СБУ заявляє про спецоперацію РФ проти етнічних угорців на Закарпатті
СБУ заявила 18 березня про викриття масштабної російської інформаційно-психологічної спецоперації (ІПСО) проти угорської громади на Закарпатті.
«Для проведення ІПСО рашисти використовують так звану технологію підміни номера через IP-телефонію. Зокрема, із нібито українських телефонних номерів ворог здійснює «анонімні» дзвінки з погрозами на адресу представників угорської національної спільноти. Під час розмов невідомі особи, представляючись нібито учасниками «націонал-патріотичних формувань» та навіть співробітниками правоохоронних органів нашої держави, вимагали від представників громади залишити територію України, погрожували фізичною розправою тощо. За результатами проведених технічних заходів встановлено, що дзвінки здійснювалися з території Російської Федерації», – вказано в повідомленні.
У спецслужбі заявили, що проводять роботу із блокування зусиль РФ, і закликали «не піддаватися на подібні провокації», а в разі отримання погроз або підозрілих повідомлень «невідкладно інформувати правоохоронні органи».
Москва наразі не коментувала повідомлення Служби безпеки України.
Події, про які інформує СБУ, відбуваються на тлі загострення відносин між Україною та Угорщиною через припинення транспортування російської нафти трубопроводом «Дружба», який був пошкоджений січневими ударами РФ.
Також в Угорщині наближаються парламентські вибори, і частина жителів Закарпаття, які мають угорське громадянство, голосуватимуть 12 квітня.
ISW про заяви Герасимова: перебільшує здобутки РФ в рамках «когнітивної війни»
Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов продовжує перебільшувати здобутки Росії на полі бою, щоб створити хибне враження, що лінії фронту по всій Україні перебувають на межі колапсу, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики вказують на заяву Герасимова про те, російські війська нібито захопили 12 населених пунктів в Україні протягом перших двох тижнів березня 2026 року (приблизно між 1 і 14 березня). Натомість в ISW кажуть, що, за їхніми даними, російські війська захопили два населені пункти протягом цього періоду.
«Герасимов перебільшував заяви про просування Росії в крихітних селах по всій лінії фронту, намагаючись представити ці просування як значні й переконати Захід і Україну поступитися російським територіальним вимогам… Герасимов, зокрема, виголошував подібні промови, перебільшуючи нібито здобуті перемоги на полі бою, в середині січня й лютому 2026 року. Він може проводити такі брифінги щомісяця в рамках кампанії когнітивної війни», – кажуть аналітики.
16 березня начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявив про успіхи російських військових на Костянтинівському й Лиманському напрямках, стверджуючи, що сили РФ контролюють значні частини Костянтинівки й Лиману.
В ISW заявили, що не спостерігали доказів дій російських військ у Лимані з 23 лютого 2026 року. Щодо Костянтинівки, то, за словами аналітиків, вони бачили докази, які дозволяють оцінити, що російські війська діяли лише в 7,85 відсотка цього міста.
«Лінії фронту України фактично є оперативно стабільними, і Україна звільнила більше території, ніж російські війська захопили у лютому 2026 року», – кажуть в Інституті вивчення війни.
Після заяв Герасимова начальник відділу комунікації 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Ростислав Ящишин в ефірі Радіо Свобода заявив, що російських військових взагалі немає в місті Лимані Донецької області.
«Справа принципу». Як українські переселенці у Франції виборюють у судах виплати для осіб з інвалідністю
«Три роки адвокат і захисник прав (омбудсман – ред.) розжовували, пережовували аргументи по всіх пунктах – не хочуть платити і все», – розповідає про історію свого брата Леся Ларуланді проєкту Радіо Свобода «Ти як?». Після початку повномасштабної війни чоловік знайшов прихисток у Франції, і йому призначили дві виплати як особі з інвалідністю. Компенсацію він отримав, а у виплаті для дорослої особи з інвалідністю йому відмовили – як Каса сімейної допомоги, так і суд першої інстанції.
