низка інших важливих для Росії аеродромів, з яких за даними Генштабу ЗСУ, розвідок західних країн та OSINT-розслідувачів стартують літаки з ракетами для ударів по Україні.

Якщо з двох точок на українському сході та півночі окреслити радіус у 700 км (до Енгельса), виходить, що до потенційного кола ураження потрапляють такі аеродроми:

  • «Єйськ» (Росія);
  • «Волгодонськ» (Росія);
  • «Курськ» (Росія);
  • «Барановичі» (Білорусь);
  • «Мачулищі» (Білорусь);
  • «Ліда» (Білорусь).

«Це новий етап. Триває певний розвиток нашої техніки, є певні позитивні моменти у керуванні. Тобто, до 1000 км ми вже можемо працювати», – зауважив Світан.

Своєю чергою військовий експерт Ігор Левченко зауважив, що починаючи масштабне вторгнення російське керівництво взагалі не задумувалось про можливість війни на своїй території.

«Прильоти по російських авіабазах в їхньому тилу підтверджує, що ніщо не залишиться непокараним. Наші можливості вражати противника, де б він не ховався, ростуть і будуть рости й надалі», – зазначив він в ефірі Радіо Донбас.Реалії.

США дають «добро» на гібридні атаки?

Атака на «Дягілєво» та «Енгельс» зачепили і інший важливий аспект війни в України. Досі діяло умовне «табу» на атаки по Росії і, відповідно, надання Україні далекобійного озброєння. Ще у кінці травня президент США Джо Байден заявив, що вони не постачатимуть Україні ракетні комплекси, які дозволять уражати цілі на території Росії.

На початку жовтня американське видання CNN із посиланням на власні джерела повідомило, що Україна намагається переконати адміністрацію Байдена передати далекобійні ракети ATACMS – обіцяючи узгоджувати цілі та не бити по території Російської Федерації. Вочевидь, аргументи не спрацювали, бо Україна досі їх не отримала.

Понад те, на початку грудня американська газета The Wall Street Journal із посиланням на неназваних американських офіційних осіб повідомила: США таємно модифікували передані Україні HIMARS, аби їх не можна було використовувати для обстрілу Росії ракетами великої дальності. Причина та сама – Вашингтон вважає цей запобіжний захід необхідним для зменшення ризику ширшої війни з Москвою.

Можна припустити, що це одна з причин, чому Генштаб ЗСУ не бере відповідальності за будь-яку «бавовну» в Росії. Єдиним виключенням був удар по аеродрому в окупованих Саках, про які головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та перший заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Михайло Забродський згадали у спільній статті.

Супутникове фото Maxar Technologies аеродрому в Енгельсі Саратовської області Росії 4 грудня 2022 року
Супутникове фото Maxar Technologies аеродрому в Енгельсі Саратовської області Росії 4 грудня 2022 року

Однак тепер риторика змінилась. Після атак на аеродроми Енгельс та Дягілєво держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що США не заохочували і не надавали можливості українським силам завдавати ударів усередині Росії. А от міністр оборони США Ллойд Остін зауважив, що США не намагаються завадити Україні розвивати власні можливості для завдання ударів дальньої дії.

Це може означати, що США, як і раніше, вважають надання Україні далекобійних ракет надто ризикованим. Але зважили на те, що атаки на «Дягілєво» і «Енгельс» не спричинили надзвичайної реакції Росії.

«За допомогою, припустимо, двох безпілотників, ми зменшили кількість ракет на три десятки, це як мінімум, і зменшили ту шкоду, яку вони могли б завдати. Тобто ми навпаки деескалуємо конфлікт», – каже Світан.

Атаки на аеродроми стали болючим ударом по Росії. Її можливості бити по Україні за допомогою стратегічної авіації зменшились, та ще й просто напередодні чергового масованого удару. Понад те, тепер ілюзія безпеки глибокого тилу зруйнована – Кремлю доведеться гадати, коли, звідки і наскільки далеко може прилетіти наступний дрон. США, схоже, тепер не проти атак далеко по території Росії за умови, що вони будуть ось такими гібридними. Війна в Україні перейшла на новий етап.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2015 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми.

    У соцмережах:

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

XS
SM
MD
LG