Доступність посилання

Наслідки російського удару по Харкову
Наслідки російського удару по Харкову

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

За добу російська армія втратила близько 110 військових – дані Генштабу

Втрати російських військ в Україні зросли до близько 31 360 людей, свідчать дані Генерального штабу Збройних сил України станом на ранок 7 червня.

У штабі оцінюють втрати російської армії в близько 110 військових за останню добу. Дані про втрати російської техніки наступні:

  • 1 390 танків (+4)
  • 3 416 бойових броньованих машин (+16)
  • 694 артилерійських систем (+4)
  • 207 реактивних систем залпового вогню
  • 96 засобів протиповітряної оборони
  • 212 літаків (+1)
  • 177 гелікоптерів (+1)
  • 553 БПЛА оперативно-тактичного рівня (+2)
  • 125 крилатих ракет
  • 13 кораблів/катерів
  • 2 405 автомобілів та автоцистерн (+10)
  • 53 одиниці спеціальної техніки

«Найбільших втрат противник зазнав на Слов’янському напрямку», – зазначає Генштаб, додаючи, що дані уточнюються.

Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень​.

7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.

Перевірити дані сторін із незалежних джерел наразі неможливо.

23 травня в Міністерстві оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки повідомили, що Росія за три місяці своєї масштабної війни проти України, ймовірно, втратила загиблими стільки ж військових, скільки Радянський Союз під час його дев’ятирічної війни в Афганістані.

Окупанти поїхали з «майже всіх блокпостів» Мелітопольського району – мер міста

Українські війська зможуть звільнити Мелітополь в осяжному майбутньому, вважає мер міста Іван Федоров. Про це він заявив у відеозверненні увечері 6 червня.

Федоров нагадав, що президент України Володимир Зеленський 5 червня відвідав Запорізьку область із візитом. Він також повідомив, що, за його даними, російські війська відійшли з блокпостів у районі обласного центру.

«Три дні тому з території Мелітопольського району майже з усіх блокпостів рашисти вже поїхали. Поїхали, бо наші героїчні військові роблять все можливе і неможливе, щоб якомога швидше очистити нашу територію від рашистських загарбників. Також лишається фактом те, що кілька днів тому навіть із Василівки рашисти перемістилися в бік Зеленого Гаю, боячись наступу наших українських героїчних військовослужбовців», – заявив він.

Мер міста висловив переконання, що «в найближчі тижні чи місяці Мелітополь буде деокупований».

Від 25 лютого Мелітополь перебуває під контролем військ РФ. На початку травня мер Іван Федоров заявляв, що з окупованого міста виїхали понад 60% жителів, а основними проблемами тих, хто залишився, стали дефіцит продуктів та безробіття.

«Відповідальність несе суспільство». Група Єрмака-Макфола запропонувала список росіян для індивідуальних санкцій

Міжнародна робоча група презентувала дорожню карту індивідуальних санкцій проти найвпливовіших громадян Росії. Про це повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, який очолює робочу групу разом із Майклом Макфолом, колишнім послом США у Росії. Група так і називається Єрмака-Макфола. Новий документ визначає всі категорії осіб, які можуть потрапити до списку санкцій. Активи цих осіб пропонується заморозити, а також заборонити їм в’їзд до країн, які запровадили обмеження.

Журналісти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», поговорили з одним із експертів цієї групи – Тимофієм Миловановим, президентом Київської школи економіки та радником голови Офісу президента України.

Пожежі через російські обстріли знищили біля 30 гектарів екосистем на Харківщині – ДСНС

Найбільше від російських обстрілів у Харківській області постраждали природні екосистеми, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 7 червня.

За повідомленням, рятувальники 37 разів виїздили на виклики, вісім із них – для ліквідації пожеж, спричинених обстрілами.

«Пожежі, спричинені ворожими обстрілами, трапились в Київському (2) районі Харкова, а також Ізюмському (1), Чугуївському (2), Харківському (1) та Богодухівському (2) районах області. Найбільше страждали природні екосистеми. Загальна площа, знищена вогнем становить біля 30 га. Також нанесені збитки приватним оселям, адміністративній будівлі», – заявляє ДСНС.

