Комісарка Ради Європи заявила про численні порушення прав людини в Криму
Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович заявила про численні порушення прав кримських татар в окупованому Росією Криму. Про це йдеться на сайті Ради 18 квітня.
«Кримські татари в Криму і особливо ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлюють незгоду з інших питань, наражаються на численні серйозні порушення прав людини, переслідування, дискримінацію та стигматизацію з боку російської окупаційної влади», – заявила вона.
Комісарка закликала припинити утиски кримських татар, довільні арешти, переслідування та обшуки правозахисників, активістів та журналістів.
Міятович також закликає до гуманного поводження з кримчанами, які перебувають у місцях позбавлення волі на території РФ.
«Міжнародні механізми моніторингу прав людини та гуманітарні організації повинні мати безпечний та безперешкодний доступ до всіх затриманих, включаючи кримських татар», – зазначила вона.
Кримські татари, за словами Міятович, повинні мати право на зібрання та висловлення поглядів, сповідування релігії, освіту кримськотатарською мовою та збереження культурної спадщини.
Вона також закликала покласти край примусовому призову та військовій мобілізації кримських татар у Криму.
За даними активістів, за перший квартал поточного року в анексованому Росією Криму силовики провели 49 затримань кримських татар.
У грудні 2022 року оновлена резолюція Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в анексованих Росією Криму та Севастополі засудила «нову безпрецедентну хвилю довільних затримань у Криму, насильницьких переміщень у Крим та з Криму», а також насильницькі зникнення, фільтрації, у тому числі щодо переміщених осіб».
У жовтні минулого року голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик заявила, що у Криму повернулася масова практика насильницьких зникнень громадян.
За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ), всього за період анексії Криму зниклою безвісти без жодної інформації наразі вважається 21 особа, 15 з них – представники кримськотатарського народу.
Гуменюк: РФ може готувати удар по Одесі «ближче до своїх сакральних дат»
Російські військові можуть готувати «відтермінований» масований удар по Одесі, заявила на брифінгу 18 квітня керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.
Вона сказала про це, відповідаючи на запитання про відсутність останнім часом російських обстрілів Одеси.
За словами Гуменюк, це з одного боку може бути викликане штормом у Чорному морі й нестачею ракет у російських сил.
«Таке затишшя дійсно викликане і браком ракет. Ми бачимо, що і активність ворожої авіації, яка зазвичай підтримує такі атаки, – не відповідає минулим періодам. Не можна також виключати, що вони готують відтермінований такий масований ракетний удар шокового впливу десь ближче до своїх сакральних дат. Ми пам’ятаємо, що для Одеси знаковими ще є 2 травня, 9 травня – знакове і для росіян. І це цілком ймовірні, за аналітикою, дати, до яких ворог може підготуватися отак ретельно, поки що відкладаючи ці атаки», – сказала Гуменюк.
За даними оперативного командування «Південь», Росія станом на 13:00 18 квітня збільшила число своїх ракетоносіїв у Чорному морі до чотирьох.
«Наразі два надводних і два підводних ракетоносії можуть мати загальний залп до 2️4 «Калібрів», – йдеться в повідомленні.
Скільки загалом російських кораблів чергують у Чорному морі, військові не уточнили.
Раніше Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що станом на 11:00 18 квітня в Чорному морі на бойовому чергуванні було 11 російських кораблів, серед яких було три носії крилатих ракет.
2 травня 2014 року у протистоянні українських і проросійських активістів на Грецькій вулиці і Грецькій площі в Одесі загинули шість людей. Ще 42 стали жертвами пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі.
Призначеного окупантами «директора» ЗАЕС підозрюють у порушенні звичаїв війни
Служба безпеки України повідомила про підозру підконтрольному окупаційній адміністрації очільнику Запорізької аточної електростанції, повідомляють СБУ та Офіс генерального прокурора 18 квітня.
