Влада: у Києві відновили живлення об’єктів критичної інфраструктури
Після масованих російських атак енергозабезпечення об'єктів критичної інфраструктури Києва відновили, повідомили в Київській військовій міській адміністрації.
«Завдяки злагодженій роботі енергетиків, працівників усіх комунальних служб міста Києва наразі живлення об'єктів критичної інфраструктури відновлено», – йдеться у повідомленні КМВА з посиланням на начальника Київської міської військової адміністрації Сергія Попка.
В адміністрації додають, що водо- та теплопостачання працює в штатному режимі.
ISW: у масованій атаці Росія, ймовірно, використала значну частину залишків високоточної зброї
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що у масованій атаці по Україні 15 листопада російські війська, ймовірно, використали значну частину своїх систем високоточної зброї, що залишилися.
За даними ISW, через виснаження запасів систем високоточної зброї Росії, ймовірно, доведеться уповільнити темп своєї кампанії проти критичної української інфраструктури.
Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що російські війська завдали найбільших ракетних ударів по критичній інфраструктурі України з початку війни, але це навряд «зламає дух українців».
«Пошкодження енергетичної інфраструктури України навряд чи зломить дух українців, враховуючи покращення протиповітряної оборони України та нещодавні наземні перемоги в Херсонській області», – йдеться у щоденному звіті ISW.
15 листопада Росія під час масованої атаки по Україні випустила понад 90 ракет з півночі Каспійського моря, з Ростовської області та з акваторії Чорного моря. Більшість ракет збили українські сили протиповітряної оборони. Як повідомили в ЗСУ, до цієї масованої атаки Росія залучила 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.
Російські війська вночі з реактивних систем залпового вогню «Град» та важкої артилерії обстрілювали Нікопольський район, без жертв, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
За його даними, російських атак зазнали Марганецька, Нікопольська та Червоногригорівська громади.
«У Нікополі російські снаряди поцілили у десять приватних будинків. Понівечили господарські споруди, автівки, газопровід та лінії електропередач. Зайнялася пожежа у одній з осель. Вогнеборці полум’я уже утихомирили», – написав він у телеграмі.
ЗСУ відбили російські атаки біля дев’яти населених пунктів на Донеччині – Генштаб
Українські військові відбили російські атаки біля дев'яти населених пунктів на Донеччині, противник продовжує наступ на трьох напрямках – Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, за минулу добу українські війська відбили російські атаки біля населених пунктів Білогорівка, Курдюмівка, Новокалинове, Веселе, Авдіївка, Первомайське, Водяне, Новомихайлівка та Времівка Донецької області.
Протягом минулої доби російські війська завдали 43 авіаційних удари та здійснили понад 40 обстрілів з реактивних систем залпового вогню, вони не припиняють обстріли позицій українських військ та населених пунктів на лінії зіткнення, додають у Генштабі.
У зв’язку зі значними втратами в ході ведення бойових дій, за даними української сторони, у підрозділах окупаційних військ почастішали випадки дезертирства та значно погіршився морально-психологічний стан. Зокрема, як повідомляють в Генштабі ЗСУ, після боїв біля Майорська 1-й горлівський територіальний батальйон втратив боєздатність, втрати у ньому склали понад 50 відсотків вбитими та пораненими, тому командування розформувало цей підрозділ. Перевірити ці дані незалежно наразі неможливо.
Росія у Чорному морі тримає ракетоносії з 20 «Калібрами» – ОК «Південь»
Росія у Чорному морі тримає чотири ракетоносії з 20 крилатими ракетами «Калібр», повідомили в оперативному командуванні «Південь» за підсумками 15 листопада.
«У Чорному морі поблизу узбережжя тимчасово окупованого Криму маневрують 14 кораблів та катерів, у тому числі 4 носія, споряджених двадцятьма крилатими ракетами типу «Калібр», – йдеться у повідомленні.
Перед цим вдень 15 листопада повідомлялося про 11 російських кораблів та катерів у Чорному морі, у тому числі ракетоносій – підводний човен, споряджений чотирма «Калібрами».
