Байден у Вільнюсі пообіцяв, що підтримка України не ослабне
Президент США Джо Байден у Вільнюсі обіцяє, що підтримка України не ослабне.
«Я розмовляв з президентом Зеленським у Вашингтоні, Києві і тепер у Вільнюсі. І я повторюю знову: ми непохитно стоятимемо і наша підтримка України не ослабне», – сказав він у дворі Вільнюського університету.
Байден зауважив, що Москва чекає розпаду роз'єднаності союзників.
«Путін очікував, що наш союз, наша єдність розпадеться (після 24 лютого 2022 року), але він помилявся. США, Європа вийшли на підтримку України», – зазначив президент США.
За словами Байдена, світ зараз перебуває на роздоріжжі історії і нинішній вибір сформує його на десятиліття вперед.
«Співпраця США та Європи є якорем для глобальної стабільності. Ми мусимо співпрацювати разом перед обличчям викликів. Зараз ми на роздоріжжі історії – той вибір, який ми зробимо зараз, сформує світ на десятиліття вперед. Зараз мусимо стримати агресивну війну для того, щоб стримати агресорів в майбутньому. Потрібні зусилля всіх», – додав Байден.
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
Читайте також: НАТО заохочує Путіна продовжувати війну – Волкер
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ». Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
Зеленський і Байден обговорили ситуацію на фронті та внутрішні процеси в Росії
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з американським колегою Джо Байденом на полях саміту НАТО у Вільнюсі 12 липня.
Він назвав зустріч «значущою та потужною», вона стосувалася ситуації на фронті, можливостей України, подальшої безпекової співпраці та внутрішніх процесів у Росії «з урахуванням останніх подій».
Він не уточнив, про які події йдеться, водночас у червні в Росії сталася спроба збройного заколоту найманців компанії «Вагнер».
«Сполучені Штати стояли пліч-о-пліч із Україною протягом нашої оборони проти агресії. Ми неймовірно це цінуємо. Дякую президенту США, Конгресу та американському народу за життєво важливу допомогу», – написав Зеленський у коментарі до зустрічі.
Байден наразі не коментував зустріч публічно.
Дводенний саміт НАТО у Вільнюсі завершується сьогодні, 12 липня. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
НАТО заохочує Путіна продовжувати війну – Волкер
Спеціальний представник Уряду США з питань України у 2017-19 роках, посол Курт Волкер вважає, що відсутність на саміті у Вільнюсі чітких перспектив членства України в НАТО заохочує президента Росії Володимира Путіна продовжувати війну проти України. Про це він заявив під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму, заснованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну».
«Ніхто не мусив думати, що НАТО надасть офіційне запрошення Україні одразу вступити до Альянсу. Це завжди було питання того, чи НАТО надає правильні сигнали Путіну стосовно перспектив того, чи стане Україна членом НАТО. На жаль, такого сигналу ми не побачили», – сказав він.
Волкер вважає, що саміт у Вільнюсі фактично повторив те саме, що було сказано у Бухаресті 2008 року: «Місце України у майбутньому в НАТО, але немає процесу, немає часових рамок, немає впевненості, немає щирості в цих словах».
«Повторення цих невизначених слів приносить дуже багато шкоди. Це говорить Путіну: давай, воюй далі скільки хочеш. Ми мусили робити навпаки – показати, що намір Путіна відновити російську імперію не справдиться. Натомість зараз ми заохочуємо його робити це», – додав він.
Напередодні саміту президент Литви закликав лідерів НАТО бути сміливішими у розгляді прагнення України до членства на саміті в його країні наступного тижня, сказавши, що Москва сприйме будь-яку обережність як слабкість.
Читайте також: Генсек НАТО прокоментував заяву Зеленського про відсутність часових рамок для запрошення України
Генеральний секретар Єнс Столтенберґ 11 липня – у перший день саміту НАТО – заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.
У комюніке Альянсу за підсумками першого дня саміту йдеться про те, що поступ України на шляху до інтеграції в НАТО «вийшов за рамки потреби» в Плані дій щодо членства.
Члени НАТО підтверджують намір прийняти Україну до НАТО, заявлений на саміті 2008 року в Бухаресті, зазначаючи, що Україна є «дедалі більш взаємосумісною та політично інтегрованою з Альянсом і добилася значного прогресу на шляху реформ». Водночас НАТО планує робити огляд прогресу України в досягненні відповідності його стандартам і додаткових демократичних та безпекових реформ.
У Кремлі 12 липня заявили, що плани Заходу з надання гарантій безпеки Україні є «надзвичайно помилковими і потенційно дуже небезпечними». Москва стверджує, що ці гарантії нібито посягнуть на безпеку Росії.
Туреччина не ратифікує заявку Швеції на членство в НАТО раніше жовтня – Ердоган
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що заявка Швеції на членство в НАТО не буде ратифікована парламентом Туреччини раніше жовтня.
На пресконференції під час саміту НАТО у Вільнюсі він сказав, що цей процес має почекати, поки законодавці не повернуться з літніх канікул.
«Найближчі два місяці парламент не засідає... але наша мета – якнайшвидше завершити це питання», – зазначив Ердоган, якого цитує АР.
Читайте також: НАТО: Швеція підтримуватиме поступ Туреччини до членства в ЄС
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 10 липня погодився розблокувати вступ Швеції до НАТО після тривалого опору. Зокрема, раніше того ж дня він заявляв, що Європейський союз повинен відкрити шлях для приєднання Анкари до блоку до того, як парламент Туреччини схвалить заявку Швеції на приєднання до НАТО.
Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Фінляндію вже прийняли до НАТО. Але заявку Швеції тривалий час не погоджували Угорщина та Туреччина. Анкара, зокрема, вимагала від Швеції видачі представників «Робітничої партії Курдистану», яку турецька влада вважає терористичною організацією.
Україна ніколи не обміняє будь-який статус на території, заявив президент України Володимир Зеленський на пресконференції у Вільнюсі.
«Ми ніколи не обміняємо будь-який статус на будь-які наші території. Навіть якщо це буде одне село, де живе один дід. Ми не віддамо нашу територію і ніколи не обмінюватимемо на будь-який заморожений конфлікт. Цього ніколи не буде. Мою позицію чітко знають наші партнери», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи може питання членства використовуватися для переговорів з Росією.
Зеленський також повідомив, що від цього саміту Україна отримала «не двозначність, що Україна буде в НАТО».
«Для мене було дуже важливо, що ніхто членством у НАТО не торгуватиме з будь-ким, що це буде реально політичне рішення, яке ґрунтуватиметься на безпековій ситуації в Україні. Я не знаю, чи всі відверті зі мною до кінця і чи все правдиво. Але ми віримо партнерам, тому що ми маємо жити з вірою в союзників, які сьогодні нам допомагають перемогти в цій війні», – додав президент.
Війська РФ за добу завдали авіаударів біля 14 населених пунктів – Генштаб ЗСУ
Війська РФ завдали авіаударів біля 14 населених пунктів, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Йдеться про авіаційні атаки біля Кислівки, Білогорівки, Спірного, Веселого, Роздолівки, Ступочки, Олександро-Шультине, Диліївки, Авдіївки, Пантелеймонівки, Красногорівки, Золотої Ниви, Макарівки і Рівнополя на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Шахтарському напрямках.
За даними штабу, на Лиманському напрямку протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії в районі Новоселівського, українські захисники також під щільним вогнем авіації та артилерії противника успішно відбили атаки російських військ в районі Авдіївки.
На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ біля Мар’їнки, додають у Генштабі.
Противник надалі зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – протягом доби відбулось 22 бойових зіткнення.
Зеленський про наданні Києву ATACMS: «розмови є, але рішення наразі немає»
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що «розмови є, але рішення наразі немає» щодо надання Україні ракет великої дальності ATACMS.
«Є розмови, поки що немає рішення. Мені здається, важливо спочатку зробити, а потім будемо ділитися інформацією, яким чином це відбулося. В нас є складне рішення – ми почали цю розмову дуже тривалий час тому про касетні боєприпаси. І я вдячний, що є таке рішення і ми отримали такий результат. Тому почекайте – не все одразу», – заявив він під час пресконференції у Вільнюсі.
Раніше видання New York Times повідомило, що Білий дім веде непублічне обговорення можливого постачання в Україну ракет ATACMS. Йдеться про постачання кількох керованих ракет класу «земля-земля», які перебувають у резерві.
При цьому в Пентагоні стверджують, що Україні нині не потрібні ракети великої дальності. Крім того, американський арсенал ATACMS порівняно невеликий, а ракети вже розміщені, зокрема на Корейському півострові. А передача їх Україні ставить під загрозу безпеку інших «гарячих точок», пише видання.
Читайте також: Франція надасть Україні ракети великої дальності – Макрон
Київ давно прагне отримати тактичні ракетні комплекси ATACMS, дальність дії яких становить близько 300 кілометрів, стверджуючи, що ці ракети допоможуть українській армії завдавати ударів по російських військах, які перебувають далеко за лінією фронту. Зокрема, в окупованому Криму, який Росія використовує як базу для запуску безпілотників, зазначає видання.
Раніше Вашингтон категорично відмовлявся передавати ракети ATACMS, частково через побоювання, що Україна може завдавати ударів по території Росії, що призведе до ще більшої ескалації конфлікту.
У травні Велика Британія відправила в Україну крилаті ракети великої дальності Storm Shadow.
На саміті НАТО у Вільнюсі ідентичні ракети повітряного базування Scalp пообіцяла надати Україні Франція. Офіційна дальність цих ракет становить 250 кілометрів.
За даними джерел Reuters, частина обіцяних Францією ракет вже перебуває в Україні.
У 3-й штурмовій бригаді розповіли про просування на Бахмутському напрямку
На Бахмутському напрямку бійці 3-ї окремої штурмової бригади «потихеньку просуваються», заявив в ефірі Радіо Свобода пресофіцер бригади Олександр Бородін.
«Стосовно нашої бригади, тому що я можу говорили тільки про нашу зону відповідальності, – ми потихеньку просуваємось. Цей процес може здаватись повільним, тому що всі очікували чогось такого швидкого, але насправді вони (російські війська – ред.) досить сильно зробили оборонні споруди, у них достатньо велика кількість артилерії і людей. Людей вже значно гіршої якості, але тим не менш їх дуже багато. Тому ми просуваємось, робимо перерву, тренуємось, готуємось, знову просуваємось», – сказав він в ефірі програми «Донбас.Реалії».
Він зауважив, що швидкість – це питання збереження життів українських військових.
«Тобто якби ми намагались швидко просуватись, ми б тоді поклали багато хлопців. Тому ми просуваємось на якусь ділянку, потім закріплюємось, тренуємось. Ми дуже сильно тренуємось перед кожним штурмом. Це, по-перше, для збереження життів. По-друге, з боку ворога – у них дійсно велика кількість артилерії, вона не зменшується, навіть, я думаю, збільшується. Вони велику кількість кидають цих «Шторм Z», мобілізованих, інколи контрактників. І вони кидають-кидають-кидають, якоїсь проблеми в людях у них немає», – додав Бородін.
Кожна з країн G7 працюватиме з Києвом над конкретними двосторонніми зобов’язаннями – заява
Країни «Групи семи» (G7) оголосили про початок двосторонніх переговорів із Україною щодо формалізації підтримки Києва.
«Сьогодні ми розпочинаємо переговори з Україною з метою формалізації – через двосторонні безпекові зобов’язання і домовленості, узгоджені з цією багатосторонньою рамковою угодою, згідно з нашими відповідними правовими і конституційними вимогами – нашої незмінної підтримки України, яка захищає свій суверенітет і територіальну цілісність, відновлює свою економіку, захищає своїх громадян і прагне до інтеграції в євроатлантичну спільноту. Ми доручимо нашим командам негайно розпочати ці дискусії», – йдеться в тексті Спільної декларації G7 на підтримку України, яка оприлюднена на сайті президента України.
Читайте також – Байден: G7 допоможе Україні побудувати «потужну оборону на землі, в повітрі та на морі»
У заяві зазначається, що кожна з країн «Групи семи» працюватиме з Україною над конкретними двосторонніми довгостроковими зобов’язаннями і домовленостями у сфері безпеки, спрямованими на:
- забезпечення стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати агресію РФ в майбутньому;
- зміцнення економічної стабільності та стійкості України, у тому числі через зусилля з реконструкції та відновлення;
- надання технічної та фінансової підтримки для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією.
Ці зобов’язання, серед іншого, передбачають допомогу у сфері безпеки та сучасного військового обладнання «на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії», підтримку подальшого розвитку оборонно-промислової бази України, навчання українських військових, обмін розвідданими та співробітництво, підтримку ініціатив з кіберзахисту, безпеки та стійкості.
Натомість Україна пообіцяла покращити заходи управління, в тому числі шляхом реформ правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, а також просувати оборонні реформи і модернізацію.
У дев’ятнадцятому епізоді подкасту «Свої серед своїх» свою історію Радіо Свобода розповів професійний музикант, бандурист Володимир Трибель, позивний «Капела». У березні минулого року він вирішив проміняти улюблену бандуру на автомат, а сценічний костюм на піксель. Так опинився у 128 батальйоні ТРО.
У подкасті «Свої серед своїх» Радіо Свобода спілкується із українцями та українками, які стали до лав Сил оборони України у російсько-українській війні.
Попередні випуски можна послухати тут. Слухати подкаст можна на подкаст-платформах:
У Запоріжжі впав «невстановлений ворожий літальний об’єкт», травмовані 18 людей – ОВА
Через падіння «невстановленого ворожого літального об’єкта» в спальному районі Запоріжжя травмовані 18 людей, серед них є 6 дітей, повідомляє голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
«18 травмованих, серед яких 6 дітей - наслідки падіння невстановленого ворожого літального об’єкта в спальному районі обласного центру», – написав він у телеграмі.
Малашко уточнив, що наразі відомо про 9 жінок та 3 чоловіків, які отримали ушкодження на відкритій території, також 6 дітей отримали травми різного ступеню тяжкості. Після надання першої медичної допомоги 4 дорослих та 1 дитина направлені на амбулаторне лікування.
Раніше у ДСНС повідомили про травмування 5 людей внаслідок російської атаки на Запоріжжя.
Російські війська регулярно обстрілюють частину області Запорізької області та обласний центр. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
ООН станом на 30 червня підтвердила загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Серед них – 535 загиблих і 1095 поранених дітей.В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
У Ростові-на-Дону судять пʼятьох мелітопольців, яких російські силовики арештували після окупації українського міста. Про початок судового процесу над ними стало відомо, коли їх упізнали рідні на фотографіях у російських ЗМІ про суд над над полоненими захисниками Маріуполя, більшість з яких – бійці полку НГУ «Азов». Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався подробиці про затримання мелітопольців, а також про те, у чому їх звинувачує країна-агресор. Є інформація, що друге судове засідання у їхній справі призначене саме 12 липня.
- Із інформації російських ЗМІ стало відомо, що пʼятьох жителів Мелітополя звинувачують «у створенні антиросійського терористичного підпілля». За даними ФСБ, підсудні начебто «збиралися зробити вибух замінованого автомобіля на місці роздачі гуманітарної допомоги мирному населенню міста, а також атаку з гранатометів на російських військових».
- У ФСБ стверджують, що знайшли велику кількість вибухових пристроїв та зброї: автомати Калашникова, кулемети, пістолети, патрони, протитанкові та протипіхотні міни, постріли до гранатометів, ручні гранати, снаряди для мінометів, вибухівки, детонатори та навіть ПЗРК.
- Затримані мелітопольці, що опинилися в Росії на лаві підсудних – Андрій Голубєв, Ігор Горлов, Олександр Жуков, Володимир Зуєв та Юрій Петров.
- За інформацією Центру журналістських розслідувань (ЦЖР), російські військові вломилися в будинок Юрія Петрова на початку квітня 2022 року. Після обшуку чоловіка забрали на допит. Повідомляли, що в українця начебто вилучили зброю. Відомо, що Петров захоплювався історичною реконструкцією, цікавився періодом Другої Світової війни, відтак такі «арсенали» є вдома у багатьох реконструкторів.
- Як пише ЦЖР, Володимира Зуєва викрали вранці 1 квітня. Вісім озброєних російських військових увійшли в будинок приблизно о 6 ранку і почали ретельний обшук. Шукали докази причетності до терористичної діяльності, дізналися журналісти.
- За їхньою інформацією, Зуєва довго тримали «на підвалі», потім відправили у Крим. Згодом близькі дізналися зі ЗМІ, що його тримають у «Лефортово».
Байден: G7 допоможе Україні побудувати «потужну оборону на землі, в повітрі та на морі»
Президент США Джо Байден заявив, що «Група семи» (G7) допоможе Україні створити потужну армію, поки вона чекатиме на вступ до НАТО. Про це він сказав на церемонії з іншими лідерами G7 та президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО у Вільнюсі.
«Ми збираємося допомогти їм побудувати потужну боєздатну оборону на землі, в повітрі та на морі», – сказав Байден, якого цитує AFP.
Байден наголосив, що «майбутнє України – в НАТО».
Обстріл військами РФ Херсона: загинув літній чоловік, дружина – поранена
Через обстріл військами РФ Херсона у середу загинув чоловік, а його дружина зазнала поранень, повідомила пресслужба Херсонської ОВА.
«Російська армія обстріляла будинок у Херсоні, постраждало літнє подружжя. В оселі через ворожий обстріл сталася пожежа, після ліквідації якої в помешканні виявили тіло загиблого містянина. Ним виявився 81 річний чоловік. Також через обстріл поранення отримала 82-річна дружина загиблого», – йдеться в повідомленні.
За даними влади, напередодні на Херсонщині одна людина загинула, ще п’ятеро (з них 1 – дитина) зазнали поранень.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
Російські війська обстріляли прикордонне село Одноробівка на Харківщині, повідомляє у телеграмі Міністерство внутрішніх справ.
«Харківщина. Близько опівдня, ворог обстріляв з артилерії прикордонне село Одноробівка Золочівської громади Богодухівського району. У результаті влучання одного з боєприпасів у приватну оселю сталася пожежа і значні руйнування», – йдеться у повідомленні.
У МВС додають, що вогнеборці оперативно ліквідували займання на площі близько 50 кв.м.
Як уточнюють у ДСНС, цей російський удар повністю зруйнував приватну оселю.
Через атаку РФ на Запоріжжя травмовані 5 людей, серед них є дитина – ДСНС
Внаслідок російської атаки на Запоріжжя травмувалися 5 людей, серед них є дитина, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Як повідомляє пресслужба відомства, російська атака сталася близько 13:00.
За попередньою інформацією, постраждали 5 людей, з них 1 дитина. Травмованим надали медичну допомогу та госпіталізували до лікарень.
СБУ повідомила про нову підозру адміралу флоту РФ, який наказав ударити по Вінниці «Калібрами»
Служба безпеки повідомила про нову підозру колишньому командувачу Чорноморським флотом РФ Ігорю Осіпову, який причетний до обстрілів цивільної інфраструктури України.
«Наразі слідчі української спецслужби встановили, що саме Осіпов організував масовану повітряну атаку по Вінниці 14 липня 2022 року. Тоді за його наказом ворог здійснив удар по українському місту ракетами «Калібр» з російського бойового надводного корабля, що базувався поблизу мису Фіолент Кримського півострова», – йдеться в повідомленні.
За даними СБУ, «на підставі зібраних доказів» Осіпову повідомлено про підозру про «порушення законів та звичаїв війни поєднаних з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Раніше йому інкримінували «планування, підготовку, розв’язування та ведення агресивної війни» та «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».
На початку року СБУ повідомила Осіпову про підозру за організацію систематичних ракетних ударів з акваторії Чорного моря по українських містах.
14 липня 2022 року через російський ракетний удар по Вінниці загинуло 29 людей, з них троє дітей. Ще 154 людини були поранені.
Україна отримає від Франції додаткове інженерне обладнання для розмінування – Зеленський
Президент Володимир Зеленський повідомив про зустріч з президентом Франції Емманюелем Макроном на полях саміту НАТО у Вільнюсі.
«Головне – оборона. Поінформував про ситуацію на полі бою зараз. Обговорили подальшу оборонну підтримку. Ще раз вдячний за кожну одиницю зброї, а особливо – за далекобійну зброю. Буде й додаткове інженерне обладнання для розмінування», – зазначив Зеленський у Telegram.
Він також подякував Франції за ракети SCALP та іншу зброю, «яка так необхідна для оборони».
Напередодні Емманюель Макрон повідомив, що Франція надасть Україні далекобійні ракети для підтримки українського контрнаступу. Агентство AFP уточнило, що йдеться про ракети Scalp – аналогічні британським Storm Shadow, здатні вражати стаціонарні цілі на великій відстані.
У травні Велика Британія підтвердила надання Україні крилатих ракет Storm Shadow, що дало країні нові можливості для завдання ударів великої дальності. Це ракета з дальністю дії – близько 250 кілометрів.
Хакери, яких підозрюють у роботі на російську зовнішню розвідку, з допомогою фальшивої реклами вживаного авто, намагалися зламати комп’ютери десятків дипломатів у посольствах в Україні.
Як передає агенція Reuters із посиланням на звіт аналітиків дослідницького підрозділу Palo Alto Networks Unit 42, масштабна шпигунська діяльність була спрямована проти дипломатів у щонайменше 22-ох із приблизно 80-ти іноземних представництв у столиці України Києві.
«Кампанія почалася з нешкідливої та законної події», – йдеться у звіті, про який вперше повідомила агенція Reuters.
«У середині квітня 2023 року дипломат Міністерства закордонних справ Польщі розіслав електронною поштою легітимну листівку до різних посольств із рекламою продажу вживаного седана BMW 5, який знаходиться в Києві», – йдеться в повідомленні.
Польський дипломат, який відмовився назватися з міркувань безпеки, підтвердив роль цієї реклами в електронному втручанні.
Хакери, відомі як APT29 або Cosy Bear перехопили та скопіювали це оголошення, вставили в нього шкідливе програмне забезпечення, а потім відправили десяткам інших іноземних дипломатів, які працюють у Києві, повідомили в Unit 42.
«Дипломатичні місії завжди будуть дуже цінною мішенню для шпигунства», – попереджають у Unit 42.