Литва, Латвія та Польща координуватимуть протидію гібридним атакам РФ і Білорусі – спільна заява
Голови урядів Литви, Латвії та Польщі підписали спільну заяву про зміцнення співпраці у сфері безпеки зовнішнього кордону Європейського Союзу та реагування на гібридні атаки Росії та Білорусі.
«Учасники зобов’язуються зміцнювати співпрацю з питань безпеки кордонів, а також ефективно запобігати та боротися з незаконною та інструментальною міграцією, контрабандою товарів та іншими формами організованої злочинності, а також гібридними загрозами на зовнішніх кордонах Європейського Союзу, зокрема на суші, на морі та в повітряному просторі. Ця співпраця розвиватиметься в рамках наявної правової бази на двосторонньому рівні та в рамках ЄС», – зазначається у спільній заяві, оприлюдненій 25 лютого.
Країни домовилися зміцнити контакти на рівні радників прем’єр-міністрів з питань національної безпеки, а також створити спеціальні канали для обміну інформацією.
«Циркони», балістика, дрони. Наслідки нічної атаки Росії по Запоріжжю, Харкову, Києву та інших містах
У ніч на 26 лютого російська армія знову масовано атакувала українські міста і регіони, крім найзахідніших областей. Повітряна тривога тривала по всій Україні тривала значну частину ночі.
Повітряні сили повідомляли вночі про крилаті ракети у бік Києва, запущені з півдня і гіперзвукові крилаті ракети «Циркон». Також Росія масовано атакувала тил України дронами. Радіо Свобода збирає інформацію про наслідки.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ російська армія у ніч на 26 лютого атакувала Україну:
- 2 протикорабельними ракетами «Циркон»,
- 11 балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400,
- 24 крилатими ракетами Х-101,
- двома керованими авіаційними ракетами Х-69,
- а також 420 ударними безпілотниками, близько 280 із яких – «шахеди».
Збили
«За попередніми даними, станом на 10:00, протиповітряною обороною збито/подавлено дві протикорабельні ракети «Циркон», чотири балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, 24 крилаті ракети Х-101, дві керовані авіаційні ракети Х-69 і 374 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів», – йдеться в повідомленні.
Влучання
За даними військових, зафіксовано влучання п’яти балістичних ракет і 46 ударних БпЛА на 32 локаціях, а також падіння уламків на 15 локаціях.
Інформація щодо кількох ракет уточнюється, додали в Повітряних силах, попередивши, що атака ще триває.
Унаслідок завданого російськими військами нічного комбінованого удару по Україні є поранені та численні руйнування.
Далі читайте тут
На фронті відбулося 235 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 25 лютого на фронті зафіксовано 235 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора загарбники завдали по території України одного ракетного удару, застосувавши одну ракету, 68 авіаційних ударів, скинувши 222 керовані авіаційні бомби. Крім цього, залучили для ураження 5271 дрон-камікадзе та здійснили 3222 обстріли позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 91 – із реактивних систем залпового вогню… За минулу добу ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження особового складу та один пункт управління БпЛА російських загарбників», – указано в зведенні.
Понад третина боїв зафіксована лише на двох напрямках – Покровському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 57 наступальних дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Молодецьке, Удачне, Новомиколаївка, Муравка, Філія та у бік населених пунктів Білицьке, Гришине, Новопідгороднє, Новоолександрівка й Новопавлівка.
На Гуляйпільському напрямку противник 36 разів намагався йти вперед на позиції наших оборонців, у районах Гуляйполя, Білогір’я та у бік населених пунктів Добропілля, Залізничне, Гірке й Варварівка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Костянтинівському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Армія РФ за добу втратила 1360 військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 263 850 своїх військових, зокрема 1 360 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 26 лютого навів український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні ЗСУ навели такі:
- танки – 11 704 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 091
- артилерійські системи – 37 614 (+25)
- РСЗВ – 1 659 (+4)
- засоби ППО – 1 305
- літаки – 435
- гелікоптери – 348
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 147 138 (+681)
- крилаті ракети – 4 347
- кораблі / катери – 29
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 80 064 (+93)
- спеціальна техніка – 4 075.