15 листопада Росія під час масованої атаки по Україні випустила понад 90 ракет з півночі Каспійського моря, з району Волгодонська (Ростовська область РФ) та з акваторії Чорного моря. Більшість ракет збили українські сили протиповітряної оборони. Як повідомили в ЗСУ, до цієї масованої атаки Росія залучила 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.
Байден про падіння ракети у Польщі: «малоймовірно», що запуск був з Росії
Президент Штатів Джо Байден назвав «малоймовірним» те, що ракета, яка впала на території Польщі, була випущена з Росії. Про це він заявив після зустрічі з лідерами НАТО та G7 на Балі.
«Є попередня інформація, яка це спростовує. Я не хочу цього говорити, поки ми повністю не розслідуємо. Але малоймовірно, зважаючи на траєкторію, що вона була випущена з Росії. Але ми побачимо», – відповів він на запитання, чи була ракета випущена з Росії.
За його словами, учасники зустрічі лідерів НАТО та G7, на якій панувала «повна одностайність», погодилися підтримати польське розслідування інциденту.
Байден зазначив, що після з’ясування того, «що саме сталося», буде визначено «наступний крок».
Раніше заступник речника Державного департаменту США Ведант Патель сказав, що повідомлення, які надходять із Польщі, є «дуже тривожними», додавши, що Вашингтон працює над визначенням того, що сталося, і відповідними наступними кроками.
Державний департамент спілкується з низкою партнерів щодо повідомлень і співпрацює з урядом Польщі, сказав Патель.
Росія: родичі в’язнів розповіли про насильне вербування у «ПВК Вагнера»
Родичі ув’язнених колонії №37 у селищі Яя Кемеровської області Росії заявляють, що засуджених насильно змушують підписувати угоди із «ПВК Вагнера» про відправку на війну з Україною. Про це повідомляє «Тайга.інфо» із посиланням на анонімне звернення від родичів.
У листі йдеться про те, що в колонії спостерігаються масові побиття в’язнів, аж до тортур і застосування електрошокерів. Почалися знущання невдовзі після того, як прилетів військовий літак «ПВК Вагнера», йдеться у зверненні.
«Ми, родичі ув’язнених, знаємо точно, що їх насильно змушують підписувати договори, щоби поїхати воювати», – цитує лист «Тайга.інфо».
МЗС Польщі підтвердило падіння російської ракети на території країни, викликає посла РФ
Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що викликає посла Росії через падіння «ракети російського виробництва» на польській території 15 листопада.
«15 листопада 2022 року з боку збройних формувань Російської Федерації тривав черговий багатогодинний масований обстріл всієї території України та її критичної інфраструктури. О 15:40 у селі Пшеводув Грубешівського повіту Люблінського воєводства впала ракета російського виробництва, внаслідок чого загинули двоє громадян Польщі. У зв’язку з цією подією міністр закордонних справ Збігнєв Рау викликав посла Російської Федерації в МЗС і зажадав негайних детальних пояснень», – йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті МЗС Польщі.
Раніше в Міністерстві оборони Росії заперечили свою причетність до вибуху в Польщі і заявили, що повідомлення про це є «навмисною провокацією з метою ескалації ситуації».
У Польщі 15 листопада скликали екстрене засідання Бюро з національної безпеки. За його підсумками речник польського уряду Пьотр Мюллер повідомив, що Польща привела частину своїх військ у стан підвищеної готовності.
Агентство Reuters із посиланням на дипломатів повідомило, що посли НАТО 16 листопада проведуть зустріч на прохання Польщі на основі статті 4-ої Північноатлантичного договору.
Польща – країна НАТО. 4-та стаття передбачає консультації у разі загрози безпеці однієї з країн Альянсу. Таким чином, наразі не йдеться про іншу – 5-ту – статтю, в якій мовиться про колективну оборону в разі нападу на одну з країн НАТО.
Раніше президент України Володимир Зеленський закликав до реакції на удари російських ракет по Польщі.