Зокрема, обстріл у Харкові частково зруйнував приватний будинок, рятувальники дістали живим із-під завалів 52-річного чоловіка. Ще одна 70-річна жінка отримала поранення.

«Вже зранку, о 05:22 ворог знову вдарив по Циркунівській громаді, де ніколи не було жодного військового об’єкту. Снаряд влучив у приватний житловий будинок, котрий загорівся. На момент прибуття рятувальників площа пожежі склала 130 квадратних метрів. Вогнеборці 22-ї та 18-ї ДРПЧ загасили вогонь о 07:40», – додають у відомстві.

Також за попередню добу піротехніки ДСНС ліквідували 46 ворожих боєприпасів.

Відома кількість загиблих через війну дітей зросла до 263 – Офіс генпрокурора

Понад 730 дітей постраждали внаслідок повномасштабної російської агресії, повідомляє Офіс генерального прокурора 7 червня.

«За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 263 дитини загинуло та понад 467 поранено. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях», – йдеться в заяві ОГП.

Найбільше випадків поранень та загибелі дітей зафіксовано в Донецькій (190), Київській (116) та Харківській (112) областях.

«3 червня на пляжі в Маріуполі Донецької області двоє людей загинуло через вибух міни. Один з загиблих – хлопчик 8 років», – повідомляє Офіс.

Крім того, за даними правоохоронців, російські війська пошкодили 1 940 закладів освіти в українських містах і селах, 184 з них зруйнували повністю.

Ракетні удари Росії посилюють глобальну продовольчу кризу – Боррель

Голова зовнішньополітичної служби Європейського Союзу Жозеп Боррель прокоментував останній ракетний удар Росії по Миколаєву, який знищив склад із зерновим шротом.

«Ще один ракетний удар Росії, який посилює глобальну продовольчу кризу. Російські війська знищили другий за величиною зерновий термінал в Україні в Миколаєві», – заявив Боррель.

Він додав, що на тлі таких повідомлень дезінформація, яку поширює президент Росії Володимир Путін, «аби уникнути відповідальності, виглядає ще більш цинічною».

Як повідомив днями мер Миколаєва Олег Сєнкевич, російські загарбники 4 червня обстріляли інфраструктурний об’єкт у місті. Через обстріл загорілися склади із зерновим шротом. Вогонь знищив два складських приміщення, ніхто не постраждав.

Російські війська й раніше завдавали ударів по складах із продовольством. Зокрема, 1 травня голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації повідомив, що російська ракета зруйнувала два склади аграрних підприємств, один із них – із зерном.

Станом на 21 травня, за словами президента Володимира Зеленського, Росія заблокувала в українських портах 22 мільйони тонн продовольства, яке «поступово краде його, вивозить і намагається продати».

Міжнародне співтовариство закликає Росію розблокувати порти й дозволити експорт українського зерна. Зокрема ООН закликала Росію дозволити вивезти зерно із українських портів.

Москва заявляла, що готова наростити постачання продовольства, якщо з неї знімуть санкції, запроваджені через війну проти України.

Відмежування Республіки Сербської затримується через війну в Україні – лідер боснійських сербів

Лідер боснійських сербів Мілорад Додік заявив, що війна в Україні змусила цей регіон відкласти свої плани щодо виходи з національних інституцій Боснії і Герцеговини.

Під час сесії парламенту Республіки Сербської Додік 6 червня закликав консолідуватися проти запровадження Боснією і Герцеговиною санкцій щодо Росії через її вторгнення в Україну.

На сесії обговорювалася «інформація про міжнародну політичну та безпекову ситуацію, а також місце та роль Республіки Сербської».

Відділення, за яке парламент регіону проголосував у грудні, мало бути реалізовано до кінцевого терміну, який спливає цього тижня. План не скасований, а лише відкладений на пів року, щоб уникнути «подальшого ускладнення геополітичного положення Республіки Сербської у складних геополітичних обставинах», йдеться в одному з висновків, ухвалених парламентом.

Додік сказав, що утворення боснійських сербів хоче «зберігати нейтралітет», коли йдеться про Росію та Україну, і виступає проти санкцій щодо Росії. Згідно з іншим висновком парламенту на сесії 6 червня, представники Республіки Сербської в інституціях Боснії мають проголосувати проти запровадження антиросійських санкцій.

