Удар російського безпілотника по українському порту «Рені» – «непряма атака на Румунію та Молдову»
Вранці 24 липня український порт «Рені» на Дунаї зазнав масованого удару російських безпілотників. Атака освітила небо в Румунії, всього за 200 метрів на іншому березі річки, однієї з головних водних артерій Європи. Це була найближча точка війни до Румунії з тих пір, як Росія почала повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.
Росія проривається під Сватовим: чим це може загрожувати Харківщині?
Увечері 25 липня проєкт DeepState повідомив, що армії Росії вдалося захопити три села на захід від захопленої Кармазинівки на Луганщині – Надію, Сергіївку та Новоєгорівку. До повномасштабного вторгнення у цих крихітних селах жили сукупно близько 80 мешканців.
На думку аналітиків, Росія націлилася на більший населений пункт – селище міського типу Борова Харківської області, розташованого на лівому березі Оскільського водосховища.
Борова вже була окупована росіянами – і звільнена восени 2022 року. Тепер, вважають у DeepState, росіяни готуються штурмувати Стельмахівку Луганської області дорогою до Борової.
Водночас речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий у коментарі CNN де-факто спростував втрату цих сіл. «Ми цього не підтверджуємо. Тактична лінія там особливо не змінилася», – сказав він.
За оцінками американського Інституту вивчення війни, Росія у такий спосіб хоче відсунути фронт від фактично повністю захопленої Луганської області. Українське військове командування вважає, що таким чином агресор намагається відвернути Сили оборони України від боїв на Півдні та навколо Бахмуту, де ЗСУ мають частковий успіх.
Головні питання випуску:
Як Росії вдалося вибити ЗСУ з позицій на захід від Сватового – якщо це правда?
Наскільки небезпечним для Харківської області є новий плацдарм військ РФ?
І чи може мініпрорив армії Росії в Луганській області відволікти ЗСУ від Півдня?
За диверсію на залізниці в РФ дали 22 роки колонії
Російський військовий суд засудив громадянина Росії та України Сергія Бєлавіна до 22 років колонії, а також до штрафу 600 тисяч рублів за звинуваченням у диверсії на залізниці.
За версією слідства, у червні 2022 року Бєлавін прибув до Росії «під виглядом трудової діяльності», виготовив вибуховий пристрій із дистанційним керуванням та встановив його на залізниці в Брянській області.
Бєлавін застосував пристрій, коли залізницею проходив вантажний потяг із Білорусі, стверджує слідство. Локомотивна бригада не постраждала, потяг та полотно отримали пошкодження, на дільниці «на тривалий час» зупинився рух.
Бєлавіна затримали та висунули йому звинувачення за кримінальними статтями про теракт, проходження навчання терактам, незаконне зберігання вибухових речовин та незаконне виготовлення вибухового пристрою.
Після повномасштабного вторгнення в Україну російська влада розпочала переслідування за антивоєнні виступи та висловлювання.
За підрахунками «ОВД-Инфо», кримінальні справи за антивоєнну позицію порушили щонайменше проти 636 людей, 39 із них звинувачують за статтею про теракт за спробу чи намір підпалити військкомат чи підірвати обʼєкти залізничної інфраструктури.
Поліція повідомляє про затримання співробітників військкоматів у кількох областях
Національна поліція України повідомляє про затримання співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військкоматів) у Волинській, Дніпропетровській та Чернівецькій областях. Цим особам повідомляють про підозри в отриманні хабарів за ухилення від призову.
Суми, які підозрювані вимагали у призовників за відстрочку чи фіктивні документи про непридатність до військової служби, коливалися від 9000 гривень (приблизно 240 доларів) до 1500 доларів, розповіли у правоохоронних органах.
За статтею 368 Кримінального кодексу України затриманим загрожує позбавлення волі на строк від пʼяти до десяти років.
Як заявили в Міноборони України, з початку повномасштабної війни розслідують уже 106 кримінальних справ щодо порушень у роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Фігурантом кримінальних справ став 21 співробітник ТЦК та СП.
