Лиман: евакуація під обстрілами
Впродовж останніх кількох днів відчутно посилились артилерійські обстріли міста Лиману, що на Донеччині. Значних руйнувань зазнала цивільна інфраструктура. Водночас у населеному пункті залишаються тисячі цивільних.
Через постійні удари російських військ евакуація з міста вкрай ускладнена. Під обстрілами людей автобусами вивозить поліція. За день таким чином вдається вивезти близько сотні охочих.
Як це відбувається, сьогодні побачив кореспондент Радіо Свобода Левко Стек.
Прем’єр Великої Британії Боріс Джонсон звернувся до Верховної Ради. Виступ відбувся у форматі відеозв’язку під час пленарного засідання 3 травня.
«Українці навчили цілий світ, що брутальна потуга агресора нічого не може заподіяти народові, який обрав свободу. Гармати і танки не можуть придушити націю, що бореться за свою незалежність. Ось чому я вірю і знаю, що Україна переможе», – наголосив британський прем’єр.
За словами Джонсона, «путінська воєнна машина перечепилася через український патріотизм і розбилася».
«За кількістю військ Росія переважає, але на боці ваших хоробрих левів мужність і відданість своїй країні. Ваша любов до країни зупинила їх», – зазначив очільник британського уряду.
Він також додав, що Європа припустилася помилки, бо після анексії Криму та окупації Донбасу не одразу збагнула намірів Путіна і не змогла вчасно накласти потрібні санкції.
«І ми більше не маємо права на повторення цієї помилки», – наголосив він.
За словами Джонсона, Британія вже ухвалила новий пакет військової допомоги для України на 300 мільйонів фунтів.
«Ми повинні зміцнити Україну, щоб ніхто більше не посмів зазіхати на неї», – зауважив британський прем'єр.
Президент України Володимир Зеленський 9 квітня мав переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Борісом Джонсоном, який прибув до Києва без попереднього оголошення.
25 квітня британський прем’єр у розмові з генсекретарем ООН наголосив на важливості «глобальної солідарності з Україною».
У Верховній Раді з’явився законопроєкт, який передбачає розширення підстав, з яких Україна може відмовити в наданні громадянства. Документ, поданий групою народних депутатів, зареєстрували 2 травня.
Згідно з проєктом закону, громадянство не надаватиметься людині (або її близьким родичам), яка:
- заперечувала вчинення збройної агресії проти України державою, яка визнана в Україні державою-агресором, чи суверенітет України на її окупованих територіях
- підтримувала державу-агресора, її політиків чи збройні формування
- працювала чи працює в органах держави-агресора, відповідальних за державну безпеку чи безпеку її вищого керівництва, брала участь у її миротворчих місіях, діяльності збройних чи силових формувань
- публічно закликала до насильницької зміни конституційного ладу і цілісності України, розпалювання національної ворожнечі, пропагувала війну, тероризм, екстремізм, сепаратизм, підтримувала комуністичний або нацистських режими
- перебуває під санкціями
Також, згідно з документом, людина може втратити громадянство, зокрема, якщо брала участь у збройні агресії проти України або була засуджена за вчинення злочинів проти національної безпеки, злочинів проти миру чи тероризм.
Бердянськ, Маріуполь, Енергодар, Василівка: евакуація з окупованих територій триває (фотогалерея)
У вівторок, 2 травня, відбувся «зелений коридор» з оточеного російськими військами Маріуполя. Змогли евакуюватися не лише жителі Маріуполя, а і жителі окупованих Бердянська, Енергодару, Василівки та прилеглого Оріхова. Загалом до Запоріжжя прибули близько 600 людей – в першу чергу жінки, діти, пенсіонери, яких зустрічали також журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я».
Бердянськ, Маріуполь, Енергодар, Василівка: евакуація з окупованих територій триває (фотогалерея)
Царьова заочно засудили до 12 років позбавлення волі
Колишнього народного депутата від «Партії регіонів» Олега Царьова заочно засудили до 12 років позбавлення волі. Про це повідомила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.
Його визнано винним у публічних закликах до змін меж території та державного кордону України та до насильницької зміни конституційного ладу.
Вирок Царьову виніс Шевченківський районний суд міста Києва.
Окрім того, колишнього народного депутата позбавили першого рангу держслужбовця (першої категорії) та права обіймати виборні посади, посади в органах державної влади і місцевого самоврядування строком на 3 роки.
