Представник ЄС у Бішкеку обговорює обхід Росією санкцій через Киргизстан
Представник Європейського Союзу із питань санкцій Девід О’Салліван 26 лютого прибув до Бішкека для зустрічей на високому рівні з киргизькими чиновниками на тлі занепокоєння, що деякі фінансові канали та торговельні потоки в Киргизстані використовуються для обходу санкцій проти Росії. Про це повідомляє місцева служба Радіо Свобода.
О’Салліван зустрівся з посадовцями центрального банку країни та інших урядових відомств у сфері економіки, проінформувавши їх про свою місію з виявлення та усунення можливих шляхів обходу санкцій, перш ніж Брюссель остаточно затвердить нові заходи.
На пресконференції представник ЄС заявив, що близько 80 найменувань, переважно товарів подвійного використання, перебувають під пильною увагою на предмет можливого реекспорту до Росії через територію Киргизстану.
Приблизно 50 з цих товарів використовуються в російській військовій техніці, тоді як решта є критично важливими для промислового виробництва. Він наголосив, що це лише вузька категорія, яка «не становить економічного інтересу для Киргизстану».
За словами О’Саллівана, головне завдання ЄС полягає не в тому, щоб просити Киргизстан прийняти санкції блоку, а в тому, щоб країна не використовувалася як платформа для обходу санкцій.
«Ми не просимо Киргизстан запровадити наші санкції… ми розуміємо, що є країни, які з різних причин обирають інший шлях», – сказав він в інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода.
Натомість, додав посадовець, деякі товари зараз імпортуються до Киргизстану з ЄС, а потім реекспортуються до Росії, що він назвав «неприйнятним».
Посланець також звернув увагу на ризики у фінансовому секторі, посилаючись на проникнення в киргизькі банки та на криптовалютні платформи суб’єктів, які прагнуть обійти санкції. Він сказав, що це було причиною включення кількох банків та установ, пов’язаних із криптовалютою, до попереднього пакету санкцій.
«Якщо у нас є докази того, що компанії в будь-якій країні, зокрема в Киргизстані, сприяють обходу наших санкцій, ми залишаємо за собою право діяти проти цих компаній», – сказав він, уточнивши, що такі заходи спрямовані на компанії, а не на країну.
О’Салліван наголосив, що ЄС поважає суверенітет Киргизстану та законну торгівлю з Росією, зазначивши важливість грошових переказів трудових мігрантів для місцевих сімей:
«Ми не маємо жодного наміру втручатися у ваші цілком законні торговельні та економічні відносини з Росією, геть жодного. Ми поважаємо близькість ваших відносин з Росією; ми знаємо, що у вас багато трудових мігрантів у Росії, чиї грошові перекази назад до Киргизстану є важливими для існування багатьох сімей».
У ЄС триває обговорення 20-го пакету санкцій проти Росії. Він, зокрема, забороняє експорт певних товарів високого ризику, таких як верстати з числовим програмним керуванням та радіообладнання до Киргизстану через побоювання, що товари, експортовані з ЄС, вже реекспортовані до Росії, що допомагає обійти чинні санкції.
Згідно з попереднім варіантом документа, експорт цих товарів до Киргизстану зріс майже на 800 відсотків за перші 10 місяців 2025 року порівняно з рівнями до вторгнення Росії в лютому 2022-го, тоді як експорт тих самих товарів з Киргизстану до Росії збільшився приблизно на 1200 відсотків.
Матернова: загалом ЄС спрямував близько 3,2 мільярда євро на допомогу енергетиці України
Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що загалом ЄС спрямував близько 3,2 мільярда євро на допомогу українській енергетиці. Про це вона розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода.
За її словами, енергетика – це сфера, де ЄС надає колосальну допомогу від самого початку повномасштабного вторгнення.
«Загалом у цей сектор було спрямовано близько 3,2 мільярда євро. І це навіть не враховуючи того факту, що в перші ж дні війни ми під’єднали Україну та Молдову до європейської континентальної енергомережі для забезпечення перетоків електроенергії», – зазначила вона.
Матернова додала, що цієї зими Євросоюз допомагав з закупівлями газу та постачанням величезної кількості обладнання.