Боснія перебуває в затяжній політичній кризі через сепаратистські кроки Республіки Сербської, які відроджують побоювання щодо зриву мирної угоди, яка завершила війну 1992-95 років. Це може поставити під загрозу регіональну стабільність.

Дейтонські мирні угоди 1995 року створили два утворення в Боснії: Республіку Сербську, де домінують серби, і Мусульмансько-хорватську федерацію. Країна керується та адмініструється за етнічними ознаками, встановленими угодою, зі слабким центральним урядом. Лідер боснійських сербів Мілорад Додік вже погрожував вийти з державних інституцій, включно зі спільною судовою, військовою та податковою адміністраціями Боснії, називаючи її «експериментом міжнародної спільноти» і «неможливу, нав’язану країну».

Боснійська війна почалася в 1992 році, коли боснійські серби за допомогою югославської армії, очолюваної сербами, намагалися створити етнічно чисті території з метою приєднання до сусідньої Сербії. Понад 100 тисяч людей загинули, а мільйони залишилися без даху над головою.

Українські війська відбили наступ на населені пункти в районі Бахмута – зведення Генштабу ЗСУ

Російські війська зосередили зусилля на Сєвєродонецькому та Бахмутському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 7 червня.

«Ворог продовжує штурм міста Сєвєродонецьк, бойові дії тривають. Наші воїни завдають противнику втрат. На Бахмутському напрямку українські війська успішно протидіяли і відбили наступ противника у напрямках населених пунктів Нагірне, Берестове, Криничне, Роти (Бахмутський район – ред.)», – йдеться в зведенні.

На Слов’янському напрямку російські війська зосередилися на наступі на Ізюм та Слов’янськ, намагаються просунутися в напрямку Довгенького та Долини.

«Ворог обстрілює позиції наших військ у районах населених пунктів Базалівка, Бражківка, Грушуваха (на Харківщині – ред.). З метою уточнення положення наших підрозділів та коригування вогню артилерії здійснює повітряну розвідку з застосуванням БПЛА», – повідомляє командування.

На півдні російські війська, за даними Генштабу, зосередилися на покращенні тактичного положення, утриманні зайнятих територій та поповненні боєприпасів.

«Українські гелікоптери завдали ударів по скупченнях ворожих сил на Херсонщині, а літаки – по складах боєприпасів на Миколаївщині. Противник втратив понад 20 осіб та до 10 одиниць військової техніки. З метою відновлення втраченого положення ворог, за підтримки артилерії та армійської авіації, здійснив наступальні дії в напрямку Лозове – Біла Криниця, успіху не мав. Для уточнення позицій наших військ ворог вів повітряну розвідку БПЛА», – зазначає командування.

Крім того, на півночі зберігається загроза ракетних та авіаційних ударів з боку Білорусі. За даними Генштабу, Мінськ планує збільшити чисельність своїх збройних сил до 80 тисяч людей, доукомплектовуючи військові частини технікою та озброєнням за рахунок тих, що перебувають на зберіганні.

У Чорному морі, за зведенням, перебувають три носії крилатих ракет морського базування «Калібр».

За даними Угруповання Об’єднаних Сил, впродовж дня на Донецькому і Луганському напрямках українські військові відбили десять атак армії РФ.

Четверо цивільних загинули через обстріли на Донеччині – голова ОВА

Четверо людей загинули внаслідок обстрілів у Донецькій області за добу 6 червня, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

«За 6 червня росіяни вбили чотири мирних жителів Донеччини: двоє в Нью-Йорку, один у Часовому Ярі та один у Пісках. Ще семеро людей отримали поранення. Також сьогодні вдалося уточнити інформацію щодо одного загиблого у Лимані та двох поранених у Лиманській громаді», – заявив він увечері в понеділок.

Крім того, в Костянтинівці зареєстрували чотирьох цивільних, які отримали поранення на Луганщині.

Як зазначає Кириленко, неможливо встановити точну кількість у окупованих Маріуполі та Волновасі.

За даними Угруповання Об’єднаних Сил, впродовж дня на Донецькому і Луганському напрямках українські військові відбили десять атак армії РФ.

