Правозахисники пропонують владі механізм звільнення утримуваних у РФ цивільних українців
Українські правозахисники з Центру громадянських свобод та Координаційного штабу поводження з військовополоненими запропонували українській владі механізм для повернення утримуваних Російською Федерацією цивільних громадян України.
Запропонована ними Стратегія звільнення цивільних ґрунтується на Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання.
«Перший крок – звернення до влади РФ. Так вимагає саме ця конвенція. Тобто українська влада має почати комунікацію з Росією. Ми розуміємо, наскільки це рішення є непростим, але іншого варіанту ми не бачимо. Другий крок – у разі відмови вимагати створення міжнародного арбітражу. Знову ж, так вимагає конвенція, це є обов’язкові кроки. Якщо протягом шести місяців Росія не погоджується на країну, яка буде виконувати функції арбітражу, то Україна отримає право звернення до Міжнародного суду ООН. Ось це може зробити тільки українська влада», – пояснив доктор політичних наук, член експертної ради Центру громадянських свобод Михайло Савва.
Зараз Росія незаконно утримує понад 7000 цивільних на окупованих територіях та на території РФ. За два роки повномасштабного вторгнення Україні було передано під час обмінів військовополоненими 160 цивільних заручників. Однак із такими темпами може знадобитися близько 100 років, щоб звільнити всіх.
У Куп’янську чоловік підірвався на міні – влада
У Куп’янську у результаті підриву на міні загинув місцевий житель, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у телеграмі.
У м. Куп’янськ на своєму городі на невідомому вибуховому пристрої (попередньо міна «пелюстка») підірвався 43-річний чоловік», – розповів голова ОВА.
За даними Синєгубова, чоловік помер по дорозі до лікарні.
За даними ДСНС, станом на грудень 2023 року в Україні від початку повномасштабної війни через підрив на мінах або інших вибухонебезпечних предметах загинули 277 людей. Крім того, поранень зазнали 608 людей, із них – 74 дитини.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Кількість загиблих унаслідок нічного обстрілу Вінниччини зросла до двох – влада
Кількість загиблих на Вінниччині внаслідок російського удару, завданого пізно ввечері 14 березня, зросла до двох, жінка померла в лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Борзов.
«Вночі окупанти завдали удару по житлових будинках. Госпіталізовано було четверо осіб. Одна людина загинула на місці. Щойно стало відомо, що в лікарні померла жінка», – йдеться у повідомленні.
Також Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила, що проводить рятувальну операцію на місці удару безпілотника.
«Дві людини врятовано та передано працівникам екстреної медичної допомоги, тіло однієї людини було деблоковано з-під завалів рятувальниками», – повідомила вранці 15 березня ДСНС.
Рятувальники додали, що в Тульчинській громаді, через падіння уламків БПЛА пошкоджено ще один житловий будинок. Двоє людей отримали травми та госпіталізовані до лікарні.
Раніше голова ОВА повідомляв, що на Вінниччині є влучання БПЛА у житловий будинок. Тоді було відомо про трьох постраждалих.
Війська РФ з різних видів озброєння атакують як прифронтові, так і більш віддалені регіони України. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні проти України
Російські війська за час повномасштабного вторгнення в Україну втратили близько 428 420 своїх військових, зокрема 580 осіб – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу станом на ранок 15 березня.
У Генштабі ЗСУ також навели дані про втрати російської техніки:
- танки ‒ 6758 (+1 – за останню добу)
- бойових броньованих машин – 12949 (+11)
- артилерійських систем – 10580 (+15)
- РСЗВ – 1017
- засоби ППО – 717
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8254 (+34)
- крилаті ракети – 1920
- кораблі /катери – 26
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 13993 (+34)
- спеціальна техніка – 1711 (+3)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. 25 лютого президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Це підтвердив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. 14 березня на пресконференції він повідомив, що Росія втратила в Україні понад 350 тисяч військових загиблими і пораненими.
Бєлгородська область РФ зранку 15 березня перебуває під обстрілом
Російський Бєлгород і прикордонна з Україною область зранку 15 березня знову опинилася під обстрілом, у соцмережах публікують відео пожежі в машині та фото розбитих вікон.
Міністерство оборони РФ заявило, що сили протиповітряної оборони збили сім реактивних снарядів. Раніше губернатор В'ячеслав Гладков повідомив, що з Бєлгородської області з небезпечних районів евакуйовані близько 400 людей.
Під обстрілом 15 березня перебуває і прикордонне місто Грайворон, вказує «Радар Бєлгород».
З Калузької області повідомляють, що зранку безпілотники намагалися атакувати нафтопереробний завод. Губернатор Владислав Шапша інформує про збиття чотирьох дронів.
Про небезпеку повітряної атаки повідомляли також у Липецькій та Воронезькій областях РФ.
Жителі Бєлгорода повідомляли про вибухи в центрі міста 14 березня. Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков заявляв про двох загиблих у регіоні в четвер та госпіталізацію ще кількох жителів. Ще п’ятеро людей, за твердженнями влади, постраждали під час обстрілу Грайворонського району.
На фронті відбулося 76 бойових зіткнень за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 14 березня на фронті відбулося 76 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. За цими даними, найбільше атак сили РФ здійснили на Новопавлівському (24), Авдіївському (20) та Лиманському (16) напрямках.
«Загалом ворог завдав 16 ракетних та 130 авіаційних ударів, здійснив 65 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Уночі російські окупанти атакували Україну, застосувавши 27 БпЛА типу Shahed. Силами та засобами протиповітряної оборони України всі ударні дрони було знищено», – вказано в ранковому зведенні.
За даними Генштабу, впродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по чотирьох районах зосередження особового складу противника.
«Ми всі опинилися під завалами». Історія порятунку, яка увійшла до фільму «20 днів у Маріуполі»
Історія родини Повненьких – одна з тих, що увійшла до оскароносного документального фільму «20 днів у Маріуполі». У стрічці зафіксований момент порятунку 15-річного Івана Повненького. Через російський обстріл пожежної частини, ідеться у фільмі, хлопець, а також його батько й мати опинилися під завалами. Іванові пощастило найменше – обидві його ноги притиснули залізобетонні плити. Щоб їх підняти, знадобилося кілька годин, маріуполець отримав тяжкі травми. Хлопець переніс численні операції і лікується у США.
Що пережила ця родина під час війни, у якому стані зараз Іван та що допомагає не занепадати духом – про це Радіо Свобода розповів його батько, працівник Головного управління ДСНС України у Донецькій області Максим Повненький
Медведєв закликав до повної ліквідації української держави – ISW
Колишній президент РФ Дмитро Медведєв, який нині є секретарем Ради безпеки Росії, виступив у телеграм-каналі з так званою «формулою миру», що передбачає повну ліквідацію української держави та поглинання її Російською Федерацією. На це у новому звіті 15 березня звертають увагу експерти американського Інституту вивчення війни (ISW).
Вони вказують, що вимоги Медведєва не є новими, а радше представляють реальні наміри Кремля щодо Києва, які «не залишають місця для переговорів з іншою метою, крім встановлення точних умов повної капітуляції України».
«Формула миру» Медведєва чітко і жорстоко висловлює те, чого Путін і Кремль давно вимагали в дещо помʼякшених фразах: мир для Росії означає кінець України як суверенної та незалежної держави будь-якого роду з будь-якими кордонами. Тим, хто виступає за тиск на Україну, щоб вона вступила в переговори з Росією, було б добре зважати на цю позицію Росії, яка постійно повторюється», – відзначають експерти.
У перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року російський президент Володимир Путін назвав цілями Москви повну «демілітаризацію» (позбавлення України всіх її військових можливостей і можливостей самооборони) і «денацифікацію» (повну зміну режиму).
Боррель у США: найближчі місяці будуть вирішальними для війни РФ проти України
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель під час свого візиту до США попередив, що найближчі місяці будуть вирішальними для війни Росії проти України, і закликав союзників терміново надати допомогу Києву.
«Цієї весни, цього літа, до осені буде вирішене питання війни в Україні», – сказав Боррель журналістам 14 березня.
«Наступні місяці будуть вирішальними. Багато аналітиків очікують великого наступу Росії цього літа, і Україна не може чекати результатів виборів у США», – додав він.
Боррель сказав, що на всіх своїх зустрічах він наголошував на наслідках перемоги Росії в Україні, зокрема на тому, що президент РФ Володимир Путін не зупиниться на досягнутому.
За словами голови дипломатії ЄС, в допомозі Україні «все, що потрібно зробити, має бути зроблено швидко».