У Харкові та Кривому Розі внаслідок нічного удару РФ є багато поранених. У Києві руйнування
Унаслідок завданого російськими військовими нічного комбінованого удару по Україні є поранені та численні руйнування, повідомили представники місцевої влади.
«14 людей постраждали в Харкові та в селі Рай-Оленівка під час ворожої масованої атаки. Серед постраждалих 7-річний хлопчик», – вказав перед шостою ранку голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Є інформація про пряме влучання по житловій багатоповерхівці у Шевченківському районі… У Салтівськоу районі ворожим ударом зруйновано приватний житловий будинок… Ще один приватний будинок повністю зруйновано у Слобідському районі. Одна людина там постраждала, під завалами можуть знаходитися ще люди», – інформував упродовж ночі міський голова Харкова Ігор Терехов.
У Кривому Розі через удар РФ постраждали літні люди – 89-річний чоловік і 82-річна жінка, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
«Майже впевнена, що ми ухвалимо 20-й пакет». Посол ЄС в Україні Матернова про нові санкції проти Росії
Поки Росія продовжує масовані атаки на цивільну інфраструктуру, Україна та ЄС шукають нові способи захисту – від створення «Енергетичного Рамштайну» до запровадження 20-го пакета санкцій, зокрема, проти «тіньового флоту» РФ. Втім, його ухвалення нині блокує Угорщина та Словаччина.
Про те, чи реально Україні відкрити всі переговорні кластери щодо вступу в ЄС до кінця 2026 року та як Брюссель допомагає долати «найважчу зиму в українській історії», ми ексклюзивно поговорили з послом Євросоюзу в Україні Катаріною Матерновою.
Про санкції
– Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії, використовуючи своє право вето. На вашу думку, коли можна очікувати на його ухвалення і які важелі впливу має ЄС у цій ситуації?
– Що ж, я не можу назвати точні терміни, але дискусії тривають. Давайте не забувати, що ми вже ухвалили 19 пакетів санкцій.
Обговорення завжди були непростими, і кожна держава-член завжди мала право вето, проте зрештою ми щоразу знаходили компроміс і запроваджували санкції.
Тож я майже впевнена, що ми ухвалимо і 20-й пакет.
Робота над цим триває.
– Можливо, вам відомо, що саме увійде до цього пакета санкцій?
– Наскільки мені відомо, він стосується «тіньового флоту» (РФ – ред.), енергетичного сектору, фінансових послуг, а також розширення індивідуальних санкційних списків.
Перед четвертими роковинами повномасштабного вторгнення Росії в Україну Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій та позику на 90 мільярдів євро для України, на яку прем’єр Віктор Орбан уже погодився раніше. 6 лютого Європейська комісія представила 20-й пакет санкцій проти Росії через її неспровоковану агресію проти України.
Повністю читайте тут
Адміністраця Трампа «продовжує посилювати тиск на Москву» – Рубіо
Адміністрація президента США Дональда Трампа «продовжує посилювати тиск на Москву», сказав держсекретар Марко Рубіо, відповідаючи 25 лютого на запитання журналіста, чи настане «момент, коли адміністрація змінить курс і посилить тиск на Москву».
Прикладом такої політики очільник зовнішньополітичного відомства США назвав те, що «президент запровадив додаткові санкції наприкінці минулого року проти нафтової компанії «Роснєфть».
«Адміністрація продовжує продавати зброю Україні. Ми не продаємо зброю Росії і не запроваджуємо санкції проти України. Президент (США Дональд Трамп) цінує той факт, що він єдиний світовий лідер, який має хоч якийсь шанс у світі зібрати ці дві сторони за столом переговорів. Ми єдина країна або єдина організація на планеті, яка змогла досягти того, щоб російські та українські переговорники сиділи за столом і розмовляли один із одним», – наголосив Марко Рубіо.
Він повторив тезу про те, що «війна в Україні не має військового вирішення».
«Ця війна буде врегульована шляхом переговорів, і зараз ми єдина країна у світі, яка може бути каталізатором переговорів. Якщо ми втратимо цю роль, ніхто інший не зможе цього зробити», – сказав держсекретар США.
Рубіо назвав ключовою причиною, чому «Україна змогла витримати цю війну», те, що «Сполучені Штати постачали та продавали Україні зброю, а також надавали їм розвідувальну допомогу тощо, а також ми запровадили санкції проти Росії».
