Національне антикорупційне бюро повідомляє, що спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрито масштабну схему заволодіння коштами держпідприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» на суму понад 450 млн грн.
«Це стало результатом співпраці у межах міжнародної слідчої групи зі слідчих України, Естонії та Франції під егідою Євроюсту. 21 липня 2023 року про підозру повідомлено 5 особам: колишньому директору та ексначальнику відділу ДП «Поліграфкомбінат», фізичній особі-пособнику злочину. Також до Естонії скеровано документи для повідомлення про підозру двом громадянам цієї країни (директору та менеджеру підконтрольної компанії). Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 КК України. Ексдиректору додатково інкримінують легалізацію коштів отриманих злочинним шляхом», – йдеться в повідомленні.
Антикорупційні органи повідомляють, що у 2013 році тодішній очільник «Поліграфкомбінату» придбав на підставних осіб естонську компанію, «висловивши іноземним партнерам обов’язкову вимогу співпраці – постачання продукції через «потрібну» компанію».
«Надалі організував закупівлю матеріалів для виготовлення бланків документів (паспорти громадян України, ID-карти, посвідчення водія тощо) через цю компанію. Компанія-прокладка закупляла матеріали напряму у виробників, після чого перепродавала їх держпідприємству за завищеною у 4-6 разів вартістю. Упродовж 2013-2016 років, через цю схему група зловмисників заволоділа коштами на суму близько пів мільярда гривень», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що ексдиректор «Поліграфкомбінату» замаскував як продаж 45% своїх акцій у підприємстві, що фактично не працювало, іншій підконтрольній компанії за 1,35 млн доларів.
«Частину коштів у сумі 150 тисяч доларів США переведено безпосередньо на рахунки близьких осіб ексдиректора. Також ексдиректор запатентував на підконтрольну компанію (яка використовувалась для закупівель) право інтелектуальної власності на імплантовані захисні елементи, що використовуються в українських паспортах. Таким чином кожен громадянин, отримуючи документи, не лише переплачував вартість внаслідок завищень при закупівлях, але й «донатив» чиновника за його «інтелектуальний внесок», – розповіли в НАБУ.
За даними НАБУ, в межах спільного розслідування естонськими правоохоронцями притягнуто до відповідальності чотирьох осіб за легалізацію коштів, викрадених з «Поліграфкомбінату». Серед них двоє – це керівник та менеджер підконтрольної ексдиректору компанії, а також ще двоє спільників.
«На цей час правоохоронцями Французької Республіки проводиться робота, спрямована на перевірку своїх громадян до цього злочину», – додали у відомстві.
В НАБУ не вказують імен фігурантів справи. «Центр протидії корупції» пише у Telegram, що до схеми причетний ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов, який очолював поліграфкомбінат «Україна» з 2011 по 2016 роки.
Нова Зеландія розширила санкції проти Росії та Білорусі
Нова Зеландія запровадила санкції проти шести фізичних осіб та 17 організацій в Росії та Білорусі.
«Нові санкції спрямовані проти російського військово-промислового комплексу, воєнізованих угруповань та осіб, причетних до незаконного перевезення та депортації українських дітей до Росії. Крім того, під санкції підпали ще кілька білоруських фінансових установ – у відповідь на зростаючу підтримку, що надається Білоруссю військовій агресії Росії в Україні», – повідомляє сайт уряду Нової Зеландії.
Санкції зокрема стосуються 14 фізичних та юридичних осіб із Росії. Це уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова, уповноважена з прав дитини у Підмосков’ї Ксенія Мішонова та інші. Серед юридичних осіб у списку «Протон-Электротекс», «Электровыпрямитель» та «Радиоавтоматика».
Як повідомляє МЗС Нової Зеландії, підприємства, що потрапили під санкції, розробляють, виготовляють або постачають зброю, електронні компоненти і технології, що використовуються Росією.
Також під санкції потрапили шість фінансових інститутів Білорусі, включно з банками: «Банк розвитку Республіки Білорусь», «Банк Добробт», Белінвестбанк.
На сайті МЗС Нової Зеландії йдеться, що з березня 2022 року санкції були введені щодо більш ніж тисячі фізичних та юридичних осіб, які мають стратегічне чи економічне значення для російського уряду.
Крім персональних санкцій, влада Нової Зеландії ввела жорсткі економічні обмеження, що призвело до різкого скорочення торгівлі з Росією. Зокрема Нова Зеландія заборонила продавати в Росію свої морепродукти, вино, предмети розкоші. З Росії до країни тепер заборонено імпортувати нафтопродукти, газ, вугілля, горілку та ікру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про чергове засідання Ставки 21 липня.
За його словами, йшлося, традиційно, про стуацію на фронті та про зернову ініціативу.
«Продовжуємо системну роботу із захисту наших портів та інфраструктури зернової ініціативи. Розуміємо ризики, загрози, перспективи», – повідомив Зеленський і сказав, що доручив підготувати комплекс дій для продовження роботи «зернового коридору» і напрацювати дипломатичні кроки з цього приводу.
Щодо фронту, каже Зеленський, заслухав доповідь «розвідок щодо задумів противника на коротку й тривалу перспективу. Також – постачання, логістика, виробництво».
«Північний кордон. Тримаємо під пильним контролем діяльність найманців у Білорусі… Також триває комплексна перевірка роботи ТЦК – військкоматів. Заслухали проміжний звіт, до кінця місяця очікуємо результатів інспекції», – додав Зеленський.
На попередньому засіданні Ставки 18 липня йшлося про експорт зерна морем та протидію російським БПЛА.
Спорт не поза політикою: чому київське «Динамо» не поїде на збори до Сербії
Київський футбольний клуб «Динамо» оголосив, що футболісти його Академії не будуть проводити літні збори в Сербії за рахунок Белграда. Раніше уряд Сербії схвалив кошти на організацію спортивно-оздоровчого табору для юнацької та дитячої команд Академії футболу «Динамо» з Києва. 18 липня клуб оголосив, що має можливість тренуватися влітку в Сербії, але відмовився через участь сербського клубу «Црвена Звезда» в турнірі в Росії.
Україна націоналізує акції колишнього «Альфа-банку» – Шмигаль
Держава долучиться до виведення з ринку «Сенс Банку» на пропозицію Національного банку – про це заявив прем’єр-мністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 21 липня.
«Сьогодні Уряд ухвалює рішення про участь держави у цій процедурі щодо виведення банку з ринку. Держава набуде право власності на акції банку в повному обсязі», – сказав він.
Корпоративними правами на акції банку керуватиме Міністерство фінансів. За словами Шмигаля, це дозволить якнайшвидше призначити нове керівництво установи.
Читайте також: США: суд не дозволив виплатити потерпілим від «Талібану» кошти банку РФ, націоналізованого в Україні
«Відповідне рішення покликане забезпечити стабільність нашої банківської системи та захист інтересів вкладників, адже власниками опосередкованої істотної участі у банку були підсанкційні особи. Також важливо, що націоналізація не вплине на виконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та клієнтами», – додав прем’єр.
Напередодні Нацбанк заявив, що виводить із ринку системно важливий «Сенс Банк». За даними регулятора, напряму банком володіють кіпрська компанія ABH Ukraine Limited та люксембурзька ABH Holdings S.A.. Опосередкованими власниками є громадянин Росії та Ізраїлю Михайло Фрідман, громадянин Росії та Латвії Пьотр Авен та громадянин Росії Андрій Косогов.
На початку липня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про запровадження санкцій щодо низки компаній, співвласником яких є підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман.
Читайте також: Британія зняла санкції з російського бізнесмена Тінькова
Зокрема, санкції були введені щодо 18 юридичних осіб, серед яких материнські структури «Сенс Банку» (раніше – «Альфа-Банк»), а також фірми зі структури власності страхового бізнесу Фрідмана під брендом «АльфаСтрахование».