Згідно з законом, каже правозахисник Ернест Мезак, на обидві допомоги можуть претендувати іноземці, які легально перебувають у Франції. Однак на практиці з’ясувалося: ці норми до воєнних мігрантів із України не хочуть застосовувати, бо вони перебувають під тимчасовим захистом.
Мезак розповідає: одній українській родині вдалося у суді виграти справу щодо компенсації для особи з інвалідністю. За його словами, це рішення може створити прецедент, і, ймовірно, тепер інші українські родини, які мають статус тимчасового захисту, зможуть претендувати на допомогу.
«Укренерго» запроваджує погодинні й аварійні вимкнення світла через «складну ситуацію» в енергосистемі
«Укренерго» повідомляє, що через складну ситуацію в енергосистемі в усіх регіонах України застосовані графіки обмеження потужності (для промислових споживачів) і графіки погодинних відключень.
В окремих областях зараз діють аварійні знеструмлення, які будуть скасовані після стабілізації ситуації в енергосистемі, наголосили у компанії.
«Причина застосування обмежень – наслідки попередніх російських ракетно-дронових атак. А також зростання рівня енергоспоживання через низьку ефективність роботи сонячних електростанцій і зниження температури повітря», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні в компанії повідомили, що внаслідок російських дронових атак на енергооб’єкти й обстрілів у прифронтових регіонах на ранок 18 березня були нові знеструмлення у Харківській, Донецькій, Миколаївській і Чернігівській областях.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 18 березня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, понад 70 із яких – дрони «Шахед». 128 безпілотників знешкодили сили ППО. За словами військових, зафіксовано влучання 15 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
Молдова може відновити водопостачання, перерване через удар РФ по Дністровській ГЕС
Останні аналізи води у воді річки Дністер показують допустимі норми вмісту нафти, повідомляє молдовська служба Радіо Свобода 18 березня. Міністр охорони навколишнього середовища Молдови Георге Гайдер оголосив, що якщо ці норми будуть збережені протягом наступних 48 годин, насосна станція Косауць, яка постачає воду до районів Сорока, Флорешть, Сингерей та муніципалітету Бєльці, може бути знову відкрита.
На брифінгу уряду 18 березня міністр заявив, що вперше з початку екологічної кризи на Дністрі у всіх трьох критичних точках (Наславча, Косауці, Резина) 17 березня значення досягли гранично допустимої норми 0,1 мг/л для нафтопродуктів.
«Важливо мати щонайменше два послідовні аналізи в межах допустимих значень, взяті з інтервалом щонайменше в один день. Тільки так ми гарантуємо, що вода, що постачається, не становитиме небезпеки для громадян», – пояснив міністр.
За його словами, для посилення заходів безпеки наразі з Румунії надсилають додаткове обладнання та матеріали для очищення води зі станції водозабору Косауць.
На сьогоднішній день, за допомогою фахівців з Румунії та обладнання й речовин, наданих сусідньою державою, на Дністрі встановлено сім поглинальних дамб, розповів прем'єр-міністр Александру Мунтяну.
Райони на півночі Республіки Молдова були відключені від Дністровського акведуку через розлив нафти в річку після удару Росії по Дністровській гідроелектростанції в місті Новодністровську Чернівецької області України.
Найгірша ситуація в муніципалітеті Бєльці, другому за чисельністю населення місті країни, для якого Дністер є єдиним джерелом питної води. З вечора 14 березня близько 50 тисяч жителів міста не мають водопровідної води. Люди шикуються в черги до кількох криниць у місті або до автоцистерн, які доставляють їм воду.
Зеленський прибув до Мадрида, планується підписання оборонних угод – речник
Президент Володимир Зеленський 18 березня перебуває з робочим візитом у Мадриді, де планується підписання оборонних угод між Іспанією й Україною, повідомив його речник Сергій Никифоров.
«Щойно (президент – ред.) прибув на оборонне підприємство Sener Aerospace & Defence. Тут огляне зразки техніки й виробництво. В присутності президента підпишуть україно-іспанські оборонні угоди», – повідомив Никифоров журналістам.
