Генштаб повідомляє про успіхи Сил оборони поблизу трьох населених пунктів на Донеччині
Російські війська протягом доби завдали одного ракетного та 80 авіаційних ударів, а також здійснили 32 обстріли з реактивних систем залпового вогню по укаїнських позиціях та населених пунктах, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України ввечері 13 вересня. Загалом за добу на фронті зафіксували 24 бойових зіткнення.
«На Куп’янському напрямку наші захисники успішно відбили атаку противника північно-східніше Берестового Харківської області… На Лиманському напрямку противник наступальних дій не вів, продовжує перегрупування військ», – йдеться в зведенні.
Також російські сили намагалися відновити втрачені позиції біля Богданівки на Бахмутському напрямку. Крім того, ЗСУ відбили «понад 10 атак» поблизу Мар’їнки.
Журналісти Крим.Реалії оновили мапу військових об’єктів РФ після атаки на завод у Севастополі
Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії оновили інтерактивну мапу російських військових об’єктів у Криму, додавши інформацію про ракетну атаку на Севастопольський морський завод.
У Севастополі 13 вересня пролунала серія гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням. Було зафіксовано три епіцентри займання. Вони розташовані на території Севастопольського морського заводу: два в Південній бухті та один – у Корабельній бухті. Ці дані підтверджуються супутниковими даними на спеціалізованому ресурсі firms.modaps.eosdis.nasa.gov.
Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.
В українській розвідці заявили, що пошкоджено великий десантний корабель і підводний човен РФ.
Читайте також: Після нічного удару по Севастополю знову перекрили рух на Керченському мосту
«Є пошкодження судноремонтного заводу імені Орджонікідзе у місті Севастополі, зокрема обладнання. Якщо говорити про плавзасоби, то ми можемо зараз підтвердити поразку великого десантного корабля та підводного човна», – заявили у розвідці.
10 травня журналісти проекту Радіо Свобода Крим.Реалії опублікували інтерактивну мапу Кримського півострова з 223 діючими, тимчасовими та законсервованими військовими об’єктами Російської Федерації у 10 категоріях із геолокаціями у Криму.
Тепер на мапі 12 категорій, 232 військові об’єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також відмічені місця 51 випадку прильотів по російських військових об’єктах та логістичній інфраструктурі.
РФ на фронті робить акцент на дрони, але боротися можливо – пресофіцер 3-ї штурмової бригади
Росія на нинішньому етапі війни робить ставку на дрони, але цьому можливо протидіяти, вважає пресофіцер 3-ї окремої штурмової бригади, яка воює на Бахмутському напрямку, Олександр Бородін. Про це він сказав в ефірі проєкту Радіо Донбас Реалії, відповідаючи на запитання про нинішню розстановку сил у безпілотній авіації на фронті.
«Дійсно, треба розуміти, що ворог вчиться, і він відчув, що безпілотники – це дуже вагомий інструмент в цій війні. Відчутно, що в них це не питання якихось точкових поставок, а промисловий рівень. Відповідно, в них є якесь виробництво як ударних дронів-камікадзе, так і розвідувальних. Ударних – достатньо багато. А розвідка, я вважаю, у нас краще (а ККД використання ударних дронів напряму залежить від якості розвідки). Їх (дронів у Росії – ред.) велика кількість, з ними треба боротись, вони роблять на це ставку», – зазначив пресофіцер 3-ї ОШБ.
Сім років тому Аліка Разнер ще жила в Росії. Влітку 2016-го вона приїхала погостювати в Україну. Спершу була в Одесі на морі та кінофестивалі, а коли приїхала до Львова – то на наступний день здала зворотній квиток. Вона залишилася в Україні і навіть вивчила українську мову. Від початку широкомасштабної війни Аліка ще й допомагає ЗСУ. З Радіо Свобода Аліка поділилася думками про те, чи вірила, що Кремль нападе, розповіла як до неї, як до громадянки країни-агресора, ставляться у Львові, і що вона наразі думає про майбутнє Росії.
Постачальник-«парія» і Росія: яку зброю Північна Корея може надати РФ
Президент Росії Володимир Путін дивиться на Північну Корею як на джерело поповнення свого арсеналу для продовження широкомасштабної війни проти України, оскільки Збройні сили України та санкції низки світових держав значно зменшили військову потугу країни-агресора.
Фільм-розслідування Радіо Свобода, присвячений пам’яті продюсерки та журналістки Віри Гирич, яка загинула 28 квітня 2022 року в Києві внаслідок влучання російської ракети у багатоквартирний будинок, у якому вона мешкала, став одним із фіналістів у категорії «Документальне розслідування» конкурсу Асоціації міжнародного мовлення (AIB).