Санкції були запроваджені за ініціативою Національного банку України на підставі даних, оприлюднених у травні 2023 року журналістами-розслідувачами «Схем» (Радіо Свобода). Тоді журналісти виявили, що російська страхова компанія Фрідмана «АльфаСтрахование» страхує транспорт воєнізованої Росгвардії, в тому числі тих підрозділів, які прямо задіяні у повномасштабній війні проти України.
У Росії затримали ексватажка угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) – ЗМІ
Російські ЗМІ у п’ятницю пишуть, що ексватажка угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) затримали.
Про затримання повідомила російська агенція РБК, а також дружина Гіркіна Мирослава Регінська у його Telegram-каналі. Зокрема, за словами дружини, співробітники Слідчого комітету РФ за її відсутності прибули до помешкання Гіркіних і нібито вивезли Стрєлкова у «невідомому напрямку». На зв’язок він не виходить, каже дружина.
«Від друзів мені вдалося з’ясувати, що моєму чоловікові висунуто звинувачення за статтею 282 КК РФ (екстремізм)», – повідомил вона у мережі.
Коментарів офіційних російських органів щодо затримання Гіркіна наразі немає.
За неофіційними повідомленнями у російських ЗМІ, затримали Гіркіна буцімто за заявою колишнього вагнерівця.
Колишній ватажок бойовиків угруповання «ДНР» Ігор Гіркін у мережі неодноразово критикував прямо президента РФ Володимира Путіна за провали так званої «спеціальної операції» в Україні, а також висловлював незадоволення діями на фронті російського військового керівництва.
Колишній офіцер ФСБ Гіркін став відомим навесні 2014 року. Очолюваний ним загін, який прибув із Росії, захопив міста Словʼянськ та Краматорськ у Донецькій області України, що стало фактичним початком бойових дій. Київ розпочав воєнну операцію з використанням регулярної армії, Москва підтримала бойовиків, у тому числі зброєю та особовим складом.
У 2014 році Гіркін залишив Донбас після конфлікту з керівництвом бойовиків та Москвою, а також катастрофи пасажирського літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній в небі над Донецькою областю (у справі він засуджений до довічного ув’язнення – ред.). Він намагався стати політиком, увійшовши до складу «Комітету 25 січня», який позиціонував себе як опозиція російській влади з консервативно-націоналістичних позицій.
У жовтні 2022 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України оголосило про нагороду у 100 тисяч доларів за взяття Гіркіна в полон. У Києві проти нього порушені справи за статтями про тероризм, убивства, тортури та порушення державного суверенітету країни.
Олена Ягупова пробула в заручниках у російських військових понад пів року. Жінку допитували з пакетом на голові, погрожували зґвалтуванням і струмом, демонстрували перед кремлівськими ЗМІ, а потім – відправили в трудове рабство – копати окопи для російської армії на окупованій території. Все почалося з того, що на неї доповіли знайомі: чоловік Олени – у лавах ЗСУ.
Зараз жінка – вимушена переселенка. Це – єдиний статус, який вона має. На вільну територію України жінка подолала шлях через країну-агресорку і декілька країн ЄС. І уже тут зіштовхнулася з новими проблемами – вона намагається в різних інстанціях довести свій статус цивільного заручника і що є жертвою торгівлі людьми. Її рідне місто – в окупації, будинок – розграбований.
Що пережила в неволі та як виживає і бореться зараз – жінка розповіла проєкту «Ти як?» на Радіо Свобода.
«Мене аж підкинуло на дивані. Я зразу ж залізла в групи – що там пишуть? Хтось писав, що в когось вибухнув котел, люди не хотіли вірити, що війна. Я вийшла на вулицю – наді мною пролетіли дві величезні ракети, я їх бачила на власні очі. Я завмерла й просто стала й дивилася. А тоді стала телефонувати знайомим. Знайомі сказали – війна». 24 лютого о 4.50 ранку Олену Ягупову, як і багатьох українців, розбудили вибухи. Вона була в рідному місці на Запоріжжі, а чоловік був на службі у Харківській області.
Німеччина передала Україні перші 10 танків Leopard 1А5
Німеччина передала Україні перші десять танків Leopard 1А5. Як йдеться в повідомленні Міністерства оборони країни, до нового пакету військової допомоги також увійшли 20 кулеметів MG3 для танків та бронетехніки, 1035 снарядів калібру 155-мм та димові боєприпаси, бруківка та 12 причепів, 10 радарів, 16 вантажівок Zetros та 100 тисяч аптечок.
Загалом Україна очікує від німецької сторони понад 100 танків Leopard 1.
Раніше на саміті НАТО у Вільнюсі Німеччина оголосила, що передасть Україні дві установки Patriot, 40 машин піхоти Marder, 25 танків Leopard 1A5, п’ять ремонтних машин Bergepanzer 2 та 20 тисяч артилерійських боєприпасів.
З лютого 2022-го Міноборони взяло на використання 28 БПЛА українського виробництва – заява
Починаючи з 22 лютого 2022 року, Міністерство оборони взяло на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей безпілотників різних типів від українських виробників – про це відомство заявило 21 липня.
«Серед них, у тому числі, 9 моделей дронів-камікадзе, серед яких 3 літакового типу, а також 6 моделей FPV-дронів. Загальна кількість поставлених до Збройних Сил України БПЛА і дронів в рамках закупівель Міноборони налічує тисячі одиниць», – йдеться в повідомленні.
За твердженням відомства, після спрощення процедури для виробників восени минулого року термін прийняття нової техніки в експлуатацію скоротився з двох років до кількох тижнів.
Читайте також: Ірландія почала розслідування після виявлення ірландських деталей у БПЛА, яким РФ атакувала Україну – прем’єр
«З низкою українських компаній укладено контракти на серійне виробництво 10 моделей БпЛА різних типів, найменування та обсяги не розкриваються з міркувань безпеки. Обсяги постачання визначені на підставі потреби, сформованої Генеральним штабом ЗС України», – додає Міноборони.
Також відомство заявляє, що отримало дві пропозиції від компаній, які входили до концерну «Укроборонпром» (зараз – акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість»).
«У 2023 році з підприємством концерну укладено державний контракт на закупівлю розвідувального дрону. Також на даний момент завершені випробування єдиного дрону-камікадзе, розробником якого є одне із підприємств АТ «Українська оборонна промисловість». Здійснюється процедура допуску до експлуатації», – додає відомство.
Читайте також: Резніков повідомив про 5 принципів застосування Україною касетних боєприпасів, які дадуть США
Рішення щодо закупівлі дрона для ЗСУ буде ухвалюватися після визначення Генштабом такої потреби.
Розвідувальні та ударні безпілотники широко застосовуються в ході війни Росії проти України з обох сторін після початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Водночас Росія, окрім застосування на полі бою, також запускає їх по цивільній інфраструктурі.
Путін досі не має рішення, як бути з Пригожиним – директор ЦРУ
Президент Росії Володимир Путін через місяць після заколоту ПВК «Вагнер» досі не вирішив, як вчинити із засновником компанії Євгеном Пригожиним. Про це на безпековому форумі в Інституті Аспена розповів директор ЦРУ Вільям Бернс. За його словами, ПВК «Вагнер» має важливе значення для Кремля, у тому числі через присутність російських найманців в Африці та на Близькому Сході.
Директор ЦРУ вважає, що Путін, будучи мстивим, зараз намагається «відокремити» Пригожина від ПВК, а потім планує з ним поквитатися.
Бернс також зазначив, що Сполучені Штати знали про заколот ПВК «Вагнер» заздалегідь. Рішення Пригожина розпочати бунт було очікуване на тлі його критики міністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.
Заколот ПВК «Вагнер» розпочався 23 червня і наступного дня припинився. За домовленістю з російською владою та Олександром Лукашенком найманцям дозволили вирушити на білоруську територію. Мінськ повідомив, що зараз вагнерівці перебувають у Могильовській області та тренують білоруських військовослужбовців.
Голова Росгвардії Віктор Золотов після бунту ПВК «Вагнер» звинуватив у причетності до організації заколоту західні спецслужби. При цьому, за словами Золотова, російська влада теж знала про плани Пригожина. Вашингтон заявляв, що не має ніякого стосунку до організації заколоту.