У вечірньому відеозверненні 25 липня президент України Володимир Зеленський повідомив про «невтішні результати» перевірки військкомів.
«Сьогодні представили мені деякі попередні результати перевірки інших воєнкомів, окрім колишнього одеського. І невтішні результати. Звичайно, правоохоронці реалізують їх у законний спосіб, і суспільство все побачить», – сказав глава держави.
Читайте також: ДБР розслідує понад 100 проваджень щодо військкоматів і низку справ стосовно депутатів – Тетяна Сап’ян
Володимир Зеленський після чергового засідання Ставки 21 липня повідомив, що триває комплексна перевірка роботи ТЦК – військкоматів.
Цьому передувало оприлюднення розслідування «Батальйон Іспанія» журналіста Михайла Ткача, в якому йшлося, що начальник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов придбав наприкінці 2022 року на іспанському курорті Марбелья віллу вартістю майже 4 мільйони євро. Як стверджується, нерухоме майно він зареєстрував не на себе, а на свою матір-пенсіонерку. За даними журналістів, дружина Борисова стала власницею офісного приміщення на головній вулиці Марбельї.
Наприкінці червня стало відомо, що Євгена Борисова, який став фігурантом розслідування, звільнили з посади.
22 липня Борисову повідомили про підозру, але Державне бюро розслідувань не знало про місце його перебування. Його підозрюють, серед іншого, у набутті активів, вартість яких більш ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи (ст.368-5 КК України), а також в ухиленні від несення обов’язків військової служби шляхом обману.
Через два дні ДБР повідомило про затримання колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування і соціальної підтримки Євгена Борисова. 25 липня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави – 150 млн гривень.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявляло про факти незаконного збагачення Борисова на понад 188 млн грн.
МОК запросив на Олімпіаду в Парижі 203 країни, виключивши зі списку Росію і Білорусь
Міжнародний олімпійський комітет офіційно запросив 203 країни взяти участь в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, виключивши зі списку Росію і Білорусь.
Гватемала також не отримала запрошення на Олімпіаду. Її виключили зі списку запрошених, оскільки наразі країну відсторонено від олімпійського руху через ймовірне втручання уряду в незалежність Національного олімпійського комітету країни.
26 липня відбулася церемонія з нагоди відзначення року до початку літньої Олімпіади 2024 року.
Питання про участь спортсменів із Росії й Білорусі в Олімпійських іграх обговорюється відтоді, як Кремль почав повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Незважаючи на відсутність запрошення, спортсмени з Білорусі та Росії зберігають можливість взяти участь в Іграх.
Раніше МОК оголосив, що ухвалюватиме рішення щодо участі окремих, нейтральних спортсменів із російським або білоруським паспортом, «відповідно до рекомендацій для міжнародних федерацій і організаторів міжнародних спортивних заходів щодо участі спортсменів з російським або білоруським паспортом у міжнародних змаганнях, у відповідний час».
Минулого тижня Міжнародна федерація гімнастики вирішила допустити російських і білоруських спортсменів до змагань під егідою організації в нейтральному статусі від 1 січня 2024 року, тоді як раніше цього місяця Генеральна асамблея Олімпійської ради Азії проголосувала за те, щоб допустити максимум 500 спортсменів із цих країн до змагань, щоб вони могли отримати кваліфікацію на Паризькі ігри.
Україна наполягає на тому, що, враховуючи агресію Росії проти України і допомогу Білорусі у веденні війни, російські й білоруські спортсмени не повинні бути присутніми на міжнародних спортивних аренах.
Бах сказав, що на Ігри в Парижі продали понад сім мільйонів квитків. Ці змагання стануть першими в історії Олімпійськими іграми з гендерним паритетом, оскільки МОК виділив однакову кількість квот для спортсменок і спортсменів.
Літня Олімпіада відбудеться з 26 липня до 11 серпня 2024 року, а Паралімпіада – з 28 серпня до 8 вересня.