У фільмі «Віра» авторства журналіста «Схем» Сергія Андрушка редакція у деталях розкрила обставини російського обстрілу української столиці того дня – з якого саме аеродрому був здійснений зліт літака, його модель, тип запущеної ракети, відновила маршрут її польоту.
Також журналісти назвали імена російських командирів авіабомбардувальної дивізії, задіяної до обстрілу, а також особи співробітників підрозділу в складі головного обчислювального центру військ Росії, які програмують траєкторію польоту ракет такого типу.
З 18 липня через атаки армії РФ на порти України пошкоджено та частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктури. Внаслідок ударів по портах Дунайского кластеру та блокування морських портів скорочено експорт зернових вантажів до країн Азії, Африки та Європи на майже три мільйони тонн на місяць. Про це у фейсбуці повідомив очільник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Він уточнив, що через нічний удар по портах Дунайського регіону (Рені та Ізмаїл в Одеській області) пошкоджено адміністративні будівлі, склади для зернових вантажів, ємності для зберігання олії та автотранспорт. Семеро водіїв постраждали.
«Ми завжди будемо підтримувати Росію» – лідер КНДР після понад 4-годинної розмови з Путіним
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин у перебігу свого візиту до РФ пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» російському президенту Володимиру Путіну. Зустріч сторін на російському космодромі «Восточный», що на Далекому Сході, тривала понад чотири години.
«Росія зараз бере участь у справедливій боротьбі з гегемоністськими силами, щоб захистити свої суверенні права, безпеку та інтереси. Корейська Народно-Демократична Республіка завжди висловлювала свою повну та безумовну підтримку всіх заходів, вжитих російським урядом, і я користуюся цією можливістю, щоб підтвердити, що ми завжди будемо підтримувати Росію на антиімперіалістичному фронті та фронті незалежності», – сказав Кім Чен Ин.
Водночас президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів» у таких сферах, як транспорт і сільське господарство. Москва надає гуманітарну допомогу КНДР, сказав він, додавши, що є й можливості «працювати на рівних», тому «перспективи непогані».
Однак Путін не став говорити про військову співпрацю. «Є певні обмеження, Росія їх усіх дотримується. Є речі, про які ми можемо говорити, ми обговорюємо, думаємо. Росія – самодостатня країна, але є речі, на які ми можемо звернути увагу, ми їх обговорюємо», — сказав він.
За словами Путіна, далі Кім Чен Ин ще самостійно відвідає два міста РФ на Далекому Сході – Комсомольськ-на-Амурі та Владивосток.
П’ять висновків із великої промови Урсули фон дер Ляєн
13 вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила зі своїм останнім зверненням «Про стан Європейського союзу» на пленарному засіданні Європейського парламенту в Брюсселі. Вона окреслила пріоритети своєї політики на наступний рік і висвітлила минулі досягнення – все з оглядом на вибори до Європейського парламенту в червні 2024 року.
П’ять висновків із виступу:
Зеленський повідомив про засідання «військового кабінету»
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у середу провів засідання «військового кабінету».
«Сьогодні без деталей. Але результати будуть. Ворог їх відчує», – лаконічно написав Зеленський у Telegram.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у вівторок провів засідання «військового кабінету» у вузькому колі учасників.
Напередодні також було засідання «військового кабінету». На порядку деному були: продовження наступу, напрямки, прогнози, забезпечення, зброя та боєприпаси, власне виробництво, інформація розвідок.
Румунія заявляє про виявлення на її території нових уламків, ймовірно, російського безпілотника
Міністерство оборони Румунії повідомило, що елементи ймовірного безпілотника були виявлені на румунській території після того, як через російський удар дронами вранці 13 вересня була пошкоджена інфраструктура порту в Ізмаїльському районі на півдні України, поблизу кордону з Румунією.
Раніше цього місяця Румунія повідомила про два випадки, коли фрагменти безпілотників, подібних до тих, які використовують російські військові, були знайдені на румунській території.
Влада Румунії після цього вирішила посилити безпеку прикордонних із Україною територій.
Румунія є членом НАТО і має спільний кордон з Україною, де інфраструктура експорту зерна є об’єктом нападів Росії.
Уповноважений з питань зниклих безвісти Котенко повідомив про рішення піти у відставку
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко озвучив намір подати у відставку після того, як уряд вніс зміни до переліку його повноважень.
«Учора на засіданні Кабінету міністрів внесено зміни до переліку повноважень уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Так, перемовини з країною-агресором про повернення тіл передано Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими. Діяльність пошукових груп буде у віданні Генштабу ЗСУ. Роботу з Єдиним реєстром зниклих безвісти відтепер доручено Міністерству внутрішніх справ», – написав Котенко у фейсбуці в середу.
