Доступність посилання

ТОП новини

«Заспокоєння» Росії та «автономія» ОРДЛО: чи дійсно США хочуть тиснути на Україну?


Фотоколаж. Джо Байден (ліворуч) та Володимир Путін обговорили українську тематику та безпеку Східної Європи 7 грудня в режимі відеоконференції
Фотоколаж. Джо Байден (ліворуч) та Володимир Путін обговорили українську тематику та безпеку Східної Європи 7 грудня в режимі відеоконференції

Київ і Вашингтон спростовують повідомлення агентства Associated Press про те, що США нібито переконуватимуть Україну надати автономію окупованій частині Донбасу. Публікація з'явилася невдовзі після онлайн-переговорів президентів США та Росії на тлі загрози нового російського вторгнення в Україну. Експерти сумніваються, що ця тактика була б вигідною США, проте частина з них не виключає, що в Білому домі особливий статус ОРДЛО лише обговорюється як один з варіантів деескалації. Чи мають США «план дій» щодо України, її окупованих районів та російської військової загрози у Східній Європі? Та яку тактику обрати самій Україні в ситуації, що склалася?

Сполучені Штати запропонують Україні надати територіям на сході країни, які зараз контролюють російські гібридні сили, «певний рівень» автономії. Про це із посиланням на представників адміністрації США повідомляє Associated Press.

Агентство аналізує можливі кроки, до яких може вдатися адміністрація Джо Байдена на тлі нинішнього загострення російсько-українського конфлікту. Як ідеться в публікації, Вашингтон стоятиме перед непростим завданням: з одного боку, переконати Україну піти на поступки на Донбасі, з іншого – зробити так, щоб це не виглядало перемогою російського лідера Володимира Путіна.

У статті йдеться також про те, що високопосадовець Держдепартаменту США дав Києву зрозуміти, що у найближче десятиліття вступу України до НАТО очікувати не варто.

Між тим, і в Білому домі, й на Банковій зміст цієї публікації спростували швидко і синхронно.

Спростування від Білого дому

У Білому домі назвали неправдивими повідомлення про те, що США чинять тиск на Україну, щоб вона надала певну автономію окупованим територіям на сході.

«Ні, це абсолютна неправда», – заявила речниця Білого дому Джен Псакі на брифінгу 9 грудня. Так вона відповіла на запитання журналіста про статтю в Associated Press.: «Є деякі повідомлення про те, що США тиснуть на Україну, щоб вона поступилася Росії територіями, щоб утримати її від вторгнення. Це правда?»

Так само у Вашингтоні відкидають будь-які домовленості з Кремлем про неможливість членства України в НАТО. Радник Білого дому з нацбезпеки Джейк Салліван запевнив, що президент США Джо Байден не зробив поступок президенту Росії Володимиру Путіну щодо вступу України до НАТО.

За словами Саллівана, Байден попередив Путіна про санкції та інші дії, «до яких США не були готові у 2014 році». Але додав, що США готові до підтримки «Мінського формату» врегулювання українсько-російського збройного конфлікту, на додачу до «нормандського формату».

Спростування від Офісу президента

Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк, коментуючи публікацію Associated Press в цілому, зазначив, що анонімні джерела та гіпотетичні міркування – завжди «дуже ненадійний фундамент», щоб сформувати свою точку зору, і часто бувають чиєюсь інформаційною провокацією.

Він уточнив, що бойові дії на Донбасі досі тривають, тому зараз питання не в тому, що прописано у законодавстві (про статус Донбасу).

Подоляк зазначив, що Росія досі не забезпечила виконання навіть базових пунктів домовленостей про припинення вогню, звільнення заручників та нормальну роботу КПВВ.

«Як можна говорити про політику, коли елементарні життєві умови не забезпечені, навіть незважаючи на те, що це неодноразово обіцялося?» – запитує радник Банкової.

Експерти: Тиснути на Україну щодо Донбасу – не в інтересах США

Конфлікт між Росією та Україною дозволяє США при потребі атакувати РФ на міжнародній арені
Євген Магда

Попри те, що повідомлення про «тиск США на Україну» зробило авторитетне ЗМІ, інформація від його джерел може бути «елементом російського інформаційного тиску», попереджає директор Інституту світової політики Євген Магда. До того ж, на його думку, швидке завершення конфлікту на Донбасі на умовах, які влаштовують Кремль – не в інтересах США.

«Будемо говорити відверто: конфлікт між Росією та Україною на руку Сполученим Штатам: він дозволяє США «тримати Росію в тонусі» та при потребі атакувати її на міжнародній арені», – аргументує політолог.

Український дипломат, колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян також вважає це малоймовірним, але зовсім з інших міркувань.