Росія випустила сім ракет по об’єкту інфраструктури на Одещині, він пошкоджений
Російські війська завдали нової ракетної атаки по Одеській області, повідомило оперативне командування «Південь» та обласна влада.
«Російські війська продовжують терор південних регіонів. Під час денної атаки по об’єкту інфраструктури в Білгород-Дністровському районі ворог випустив сім крилатих ракет різного класу», – заявило командування.
Військові додають, що є ушкодження, масштаби збитків уточнюють.
Голова Одещини Олег Кіпер заявив, що йдеться про «важливий обʼєкт інфраструктури».
Читайте також: «Ми вже бачимо негативний вплив на світові ціни» – в ООН засудили атаки РФ на українські порти
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що, за попередніми даними, російська армія випустила до чотирьох ракет П-800 «Онікс» по Одещині, південніше від обласного центру.
«Засобів як виявлення, так і знищення, на жаль, недостатньо, щоб покривати всю територію України і вражати ракети та дрони», – пояснив він.
Протягом кількох попередніх ночей російські війська атакували портову та сільськогосподарську інфраструктуру півдня України. Зокрема, вночі проти 21 липня удару зазнало сільськогосподарське підприємство, двоє людей отримали поранення.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив опівночі 21 липня, що подав заяву про відставку. І хоча довкола самого міністра та дій міністерства весь час точаться палкі дискусії, зокрема щодо витрачання бюджетних грошей на серіали, будівництва музею Голодомору, і заміни радянського герба тризубом на монументі у Києві, відставка Ткаченка стала несподіванкою. У першу чергу – для нього самого.
Вдень, 21 липня, приблизно за вісім годин до того, як міністр написав заяву про відставку, в ефірі на Радіо Свобода Олександр Ткаченко запевнив, що у відставку не збирається і пояснював чому треба виробляти власні серіали під час війни, та як він реагує на критику.
«Гвардія наступу»: Клименко заперечив, що МВС формує власну армію
Після закінчення війни підрозділи «Гвардії наступу» будуть розформовані. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, відповідаючи на питання, чи не бачить він ризиків у тому, що після війни «Гвардія наступу» може перетворитися на власну армію під крилом цивільного Міністерства внутрішніх справ.
«Ні. Ці підрозділи («Гвардії наступу» – ред.) будуть розформовані (після закінчення війни – ред.). Ці військовослужбовці та поліцейські будуть виконувати свої функції і прикордонники, відповідно до функціоналу тієї чи іншої військової частини чи підрозділу поліції», – сказав Клименко.
За словами міністра, припущення, що МВС формує власну армію, яка в майбутньому може бути використана у політичній боротьбі, – «не має ніякого підґрунтя».
Читайте також: Експерти про контрнаступ. Українці зроблять набагато більше, ніж очікує більшість аналітиків – генерал США
«Побоювання деяких політиків, що ми формуємо якусь свою армію, не має під собою ніякого підґрунтя. Ці люди (які до лав «Гвардії наступу» – ред.) йдуть на війну, вони гинуть на війні... Про яку ми армію на вулиці говоримо? Ми говоримо про серйозну війну. І ми дуже рано почали говорити про політику», – заявив очільник МВС.
Він запевнив, що ніхто не планує використовувати ці підрозділи в політичних цілях.
«І це не виправдання, а факт. Я хотів би ще раз зазначити, що деякі наші політики забігають трошки наперед, що стосується ведення війни і можливості політичної жорсткої роботи на території нашої країни. І через це деякі люди забувають, що у нас йде війна. МВС на сьогодні не приймає участі в будь-яких політичних течіях, політичних розбірках і так далі. Це, я вважаю, аморально на сьогодні. Це стосується всіх: і міністрів, і політиків, які намагаються на цьому завоювати зараз якісь очки», – додав він.
Читайте також: Україна повільно наступає. Це проблема?