Він зазначив, що наразі перебуває у відрядженні на звільнених територіях Донецької області, але після повернення подасть заяву про відставку.
«Утім, з дати її затвердження допомога членам сімей зниклих безвісти командою Олега Котенка триватиме вже у форматі громадської роботи. Як і раніше, кожен може звернутися до нас зі своєю проблемою. Зі свого боку ми все зробимо, щоб допомогти вам», – заявив він.
На сайті уряду тим часом уточнюють, що напередодні ухвалено постанову, яка передбачає передачу від Мінреінтеграції до МВС повноважень із координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Своєю чергою компетенції, пов’язані з діяльністю пошукових груп для пошуку тіл загиблих, передаються Генеральному штабу ЗСУ. Крім того, деякі повноваження щодо передачі та репатріації тіл (останків) передаються до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Про те, що функціонал щодо зниклих безвісти буде змінено повідомлялося ще у серпні.
Лавров заявив про відмову Росії й Китаю від санкцій проти КНДР
Москва і Пекін відмовляться від санкцій щодо Північної Кореї, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. За його словами, санкції «запроваджувалися в геть іншій геополітичній обстановці». Заява пролунала після зустрічі лідера Північної Кореї Кім Чен Ина з президентом РФ Володимиром Путіним, відео виклав у телеграмі кореспондент каналу «Росія».
Міжнародні санкції проти КНДР за розвиток ядерної та ракетної програми запроваджувалися Радою безпеки ООН, Китай та Росія його постійні члени. Країни Заходу неодноразово підозрювали, що Росія й Китай можуть порушувати санкційний режим, за який самі голосували.
Пекін заяву Лаврова наразі не коментував. Російське МЗС 13 вересня анонсувало поїздку до Москви голови китайського Міністерства закордонних справ Вана І.
13 вересня Кім Чен Ин, який перебуває в Росії, заявив, що КНДР хоче розвивати відносини з Москвою, оскільки завжди підтримувала «всі рішення президента Путіна й уряду Росії».
На офіційному обіді на свою честь Кім запропонував випити «за товариша Володимира Володимировича Путіна» і «висловив упевненість у перемозі армії та народу Росії над «зборищем зла», що має ілюзію про гегемонію».
КНДР одна з двох країн, разом із Сирією, які відкрито підтримують Москву у війні з Україною. До повномасштабного вторгнення 2022 року Північна Корея посідала третє місце у світі за кількістю введених проти неї міжнародних санкцій. Тепер – четверте, її та Сирію з Іраном випередила Росія.
Російські дрони долетіли до Румунії. Що змусить НАТО відповісти?
Чому НАТО не завдає військової відповіді Росії у таких випадках, як сталося в Румунії, коли російські безпілотники потрапили до цієї країни? Як експерти оцінюють відповідь Румунії на цю подію і з чим її пов'язують? Від чого залежить доля судноплавства у Чорному морі, чи вплине на нього повернення під контроль України «вишок Бойка»? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Начальнику військкомату на Харківщині повідомили про підозру – прокуратура
Офіс генпрокурора заявив, що начальнику одного з регіональних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харківської області повідомлено про підозру.
«За даними слідства, підозрюваний пропонував потенційним ухилянтам вирішити питання щодо організації незаконного переправлення за кордон. У вересні 2022 року полковник підписав та видав військовозобов’язаному підроблене тимчасове посвідчення з відміткою про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку без фактичного проходження ним військово-лікарської комісії. За видачу цього документу підозрювний одержав 8 000 доларів США», – заявили в прокуратурі.
Повідомляється, що чоловікові інкримінують сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон та службове підроблення.
27 липня Верховна Рада продовжила термін проведення загальної мобілізації і дію воєнного стану в Україні ще на 90 днів, починаючи з 18 серпня.
Під час воєнного стану, який діє в Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії, громадянам України призовного віку заборонено виїзд за кордон, але певним категоріям громадян можуть видавати тимчасовий дозвіл на перетин кордону. Такий дозвіл передбачає обовʼязкове повернення в Україну.
Президентка Єврокомісії вірить в ефективність ЄС у складі більш ніж тридцяти країн
Європейська комісія розпочинає роботу над підготовкою Євросоюзу до нового великого розширення, заявила, виступаючи у Страсбурзі у Європарламенті зі щорічною промовою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
«У світі, де розмір і вага мають значення, очевидно, що в стратегічних інтересах і в інтересах безпеки Європи побудувати наш Союз. Але, крім політики та геополітики, нам потрібно уявити, що поставлено на карту. Нам потрібно сформулювати бачення успішного розширення», – зазначила Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, слід буде проаналізувати, як за умови розширення ЄС функціонуватиме Європарламент і Єврокомісія, а також – який вигляд матиме спільний бюджет об’єднання: «що він фінансує, як він це фінансує і як він фінансується».
Як передає кореспондент Радіо Свобода, президентка Єврокомісії вважає, що і, будучи більш масштабним об’єднанням, Євросоюз здатен бути ефективним.
«Ми почали будувати Профспілку охорони здоров’я у складі 27-ох. І я вірю, що ми можемо завершити це на 30+. Ми почали будувати Європейський оборонний союз у складі 27-ох. І я вірю, що ми можемо завершити це на 30+. Ми довели, що можемо бути геополітичним союзом, і показали, що можемо рухатися швидко, коли ми об’єднані. І я вважаю, що команда Європи теж працює на 30+», – резюмувала фон дер Ляєн.
Ідеї, що і як потрібно змінювати, щоб ЄС був здатний прийняти нових членів, планують винести на обговорення під час бельгійського головування, тобто з наступного року.
Україна майже одразу після початку масштабного російського вторгнення подала заявку на вступ до Євросоюзу. Її приклад наслідували також Грузія та Молдова.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Ранкова атака військ РФ по Херсонщині – двоє людей постраждали
Війська РФ вранці 13 вересня завдали чергового удару по Херсонщині, повідомила обласна військова адміністрація.
«Через ворожий удар постраждала 81-річна жінка. У неї – мінно-вибухова травма та контузія. Потерпілу доставили до лікарні, де їй надають меддопомогу. Також через авіаційний удар по Одрадокамʼянці постраждав 74-річний чоловік. У місцевого жителя – поранення голови, грудної клітини, ніг, а також контузія. Зараз він знаходиться у лікарні», – йдеться в повідомленні.
Раніше влада повідомила, що за минулу добу в регіоні четверо людей зазнали поранень через російські обстріли.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Куп’янському напрямку за добу не було жодного бойового зіткнення – Східне угруповання військ
На Куп’янському напрямку за останню добу між російськими та українськими військовими не було жодного бойового зіткнення, ймовірно, це пов’язано з тим, що російські війська зазнали втрат через дії ЗСУ на цьому напрямку, повідомив в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) керівник пресслужби Східного угруповання військ Ілля Євлаш. Водночас, за його словами, бойові дії там тривають.
«За минулу добу не відбулося жодного бойового зіткнення (на Куп’янському напрямку – ред.). Таке інколи буває, противник зараз починає застосовувати свою тактику. Певно, це пов’язано з тим, що він раніше дуже добре отримав по зубах поблизу Новоєгорівки та інших населених пунктів. Проте, це не означає, що там зовсім не відбувається бойових дій», – сказав Євлаш.
Він також розповів про успіхи української армії на Бахмутському напрямку, зокрема на південь від міста. Керівник пресслужби Східного угруповання військ підтвердив просування українських військ у селі Кліщіївка. Однак, каже, бойові дії там ще тривають. Аналітики DeepState напередодні повідомляли, що ЗСУ зачищають Кліщіївку від російських сил.
«Так, дійсно, в Кліщіївці маємо просування. Проте ще зарано говорити про те, що ми повністю закінчили там операцію, тривають бойові дії. Окрім цього, маємо успіхи в напрямку населеного пункту Андріївка, Бахмут і Курдюмівка. Ми маємо там успіх. Давайте не будемо йти наперед. Коли вже будуть точно відомо результати, тоді обов’язково повідомимо, щоб бути вже впевненими у нашій ситуації», – сказав Євлаш.
Водночас, за словами речника, у районі села Оріхово-Василівка, що на північ від Бахмута, російська армія утримує досить суттєві сили – приблизно 50 тисяч військових, дві з половиною тисячі танків, понад тисячу броньованих машин, приблизно 150 артилерійських систем та понад 120 реактивних систем.
«Там також досить потужні сили. Постійні такі атаки противника зараз – поблизу Оріхово-Василівка на північному фланзі Бахмута, свідчить про те, що противник все ще намагається шукати слабкі місця в нашій обороні. Проте безрезультатно», – сказав Євлаш.
На початку цього місяця він повідомляв, що на Лимано-Куп’янському напрямку армія РФ намагається «прорвати оборону ЗСУ», особливо в районі Новоєгорівки Луганської області.
Місто Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні минулого року. В останні тижні зʼявилися повідомлення про концентрацію великої кількості російських військ на Купʼянському напрямку. Обстріли міста посилилися. Місцева влада 10 серпня оголосила про початок обовʼязкової евакуації жителів 37 населених пунктів Купʼянського району Харківської області.