«Мова не лише про генератори – з початку вторгнення їх було передано понад 11 000, причому 1 000 одиниць надійшла лише з січня. Крім того, ми координуємо та фінансуємо всю логістику й транспортування цього обладнання (як нашого, так і від інших партнерів) з Європи до України», – розповіла посол Євросоюзу в Україні.
В енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, з моменту RDNA4 спостерігається приблизно 21% збільшення кількості пошкоджених або знищених активів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
У Міністерстві закордонних справ України заявили, що кваліфікують російські удари по енергетиці, які позбавляють теплопостачання українців на тлі сильних морозів, як акти геноциду.
На початку лютого російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
За даними Світового банку, загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття. У звіті також зазначається, що в енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, від лютого 2025 року спостерігається приблизно 21% збільшення кількості пошкоджених або знищених активів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.
Кравченко: затриманим напередодні посадовцям Повітряних сил і СБУ повідомили про підозру
За керівництва Офісу генерального прокурора повідомлення про підозри отримали командувач логістики командування Повітряних Сил ЗСУ та очільник управління Служби безпеки України у Житомирській області, повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко 26 лютого.
Посадовцям інкримінують перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень, вчинених за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, а також пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі.
Генпрокурор нагадав, що йдеться про виділення 1,4 мільярда гривень на будівництво збірно-розбірних укриттів для літаків. Після того, як перевірки встановили невідповідність конструкцій вимогам інженерного захисту, посадовці запропонували та надали 13,8 мільйона гривень, тобто 1% від загальної суми договорів, за невтручання військової контррозвідки СБУ та залучення «лояльних» приватних аудиторів для підготовки позитивних висновків щодо якості робіт.
«Деталі схеми вже відомі, але є особливий цинізм дій посадовців. Фактично учасники − це люди, які за своїми повноваженнями мали б запобігати саме таким злочинам. Окремої уваги заслуговує роль начальника УСБУ в Житомирській області, який, за даними слідства, особисто залучив одного зі своїх довірених підрядників до будівництва», – додав Кравченко.
За його словами, розслідування триває. Зараз вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів затриманим підозрюваним.
25 лютого генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що командувача логістики Повітряних Сил ЗСУ і начальника управління СБУ в одній з областей викрили на корупції під час будівництва укриттів для літаків. За його словами, посадовців затримали.
Згодом у Повітряних силах ЗСУ повідомили про початок службового розслідування. СБУ наразі публічно не коментувала справу.
Попалися на корупції чи стали елементом гри? Схеми в оборонці
Новий корупційний скандал: затримали керівника СБУ у Житомирській області та командувача логістики Повітряних сил ЗСУ. Про схему розкрадання державних коштів, призначених на будівництво укриттів для літаків, повідомили у Генпрокуратурі та СБУ. Йдеться про суму понад 300 тисяч доларів, заявляють в СБУ.
У Повітряних силах ЗСУ повідомили про початок службового розслідування. СБУ наразі публічно не коментувала справу.
Президент України Володимир Зеленський оперативно відреагував на викриття.
- Чому не реагував на інші?
- У чому полягали схеми?
- Як викриті схеми вплинуть на взаємини із союзниками і міжнародну допомогу?
- Чи не постраждає переговорний трек?
Тим часом у Женеві – нова зустріч делегацій. А президент США Дональд Трамп у розмові з Зеленським нібито сказав, що війну варто завершити впродовж місяця, про це пише Axios.
- Про що це свідчить?
Саме формат зустрічі на рівні лідерів України, США та Росії може розблокувати переговорний процес. Про це заявив народний депутат від «Слуги народу», голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв, коментуючи заяву президента Володимира Зеленського про те, що наступна зустріч команд України, США та Росії на початку березня може дозволити перейти до зустрічі вже на рівні лідерів країн.
За його словами, нинішні контакти на рівні переговорних груп не дають відчутного результату, оскільки представники Росії не мають мандата на ухвалення ключових рішень.