«Згідно з вироком, суд має звернутися до Президента України з поданням про позбавлення Царьова державної нагороди – ордена за заслуги 3 ступеня», – пояснила Венедіктова.
У березні генеральна прокурорка повідомила Царьову про підозру в закликах до неконституційної зміни меж території та державного кордону України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків, а також до підтримки рішень та дій держави-агресора і її збройних формувань.
У квітні суд стягнув з ексміністра з оточення Януковича майже 5 мільйонів доларів на оборону України.
Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву з нагоди Всесвітнього дня свободи преси, в якій зазначило, що вторгнення РФ на територію України 24 лютого ознаменувало новий етап жорстоких репресій проти незалежної журналістики в Україні.
У зовнішньополітичному відомстві згадали про загибель журналістки і продюсерки Радіо Свобода Віри Гирич, з якою сьогодні прощаються у Києві.
«За понад два місяці російські загарбники вбили понад двадцять українських та іноземних журналістів. Понад сто регіональних медіа на тимчасово захоплених територіях змушені були припинити роботу через погрози, знищення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації. Нещодавньою жертвою російської збройної агресії стала журналістка Радіо Свобода Віра Гирич. Віра була вбита у будинку в центрі Києва, куди влучила російська ракета. Цей злочин Росія скоїла під час візиту до України Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, чим показала своє справжнє ставлення до міжнародних інституцій та основних принципів міжнародного права», – йдеться у заяві.
У МЗС зазначили, що на тимчасово окупованих українських територіях РФ через переслідування журналістів, безпідставні обшуки в приміщеннях редакцій та приватних помешканнях, викрадення та тортури перетворила ці території на так зване «інформаційні гетто».
«Поряд із військовою агресією Росія веде інформаційну війну. У списку злочинів РФ проти ЗМІ в Україні – вбивства та викрадення журналістів, обстріли та захоплення телевеж, хакерські атаки на сайти інформаційних ресурсів. Українські міста, окуповані чи оточені Росією, ізолюються від українського інформаційного простору, там блокується українське мовлення та робота національних інтернет-операторів. На захоплених територіях Росія запускає трансляцію своїх пропагандистських каналів, які використовуються для ще більшої інформаційної експансії, виправдання російського вторгнення та розпалювання міжнаціональної ворожнечі», – йдеться в заяві.
МЗС наголошує, що разом з міжнародними партнерами координує зусилля для боротьби з російською пропагандою та дезінформацією.
«Закликаємо міжнародне співтовариство розширювати санкції проти російських ЗМІ, які поширюють пропаганду та дезінформацію. Медіа держави-агресора мають бути відрізані від можливостей викривляти факти війни Росії проти України. Висловлюємо вдячність українським та міжнародним журналістам, які у складних умовах, часто ризикуючи власним життям, працюють у зонах бойових дій, аби донести правду про воєнні злочини РФ в Україні», – підсумовує МЗС.
Журналістка і продюсерка Радіо Свобода Віра Гирич (1967 року народження) загинула внаслідок ракетного обстрілу військами РФ Києва 28 квітня, коли у місті з візитом перебував генсекретар ООН. Тіло загиблої журналістки виявили під уламками житлового будинку вранці 29 квітня.
У Віри Гирич залишилися батьки та дорослий син. Вона працювала в київському бюро Радіо Свобода з лютого 2018 року, а до того – на провідних українських телеканалах.
На загибель Віри Гирич відреагували президенти України та США, українські та американські дипломати, представники громадськості, колеги.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай сказав: «Ми втратили дорогу колегу, яку будуть пам’ятати за її професіоналізм та відданість нашій місії. Ми шоковані та обурені позбавленим сенсу характером її загибелі – вдома, в країні та місті, які вона любила. Пам’ять про неї надихатиме нашу роботу в Україні та за її межами на довгі роки».
Щонайменше 9 людей загинули через російські обстріли на Донеччині – голова області
Ранкові обстріли призвели до загибелі дев’яти людей у Донецькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко 3 травня.
Він уточнив, що російська авіація зранку завдавала ударів по Авдіївці, а саме – по житловому масиву в центрі міста. Напередодні вночі по цьому ж напрямку застосовували реактивні системи залпового вогню «Град».
«Наслідки обстрілів та бомбардувань ще належить встановити, але вже зараз відомо про щонайменше трьох загиблих і двох поранених, вісім пошкоджених будинків. Внаслідок ранкового обстрілу Вугледара загинуло три людини, що йшли по питну воду. Ще троє цивільних загинули внаслідок обстрілу Лимана», – заявив Кириленко.