«Путін програв (в останніх переговорах з Байденом), оскільки він одразу максимально підвищив ставки до такої межі, коли західні союзники України просто не могли їх прийняти публічно. Про додаткові таємні протоколи між Росією та США наразі не йдеться. І Вашингтон публічно заявив про свою повну підтримку Києва, попри те, що окремі дії Зеленського і Єрмака в Білому Домі не викликають захвату», – зазначив Омелян.

На користь цих міркувань свідчить кілька останніх подій:

  • Твердження Байдена перед переговорами, що він «не визнає «червоних ліній» Росії.
  • Швидке спростування Києвом та Вашингтоном статті про «тиск на Україну», а також активна підготовку США до передачі Україні зброї одразу після переговорів Байдена-Путіна.
  • Байден анонсує збільшення військової допомоги Україні у разі російської ескалації, хоча, за його словами, участь американських військових у конфлікті «не розглядається». При цьому іншої думки – низка сенаторів, серед яких республіканець, член комітету Сенату зі збройних сил Роджер Вікер.

«Військові дії можуть означати, що ми стоятимемо разом з нашими кораблями в Чорному морі, і ми обрушимо руйнування на російський військовий потенціал. Я також не виключаю присутності американських військ на землі. Ми не виключаємо застосування ядерної зброї першими», – як повідомляє Independent, сенатор сказав про це після розмови президентів США і Росії.

Експерт: у Білому домі обговорюють варіанти деескалації, одна із пропозицій – повернутися до Мінських домовленостей

Водночас дослідник-американіст, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик не виключає того, що США дійсно шукатимуть компроміс: як заспокоїти Росію, і водночас як не образити Україну та не поставити під сумнів її суб'єктність.

Володимир Дубовик не вважає, що вже існує якийсь план США щодо Донбасу: чинна адміністрація Білого дому навряд чи встигла його розробити.

Плану щодо Донбасу у Вашингтоні ще немає, але його можуть розробити
Володимир Дубовик

«Плану (що робити з конфліктом на Донбасі) у Вашингтоні ще немає, але його можуть розробити. В останні кілька тижнів у Білому домі міркували, що зробити, щоб Росія припинила ескалацію та відмовилася від вторгнення – як широкомасштабного, так і локального. І «що Кремлю можна дати, щоб вони трохи заспокоїлися», – сказав Дубовик Радіо Свобода.

Під час переговорів Байдена-Путіна, припускає він, США побачили, що є можливість зробити певні мінімальні «кроки назустріч», щоб Росія могла заспокоїтися та відмовитися від агресивних планів, зберігши при цьому обличчя.

«Бо не вийде так, щоб Путін поговорив з Байденом і просто зробив деескалацію, не отримавши за це бодай щось», – каже експерт.

Зараз американські політики та дипломати частіше заговорили про Мінські домовленості, тож, не виключено, що прогрес у їхньому виконанні й буде такими компромісними кроками, припускає Володимир Дубовик.

Україна не зацікавлена у повному виконанні Мінських угод, але їй треба буде зробити «певні маневри навколо них», продемонструвавши, що вона є мирною країною та прагне дипломатичного врегулювання, прогнозує експерт.

Він згадує і про те, що радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван згадав про Мінські домовленості, переказуючи зміст розмови Байдена і Путіна.

За словами Саллівана, Байден попередив про серйозні, небувалі санкції в разі вторгнення, і водночас переконував Путіна, що є інший шлях вирішення конфліктів через деескалацію та дипломатію, і саме цей шлях підтримують США, повідомив радник Байдена. Зокрема, у Вашингтоні впевнені у можливості розв'язання конфлікту на Донбасі через Мінські домовленості та перемовини у «нормандському форматі».

Раніше, нагадує експерт-американіст, адміністрація США відстоювала ухвалення в першому читанні закону про особливості самоврядування ОРДЛО, і тодішня помічниця держсекретаря Вікторія Нуланд навіть була присутня на голосуванні за нього в українському парламенті.

Голова ОП Андрій Єрмак, тим часом, також визнав, що США активізують свою участь у мирному врегулюванні на Донбасі.

«Як це відбуватимуться – залежатиме від багатьох обставин. Це може бути паралельний трек разом із «нормандським форматом», оскільки потрібно безумовно поважати, що наші партнери – Німеччина та Франція – за ці роки багато зробили», – зауважив керівник ОП у телеефірі.

Євген Магда оцінює такі анонси скептично, оскільки «незрозуміло, як в цей новий гіпотетичний формат (врегулювання) залучити Росію», яка навряд чи погодиться на це.

Чи мають США план стримування Росії у Східній Європі

Якщо в США нема конкретного плану щодо Донбасу, то низка експертів говорить, що є чіткий план Білого дому щодо стримування агресора.