Росія: суд визнав список загиблих в Україні російських військових держтаємницею

Суд у російському Світлогорську визнав перелік загиблих в Україні російських військових, опублікований на сайті псковського видання 60.RU, державною таємницею. Після цього сторінки, присвячені пам’яті загиблих військовослужбовців, видалили новосибірське видання NGS.RU, красноярське NGS24.RU та омське NGS55.RU, передає російська служба Радіо Свобода.

Списки загиблих було зібрано з відкритих офіційних джерел. Позов до видання 60.RU подав військовий прокурор 73 військової прокуратури гарнізону Балтійського флоту. Він зажадав визнати список загиблих інформацією, забороненою для поширення в Росії.

Суд ухвалив, що дані про загиблих «розкривають втрати особового складу у воєнний час, у мирний час у період проведення спеціальних операцій», та відніс ці відомості до державної таємниці.

Максимальне покарання за статтею про розголошення державної таємниці у Росії становить сім років колонії.

Сторінки з іменами загиблих в Україні військових видалили також, зокрема, челябінське локальне видання 74.RU, єкатеринбурзьке E1.RU, краснодарське 93.RU та самарське 63.RU. Усі вони входять до Shkulev Media Holding.

24 лютого Роскомнагляд під загрозою блокування зажадав від російських медіа використовувати у висвітленні вторгнення в Україну лише «офіційну російську інформацію». При цьому російська влада наполягає на дотриманні своєї термінології, згідно з якою вторгнення в Україну має іменуватися «спеціальною військовою операцією». За три місяці війни відомство заблокувало понад тисячу сайтів.

Станом на ранок 7 червня, за даними українського командування, втрати російської армії в Україні становили 31 250 людей. Російська сторона офіційно не оприлюднює актуальних даних про свої втрати.

Індія веде переговори щодо подвоєння імпорту російської нафти – Bloomberg

Індія веде переговори про подвоєння імпорту російської нафти, повідомило 6 червня агентство Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі із планом закупівель.

За повідомленнями, Індія сподівається на купівлю нафти у «Роснефти» зі знижкою, оскільки міжнародні покупці відмовляються від угод із Москвою через російське вторгнення в Україну.

Якщо ці угоди будуть укладені, поставки проводитимуться окремо від тих, що надходили з Росії до Індії раніше.

Подробиці щодо обсягу закупівель нафти та цін поки що обговорюються з індійськими банками, які мають фінансувати вантажі.

Як пише Bloomberg, з кінця лютого до початку травня Індія купила понад 40 млн барелів російської нафти. За підрахунками видання, це приблизно на 20% більше, ніж за 2021 рік. За даними аналітичної компанії Kpler, у квітні 2022 року Росія постачала до Індії 284 тисяч барелів нафти на день, у травні – 740 тисяч барелів. У травні 2021 року цей показник становив 34 тисячі.

3 червня Євросоюз ухвалив шостий пакет санкцій у зв’язку з російським вторгненням в Україну, що передбачає часткове ембарго на російську нафту. ЄС ухвалив рішення відмовитися від імпорту російської нафти протягом шести місяців та від імпорту нафтопродуктів протягом восьми місяців. Тимчасовий виняток передбачено для імпорту сирої нафти трубопроводом до країн ЄС, які в силу свого географічного положення перебувають в особливій залежності від постачання з Росії.

Путін підписав указ про виплату 5 млн рублів сім’ям загиблих в Україні російських військових

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про виплату п’яти мільйонів рублів сім’ям військовослужбовців військ національної гвардії та прикордонної служби ФСБ, які загинули у війні в Україні, а також під час бойових дій у Сирії.

Таку ж суму, згідно з указом, отримуватимуть родичі загиблих в Україні та Сирії російських «волонтерів».

З початку російського озброєного вторгнення на територію України у лютому Міноборони Росії озвучувало втрати лише двічі. Востаннє 25 березня, повідомивши про 1351 загиблого та 3825 поранених.

За даними Генштабу ЗСУ, кількість загиблих російських військових перевищила 30 тисяч. Перевірити дані сторін із незалежних джерел наразі неможливо.