За повідомленням, йдеться про російського громадянина Олега Романенка, який раніше був головним інженером Балаковської атомної електростанції у Саратовській області Росії. Після захоплення станції Романенка призначили «директором» російської «експлуатуючої організації Запорізької АЕС», підпорядкованої Росатому.
«Встановлено, що у період з 11 березня до листопада минулого року він забезпечив виконання вказівки Москви щодо відключення атомної електростанції від об’єднаної енергосистеми України», – йдеться в повідомленні.
Надалі підозрюваний організовував роботу станції в інтересах Росії і підбурював для цього її персонал до співпраці. У випадку відмови, додають у СБУ, чоловік погрожував звільненням і переслідуваннями.
Йому повідомили про підозру в порушенні законів та звичаїв війни та державній зраді. Кваліфікація передбачає довічне позбавлення волі в разі обвинувального вироку.
Днями державна компанія «Енергоатом» припустила, що російські військові можуть готуватися блокувати персонал на Запорізькій атомній електростанції.
Російські війська захопили Запорізьку АЕС у березні 2022 року, невдовзі після вторгнення в Україну. «Енергоатом» заявляв про тиск російських військових на персонал станції. Також Росія та Україна звинувачували один одного в обстрілі станції.
В ОП повідомили про поїздку Зеленського в Авдіївку
Президент України Володимир Зеленський відвідав передові позиції українських військових в Авдіївці на Донеччині, повідомила 18 квітня пресслужба голови держави.
«Глава держави заслухав доповідь командувача оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» щодо ситуації в районі його відповідальності. Володимир Зеленський поспілкувався з військовослужбовцями морської піхоти, десантно-штурмових, механізованих та артилерійських підрозділів і подякував їм за службу», – йдеться в повідомленні.
Крім того, Зеленський вручив військовослужбовцям державні нагороди: ордени Богдана Хмельницького ІІ та ІІІ ступенів, а також ордени «За мужність» ІІ та ІІІ ступенів.
За даними Генштабу ЗСУ, Авдіївський напрямок залишається одним із тих, де російські військові і далі зосереджують основні зусилля на веденні наступальних дій. Авдіївка щоденно зазнає обстрілів.
ОК «Південь»: Росія збільшила число ракетоносіїв у Чорному морі
Росія станом на 13:00 18 квітня збільшила число своїх ракетоносіїв у Чорному морі до чотирьох, повідомило оперативне командування «Південь».
«Наразі два надводних і два підводних ракетоносії можуть мати загальний залп до 2️4 «Калібрів», – йдеться в повідомленні.
Скільки загалом російських кораблів чергують у Чорному морі, військові не уточнили.
Раніше Військово-морські сили Збройних сил України повідомляли, що станом на 11:00 18 квітня в Чорному морі на бойовому чергуванні було 11 російських кораблів, серед яких було три носії крилатих ракет.
Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне. Водночас вона закликала не нехтувати повітряними тривогами з огляду на те, що РФ може використовувати крилаті ракети точково по критичних об’єктах, яких «багато на півдні України».
У Росії скасували ходи «Безсмертного полку» – організатори
У 2023 році ходи «Безсмертного полку», яка традиційно відбувається 9 травня, в Росії не буде. Про це повідомили її організатори, передає російська служба Радіо Свобода.
У пресслужбі руху розповіли, що вирішили «відійти від формату однієї вулиці та однієї площі» і запропонувати росіянам вшановувати пам’ять героїв «протягом усього дня».
Раніше від проведення парадів Перемоги відмовилися у Бєлгородській та Курській областях, а також в окупованому Криму. Зробили це з міркувань безпеки: регіони межують з Україною, де Росія розпочала війну. Традиційний парад на Червоній площі у Москві, як очікується, відбудеться.