Крім того, обстрілів зазнає Очеретинська громада, деталей щодо жертв та руйнувань наразі немає.
Вранці 3 травня Національна поліція України повідомила, що протягом доби російські війська обстрілювали 10 населених пунктів області.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини 2 травня змогло підтвердити загибель 3153 і поранення 3316 цивільних людей через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 1 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.
Визначено короткий список номінантів на премію Гонгадзе у 2022 році
Капітула Премії імені Георгія Гонгадзе визначила короткий список номінантів і номінанток на здобуття відзнаки за 2022 рік.
До нього увійшли:
- фотографи Мстислав Чернов і Євген Малолєтка, які понад два тижні документували наслідки обстрілів Маріуполя;
- співзасновник та головний редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко,
- редакторка щоденної програми «Київ–Донбас», заступниця головного редактора «Громадського радіо» Тетяна Трощинська.
Окрім того, цього року у рамках премії вперше запроваджено спеціальну відзнаку. Нею посмертно «за визначний внесок у розвиток української фотографії, відданість професії і відвагу» буде нагороджений фотожурналіст Макс Левін, який загинув у березні 2022 року під час бойових дій на Київщині.
Лауреата премії оголосять 21 травня – у день народження Георгія Гонгадзе.
Від Джеймі Флая, президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода:
«Важко уявити, що що ми прощаємося з Вірою. Перш за все, всі на Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода висловлюють найглибші співчуття Віриній родині – її синові Богдану та її батькам.
Втрату Віри відчують всі, хто її знав. Друзі та колеги на Радіо Свобода завжди пам’ятатимуть її доброту та щирість духу. Багато хто пригадує Віру як інтелігентну, тактовну, скромну, чутливу та світлу людину з великим серцем.
Віра справді була серцем Української редакції. Один з колег описав її як «найкращу людину» в Київському бюро, а також як жінку надзвичайної витривалості – як фізичної, так і психологічної. Ще хтось сказав про Віру, що вона завжди була готова прийти на допомогу.
Наше висвітлення цієї безглуздої, несправедливої війни, яка забрала життя Віри, не було б можливим без неї. Віра координувала редакційні завдання і відрядження для наших кореспондентів, вражаюче працювала з військовими кореспондентами, які працювали на фронтах, що було дуже важливим для нашої аудиторії в Україні. Це висвітлення війни доходило і до росіян, і до інших країн на щоденній основі.
Щодня Віра допомагала координувати роботу наших кореспондентів – де б вони не були і що б не висвітлювали. Хочу процитувати нашого головного редактора: Віра буквально стояла за кожним репортажем та статтею про війну.
Останнє відео, яке продюсувала Віра, розповідало про 87-річну жінку, яка пережила Голокост, та її 94-річного чоловіка, морського офіцера запасу, які евакуювалися з Маріуполя до Києва. Цей матеріал щойно вийшов в ефір.
Дух Віри житиме, і наступні покоління за такими репортажами будуть бачити наш час. Ми на Радіо Свобода спрямуємо смуток та розпач, що ми їх відчуваємо нині, в збереження журналістського спадку Віри. Вона не буде забута, пам’ять про неї продовжуватиме надихати нашу роботу в наступні роки. Її ім’я буде додане до нашої Стіни пам’яті про журналістів Радіо Свобода, які загинули, виконуючи професійний обов’язок. Ця Стіна пам’яті розташована в нашій штаб-квартирі в Празі.
Хочу сказати Віриній родині, що маю надію, що ви знайдете якусь втіху в тому потоці любові до Віри, яка переповнює її колег та друзів – як в Україні, так і в цілому світі. Це заповіт тієї великої поваги, яка була до Віри та її роботи, яку вона так любила. Віра завжди буде невід’ємною частиною журналістської сім’ї Радіо Свобода.
Доходи Пенсійного фонду за січень-квітень зросли на 7,7%, порівняно з минулим роком – Лазебна
Доходи Пенсійного фонду України з січня по квітень зросли на 7,7%, повідомляє Міністерство соціальної політики з посиланням на очільницю Марину Лазебну.
За її словами, протягом перших чотирьох місяців 2022 року до фонду надійшло 171,8 мільярдів гривень доходів, що на 12,3 мільярда більше, ніж за аналогічний період торік.
При цьому сума доходів від єдиного внеску, розподілена на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, перевищує показники відповідного періоду минулого року на 11,5 мільярдів гривень.
