Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Місцева влада: двоє цивільних загинули за добу на Донеччині, ще один – на Херсонщині

Російські війська обстрілювали кілька напрямків Донецької області протягом попередньої доби, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко вранці 30 травня.

«На Горлівському напрямку 2 людини загинули і 8 поранено внаслідок бомбового удару по Торецьку. Знищено АЗС, пошкоджено 2 багатоповерхівки, 2 адмінбудівлі та школу. У Часовоярській громаді пошкоджено 2 будинки. Зранку відбувся артобстріл Костянтинівки – пошкоджено підприємство», – заявив він.

Ще двоє людей зазнали поранень у Званівці, додав Кириленко.

Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про 52 обстріли області за добу, з них 10 – по обласному центру. Він додав, що одна людина в області загинула.

На Харківщині внаслідок удару по Ківшарівці поранені загалом дев’ять людей, повідомив голова області Олег Синєгубов. У селищі пошкоджені житлові будівлі та газопровід.

«У селі Глушківка Куп’янського району обстрілами пошкоджено 5 приватних житлових будинків, господарчі споруди та лінію електропередач. Поранення зазнала жінка 60 років. Внаслідок артилерійського обстрілу села Глибоке Куп’янського району поранення зазнала 66-річна жінка», – заявив голова ОВА.

Ще одна жінка зазнала поранень через обстріл Вовчанська. Цей же обстріл пошкодив елеватор та зерносховище, додав Синєгубов.

Російські війська регулярно обстрілюють прикордонні та прифронтові населені пункти. Москва, попри докази і свідчення, заперечує обстріли цивільного населення.

В ОГП повідомили про зростання числа дітей, поранених через агресію Росії

В Україні станом на ранок 30 травня внаслідок агресії Росії число постраждалих дітей зросло до 989, повідомив Офіс генпрокурора. Кількість загиблих залишилася незмінною: 483 дитини.

Напередодні повідомляли про 986 поранених дітей.

«29 травня через обстріл військами РФ смт. Покровське Дніпропетровської області поранено 11-річного хлопчика. 29 травня внаслідок ракетного обстрілу ворогом смт. Ківшарівка Харківської області зазнав поранення 15-річний хлопець. 27 травня внаслідок обстрілу села Чайкіно Чернігівської області травмовано 14-річну дівчинку», – уточнили в прокуратурі.

В Офісі генпрокурора наголосили, що ці цифри – не остаточні, триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на окупованих і звільнених територіях.

Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 21 травня підтвердило загибель 8 895 і поранення 15 117 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В ООН наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.

«Людей під завалами немає» – Поворозник про пошкоджений будинок у Голосіївському районі Києва

Під завалами в будинку у Голосіївському районі Києва, куди вночі впали уламки російського безпілотника, більше людей немає, повідомив в ефірі «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник. Там занялася пожежа, а верхні поверхи були зруйновані. Через це одна людина загинула, а троє – були поранені. Рятувальники евакуювали із будинку 20 людей.

«Зараз, о 9-ій годині, починає працювати відповідна комісія, яка буде оцінювати технічні проблеми, які будуть для того, щоб відновлювати цей будинок, оцінювати завдану шкоду і планувати роботу для того, що треба робити, щоб люди могли повернутися у будинок», – заявив Поворозник.

Для того, щоб відновити будинок до початкового стану, треба декілька місяців, додав перший заступник голови КМДА.

«Протиаварійні роботи будуть тривати сьогодні-завтра для того, щоб позакривати вікна у тих квартирах, які непошкоджені, дах, щоб його не залило водою, а відновлювальні роботи почнуться після того, як буде готовий проєкт, тому що будинок постраждав достатньо серйозно, треба дивитися несучі конструкції і проєктувати його відновлення, як ми робили в усіх попередніх будинках», – сказав Поворозник.