Акція «Безсмертний полк» виникла в Росії 2012 року як громадська ініціатива – пройти ходою з портретом свого реального родича, який загинув чи принаймні брав участь у Другій світовій війні. Кремль перебрав цю ідею для пропагандистської акції, яку проводять по всій Росії, а також прокремлівські активісти поза її межами – іноді під іншими назвами.
Через російське пропагандистське спрямування, а іноді й агресію акцію забороняють в інших країнах.
Після вторгнення Росії в Україну творці «Безсмертного полку», які виступили проти війни, попросили не пов’язувати їх із майбутніми ходами через зміну початкового змісту акції.
Зеленський: від початку повномасштабного вторгнення з полону повернули 2235 людей
Україна від 24 лютого повернула 2235 українців і українок із російського полону, повідомив президент Володимир Зеленський у телеграмі 18 квітня.
«Пам’ятаємо про всіх. Повернемо кожного і кожну», – написав він, не уточнивши, скільки людей на даний час перебувають у полоні.
Востаннє обмін полоненими відбувся на Великдень, 16 квітня. Того дня додому повернулися 130 людей: 92 військовослужбовці Збройних сил України, 20 тероборонців, 11 нацгвардійців, троє прикордонників, по двоє представників Військово-морських сил і Державної спеціальної служби транспорту, повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
48 зі 130 звільнених з полону вважалися зниклими безвісти.
Це був другий за тиждень великий обмін полоненими. 10 квітня Києву вдалося повернути додому з російського полону 100 українців – це військові, моряки, прикордонники, нацгвардійці.
Інтерв’ю з Девідом Петреусом, генералом армії США у відставці, колишнім командувачем американських військ в Іраку та Афганістані і колишнім директором Центрального розвідувального управління (ЦРУ). Петреус приєднався до розмови зі США з журналістом Грузинської служби Радіо Свобода і розповів про своє бачення ходу і можливого завершення війни в Україні.
Російські війська пошкодили та зруйнували понад 550 пам’яток культури – Ткаченко
Внаслідок російських військ пошкоджені або зруйновані більше ніж 550 пам’яток і об’єктів культурної спадщини, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Він вказав на те, що 18 квітня – у Міжнародний день пам’яток та історичних місць – в Україні відзначають День пам’яток історії та культури.
«Більше 550 – саме стільки пам’яток та об’єктів культурної спадщини зруйновано або пошкоджено окупантами. Війна триває, тому ми кожного дня фіксуємо нові руйнування», – заявив він.
Ткаченко додав, що наразі під охороною держави перебувають 109 930 пам’яток, понад 130 тисяч об’єктів культурної спадщини перебувають на державному обліку. Частина з них є в Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
«Культурна спадщина – це ключовий елемент ідентифікації української нації та фактор національної безпеки України. Війна стала поштовхом для трансформації розуміння останнього. Саме тому ми піднімаємо культурну спадщину – пам’ятки історії та культури, визначні місця та традиції – на новий рівень значимості для кожного всередині країни та в світі», – додав міністра.
На початку квітня організація з питань освіти, науки й культури ЮНЕСКО заявила, що повномасштабне російське вторгнення в Україну завдало збитків спадщині й культурним об’єктам країни приблизно на 2,6 мільярда доларів США.
Крим: РФ повернула в стрій корабель, який після атаки у жовтні був нібито незначно пошкоджений
Морський тральщик Чорноморського флоту РФ «Иван Голубец», що постраждав через атаку дронів у жовтні минулого року, повернувся в стрій. Про це пишуть російські ЗМІ з посиланням на відділ інформаційного забезпечення ЧФ.
«Екіпаж морського тральщика Чорноморського флоту «Иван Голубец» у межах планової бойової підготовки розпочав виконання завдання К-2 в одному з морських полігонів в акваторії Чорного моря», – йдеться у повідомленні.
29 жовтня 2022 року в окупованому Севастополі було чути звуки вибухів та залпів. За словами глави окупаційної адміністрації міста Михайла Развожаєва, сталася атака безпілотників, яку відбивали кораблі ЧФ РФ.