«Незважаючи на війну, під час якої російські війська цілять по критичній інфраструктурі, складах, великих підприємствах, фермах, економіка країни працює, а соціально-відповідальний бізнес сплачує податки та соціальні внески. За перші чотири місяці року від сплати ЄСВ до Пенсійного фонду надійшло на 11,5 мільярдів гривень більше, ніж за такий самий період минулого року. Навіть у квітні доходи ПФУ на 400 мільйонів більші, ніж минулого року», – йдеться в коментарі Лазебної.
Вона додала, що на пенсійні виплати за травень вже спрямовано 1,3 мільярда гривень, що становить 11% від усього необхідного фінансування за цей місяць для людей, які отримують пенсії через Укрпошту».
Загалом на травень заплановано 49,1 мільярда гривень на пенсії. З ним 37,6 мільярдів виплачуватимуться пенсіонерам-клієнтам банків, решта – поштою.
Євросоюз планує замінити російський газ африканським – Bloomberg
Європейський союз розглядає можливість активізувати співпрацю з країнами Африки щодо постачання газу, аби зменшити імпорт російського палива, повідомила агенція Bloomberg із посиланням на відповідний проєкт документу ЄС.
Країни ЄС мають намір скоротити цьогоріч залежність від Москви в енергетичній сфері майже на дві третини. Документ, який розширює зовнішню енергетичну взаємодію, може бути ухвалений Єврокомісією вже наприкінці травня.
У документі йдеться, що такі країни Африки, як Нігерія, Сенегал та Ангола, «мають значною мірою нереалізований потенціал у сфері скрапленого газу».
Євросоюз має намір збільшити імпорт скрапленого газу на 50 мільярдів кубометрів на рік, а постачання трубопровідного газу не з Росії – на 10 мільярдів кубометрів. У проєкті документа йдеться, що для цього потрібно встановити відносини з традиційними постачальниками на нових умовах та розширити торгівлю з новими постачальниками палива.
План Євросоюзу також передбачає постачання додаткових 15 мільярдів кубометрів скрапленого газу зі США у 2022 році та близько 50 мільярдів кубометрів щорічно до 2030 року. Крім того, ЄС планує збільшити постачання газу з Азербайджану до 20 мільярдів кубометрів на рік.
Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що влада Євросоюзу збирається запропонувати ембарго на російську нафту до кінця року, а до цього поступово вводити обмеження на імпорт. Нові санкції проти Москви посли країн ЄС планують обговорити найближчими днями.
Нафтогазовий сектор приносить Росії близько половини доходів бюджету та складає понад половину експорту. 70 відсотків газу та 60 відсотків нафти і нафтопродуктів Росія продає якраз до Європи.
Більшість країн Євросоюзу вживають заходів щодо скорочення імпорту російських енергоносіїв, щоб обмежити можливості Кремля фінансувати війну в Україні. Відмовляється зробити це лише Угорщина.
Стягування сил РФ до кордону з Харківською та Луганською областями. Погляд з супутника
У Бєлгородській області Росії, на кордоні з Харківською, Сумською та Луганською областями, зростає кількість військової техніки РФ – повідомляло Міністерство оборони України. «Схеми» (Радіо Свобода) отримали у своє розпорядження супутникові знімки Planet, зроблені наприкінці квітня, які свідчать про скупчення техніки одразу в декількох населених пунктах Бєлгородської області. На думку військових експертів, цю техніку, ймовірно, перекидатимуть до окупованого міста Ізюм на Харківщині, який може стати ключовою локацією у так званій «битві за Донбас». 2 травня у Генштабі ЗСУ інформували, що на Ізюмському напрямку тривають спроби наступу з боку РФ у бік міст Барвінкове Харківської області та Слов’янськ – на Донеччині. І саме там, за даними відомства, російські війська зазнають найбільших втрат.
У Дніпрі демонтували стелу «Площа Жукова» та інші об’єкти, пов’язані з СРСР (фото)
У Дніпрі демонтували стелу «Площа Жукова» на проспекті Героїв. Стелу, яка не має історичної цінності й підпадає під дію законів про декомунізацію, прибрали комунальники за допомогою спецтехніки 3 травня.
«Цікавий факт з історії Дніпра: площі Жукова в Дніпрі ніколи не було, а стела була. Чому? Це питання треба поставити радянським начальникам, якщо вони ще живі. Я думаю, це просто радянська традиція – мітити територію», – сказав головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності міського голови та його заступників Дніпровської міської ради Антон Андрієнко.