«У нас є багато людей, які вклали в це (процес переговорів між Україною та РФ – ред.) багато енергії, і я думаю, що ми досягли прогресу у звуженні кола питань, але я думаю, що деякі питання все ще залишаються дуже, дуже складними, на жаль», – відзначив держсекретар США Марко Рубіо.
Кулеба назвав екстрену потребу України в додаткових потужностях після ударів РФ по енергетиці
Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба 25 лютого відвідав одну з київських ТЕЦ разом із депутатами Європарламенту та національних парламентів 14 країн Європи – про це він повідомив у своїх соцмережах.
Кулеба не уточнив, про який об’єкт йдеться, але зазначив, що він забезпечував теплом і гарячою водою понад 500 тисяч жителів столиці – більше ніж 1 100 житлових будинків, школи, дитячі садочки й медичні заклади:
«З початку повномасштабного вторгнення ТЕЦ зазнала 13 ракетних і дронових атак, з них 9 – лише за цей опалювальний сезон. Попри це, колектив станції – понад 700 фахівців – поетапно відновлює пошкоджене обладнання».
Читайте також: Свириденко: Норвегія надасть Україні 9 мільярдів доларів допомоги в 2026 році
За словами міністра, під час зустрічі українська команда представила партнерам план підготовки до наступного опалювального сезону та потреби України в розвитку розподіленої генерації, модульних потужностей і резервного живлення.
«Загальна екстрена потреба країни у додаткових електро- та теплових потужностях перевищує 1 800 МВт», – заявив він.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Читайте також: Коваленко: у Києві класичні графіки відключення світла можуть повернути не раніше квітня
Після одного з російських ударів значних руйнувань зазнала Дарницька ТЕЦ, яка обслуговує близько 500 тисяч киян у Дніпровському і Дарницькому районах Києва. Мер Віталій Кличко заявляв, що на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Генштаб ЗСУ: від початку доби на фронті відбулося 216 боїв
Сили оборони продовжують спрямовувати зусилля на зрив планів наступу російських військ, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 25 лютого. За його даними, від початку доби на фронті відбулося 216 бойових зіткнень.
Зокрема, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках Генштаб зафіксував 12 атак на українські позиції, два боєзіткнення тривають.
На Південно-Слобожанському напрямку російські війська 11 разів атакували в районах Піщаного, Стариці, Рибалкиного, Вовчанська та у напрямках Зеленого та Лиману.
ЗСУ відбили шість атак на Куп’янському напрямку, 10 на Лиманському і дві на Слов’янському.
На Краматорському напрямку російські війська тричі атакували в районах Бондарного та Міньківки. На Костянтинівському армія РФ сьогодні 16 разів штурмувала позиції українських військових у бік Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Берестка, Русиного Яру, Степанівки, Новопавлівки та Софіївки.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 50 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Молодецьке, Удачне, Новомиколаївка, Муравка, Філія та у бік населених пунктів Білицьке, Гришине, Новопідгороднє, Новоолександрівка й Новопавлівка», – йдеться в зведенні.
Російська армія п’ять разів атакувала на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському напрямках тривають дві атаки з 30.
Штаб зафіксував вісім російських атак на Оріхівському напрямку і одну на Придніпровському.
Як писав нещодавно проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 23 лютого заявив, що на Олександрівському напрямку від кінця січня цього року угруповання ДШВ і суміжні підрозділи відновили контроль над 400 квадратними кілометрами території і вісьмома населеними пунктами.
Зеленський обговорив із Трампом завтрашню двосторонню зустріч у Женеві
Президент Володимир Зеленський повідомив деталі розмови з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом увечері 25 лютого.
«Були на дзвінку також представники Президента Трампа – Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Зараз наші команди багато працюють, і я подякував за всі зусилля і таку залученість до переговорів, до роботи для закінчення війни», – заявив він.
Зеленський також згадав, що ця зима є найскладнішою для України, і ракети для систем протиповітряної оборони, які Київ може закуповувати у США завдяки програмі PURL, допомагають «проходити через усі ці виклики й захищати життя».
«Говорили про питання, над якими завтра в Женеві працюватимуть наші представники на двосторонній зустрічі, а також – про підготовку до наступної зустрічі переговорних команд у повному складі в тристоронньому форматі на самому початку березня», – додав голова держави.
Він висловив надію, що ця зустріч дозволить перейти до переговорів на рівні лідерів. За словами Зеленського, президент США підтримує таку послідовність кроків:
«Лише так можна вирішити всі складні й чутливі питання та нарешті закінчити війну».
Трамп наразі не коментував розмову публічно.
Раніше 25 лютого в Офісі президента України повідомили про завершення переговорів Зеленського й Трампа, які тривали 30 хвилин.
Перед цим Зеленський припустив, що наступний раунд тристоронніх переговорів України, США і Росії щодо припинення війни може пройти на початку березня. За його словами, цьому передуватиме зустріч очільника української делегації секретаря Ради нацбезпеки й оборони України Рустема Умєрова з американськими переговорниками. Вона відбудеться 26 лютого.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф днями в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Сам президент США перед переговорами в Женеві 17-18 лютого заявив, що Україні варто «швидко сісти за стіл переговорів». Раніше Трамп заявляв, що, на його думку, Росія хоче укласти угоду на тлі війни в Україні.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу. У Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
«Плакала і зараз плачу»: яким було для киян 24 лютого 2022-го й 2026-го (фоторепортаж)
24 лютого 2026 року – четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В Україні й за кордоном вшановували пам’ять жертв російської агресії.
Вдень і ввечері на майдані Незалежності у Києві люди запалювали лампадки й несли квіти до меморіалу з прапорців, які встановлюють рідні та друзі загиблих на війні.
Більше дивіться у фоторепортажі.
«Плакала і зараз плачу»: яким було для киян 24 лютого 2022-го й 2026-го (фоторепортаж)
Прокуратура АРК: суддю в окупованому Севастополі звинувачують з порушенні звичаїв війни
До суду в Україні направили обвинувальний акт щодо судді підконтрольного РФ Ленінського районного суду Севастополя в справі про порушення законів та звичаїв війни. Про це 25 лютого повідомили пресслужби Прокуратури Автономної республіки Крим та управління СБУ у Криму, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За версією українських правоохоронців, обвинувачений виносив рішення про незаконну депортацію українців із Кримського півострова. Як обґрунтування подібних рішень він вказував на «відсутність дозвільних документів» та «недотримання іноземцем правил перебування на території Росії».
За заявою прокуратури, в 2014 році чоловік почав працювати в російських органах судової влади та брати участь у «здійсненні злочинної політики РФ, спрямованої на зміну демографічного складу населення півострова».
«Так, у листопаді 2019 року, попри норми міжнародного гуманітарного права, він ухвалив рішення про видворення громадянина України з території тимчасово окупованого Криму. В результаті постраждалий вимушено залишив свій будинок і переїхав на підконтрольну Україні територію», – пише відомство.
У СБУ додають, що «зловмисник бере регулярну участь у фабрикуванні справ проти українських політв’язнів та легалізує незаконне ув’язнення жертв окупаційного режиму».
«Оскільки він перебуває на непідконтрольній території України, продовжуються комплексні заходи щодо притягнення його до відповідальності за злочини проти України», – йдеться в повідомленні СБУ.
У повідомленнях відомств не називають ім’я та прізвище обвинуваченого, проте чиновники, які не були уповноважені розмовляти з медіа та побажали залишитися анонімними, повідомили Крим.Реалії, що йдеться про Віктора Клімакова. Його публічних коментарів у цій справі наразі немає.
На пресконференції «5 років роботи Прокуратури: національний та міжнародний виміри. Візія майбутнього» 9 грудня 2025 року виконувач обов’язків керівника прокуратури АР Крим та міста Севастополя Віталій Секретар розповів, що з 2022 року українські прокурори притягнули до відповідальності 458 людей з анексованого Криму за звинуваченнями в колабораціонізмі, допомозі РФ та пропаганді.
У січні 2025 року прокуратура АРК повідомляла, що в Україні відкрили кримінальні провадження за більш ніж 3 800 військовими злочинами та злочинами проти основної національної безпеки, які були скоєні росіянами в Криму. На той момент повідомлялося, що українські суди винесли близько 200 вироків у цій категорії кримінальних справ, у ще 580 справах тривали слухання.
ЄС і Україна на п’ятому році війни. Брюссель дасть поштовх до її завершення?
Попри попередження американської розвідки, ні Європа, ні Україна не очікували на своєму континенті війни масштабу, небаченого від часів Другої світової. Чотири роки російської повномасштабної агресії, тим не менше, спричинили немислимі в мирні часи трансформації.
Європа стрімко розвиває власні оборонні спроможності, паралельно ставши найбільшим постачальником фінансової допомоги Україні. Від лютого 2022 року її обсяги перевищили 190 мільярдів євро. Та, попри це, Європа зазнає критики за недостатню підтримку своєї «першої лінії оборони», а також за геополітичну несамостійність, одним із проявів якої багато хто вважає її відсутність за столом мирних переговорів.
«Важливо, щоб були справедливі вироки»: Зеленський про затримання в СБУ
Президент Володимир Зеленський заслухав доповіді Служби безпеки України – про це він розповів у вечірньому зверненні 25 лютого.
Він додав, що доручив виконувачу обов’язків голови СБУ Євгенію Хмарі та його заступнику Олександру Покладу «працювати на очищення Служби від тих, чий інтерес – зовсім не Україна».
«Є вже результати. Сьогодні були відповідні затримання, і дуже важливо, щоб були справедливі вироки. Кожен на державних посадах повинен працювати на Україну й заради України. Іншого не буде», – додав Зеленський.
Раніше 25 лютого генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що командувача логістики Повітряних Сил ЗСУ і начальника управління СБУ в одній з областей викрили на корупції під час будівництва укриттів для літаків. За його словами, посадовців затримали.
Згодом у Повітряних силах ЗСУ повідомили про початок службового розслідування. СБУ наразі публічно не коментувала справу.
Axios: Трамп і Зеленський проводять телефонну розмову
Президенти США Дональд Трамп проводить переговори з президентом України Володимиром Зеленським, повідомив кореспондент Axios Барак Равід із посиланням на джерело. Про це він повідомив у соцмережі Х.
Згодом в Офісі президента України близько 20:40 повідомили про завершення переговорів, які тривали 30 хвилин.
Раніше сьогодні Зеленський припустив, що наступний раунд тристоронніх переговорів України, США і Росії щодо припинення війни може пройти на початку березня. За його словами, цьому передуватиме зустріч очільника української делегації секретаря Ради нацбезпеки й оборони України Рустема Умєрова з американськими переговорниками. Вона відбудеться 26 лютого.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф днями в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Сам президент США перед переговорами в Женеві 17-18 лютого заявив, що Україні варто «швидко сісти за стіл переговорів». Раніше Трамп заявляв, що, на його думку, Росія хоче укласти угоду на тлі війни в Україні.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу. У Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Дніпропетровщина: обстріли Росії спричинили пошкодження в трьох районах, одна людина поранена
Російська армія понад 30 разів атакувала три райони Дніпропетровської області артилерією та безпілотниками протягом дня 25 лютого, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Зокрема, в Криворізькому районі ударів зазнала Зеленодольська громада.
«Там пошкоджена інфраструктура. Поранений чоловік. Він лікуватиметься амбулаторно», – заявив Ганжа.
За даними ОВА, в Нікопольському районі постраждали приватні будинки і господарська споруда. На Синельниківщині в Межівській громаді російська атака знищила гараж і пошкодила оселю.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сибіга: вісім країн і ЄС підтвердили, що офіційно бойкотуватимуть церемонію відкриття Паралімпіади
Вісім країн і Європейський союз підтвердили, що офіційно бойкотуватимуть церемонію відкриття Паралімпійських ігор 2026 року через допуск представників РФ та Білорусі до участі під національною символікою, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з головою Національного паралімпійського комітету України Валерієм Сушкевичем.
«Підтвердження вже маємо від восьми держав, а також від ЄС. Список зростатиме. Частина партнерів уже вийшла з публічними заявами, інші – підтвердили нам в робочому порядку», – зазначив міністр.
За його словами, дипломати активно працюють над розширенням кола цих держав, зокрема з тими, рішення яких може запустити «ефект доміно».
«Неспортивна поведінка Міжнародного паралімпійського комітету залишається в центрі нашої роботи. Допуск росіян і білорусів під національною символікою – ганебне рішення, що працює на пропаганду держав-агресорів», – заявив Сибіга.
У МЗС зазначили, що окремим треком ведеться робота з Італією як країною-господаркою, де міністри закордонних справ і спорту вже висловили свої однозначні позиції, зважаючи що дане питання є цивілізаційним.
«Показовим є зокрема те, що Національний паралімпійський комітет Росії публічно розмістив інформацію про свою «діяльність» в окупованому Криму. Тож демонстрація державної символіки РФ – прямий подарунок пропаганді й непрямий сигнал визнання окупації. Вірю, що країна-господарка Італія має використати всі наявні інструменти, щоб цієї ганьби на її землі не сталося», – додав міністр.
Міністр спорту Італії Андреа Абоді 25 лютого повторив свою критику рішення МПК допустити російську та білоруську символіку до Ігор у Мілані.
Міжнародний паралімпійський комітет 17 лютого заявив, що шістьом росіянам і чотирьом білорусам буде дозволено брати участь під національними прапорами на Паралімпійських іграх в Італії. За повідомленням комітету, ці атлети матимуть «таке ж ставлення, як і представники будь-якої іншої країни».
Міністр молоді й спорту України Матвій Бідний повідомив, що представники уряду України бойкотуватимуть Паралімпійські ігри в Італії через це рішення.
Уряд Італії висловив категоричну незгоду з рішенням дозволити спортсменам з Росії та Білорусі взяти участь у Паралімпійських іграх 2026 року в Мілані під своїми національними прапорами. У заяві віцепрезидента Ради міністрів і міністра закордонних справ Антоніо Таяні й міністра спорту Андреа Абоді також був заклик до Міжнародного паралімпійського комітету переглянути це рішення.
Зимові Паралімпійські ігри триватимуть від 6 по 15 березня.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році на Олімпіаді російським та білоруським спортсменам дозволялося змагатися лише в статусі «нейтральних» атлетів.
Свириденко анонсувала індексацію пенсій та страхових виплат з 1 березня
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко анонсувала індексацію пенсій та страхових виплат для мільйонів громадян на 12,1% вже з 1 березня.
«З 1 березня пенсії і страхові виплати для мільйонів українців будуть проіндексовані на 12,1%. Такий розмір підвищення перевищує рівень інфляції за минулий рік і дозволить підтримати рівень доходів людей в умовах зростання цін. Уряд також продовжує практику індексації пенсій, призначених упродовж 2021–2025 років. Це відновлює справедливість для тих пенсіонерів, чиї виплати раніше не підпадали під індексацію», – написала вона в телеграмі.
За її словами, перерахунок відбудеться автоматично і охопить майже усі основні види пенсій – за віком, військові, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, а також інші спеціальні пенсії.
Також проіндексовано мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій та страхові виплати громадян, які постраждали від нещасних випадків, додала Свириденко.
З 1 січня мінімальна пенсія в Україні становить 2 595 гривень.
Свириденко: Норвегія надасть Україні 9 мільярдів доларів допомоги в 2026 році
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зустрілася з норвезьким колегою Йонасом Гаром Стьоре в Києві 25 лютого й повідомила про черговий пакет допомоги від Осло.
«Норвегія надає Україні $9 мільярдів фінансування на цей рік. Це черговий пакет військової та цивільної допомоги Україні в рамках Nansen Program. Я дякую за це оголошення Премʼєр-міністру Норвегії, яке він зробив під час візиту до Києва», – заявила голова уряду.
Свириденко вказала на те, що Норвегія є найбільшим донором ініціативи PURL, яка «суттєво посилює» українську протиповітряну оборону.
Під час зустрічі сьогодні, за словами прем’єрки, сторони зробили найбільший наголос на енергетичній безпеці:
«Надзвичайно важливою є допомога Норвегії в імпорті газу та внески до Фонду підтримки енергетики та гранти. Норвегія надає обладнання з розподіленої генерації, яке буде працювати на базі обʼєктів Група Нафтогаз. Обговорили перспективні інвестиційні проєкти, які можуть бути підтримані інструментами Norfund».
Стере наразі не коментував зустріч.
Норвегія 12 лютого оголосила про купівлю «великої кількості» французьких керованих авіабомб у рамках двосторонньої угоди про військову підтримку України.