ISW прокоментував перехід заступника міністра оборони РФ Мізінцева до «Вагнера»

Колишній очільник блокади Маріуполя та заступник міністра оборони Росії Михайло Мізінцев перейшов до приватної військової компанії «Вагнер», констатує Інститут дослідження війни у останньому звіті.

ISW посилається на інтерв’ю одному з російських військових блогерів, у якому Мізінцев підтвердив, що обійняв цю посаду. Російський військовий посадовець заявив, що мав «добрі стосунки» з «Вагнером» протягом останніх 10 років.

На думку аналітиків Інституту, це підтверджує дані про те, що спонсор ПВК Євген Пригожин використовував тісні зв’язки з Мізінцевим під час роботи в Міноборони, щоб отримати ресурси для «Вагнера».

«Мізінцев хвалив командирів «Вагнера» та виступав за те, щоб структура та управління «Вагнера» стали моделлю для тотальної війни, яку Росія повинна вести. Мізінцев відмовився коментувати суперечки між Міністерством оборони Росії та ПВК «Вагнер», але підкреслив, що російські військові мають проблеми з боєприпасами та проводять широкомасштабну мобілізацію російського народу для перемоги в Україні», – цитують у звіті.

Дослідники наводять свої попередні оцінки, за якими Пригожин міг призначити Мізінцева заступником командувача, аби зберегти доступ ПВК до постачання, а також підтримував його як бажану заміну міністру оборони Росії Сергію Шойгу.

«Публічне підтвердження Мізінцевим своєї посади та лестощі «Вагнеру», ймовірно, є частиною ширших спроб Пригожина відстоювати більший вплив після захоплення Бахмута», – додали в ISW.

Напередодні заступниця міністра оборони України ГаннаМаляр повідомила, що українські війська продовжують контролювати околиці Бахмута у південно-західній частині в районі «Літак».

Михайло Мізінцев став відомим у зв’язку з облогою Маріуполя навесні 2022 року – через це його називали «м’ясником Маріуполя». У вересні минулого року він став заступником міністра оборони Росії.

У поліції навели дані про постраждалих і руйнування на Київщині через російський удар

У Києві і Київській області в ніч на 30 травня внаслідок російських обстрілів одна людина загинула, 13 – були поранені, повідомив виконувач обов’язків голови Національної поліції України Іван Вигівський.

«У Києві поранено девʼять людей, 33-річна жінка загинула. У Київській області травмовані четверо громадян», – цитує слова Вигівського пресслужба Нацполіції в телеграмі.

За його словами, також пошкоджені 16 обʼєктів: цивільні авто, споруди і житлові будинки.

Голова управління поліції Київської області Андрій Нєбитов, зі свого боку, повідомив, що до правоохоронців надійшло понад 50 повідомлень від громадян про пошкодження будинків, квартир, офісних приміщень, магазинів, гаражів і автомобілів.

Він додав, що станом на ранок є дані про пошкодження 17 житлових об’єктів, в тому числі квартир громадян.

«Переважна більшість пошкоджень в оселях – це розбиті стіни, вікна, двері, меблі», – заявив Нєбитов.

Раніше мер Віталій Кличко повідомив, що через нічну атаку російських військ на Київ сталися пожежі в кількох районах, зокрема, в Голосіївському районі внаслідок падіння уламків загорілася багатоповерхівка, там загинула одна людина, з будинку евакуювали 20 людей.

Крім того, через падіння уламків сталися пожежі в двох приватних будинках Дарницького району, у житловому будинку на Подолі, на Печерську горіли три авто. Також Кличко повідомляв про вибухи в Святошинському районі.

Влада Москви заявила про влучання безпілотників у житлові будинки

Вранці 30 травня Москву атакували безпілотники, повідомив мер столиці Сергій Собянін. За його словами, внаслідок атаки кілька будівель отримали «незначні ушкодження».

Мешканців кількох під’їздів із двох будинків, в які влучили безпілотники, евакуювали, додав Собянін.

Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, за попередніми даними, йдеться про будинки на вулиці Профспілковій, і на вулиці Атласова в Новій Москві. Інформації щодо постраждалих немає.

«Всі екстрені служби міста перебувають на місцях подій. Вони з’ясовують обставини того, що сталося. Наразі ніхто серйозно не постраждав», – йдеться у заяві мера Москви. Пізніше Собянін повідомив, що по медичну допомогу звернулися двоє людей.

Російські телеграм-канали Mash та Shot повідомляють, що у квартиру на 14-му поверсі на Ленінському проспекті залетів безпілотник із трьома вибуховими пристроями. Офіційного підтвердження цієї інформації немає. Mash пише, що троє людей було поранено.

Губернатор Московської області Андрій Воробйов також повідомив, що на підльоті до Москви збито кілька безпілотників. За даними телеграм-каналу Baza, їх було понад десять, а загалом в ранковій атаці взяли участь щонайменше 25 дронів.

Російське Міноборони заявило про «терористичну атаку» з боку України, в ході якої нібито задіяли вісім безпілотників. Всі вони, за твердженням російського відомства, були збиті.

Україна зазвичай не коментує вибухи на території Росії.

Російські війська вчергове атакували Україну, зокрема, Київ, дронами на початку доби 30 травня. Внаслідок атаки одна людина в столиці загинула.

У розвідці Британії прокоментували військові витрати Росії

Розвідка Великої Британії заявляє, що справжні військові витрати Росії є «дуже невизначеними» через збільшення використання секретних статей бюджету, особливо від лютого 2022 року, і відсутність прозорості.

При цьому в розвідці згадують дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), який нещодавно повідомив, що військові витрати Росії зросли на 9,2 відсотка у 2022 році до 86,4 мільярда доларів США. За оцінками SIPRI, це становить 4,1 відсотка валового внутрішнього продукту (ВВП) Росії.

«Росія лише нещодавно відновила публікацію розбивки основних видатків після призупинення цього в травні 2022 року. Майже напевно, військові витрати залишаються високими, і це створює тиск на російські державні фінанси», – йдеться в повідомленні у твіттері, яке цитує Міністерство оборони Великої Британії.

У своєму звіті, оприлюдненому в квітні, SIPRI повідомив, що військові витрати в усьому світі зросли на 3,7 відсотка у 2022 році до рекордних 2,24 трильйона доларів. При цьому Центральна та Західна Європа зазнали найбільшого річного зростання з часів Холодної війни, а Україна збільшила свої витрати до безпрецедентного рівня на тлі російської агресії.

За даними SIPRI, Сполучені Штати, Росія та Китай і надалі витрачають найбільше у цій сфері, на них припадає 56 відсотків загальносвітових військових витрат.

Як оцінює Інститут, військові витрати Росії зросли на 9,2 відсотка у 2022 році до приблизно 86,4 мільярда доларів, що еквівалентно 4,1% валового внутрішнього продукту Росії. У 2021-му показник становив 3,7 відсотка.

«Різниця між бюджетними планами Росії та її фактичними військовими витратами у 2022 році свідчить про те, що вторгнення в Україну обійшлося Росії набагато дорожче, ніж вона очікувала», — сказала директорка програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI Люсі Беро-Сюдро.

На Бахмутському напрямку протягом доби російська армія не наступала – Генштаб

Російські війська протягом попередньої доби завдали 62 авіаційних удари та здійснили 54 обстріли з реактивних систем залпового вогню по українських позиціях і населених пунктах, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил вранці 30 травня.

«Противник продовжує зосереджувати основні зусилля на спробах повної окупації Луганської та Донецької областей. Протягом минулої доби підрозділи сил оборони відбили 27 ворожих атак», – повідомляє штаб.

Протягом кількох попередніх днів Генштаб звітував про близько 20 відбитих атак у Донецькій та Луганській областях.