На цій локації прибрали ще три подібні пам’ятники – стели з написом «Проспект Героїв» і п’ятикутними зірками. До роботи залучили три спецмашини та вісьмох комунальників, повідомив посадовець.
Також цього дня в місті демонтували й інші об’єкти, пов’язані з радянським минулим.
Так, на вході до парку Глоби зняли цегляну стіна з текстом наказу Сталіна, а на вулиці Титова, 13 –чотири об’єкти бетонної ліпнини з серпом і молотом.
За інформацією з міськради, демонтовані об’єкти стануть експонатами в Музеї тоталітаризму, який планують створити в місті. Наразі вирішують питання із земельною ділянкою для нього.
Внаслідок обстрілу Залізничного на Запоріжжі загинули двоє людей – ОВА
Двоє людей загинули вранці 3 травня внаслідок обстрілу селища Залізничне в Гуляйпільському районі Запорізької області, повідомив речник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Арєф’єв.
«Російські загарбники розтрощили місцевий шкільний заклад. Ракетним обстрілом пошкоджено будівлю приміщення, дах та вікна. Окрім того, також пошкоджень зазнали 12 будинків. Внаслідок обстрілів від отриманих осколкових поранень загинуло двоє людей», – заявив він.
Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про «порушення законів та звичаїв війни».
Крім того, напередодні обстріли міста Оріхове пошкодили ввідні газопроводи низкого тиску. На сьогодні без газу лишаються 68 712 абонентів у 88 населених пунктах області . Станом на ранок вівторка внаслідок пошкодження інфраструктури електропостачання без електрики лишилися 22 615 абонентів у 73 населених пунктах області.
Також наразі обласній адміністрації відомо про 709 повністю зруйнованих та частково пошкоджених домоволодінь.
Осиротілі діти. На очах 18-річного юнака загинула мама, він став опікуном чотирьох братів і сестер
В’ячеслав Ялов у свої 18 років бачив загибель мами і став опікуном чотирьох братів і сестер. Діти встигли втекти з рідного Верхньоторецького Донецької області ще до окупації селища російськими військами. Сьогодні В’ячеслав із молодшими братами і сестрами проживає у Дрогобичі Львівської області. Як діти дають собі раду, дізнавалось Радіо Свобода.
Мобільний оператор «Київстар» посилює сигнал мереж у підконтрольних Україні населених пунктах для забезпечення покриття на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, повідомила речниця компанїі Ірина Леліченко у фейсбуці.
«На жаль, технічні спеціалісти не мають доступу в тимчасово окуповані населені пункти для виконання ремонтних робіт. Зокрема, через відсутність енергоживлення або пошкодження не працює обладнання усіх мобільних операторів у місті Херсон. Інженери «Київстару» проводять роботи для посилення сигналу мережі в підконтрольних Україні населених пунктах, щоб збільшити територію покриття», – повідомила Леліченко.
За її даними, в Запорізькій області у звичайному режимі працюють 80% базових станцій «Київстару», в Херсонській області – 30%.
Про те, що зник зв’язок на Херсонщині, а також частково на Запоріжжі, стало відомо 1 травня.
Українська влада заявила, що причинами відсутності зв’язку стали обриви військами РФ «обладнання волоконно-оптичних магістральних ліній та відключення від електропостачання обладнання операторів у цих регіонах».
2 травня агенція Reuters із посиланням на лондонську компанію NetBlocks, яка займається моніторингом збоїв у роботі інтернету, повідомила, що Росія перенаправляє інтернет-трафік на окупованій території Херсонської області на свою інфраструктуру.
NetBlocks підтвердила, що відстежила майже повне відключення інтернету в Херсонській області в суботу, яке торкнулося різних українських провайдерів. З’єднання було відновлено за кілька годин, але різні метрики показали, що трафік тепер іде через Росію.
«Підключення до мережі було направлене через російський інтернет, а не через українську телекомунікаційну інфраструктуру, а, отже, тепер, ймовірно, підлягає російському інтернет-регулюванню, нагляду та цензурі», – повідомили у NetBlocks.
Раніше сьогодні стало відомо, що в окупованому російськими військами Скадовську Херсонської області відновився мобільний зв’язок, але інтернету немає.
Росія виготовляє штампи й печатки для окупаційних адміністрацій Маріуполя – ГУР
Російська влада замовляє штампи і печатки для окупаційних адміністрацій захоплених територій, йдеться в зведенні Головного управління розвідки Міністерства оборони вранці 3 травня.