У російському Міноборони заявили, що атаку здійснили українські військові, яких готували спеціалісти британських ВМС. У Міністерстві оборони Британії назвали це «вигаданою історією».
Російська сторона стверджувала, що для атаки були задіяні дев’ять безпілотників та сім автономних морських безпілотних апаратів. Російські військові тоді запевняли, що морський тральщик «Иван Голубец» зазнав незначних пошкоджень.
Обстріл Херсона: влада повідомила про зростання числа постраждалих
У Херсоні внаслідок російського обстрілу центру міста 18 квітня число поранених зросло до дев’яти, уточнила місцева влада. Раніше повідомляли про сімох поранених і одну загиблу людину.
Як наголосив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, поруч із місцем обстрілу немає жодного військового об’єкту.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Питання зміни тарифів на електрику для населення ще обговорюють – Галущенко
Міністр енергетики Герман Галущенко заявляє, що питання зміни тарифів на електроенергію для населення ще обговорюють.
«Питання ще обговорюється. Але чого тільки не пишуть зараз: і 6 грн/кВт-год, і 8 грн/кВт-год. Будемо дивитися», – сказав міністр на пресконференції в Києві, повідомляє агенція «Інтерфакс».
За його словами, встановлення нових тарифів важливе для підготовки генерації до нового осінньо-зимового періоду.
«Це може бути одним із рішень для відновлення енергосистеми. Тому що тут немає одного рішення. Те, що ми втримали систему (після російських атак – ред.), дуже великий виклик... Важлива ремонтна кампанія, щоб пройти наступний ОЗП», - зазначив міністр.
Нині вартість на електроенергію для домогосподарств, що споживають на місяць до 250 кВт-год (включно), становить 1,44 грн. (з ПДВ) за 1 кВт-год, а для тих, що споживають понад 250 кВт-год – 1,68 грн. Обговорюється питання про підвищення тарифу на електроенергію для населення.
Російські війська з жовтня 2022 року здійснили десятки ракетних та дронових атак на українські енергетичні об’єкти, завдавши масштабних і складних пошкоджень. Після цих атак змушена була застосовувати графіки вимкнення електроенергії. Навесні ситуація з забезпеченням електроенергією стабілізувалася.
Журналісти виявили російську РЛС біля Керчі – супутникові фото
Журналісти проекту Радіо Свобода – Крим.Реалії – виявили російську установку РЛС біля Керчі в окупованому Криму.
На трасі Е97 праворуч дорогою у напрямку міста Керч на картах із супутника можна побачити військовий об’єкт, на якому є РЛС. Поруч розташовані Ольвінські каменоломні.
На карті googlmap цього об’єкта немає, фото з супутника на карті за 2021 рік.
Корабель із 30 тисячами тонн пшениці прибув до Ємена в рамках ініціативи Grain from Ukraine – ОП
До Ємену прибув гуманітарний вантаж зерна з України в рамках ініціативи Grain from Ukraine, повідомив Офіс президента 18 квітня.
За повідомленням, корабель Negmar Cicek із 30 тисячами тонн пшениці дістався порту Саліф у Ємені – країні, де триває одна з найбільших гуманітарних криз у світі.
«Загалом це шоста партія зерна в межах ініціативи Grain from Ukraine, започаткованої з метою подолання глобальної продовольчої кризи, зокрема в країнах, що найбільше потерпають від голоду», – йдеться в повідомленні.
Партію відправили за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP), а також за фінансової допомоги урядів США, Франції та Іспанії.
За даними адміністрації президента, 30 тисяч тонн зерна вистачить, щоб прогодувати близько 1,7 мільйона жителів Ємена протягом місяця. Раніше гуманітарні вантажі відправляли до Ефіопії, Сомалі та Кенії.
