Експорт зерна з України за рік знизився на понад 30% – Мінагрополітики
Експорт із України зернових, зернобобових та борошна за рік знизився на понад 30%, йдеться в даних Міністерства агрополітики з посиланням на дані Державної митної служби від 6 листопада.
За інформацією відомства, станом на початок листопада за 2023/2024 маркетинговий рік (МР) зернових та зернобобових експортували 9794 тисяч тонн, тоді як за такий самий період 2022/2023 МР – 14 272 тисяч тонн.
Згідно із даними, оприлюдненими на офіційному сайті Мінагрополітики, зерна та борошна за 2023/2024 маркетинговий рік уже експортували 9852 тисяч тонн. За аналогічний період минулого року – 14 327 тисяч тонн, зазначили в відомстві.
Загибель бійців 128 ОГШБ: командира відсторонили на час розслідування – Генштаб ЗСУ
Командира 128-ї бригади Збройних сил України Дмитра Лисюка відсторонили від займаної посади на час розслідування після удару російської армії 3 листопада, повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.
«На час проведення службового розслідування за фактом загибелі особового складу 03.11.2023, командира 128 окремої гірсько-штурмової бригади відсторонено від виконання обов'язків за посадою за рішенням головнокомандувача Збройних сил України», – зазначили в Генштабі ЗСУ.
У відомстві також уточнили, що матеріали розслідування після його завершення будуть передані правоохоронним органам.
«Не час для святкувань»: Зеленський розповів про проблеми в Силах оборони
Президент України Володимир Зеленський вважає, що зусилля державних структур мають бути зосереджені на розвʼязанні проблем військових, «без того, щоб відволікати свою енергію та сили на щось інше». Про це глава держави сказав у вечірньому відеозверненні 6 листопада.
«Усі ми бачимо, як люди вимагають спрямувати бюджетні ресурси не на бруківку та ремонти вулиць, а на допомогу обороні. Так і треба… Усі ми бачимо, що зараз не час для широких святкувань чи інших зухвалих речей у тилу, які неприйнятні в час війни і тим більше тоді, коли армія, коли всі наші сили оборони живуть зовсім іншими емоціями: болем, боями, втратами, але і здобутками – здобутками для України», – сказав Зеленський.
Президент окремо наголосив на проблемах, про які говорять самі військові.
«Усі ми чуємо, що треба змінити в самих силах оборони: це стосується багатьох процедур, які не потрібні, це стосується багатьох складнощів, які є в наших воїнів. Переведення, тренування, забезпечення. Завдань багато. І всі відповідні структури повинні ними займатися», – наголосив глава держави.
На Донеччині армія РФ обстріляла дорогу біля Красногорівки, загинув водій – прокуратура
У Донецькій області російські військові вдарили по дорозі біля Красногорівки, повідомила речниця Донецької обласної прокуратури Анастасія Мєдвєдєва, пише «Суспільне».
«6 листопада о 17:00 російські війська зі ствольної артилерії обстріляли автодорогу, яка розташована поблизу міста Красногорівка. Внаслідок атаки за кермом легкового автомобіля загинув 32-річний водій», – сказала Мєдвєдєва.
Відомо також, що Донецька обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за статтею «Порушення законів та звичаїв війни» (ч. 2 ст. 438 КК України).
«Вибори не на часі» – Зеленський прокоментував заяви про можливість виборів у 2024 році
Президент України Володимир Зеленський заявив, що за умов воєнного часу тези про можливе проведення виборів у 2024 році є недоцільними.
«Ми повинні визначитися, що зараз час оборони, час битви, від якої залежить доля держави й людей, а не час вкидів, яких від України очікує лише Росія. Я вважаю, що зараз вибори не на часі. І якщо потрібно поставити крапку в тій чи іншій політичній суперечці й далі працювати лише в єдності, то в державі є структури, які здатні ставити крапки й давати суспільству всі необхідні відповіді. Щоб не залишалося простору для конфліктів і чужої гри проти України», – сказав глава держави у вечірньому відеозверненні 6 листопада.
Російський удар «Іскандером-М» по бійцях 128-ї ОГШБр: розповідь жителів селища Зарічне
Що кажуть жителі Зарічного про російський удар «Іскандером-М»? Кореспонденти Радіо Свобода опитали людей.
- 3 листопада 2023 року російські війська поцілили ракетою у бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, які в Зарічному на Запоріжжі зібралися для нагородження. Загинули та отримали поранення військові.
- Втратили 19 бійців – повідомили 6 листопада у 128-мій окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді, вперше прокоментувавши наслідки того російського ракетного удару.
- 4 листопада голова Запорізької ОВА Юрій Малашко заявляв, що через удар військ РФ ракетою по Зарічному 3 листопада поранень зазнали 9 місцевих жителів – 4 чоловіків та 5 жінок.
- Управління стратегічних комунікацій ЗСУ підтвердило, що 3 листопада в Запорізькій області війська РФ вдарили ракетою «Іскандер-М» по особовому складу 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також є поранені.
- У ДБР заявили, що «проводяться слідчі дії для встановлення обставин, які призвели до трагедії. Ініційовано службове розслідування дій військових посадових осіб, які організували захід до дня «Ракетних військ і артилерії» поблизу лінії фронту».
-
Дуже багато крові...
Олександр Панченко – депутат місцевої селищної ради. В його родині постраждало четверо: його дружина (вчителька української мови та літератури у місцевій школі), її сестра та батьки. Приліт, каже Панченко, стався біля будинку батьків його дружини.
Найважчі дружина і сестра. Їх уже прооперували в одній з лікарень Запоріжжя. За слова Олександра Панченка, попередньо 5 будинків в селищі знищені так, що не підлягають відновленню, ще майже 30 зазнали руйнувань. Також постраждали багатоквартирні будинки, пошкоджено десь 90 квартир...
– Ми з дружиною у квартирі живемо. А її мама живе на верхній вулиці – як раз, навпроти їхнього домку ракета і впала. А мама її попросила, аби вони помогли їй по господарству допомогти. І вона з сестрою пішла туди. У дворі вони скубли качок. І прилетіла ракета.
Осколкові поранення вони всі отримали.
Моя дружина найбільше постраждала. У неї перебиті, відкриті переломи осколкові, руки і ноги. Руку, слава Богу, спасли там. Судинні хірурги добрі попалися. Багато крові було втрачено...
Під Києвом загинув помічник Залужного – головнокомандувач ЗСУ підтвердив
Внаслідок вибуху гранати в селі Чайки на Київщині загинув військовослужбовець, повідомила пресслужба Національної поліції.
«За попередньою інформацією, внаслідок підриву гранати загинув 39-річний військовослужбовець. Його 13-річний син важко травмований. Хлопець перебуває під наглядом лікарів», – написали правоохоронці.
Згодом головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний підтвердив факт гибелі військовослужбовця, який був його помічником.
«Невимовний біль і важка втрата для Збройних сил України і для мене особисто», – йдеться у повідомленні.
Залужний повідомив, що 6 листопада «за трагічних обставин у свій день народження у родинному колі загинув його помічник і близький друг, майор Геннадій Частяков».
«В одному із подарунків спрацював невідомий вибуховий пристрій. У Геннадія залишилися дружина та четверо дітей. Мої глибокі співчуття родині», – додав головнокомандувач ЗСУ.
«На місці тривають слідчі дії. Провадження відкрито за двома статтями — а фактом загибелі людини та незаконного поводження з боєприпасами. Син живий. Він перебуває у лікарні, йому надається допомога», – зазначила в коментарі Радіо Свобода підтвердила речниця Національної поліції України Олена Бережна.
Водночас, речниця Міністерства внутрішніх справ Мар’яна Рева в коментарі Радіо Свобода підтвердила, що основна попередня версія, яку розглядає слідство – це необережне поводження з боєприпасами, бо Чистякову подарували бойові гранати на день народження.
У ЗСУ підтвердили ураження ракетоносія «Аскольд» у Криму
Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України підтвердило ураження російського ракетоносія «Аскольд» в окупованому Криму.
«Підтверджено. Російський ракетоносій «Аскольд» – найсвіжіший корабель проєкту «Каракурт» із технологією «стелс» отримав пошкодження внаслідок ураження ЗСУ морської та портової інфраструктури заводу «Залив» у тимчасово окупованому Криму», – йдеться у повідомленні СтартКому ЗСУ.
За наявною у СтратКома інформацією, корабель отримав «значні ушкодження» та, можливо, не підлягає ремонту.
«Збройні Сили України повторюють, що Крим – це Україна. А росіяни не сховаються ніде», – наголосили у СтратКомі.
У Збройних силах України також повідомили, що 4 листопада пошкодили суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму.
Командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук додав, що на території заводу стояв один із «найсучасніших» кораблів ЧФ РФ – носій крилатих ракет «Калібр». Згодом стало відомо, що йдеться про корабель «Аскольд», який, за даними української сторони, ще навіть не був взятий до складу флоту.
Чому стала можливою трагедія у 128 бригаді: слідство, командування, військові
19 загиблих бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади станом на 6 листопада; пошкоджено 30 будинків. Такі підсумки ракетного удару, якого російські війська завдали 3 листопада у Запорізькій області під час шикування особового складу бригади. Президент України Володимир Зеленський назвав це «трагедією, якої можна було уникнути». Те, що сталось, сколихнуло українське суспільство: багато хто каже, що втрати невиправдані, та закликає покарати відповідальних за те, що людей зібрали в одній точці. 6 листопада на Закарпатті оголосили триденну жалобу. Що і за яких обставин сталося поблизу фронту, та якими будуть наслідки трагедії, – з'ясовували Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Неофіційні фотографії та відео з місця трагедії у Запорізькій області почали ширитися соцмережами 4 листопада. Тіла бійців біля палаючих автомобілів, калюжі крові.
«Тупо «двісті», усі «двісті» пацани», – людина, яка це все фільмує, ніяк не може перевести подих.
Нагородження, «Іскандер», комбриг
3 листопада російські війська вдарили по приватному сектору у Запорізькій області, де відбувалося урочисте нагородження бійців (цього дня відзначають День ракетних військ та артилерії, День інженерних військ).
Цю версію з соцмереж підтвердило джерело «Української правди» у МВС 4 листопада, а вже 6 листопада інформацію про проведення заходу до Дня ракетних військ зафіксувало у своїй заяві про розслідування Державне бюро розслідувань.
За декілька годин після цієї публікації про ракетний удар повідомили і в ЗСУ.
«Третього листопада на Запорізькому напрямку… противник… вдарив ракетою «Іскандер-М» по особовому складу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, внаслідок чого загинули військовослужбовці, також поранення різного ступеня важкості отримали й місцеві жителі», – зазначили у ЗСУ і додали, що триває з’ясування обставин...
Експрезидент Чехії Земан назвав дружбу з Путіним своєю головною помилкою
Колишній президент Чехії Мілош Земан заявив, що вважає дружнє ставлення до російського лідера Володимира Путіна найбільшою помилкою у своїй політичній карʼєрі. Про це політик розповів в інтервʼю чеському телеканалу Nova.
«Я повністю помилявся щодо Володимира Путіна, тому що тільки нерозумна людина могла зробити таку трагічну помилку, як вторгнення в Україну», – заявив 79-річний політик у відповідь на запитання про свою найбільшу невдачу під час президентства. Він перебував на посаді з 2013 до березня 2023 року.
Земан був першим чеським президентом, обраним на всенародних виборах. Його називали другом Володимира Путіна. У 2015 році, після російської окупації Криму, він, на відміну від інших західних лідерів, приїхав до Москви на військовий парад 9 травня.
У жовтні 2017 року політик заявив, що Київ міг би отримати від Москви фінансову компенсацію за Крим та закрити це питання. Через два роки він повторив свою думку, зазначивши, що вважає, що ніякий уряд у Москві не погодиться повернути Крим Україні. (Зовнішню політику в Чехії визначає кабінет міністрів, висловлювання президента фактично є його приватною думкою).
Вибори і війна: чому Україна має готуватися до виборів і чи можливо їх провести
Наприкінці жовтня 2023 року в Україні мали б відбутися чергові парламентські вибори, а навесні наступного року – президентські. Однак через війну та режим воєнного стану усі вибори перенесли на невизначений час. Систематичні, конкурентні та чесні вибори є фундаментальними засадами демократії, але чи можливе таке волевиявлення під час повномасштабного вторгнення?
«Голос Америки» зібрав думки експертів про те, як і коли Україна зможе провести наступні вибори.
У статті використані матеріали з дискусії в Інституті миру (USIP) «Розширення демократичного та електорального прогресу України під час війни».
Питання про перенесення українських виборів обговорюють в міжнародній спільноті ще з кінця травня. Після того, як в одному з інтервʼю президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявив, що Україна має організувати вибори попри війну, бо до цього зобовʼязує статут Ради Європи, про це регулярно заговорили українські та міжнародні ЗМІ.
У своїй програмі популярний американський блогер Такер Карлсон, який часто критикує допомогу Україні, висловив сумнів у тому, що Україна є демократією і назвав Зеленського «демагогом», який використав війну, щоб отримати абсолютну владу.
Водночас і дружні до України політичні діячі теж висловлювали стурбованість перенесенням виборів. У серпні під час візиту до Києва сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні наступного року мають відбутися, навіть в умовах війни. На його думку «вільні та чесні вибори, навіть під час нападу» на Україну, можуть продемонструвати, чи змінилась країна в питанні корупції.
Однак головний радник та старший директор Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Пітер Ербен наполягає: демократичні країни, які є партнерами України не тиснуть на неї у питанні проведення виборів.
«Вони дуже чітко заявили про свою позицію, що Україна проведе вибори тоді, коли будуть умови для проведення справді демократичних виборів», – говорить Ербен.
Прихильники проведення виборів під час війни мають свої аргументи. По-перше, вони вважають, що Україна має довести, що залишається демократичною державою і не перетворюється на авторитарний режим з концентрацією влади в одних руках.
По-друге, вказують на те, що наступного року в Росії відбудуться президентські вибори і тому Володимиру Зеленському також потрібно знову «легітимізувати» свій статус.
По-третє, звертають увагу на те, що склад українського парламенту обʼєктивно не відповідає реаліям, адже якісь депутати виїхали за кордон, а частина партій, які перебували від впливом Росії, тепер взагалі заборонені.
Крім цього, прихильники виборів наводять досвід інших країн, які проводили вибори, перебуваючи у стані війни. Зокрема, йдеться про США під час Другої світової, Афганістан та Ірак.
Закон про правовий режим воєнного стану прямо забороняє проведення виборів. Однак положення Конституції України залишають поле для дискусій. Безпосередньої заборони там немає, але вона передбачає, що виборчі права можуть обмежуватися в умовах воєнного стану і автоматично продовжує роботу Верховної Ради, якщо її повноваження закінчилися до скасування воєнного стану.
Ексдепутат міськради в Миколаєві засуджений до 15 років за намір створити «МНР» – СБУ
Колишній депутат міської ради Миколаєва засуджений до 15 років увʼязнення за співпрацю з Росією, повідомила 6 листопада СБУ.
Суд ухвалив, що колишній депутат був завербований на початку вторгнення та збирав для російських військових і спецслужб розвідувальні дані. Також політик планував створити так звану «Миколаївську народну республіку» та звернутися до Володимира Путіна з проханням про «приєднання» до Росії. Натомість йому обіцяли посаду у місцевій окупаційній адміністрації.
На підставі зібраних доказів суд визнав чоловіка винним за чотирма статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
- ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України);
- ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору);
- ч. 2 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України).
Колишній депутат був затриманий на початку літа 2022 року, його імʼя СБУ не називає.
На фронті відбулося 57 бойових зіткнень упродовж доби – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 6 листопада на фронті відбулося 57 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав 10 авіаційних ударів, здійснив 24 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. На жаль, є поранені серед цивільного населення», – ідеться в повідомленні.
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається складною, констатують у Генштабі.
«На Бахмутському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії біля Богданівки та Хромового Донецької області, де наші захисники відбили три атаки... На Авдіївському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах населених пунктів Степове, Авдіївка, Тоненьке Донецької області. Тут Сили оборони відбили девʼять атак... На Мар’їнському напрямку окупанти вели безуспішні штурмові дії в районах Красногорівки та Мар’їнки Донецької області, де Силами оборони відбито 18 атак», – ідеться у зведенні.
Понад 100 британських компаній визнали порушення санкцій проти Росії – FT
127 британських компаній станом на травень 2023 року добровільно повідомили урядові Великої Британії про порушення санкцій щодо Росії. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на відповідь Міністерства фінансів Великої Британії.
Видання зазначає, що для компаній, які визнали порушення та співпрацюють зі слідством, британська влада знижує штрафи.
Співрозмовник Financial Times, близький до управління зі здійснення фінансових санкцій (OFSI), заявив, що відомство не намагається «невиправдано» карати компанії за помилки та бере до уваги різні помʼякшувальні чинники.
За порушення британських санкцій компаніям може загрожувати попередження, штраф чи кримінальне переслідування.
Через російський обстріл підприємства на Херсонщині постраждали троє людей – ОВА
У Херсонській обласній військовій адміністрації повідомили, що у понеділок війська РФ вчергове атакували регіон, є поранені.
«Російська армія вкрила вогнем підприємство у Зеленівці Херсонської громади. Постраждали троє людей. Двох потерпілих доставили до лікарні. Зараз медики надають їм допомогу. Внаслідок обстрілу 44-річний чоловік втратив частину ноги. Його стан оцінюють як середньої тяжкості. У 74-річного місцевого жителя – мінно-вибухова травма. Лікарі на місці надали допомогу 55-річному чоловікові. У нього – опіки спини 1-2 ступеню», – йдеться в повідомленні.
Минулої доби через обстріли військ РФ на Херсонщині, за даними ОВА, постраждали восьмеро людей. Як повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, напередодні армія РФ випустила по населених пунктах Херсонської області 87 авіабомб – це найбільша кількість за весь час війни.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску з Україною
Польські перевізники заблокували рух вантажівок на трьох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, повідомляє 6 листопада кореспондентка Радіо Свобода.
Ідеться про пункти пропуску «Гребенне – Рава-Руська», «Корчова – Краківець», «Дорогуськ – Ягодин». З технічних причин у Корчові підприємці перекрили лише вʼїзд до України, на двох інших пунктах, за словами організаторів, заблокований і вʼїзд, і виїзд.
Польські підприємці оголосили страйк через надмірну конкуренцію після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС. За словами організаторів страйку, його учасники пропускатимуть гуманітарні і військові вантажі, автобуси та приватний автотранспорт. Блокада стосується тільки вантажівок.
Польські перевізники вимагають відновити надання дозволів для українських колег.
«Ми не вимагаємо невідомо чого, ми хочемо повернення до нормальності, як було перед війною, до тих 160 тисяч дозволів, а не так, як зараз, – польський кордон станом на сьогодні вже перетнуло 880 тисяч українських вантажівок. Це величезна кількість. Переважно ці машини приїжджають порожні, беруть товар у Польщі і везуть по цілій Європі. Забирають нашу роботу», – каже учасник блокади кордону Бартош Ясінський.
Також активісти вимагають вилучити польські машини з української електронної черги «єЧерга» і створити для них окрему, пропускати порожні вантажні автомобілі польських перевізників поза чергою на всіх пунктах пропуску та отримати доступ до системи «Шлях».
ЮНЕСКО засуджує атаку військ РФ по Одесі, внаслідок чого постраждав художній музей
Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) засудила чергову атаку військ РФ по Одесі, внаслідок чого було пошкоджено будівлю Національного художнього музею.
«Художній музей в Одесі, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вчора ввечері знову постраждав унаслідок російського удару. ЮНЕСКО рішуче засуджує атаку. Культурні об’єкти мають бути захищені відповідно до міжнародного права», – йдеться в повідомленні ЮНЕСКО у твітері.
Музей на своїй Facebook-сторінці раніше повідомив, що саме сьогодні установі виповнюється 124 роки.
Внаслідок ракетного удару російських військ по центру Одеси в ніч на неділю в будівлі Художнього музею пошкоджено стіни, вибито деякі віконні рами та скло, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, музей розташовується в зоні захисту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Також, за даними влади, через нічну атаку армії РФ в Одесі поранені 5 людей.
Путін може залишитись президентом РФ до 2030 року – ЗМІ
Володимир Путін вирішив залишитися на посаді президента Росії і балотуватиметься на майбутніх президентських виборах, перемога на яких забезпечить продовження його повноважень до 2030 року. Про це пише агенція Reuters із посиланням на шість неназваних джерел.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у відповідь на публікацію заявив, що Путін не оголошував про своє рішення балотуватися і самі вибори ще не призначені.
За законом, Рада Федерації має визначити дату виборів у першій половині грудня, самі ж вибори, ймовірно, пройдуть 17 березня. Путін раніше говорив, що оголосить про своє рішення після офіційного призначення виборів.
Джерела Reuters однак стверджують, що про рішення Путіна вже відомо у Кремлі, і радники зараз готують план його передвиборчої кампанії.
Рішення Путіна, як стверджують джерела, пов’язане з тим, що він розглядає нинішні події, включаючи війну в Україні, як конфлікт Росії із Заходом і відчуває, що йому необхідно «провести Росію через найнебезпечніший за кілька десятиліть час».
Путін уперше став президентом у 2000 році і залишається ним уже чотири терміни (з перервою на 2008-2012 рр). Балотуватися на п’ятий термін йому дозволяють ухвалені за ініціативою самого Путіна поправки до Конституції. Як зазначає Reuters, вже зараз Путін править країною довше, ніж будь-хто за останні сто років, за винятком Йосипа Сталіна.