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Спікер Палати представників Майк Джонсон відкидає схвалений Сенатом 13 лютого законопроєкт, але допускає голосування за «нову пропозицію, що зʼявилася в Палаті представників». За даними CNN, завершити пропозицію і досягти консенсусу можуть наприкінці березня або у квітні.
Посол США: занепокоєння щодо зв’язків Угорщини з Росією «не можна ігнорувати»
Посол США в Угорщині Девід Прессман 14 березня застеріг Будапешт через розширення його відносин із Росією і заявив про «законне занепокоєння щодо безпеки» у промові з нагоди 25-ї річниці вступу Угорщини в НАТО.
За словами Прессмана, хоча Угорщина є давнім другом і союзником, вона робить речі, які підривають довіру і дружбу, а ці його занепокоєння поділяють союзники Угорщини по НАТО, і їх «не можна ігнорувати».
Занепокоєння зосереджується на уряді, «який клеймить і ставиться до Сполучених Штатів як до «супротивника», водночас ухвалюючи політичні рішення, які все більше ізолюють його від друзів і союзників», – сказав Прессман на ювілейному заході, організованому посольством США.
США «не можуть ігнорувати спікера Національної асамблеї Угорщини, який стверджує, що війна Путіна в Україні насправді «ведеться Сполученими Штатами», сказав Прессман. «Ми не можемо зрозуміти або погодитися з тим, що прем’єр-міністр визначає Сполучені Штати як «головного супротивника» Угорщини».
За словами посла, союзники Угорщини попереджають про небезпеку «тісних відносин Угорщини з Росією», і якщо це політичне рішення Угорщини, «тоді ми повинні вирішити, як найкраще захистити наші інтереси в питанні безпеки».
Він нагадав, що Угорщина відкрито закликала Сполучені Штати й інших союзників припинити військову підтримку України нібито для припинення вогню і початку мирних переговорів.
«Сполучені Штати також хочуть миру. Ми хочемо, щоб ця війна закінчилася. Але пропозиція Угорщини не відповідає дійсності», – сказав дипломат.
Прессман наголосив, що Сполучені Штати продовжують прагнути до діалогу з урядом Угорщини і хочуть відносин, заснованих на «демократичних цінностях, спільній безпеці й процвітанні». За його словами, керівництво США вирішило, що воно хоче покращити відносини, але уряд Угорщини ще не погодився з цим.
Раніше цього тижня Прессмана викликав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після того, як президент Джо Байден прокоментував зустріч угорського прем’єра Віктора Орбана з колишнім президентом США Дональдом Трампом у його маєтку.
За словами Байдена, Орбан «дав зрозуміти, що він не вірить, що демократія працює».
Сійярто заперечив, що Орбан коли-небудь таке говорив, додавши, що Будапешт «не зобов’язаний терпіти таку брехню від будь-кого, навіть якщо ця людина є президентом Сполучених Штатів Америки».
Відносини далі погіршилися, коли радник США з національної безпеки Джейк Салліван відмовився відкликати заяву Байдена і додав, що він із занепокоєнням спостерігає за тим, як уряд Угорщини атакує демократичні інститути.
13 березня Сійярто відповів на це у Facebook, написавши, що уряд США «продовжив свою кампанію брехні проти Угорщини». Він сказав, що Демократичній партії США «важко пережити той факт, що посеред прогресивного ліберального моря Європи все ще є острів, де ми з гордістю проголошуємо: ні війни, ні гендеру, ні міграції».
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярта неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України.
Влада США висловлювала незадоволення тим, що прем’єр-міністр Віктор Орбан продовжує підтримувати теплі стосунки з Москвою, незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Відносини між Будапештом і Вашингтоном загострилися через зволікання Угорщини з ратифікацією вступу Швеції в НАТО.
Одна людина загинула, четверо поранені на Вінниччині через російський удар – влада
На Вінниччині внаслідок російського удару ввечері 14 березня загинула одна людина, четверо – поранені й перебувають у лікарні, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Борзов.
«На місці події працюють усі служби. Тривають роботи по розбору завалів. Подробиці згодом», – написав він у телеграмі.
Раніше голова ОВА повідомляв, що на Вінниччині є влучання БПЛА у житловий будинок. Тоді було відомо про трьох постраждалих.
Повітряні сили ЗСУ ввечері 14 березня повідомили про рух «шахедів» на Тернопільщині, Вінниччині та Хмельниччині.
Війська РФ з різних видів озброєння атакують як прифронтові, так і більш віддалені регіони України. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сумська ОВА про російські обстріли за день: зафіксовано 450 вибухів, поранені 5 людей
Російські війська протягом дня 14 березня здійснили 77 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, поранені п’ятеро людей, повідомила обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 450 вибухів. Обстрілів зазнали Миколаївська, Миропільська, Юнаківська, Хотінська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Шалигинська, Есманьська, Середино-Будська, Зноб-Новгородська громади», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, люди постраждали в Білопільській і Середино-Будській громаді.
Читайте також: У Сумах з-під завалів дістали третю людину, загиблу внаслідок удару 13 березня – ДСНС
Раніше сьогодні голова Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх в ефірі телемарафону повідомив, що у прикордонній з Росією Сумській області за останні два дні військові РФ здійснили 800 обстрілів – така кількість була у минулому році за пів року.
За його словами, в результаті цих обстрілів за останні два дні більше ніж 15 людей були поранені, троє людей загинули.
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: на Вінниччині БПЛА влучив у житловий будинок, є постраждалі
На Вінниччині є влучання БПЛА у житловий будинок – троє людей постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Борзов.
«На Вінниччині є влучання БпЛА у житловий будинок. Троє людей госпіталізовано. На місці працюють відповідні служби», – написав він у телеграмі.
Повітряні сили ЗСУ ввечері 14 березня повідомили про рух «шахедів» на Тернопільщині, Вінниччині та Хмельниччині.
Війська РФ з різних видів озброєння атакують як прифронтові, так і більш віддалені регіони України. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Президент України Володимир Зеленський після відвідин одного з підприємств оборонно-промислового комплексу заявив, що Україна щодня посилює свою «далекобійну силу».
«Я сьогодні зустрічався з працівниками одного з таких підприємств – оборонних. Офіційно про таке не говоримо. І зараз, у час війни, не можемо відкрито показувати все, що ми можемо. Після війни, звичайно, будемо висловлювати нашу вдячність відкрито. Це люди, які знайшли спосіб, як нашій державі посилитися. Суттєво. І з кожним днем ми накопичуємо все більше цієї сили. Такої потрібної сили – такої далекобійної нашої сили», – заявив він у своєму відеозверненні.
Зеленський подякував працівникам оборонного комплексу, які роблять українську зброю, що «проявляє себе на фронті, на морі, в ударах із повітря по російській системі війни».
Раніше український президент зазначав, що Україна продовжує нарощувати виробництво нових видів зброї. Він також назвав «одним із ключових завдань для ОПК» виробництво далекобійних дронів.
Україна намагається наростити власне виробництво озброєння, аби зменшити залежність від поставок західних партнерів. На початку лютого уряд України ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Нова лазерна зброя Великої Британії: «розрізає ціль зі швидкістю світла»
Велика Британія повідомляє про успішну розробку нової лазерної зброї DragonFire. Міністр оборони Грант Шаппс днями опублікував перше розсекречене відео про цю технологію й додав, що цей «лазер розрізає ціль зі швидкістю світла». Подробиці передає «Голос Америки»
Міністерство оборони Великої Британії нещодавно уже повідомляло про роботу над проєктом лазерної зброї DragonFire.
У січні 2024 року відомство заявляло: «Радіус дії DragonFire є секретним, але це зброя прямої видимості, і вона може вражати будь-яку видиму ціль... Точність еквівалентна влученню в монету 1 фунта стерлінгів із відстані в кілометр».
«Цей тип передової зброї має потенціал революціонізувати бойовий простір, зменшивши залежність від дорогих боєприпасів, а також знизивши ризик побічної шкоди», – заявив тоді британський міністра оборони Грант Шаппс.
РФ близько 50 разів запускала по Україні ракети виробництва КНДР – прокуратура
З початку повномасштабного вторгнення Росія випустила по шести регіонах України близько 50 ракет виробництва Північної Кореї, повідомив на пресконференції 14 березня керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков.
За його словами, на Харківщині є один офіційно зафіксований випадок використання ракети типу Hwasong 11 (KN-23/24).
«Ми отримали відповідні висновки національних і міжнародних експертів. Саме цією ракетою окупанти вдарили по Шевченківському району Харкова 2 січня цього року», – наголосив Фільчаков.
Крім того, було зафіксовано ще два випадки, які говорять про те, що армія РФ застосовувала даний вид озброєння 7 лютого по Слобідському району на Харківщині.
«Ця ракета дуже низької якості, – пояснює прокурор. – Вона відрізняється від ракет типу «Іскандер»: має недосконалу систему управління, дальність польоту сягає до 700 кілометрів, у той час як «Іскандер» б’є на відстань до 250 кілометрів. Є багато випадків, коли ця ракета вибухає у повітрі».
Генсекретар НАТО: Росія втратила в Україні понад 350 тисяч військових
Росія втратила в Україні понад 350 тисяч військових загиблими і пораненими, на морі українські удари потопили або вивели з ладу значну частину російського Чорноморського флоту, а в повітрі Україна збиває, зокрема, цінні літаки спостереження, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Він сказав про це на пресконференції з президентом Польщі Анджеєм Дудою в Брюсселі 14 березня.
«Росія платить дуже високу ціну за незначні здобутки», – заявив Столтенберґ.
У Болгарії заявили про успішну доставку БТРів в Україну
Міністр оборони Болгарії Тодор Тагарев заявив, що операція з транспортування БТР в Україну завершилася успішно.
Як повідомляє пресслужба міністерства, 29 січня розпочалося перевезення з БТРів з різних пунктів країни до Софії і тривало 4 тижні.
У болгарському міністерстві зазначають, що перший ешелон із 30 вагонів вирушив в Україну 7 березня, останній ешелон уже відійшов.
«Для виконання логістичної операції з транспортування, завантаження, посилення та маскування бойової техніки було задіяно 26 одиниць спеціальної техніки. До участі в різних етапах залучено 247 військовослужбовців та цивільних», – повідомив Тагарев.
У грудні 2023 року парламент Болгарії подолав вето президента Румена Радева на схвалене раніше постачання бронетехніки в Україну.
22 листопада минулого року парламент країни ратифікував угоду про безоплатне надання Україні 100 болгарських бронетранспортерів. Документ був підписаний МВС Болгарії та Міністерством оборони України в серпні. Згодом Румен Радев ветував це рішення.
Уряд Швеції обіцяє надати 30 млн євро на закупівлю боєприпасів для України
Швеція підтримує чеську ініціативу щодо постачання артилерійських снарядів в Україну та обіцяє надати 30 мільйонів євро для закупівлі боєприпасів, повідомляє уряд країни.
«Україна має велику потребу у боєприпасах, особливо для артилерії. Чехія визначила можливості для закупівлі великої кількості боєприпасів на світовому ринку для передачі Україні. Уряд хоче підтримати Чеську Республіку в цій роботі», – цитує сайт уряду міністра оборони Швеції Пола Йонсона.
Кошти можуть виділити в рамках 15-го пакету військової допомоги для України, втім парламент Швеції спершу має підтримати пропозицію уряду щодо внесення додаткових поправок до бюджету.
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що цього тижня плануються зустрічі з представниками Чехії, на яких вони представлять план поставок боєприпасів до України.
Читайте також: «Війна не чекає»: де Україні взяти снаряди та зброю для нагальних потреб фронту і захисту тилу
Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тисяч снарядів, які можна придбати та доставити в Україну протягом кількох тижнів, «аби лише були кошти». За оцінками видання Financial Times, Прага прагнула зібрати півтора мільярда доларів, щоб оплатити ці боєприпаси.
До ініціативи долучилися близько 15 країн, в тому числі Канада, Данія та Франція.
Україна почала переговори з Латвією щодо безпекової угоди – ОП
Україна розпочала переговори з Латвією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди, повідомив Офіс президента 14 березня.
«Українську делегацію, відповідно до указу президента України, очолює керівник Офісу голови держави Андрій Єрмак. Сьогоднішні переговори провів заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква. До складу делегації також увійшли представники Міністерства закордонних справ, Міністерства оборони, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України тощо. Сторони окреслили зміст угоди, її ключові елементи й тематичні блоки. Було узгоджено графік подальших переговорів», – йдеться в повідомленні.
В Офісі президента нагадали, що Україна на даний час веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, Фінляндією, Латвією, а також з ЄС.
Сім безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією і Нідерландами.