3 лютого Міністерство внутрішніх справ розпочало формування штурмових бригад «Гвардія наступу», частиною яких можуть стати добровольці. Доєднатися до «Гвардії наступу» можна через подачу анкети на сайті storm.mvs.gov.ua або у Центрах надання адміністративних послуг. Долучитися можна до таких бригад Нацгвардії «Буревій», «Червона Калина», «Кара-Даг», «Рубіж», «Спартан», «Азов», бригади Нацполіції «Лють» та бригади Держприкордонслужби «Сталевий кордон».
Створення нових потужних воєнізованих формувань саме в системі цивільного міністерства (а не в системі ЗСУ) викликає питання у експертів. Так, колишній радник голови МВС, правознавець-кримінолог Олег Мартиненко, в коментарі BBC зазначив, що ще в 2014 році план реформування міністерства передбачав виведення воєнізованих формувань з його підпорядкування. За його словами, наявність «військового компоненту» в цивільного міністерства не є необхідністю і, теоретично, цей фактор може бути використаний в політичній боротьбі.
Нічна атака РФ знищила 100 тонн гороху і 20 тонн ячменю на Одещині – ОК «Південь»
Російська армія вночі проти 21 липня атакувала Одеську область ракетами «Калібр» з Чорного моря, повідомило оперативне командування «Південь».
За його спостереженням, після атак на портову інфраструктуру російські війська «переключилися на аграрні підприємства регіону»:
«Дві ракети влучили в зерносховища одного з сільськогосподарських підприємств. Спалахнула пожежа і вже під час боротьби з вогнем пролунала повторна тривога. Ще одна ракета поцілила в те саме підприємство, понівечивши сільськогосподарську та рятувальну техніку», – йдеться в повідомленні.
Зеленський звільнив Пристайка з посади посла в Британії
Президент Володимир Зеленський звільнив Вадима Пристайка з посади посла у Великій Британії – про це йдеться в увазі, опублікованому на сайті голови держави 21 липня.
Згідно з ним, Пристайка звільняють з посади посла в Сполученому королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, а також із посади Постійного представника України при Міжнародній морській організації, яку він обіймав за сумісництвом.
Читайте також: Москва зобовʼязала британських дипломатів повідомляти про далекі поїздки
Дипломат Вадим Пристайко очолює посольство України у Великій Британії з липня 2020 року. До того він менше року був міністром закордонних справ в уряді Олексія Гончарука.
Ані Пристайко, ані Зеленський наразі не коментували звільнення.
Україна і визнання незалежності Косова: серед якого табору бути
У 2020 році Україна визнала паспорти Косово, що можна розглядати як крок до визнання.
У квітні 2023 року Україна утрималася під час голосування про включення Косова до Ради Європи, що викликало невдоволення Сербії, яка побачила у цьому наближення до визнання держави.
Чи зробить Україна наступний крок?
Адже, здавалося, не повинно існувати побоювань, що це визнання стане порушенням міжнародного права. Існує ж згадане рішення Міжнародного суду ООН.
Визнання Косово, радше, рішення політичне, яке дозволить Україні в цьому загалом важливому для НАТО та ЄС питанні опинитися в таборі держав, що нам допомагають.
Клименко розповів, скільки поліцейських пішли на співпрацю з Росією на окупованих територіях
Після повномасштабного російського вторгнення 3,5 тисячі поліцейських залишилися на окупованих українських територіях. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів міністр МВС Ігор Клименко, який на момент вторгнення був головою Національної поліції України. За словами міністра, це – «одиниці».
«Для України, для 130 тисяч особового складу – це одиниці. Але ми зважали на те, що частина з цих людей виїхала у перший день чи в перші два-три дні закордон або на Західну Україну несанкціоновано. Ми таких людей звільнили. Вони входять у ці 3,5 тисячі. Частина людей мали родичів тяжкохворих на цій території. Вони відмовилися також виходити з цих територій. Частина з них написали рапорти на звільнення. І були у той же ж день звільнені. І одиниці, які залишилися і співпрацювали з ворогом», – сказав Клименко.
У червні українці пожертвували на армію найбільше з початку року – Opendatabot
У першому півріччі 2023 року українці перерахували на потреби армії менше, ніж у другій половині 2022-го, але в червні обсяги пожертв збільшилися – про це повідомила 21 липня платформа відкритих даних Opendatabot.
Проєкт проаналізував дані від трьох великих організацій: державної платформи United24, волонтерської організації «Повернись живим» і Фонду Сергія Притули. За його висновками, за перші шість місяців року фонди отримали 8,35 мільярда гривень.
«Для порівняння, це на 22% менше, ніж протягом другого півріччя 2022-го. Найбільші збори – у платформи United24, рекорд за весь час великої війни. Донати решти фондів також помітно зросли у порівнянні з попередніми місяцями», – йдеться в аналізі.
За даними Opendatabot, волонтери зібрали:
- United24 – 5,54 мільярда гривень, або 66% від загального обсягу пожертв
- «Повернись живим» – 1,81 мільярда гривень (22%)
- Фонд Притули – близько 1 млрд гривень (12%)
Більшість коштів, які зібрав United24, були перераховані саме на потреби Збройних сил України – 4,93 мільярда гривень, або 89% від загальної суми, зібраної платформою. Більшість коштів, які зібрав United24, були перераховані саме на потреби Збройних сил України – 4,93 мільярда гривень, або 89% від загальної суми, зібраної платформою. Решту коштів українці перерахували на відбудову та медичну допомогу.
Opendatabot вказує на пік пожертв у червні для всіх трьох фондів:
«2,4 мільярда гривень на оборону у червні – це абсолютний рекорд та майже половина від усіх донатів на оборону в першому півріччі поточного року. Попередній максимум – 2,24 млрд гривень – було зібрано цією платформою в липні 2022 року. При цьому, результати зборів на ЗСУ за червень у 4,8 разів перевищили показники періоду січня-травня поточного року — тоді United24, у середньому, збирала на ці потреби 0,5 мільярда гривень на місяць».
Читайте також: «Ми, українці, – неймовірна нація». Що пережило та як відновлюється зруйноване село на Херсонщині
Також зросли показники двох інших фондів: «Повернись живим» зібрав 0,34 мільярда в червні, що на 17% більше за середні 0,29 мільярда з січня по травень цього року.
Організація Притули показала зростання на 37% – понад 220 мільйонів в порівнянні з трохи менше за 160 мільйонів у середньому за попередні місяці 2023 року.
У вересні 2022 року Київський міжнародний інститут соціології повідомив, що 81 відсоток українців жертвував гроші на потреби армії.
Важко, повільно, ризиковано: як відбувається розмінування деокупованого півдня України
Як просувається процес розмінування на звільненій частині Херсонщини? Яка частина сільськогосподарських земель є досі небезпечною, і чому деякі фермери намагаються розміновувати самостійно? Наскільки дорогим є цей процес і чи можна його вдосконалити й здешевити, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На деокупованій частині Херсонщини розмінували лише 10% сільськогосподарських земель. Про це 18 липня в інтерв’ю агентству «Укрінформ» розповів начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, темп розмінування зараз нарощують завдяки донорам, а також участі військових і представників ДСНС.
- Прокудін зазначив, що обласна адміністрація залучає іноземні організації, але ті бояться їхати на Херсонщину через безпекову ситуацію. Очільник ОВА вважає, що після закінчення війни в області потрібна буде окрема бригада саперів, щоб вони були розподілені по громадах і працювали над розмінуванням на постійній основі. На його думку, це може бути переформована в інженерні війська бригада Сил територіальної оборони.
- Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Крук 12 липня на Урядовому порталі повідомив, що в Херсонській області нині працюють сапери Служби порятунку. Наразі на цьому напрямку залучені три машини механізованого розмінування. З початку робіт машини очистили від боєприпасів вже понад 62 гектари земель правобережної Херсонщини. Розмінування деокупованих територій залишається пріоритетним завданням для саперів. Вони обстежують, знаходять та знешкоджують ворожі боєприпаси, аби надалі інші служби змогли розпочати роботи з відновлення інфраструктури населених пунктів.