Майже 18 тисяч учасників бойових дій відзначені нагородами з початку вторгнення РФ – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що 17 864 учасники учасників бойових дій відзначені державними нагородами від початку повномасштабного російського вторгнення.

«Ця цифра на 100% демонструє, який масштаб героїзму нашого народу став відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії», – сказав президент у нічному відеозверненні.

Він додав: «Вдячний кожному і кожній, хто витримує тиск, потужний тиск окупантів і захищає нашу державу».

Зеленський повідомив, що підписав новий указ про нагородження українських військових – для 121 воїна і ще для 32 – посмертно.

РФ передала Україні перші тіла загиблих на «Азовсталі» бійців – Associated Press

Росія почала видачу тіл українських бійців, які загинули на металургійному заводі «Азовсталь». Про це повідомила агенція Associated Press із посиланням на екскомандира полку «Азов» Максима Жоріна та речницю полку Ганну Головко.

Повідомляється, що перші тіла бійців з «Азовсталі» передано 4 червня, коли українська влада визнала, що відбувся обмін з РФ тілами загиблих військових.

Associated Press з посиланням на Жоріна повідомляє, що десятки тіл бійців, витягнутих з-під руїн «Азовсталі», були доставлені до Києва, де проводиться аналіз ДНК для ідентифікації останків. Головко сказала: всі 160 українських тіл, переданих росіянами, були з «Азовсталі» і що щонайменше 52 із цих тіл вважаються останками бійців полку «Азов».

Про вилучення останків бійців із руїн «Азовсталі» українська влада не повідомляла, а російські офіційні особи не давали коментарів, пише агенція. Родичі бійців, які загинули на заводі, в коментарях Associated Press розповіли, що щонайменше дві вантажівки з тілами з «Азовсталі» були доставлені у військовий шпиталь у Києві для впізнання. За їхніми словами, деякі з тіл сильно обгоріли.

Минулої суботи стало відомо про перший офіційно підтверджений обмін з російською стороною загиблими військовими з початку війни. Йшлося загалом про 320 тіл, за формулою «160 на 160». Сам обмін провели за два дні до публічного оголошення про нього – на лінії фронту у Запорізькій області.

6 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що у російському полоні перебувають понад 2500 українських військових з «Азовсталі».

Українські військові не здають позиції в Сєвєродонецьку, бої у місті тривають – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що українські захисники не здають позиції в Сєвєродонецьку, у місті продовжуються затяті вуличні бої.

«Наші герої не здають позиції в Сєвєродонецьку. У місті продовжуються запеклі вуличні бої. Лисичанськ, Слов’янськ, Бахмут, Святогір’я, Авдіївка, Курахове та інші напрямки російських ударів – це сьогодні найгарячіші точки протистояння», – сказав Зеленський.

Він зазначив, що російська армія намагається залучити на Донбасі додаткові сили, але «103-й день і український Донбас стоїть міцно», сказав Зеленський.

Президент зазначив, що робиться усе можливе для оборони як на Запорізькому, так і на Миколаївському напрямках.

Голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай в ефірі Радіо Свобода вранці понеділка повідомив, що бої в Сєвєродонецьку проходять динамічно і важко, а ситуація може змінюватися кожної години.

Джонсон залишається прем’єр-міністром Великобританії після голосування щодо вотуму недовіри

Члени Палати громад від консервативної партії Великобританії проголосували за продовження роботи Боріса Джонсона на посаді лідера партії. Це означає, що він залишається прем’єр-міністром країни.

На підтримку Джонсона проголосувало 211 представників партії, проти нього – 148. Для перемоги йому потрібно було набрати щонайменше 180 голосів. Згідно з партійними правилами, тепер Джонсон має захист на рік від проведення подібної процедури.

6 червня було зібрано необхідні 54 підписи членів парламенту від партії консерваторів для проведення голосування щодо довіри.

Українські військові повідомили про 10 відбитих атак військ РФ на Донбасі

Угруповання Об’єднаних сил повідомило, що впродовж дня на Донецькому і Луганському напрямках українські військові відбили десять атак армії РФ, а на двох локаціях бої ще тривають.