За його словами, на сьогодні запланована також зустріч Володимира Зеленського з премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом, буде підписання двосторонніх документів в присутності лідерів.
Крім того, президент України відвідає іспанський парламент, де матиме зустріч із головою Конгресу депутатів Франсіною Арменголь і головою Сенату Педро Ролланом. На вечір запланована зустріч із королем Іспанії Феліпе VI.
Напередодні Зеленський перебував у Лондоні, де мав аудієнцію з королем Чарльзом ІІІ, виступив у британському парламенті й підписав українсько-британську Декларацію про поглиблення співпраці у сфері безпеки й оборонної промисловості з головою британського уряду Кіром Стармером.
За даними ЗМІ, після візиту до Мадрида президент України поїде до Брюсселя, куди він запрошений на засідання Європейської ради, що пройде 19 і 20 березня.
«Укренерго» повідомило про нові знеструмлення в низці областей через удари РФ
Внаслідок російських дронових атак на енергооб’єкти й обстрілів у прифронтових регіонах на ранок 18 березня є нові знеструмлення у Харківській, Донецькій, Миколаївській і Чернігівській областях, повідомляє «Укренерго».
«Там, де це дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути пошкоджене ворогом обладнання в роботу», – йдеться в повідомленні.
У компанії додали, що через наслідки попередніх масованих російських атак в усіх областях України з 16:00 до 21:00 прогнозується застосування графіків обмеження потужності для промисловості.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 18 березня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, понад 70 із яких – дрони «Шахед». 128 безпілотників знешкодили сили ППО. За словами військових, зафіксовано влучання 15 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
В «Укрзалізниці» повідомили про обмежене курсування Інтерсіті Київ – Харків
«Укрзалізниця» повідомила про тимчасове обмеження руху Інтерсіті сполученням Київ – Харків: поїзди курсуватимуть до Полтави з подальшими стикувальними маршрутами до Харкова.
«Наразі маємо тимчасове обмеження курсування поїздів Інтерсіті на ділянці до Полтави зі стикувальними маршрутами до Харкова у спальних вагонах. Зауважимо, що останніми тижнями через обмеження енергопостачання поїзди між Харковом і Полтавою курсували з резервними тепловозами, що призводило до затримок до 3 годин. В окремі дні прибуття відбувалося вже після початку комендантської години», – йдеться в повідомленні.
У компанії зауважили, що для зручності пасажирів і більш вчасного прибуття графіки руху скориговано і запроваджено стикувальні маршрути.
«Наразі тривають відновлювальні роботи, а також посилені безпекові заходи для відновлення повноцінного курсування поїздів Інтерсіті», – повідомили в «УЗ».
У компанії прогнозують, що курсування Інтерсіті до Харкова буде відновлене до кінця березня. Там також наголосили, що інші маршрути «Укрзалізниці» з/до Харкова курсують без змін.
Сили РФ регулярно завдають ударів по інфраструктурі «Укрзалізниці», також були влучання в поїзди, зокрема пасажирські.
На Чернігівщині російський дрон влучив у тепловоз, поранені дві людини – уряд
Російські військові вкотре атакували цивільну залізничну інфраструктуру на Чернігівщині: безпілотник влучив у тепловоз, що спричинило пожежу, повідомило Міністерство розвитку громад і територій.
«Внаслідок атаки травмовано машиніста і його помічника. Їм надається необхідна допомога. На місці працюють усі відповідні служби», – зазначили в міністерстві.
Очільник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що сили РФ атакували транспортну інфраструктури в Менській громаді.
За словами голови ОВА, протягом минулої доби сили РФ завдали 38 ударів по Чернігівщині, було 48 вибухів.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 18 березня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, понад 70 із яких – дрони «Шахед». 128 безпілотників знешкодили сили ППО. За словами військових, зафіксовано влучання 15 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Об’єкт критичної інфраструктури пошкоджений на Одещині через удар РФ – влада
На Одещині внаслідок російського удару безпілотниками вночі на 18 березня пошкоджений обʼєкт критичної інфраструктури і частина обладнання, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, минулося без постраждалих.
«Пожежа, що виникла на місці, оперативно ліквідована рятувальниками. Тривають роботи з усунення наслідків атаки», – додав він.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що роботу пожежників ускладнювали повторні сигнали повітряної тривоги.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 18 березня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, понад 70 із яких – дрони «Шахед». 128 безпілотників знешкодили сили ППО. За словами військових, зафіксовано влучання 15 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: на фронті за добу було 286 російських атак
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 286 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив вранці 18 березня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 72 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Білицьке, Дорожнє, Нове Шахове, Родинське, Новоолександрівка, Мирноград, Шевченко, Гришине, Покровськ, Котлине, Удачне, Муравка, Новопідгородне, Молодецьке, Новопавлівка, Філія, Дачне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, на Костянтинівському напрямку сили РФ здійснили 46 атак, на Гуляйпільському – 31, 18 – на Куп’янському напрямку.
Також бойові дії відбувалися на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
16 березня начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявляв про успіхи російських військових на Костянтинівському й Лиманському напрямках, стверджуючи, що сили РФ контролюють значні частини Костянтинівки й Лиману. Українські військові в ефірі Радіо Свобода це заперечили, заявивши, що російських військових взагалі немає в місті Лимані Донецької області.
Головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський 15 березня заявив, що на Запорізькому напрямку противник «зосереджує значну кількість сил і засобів, розглядаючи його основним». За його словами, інтенсивність наступальних дій в районі Гуляйполя значно вища у порівнянні з іншими напрямками.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявив, що контратаки ЗСУ на Запоріжжі можуть зірвати план наступу Росії навесні та влітку.
Президент України Володимир Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території.
Як годинами відбивають масовані російські атаки в небі над Костянтинівкою
«Молній» просто тьма». Так говорять про ситуацію у небі над Костянтинівкою бійці 100-ї ОМБр, які перехоплюють російські дрони.
Серед їхніх цілей, окрім БпЛА «Молнія» – «шахеди», розвідувальні «zala», «supercam» та новітній КВО – «князь вищий Олег». Цей дрон може може бути додатковим цілевказівником для дронів на оптоволокні.
Екіпажі дронів-перехоплювачів 100-ї ОМБр не лише прикривають позиції піхоти та артилерії, – вони збивають ударні «крила», що загрожують найближчим до Костянтинівки Дружківці та Краматорську. Кадри бойової роботи та збиття російських БпЛА – у сюжеті Радіо Свобода.
ISW пояснив, чому в РФ визнали ефективність українських ударів вглиб російської території
Визнання секретарем Ради безпеки Росії Сергієм Шойгу ефективності кампанії України з далекобійних ударів по російській оборонно-промисловій базі, зокрема вглиб російської території «варте уваги», оскільки російські чиновники зазвичай применшували її наслідки, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Заяви Шойгу можуть бути частиною зусиль щодо створення умов в інформаційному просторі, метою яких є підкреслити, що війна впливає на всю Росію, а не лише на прикордонні регіони поблизу лінії фронту, щоб потенційно виправдати майбутню мобілізацію й продовження широкомасштабних відключень інтернету», – зазначають аналітики.
Секретар Ради безпеки Росії й колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив 17 березня, що через розвиток українських безпілотних систем жоден російський регіон не захищений від нападу.
«Динаміка розвитку засобів ураження, насамперед безпілотних систем, витонченість методів їх застосування – такі, що жоден регіон Росії не може почуватися в безпеці», – сказав Шойгу.
За його словами, на сьогоднішній день першочерговими цілями українських сил «є об’єкти військового призначення, транспорту й паливно-енергетичного комплексу» Росії.
Шойгу також заявив, що минулого року майже в чотири рази зросла кількість здійснених Україною повітряних атак на об’єкти в різних російських регіонах. За його словами, у 2025 році було понад 23 тисяч атак, у 2024-му – 6,2 тисячі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ISW пояснив, чому в РФ визнали ефективність українських ударів вглиб російської території
Визнання секретарем Ради безпеки Росії Сергієм Шойгу ефективності кампанії України з далекобійних ударів по російській оборонно-промисловій базі, зокрема вглиб російської території «варте уваги», оскільки російські чиновники зазвичай применшували її наслідки, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Заяви Шойгу можуть бути частиною зусиль щодо створення умов в інформаційному просторі, метою яких є підкреслити, що війна впливає на всю Росію, а не лише на прикордонні регіони поблизу лінії фронту, щоб потенційно виправдати майбутню мобілізацію й продовження широкомасштабних відключень інтернету», – зазначають аналітики.
Секретар Ради безпеки Росії й колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив 17 березня, що через розвиток українських безпілотних систем жоден російський регіон не захищений від нападу.
«Динаміка розвитку засобів ураження, насамперед безпілотних систем, витонченість методів їх застосування – такі, що жоден регіон Росії не може почуватися в безпеці», – сказав Шойгу.
За його словами, на сьогоднішній день першочерговими цілями українських сил «є об’єкти військового призначення, транспорту й паливно-енергетичного комплексу» Росії.
Шойгу також заявив, що минулого року майже в чотири рази зросла кількість здійснених Україною повітряних атак на об’єкти в різних російських регіонах. За його словами, у 2025 році було понад 23 тисяч атак, у 2024-му – 6,2 тисячі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Повітряні сили: РФ вночі атакувала 147 дронами, є влучання на 12 локаціях
Російські військові вночі проти 18 березня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, понад 70 із яких – дрони «Шахед», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 128 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони інших типів на півночі, півдні й сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 15 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Повітряні сили попередили, що атака триває, в повітряному просторі України перебувають ще декілька БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Супутникові знімки підтверджують удар по авіаремонтному заводу в Новгородській області РФ
Супутникові знімки підтверджують удар по авіаремонтному заводу в Новгородській області Росії: на фотографії, зробленій 17 березня, видно три отвори в даху одного з ангарів 123-го авіаремонтного заводу в місті Стара Руса.
Чи був ангар порожнім у момент удару, чи в ньому був літак – невідомо. Місцеві пабліки писали про сім дронів, які атакували підприємство, і влучання в 1-й цех заводу.
123-й авіаремонтний завод позиціонує себе як «лідер сервісного обслуговування транспортних літаків військової і цивільної авіації Росії», здійснює «повний цикл ремонту літака, всіх його систем і двигунів» і є «найбільшим підприємством у Староросійському районі Новгородської області» Росії.
Українська сторона удар не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ і на окупованих територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
РФ втратила 1710 військових за добу війни – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 282 570 військових, зокрема 1 710 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 18 березня навів український Генштаб.
За даними командування ЗСУ, серед російських втрат є також такі:
- танки – 11 786 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 229 (+11)
- артилерійські системи – 38 506 (+29)
- РСЗВ – 1 688
- засоби ППО – 1 333
- літаки – 435
- гелікоптери – 349
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 184 333 (+1 189)
- крилаті ракети – 4 468
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 83 974 (+230)
- спеціальна техніка – 4 091.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 24 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 200 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Зеленський заявив про «дуже погане передчуття» щодо впливу війни в Ірані на Україну
Президент України Володимир Зеленський заявив, що має «дуже погане передчуття» щодо впливу конфлікту на Близькому Сході на війну РФ проти України. Він сказав про це в інтерв’ю BBC після переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні 17 березня.
Зеленський зазначив, що переговори щодо миру в Україні «постійно відкладаються». «Є одна причина – війна в Ірані», – сказав він.
Президент України також застеріг від розбіжностей між західними лідерами і закликав президента США Дональда Трампа і британського прем’єра Кіра Стармера зустрітися й знайти спільну мову після неодноразової критики американського лідера на адресу голови британського уряду.
Трамп дорікав Стармеру й більшості країн-членів НАТО, заявляючи, що США не отримали від них очікуваної допомоги під час війни з Іраном.
Стармер наполягає, що Велика Британія не буде втягнута в ширшу війну, при цьому уряд Британії наголосив на «міцних» відносинах між США і Великою Британією.
Нещодавно видання Financial Times із посиланням на неназваних чиновників і дипломатів повідомило, що спроби США бути посередниками в мирному врегулюванні війни між Росією й Україною зайшли в глухий кут, оскільки президент США Дональд Трамп втрачає інтерес до переговорів.
Однією з причин називають війну США й Ізраїлю проти Ірану, яка відвернула увагу Вашингтона від українського напрямку.
Це заперечили в Кремлі. Там також заявили, що РФ все ще зацікавлена в продовженні переговорів щодо припинення війни, але місце й дата наступного раунду переговорів залишаються неясними.
Президент США Дональд Трамп заявив в інтерв’ю NBC News, що укладення мирної угоди заважає позиція українського президента Володимира Зеленського. «Я здивований, що Зеленський не хоче укласти угоду. Скажіть Зеленському укласти угоду, тому що Путін готовий укласти угоду. Із Зеленським набагато важче домовитися», – сказав Трамп.
При цьому 3 березня президент США наголосив, що припинення війни РФ проти України залишається одним з його пріоритетів.
Президент України заявляв, що США мають чинити більше тиску на Росію, а не на нього. «Ми не довіряємо Росії, але я думаю і вірю, що американці справді хочуть закінчити цю війну. Я сподіваюся, що вони нам допоможуть, але необхідно чинити більше тиску на Росію, а не на мене», – заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Politico.
Перші раунди переговорів Росії, України й США відбулися 23–24 січня і 4–5 лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах, а третій – 17–18 лютого у Швейцарії. Наступну зустріч планували провести на початку березня, але бойові дії на Близькому Сході завадили її організувати.
Чи варто Україні йти під ядерну парасольку Франції?
В Україні з цікавістю в експертних колах обговорюють французьку ідею можливого розширення ядерної парасольки Франції на низку європейських країн. Президент Емманюель Макрон також сказав, що Франція збільшить свій ядерний потенціал – нині четвертий у світі.
Французький ядерний арсенал автономний від НАТО і тому теоретично може підійти Україні, для якої членство в ЄС є реальнішим, аніж на цей момент членство в НАТО.
Дехто бачить у можливому розгортанні французько-британського контингенту в Україні якийсь навіть крок до того, що Україна, яка раніше добровільно позбулася третього ядерного потенціалу в світі, може колись увійти під європейську ядерну парасольку, в разі її побудови як автономної від США.
Україна та Британія розвиватимуть спільну екосистему оборонної співпраці – декларація
Офіс президента України та пресслужба уряду Британії опублікували текст Декларації про поглиблення співробітництва між двома країни в сфері безпеки та оборонної промисловості, яку сторони підписали 17 березня.
Документ визначає рамки посиленого співробітництва у сфері безпеки та оборони між двома країнами для зміцнення колективної оборони.
Зокрема, Київ і Лондон планують докладати зусиль, щоб військовий потенціал України розвинувся до рівня, який дозволить їй у разі військової агресії проти Британії «за необхідності та відповідно до національного законодавства й процедур, надати ефективну військову допомогу».
«Наші країни працюватимуть над розвитком спільної екосистеми оборонної промисловості та технологій, заснованої на принципах інноваційності, стійкості та швидкої адаптації до мінливих викликів у сфері безпеки», – йдеться в тексті.
Таке співробітництво може охоплювати створення спільних виробничих ліній, спільні науково-дослідні роботи, інтеграцію оборонних ланцюгів постачання, а також розвиток промислових партнерств для підтримки великомасштабного виробництва оборонних систем і компонентів.
Поміж іншого, сторони планують працювати над прискоренням реалізації програми LYRA. Йдеться про портфель спільних проєктів, які охоплюють безпілотні апарати, протиповітряну оборону, засоби ураження великої дальності та «інші інноваційні технологічні напрями, що базуються на ефективному обміні даними та відповідних угодах».
Підписанти привітали угоду між міністерствами оборони двох країн, яка дозволяє здійснювати ліцензійне виробництво розробленого в Україні безпілотника-перехоплювача OCTOPUS у Великій Британії, як приклад спільної розробки інноваційних технологій.