За зведенням, російська армія не проводила наступальних дій на кількох напрямках, в тому числі Лиманському та Авдіївському, хоча обстрілювала населені пункти в цих районах.

«На Бахмутському напрямку протягом доби противник наступальних дій не проводив. Завдав авіаційного удару в районі Торецька Донецької області. Від ворожих обстрілів постраждали Васюківка, Краматорськ, Тихонівка, Оріхово-Василівка, Бахмут, Часів Яр, Іванівське, Предтечине, Біла Гора, Залізне та Нью-Йорк Донецької області», – йдеться в зведенні.

Водночас штаб звітує про 12 відбитих атак в районі Мар’їнки.

На півдні загарбники продовжують вести оборонні дії, також обстрілюють населені пункти Запоріжжя та Херсонщини.

Штаб також вказує на продовження тиску на місцеве населення в окупованій частині Херсонської області:

«Окупанти здійснюють масові рейди по будинках та квартирах місцевих мешканців. Перевіряють особисті документи та мобільні пристрої. Таким чином окупанти намагаються залякати місцеве населення та виявити тих, хто допомагає Силам оборони України».

Командування звітує про 15 ударів по місцях зосередження російських військових і техніки, а також враження низки цілей ракетними та артилерійськими ударами.

Деталі атаки на Київ. Дрони летять на Москву. Від чого РФ ховає Кримський міст?

• Травневі атаки сил Росії на Київ продовжуються. В столиці – вибухи, влучання уламків у житлові будинки та авто. Міська влада повідомила, що кілька людей – в лікарні, десятки киян евакуювали з їхніх квартир. Під завалами можуть бути люди. Тисячі мешканців Києва ховалися від російських обстрілів у метро.

Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:

• Російські сили перевіряють безпеку довкола Керченського мосту та вчаться його маскувати димом. Однак в британській розвідці вважають: такі заходи безпеки неефективні. Від чого російські війська намагаються вберегти Кримський міст? Що це за навчання? Та яка ситуація на півдні України – питаємо представниці ОК «Південь» наживо.
• Демілітаризована зона у 100 км вглиб Росії. В Офісі президента України вже говорять про те, яким має бути повоєнний устрій між Києвом та Москвою. Тим часом європейські посадовці досі бачать потенціал для наступу російських військ і «неоптимістично налаштовані» щодо подій в Україні влітку. Що це означає? Чи буде контрнаступ ЗСУ менш успішним, ніж того очікували раніше?
• Виїхали і не повернулися. Більш як двісті українських спортсменів виїхали за межі країни на «спортивні змагання» та залишилися за кордоном. Список з іменами опублікували в Міністерстві молоді та спорту. Чому спортсмени не повернулися в країну? Чи можна це вважати втечею? Та чи будуть вони і надалі представляти Україну на міжнародних змаганнях?

Повітряна атака: сили ППО збили 29 іранських дронів з 31

Російські війська з 23:30 по 4:30 атакували Україну іранськими ронами-камікадзе Shahed-136/131, повідомляє командування Повітряних сил 30 травня.

«Загалом із півночі та півдня зафіксовано пуски 31 дрона-камікадзе. Силами та засобами Повітряних Сил, у взаємодії із протиповітряною обороною інших складових Сил оборони України, знищено 29 ударних БпЛА», – повідомили військові.

За даними командування, майже всі дрони були збиті на підступах до Києва та в небі над столицею.

Раніше міська влада повідомила про загибель однієї людини в Голосіївському районі міста внаслідок падіння збитого дрона. Атака також спричинила кілька пожеж у місті.

Російська армія втратила понад 400 військових за добу – Генштаб

Російські війська за попередню добу втратили близько 410 людей, повідомив Генеральний штаб Збройних сил вранці 30 травня.

Штаб оцінює загальні втрати російської армії в близько 207 440 людей.

Також, за даними командування, Росія втратила за добу:

• 1 танк (загалом 3 802)
• 2 бойові броньовані машини (7 469)
• 10 артилерійських систем (3 445)
• 1 засіб протиповітряної оборони (332)
• 38 безпілотників оперативно-тактичного рівня (3 092)
• 51 крилату ракету (1 107)
• 12 автомобілів і автоцистерн (6 219)
• 1 одиницю спеціальної техніки (454)

Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.

1 травня Речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі повідомив, що російські військові за останні п’ять місяців війни проти України у боях у районі Бахмуту та інших регіонах України зазнали втрат у 100 тисяч осіб.

Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.

Нічна атака на Київ: сталося кілька пожеж, одна людина загинула – Кличко

Через нічну атаку російських військ на Київ сталися пожежі в кількох районах, повідомив мер міста Віталій Кличко.

Зокрема, в Голосіївському районі внаслідок падіння уламків загорілася багатоповерхівка, з неї евакуювали 20 людей.

У Києві та області оголошено повітряну тривогу

Близько другої години ночі 30 травня спочатку на Київщині, а згодом і у самій столиці прозвучало сповіщення про повітряну тривогу.

Громадян закликали убезпечитись в укриттях.

У мережі повідомили про рух БПЛА в бік столичного регіону. Інформація від військових з цього приводу не надходила.

Кіровоградська, Черкаська та Чернігівська області станом на 2:00 також охоплені повітряною тривогою.

Протягом минулої доби російські війська завдали двох масованих ракетно-авіаційних ударів по території України. У ніч на 29 травня армія РФ застосувала крилаті ракети повітряного базування Х-101/Х-555 та іранські ударні безпілотники. Українські сили ППО знищили 36 із 40 крилатих ракет та 30 із 38 ударних БПЛА. У понеділок вдень російські війська вдарили крилатими та балістичними ракети «Іскандер» по Києву: 11 з 11-ти ракет були знищені.

У скандинавських водах плаває російський «кит-шпигун» – The Guardian

У територіальних водах країн Північної Європи помітили полярного кита-білуга в нашийнику. Як передає The Guardian, місцева влада вважає, що це російський «кит-шпигун». На його нашийнику є напис «Спорядження Петербург 2019».

Повідомляється, що білугу помітили у неділю в територіальних водах Швеції, неподалік її південно-західного узбережжя.

За словами шведських зоологів, південь Швеції – надто теплі води для білуг, зазвичай вони живуть ближче до Полярного кола. Фахівці вважають, що кит заплив на південь у пошуках пари чи компанії, оскільки білуги – дуже соціальний вид.

Це не перша поява білуги у водах Скандинавії. Вперше кит був помічений у Норвегії у квітні 2019 року. Його нашийник був оснащений кріпленнями для відеокамер. Кит був навчений слідувати за кораблями. Імовірно, він міг утекти з тренувальної військової бази або міг бути випущений «на завдання», але дорогою втратив відеокамери.

Про тварину багато писала місцева преса. Йому дали прізвисько Хвалдімір – від норвезького слова hval (кит) та імені російського президента Володимир. Нині Хвалдіміру близько 14 років. Зоологи стверджують, що він не боїться морських суден і доброзичливий до людей. Припускають, що раніше він багато спілкувався з людьми і був добре надресирований.

У 1980-х роках радянська армія розвивала програму навчання дельфінів для виявлення підводних мін. Ця програма була закрита у 1990-х. У 2017 році російський державний телеканал «Звезда» повідомляв про програму навчання китів-білуг, тюленів та дельфінів для використання у військових цілях.

У РФ пропонують збільшити штрафи за прийом на роботу без документів про військовий облік

До Держдуми РФ внесено законопроєкт, що передбачає збільшення адміністративних штрафів для роботодавців за прийом на роботу без документів військового обліку військовозобов’язаних громадян, що підлягають призову.

Автори законопроєкту для роботодавців, які найняли на роботу громадян без надання військових квитків та приписних свідоцтв, карати штрафами від 10-ти до 100 тисяч рублів.

Також пропонується збільшити штрафи для роботодавців, які не повідомили у військкомати про співробітників, що мали б перебувати, але не є на військовому обліку. Якщо нараз у РФ за неподання до військкомату таких даних штрафують на 1000-5000 тис ячрублів, то з ухваленням законопроєкту штрафи можуть зрости до 25000 рублів.

Штрафувати роботодавців пропонують і за не повідомлення у військкомат про зміну даних військового обліку найманого працівника – від 5000 до 25000 рублів.

Після оголошення восени 2022 року в РФ так званої «часткової» мобілізації російська влада постійно посилює контроль над громадянами, які підлягають призову в армію. Зокрема, у квітні в РФ було запроваджено електронні повістки та єдиний реєстр військовозобов’язаних.

Солідарність з Україною вигідна для безпеки країн Заходу – президентка Словаччини

Санкції проти Росії через її військове вторгнення в Україну дають ефект і у Москви стало менше ресурсів для закупівлі зброї. Про це, як повідомляють Ceske noviny, заявила на відкритті міжнародної конференції Globsec у Братиславі президентка Словаччини Зузана Чапутова. Вона застерегла від порушення єдності західних держав у ставленні до Росії у зв’язку з війною в Україні.

«Солідарність Заходу з Україною вигідна і для нашої власної безпеки», – сказала Чапутова.

Вона також додала: «Наша єдність піддається випробуванню. Ті, хто стверджує, що наші заходи не працюють, або, що ми повинні зосередитися на власних інтересах, – помиляються», – сказала Чапутова.

Президентка Словаччини відзначила, що саме завдяки єдності країни Заходу впоралися з наслідками від війни в Україні краще, ніж очікувалося. Україна також успішно протистоїть російському вторгненню, додала вона.

«Запаси газу на рекордних рівнях, інфляція падає, Росія контролює менше території, ніж рік тому», – заявила Чапутова.

GLOBSEC (Global Security Forum) – міжнародна неурядова організація, заснована в Братиславі у 2005 році. На щорічних конференціях розглядаються питання безпеки і оборони, енергетики, майбутнього розвитку Європи тощо. Цього року головною темою є війна в Україні, питання безпеки і діалогу в Європі.

Як повідомляють організатори, на цьогорічній конференції очікується виступ президента України Володимира Зеленського. Торік він також виступав на заході – у режимі онлайн.

Конференція GLOBSEC триватиме до 31 травня.

Голова Служби безпеки Чехії заявив про відверто агресивний характер дій РФ і пов’язані з цим ризики

Діяльність російського режиму створює більші ризики, ніж діяльність Китаю, заявив голова Служби безпеки та інформації Чехії (BIS) Міхал Коуделка, передають Ceske noviny. Через російське військове вторгненням в Україну дії РФ мають відверто агресивний характер, каже голова Служби безпеки Чехії.

Водночас, за його словами, російським спецслужбам останнім часом стало важче працювати в Чехії. Однак, каже Коуделка, вони все ще можуть стежити за телефонним зв’язком.

«У них є достатні технічні засоби для цього, які розташовані в приміщеннях посольства Російської Федерації в Празі»,– зазначив він.

Також посадовець переконаний, що нині важливо «відрізняти демократичну політичну дискусію від проросійських дезінформаційних атак», коли йдеться про оборонну угоду між Чехією і США.

Росія «намагатиметься не допустити ухвалення американо-чеського договору про оборону», зазначив Коуделка у своєму виступі в парламенті.

«Можна припустити, що росіяни будуть використовувати всі свої засоби, включаючи жорстку дезінформацію, навіть особистого та інтимного характеру, п’яту колону у нас тощо, щоб не допустити схвалення цього договору», – сказав він.

Договір про оборону між Чехією та США 23 травня під час візиту до Сполучених Штатів підписала міністр оборони Чехії Яна Чернохова. Наразі документ очікує на ратифікацію обома палатами чеського парламенту.

Варшава запровадила санкції проти 365 білорусів – МВС Польщі

Польща ввела санкції проти 365 громадян Білорусі через залишення в силі вироку щодо журналіста і активіста Спілки поляків Анджея Почобута і репресій проти політичних опонентів режиму Олександра Лукашенка, повідомило міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі.

Під санкції потрапили, зокрема, 159 депутатів, 76 суддів, семеро прокурорів, 32 представники місцевої адміністрації, 28 силовиків, 23 представники пропагандистських ЗМІ, 24 спортсмени та спортивні активісти, вісім співробітників держустанов і стільки ж діячів культури і науки. Тим, хто підпадає під санкції, буде заборонено в’їзд до Шенгенської зони, а їхні активи будуть заморожені.

До списку санкцій також внесли 16 підприємців (15 росіян і один білорус), пов’язаних з російськими активами. Крім того, санкції запровадили проти 20 юридичних осіб (19 із них пов’язані з Росією, одна – з Білоруссю).

Відносини Лукашенка з владою Польщі різко зіпсувалися останніми роками – після масових протестів у серпні 2020 року, міграційної кризи на кордоні та повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У лютому 2023 року журналіста та активіста Спілки поляків Анджея Почобута засудили у Білорусі до восьми років колонії. За інформацією видання Rzeczpospolita, серед епізодів кримінальної справи проти активіста – «розмови про радянську агресію проти Польщі», стаття в Gazeta Wyborcza про розгін протестів у 2020 році та матеріал 2006 року про командира польського антикомуністичного підпілля у Гродненській області. У жовтні 2022 року КДБ Білорусі вніс Анджея Почобута до списку осіб, причетних до терористичної діяльності.

Переслідування зазнали й інші активісти Союзу поляків: Анжеліка Борис і троє її колег були заарештовані і звинувачені в «розпалюванні расової чи іншої соціальної ворожнечі». Пізніше обвинувачення їм посилили на підставі статті про «реабілітацію нацизму та виправдання геноциду білоруського народу». Влітку 2021 року кілька фігурантів справи щодо Союзу поляків були примусово вислані до Польщі, при цьому влада Білорусі заявила, що вони нібито виїхали добровільно.

«Такі рішення роблять поразку російського терору швидшою» – Зеленський про військову допомогу від Данії

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні подякував Данії за рішення надати нову військову допомогу Україні.

«Хочу сьогодні окремо подякувати Данії – усьому народу, усьому данському політичному класу. Парламенту, уряду та особисто пані прем’єр-міністру Фредеріксен за рішення збільшити фінансування данського Фонду підтримки нашої держави на суму понад 3 мільярди доларів США. Тепер загальна сума оборонної допомоги від Данії сягне більш ніж 4 мільярди 700 мільйонів доларів. Дуже вагомо. Такі рішення роблять поразку російського терору швидшою. Дякую за це», – сказав Зеленський.

Перед тим прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що її країна має намір виділити новий пакет військової допомоги Україні у 17,9 мільярдів датських крон (2,59 млрд дол). Як передає агенція Reuters, транш буде призначений для закупівель Україною озброєнь цього і наступного року.

У березні Данія заснувала фонд військової та цивільної допомоги Україні на 1 мільярд доларів. Фредеріксен сказала, що уряд планує додатково вкласти в цей близько 1 мільярда доларів цього року і ще близько півтора мільярда доларів – наступного.

Заява Фредеріксен прозвучала напередодні візиту до північних країн генсекретаря НАТО Єнса Столтенберґа, який залишить свою посаду у вересні цього року. Фредіріксен є серед можливих кандидатів на посаду наступного глави НАТО.