Байден просить Конгрес схвалити понад 37 мільярдів доларів екстреної допомоги для України
Президент США Джо Байден просить Конгрес надати понад 37 мільярдів доларів екстреної допомоги Україні, повідомляє AP.
За повідомленням, адміністрація офіційно подала запит на отримання коштів 15 листопада.
Термін дії державного фінансування закінчується в середині грудня, і запитувана допомога буде частиною пакету фінансування уряду до кінця вересня 2023 року.
10 листопада Пентагон офіційно оголосив новий оборонний пакет для потреб України на загальну суму 400 мільйонів доларів. Зокрема, новий пакет передбачає надання Україні додаткових снарядів для HIMARS, ракет для Hawk, чотирьох систем ППО Avenger, артилерійських снарядів, захисного одягу для холодної погоди та іншої допомоги.
Загалом Сполучені Штати виділили на безпекову допомогу Україні понад 18,6 мільярда доларів з початку неспровокованого вторгнення Росії 24 лютого.
Читайте також: США інвестують у виробництво боєприпасів, аби забезпечити потреби України – Пентагон
«Це було питання часу»: Зеленський про ймовірний удар російських ракет по Польщі
Росія завдала масованого ракетного удару по Україні, аби спробувати «терором досягнути того, чого дев’ятий місяць не можуть і не зможуть досягнути» – таку думку висловив президент України Володимир Зеленський.
Він вказав на те, що атака відбулася наприкінці першого дня саміту «Групи 20», яку президент назвав G19, вочевидь, виключаючи з групи Росію. На думку Зеленського, таким чином Росія відповіла на заклики покласти край війні.
«Росія каже світу, що хоче продовжувати. Відповідь тепер за світом. Тим більше, що сьогодні сталося й те, про що ми давно попереджали. Терор не обмежується нашими державними кордонами. Вже поширюється на територію Молдови, а сьогодні російські ракети вдарили по Польщі, по території нашої дружньої країни. Загинули люди. Прийміть, будь ласка, співчуття від усіх українських братів», – заявив він.
Голова держави вказав на те, що Київ неодноразово попереджав про можливість атак Росії проти інших країн:
«Польща, держави Балтії... Це питання часу, коли б російський терор пішов далі. Треба поставити на місце терориста. Що довше Росія відчуває безкарність, то більше буде загроз для всіх, до кого можуть дістати російські ракети».
Зеленський закликав партнерів діяти у відповідь на атаку проти країни-члена НАТО, назвавши її «російським ракетним ударом по колективній безпеці».
«Я хочу зараз сказати всім нашим польським братам і сестрам – Україна завжди вас підтримає, вільних людей терор не зламає, перемога можлива, коли немає страху», – додав він.
Раніше 15 листопада польська влада заявила, що прем’єр-міністр Матеуш Моравецький скликав засідання Комітету національної безпеки через «кризову ситуацію». Речник уряду не навів деталей щодо причин скликання.
Проте польські медіа повідомили, що дві російські ракети впали в районі селища Пшеводув у Польщі, внаслідок чого загинули двоє людей.
Москва, своєю чергою, заперечила свою причетність до удару і назвала заяви польських медіа «провокацією».
Росія 15 листопада випустила понад 90 ракет по регіонах України, більшість із них збили українські сили протиповітряної оборони. Внаслідок ударів мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.
Росія назвала повідомлення про влучання її ракет у Польщі «провокацією»
Росія заперечила, що дві її ракети, запущені по Україні 15 листопада, впали натомість на території члена НАТО Польщі, вбивши двох людей.
Речник польського уряду Пьотр Мюллер не підтвердив цю інформацію від неназваного посадовця, але сказав, що керівництво країни проводить екстрену нараду через «кризову ситуацію». Уряд не наводить деталей щодо того, чи пов’язане засідання з російським масованим обстрілом України.
Польські ЗМІ раніше повідомляли, що двоє людей загинули 15 листопада після влучання ракети в Пшеводуві, польському селі поблизу кордону з Україною.
Постраждала і сусідня Молдова, що залишилася частково без світла через російські обстріли України 15 листопада.
За числом випущених Росією ракет удар 15 листопада не поступається першому такому масованому нападу, здійсненому 10 жовтня. Результатом є те, що українські енергетики оголосили про застосування екстрених відключень. Мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах. За даними МВС, одна людина загинула, шестеро поранені, пошкоджені 30 об’єктів.
У Повітряних силах повідомили, що, за попередніми даними, українські військові збили 73 із понад 90 крилатих ракет, а також всі 10 дронів «Шахед», запущених російськими силами по Україні під час масованого удару 15 листопада.
Міністерство оборони РФ заявило, що повідомлення про це є «навмисною провокацією з метою ескалації ситуації».
«Жодних ударів по цілях поблизу українсько-польського державного кордону російськими засобами ураження не завдавалося. Опубліковані за гарячими слідами польськими ЗМІ з місця події у населеному пункті Пшеводув уламки не мають жодного відношення до російських засобів ураження», – заявили у російському відомстві.
Раніше високопоставлений чиновник розвідки США, якого цитує агентство AP, заявив, що російські ракети 15 листопада впали на території Польщі, внаслідок чого загинули дві людини.
Голова «Укренерго» про ситуацію в енергосистемі: «найсерйозніша за всю історію»
Ситуація в українській енергосистемі є «найсерйознішою за всю історію», але керованість системою зберігається, а енергетики роблять все для відновлення енергопостачання, повідомив голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
«Ситуація – серйозна, найсерйозніша за всю історію, але ми зберігаємо керованість системою. Ворог знову вразив українську енергомережу – під вогнем опинилися об’єкти по всій країні. З початку жовтня це вже шоста масована атака на енергетичну інфраструктуру країни, цього разу найбільша: близько ста ракет. Кожна ракета летіла з метою занурити Україну у темряву», – написав він у фейсбуці.
За словами Кудрицького, удар був здійснений «із цинічним розрахунком» – в момент початку пікового споживання, щоб енергетикам було важче впоратися з навантаженням.
«Зараз, в ці хвилини енергетики вже відновлюють об’єкти, вже працюють над ремонтами, щоб забезпечити постачання. Ще раз скажу: ситуація серйозна, головне завдання «Укренерго» на цю хвилину: зберегти керованість енергосистеми. Саме для цього застосовуються аварійні відключення. Якщо ми запроваджуємо відключення – значить система все ще керована. Від чого ми захищаємо всіх – від колапсу енергосистеми, на який сподівається ворог», – додав він.
Голова «Укренерго» зазначив, що «зі зрозумілих причин» не наводить деталей руйнувань, але наголосив, що енергетики будуть відновлювати живлення «настільки швидко, наскільки дозволяють сили».
Одна людина загинула, шестеро були поранені внаслідок ракетних ударів російських військ по території України, повідомив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський. Також, за його словами, внаслідок обстрілу пошкоджено близько 30 об’єктів: це і приватні будинки, і об’єкти критичної інфраструктури.
За даними командування Повітряних сил ЗСУ, близько 14:30 15 листопада російські загарбники вдарили по території України крилатими ракетами повітряного і морського базування. За повідомленням, до удару було залучено 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.
Загалом, як повідомили у повітряних силах, було випущено понад 90 ракет: близько 70 крилатих ракет Х-101/Х-555 авіаційного базування з півночі Каспійського моря і з району Волгодонська (Ростовська область РФ), а також близько 20 ракет «Калібр» морського базування з акваторії Чорного моря і 10 дронів-камікадзе.
Українські військові, за попередніми даними, збили 73 із понад 90 крилатих ракет, а також всі 10 дронів «Шахед», запущені російськими силами по Україні під час масованого удару 15 листопада, повідомило командування.
Наразі знеструмлення тривають у Києві, а також у низці областей: Київській, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій і Чернігівській.
Країни Балтії висловлюють солідарність із Польщею на тлі повідомлень про удари російських ракет
Естонія, Литва та Латвія прокоментували повідомлення про удар російських ракет по території Польщі, які наразі не були офіційно підтверджені.
Зокрема, естонське Міністерство закордонних справ назвало останні новини з Польщі «надзвичайно тривожними».
«Ми тісно консультуємося з Польщею та іншими союзниками. Естонія готова захищати кожен дюйм території НАТО. Ми повністю солідарні з нашим близьким союзником Польщею», – йдеться в коментарі відомства.
Голова МЗС Литви Едґарс Ринкевичс назвав ймовірні удари по території держави-члена НАТО «дуже небезпечною ескалацією з боку Кремля».
«Латвія висловлює повну солідарність із нашим союзником Польщею та підтримає будь-які дії, які Польща вважатиме доречними. Росія понесе повну відповідальність за всі наслідки», – додав він.
Президент Литви Ґітанас Науседа також повідомив, що підтримує тісний контакт із польськими партнерами, а його країна солідарна зі своїм сусідом.
«Кожен дюйм території НАТО має бути захищений!» – закликав він.
Раніше польська влада заявила, що прем’єр-міністр Матеуш Моравецький скликав засідання Комітету національної безпеки через «кризову ситуацію». Речник уряду не навів деталей щодо причин скликання.
Проте польські медіа повідомили, що дві російські ракети впали на території Польщі, внаслідок чого загинули двоє людей.
Росія 15 листопада випустила понад 90 ракет по регіонах України, більшість із них збили українські сили протиповітряної оборони. Внаслідок ударів мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.
У розвідці США підтвердили, що російські ракети залетіли на територію Польщі – AP
Високопоставлений чиновник розвідки США, якого цитує агентство AP, заявив, що російські ракети 15 листопада впали на території члена НАТО Польщі, внаслідок чого загинули дві людини.
Речник польського уряду Пьотр Мюллер не підтвердив цю інформацію від неназваного посадовця, але сказав, що керівництво країни проводить екстрену нараду через «кризову ситуацію». Уряд не наводить деталей щодо того, чи пов’язане засідання з російським масованим обстрілом України.
Польські ЗМІ раніше повідомляли, що двоє людей загинули 15 листопада після влучання ракети в Пшеводуві, польському селі поблизу кордону з Україною.
Постраждала і сусідня Молдова, що залишилася частково без світла через російські обстріли України 15 листопада.
За числом випущених Росією ракет удар 15 листопада не поступається першому такому масованому нападу, здійсненому 10 жовтня. Результатом є те, що українські енергетики оголосили про застосування екстрених відключень. Мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах. Крім того, внаслідок ударів по Україні знеструмлення спостерігалося і в сусідній Молдові.
Всіх шахтарів, які лишалися під землею через знеструмлення, підняли на поверхню – Вілкул
У Криворізькому районі завершилася рятувальна операція щодо шахтарів, які залишилися під землею через знеструмлення, повідомив голова військової адміністрації Кривого Рогу Дніпропетровської області Олександр Вілкул.
«З шахт виведені всі 566 шахтарів, що залишилися під землею внаслідок ракетного удару. Дякую гірничорятувальникам та колективам шахт, що були на поверхні. Операція тривала майже чотири години», – написав він у своєму Телеграмі.
Раніше заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко повідомив, що внаслідок масованого російського ракетного удару понад 500 шахтарів залишилися під землею.
За числом випущених ракет атака 15 листопада не поступається першому такому масованому нападу, здійсненому 10 жовтня. Результатом є те, що українські енергетики про застосування екстрених відключень. Мільйони людей без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ООН звинуватила Росію в систематичних тортурах українських військовополонених
Управління Верховного комісара ООН з прав людини випустило доповідь про те, як під час війни Росії проти України сторони конфлікту поводяться з військовополоненими.
Автори доповіді опитали понад 300 полонених — 159 українців, зокрема 20 жінок, а також 175 росіян. При цьому з українськими полоненими фахівці ООН говорили вже після їхнього звільнення, оскільки Росія (на відміну від України) не надала доступу до полонених під час їхнього тримання під вартою.