«За добу, що минає, військовослужбовці угруповання Об’єднаних сил знищили один танк, три артилерійські системи, дві бойові броньовані машини, один автомобіль, два склади з боєприпасами. Підрозділи протиповітряної оборони в небі українського Донбасу збили два безпілотні літальні апарати типу «Орлан-10»», – йдеться в повідомленні.

Російська сторона про свої втрати у техніці не повідомляє.

За даними штабу, 6 червня російські військові обстріляли понад 20 населених пунктів на Донбасі, в результаті цих обстрілів загинуло двоє цивільних, 12 зазнали поранень.

Росія запровадила санкції проти 61 громадянина США

МЗС Росії оголосило про запровадження персональних санкцій щодо 61 громадянина США. Як йдеться на сайті відомства, у списку – керівники провідних корпорацій, медійних платформ і рейтингових агентств, авіа- та суднобудівних компаній, а також окремі посадовці Держдепартаменту США, «причетні до вкидів про зловмисні російські кібератаки».

Зокрема, санкції введено проти міністра фінансів Джанет Єллен та міністра енергетики Дженніфер Гренхольм, директора управління Білого дому з контролю за обігом наркотичних речовин Рахула Гупта, керівника Бюро з безпеки кіберпростору та цифрової політики Держдепартаменту Дженніфер Бахус, директора з комунікацій Білого дому Кетрін Бедінгфілд.

Крім них, у списку помічник президента США з питань економіки Браян Діз, помічник глави апарату президента Дженніфер Діллон, старший радник президента Майкл Донілон, радник президента з юридичних питань Дана Ремус, директор управління Білого дому зі зв’язків з урядовими структурами Седрік Річмонд, радник президента Стівен Річчеті, помічник голови апарату Держсекретаря Томас Салліван, старший радник президента Юджин Сперлінг, керівник секретаріату президента Тіна Танден, один із керівників Netflix Рід Гастінгс та інші.

Після вторгнення Росії в Україну США запровадили кілька пакетів санкцій проти РФ. У тому числі, проти Ощадбанку та «Альфа-банку», що передбачають заморожування активів та заборону для громадян та компаній зі США вести бізнес із цими фінансовими установами. Під санкції потрапили також фізичні особи, зокрема Володимир Путін та його доньки, міністр закордонних справ Сергій Лавров, голова уряду РФ Михайло Мішустін.

Журналісти – політв’язні: у Білорусі знову судитимуть Катерину Андреєву, фрілансера Радіо Свобода та інших працівників ЗМІ

У червні в Білорусі мають початися п’ять судових процесів над журналістами незалежних медіа. У формулюваннях звинувачень – «створення екстремістського формування», «зрада батьківщині», «організація заворушень». Чотири роки, 7 років, 15 років позбавлення волі – такі терміни загрожують обвинуваченим за цими статтями. При цьому подробиці звинувачень та результати розслідувань цих справ невідомі навіть рідним затриманим: із адвокатів взяли розписки про нерозголошення. Суди, як очікується, проходитимуть у закритому режимі. Це за останні два роки стало у Білорусі сталою практикою, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Загалом у Білорусі за ґратами зараз перебувають 27 представників медіа – журналістів та інших працівників редакцій. Сотні були змушені виїхати з Білорусі.

Обвинувачені, які мають опинитися у суді вже у червні, це:

  • співробітники інформаційного агентства «БелаПАН»,
  • головний редактор газети «Новы час»,
  • фрілансер Білоруської служби Радіо Свобода,
  • колишня співробітниця телеканалу «Белсат»,
  • і журналістка «Белсату», яка вже перебуває за ґратами.

Всі вони визнані політичними в’язнями, їхнє переслідування правозахисники вважають політично мотивованим.

Далі читайте тут

Масі Найєм опритомнів після тяжкого поранення

Адвокат і військовослужбовець Масі Найєм, брат заступника міністра інфраструктури Мустафи Найєма, повідомив, що втратив око після тяжкого поранення на фронті.

«Опритомнів. Одного ока у мене ніколи не буде. Іншим бачу погано... Більше переживаю за свого друга, він усе ще в комі. Все буде Україна», – написав він у фейсбуці в понеділок.

Днем раніше його брат повідомив, що Масі Найєм з тяжким пораненням голови та ока був госпіталізований до обласної лікарні у Дніпрі для операції.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG