Від 24 лютого 2022 року США надали Україні понад 66 мільярдів доларів допомоги – WP
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну влада США надала Києву вже 66,2 мільярда доларів військової, фінансової та гуманітарної допомоги, повідомляє The Washington Post.
У межах всього оборонного бюджету Пентагону на 2023 рік, який становить 1,77 трильйона доларів, ця цифра видається незначною. Але якщо порівнювати її з підтримкою інших країн із боку США, відданість Україні є унікальною, зазначає видання.
Приміром, у 2022 – 2023 роках Ізраїль отримав від США 8,6 мільярда доларів, Єгипет – 3,3 мільярда доларів, Йорданія – 2,9 мільярда доларів.
«Це нестандартні цифри», – сказав, коментуючи ці дані, старший науковий співробітник Інституту Брукінґза Майкл О’Генлон. Він порівняв ці цифри із зобов’язаннями США перед європейськими країнами наприкінці Другої світової війни – план Маршалла, який сприяв відновленню економік союзників Вашингтона, з поправкою на інфляцію становив приблизно 150 мільярдів доларів за три роки.
Але з огляду на затягування війни підтримка населення США щодо фінансування України коливається. Червневе опитування Pew Research Center показало, що 44% відсотки республіканців вважають, що Сполучені Штати надають занадто багато допомоги Україні.
«Ми могли б робити це (підтримувати Україну – ред.) вічно. Це не є економічно невигідним. Але це, ймовірно, політично нежиттєздатне», – відзначив ОʼГенлон, коментуючи ці результати.
Міністерство фінансів запевняє, що за використанням прямої бюджетної підтримки уряду США в Україні постійно діє моніторинг і перевірки за узгодженими процедурами. Аналогічні механізми застосовуються і до інших видів допомоги.
Україна повернула з російського полону ще 22 своїх захисника – Єрмак
У понеділок, 7 серпня, Україна повернула з російського полону ще 22 військових, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
За його словами, це бійці ЗСУ, з них два офіцери, військовослужбовці рядового та сержантського складу.
«Вони (звільнені українські військові – ред.) брали участь у боях на різних напрямках, серед звільнених є поранені. Старшому з наших воїнів виповнилося 54 роки, наймолодшому – 23 роки», – додав Єрмак.
У червні президент Володимир Зеленський повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повернула з полону 2526 українців.
4 травня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що, за приблизними оцінками, Росія незаконно утримує понад 20 тисяч українських цивільних заручників. Це дані на підставі звернень родичів, чиїх близьких затримала російська сторона.
Курс долара в Росії сягнув 97 рублів, це рекорд за 16 місяців
Курс долара під час торгів на Московській біржі піднявся вище 97 рублів. Це сталося вперше з 25 березня 2022 року, зазначає агенція «Інтерфакс».
За рік – від серпня 2022-го до серпня 2023-го – російська валюта девальвувала більш як у півтора рази. Торік у цей же період за долар у Росії давали близько 60 рублів, тепер курс наближається до 100.
У лютому 2022 року, одразу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, курс досяг позначки понад 120 рублів за долар, але за кілька місяців російський Центробанк повернув його до значень, які були перед масштабним вторгненням. Зараз девальвація відбувається повільно, в регульованому режимі.
Журналістку Яніну Соколову розшукують у Росії як «терористку та екстремістку»
Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило в розшук українську журналістку Яніну Соколову, повідомляє російська агенція ТАСС, яка посилається на базу даних відомства.
«Соколова Яніна Михайлівна розшукується за статтею Кримінального кодексу», – йдеться в повідомленні без деталей, яка саме стаття мається на увазі.
У ТАСС нагадують, що в березні 2023 року Соколову було внесено «Росфінмоніторингом» до списку «терористів та екстремістів».
Яніна Соколова – українська журналістка і ведуча власного YouTube-каналу. На 5-му каналі є авторкою програми «Рандеву». Подолала рак, після цього заснувала проєкт «Я, Ніна» на допомогу онкохворим.
Сили РФ влучили в будинок на Харківщині, двоє загиблих та троє поранених – Єрмак
Зранку в понеділок, 7 серпня, російська армія вдарила по Харківській області, повідомив у телеграмі голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Росіяни обстріляли село Кучерівка, Куп’янського району, влучили у будинок. Відомо про двох загиблих і трьох поранених людей», – розповів він.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину. Попри наявність свідчень і доказів, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Туреччині назвали час імовірної зустрічі Ердогана і Путіна
Президент Туреччини Реджеп Ердоган на переговорах із російським колегою Володимиром Путіним має намір запропонувати відновити мирні переговори щодо України, повідомляють російські державні агенції з посиланням на джерело в адміністрації турецького лідера.
За даними турецької газети Hürriyet, на Путіна чекають у Туреччині в останній тиждень серпня. На переговорах турецький та російський президенти обговорять відновлення зернової угоди.
Ця ж тема стане однією з головних на засіданні турецького уряду 7 серпня.
«Обговорюватиметься перебіг російсько-української війни, дипломатичні контакти Туреччини для припинення війни та Чорноморська зернова ініціатива, з якої Росія вийшла в односторонньому порядку. У цьому контексті будуть переглянуті стратегії, яких дотримуватиметься Туреччина, щоб знову запрацював зерновий коридор. Крім того, буде оцінено можливий візит президента Росії Володимира Путіна до Туреччини наприкінці цього місяця», – пише Hürriyet.
2 серпня Путін і Ердоган провели телефонну розмову, під час якої домовилися про візит російського лідера до Туреччини.
Упродовж останніх тижнів Ердоган неодноразово говорив, що хоче поговорити з Путіним про поновлення угоди, яка дала змогу вивозити українське зерно з портів на Чорному морі.
За словами співрозмовників WSJ, Росія відмовилася від продовження зернової угоди після того, як Ердоган «розлютив» російську владу. У липні Ердоган вирішив повернути Україні захисників «Азовсталі», зокрема командирів «Азова», які, як вважають у Росії, мали залишатися в Туреччині до кінця війни. Крім того, Ердоган схвалив вступ Швеції до НАТО.
Влада Росії вийшла із зернової угоди 17 липня, заявивши, що частину домовленостей щодо експорту добрив із Росії не виконано. Після цього війська РФ почали практично щодня обстрілювати Одеську область, знищуючи портову інфраструктуру, яку використовували під час зернової угоди. Міністерство оборони Росії оголосило 19 липня, що вважатиме воєнними цілями всі судна, що йдуть Чорним морем до портів України, а країни, під чиїми прапорами слідуватимуть ці судна, – учасниками війни з боку України.
«Китай на Росію дивиться зовсім інакше»: Подоляк про результати саміту в Саудівській Аравії
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що Китай «більше не сприймає Росію як стратегічного партнера». Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»), коментуючи участь представників Китаю на мирному форумі у Саудівській Аравії.
«Щодо Китаю – я набагато навіть більш оптимістично дивлюсь на це. Тому що, очевидно, після зустрічі Сі Цзіньпіня у Москві, після того як Росія щось там обіцяє Китаю, а потім все робить навпаки – на сьогоднішній день мені зрозуміло, що Китай на Росію дивиться зовсім інакше. Тобто не сприймає її як стратегічного партнера. Чому? Тому що, по-перше, вважає, що Росія не дотисне Україну і не зможе виграти. По-друге, що в такому разі не буде стабільності в тій самій політичній еліті. А Китаю немає сенсу підтримувати еліту, яка завтра може зникнути. Тому що Китай грає в довгострокову. Третя складова - це обнулення, паралельне обнулення репутації Китаю. коли Китай про щось домовляється. І Росія потім виходить і передає чи заявляє про передачу тактичної ядерної зброї Білорусі», – вважає Подоляк.
Також він акцентував увагу на тому, що після невдалого заколоту ватажка «вагнерівців» Євгена Пригожина, «безумовно, президент РФ Володимир Путін не сприймається китайськими лідерами як людина сильна, яка контролює внутрішній простір, але Китай був достатньо активний в певній проросійськості в певний час».
На думку Подоляка, сьогодні Китай готовий знайти інше рішення. І це добре, каже він, тому що «можна буде спілкуватися і обмежувати можливість Росії отримувати великі кошти для продовження фінансування війни».
Нагадаємо, учасники зустрічі в саудівському місті Джидда, де 5–6 серпня відбулися переговори про мирне врегулювання війни в Україні, не планують робити спільну заяву, повідомив Reuters із посиланням на представника Європейського союзу. При цьому співрозмовник агентства назвав переговори позитивними, додавши, що серед учасників досягнуто згоди, що в основі будь-якого мирного врегулювання має бути повага до територіальної цілісності та суверенітету України.
30 липня видання The Wall Street Journal із посиланням на дипломатів, які брали участь в обговоренні, повідомило, що Саудівська Аравія збирається провести переговори між Заходом, Україною і ключовими країнами, що розвиваються, на початку серпня. Серед учасників – Індонезія, Єгипет, Мексика, Бразилія, Чилі й Замбія. Росія не була запрошена.
За словами співрозмовників видання, зустріч потрібна для того, щоб Захід міг заручитися підтримкою великих країн, багато з яких дотримуються нейтралітету щодо війни Росії проти України.
Саудівська Аравія, за словами дипломатів, була обрана для проведення переговорів, зокрема, щоб переконати Китай, який підтримує тісні зв’язки з Москвою, взяти в них участь.
Як писало видання, українські й західні чиновники вважають, що спільні зусилля зможуть привести до мирного саміту наприкінці цього року, на якому лідери домовляться про загальні засади врегулювання конфлікту.
Ці принципи, за словами джерел, мають допомогти у проведенні переговорів між Росією й Україною на користь Києва.
МКС може видати нові ордери на арешт Путіна за злочини «Групи Вагнера» – експерти
Після спроби заколоту керівника найманців «Групи Вагнера» президент Росії Володимир Путін визнав, що група бойовиків повністю фінансувалася із російського бюджету.
Ця заява, зроблена наприкінці червня пілся заколоту «вагнерівців» відкриває нові можливості для прокурорів Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідувати масові воєнні злочини бойовиків «Вагнера» та проводити прямий зв’язок між цими злочинами та керівництвом Росії, включно з Путіним. Читайте про це за лінком
Європейські компанії втратили 100 мільярдів євро після 24 лютого 2022 року – FT
Прямі втрати європейських компаній, повʼязані з їхньою діяльністю в Росії, становили не менш як 100 мільярдів євро від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Про це пише Financial Times із посиланням на фінансові звіти 600 найбільших компаній.
За даними видання, 176 європейських компаній відзначили знецінення своїх активів, «витрати, повʼязані з обмінним курсом», а також витрати щодо продажу, закриття або скорочення бізнесу.
Найбільших втрат, пише FT, зазнали енергетичні підприємства. Зокрема, BP, Shell та TotalEnergies зазнали сукупних збитків на 40,6 мільярда євро. Однак їм вдалося покрити їх за рахунок прибутку від вищих цін на нафту та газ.
Також великих збитків зазнали фінансові компанії, зокрема банки, страхові та інвестиційні компанії, вони втратили близько 17 з половиною мільярдів євро. Виробники автомобілів зазнали збитків на суму 13,6 мільярда євро.
За даними газети, найбільше з європейських фірм постраждали британські компанії, які втратили понад 30 мільярдів євро. На другому та третьому місцях німецькі та французькі фірми, які в сумі втратили понад 40 мільярдів. Також великих збитків зазнали компанії з Італії, Ірландії та Данії.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну багато іноземних компаній заявили, що зупинять роботу на російському ринку або підуть із країни.
За підрахунками Київської школи економіки, понад 260 західних компаній повністю залишили РФ, ще понад 700 зупинили операції, а близько 1400 продовжують роботу в незмінному режимі.
«Ми знаємо всі їхні плани»: Череватий щодо ймовірного реваншу сил РФ біля Куп’янська
Ситуація на Куп’янському напрямку «складна, але контрольована», ЗСУ знають про усі наміри російських сил і зривають їх, зазначив речник Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»), відповідаючи на питання ведучої про те, хто воює проти ЗСУ біля Куп’янська і чи є в армії РФ можливість взяти позиції, які були звільнені українськими військовими.
«Це вони так сподіваються, вони живуть реваншем. І це уже не один місяць. Спочатку було взяти взяти Донецьку та Луганську область як проміжний етап. Тут, враховуючи, що наші вороги прив’язані до дат, символів – вони б до початку надуспішної Харківської операції, де їх просто принизили, за лічені дні викинули з величезної території. Покинути техніку та снаряди. Тому безперечно для них би хотілось хоч якийсь відголос цієї слави повторити і вони б хотіли в район Куп’янська прорватися. Проте ми знаємо всі їхні наміри, знаємо всі підрозділи, які зосереджені, всіх командирів. Всі плани. І відтак уже багато тижнів підряд зриваємо ці їхні наміри. І, не дивлячись на певне ескалацію, зараз ситуація, якщо характеризувати по-військовому, дуже складна, але абсолютно контрольована», – сказав Череватий.
Раніше заступниця міністра оборони України Ганна Маляр у телеграм написала, що на Куп‘янському напрямку армія РФ поставила собі за мету повернення втрачених восени минулого року територій.
У Міноборони заявили про загострення ситуації на сході країни. Повідомлялося про наступ російських військ на Куп’янському напрямку, там йдуть запеклі бої.
Російські війська регулярно обстрілюють Харківщину. Попри наявність свідчень і доказів, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН повідомили, що станом на 30 червня змогли підтвердити загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Серед них – 535 загиблих і 1095 поранених дітей. В організації зазначають, що реальна кількість загиблих і поранених може бути значно вищою.
У розвідці Британії перерахували причини неефективності фронтової авіації армії РФ
Військово-повітряні сили РФ продовжуть «послідовно використовувати значні ресурси» для підтримки наземних операцій в Україні, але «без вирішального оперативного ефекту», йдеться в повідомленні розвідки Британії.
Як зазначається у зведенні, протягом літа російські тактичні бойові літаки зазвичай здійснювали понад сто літако-вильотів на день, «але вони майже завжди обмежувалися польотами над територією, яку контролює Росія, через загрозу з боку української ППО».
За даними британської розвідки, Росія спробувала вирішити цю проблему, все частіше використовуючи базові вільнопадаючі бомби з плануючими пристроями, що збільшують дальність польоту. Літаки можуть скидати ці бомби за багато кілометрів від своїх цілей, але вони ще мають продемонструвати стабільну точність, кажуть розвідники.
«На початку контрнаступу України на півдні червня 2023 року російські ударні вертольоти довели свою ефективність. Однак останніми тижнями Росія, схоже, була менш здатна ефективно застосовувати тактичну авіацію на півдні», – зазначають у Міноборони Британії.
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня Російська служба Бі-Бі-Сі і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».
Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Уламки ракет пошкодили будинки та поранили працівника елеватора – подробиці удару по Хмельниччині
На Хмельниччині завершуються рятувальні роботи щодо усунення наслідків атаки російської армії в ніч проти 6 серпня. Триває робота комісій, які встановлюють обсяги завданої шкоди – уламками ракет було пошкоджено приватні будинки, розповів в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») перший заступник голови обласної державної адміністрації Сергій Тюрін.
«Зараз у міській громаді працюють комісії, продовжують працювати слідчо-оперативні групи, закінчують свою роботу рятувальники. Комісії визначають обсяги нанесеної шкоди, щоби можна було оперативно відновити дахи і все інше, що було пошкоджено в приватних домоволодіннях. Під час роботи протиповітряної оборони, більшість ракет і дронів було збито, і уламки падали десь на подвір’я, десь в полі і певну шкоду нанесли», – розповів Тюрін.
Також чиновник повідомив, що постраждалий мешканець Хмельниччини нині перебуває у лікарні, а медики оцінюють його стан як задовільний.
«Під час ліквідації наслідків ворожої атаки загинув мешканець Старокостянтинова Сергій Лисюк. Також постраждала одна особа – працівник елеватора. Він працює водієм вантажівки на цьому елеваторі, і уламками завдано поранення і шкоду здоров’ю: пошкоджено уламками кінцівки, м’які тканини, грудну клітину. Він перебуває в лікарні, був одразу госпіталізований, і лікарі зазначають що життю нічого не загрожує, стан його здоров’я задовільний», – повідомив посадовець.
У Старокостянтинові під час ліквідації наслідків ракетного удару РФ загинув місцевий житель.
Влада регіону повідомляла одразу після удару, що в Старокостянтинівській громаді пошкоджені житлові будинки, автовокзал та інші будівлі, на елеваторі сталася пожежа, постраждала одна людина.
Російське міністерство оборони заявило, що обʼєктом атаки був військовий аеродром Старокостянтинів. Цей обʼєкт, розташований неподалік міста, сили РФ атакують уже не вперше.
Удари ЗСУ по мостах змушують РФ подовжувати маршрути постачання – ISW
Удари, яких українські військові завдають по автомобільних мостах між Кримом і Херсонською областю, змушують сили РФ перенаправляти автомобільний рух із коротших східних маршрутів на довші західні. Про це в новому огляді пишуть аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Федеральна служба безпеки Росії зупинила в’їзд цивільних осіб на Арабатську стрілку з 31 липня, а російські офіційні особи не коментували стан руху вздовж маршруту Генічеськ – Арабатська стрілка… Незрозуміло, як швидко російська влада зможе відремонтувати Чонгарський міст, і так само невідомо, чи відремонтували Чонгарський залізничний міст, по якому українські війська завдали удару 29 липня», – вказано в повідомленні.
Збройні сили України ввечері 6 серпня підтвердили, що близько 15:00 завдали ракетного удару по Чонгарському і Генічеському мостах, які зʼєднують окупований Крим із материковою Україною.
Раніше повідомлення про ураження двох мостів на межі Херсонської області з Кримом зʼявилися з посиланням на представників російської окупаційної влади двох регіонів.
Роботу пропускного пункту Чонгар, одного з трьох на межі Криму та Херсонської області, тимчасово припинено, повідомляє міністерство транспорту окупованого Криму. Пропускні пункти Армянськ та Перекоп працюють у штатному режимі.
Попереднього разу Чонгарський автомобільний міст, який використовується для доставки боєприпасів і палива з окупованого Криму російському угрупованню на південному сході України, обстріляли 22 червня.
Нічна атака по Херсону: в ОВА розповіли про постраждалих рятувальників
У ніч проти 7 серпня Херсон знову зазнав ударів з боку російських сил. Серед постраждалих – херсонські рятувальники, розповів в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») речник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков.
За його словами, бійці Державної служби з надзвичайних ситуацій постраждали під час роботи, коли гасили пожежу внаслідок влучення російських сил по багатоповерхівці. Навіть вночі на вулиці було 30 градусів тепла, надзвичайники працювали у спецодязі, через що у них – перегрів тіла.
«Після опівночі почався обстріл Херсону. Було влучання в дев’ятиповерховий будинок. Там було загорання з першого по четвертий поверх. Люди вийшли всі на двір, але також допомагали, адже там проживала маломобільна людина. Допомагали її евакуювали звідти внаслідок чого 7 людей отримали реакцію внаслідок стресу. Маломобільну людину шпиталізували. Двоє рятувальників також отримали перегрів тіла, була надана допомога їм. Тому що дуже жарко було вночі в Херсоні. Та і зараз гасіння пожежі в спецодязі – це дуже важка праця у такій жарі», – каже Толоконніков.
У ніч проти 7 серпня російські сили тричі атакували житлові будинки в центрі Херсона, загинула жінка, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. Внаслідок влучання артснаряда в оселю загинула 59-річна жінка, у 60-річного чоловіка – контузія.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗО. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових.
Маляр назвала «найгарячіший» напрямок фронту за тиждень
Протягом минулого тижня армія РФ намагалась повернути під свій контроль території Харківської області, втрачені раніше, зазначила під час телемарафону заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
«На Куп’янському напрямку, мабуть, було найгарячіше. Це був напрямок дуже гарячий, ворог намагався пробити нашу оборону. Йому цього не вдалося. Але протистояння було дуже жорстке», – розповіла вона.
За даними Маляр, сили РФ у Харківській області намагалися повернути втрачені ще минулої осені позиції.
«У них (російських військових – ред.) такий план. Вони хочуть у Харківській області повертати території, які втратили», – додала заступник міністра.
Маляр зазначила, що протягом минулого тижня обстановка була «вкрай складною та напруженою» – як на сході, так і на півдні.
«Ворог для себе обрав основним напрямком саме схід. Наступ там триває ще з січня цього року по декількох напрямках. Це Лиманський, Куп’янський, Авдіївський, Мар’їнський і Бахмутський напрямок. Весь минулий тиждень схід був епіцентром бойових дій», – констатувала вона.
Згідно з новими даними Генерального штабу ЗСУ, за минулу добу на фронтах відбулось 50 бойових зіткнень.
Раніше у Міноборони заявили про загострення ситуації на сході країни. Повідомлялося про наступ російських військ на Куп’янському напрямку, там йдуть запеклі бої.
«Тяжка ніч для Херсона»: сили РФ тричі вдарили по місту, загинула жінка
У ніч проти 7 серпня російські сили тричі атакували житлові будинки в центрі Херсона, загинула жінка, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, близько 00:50 російські військові обстріляли житловий будинок. У вісьмох мешканців діагностували ситуаційно-невротичну реакцію. До лікарні шпиталізували одну маломобільну особу.
Під час гасіння пожежі, спричиненої ударом, постраждали двоє рятувальників. Їх доставили до медзакладу із загальним перегріванням тіла, зазначив місцевий чиновник.
Згодом, через пів години, обстріли продовжилися – внаслідок влучання артснаряда в оселю загинула 59-річна жінка, у 60-річного чоловіка - контузія.
Окрім того, близько 03:15 російські війська знову атакувала житловий будинок. Внаслідок чого поранено 93-річну жінку. Її шпиталізували з мінно-вибуховою травмою та контузією, підсумували в ОВА.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗО. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових.
ЗСУ підтвердили удари по Чонгарському і Генічеському мостах. Які наслідки атаки?
- Вже офіційно. У Збройних силах України підтвердили удари по Чонгарському і Генічеському автомобільних мостах, що між окупованим Кримом та Херсонщиною. Які наслідки цієї атаки? Як це вплине на військові потужності російських сил? Чим били? Та який міст наступний?
- Ситуація на фронті. Російські сили атакують дронами, з реактивних систем залпового вогню та авіації. Чи правда, що армія РФ пішла в наступ після того, як тижнями змушена були тримати оборону? Запитаємо у речника ЗСУ.
- Мирний саміт у Саудівській Аравії. Зустріч була позитивною, написав «Ройтерс» із посиланням на джерела з саміту. Країни учасники єдині у свої позиції щодо територіальної цілісності та суверенітету України. Чи долучилися до такої думки представники таких країн, як Китай та Бразилія? Та яких рішень вдалося дотягнути? Розпитаємо радника Офісу президентка Михайла Подоляка.
Про це та інше дивіться у програмі Радіо Свобода «Свобода.Ранок» за лінком
Втрати Росії в Україні перевищили 250 тисяч військових – нові дані Генштабу ЗСУ
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 250 240 своїх військових, 540 із них – за останню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 6 серпня.
Серед інших російських втрат, за даними Генштабу, – такі:
- танків ‒ 4244 (+7 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 8270 (+8)
- артилерійських систем – 4977 (+12)
- РСЗВ – 709 (+4)
- засоби ППО – 467 (+1)
- літаків – 315
- гелікоптерів – 311
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 4154 (+28)
- крилаті ракети – 1377 (+18)
- кораблі /катери – 18
- автомобільної техніки та автоцистерн – 7451 (+10)
- спеціальна техніка – 735 (+1)
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня Російська служба Бі-Бі-Сі і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».
Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Армія РФ вдарила ракетами та артилерією по Дніпропетровщині, спалахнула пожежа – влада
У ніч проти 7 серпня армія РФ вдарила ракетами та важкою артилерією по Дніпропетровщині, розповів голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За словами місцевого чиновника, крилата ракета вдарила по Синельниківському району, на місці влучання виникла пожежа, яку рятувальники вже загасили. Інші наслідки атаки з’ясовуються, однак відомо, що жертв немає.
Крім цього, на ранок російські сили обстріляли Мирівську громаду, що на Нікопольщині.
«Туди прилетіли снаряди з важкої артилерії. Інформація уточнюється», – повідомив Лисак.
Російські війська регулярно обстрілюють Нікополь і околиці, розташовані на правому березі Дніпра у прямій досяжності російської артилерії, дислокованої на окупованому лівобережжі Дніпра в Запорізькій області.
За добу на фронтах відбулось 50 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Протягом минулої доби, 6 серпня, на фронтах відбулось 50 бойових зіткнень, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
Військові кажуть, що артилеристи уразили 2 пункти управління, 2 райони зосередження особового складу, 2 артилерійських засоби на вогневих позиціях та одну станцію радіоелектронної боротьби армії РФ.
«Протягом минулої доби ворог завдав 30 ракетних та 52 авіаційних удари, здійснив 75 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед мирного населення, руйнувань зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – кажуть у Генштабі ЗСУ.
Також відомо про те, що авіація сил оборони за минулу добу завдала 10 ударів по районах зосередження особового складу армії РФ та 4 – по її зенітно-ракетних комплексах.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили 2 пункти управління, 2 райони зосередження особового складу, 2 артилерійських засоби на вогневих позиціях та одну станцію радіоелектронної боротьби противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.