Про тортури та жорстоке поводження в полоні розповіли і українські, і російські солдати. У доповіді сказано, що російська сторона систематично жорстоко поводилася з полоненими, особливо під час інтернування, а українська сторона — нерегулярно, найчастіше під час захоплення в полон і подальшого перевезення до місць інтернування.
Чимало українців, які були в російському полоні, розповідали, що під час здачі в полон до них не застосовували фізичного насильства, а російські солдати ставилися шанобливо, але деякі українці заявили, що їх побили, а більшість сказали, що їхні речі вкрали.
Після затримання українців перевозили у переповнених автобусах та вантажівках до місць інтернування, і іноді вони більш як добу не пили воду чи не ходили до туалету. Деякі українці розповіли, що їх били, «очевидно, як помсту за воєнні невдачі або одразу після бою». Понад 80% опитаних українців поскаржилися на брак води та неякісну їжу.
Більшість українських військовополонених розповіли про тортури та жорстоке поводження під час тримання під вартою в Росії. Полонених били руками та кийками, катували струмом, душили, завдавали ножових поранень, імітували страту, загрожували сексуалізованим насильством. Так, про загрозу зґвалтуванням розповіли кілька українок, які перебували в полоні.
Російські військовополонені в багатьох випадках скаржилися на фізичне насильство після здачі в український полон та під час перших допитів. За словами росіян, у багатьох випадках їх били, рідше катували струмом.
Багато російських військовополонених заявили про погані і найчастіше принизливі умови під час перевезення в транзитні табори та місця інтернування: за словами полонених, часто їх перевозили роздягненими зі звʼязаними за спиною руками — а потім публікували відео про це в мережі. У деяких місцях російських полонених били, щойно привозили до місць інтернування, а також безпосередньо під час тримання під вартою. Крім того, деякі військовополонені не можуть звʼязатися чи підтримувати регулярні контакти з близькими.
Одна людина загинула, шестеро були поранені внаслідок ракетних ударів російських військ по території України, повідомив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський.
«Ми зафіксували одну людину, яка загинула у Києві, та шістьох травмованих осіб: троє за адресами у Києві і ще троє – в іншому населеному пункті. Але остаточно про кількість поранених говорити поки зарано. Я думаю, що на ранок буде більш точна інформація», – сказав Монастирський в ефірі телемарафону.
За його словами, внаслідок обстрілу пошкоджено близько 30 об’єктів.
«Це й приватні будинки, і об’єкти критичної інфраструктури. Скрізь працює поліція, всюди проводять огляди місця подій, збирають залишки ракет, якими ці об’єкти були обстріляні», – повідомив Монастирський.
За його словами, у більшості випадків спрацювали українські сили протиповітряної оборони.
За даними командування Повітряних сил ЗСУ, близько 14:30 15 листопада російські загарбники вдарили по території України крилатими ракетами повітряного і морського базування. За повідомленням, до удару було залучено 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.
Загалом, як повідомили у повітряних силах, було випущено понад 90 ракет: близько 70 крилатих ракет Х-101/Х-555 авіаційного базування з півночі Каспійського моря і з району Волгодонська (Ростовська область РФ), а також близько 20 ракет «Калібр» морського базування з акваторії Чорного моря і 10 дронів-камікадзе.
Українські військові, за попередніми даними, збили 73 із понад 90 крилатих ракет, а також всі 10 дронів «Шахед», запущені російськими силами по Україні під час масованого удару 15 листопада, повідомило командування.
Раніше заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко повідомив, що через сьогоднішні обстріли постраждали близько 15 енергетичних об’єктів у різних областях України.
Відтак наразі знеструмлення тривають у Києві, а також у низці областей: Київській, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій і Чернігівській...
Прем’єр Польщі скликає Бюро нацбезпеки після російської ракетної атаки по Україні
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький скликає засідання Бюро національної безпеки – про це 15 листопада повідомив речник уряду країни Пьотр Мюллер.
«Через кризову ситуацію прем’єр-міністр Моравецький за погодженням із президентом Дудою наказав скликати Бюро національної безпеки з членами Комітету національної безпеки та питань оборони», – заявив він.
Мюллер додав, що уряд повідомить будь-яку інформацію, яка підлягатиме розголосу, і попросив «не публікувати доти непідтверджених даних».
Уряд не наводить деталей щодо того, чи пов’язане засідання з російським масованим обстрілом України.
Водночас місцеві видання, зокрема, Radio Zet із посиланням на свої джерела, повідомляють про двох загиблих у Польщі внаслідок падіння російської ракети. Вибух, за повідомленнями, стався в селищі Пшеводов, неподалік від кордону з Україною.
За числом випущених Росією ракет атака 15 листопада не поступається першому такому масованому нападу, здійсненому 10 жовтня. Результатом є те, що українські енергетики оголосили про застосування екстрених відключень. Мільйони людей залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах. Крім того, внаслідок ударів по Україні знеструмлення спостерігалося і в сусідній Молдові.
Харків і область без світла, ймовірно, до ранку – Синєгубов
У Харківській області всі населені пункти залишилися без електропостачання внаслідок російських обстрілів 15 листопада, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
В ефірі телемарафону він спрогнозував, що світла, ймовірно, не буде до ранку.
«У нас було два прильоти по Харкову, чотири – по Чугуївському району. Все це – об’єкти критичної енергетичної інфраструктури.... Світла немає ані в Харкові, ані в області, у жодному населеному пункті», – сказав Синєгубов.
За його словами, зараз пошкодження аналізують, і після цього можна буде говорити про терміни їх усунення.
«Складно робити прогнози, але найбільш імовірно, що людям доведеться залишатися без світла, як мінімум, до ранку. Але працюємо, щоб якнайшвидше подати електрику», – додав голова ОВА.
За даними командування Повітряних сил ЗСУ, близько 14:30 15 листопада російські загарбники вдарили по території України крилатими ракетами повітряного і морського базування. За повідомленням, до удару було залучено 14 літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95, кораблі Чорноморського флоту Росії та іранські ударні дрони-камікадзе Shahed-136/131.
Загалом, як повідомили у повітряних силах, було випущено понад 90 ракет: близько 70 крилатих ракет Х-101/Х-555 авіаційного базування з півночі Каспійського моря і з району Волгодонська (Ростовська область РФ), а також близько 20 ракет «Калібр» морського базування з акваторії Чорного моря і 10 дронів-камікадзе.
Українські військові, за попередніми даними, збили 73 із понад 90 крилатих ракет, а також всі 10 дронів «Шахед», запущені російськими силами по Україні під час масованого удару 15 листопада, повідомило командування.
Раніше заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко повідомив, що через сьогоднішні обстріли постраждали близько 15 енергетичних об’єктів у різних областях України.
Відтак наразі знеструмлення тривають у Києві, а також у низці областей: Київській, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій і Чернігівській.
Російська влада повідомила про загиблих унаслідок обстрілу міста Шебекіно поруч із кордоном України
Двоє людей загинули та ще троє постраждали ввечері 15 листопада внаслідок обстрілу міста Шебекіно, розташованого в російській Бєлгородській області на кордоні з Україною. Про це повідомив керівник області В’ячеслав Гладков. За його словами, ще троє людей госпіталізували.
Губернатор заявив, що основного удару зазнав двоповерховий житловий будинок, у ньому пошкоджено покрівлю та опалення. У двох сусідніх двоповерхових будинках вибило вікна. Як пише видання «7×7», снаряд влучив до магазину «Кришталь Білогір'я».
Бєлгородська область Росії межує з Харківською та Луганською областями України, які були і залишаються зоною бойових дій з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. З 20 жовтня у цьому регіоні та інших прикордонних з Україною областях Росії діє режим «середнього рівня реагування», який, серед іншого, дозволяє місцевій владі тимчасово відселяти людей у безпечні райони та обмежувати свободу пересування.