«Низка приватних підприємств Ростовської області отримала замовлення на виготовлення печаток і штампів для окупаційних адміністрацій Маріуполя. До переліку установ, які отримають нові «атрибути», входять заклади освіти, лікарні, поліція, РАЦСи та адміністративні установи. Навіть попри те, що більшість із них наразі вщент зруйновані російськими військами. На замовлених штампах і печатках міститься напис: «россия, республика донбас, Мариуполь, военно-гражданская администрация», – повідомляють розвідники.
За даними ГУР, в червні подібні штампи планують виготовляти для окупованого Херсону.
Відомство додає, що в Маріуполі з 15 квітня працюють три російських мобільних крематорії, в яких знищують тіла вбитих.
Незалежно перевірити цю інформацію наразі немає можливості.
Крім того, Росія, за повідомленням, розглядає можливість включення захоплених територій на півдні України до складу окупованого Криму. Про план їх інтеграції в російський економічний простір до 2030 року заявив 1 травня радник так званого «глави» Криму з інформаційної політики Олег Крючков.
«Одночасно російський окупаційний режим намагається переконати місцеве населення в остаточному встановленні контролю над зайнятими територіями. 1 травня у Генічеську новопризначеним «головою міськради» Андрієм Клочком організовано урочисте підняття прапору РФ. Щоправда, городяни проігнорували рашистське «свято», – зазначає ГУР.
Розвідники також наводять інформацію, яка поширюється серед російських військових – згідно з нею термін «спеціальної воєнної операції», як у Росії називають повномасштабну агресію проти України, визначено до вересня 2022 року.
Понад 24 тисячі вояків втратила РФ в Україні – Генштаб ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив інформацію про втрати російських військ за попередню добу.
Зокрема, йдеться про втрату 24,2 тисячі військових, з них близько 400 людей – за попередню добу.
Штаб наводить такі дані про знищену російську техніку з 24 лютого:
- 1062 танки
- 2567 бойових броньованих машин
- 475 артилерійських систем
- 162 реактивні системи залпового вогню
- 80 засобів ППО
- 194 літаки
- 155 гелікоптерів
- 1843 одиниці автомобільної техніки
- 10 кораблів /катерів
- 291 БПЛА оперативно-тактичного рівня
- 38 одиниць спеціальної техніки
- 84 крилаті ракети
«Найбільші втрати противника (минулої доби) спостерігалися на Ізюмському напрямку», – зазначають у штабі.
Командування також вказує, що дані про втрати російських військ уточнюються.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, про які писало видання Time ще 24 березня, за час військових дій могли бути вбиті на той час від 7 до 15 тисяч російських військових.
Російські війська обстріляли 10 населених пунктів на Донеччині, є загиблі та поранені
Російські війська за добу обстріляли 10 населених пунктів у Донецькій області, повідомляє Національна поліція вранці 3 травня.
«Окупанти вбили мирних жителів, є поранені. Руйнувань зазнали щонайменше 33 цивільних об’єкти – житлові будинки, дитячі оздоровчі заклади, школа, об’єкти життєзабезпечення. Упродовж минулої доби російські війська вдарили по таких населених пунктах – Маріуполь, Лиман, Авдіївка, Покровськ, Сіверськ, Святогірськ, Ярова, Новомиколаївка, Очеретине, Шевченко», – йдеться в зведенні.
За даними правоохоронців, загарбники обстрілювали цивільні об’єкти з авіації, реактивних систем залпового вогню «Град», танків, важкої артилерії, завдавали ударів крилатими ракетами.
Поліція відкрила провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
Відомство закликає громадян не виїжджати самостійно неперевіреними маршрутами, вказуючи на те, що російські війська розстрілюють цивільні авто, а також не піднімати невідомі предмети.
За даними Генерального штабу, за минулу добу, зокрема на Донбасі, було знищено шість російських танків, п’ять артилерійських систем, двадцять дві одиниці бойової броньованої техніки та вісім машин.
Війна Росії проти України: камера на передовій
Відтоді, як Росія розпочала масштабне вторгнення в Україну о 5 ранку 24 лютого, кореспонденти Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», перебувають у вирі подій. Від бойових дій на лінії фронту до потоку біженців на кордоні, від лікарень із постраждалими до моторошної справи ідентифікації жертв воєнних злочинів – висвітлення, забезпечене нашими репортерами, описує кожен аспект війни.