У лютому понад 35 країн підписали заяву щодо міжнародної підтримки України і закликали до того, щоб громадяни Росії і Білорусі не були допущені до змагань як «нейтральні» особи. Але після цього Міжнародний олімпійський комітет (МОК) рекомендував допустити до змагань спортсменів із Росії та Білорусі в нейтральному статусі з дотриманням низки умов.
У Росії ці критерії назвали «дискримінаційними». Україна та низка інших країн засудили це рішення МОК.
У квітні Міністерство молоді та спорту України заборонило офіційним делегаціям національних збірних брати участь у міжнародних спортивних змаганнях, в яких беруть участь спортсмени з Росії чи Білорусі.
Росія готує флот і авіацію до блокування районів Чорного моря – медіацентр Міноборони
Росія готує кораблі та літаки для блокування районів Чорного моря після виходу із зернової угоди, повідомив 26 липня медіацентр Міністерства оборони України.
«Після виходу Росії із зернової ініціативи збройні сили окупантів активізували бойову підготовку надводних сил та морської авіації Чорноморського флоту. Росіяни, зокрема, відпрацьовують блокування морських районів, виявлення і знищення кораблів. Вочевидь, росіяни практикують ураження цивільних суден, що прямуватимуть до та з портів України. При цьому вони продовжують удосконалювати систему оборони Криму, зокрема Армянського та Перекопського напрямків», – вказано в повідомленні.
Аналогічні припущення висувалися в сьогоднішньому зведенні британської розвідки.
Генерал у відставці, екскомандувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес раніше припустив, що отримання Україною далекобійних ракет ATACMS дозволило б їй змусити Чорноморський флот «перебазуватися в Новоросійськ».
17 липня Москва відмовилася продовжити так звану зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини та ООН, у рамках якої було створено безпечний морський коридор для виходу суден із експортним зерном та іншими сільськогосподарськими продуктами з портів України. Офіційні американські представники різко розкритикували відмову Росії від зернової угоди, назвавши блокаду українських портів «актом військової агресії».
55% українців хочуть дивитися фільми з українським дубляжем – опитування
55% українців висловилися за перегляд англомовних фільмів з українським дубляжем, свідчать дані опитування Центру Разумкова, оприлюднені 26 липня.
«Відповідаючи на запитання: «Якби у Вас були наступні варіанти перегляду англомовного фільму, який Ви дуже хотіли би переглянути, який варіант Ви обрали б?», лише 8% респондентів віддали б перевагу перегляду англійською мовою з субтитрами, ще 2% – перегляду англійською мовою без субтитрів. 55% – перегляду фільму, дубльованого українською мовою, 16% – дубльованого українською мовою з субтитрами англійською, 7% – дубльованого російською мовою», – йдеться в повідомленні.
Автори дослідження зауважили, що низька підтримка демонстрації фільмів англійською мовою зумовлена низьким рівнем володіння англійською.
«Лише 1% опитаних відповіли, що володіють нею вільно, 7,5% – що можуть читати, писати і говорити англійською, але не володіють нею вільно, 19% – що можуть трохи читати, писати або говорити англійською, але погано, 27% – що орієнтуюся в окремих словах і простих фразах, але читати, писати або говорити не можуть зовсім, 44% – що зовсім не знають англійської мови», – повідомили в Центрі Разумкова.
Опитування було проведене 5-11 липня 2023 року методом face-to-face в усіх регіонах України (за винятком окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Херсонської областей, Криму і територій, на яких тривають бойові дії). Загалом опитано 2 017 респондентів, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Офіс президента 28 червня передав Верховній Раді законопроєкт «Про застосування англійської мови». Зокрема, він передбачає поступовий перехід на 100-відсоткову демонстрацію англомовних фільмів без дубляжу в кінотеатрах до 2027 року. Він також містить вимоги до низки посадовців знати англійську.
Проти ініціативи виступила спільнота акторів дубляжу. Серед інших аргументів вони вказали на те, що саме кіно українською допомагає російськомовним українцям переходити на державну мову. Крім того, членкиня правління Спілки кінотеатрів України Людмила Горделадзе висловила думку, що рішення вдарить по відвідуваності кінозалів.
«Перемога у 2024-му». Чому прогнози політиків щодо війни РФ проти України змінюються?
Чому прогнози офіційних осіб щодо закінчення війни дедалі змінюються і відрізняються? Від чого залежить перемога України і чи йдеться лише про зброю? Чому вихід на кордони 1991 року може не означати закінчення війни і що потрібно для безпеки українців після перемоги? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Ще трьох суддів із Криму засудили до 10 і 12 років в’язниці за держзраду – прокуратура АРК
Трьох російських суддів із окупованого Криму засудили до тюремного строку за державну зраду, повідомила пресслужба прокуратури Автономної Республіки Крим і Севастополя.
Двох із них заочно засуджено до 12 років, третій – отримав 10 років позбавлення волі, йдеться в повідомленні.
«Прокурори автономії довели, що у 2014 році українські судді склали присягу і перейшли працювати на бік ворога. При «новій владі» вони обійняли посади: судді «Верховного суду Республіки Крим», заступника голови «Керченського міського суду» і голови «Євпаторійського міського суду», – йдеться у повідомленні.
Раніше повідомлялося, що український суд заочно засудив до 12 років позбавлення волі суддю підконтрольного Росії Білогірського районного суду Криму за звинуваченням у державній зраді.
Слідчий комітет РФ звинувачує українську журналістку Соколовську в брехні про російську армію
У Росії проти української журналістки Яніни Соколовської порушили справу за статтею про поширення фейків про російську армію. Про це повідомляє відділ Слідчого комітету Росії у Москві 26 липня.
Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, в московській квартирі Соколовської пройшов обшук. За версією слідства, навесні 2022 року журналістка розміщувала у телеграмі «фейки» про дії російської армії проти мирних українців.
Фейками російська влада вважає повідомлення про війну в Україні, які не збігаються з версією Міноборони Росії.
Сама Соколовська наразі не коментувала кримінальну справу публічно.
2013 року Соколовська заснувала портал «Известия в Украине» і з того часу була його головним редактором. З 2014 року Соколовська писала з Києва про ситуацію в Україні для російського видання «Коммерсант» та брала участь у ток-шоу на російських федеральних каналах, представляючи «українську сторону».
Після повномасштабного вторгнення в Україну російська влада почала переслідування за антивоєнні виступи та висловлювання.
За підрахунками російського проєкту «ОВД-Инфо», кримінальні справи за антивоєнну позицію порушили як мінімум проти 636 осіб, 184 з них звинувачують за статтею про фейки про російську армію.
У більшості областей України після 13:30 оголошена повітряна тривога.
«Повітряна тривога пов’язана з пусками крилатих ракет зі східного напрямку», – ідеться в телеграм-каналі Повітряних сил Збройних сил України.
Небезпека стосується Києва, а також Житомирської, Вінницької, Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей. На Луганщині та в Криму повітряна тривога триває безперервно вже багато місяців.
Близько 13:50 тривога була оголошена і в усіх західних областях України – Волинській, Рівненській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій.
Після 14:45 Повітряні сили ЗСУ повідомили про відбій тривоги.
Також українські військові попереджають про потенційні пуски російських ракет у вечірні години.
«Група ворожих Ту-95мс (12 літаків) вилетіла з аеродрому «Оленья» Мурманської області РФ. Орієнтовний час виходу на пускові рубежі – 17.00. Слідкуйте за повідомленнями», – вказують у Повітряних силах ЗСУ.
Після оголошення повітряної тривоги влада рекомендує прослідувати в укриття цивільного захисту або щонайменше дотримуватися принципу двох стін.
Більшість лідерів країн Африки відмовилися від участі в саміті з Путіним – ЗМІ
Більшість лідерів африканських держав відмовилися брати участь у саміті Росія – Африка, який пройде 27-28 липня у російському Санкт-Петербурзі за участю президента РФ Володимира Путіна. Як повідомив помічник Путіна Юрій Ушаков, на рівні голів держав будуть представлені лише 17 із 54 країн Африки.
Делегації десяти африканських країн очолюватимуть прем’єр-міністри. Майже половина учасників саміту надіслали делегації нижчого рівня. Сімнадцять із них очолюють віце-прем’єри і міністри, п’ять будуть представлені послами, ще п’ять відмовилися від участі у заході. Про це пише The Moscow Times.
Тим часом, посол з особливих доручень МЗС Росії Олег Озеров в інтерв’ю державному агентству «РИА Новости» заявив, що запрошення на саміт було направлено головам усіх африканських держав. За його словами, у Москві з розумінням ставляться до тих, хто вирішив не приїжджати. Путін зустрінеться із кожним африканським лідером, який приїде на саміт.
Як повідомив Ушаков, у президента Росії заплановані переговори з лідерами Єгипту, Мозамбіку, Бурунді, Зімбабве, Уганди, Еритреї, Центрально-Африканської Республіки, Лівії, Камеруну, Сенегалу, ПАР, Буркіна-Фасо, Гвінеї-Бісау, Малі, Конго.
28 липня Путін виступить на саміті з промовою, в якій розповість про формування «нового світопорядку» на основі «багатополярності та рівності» всіх держав, розповів Ушаков.
Днями Путін опублікував статтю, в якій нагадав країнам Африки про радянську економічну і технічну допомогу, заявив про «міцне і глибоке коріння» російсько-африканської дружби і пообіцяв країнам Африки «гідне місце» в «новому світопорядку».
Саміт Росія – Африка проводиться вдруге, перший пройшов у 2019 році у Сочі. Тоді жодна з країн не відмовилася від запрошення, а 45 надіслали делегації на чолі з президентами і прем’єр-міністрами, цього року таких лише 27.
Чотири роки тому на першому саміті в Сочі президент Росії обіцяв країнам Африки дворазове збільшення товарооборорту до 40 мільярдів доларів. Проте за фактом обсяги торгівлі не зросли, а знизилися до 18 мільярдів доларів.
Цю цифру Путін навів у своїй нещодавно опублікованій статті. При цьому на Росію припадає лише один відсоток від іноземних інвестицій, що приходять в Африку — навіть острів Маврикій вкладає більше, пише Fortune.
Справа про виправдання тероризму, яку порушили проти російського соціолога та політолога Бориса Кагарлицького, порушена через торішній пост про вибух на Кримському мосту. Про це 26 липня повідомив виданню «Агентство» адвокат Сергій Єрохов.
Управління ФСБ Росії в Республіці Комі вважає, що у пості Кагарлицького міститься публічне виправдання тероризму. Як вважає видання, може йтися про публікацію, яка зʼявилася в телеграм-каналі Кагарлицького 8 жовтня 2022 року.
«З військової точки зору сенс події більш-менш зрозумілий. Будуть проблеми із постачанням. І не лише в Криму», – написав тоді Кагарлицький.
Також у пості він розглянув економічні та політичні наслідки вибуху.
Про те, що ФСБ порушила справу про виправдання тероризму (ч. 2 ст. 205.2 КК) проти Кагарлицького, стало відомо 25 липня. Покарання за цією статтею передбачає позбавлення волі на строк до семи років. Адвокат соціолога наголосив, що провину Кагарлицький не визнає.
За словами захисника, справа Кагарлицького розслідує УФСБ Росії по Республіці Комі, у звʼязку з чим його етапували до Сиктивкару.
Перша атака на Керченський міст була здійснена вранці 8 жовтня 2022 року. Стався вибух, унаслідок якого обрушилося автомобільне полотно і спалахнув потяг, який перевозив горючі матеріали. Загинули четверо людей. Президент Росії Володимир Путін назвав вибух на Кримському мості «терактом проти критично важливої інфраструктури РФ» та заявив, що його організували спецслужби України.
Друга атака на міст була здійснена 17 липня. За даними слідства, під час вибуху загинули двоє людей – сімейна пара, яка незаконно перетинала українсько-російський кордон, коли їхала з Бєлгородської області до окупованого Криму на відпочинок.
Зеленський: є підсилення ППО, його «спрямують туди, де найбільше потрібно»
Україна отримала нові постачання зброї і боєприпасів, серед них є і нові системи протиповітряної оборони, повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками щоденної селекторної наради 26 липня.
«Є підсилення для нашої системи ППО. Його спрямують туди, де зараз найбільше потрібно», – відзначив Зеленський.
Глава держави не вказав конкретно, куди саме спрямовуватиметься це підсилення, але впродовж минулого тижня обʼєктом майже щоденних ударів російських ракет і безпілотників була Одеса і в цілому контрольовані владою України причорноморські міста.
Кабмін виділив на виробництво безпілотників 40 мільярдів гривень з початку року – Шмигаль
Уряд інвестує у виробництво безпілотних літальних апаратів, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 26 липня.
«Війна щодня ставить нові виклики. Один з ключових — військові технології. Мусимо бути на крок попереду ворога та берегти кожного нашого воїна. Безпілотники дають такі можливості», – заявив він.
Шмигаль нагадав, що рік тому платформа UNITED24 зібрала 4 мільярди гривень інвестицій в українських виробників безпілотників. Наразі компаній, які мають контракти з державою на виробництво дронів, більше ніж 40.
«Зі свого боку Уряд виділив 40 мільярдів цього року, які інвестуємо в українських виробників безпілотників. Ми усунули митні бар’єри для завезення запчастин і комплектацій. Підняли частку прибутку виробників БПЛА до 25%, а також ухвалили рішення, що сприятиме масовому виробництву боєприпасів для дронів», – додав голова уряду.
Міністерство оборони заявило днями, що від початку року взяло на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей безпілотників різних типів від українських виробників.
Розвідувальні та ударні безпілотники широко застосовуються в ході війни Росії проти України з обох сторін після початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Водночас Росія, окрім застосування на полі бою, також запускає їх по цивільній інфраструктурі.
Росія виграє від зупинки зернової угоди?
Українське зерно, долаючи чималий шлях до віддалених портів Євросоюзу, що запропонували свою допомогу в експорті, зростатиме у ціні. Тим самим йому буде важче конкурувати з російським, визнають у Єврокомісії. У Брюсселі міркують над тим, аби покрити частину транспортних витрат. Коли і яких? Дивіться у відео.
У Криму після удару по ремонтному батальйону РФ поранені шість військових – ЗМІ
У Красногвардійському районі окупованого Криму поранені шестеро російських військових, це сталося внаслідок ракетної атаки на ремонтний батальйон Міноборони РФ, стверджує російський телеграм-канал ASTRA.
Як повідомляють джерела каналу в медичних службах анексованого Криму, уранці 25 липня поранені були госпіталізовані до Красногвардійської лікарні з різними пораненнями.
«Поранень військові зазнали 25 липня внаслідок влучання по їхньому розташуванню невстановлених ракет. Імовірно, це були ракети Storm Shadow. Пошкоджено одну з будівель. Площа пожежі становила близько 500 квадратних метрів», – повідомляє канал.
Редакція не може підтвердити цю інформацію із незалежних джерел. Офіційно російська влада про ракетну атаку не повідомляла.
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зафіксував понад 60 випадків ударів по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, зазначивши їх на інтерактивній мапі Криму.
10 травня журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії опублікували інтерактивну мапу Кримського півострова з 223 діючими, тимчасовими та законсервованими військовими обʼєктами Російської Федерації у 10 категоріях з геолокаціями в Криму.
Тепер на мапі 12 категорій, 232 військові обʼєкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також відзначені місця «прильотів» по російських військових обʼєктах та логістичній інфраструктурі.
Глава Пентагону Остін і генерал Міллі дуже високо оцінюють контрнаступ ЗСУ – посол України у США
Посол України в Сполучених Штатах Оксана Маркарова в ефірі Радіо Свобода розповіла про весь об’єм допомоги, яку США надають Україні для відсічі агресії Росії та звільнення окупованих частин української території. І йдеться не лише про військову допомогу. У передачі «Свобода Live» Маркарова також прокоментувала реакцію США на атаку дронів у Москві.
Російські обстріли: за добу двоє загиблих на Донеччині, ще двоє – на Херсонщині
Внаслідок російських обстрілів загинули двоє жителів Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко вранці 26 липня.
«За 25 липня росіяни вбили 2 жителів Донеччини: у Костянтинівці і Авдіївці. Ще 2 людини за добу дістали поранення», – заявив він.
Також за добу російська армія 55 разів обстріляла Херсонську область, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін:
«Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області; територію одного з сільськогосподарських підприємств в Каховському районі. Через російську агресію 2 людини загинули, ще 3 дістали поранення».
На Запоріжжі двоє людей отримали поранення. Очільник області Юрій Малашко повідомив про 51 артилерійський обстріл, а також авіаційні удари та атаки дронів по низці населених пунктів:
«Внаслідок удару по Оріхову поранено чоловіків 50 та 55 років. Їх доставлено в лікарські установи для надання медичної допомоги».
В області зафіксували 34 випадки руйнувань приватних будинків та інфраструктури.
У Харківській області обстрілів зазнали, поміж іншого, Куп’янськ, Вовчанськ, Гур’їв Козачок, Гранів, Бочкове, Красне Перше, Дворічна, Западне, заявив голова ОВА Олег Синєгубов.
Зокрема, в Куп’янську обстріл із реактивної системи залпового вогню пошкодив два приватних житлових будинки. У селі Подоли цього району обстріли спричинили пожежу в хвойному лісі.
Попри наявність свідчень і доказів, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН повідомили, що станом на 30 червня змогли підтвердити загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Серед них – 535 загиблих і 1095 поранених дітей. В організації зазначають, що реальна кількість загиблих і поранених може бути значно вищою.
Профільний комітет Ради не підтримав відставку міністра Ткаченка
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики більшістю голосів не підтримав відставку міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Про це йдеться на сторінці комітету у фейсбуці 26 липня.
«Питання про відставку міністра буде розглядатися шляхом голосування в сесійній залі Верховної Ради України», – вказали в комітеті.
Депутат Верховної Ради з фракції «Європейська солідарність» Володимир Вʼятрович назвав тих, хто підтримав відставку міністра.
«За проголосували лише четверте депутатів: я, Княжицький, Федина і Лерос. Ткаченко може стати унікальним міністром, якого двічі не відправили у відставку. Очевидно, за особливі заслуги», – відзначив Вʼятрович.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив опівночі 21 липня, що подав заяву про відставку «через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни». Цьому передувало звернення президента Володимира Зеленського, в якому він заявив, що просить прем’єра Дениса Шмигаля розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики.
«Музеї, культурні центри, символи, серіали – усе це важливо, але зараз інші пріоритети. Знаходьте позабюджетні кошти. Не державні», – сказав у контексті свого звернення до уряду Зеленський.
Ще вдень 20 липня в інтерв’ю Радіо Свобода Ткаченко заявив, що не збирається у відставку.
«Ні. З того, що я почув з приводу критики, на всі запитання я відповів. І щодо евакуації найбільшої з часів Другої світової війни, і щодо коштів на кіно я вам щойно відповідав. Якщо ці відповіді не задовольняють, то у депутатів завжди є право відправити мене на спокій», – сказав він, відповідаючи на запитання «Ви вважаєте, що ви як міністр культури на своєму місці і нічого не робите такого, що б не схвалювало українське суспільство?»
Раніше на сайті уряду двічі реєстрували петиції з вимогою звільнення Ткаченка.