«Представники України та Єменської Республіки узгодили подальші спільні зусилля щодо забезпечення продовольчої безпеки в регіоні. Було відзначено, що Українська держава й далі підтримуватиме єменський народ попри війну та намагання Росії заблокувати експорт українського продовольства», – додає пресслужба ОП.
Загалом від початку ініціативи Grain from Ukraine Україна надала країнам з найскладнішою харчовою ситуацією 170 тисяч тонн пшениці, додає Офіс. При цьому ініціативу підтримали понад 30 країн і організацій, зібравши на неї більше ніж 200 мільйонів доларів.
Російське повномасштабне вторгнення в лютому минулого року призвело до того, що українські чорноморські порти були заблоковані військовими кораблями Москви. У липні 2022 року представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди. Так звана «зернова угода» уможливила безпечний експорт поставок продовольства. 18 березня «зернову угоду» продовжили ще на 120 днів.
Через обстріл Херсона одна людина загинула, семеро поранені – обласна влада
Через російський обстріл Херсона одна людина загинула, ще кілька отримали поранення, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 18 квітня.
Він вказав на те, що поруч із місцем влучання немає військових об’єктів.
«Держава-терорист здійснила атаку по мирним херсонцям. Одна людина загинула. Сім херсонців – травмовані. За їх життя та здоровʼя у ці хвилини борються наші героїчні лікарі», – повідомив голова області.
Раніше голова Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що внаслідок російського обстрілу центру Херсона шестеро людей отримали поранення.
СБУ заявила про затримання дочки колишнього «гауляйтера» Чорнобаївки
Служба безпеки України заявляє, що затримала на Вінниччині пособницю російських сил, якою, за даними спецслужби, виявилася 30-річна дочка колишнього «гауляйтера» Чорнобаївки, що на Херсонщині, Юрія Турульова, якому СБУ раніше вже повідомила про підозру.
«Після захоплення селища фігурантка однією з перших підтримала російських загарбників і добровільно вступила до лав місцевої окупаційної адміністрації. За протекції колаборанта Турульова його дочку призначили очільницею «відділу», де вона займалася запровадженням освітніх «стандартів» Росії на території захопленої громади», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, для цього підозрювана «змушувала місцевих педагогів долучатися до процесу русифікації селищних навчальних закладів та їх переведення на розрахунки в російських рублях».
Крім того, як повідомили в Службі безпеки, вона «організовувала і особисто брала участь» у численних пропагандистських акціях країни-агресора в окупованій частині Херсонщини.
Після звільнення правобережної частини Херсонської області жінка переїхала до Вінниччини, де переховувалася під виглядом переселенки, кажуть у СБУ.
Підозру їй оголосили за статтею «пособництво окупаційній адміністрації держави-агресора». Наразі підозрювану тримають під вартою. Їй загрожує до 12 років ув’язнення.
Розслідування справи триває.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області, зокрема і Чорнобаївку, впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
На початку квітня цього року заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць в ефірі Радіо Свобода у програмі «Свобода.Ранок» розповіла, що, за інформацією Офісу генерального прокурора, в Україні відкрито близько 5 тисяч кримінальних проваджень за фактом колабораціонізму.
Чи дійсно російські військові вже готуються до оборони Маріуполя? Як вони укріплюють місто і район? І як це позначається на місцевих жителях? Коли Збройні сили України зможуть звільнити Маріуполь і що їм для цього потрібно? Зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Рада ЄС підтримала включення України до зони роумінгу – Федоров
Рада Європейського союзу підтримала включення України до зони роумінгу, заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров 18 квітня.
Він назвав це наближенням до мобільного роумінгу з Євросоюзом, який дозколить українцям не сплачувати додаткові збори за зв’язок у Європі, а європейцям – в Україні.