  • Під економічними санкціями, у разі нового нападу на Україну, зокрема, мають на увазі відключення Росії від системи SWIFT, а також блокування «Північного потоку-2».
  • Під «іншими заходами», як проглядало із заяв американських політиків, обговорюється ймовірність активної допомоги Україні – і на морі, і на суші. Держсекретар Ентоні Блінкен уточнив, що подальша військова допомога США Україні, її характер і масштаб залежатимуть «від того, що робить чи не робить Росія у плані продовження ескалації, у плані вчинення нових актів агресії проти України». 8 грудня, наступного ж дня після зустрічі Байдена-Путіна, Палата представників США схвалили оборонний бюджет, включно з військовою допомогою Україні.
  • США готові розмістити додаткові сили на території країн-союзниць на сході Європи, це підтвердив радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван. Координація з країнами східного флангу НАТО вже активізувалася: 10 грудня президент США та лідери Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та Словаччини обговорили «дестабілізуюче нарощування Росією військової могутності на кордонах з Україною та необхідність єдиної, підготовленої та рішучої позиції НАТО щодо колективного захисту союзників», йдеться у заяві Білого дому за підсумками переговорів.
  • Джо Байден анонсував зустріч між Сполученими Штатами Америки, їхніми основними союзниками в Європі та Росією для переговорів щодо занепокоєння Москви з приводу розширення НАТО. Учасники обговорюватимуть «майбутнє стурбованості Росії щодо НАТО, а також те, чи зможемо ми знайти якісь умови, що стосуються зниження температури на східному фланзі», – сказав Байден журналістам у Білому домі 8 грудня.

Як діяти Україні

Враховуючи зростання російської загрози та інші виклики, експерти радять українському громадянському суспільству, а також представникам влади, зосередитися на кількох моментах:

  • Посилення армії.
  • Внутрішня консолідація українського суспільства.
  • Підвищення якості української влади.
  • Посилення суб'єктності України на міжнародній арені.
  • Продовження реформ для підготовки вступу до НАТО, попри всі видимі перешкоди.

Свого часу в подібній ситуації були країни Східної Європи, яким Захід також пропонував не поспішати з євроатлантичною інтеграцією, однак ситуація дуже швидко змінилася, нагадує Володимир Омелян.

У 1995 році Брюссель і Вашингтон радили Чехії, Польщі, Словаччині та іншим не думати про європейський вектор... Через 4 роки вони стали членами НАТО
Володимир Омелян

«Я дуже добре пам'ятаю переговори у форматі колишніх держав Варшавського табору з ЄС та НАТО у 1995 році. Я читав документи за підсумками переговорів, у яких Брюссель і Вашингтон радили Чехії, Польщі, Словаччині та іншим державам взагалі не думати про європейський вектор, бо ЄС і НАТО, мовляв, недосяжна ціль, натомість треба поглиблювати кооперацію в рамках колишнього соцтабору, – зауважує Омелян. – І через 4 роки після тих переговорів абсолютна більшість країн-учасниць тих переговорів стали членами НАТО».

Саме тому зараз треба зосередитися на реформах, підвищенні якості української влади та на обороні України, пояснює Оменлян, зазначаючи: «Тому що відкладений наступ Росії сьогодні – зовсім не означає, що він не почнеться завтра».

Сама поява у публічному просторі повідомлень про те, що США можуть тиснути на Україну в питанні Донбасу – є ознакою зменшення довіри до української влади у світі, і це те, що треба виправляти, вважає Євген Магда.

«Такі заяви свідчать про часткову втрату суб'єктності. Донедавна пропонувати такі речі Україні не наважувалися. Так, чути це прикро. Але можна протидіяти цьому шляхом внутрішньої консолідації українського суспільства», – пропонує директор Інституту світової політики.

Вашингтон, його союзники по НАТО і українська влада висловлюють тривогу у зв’язку з інформацією, що надходить останніми тижнями, що Росія зосередила поблизу кордонів з Україною десятки тисяч своїх військовослужбовців. Москва категорично заперечує, що вона готує вторгнення в Україну. На цьому тлі США повідомляли про плани поставити Києву більше озброєнь, включаючи протитанкові ракетні комплекси «Джавелін».

Заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Росія здатна стягнути до кордонів України вдвічі більше сил, ніж минулої весни.

За оцінкою США, Росія розмістила майже 100 тисяч військових поблизу північних, східних і південних кордонів України, додала Нуланд.

За її словами, наразі невідомо, чи ухвалив президент Росії Володимир Путін рішення про наступ на Україну чи повалення її уряду. «Але ми знаємо, що він нарощує потенціал для цього», – сказала заступниця держсекретаря.

7 грудня відбулися переговори американського лідера Джо Байдена з керівником Росії Володимиром Путіним.

Президент США заявив, що попередив Путіна: якщо Росія розпочне нові військові дії проти України – що, за попередженнями американської розвідки, може бути можливим уже найближчими тижнями – Сполучені Штати та союзники запровадять санкції, «яких він (Путін) ніколи не бачив».

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG