Чарльз ІІІ відзначив річницю угоди з Україною про сторічне партнерство
Король Великої Британії Чарльз ІІІ 16 січня відзначив річницю підписання угоди про сторічне партнерство з Україною.
Він висловив надію, що квітучі відносини між двома країнами є джерелом «надії й моральної підтримки в цей складний час».
«Героїчна стійкість України перед такими жахливими труднощами й болем є надзвичайним прикладом для світу, і я незмінно вражений неймовірною сміливістю, відвагої та витримкою, яку виявляє український народ», – йдеться в зверненні, опублікованому королівською пресслужбою.
Він побажав Україні справедливого та сталого миру, який забезпечить її безпеку, суверенітет і процвітання.
Президент Володимир Зеленський тим часом повідомив про зустріч із міністром юстиції Великої Британії Девідом Леммі – сторони обговорили обговорили ракетні удари Росії по українській енергетиці та посилення захисту від них.
Зеленський подякував Лондону за останній пакет енергетичної підтримки для України «саме зараз, коли це найбільш потрібно».
Також, за його словами, розмова торкнулася ситуації в дипломатії та санкційної політики проти Росії.
«Детально поінформував пана міністра про ситуацію на полі бою та російські втрати. Бачимо також, як Росія активно рекрутує іноземних громадян, зокрема з країн Глобального Півдня, на свою злочинну війну. Має бути більше координації партнерів, щоб таким випадкам запобігати», – додав голова держави.
Леммі заявив, що «мав за честь» зустрітися із Зеленським сьогодні:
«Сьогодні й щодня, ми підтримуємо Україну».
16 січня 2025 року прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та президент України Володимир Зеленський у Києві підписали угоду про сторічне партнерство між країнами.
Документ складається з 14 статей, які, серед іншого, стосуються зміцнення обороноздатності, безпеки та досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО, посилення співпраці у сфері енергетики, у сфері правосуддя та притягнення до відповідальності та протидії іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням, використання потенціалу соціокультурних зв’язків, а також співробітництва з питань міграції.
Також, за словами Зеленського, за угодою, щорічно Україна отримуватиме від Великої Британії військову допомогу на щонайменше 3,6 мільярда доларів.
ЗМІ: Україні можуть запропонувати пришвидшений і обмежений вступ до Євросоюзу
Європейська комісія готує для України план вступу до Європейського союзу за спрощеною процедурою – про це повідомляють агентство Reuters, британське видання Financial Times та американське Politico.
Йдеться про перегляд вимог для вступу нових країн до Європейського союзу та створення двоступеневої системи входження. При цьому в разі спрощеної процедури Київ втратить деякі права, які мають повноцінні члени блоку.
Наприклад, Україна не зможе розраховувати на всеосяжне фінансування з бюджету Євросоюзу та отримає лише обмежений доступ до європейського ринку, також у деяких ситуаціях не матиме права голосу.
Конкретні пропозиції щодо реформ будуть висунуті «в лютому чи березні», протягом цього часу план буде детально опрацьовуватися, сказала Politico комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос.
15 січня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що вступ до ЄС є ключовою гарантією безпеки для України. Reuters нагадує, що вів був попередньо включений в мирний план із 20 пунктів, який обговорювався між Сполученими Штатами, Україною та Європейським союзом.
Неназвані представники Єврокомісії повідомили Financial Times, що членство України в блоці може сприяти згоді Володимира Зеленського на територіальні поступки на користь Росії. За їхніми словами, Зеленський може подати українському народу вступ до ЄС як досягнення.
«Євросоюз не має іншого вибору, окрім як прискорити вступ України до ЄС, проте це відкриє скриньку Пандори, повну політичних і стратегічних ризиків, яких ніхто в Брюсселі до кінця не розуміє», – цитує FT директора європейського відділення аналітичного центру Eurasia Group Муджтабу Рахмана.
Для вступу до блоку також необхідно схвалення національних парламентів 27 держав-членів ЄС. Представники деяких з них вважають, що така ініціатива може підірвати майбутню стабільність блоку, знецінити членство в ньому і викликати невдоволення з боку інших держав-кандидатів.
Також неясно, чи буде застосовна така ж схема для інших кандидатів – Боснії і Герцеговини й Туреччини, які останніми роками дуже слабко просунулися на шляху до виконання всіх вимог на вступ до ЄС.
Раніше про те, що пришвидшений вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року може бути частиною мирного плану, обговорюваного між Києвом, Брюсселем і Вашингтоном, написало видання Financial Times.
Київ наразі ще офіційно не подолав жодного з етапів вступу ЄС, а пришвидшений графік скасує чинний підхід блоку до прийняття нових членів і змусить Брюссель переглянути весь процес, відзначили джерела FT. Вони посилалися на чинну систему поетапного доступу до фондів ЄС, права голосу та переваг, таких як спільна сільськогосподарська політика.
Зеленський: напередодні споживання енергетики було на 18 ГВт, а можливості – на 11 ГВт
Президент України Володимир Зеленський заявив, що у споживання електроенергії було на 18 ГВт, були можливості забезпечити 11 ГВт.
«У нас споживання було велике, десь 18 ГВт споживання, а у нас були можливості десь на одинадцять з чимось. На вчора було так, а в кожному разі щось відновлюється. Конкретно, де відновлюється, говорити не буду, тому що як тільки хтось щось каже про це, або десь щось вилазить в соцмережах, телеграмах, тоді б’ють знову і знову», – сказав він під час пресконференції у Києві з чеським колегою Петром Павелом.
Також президент України зазначив, що до сьогоднішнього ранку декілька систем ППО були без ракет, але Україна вже отримала серйозний пакет допомоги.
«Наприклад, до сьогоднішнього ранку у нас були кілька систем без ракет. На сьогодні я можу сказати про це відверто, тому що сьогодні в мене є ці ракети…Сьогодні, слава Богу, зранку ми отримали серйозний пакет. Зараз це в Україні. Але це дається такими силами, кров’ю, життям людей», – сказав Зеленський.
У цьому контексті він зауважив, що «енергетичний Рамштайн» – це майданчик, на якому треба домовлятися про продовження постачання озброєння, бо «те, що заходить (пакети допомоги), не значить, що завтра у нас закінчилася зима і не значить, що завтра ворог припинив нас бомбити».
Зеленський зауважив, що недостатньо слів про «міцний народ України», треба забезпечувати максимально і захищати його, тому від «Рамштайну» Київ чекає швидких поставок того, що у партнерів є.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. У лютому минулого року у Міненерго заявляли, що за три роки Росія окупувала 18 ГВт генерації, включно з ГЕС, ТЕС та найбільшою в Європі атомною електростанцією – Запорізькою АЕС.
З лютого 2022 року Росія знищила понад половину виробництва електроенергії, генерація Україна впала з 55 до нижче 20 ГВт – такі дані оприлюднювала газета Financial Times у червні 2024 року.
За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України, з початком осені ці атаки посилилися.
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, найскладніша ситуація – Києві та на Київщині. Після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. Він наголосив, що ситуація є найскладнішою за чотири роки.
Президент Чехії: Україні доведеться піти на болючі поступки
Президент Чехії Петр Павел заявив, що Україні доведеться піти на болючі поступки для завершення війни.
«Ми говорили про зміст документів (проєкти мирної угоди - ред.) з президентом. Я вважаю, що Україна зробила дуже багато на шляху до того, щоб рішення було прийнятним. Я вважаю, що там є і низка болючих поступок, які Україна має зробити і готова це зробити за умови, що це приведе до миру», – сказав він на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.
Петр Павел каже, що також докласти «всіх зусиль для того, щоби вся ця робота, яка була пророблена під час підготовки цих документів, не була марною, тому що Росія її одразу відкине».
За його словами, Росія буде відкидати мирні угоди, доки «ми не почнемо тиснути спільно – це як економічний, так і політичний тиск».
Також чеський лідер зазначив, що Європа має взяти більшу відповідальність за європейську безпеку, включно з вирішенням ситуації в Україні
«На жаль, сумний факт, що без США не буде вирішення питання війни в Україні. І це болюче для Європи, що все ж таки ключову роль відіграють Штати. Але це не означає, що Європа і європейські країни мають бути обабіч цих зусиль. Європа має взяти більшу відповідальність за європейську безпеку, включно з вирішенням ситуації в Україні…Деякі проблеми, з якими ми стикаємось, ми маємо могти вирішувати без США з розумінням відповідальності за наше майбутнє», – заявив Павел.
Раніше Петр Павел робив подібну заяву. Зокрема у березні 2025 року він заявив, що в результаті переговорів Україні, можливо, доведеться піти на певні компроміси, в тому числі територіальні.
Президент Чехії перебуває з візитом в Україні. У перший день візиту, 15 січня, Петр Павел відвідав Львів.
Це вже третій його візит до України. У квітні 2023 року, крім Києва, він також відвідав Дніпро, а торік у березні прибув із Молдови до Одеси й звідти продовжив шлях до української столиці. В обох випадках він проводив переговори з президентом Зеленським та іншими українськими посадовцями.
Павел прибув до України менш ніж через тиждень після візиту міністра закордонних справ Чехії Петра Мацінки. Міністр, зокрема, підтвердив своєму українському колезі Андрію Сибізі, що поставки боєприпасів в Україну у рамках чеської ініціативи продовжаться і за уряду прем’єра Андрея Бабіша, але Чехія не вкладатиме туди своїх коштів.
Раніше новий уряд ставив цю ініціативу під сумнів та загалом дотримується стриманішої позиції щодо підтримки України, ніж попередній кабінет Петра Фіали.
Федоров: Міноборони оцифрувало розподіл дронів між підрозділами ЗСУ
Військові підрозділи отримуватимуть безпілотники швидше завдяки цифровому розподілу, повідомив міністр оборони Михайло Федоров 16 січня.
Він назвав швидку логістику засобів ураження ключовим викликом для ефективності підрозділів на полі бою і зазначив, що «ручний» розподіл дронів між частинами спричиняв низку проблем:
«Дублювання заявок, повільна видача, помилки через людський фактор, неактуальні дані. Військові не могли планувати операції без чіткого розуміння термінів отримання БпЛА».
Тепер, додав Федоров, Міноборони запускає «повністю автоматизований» розподіл БПЛА між військовими частинами.
«Шлях дрона від надходження на склад до отримання підрозділом скоротився у 2–3 рази – приблизно до одного дня», – заявив міністр.
За його словами, автоматизація забезпечує якісні дані, які дозволяють:
- бачити заявки підрозділів у реальному часі в єдиній системі
- знати кількість дронів на складах
- формувати наряди на видачу за лічені хвилини
- планувати постачання без затримок та дублювання
Міністр уточнив, що автоматичний розподіл дронів між підрозділами працює на базі SAP – система охоплює весь ланцюг постачання безпілотників, від закупівлі до передачі в підрозділ.
«Для військових це означає швидше постачання й точніше планування. Для держави – прозорий контроль поставок», – пояснив Федоров.
Веховна Рада підтримала призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони 14 січня. Після призначення президент Володимир Зеленський назвав головні пріоритети його роботи на посаді. Зокрема, за його словами, Міноборони має запровадити базовий рівень забезпечення бойових бригад дронами.
Генштаб ЗСУ уточнив ураження заводу «Атлант Аеро» в Таганрозі
Попередній удар українських військ по заводу з виробництва дронів у Таганрозі уразив цехи та адміністративну будівлю, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 16 січня.
«Крім того, уточнено результати удару по підприємству «Атлант Аеро» (м. Таганрог, Ростовська область, РФ). Підтверджено пошкодження цеху кінцевого складання БпЛА, двох виробничих цехів, а також адміністративної будівлі підприємства», – йдеться в повідомленні.
Командування також повідомляє про удар Сил оборони вночі проти 16 січня по складу боєприпасів підрозділу зі складу 76 десантно-штурмової дивізії РФ в Приморську на окупованій частині Запоріжжя. Військові зафіксували влучання в ціль, «масштаби збитків уточнюються».