«Я думаю, що це єдиний формат, який може дійсно зрушити ці переговори з мертвої точки. Те, що я чую від нашої переговорної групи: вони зустрічаються з переговорниками з Російської Федерації, які не мають мандата на ухвалення рішень. Тобто вони приїжджають із конкретною рамкою, за яку просто не можуть вийти щодо певних питань, наприклад, тієї ж вільної економічної зони. Вони везуть це до Москви, до Кремля. Путін щось обмірковує, відповідає, що ні, вони не готові. І далі вони привозять ту саму відповідь, що й минулого разу», – зазначив депутат.
Чернєв наголосив, що питання територій можна вирішити лише на рівні лідерів, і висловив стриманий оптимізм щодо можливої зустрічі.
«На рівні лідерів, знову ж таки, за присутності Трампа, можливо дещо по-іншому піде розмова. Тому що зараз основне питання цих переговорів, окрім гарантій безпеки, які йдуть окремими треками, це питання територій. Питання територій, я думаю, може бути вирішене виключно на рівні лідерів. Є певний оптимізм із цього приводу, але подивимося, чи справдиться такий оптимізм», – сказав він.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Тихий: до МЗС вдруге викликали представника Угорщини через «брехливі тези» Сійярто
Міністерство закордонних справ України двічі викликало тимчасового повіреного Угорщини, повідомив речник МЗС Георгій Тихий у коментарі журналістам 26 лютого.
«Оскільки міністр Сійярто поширив брехливі тези та повністю спотворив зміст зустрічі з тимчасовим повіреним Угорщини в МЗС України, угорського дипломата було повторно викликано до Міністерства закордонних справ», – повідомив він.
За словами речника, друга зустріч мала місце за кілька годин після першої і на ній угорському дипломату «була доведена неприпустимість перекручування змісту розмов, з примарною надією, що з другого разу до Будапешта дійде не спотворений зміст».
Тихий стверджує, що на зустрічах із повіреним Угорщини МЗС не подавало жодних сигналів про те, що відновлення постачання нафти в напрямку Угорщини через нафтопровід «Дружба» нібито заблоковано з політичних причин. Натомість обговорювали заяви прем’єр-міністра Орбана щодо потенційних загроз критичній енергетичній інфраструктурі Угорщини.
«До угорської сторони, зокрема, було доведено, що Україна готова надати Угорщині допомогу для захисту її об’єктів. Українська сторона запропонувала задіяти оперативні канали обміну інформацією та координації між відповідними органами обох країн, відповідальними за захист критичної інфраструктури. Звісно, якщо заяви Віктора Орбана засновані на фактах, а не фантазіях», – додав речник МЗС.
Раніше, зокрема, російські медіа поширили заяву Сійярто, зроблену в ефірі угорського телебачення, за якою МЗС України нібито заявило повіреному в справах Німеччини на першій зустрічі, що відновлення транзиту нафту «Дружбою» заблоковане «з політичних причин».
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 26 лютого опублікував у мережі Х відкритого листа та відеозвернення до президента України Володимира Зеленського, в якому звинуватив Київ у блокуванні нафтопроводу «Дружба» та закликав до «більшої поваги до Угорщини».
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
США продовжили терміни для продажу закордонних активів «Лукойла»
Сполучені Штати продовжили термін укладання угод із продажу закордонних активів нафтової компанії «Лукойла» до 1 квітня – це випливає з документа Управління контролю за закордонними активами Мінфіну США (OFAC).
Ліцензія OFAC дозволяє компаніям вести переговори про купівлю активів та проводити операції, необхідні для підготовки та оформлення угод із ними.
Раніше агентство Reuters з посиланням на джерела повідомило, що США уповільнюють продаж закордонних активів «Лукойлу», щоб чинити тиск на Росію в рамках мирних переговорів щодо України.
За словами співрозмовника Reuters, Мінфін США продовжив дію документа, щоб сприяти «досягненню угоди, яка підтримає зусилля президента Трампа щодо позбавлення Росії доходів, необхідних їй для підтримки військової машини».
Джерело додало, що будь-яка угода вимагає, щоб усі виручені від продажу активів «Лукойлу» кошти були заморожені на рахунку, що знаходиться під юрисдикцією США. За словами іншого джерела, угода все ще може бути укладена незалежно від мирної угоди.
У січні стало відомо, що російська нафтова компанія «Лукойл» уклала угоду про продаж своїх закордонних активів американському інвестиційному фонду Carlyle.
«Лукойл» оголосив про намір продати свої закордонні активи після запровадження санкцій США в жовтні 2025 року. Компанія володіє трьома нафтопереробними заводами в Європі, частками у нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку, Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотнями роздрібних заправних станцій у всьому світі, у тому числі в США.
Спочатку про намір купити закордонні активи «Лукойлу» заявляла швейцарська компанія Gunvor, пов’язана з другом Володимира Путіна Геннадієм Тимченком. Проте вона відмовилася від своїх планів після того, як Мінфін США дав зрозуміти, що не схвалить цю угоду – принаймні до закінчення бойових дій, які веде Росія в Україні.
Матернова вважає, що точну дату вступу України до ЄС «важко передбачити»
Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова вважає, що назвати точну дату вступу України до ЄС складно, оскільки це «залежить від низки факторів». Про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Я вважаю, що назвати точну дату складно, якщо взагалі можливо, адже це залежить від низки факторів, враховуючи процес схвалення, ратифікацію тощо. Тому, на мою думку, це важко передбачити», – зазначила вона, коментуючи заяву Володимира Зеленського щодо потреби мати точну дату вступу України до ЄС.
Водночас, на думку Матернової, мати «орієнтовну дату, до якої варто прагнути – це дуже добре».
«Це мобілізує суспільство як з боку ЄС, так і з боку України для продовження і навіть прискорення реформ», – вважає дипломатка.
Посолка ЄС вважає «цілком» реалістичним відкриття шести переговорних кластерів до кінця 2026 року.
«Це обов’язково станеться, так само як і з першими трьома. Технічна робота триває. Проте, як я вже згадувала, у деяких сферах – візьмемо для прикладу екологічні стандарти – обсяг і складність законодавства ЄС величезні. У нас найвищі екологічні стандарти у світі. Тож Україні знадобиться багато часу, щоб привести своє законодавство у відповідність до них. Усі наші країни, включно з моєю рідною (Матернова родом зі Словаччини – ред.), під час вступу мали тривалі перехідні періоди, особливо в екологічній сфері, щоб справді піднятися «регуляторними сходами» до необхідного рівня», – зазначила вона.
У процесі вступу до ЄС країни-кандидати проходять переговори за 35 розділами законодавства ЄС, об’єднаними у 6 тематичних кластерів. Вони охоплюють ключові сфери – від верховенства права та державного управління до внутрішнього ринку, енергетики, сільського господарства та зовнішніх відносин.
Для відкриття та закриття кожного з них потрібна одностайна згода всіх країн-членів ЄС.
Відкриття кожного кластера означає початок переговорів щодо групи реформ, необхідних для наближення законодавства до стандартів ЄС.
24 лютого в річницю повномасштабного вторгнення Росії президент України Володимир Зеленський заявив, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання. Зеленський вважає, що інакше президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос у ексклюзивному коментарі Радіо Свобода на полях Мюнхенської безпекової конференції заявила, що членство України в ЄС традиційно розглядається як елемент безпекових гарантій і може обговорюватися в контексті майбутніх домовленостей про мир.
Одне з положень 20-пунктної мирної угоди, яка зараз обговорюється між Україною та США і між США та Росією, передбачає членство України в ЄС. За деякими даними, це членство ніби передбачається на 2027 рік.
Однак у ЄС скептичні щодо цієї дати. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наприкінці січня заявила, що не може гарантувати вступ України до Євросоюзу до 2027 року, попри значний прогрес у переговорному процесі. Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає вступ України до ЄС найближчим часом неможливим.
Бої за Куп’янськ тривають: російські ДРГ, полонені РФ та ситуація в місті (відео)
Українські військові продовжують бої за Куп’янськ. Військові аналітики повідомляють про просування ЗСУ в центральній частині міста. Напередодні троє російських військовослужбовців потрапили в оточення і здалися в полон. Експерти також повідомляють про підготовку російських військ до наступу на залізничну станцію «Куп’янськ-Вузловий». Кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії поспілкувався з бійцями, які тримають оборону на Куп’янському напрямку.
Канцлер Мерц у Пекіні. Сі дратують численні прохання Європи вплинути на Путіна?
Попри геополітичні розбіжності між Європою та Китаєм через його зв’язки з Росією, європейські лідери прагнуть поглиблення співпраці з другою економікою світу, якою – за номінальним ВВП – є Китай. Хоч формальний нейтралітет Пекіна у війні Росії проти України залишається таким собі слоном у кімнаті під час спроб лідерів держав Європи порозумітися з президентом КНР.
Командування ЗСУ повідомило про 120 боїв на фронті, майже третина – на Покровському напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 120 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше боїв було на Покровському напрямку, де з початку доби російські війська здійснили 36 спроб потіснити українські воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Котлине, Молодецьке, Удачне, Муравка, Філія та у бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Гришине, Сергіївка, Новопідгороднє. Чотири атаки на даний час тривають.
Також інтенсивні боєзіткнення продовжуються на Гуляйпільському напрямку – тут українські оборонці відбили 25 російських атак у районі Гуляйполя та у бік населених пунктів Залізничне, Староукраїнка, Гірке, Варварівка, Оленокостянтинівка, Святопетрівка, Чарівне. Ще один бій триває.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники здійснили 15 наступальних дій у районі Олександро-Шультиного, Щербинівки та в бік населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка, Бересток, Степанівка, Софіївка, Новоплатонівка. Одна атака досі триває.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському напрямку.
На Оріхівському та Придніпровському напрямках наразі російських наступальних дій не зафіксовано.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті 26 лютого заявляє, що від кінця січня не спостерігав доказів дій українських військ у Покровську на Донеччині, «що свідчить захоплення всього міста російськими військами». При цьому, як наголосили в ISW, російські сили не змогли скористатися захопленням Покровська і досягти подальших значних оперативних успіхів, а це демонструє, «що захоплення Росією решти Донецької області не є неминучим чи невідворотним».
Як писав нещодавно проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 23 лютого заявив, що на Олександрівському напрямку від кінця січня цього року угруповання ДШВ і суміжні підрозділи відновили контроль над 400 квадратними кілометрами території і вісьмома населеними пунктами.
Ймовірну базу «Орешника» у Білорусі посилено охороняють комплексами ППО. Супутникові знімки
У Білорусі, біля території колишнього військового аеродрому під Кричевом, де Росія нині може розгортати балістичний ракетний комплекс «Орешник», з листопада 2025 року з’явилися обладнані позиції для засобів протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Це помітили журналісти-розслідувачі Білоруської служби Радіо Свобода, проаналізувавши разом із військовим експертом останні супутникові знімки місцевості.
Суд виніс вироки двом військовим через вибух і поранення дітей у Чернігові
Деснянський районний суд Чернігова виніс вироки двом військовослужбовцям через розрив боєприпаса в місті у вересні 2022 року, повідомляє Державне бюро розслідувань 26 лютого.
Одному з обвинувачених призначили п’ять років позбавлення волі, іншому – шість. Вироки винесли за статтею про порушення правил поводження зі зброєю та боєприпасами, що спричинило тяжкі наслідки.
За даними слідства, під час ярмарку в Чернігові військові демонстрували цивільним зразки зброї та боєприпасів. Один із них виклав на демонстраційний стіл реактивну протитанкову гранату, яка не перебувала на обліку та не пройшла належної перевірки, і «не забезпечив контролю за небезпечним предметом».
«Згодом інший військовослужбовець, грубо порушуючи правила безпеки, перевів гранату в бойове положення та передав її малолітній дитині, дозволивши натиснути на спусковий механізм. Пролунав постріл», – йдеться в заяві ДБР.
Через вибух були поранені п’ятеро людей, четверо з них – малолітні діти. ОГП уточнює, що один хлопчик мав тяжкі поранення, решта зазнали травм різного ступеня тяжкості.
У листопаді 2025 року поліція зафіксувала вибух боєприпаса в лікарні Запоріжжя, був поранений чоловік.
3 вересня 2022 року Радіо Свобода повідомляло про вибух у одному з парків Чернігова, до проходив благодійний ярмарок. Тоді було відомо про загалом 15 постраждалих. Найбільше постраждав дворічний хлопчик, за словами медиків, його оперували близько семи годин. Двох військових затримали наступного дня, 5 вересня їм повідомили про підозру.
Генштаб ЗСУ заявив про ураження РЛС у Криму і підтвердив руйнування цеху ракетного заводу в РФ
Українські сили повідомили, що уразили радіолокаційну систему в окупованому Росією Криму й інші об’єкти на окупованих територіях, а також уточнили результати попередніх ударів, зокрема по ракетному заводу в Росії.
«У ніч на 26 лютого 2026 року підрозділами Сил оборони України уражені радіолокаційна станція П-18 «Терек» і радіолокаційна система РСП-6М2 у Джанкої, що на тимчасово окупованій території АР Крим. За результатами об’єктивного контролю зафіксовано ураження цілей», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі додали, що напередодні українські військові завдали «прицільного ураження» по складу матеріально-технічних засобів РФ у районі Новозлатополя і пункту управління БпЛА в районі Полтавки на окупованій території Запорізької області, а також по району зосередження живої сили противника у районі Родинського Донецької області.
«Крім того, завдано удару й зафіксовано ураження командно-спостережного пункту ворога в районі н.п. Ясноє Солнце Брянської області РФ. Втрати окупантів і масштаби руйнувань уточнюються», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі також підтвердили руйнування виробничого цеху № 22 в результаті ураження 20 лютого ракетного заводу у Воткінську (Удмуртія, Росія). Напередодні президент Володимир Зеленський повідомив, що всі випущені українськими військовими ракети «Фламінго» долетіли до провідного російського виробника ракет – «Воткінського заводу».
Крім того, у командуванні ЗСУ заявили, що після ураження Нефтєгорського ГПЗ в Нефтєгорську Самарської області 21 лютого «підтверджено пошкодження електрознесолюючої установки, двох установок стабілізації газового конденсату і двох вертикальних резервуарів з подальшим витоком нафтопродуктів».
З огляду на бойові дії Радіо Свобода не може підтвердити наведені дані з незалежних джерел. Російська сторона дані про втрати переважно не коментує.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
ЗМІ: Росія різко наростила закупівлю оптоволокна в Китаї
Росія у 2025 році різко збільшила закупівлю оптоволокна в Китаї. Це спричинило зростання цін для російських покупців у 2,5–4 рази, повідомляє видання «Ведомости».
Власного виробництва оптоволокна у Росії сьогодні практично немає. Єдине профільне підприємство – АТ «Оптиковолоконные системы» в Саранську – було зупинено після серії атак дронів навесні 2025 року. Відтоді, за словами співрозмовників видання, Росія повністю залежить від імпорту оптоволокна з КНР.
За оцінкою аналітиків Дослідницького центру з волоконно-оптичних кабелів Пекінського університету пошти та телекомунікацій, у 2025 році Росія закупила близько 10,5% всього виробленого у світі оптоволокна. У попередні роки її частка у китайському експорті не перевищувала 1%. В абсолютних показниках споживання сягнуло майже 60 мільйонів кілометрів.
Видання зауважує, що зростання попиту пов’язане одразу з кількома факторами, зокрема, у 2025 році Росія та Україна почали активно використовувати оптоволокно у FPV-дронах – такі безпілотники складніше виявити та неможливо придушити засобами радіоелектронної боротьби. Крім того, новим великим споживачем стали дата-центри, що розвиваються під завдання штучного інтелекту.
Китай забезпечує понад 60% світового виробництва оптоволокна, і російські замовники купують його за цінами китайського ринку. На тлі різкого зростання попиту вартість продукції помітно збільшилася: якщо на початку 2025 року оптоволокно, яке використовується у мережах зв’язку, коштувало близько 16 юанів за кілометр, то до січня 2026 року ціна зросла до 40 юанів за кілометр.
ЗМІ: Орбан просить ЄС перевірити пошкодження нафтопроводу «Дружба»
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у середу звернувся до Євросоюзу з проханням провести «місію зі встановлення фактів» для оцінки пошкоджень нафтопроводу «Дружба» в Україні та припустив, що це може допомогти розблокувати нове фінансування ЄС для України. Про це йдеться в листі, з яким ознайомилося агентство Reuters.
«Угорщина підтримує ідею місії зі встановлення фактів за участю експертів, делегованих Угорщиною та Словаччиною, для перевірки стану нафтопроводу «Дружба», – сказав Орбан у листі до президента Європейської Ради Антоніу Кошти.
Угорський прем’єр сказав, що йому відомі політичні труднощі, спричинені затримкою надання значного кредиту ЄС Україні.
«Моя ініціатива також спрямована на сприяння вирішенню цього питання у визначені терміни», – йдеться в листі.
Також Віктор Орбан 26 лютого опублікував у мережі Х відкритого листа та відеозвернення до президента України Володимира Зеленського, в якому звинуватив Київ у блокуванні нафтопроводу «Дружба» та закликав до «більшої поваги до Угорщини».
Словаччина та Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження.
23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов’язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба».
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
«Значні втрати й зіпсована репутація»: розвідка Британії підбила підсумки 4 років атак України на ЧФ Росії
Розвідка Великої Британії заявляє, що за роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну здатність російського Чорноморського флоту проєктувати морську силу в регіоні й за його межами «була серйозно обмежена, оскільки він постійно змушений адаптувати свою тактику в умовах обмежених оперативних можливостей».
«На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році Росія сприймала свій Чорноморський флот як престижний, стратегічний та історичний символ своєї військової могутності. Однак чотири роки нетрадиційного, асиметричного українського опору призвели до географічних обмежень Чорноморського флоту, значних матеріальних втрат і зіпсованої репутації», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому Міністерство оборони Британії 26 лютого.
У розвідці нагадали, що Чорноморський флот Росії був змушений залишити свій історичний порт приписки Севастополь і перейти до Новоросійська, що у східній частині Чорного моря.
«До лютого 2022 року Чорноморський флот Росії значно переважав Військово-морські сили України, які були обмежені у своїх можливостях патрулюванням морського кордону України. Однак з того часу українські сили знищили або пошкодили щонайменше 25 кораблів ВМС Росії, що діяли в Чорному морі. Зокрема, йдеться про удар по флагманському кораблю «Москва» в 2022 році й безпрецедентний удар українського безпілотного підводного апарату по підводному човну «Колпіно» у грудні 2025 року, що призвело до значних пошкоджень підводного човна, через що він не міг самостійно виходити в плавання», – йдеться в повідомленні.
Раніше стало відомо, що в окупованому Росією Севастополі повністю знесли будівлю штабу Чорноморського флоту РФ, пошкоджену внаслідок ракетного удару у вересні 2023 року. Колишній об’єкт культурної спадщини й одну з архітектурних домінант на пагорбі над Севастопольською бухтою руйнували за допомогою потужного екскаватора. Відео й фото 24 і 25 лютого публікували місцеві пабліки.
Армія РФ підірвала дамбу під Костянтинівкою: наслідки
Армія РФ підірвала дамбу в селі Осикове на північ від Костянтинівки – про це ввечері 25 лютого повідомив проєкт DeepState.
За даними аналітиків, вночі агресор скинув тритонну керовану авіаційну бомбу на гідротехнічну споруду, в результаті чого вода дійшла до дороги Дружківка – Костянтинівка.
Бійці з місця події повідомили DeepState, що ділянка місцевості поблизу дороги перетворилася на «суцільне болото», і під'їхати туди зараз неможливо.
«Сказати, що логістика в місто повністю буде зупинена, не можна, адже існують інші шляхи, по яких будуть вибудовуватися поставки, пересування тощо. Однак погіршити її, зокрема на певний час, росіянам точно вдалося», – зазначили аналітики.
За їхніми словами, це черговий показник того, що армія Росії готується до більш рішучих дій щодо штурму міста.
Український Генштаб ніяк не коментував події в околицях Костянтинівки – за його даними, на напрямку за минулу добу відбулося 18 штурмів агресора.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У Норвегії заявили про наміри обмежити надання захисту для українських чоловіків 18-60 років
У Норвегії заявили про наміри обмежити надання захисту для українських чоловіків віком від 18 до 60 років.
Як повідомила міністр юстиції Астрі Аас-Хансен, імміграція до Норвегії має бути контрольованою, сталою та справедливою.
«З осені 2025 року Норвегія, як і кілька інших європейських країн, спостерігає зростання кількості молодих українських чоловіків, які прибувають до країни. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Північному регіоні. Щоб гарантувати, що ми не отримаємо непропорційно велику частку, потрібні жорсткіші заходи», – сказала вона.
Уряд планує незабаром обговорити пропозицію, яка передбачає, що українські чоловіки віком від 18 до 60 років, за певними винятками, більше не матимуть права на тимчасовий колективний захист у Норвегії – це означає, що вони більше не отримуватимуть тимчасові дозволи на проживання на основі групової оцінки, але вони можуть подати заяву на отримання притулку за звичайними правилами.
«Норвегія не повинна приймати більше людей, ніж ми можемо інтегрувати. Розселення біженців – це добровільне завдання муніципалітетів. Норвезькі муніципалітети доклали величезних зусиль за останні роки та розселили майже 100 000 переміщених українців. Кілька муніципалітетів повідомляють про тиск на місцеві служби та нестачу житла», – сказала міністр праці та інклюзії Керсті Стенсенг.
Обмеження застосовуватимуться лише до нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Також вони не поширюватимуться на чоловіків, які документально звільнені від військової служби або явно не здатні її проходити, або до осіб, евакуйованих за схемою медичної евакуації. Винятки також пропонуються для чоловіків, які несуть повну відповідальність за супровід дітей або за дітей у Норвегії.
Зазначається, що норвезький уряд планує схвалити відповідні законодавчі зміни до Великодня, з набуттям чинності невдовзі після цього.
Днями норвезький прем’єр Йонас Гар Стере перебував з візитом у Києві. Після зустрічі з ним прем’єрка Юлія Свириденко повідомила про черговий пакет допомоги від Осло.
Норвегія від початку повномасштабного російського вторгнення надає політичну, військову та гуманітарну підтримку Україні.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Ні флоту, ні штабу. У Севастополі знесли будівлю штабу ЧФ Росії. Символічно?
В окупованому Росією Севастополі повністю знесли будівлю штабу Чорноморського флоту Росії, пошкоджену внаслідок ракетного удару у вересні 2023 року. Чому чекали четвертих роковин повномасштабної війни Росії проти України?
Що побудують на його місці та звідки зараз російське командування керує флотом, з’ясовували Крим.Реалії.
У Севастополі повністю знесли будівлю Чорноморського флоту РФ, розташовану на Центральній гірці в Ленінському районі окупованого Росією міста.
Колишній об’єкт культурної спадщини та одну з архітектурних домінант на пагорбі над Севастопольською бухтою руйнували за допомогою потужного екскаватора. Відео та фото 24 і 25 лютого публікують місцеві пабліки.
Далі читайте тут
Умєров повідомив про початок переговорів із посланцями США в Женеві
Секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров повідомив про початок 26 лютого в Женеві двосторонньої зустрічі з американською делегацією: посланцем президента США Стівом Віткоффом і зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером.
«Разом з економічною командою уряду детально опрацюємо prosperity package: механізми економічної підтримки й відновлення України, інструменти залучення інвестицій і довгострокової співпраці. Також разом із Давидом (Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді – ред.) обговоримо підготовку до наступного раунду тристоронніх переговорів за участі російської сторони – необхідно синхронізувати позиції перед цим етапом», – написав Умєров у соцмережах.
Важливим блоком він назвав також гуманітарний трек і питання можливих обмінів: «Розраховуємо на конкретні результати щодо повернення наших громадян».
«Працюємо на практичні рішення. Про підсумки повідомимо після завершення зустрічі», – додав Умєров, який очолює українську делегацію на переговорах.