«Рада ЄС схвалила пропозицію та дала зелене світло для двостороннього рішення. Ціни на дзвінки близьким у Європі для українців знизяться. Оператори не списуватимуть по 30 гривень за хвилину розмови. Не треба буде й змінювати SIM-картки під час поїздок Європою. Крім цього, права споживачів будуть захищені за правилами ЄС», – пояснив Федоров.
Він зазначив, що фінальне рішення має ухвалити Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі.
«Команда Мінцифри, НКЕК, оператори та телеком-регулятор працюють, щоб Україна якнайшвидше приєдналася до зони Roam like at home», – додав міністр.
Європейська комісія 14 лютого ухвалила пропозицію включити зону вільного телефонного роумінгу до Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
У війні проти України Росія втратила більше 183 тисяч своїх військових – Генштаб ЗСУ
Близько 470 російських військових загинули у війні проти України протягом останньої доби, а загалом від початку повномасштабної війни Росія втратила 183130 своїх військових, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Щодо російської військової техніки Генштаб повідомив, що Москва втратила:
- танки ‒ 3661 (+1 за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7098 (+11)
- артилерійські системи – 2810(+6)
- РСЗВ – 538
- засоби ППО ‒ 285
- літаки – 308
- гелікоптери – 293
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2353(+6)
- крилаті ракети ‒ 911
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5676 (+4)
- спеціальна техніка ‒ 330 (+2).
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
В уряді розповіли, яку частку експорту зерна втрачає Україна через заборону трьох країн ЄС
Переговори щодо експорту зерна до кількох країн Європейського союзу, тривають, сказав заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Про це він заявив 18 квітня в ефірі національного телемарафону.
«Зараз на дипломатичному фронті відбуваються активні перемовини і, відповідно, досить напружена інтенсивна робота із залученням у тому числі представників цих країн, України та Європейської комісії, тому що все-таки ми маємо пам’ятати, що ці країни є членами ЄС, де є однозначні правила щодо торгівлі, в тому числі зовнішньої, і вони мають бути однакові для всіх членів ЄС», – сказав він.
Висоцький нагадав, що після початку повномасштабної російської агресії та блокування українських морських портів значну частку сільськогосподарської продукції спрямували на експорт через західні кордони, тобто через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію. Але більшість товарів їхала з України транзитом, адже ці країни не є їх найбільшими споживачами.
«Тому в абсолютній більшості логістика цих країн була використана для транзиту сільгосппродукції в інші країни, як до ЄС, так і в треті країни через їхні порти. Абсолютна частка безпосередньо цих країн у споживанні української агропродукції не є значною, не становить сумарно більше 8-10%. В основному вони використовувалися для транзиту на інші ринки», – пояснив заступник міністра.
Він вказав на те, що війна в Україні спричинила зростання міжнародних цін на сільськогосподарську продукцію в цілому, але для тих країн, які традиційно теж її експортують, наслідки були в тому числі й позитивними.
Висоцький висловив припущення, що експорт з України допоміг стримати інфляцію в Євросоюзі від ще більшого зростання.
«Дискусія стримає, і сподіваємося, що на цифрах можна буде зафіксувати, що передусім нам вигідно співпрацювати, в тому числі в галузі АПК», – додав він.
Польща вирішила заборонити імпорт зерна та іншого продовольства із України, щоб захистити місцевий сільськогосподарський сектор після того, як потік пропозиції знизив ціни в регіоні. Заборона набула чинності ввечері 15 квітня. Також про подібне рішення оголосила Угорщина.
17 квітня про призупинення імпорту зерна з України оголосила Словаччина.
Міністерство аграрної політики та продовольства України 15 квітня заявило, що польська заборона суперечить існуючим двостороннім угодам щодо експорту, і закликало до переговорів для вирішення проблеми. Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський анонсував переговори зі своїми колегами з Польщі, Румунії та Словачини щодо експорту української агропродукції.
У Єврокомісії 16 квітня завили, що односторонні дії щодо торгівлі з боку держав-членів Європейського союзу є неприйнятними.