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження в Приморську. Російське командування про нього не повідомляло.
«Сили оборони України й надалі системно здійснюють заходи, спрямовані на послаблення наступальних спроможностей та воєнно-економічного потенціалу російських окупантів з метою примушення РФ до припинення збройної агресії проти України», – додає Генштаб.
Раніше Військово-морські сили повідомили, що удар по військовому заводу «Атлант Аеро» в Таганрозі знищив його виробничі потужності.
Російська сторона не повідомляла про наслідки атаки на завод. Водночас супутникові фото свідчать, що внаслідок удару знищені кілька будівель на території заводу, зокрема одна, побудована порівняно недавно – на початку минулого року.
СБУ та Військово-морські сили 13 січня повідомили про удар по виробничих корпусах заводу «Атлант Аеро», який розташований у Таганрозі Ростовської області Росії.
Російські медіа з посиланням на очевидців повідомляли про звуки вибухів у Таганрозі рано вранці 13 січня. Міська голова Світлана Камбулова заявляла про пошкодження в місті внаслідок «повітряної атаки». Зокрема, за її даними, постраждали два промислових підприємства – вона не уточнила, які саме.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
У Києві відсьогодні обмежать зовнішнє освітлення – КМДА
У Києві відсьогодні обмежать використання електроенергії на зовнішнє освітлення, повідомляє у телеграмі Київська міська державна адміністрація.
Відповідно до рішення Ради оборони Києва, архітектурно-декоративне освітлення не вмикатимуть, інтенсивність вуличного освітлення знизять до 20% потужності, там, де технічно не можна зробити світло тьмянішим, включатимуть 50% ліхтарів.
Також обмежать декоративну підсвітку будинків, будівель і споруд, рекламних засобів та інформаційних вивісок, додають у КМДА.
Міська влада закликала місцевих жителів ощадливо споживати електроенергію – це допомагає уникнути перевантаження мереж і пришвидшити їх відновлення.
Влада Львівщини також повідомила, що у Львові обмежать зовнішнє освітлення будівель і споруд, а також не вмикатимуть світлову рекламу й вивіски.
15 січня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що усі ОВА та Київська міська військові адміністрації протягом доби мають скоротити споживання електроенергії, зокрема, обмежити зовнішнє освітлення будівель і територій, підсвітку реклами, надлишкове вуличне освітлення.
У грудні місцева влада повідомляла, що у Києві система зовнішнього освітлення столиці працює з урахуванням режиму енергозбереження –вуличне освітлення не вимикається повністю: на окремих ділянках його інтенсивність зменшено до 30%. При цьому, за даними «Київміськсвітло», система вуличного освітлення займає дуже малу частку (менше 1%) загального енергоспоживання столиці.
Уряд у грудні переглянув списки обʼєктів критичної інфраструктури. Як повідомлялось, були вивільнені й додані в загальну мережу 911 МВт електричної потужності. Це рішення, як очікувалось, вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості.
У Кабміні повідомляли, що зі списків прибирали дві категорії – споживачів потужністю менше 100 кВт та обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, але цей перегляд не стосувався опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Через російські обстріли в Нікополі загинули двоє жінок
Двоє жительок Нікополя загинули внаслідок російських обстрілів, повідомляє голова Дніпропетровської області та Міністерство внутрішніх справ 16 січня.
«Росіяни вбили двох людей у Нікополі. Жінки загинули через ворожий артобстріл. Співчуття рідним та близьким», – заявив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, загалом у місті протягом дня постраждали шестеро людей. Зокрема, 65-річна жінка – у «вкрай важкому стані».
«Ще один мешканець, за уточненою інформацією, був травмований вночі. 44-річний чоловік лікуватиметься амбулаторно», – додав очільник області.
МВС уточнює, що постраждали загалом троє чоловіків та троє жінок. Рятувальники надали домедичну допомогу двом місцевим жителькам, евакуювали їх із місця події та передали медикам.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Це проблема всіх Збройних сил». Як Гуляйполе потрапило в облогу армії РФ?
Російській армії не вдається перекинути до Гуляйполя групи закріплення, повідомив речник Сил оборони півдня України Владислав Волошин. Тому бої за місто у Запорізькій області тривають.
Російські військові взяли в облогу Гуляйполе восени 2025-го і планували захопити населений пункт до Нового року. Увечері 15 січня проєкт DeepState повідомив, що армія РФ окупувала приблизно половину Гуляйполя.
Як російським військовим вдалося наблизитися до міста серед степів?
«Вони показали – Україна чинитиме опір». Оборона Донецького аеропорту: 244 дні, які увійшли в історію
«Вони вистояли! Не витримав бетон!» – так в Україні говорять про оборонців Донецького аеропорту. Їх називали «кіборгами», віддаючи належне тій затятості, з якою вони вісім місяців утримували непристосований для оборони об’єкт під постійними обстрілами, відбиваючи атаку за атакою. «Кіборги», як кажуть військові аналітики, показали Путіну, що Україна здатна чинитиме опір агресії Росії.
Більшість оборонців Донецького аеропорту з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року знову пішли на фронт. Багато з них поклали свої голови, обороняючи Україну. Серед них і Руслан Боровик, В'ячеслав Зайцев...
Так склалося, що в Україні є два Дні пам’яті захисників Донецького аеропорту:
- неофіційна дата – 16 січня, яка закріпилися від 2016 року, коли оборонці ДАПу та їхні родини зібралися у Києві на вшанування пам’яті своїх загиблих товаришів,
- і офіційна – 20 січня, встановлена Міністерство оборони та Генштабом ЗСУ.
Армія РФ просунулась у Гуляйполі: план вийти на Оріхів та Запоріжжя?
Армія РФ окупувала приблизно половину Гуляйполя Запорізької області – про це ввечері 15 січня повідомив проєкт DeepState.
Також агресор просунувся на північ від Гуляйполя, на стику Запорізької та Дніпропетровської областей, – очевидно, щоб вирівняти фронт і убезпечити себе від контратак Сил оборони.
На думку оглядача групи «Інформаційний спротив» Костянтина Машовця, у разі захоплення Гуляйполя агресор намагатиметься вийти на напрямок Варварівка – Верхня Терса – Омельник, щоб почати штурм вузла оборони ЗСУ в Оріхові з північного сходу.
Після цього, прогнозує він, російське командування намагатиметься прорватися на Запоріжжя з південного сходу, форсувавши річку Конка.
Машовець зазначив, що російське угруповання «Схід» на напрямку може налічувати 120-125 тисяч осіб особового складу, що відповідає кількості військ на «пріоритетних» для Росії Покровському, Лиманському та Куп'янському напрямках. Водночас оглядач поставив під сумнів здатність агресора масштабно наступати одночасно на декількох напрямках в Україні.
Вранці 16 січня Генштаб ЗСУ повідомив про 30 штурмів армії РФ навколо Гуляйполя. Це другий за активністю напрямок в Україні після Покровського.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Зеленський: Україна «попри все» продовжує працювати з представниками США, заплановані зустрічі
Делегати України продовжують співпрацю з представниками Сполучених Штатів, заявив президент Володимир Зеленський 16 січня.
«Українська команда попри все активно працює з представниками Президента Сполучених Штатів – цими днями заплановані зустрічі наших представників», – заявив він.
За словами Зеленського, українська команда – секретар РНБО Рустем Умєров, голова Офісу президента Кирило Буданов і очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія – зараз прямує до США.
«Ми сподіваємося, що буде більше ясності як щодо тих документів, які ми вже фактично підготували з американською стороною, так і щодо відповіді Росії на всю ту дипломатичну роботу, яка відбувалась», – додав голова держави.
Днями агентство Bloomberg повідомило, що спецпредставник Сполучених Штатів Стів Віткофф та зять президента Трампа Джаред Кушнер планують візит до Москви.
6 січня в Парижі відбулися переговори «Коаліції охочих» щодо плану завершення російської-української війни і гарантій для України. До зустрічі долучились спеціальний представник президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
За підсумками зустрічі була оприлюднена Паризька декларація про «надійні гарантії безпеки для міцного й тривалого миру в Україні», яка, зокрема, передбачає розміщення багатонаціональних сил в Україні після припинення воєнних дій «із запропонованою підтримкою США».
МЗС: участь в енергетичному «Рамштайні» братимуть Свириденко і Шмигаль
У Міністерстві закордонних справ повідомили деталі щодо зустрічі партнерів з підтримки енергетики України.
Як заявив журналістам речник відомства Георгій Тихий, вона пройде в онлайн-форматі.
«Це буде онлайн, запланована участь від української сторони прем’єр-міністра й міністра енергетики», – заявив він.
Тихий додав, що дату зустрічі ще визначають.
Читайте також: Норвегія виділяє Україні близько 17 мільярдів гривень – на енергетику та інші потреби
Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна скликає засідання енергетичного «Рамштайну» на тлі складної ситуації в енергетиці через російські удари та сильне похолодання.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
ВВП України зріс на 2,2% в 2025 році – оцінка Мінекономіки
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства 16 січня оприлюднило попередні оцінки економічного розвитку України протягом попереднього року.
Згідно з ними, у 2025 році реальний ВВП України зріс на 2,2%. Міністерство зазначає, що економіка України протягом року продовжувала працювати в умовах атак на енергетичну інфраструктуру, складної логістики та високих безпекових ризиків:
«Тим не менш, економіка України показала зростання близьке до прогнозованого, яке підтримувалось позитивною динамікою, зокрема, у таких ключових секторах: внутрішня (передусім роздрібна) торгівля; будівництво; переробна промисловість, зокрема, нарощування виробництва продукції оборонного спрямування,фармацевтичної продукції, продукції металургії, будматеріалів та іншої продукції».
Відомство назвало чинники, які підтримували економічну активність у 2025 році:
- програми відновлення та розвитку бізнесу, які фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги: за даними Мінфіну, у 2025 році в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали нових кредитів на суму близько 93,7 мільярда гривень
- зростання споживання домогосподарств в умовах підвищення заробітних плат, що триває; за розрахунками work.ua, середня номінальна зарплата за вакансіями станом на 06.01.2026 зросла на 30,8% (до 27 530 грн) порівняно з 07.01.2025, а середня зарплата за резюме — на 39,9% (до 30 216 грн)
- значні капітальні видатки бюджету на відновлення критичної інфраструктури, житлові програми (єВідновлення, єОселя) та закупівлю вітчизняної продукції оборонно-промислового сектору. Мінекономіки посилається на дані Держказначейства, за якими на 1 грудня 2025 року капітальні видатки зведеного бюджету зросли на 17,3% порівняно з 1 грудня 2024-го; за даними Укрфінжитла, у 2025 році за програмою єОселя надано пільгові іпотечні кредити на суму понад 14,8 мільярда
Також, додає Мінекономіки, в 2025 році фіксували зростання ролі видів діяльності з вищою доданою вартістю. Зокрема, за даними Держстату, за 11 місяців 2025 року у структурі реалізації промисловості частка машинобудування зросла до 9,1% порівняно з 5,7% у 2021 році.
Читайте також: Мінфін: Україна отримала 2,3 млрд євро в рамках Ukraine Facility
«Спостерігалось і зростання завантаженості виробничих потужностей у промисловості. За даними Держстату станом на 01.10.2025 найвищий рівень завантаженості фіксувався у фармацевтичному виробництві, виробництві меблів, обробленні деревини, харчовій та текстильній промисловості», – йдеться в повідомленні.
Також міністерство називає фактори уповільнення динаміки економічного зростання:
- масовані ракетні атаки Росії по об’єктах електрогенерації та, вперше за роки повномасштабної війни, по інфраструктурі добування газу
- нижчий урожай окремих культур через несприятливі погодні умови
- логістичні складнощі, припинення транзиту природного газу трубопровідним транспортом, а також звуження попиту, зокрема, з боку сільського господарства
У жовтні Національний банк спрогнозував, що інфляція знизиться до 9,2% за підсумками 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% наприкінці 2027 року.
За підозрою у фінансуванні ЗСУ – в РФ затримали директора компанії зі структури «Росатома»
Директор із капітального будівництва «Атомбудекспорту» (компанія зі структури «Росатома») Михайло Щербак затриманий за підозрою у фінансуванні Збройних сил України, повідомив близький до російських силовиків телеграм-канал Shot.
У пресслужбі компанії «Росатом» підтвердили офіційній інформагенції ТАСС, що Щербака підозрюють у фінансуванні ЗСУ.
«Стосовно співробітника Михайла Щербака компетентні органи проводять слідчі дії, їм надається необхідне сприяння», – передає «Інтерфакс» із посиланням на заяву державної корпорації.
Офіційно про затримання Щербака не повідомлялося.
Литва звинувачує ГРУ в організації підпалу інфраструктури компанії, яка постачає продукцію Україні
Генеральна прокуратура та Бюро кримінальної поліції Литви вважають, що спробу підпалів інфраструктури та продукції компанії UAB TVC Solutions здійснили за вказівкою Головного управління Генштабу ЗС РФ (колишнього ГРУ).
«Дані досудового розслідування, проведеного в Литві, дозволяють з достатнім ступенем ймовірності припустити, що спроби диверсій у Шяуляї були здійснені за вказівкою і в інтересах ГРУ РФ», – йдеться в спільному повідомленні генеральної прокуратури та Бюро кримінальної поліції Литви.
Підприємство UAB TVC Solutions, розташоване в місті Шяуляй, виробляє мобільні станції аналізу радіочастотного спектру для української армії. За версією слідства, у ніч проти 17 вересня 2024 року двоє громадян Іспанії збиралися підпалити продукцію компанії, але їм не вдалося це зробити через перехожих. Вони залишили Литву та вирушили до Латвії, де були затримані силовиками.
ВМС звітує про знищення потужностей заводу з виробництва дронів у Таганрозі
Попередній удар по військовому заводу «Атлант Аеро» в Таганрозі знищив його виробничі потужності, повідомляє командування Військово-морських сил 16 січня.
Йдеться про наслідки операції, яку ВМС здійснили за підтримки підрозділу центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки.
«Наразі підтверджено знищення декількох виробничих цехів заводу «Атлант Аэро». Підприємство виготовляло ударно-розвідувальні БпЛА типу «Молнія» та складові до БпЛА «Оріон» для російських військ», – йдеться в повідомленні.
Російська сторона не повідомляла про наслідки атаки на завод. Водночас супутникові фото свідчать, що внаслідок удару знищені кілька будівель на території заводу, зокрема одна, побудована порівняно недавно – на початку минулого року.
Читайте також: На заводі з виробництва дронів у РФ після українського удару знищені кілька будівель – супутникові знімки
СБУ та Військово-морські сили 13 січня повідомили про удар по виробничих корпусах заводу «Атлант Аеро», який розташований у Таганрозі Ростовської області Росії.
Російські медіа з посиланням на очевидців повідомляли про звуки вибухів у Таганрозі рано вранці 13 січня. Міська голова Світлана Камбулова заявляла про пошкодження в місті внаслідок «повітряної атаки». Зокрема, за її даними, постраждали два промислових підприємства – вона не уточнила, які саме.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Міненерго просить до кінця тижня обмежити користування потужними електроприладами
Ситуація в енергосистемі України «залишається складною», заявив на брифінгу 16 січня заступник міністра енергетики Артем Некрасов.
Зокрема, вночі російська армія атакувала енергетичну інфраструктуру в кількох регіонах, повідомив він:
«Внаслідок атак на ранок знеструмлені споживачі у Запорізькій та Харківській областях. Аварійно-відновлювальні роботи тривають усюди, де це дозволяє безпекова ситуація. Найскладнішою залишається ситуація у столичному регіоні. У Києві та на Київщині операторами систем розподілу застосовуються мережеві обмеження».
За твердженням Міненерго, в Києва та Київській області аварійно-відновлювальні роботи тривають цілодобово, попри складні погодні умови. Також зберігаються мережеві обмеження на Одещині, там тривають аварійно-відновлювальні роботи після попередніх ударів.
Читайте також: Будуємо другий рівень захисту на 120 об’єктах, але ситуація в енергетиці може погіршитися – голова Агентства відновлення
У кількох областях діють аварійні відключення через перевантаження обладнання в умовах «дуже високого рівня споживання в морози», повідомив Некрасов.
Він нагадав, що в в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації. Його запровадили для забезпечення злагодженості роботи служб у Києві, регіонах і громадах і для оперативного відновлення пошкодженої інфраструктури. За словами посадовця, відповідні штаби вже розпочали роботу.
«Попри намагання ворога занурити нас у темряву, енергетики продовжують працювати та роблять усе можливе, щоб заживити якомога більшу частину споживачів. Розуміємо, що в умовах вимушених знеструмлень під час сильних морозів складно всім. Тим не менш, дуже просимо максимально зменшити навантаження на енергетичну систему. Будь ласка, обмежте до кінця тижня користування своїми потужними електроприладами», – закликав заступник міністра.
Три чверті українців вважають, що «Україна здатна продовжувати опір» агресії РФ – опитування
Більшість українців (77%) поділяють погляд, що «Росія хоч і просувається, але повільно і з великими втратами, а Україна здатна продовжувати ефективний опір». Більш песимістичну оцінку, згідно з якою «Росія має значні просування і перемоги, а опір України безнадійний» – 12%. Ще 11% не змогли визначитися із своєю думкою, повідомляє Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 16 січня за підсумками опитування, проведеного з 9 до 14 січня 2026 року.
Результати цього опитування також свідчать, що понад дві третини українців (69%) вважають, що Росія хоче насамперед знищити українську націю або здійснити геноцид. «Загалом 83% вважають, що цілі Росії є більш масштабними, а не просто контроль над усім Донбасом», – вказують соціологи.
Яку роль відіграє Іран у війні Росії проти України?
Іран упродовж останніх років був одним із головних постачальників військової техніки для Росії, особливо після того, як Кремль у 2022 році розпочав повномасштабне вторгнення в Україну. Втім, експерти кажуть Радіо Свобода, що нині ця підтримка вже не відіграє ключової ролі у воєнних зусиллях Москви.
Продажі іранських ракет Росії, зокрема ракет протиповітряної оборони та балістичних ракет, з жовтня 2021 року склали 2,7 мільярда доларів США, йдеться у матеріалі агентства Bloomberg від 12 січня з посиланням на неназваного західного посадовця у сфері безпеки.
Обсяги цієї торгівлі Москва публічно не розкриває, а Іран заперечує поставки до Росії.
«Доти, доки між сторонами триває конфлікт, Іран утримуватиметься від надання будь-якої форми військової допомоги будь-якій зі сторін», – заявило постійне представництво Ірану при ООН у травні.
Втім, існують докази протилежного, зокрема, масове використання Росією іранських ударних безпілотників «Шахед» на початковому етапі повномасштабної війни. Однак нині цінність цієї підтримки виглядає значно меншою.
Дрони
«Хоча певні поставки іранських безпілотників усе ще тривали принаймні торік, зокрема, й далі передавали з Ірану новіші моделі, – я вважаю, що пік іранських оборонних поставок до Росії ми вже давно пройшли», – сказала у коментарі Радіо Свобода Ганна Нотте, керівниця євразійської програми Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.
Подібної думки дотримується й аналітик Центру нових євразійських стратегій Руслан Сулейманов.
«Росія більше не є настільки залежною від іранського озброєння, як чотири роки тому. Ті самі безпілотники «Шахед» виробляються на території Росії під назвою «Герань», і… близько 90 відсотків усього виробничого циклу цих дронів уже повністю зосереджено в Росії, без допомоги Ірану», – сказав він.
Повністю читайте тут