НАТО надасть Швеції та Фінляндії гарантії безпеки на час процесу вступу в Альянс
Швеція та Фінляндія вже наприкінці травня можуть подати заявку на вступ до НАТО. Про це пишуть їхні ЗМІ. А у самому Північноатлантичному альянсі кажуть, що готові надати цим країнам гарантії безпеки на час розгляду заявки, що може тривати рік. До таких дій позаблокові країни вдаються з огляду на широкомасштабну війну, яку веде Росія проти України.
Фінляндія та Швеція узгоджують свої плани щодо вступу до НАТО і, можливо, вже наприкінці травня спільно подадуть заявку на вступ до Альянсу. Про це повідомляє агентство Reuters, із посиланням на фінський таблоїд ltalehti та шведський таблоїд Expressen, які одночасно опублікували цю інформацію. Таблоїди посилаються на джерела, близькі до обговорення питання вступу до НАТО.
Далі читайте тут
Кроки, які суперечать суверенітету України, вважатимуться нелегітимними – розмова Байдена і Шольца
Президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц не визнаватимуть порушення суверенітету України, а кроки, які йому суперечать, вважатимуть нелегітимними. Про це йдеться у повідомленні пресслужби канцлера Німеччини за підсумкам телефонної розмови Байдена і Шольца.
«Канцлер і президент США наголосили, що не визнають жодних кроків, які суперечать територіальному суверенітету та цілісності України, і вважатимуть їх нелегітимними», – повідомляє пресслужба Шольца.
Вони погодилися, що Україна має продовжувати отримувати значну й постійну підтримку задля самооборони.
Як повідомляє Білий дім, Байден і Щольц переглянули свої поточні зусилля з надання допомоги уряду України.
Президент США привітав надання Німеччиною допомоги у сфері безпеки та недавню обіцянку додаткової гуманітарної допомоги.
В повідомленні Білого дому не згадується, що Байден і Шольц обговорювали питання суверенітету України.
Українські військові за добу збили 15 російських повітряних цілей, повідомляє пресслужба командування Повітряних сил ЗСУ
«5 травня протиповітряною обороною Повітряних Сил та Сухопутних військ уражено щонайменше 15 повітряних цілей: 14 – безпілотників типу «Орлан» та один літак, попередньо винищувач Су-30», – йдеться у повідомленні.
За даними Генерального штабу Збройних сил України, російські війська у війні проти України втратили, серед іншого, 83 засоби ППО і 196 літаків.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, про які писало видання Time ще 24 березня, за час військових дій могли бути вбиті на той час від 7 до 15 тисяч російських військових.
Зеленський про евакуацію з Маріуполя: люди – на шляху до безпечної території
Президент України Володимир Зеленський підтвердив інформацію про продовження рятувальної операції з Маріуполя, люди – на шляху до безпечної території.
«Вже понад 150 людей із «Азовсталі» і ще понад 300 людей із самого Маріуполя та околиць, які цього тижня вийшли гуманітарним коридором, отримують усю допомогу, яка їм зараз дуже потрібна», – сказав він у своєму відеозверненні.
За словами президента, штурм «Азовсталі», де все ще перебувають жінки та діти, не припиняється.
«Багато дітей..Просто уявіть це пекло! А там діти! Більше двох місяців постійних обстрілів, бомбардувань, постійної смерті поруч», – сказав він.
Зеленський стверджує, що українська влада «робить все, щоб знайти рішення для порятунку також українських військових».
4 травня в рамках маріупольського гуманітарного коридору вдалося евакуювати 344 людини – це жінки, діти та люди похилого віку з Маріуполя, Мангуша, Бердянська, Токмака та Василівки.
1 травня президент України Володимир Зеленський повідомив про початок евакуації цивільних із «Азовсталі» в Маріуполі.
В ООН 5 травня без подробиць повідомили, що триває третя операція з евакуації цивільного населення з Маріуполя і металургійного заводу «Азовсталь». За даними організації, майже 500 цивільних жителів, які перебувають у пастці в Маріуполі та його околицях, були евакуйовані під час двох нещодавніх операцій за сприяння ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста.
На «Азовсталі» перебувають українські сили оборони (бійці батальйону «Азов» та морські піхотинці), а також мирні жителі.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого. Українські підрозділи чинять опір у приазовському місті вже другий місяць.
Європарламент вимагає від Росії повернути викрадені літаки
Європарламент вимагає від Росії повернути викрадені літаки, йдеться в резолюції про вплив війни Росії проти України на транспортно-туристичний сектор ЄС.
Росія, порушуючи правила міжнародної цивільної авіації, змусила літаки, орендовані в іноземних компаній, перереєструватися в російському авіареєстрі.
«Таку крадіжку не можна терпіти», – кажуть євродепутати, вимагаючи негайного повернення цих літаків їхнім законним власникам.
У резолюції також закликають ЄС посилити санкції проти російського морського сектору та відмовитися допускати до європейських портів судна, які пришвартовуються у Росії на шляху до ЄС. Крім того, всім суднам, які хочуть зупинитися в порту ЄС, слід заборонити заправлятися в російських портах, додається в резолюції.
Після масштабного військового вторгнення Росії в Україну США і країни Євросоюзу раніше оголосили про закриття неба для російських літаків; компанії Airbus і Boeing припинили обслуговувати літаки російських компаній і постачати запчастини до Росії; від роботи з російськими перевізниками відмовилися деякі компанії, що надають літаки в лізинг.
Після цього Росавіація рекомендувала російським авіакомпаніям призупинити всі вантажні й пасажирські рейси за кордон через «високий рівень ризику затримання або арешту повітряних суден російських авіакомпаній за кордоном».
У найближчі тижні буде стабільне постачання пального на Київщину – ОВА
У найближчі тижні буде налагоджено стабільне постачання пального на Київщину, повідомив голова Київської ОВА Олександр Павлюк.
«Протягом найближчих тижнів ми розраховуємо налагодити стабільне постачання пального за новою логістичною схемою та покрити дефіцит, що виник через руйнування інфраструктури», – сказав він у своєму відеозвернені, опублікованому в телеграмі.
Він закликав людей не створювати додатковий ажіотаж і за можливості не використовувати приватний автотранспорт.
Олександр Павлюк також попередив, що зростання цін на пальне є неминучим.
«Враховуючи те, що єдиним джерелом постачання буде ЄС, споживачам потрібно бути готовим до того, що ціни на певні види пального будуть на рівні з сусідніми країнами. Зростання цін на пальне – неминуче, поки триває війна», – сказав Павлюк.
Наприкінці березня російські військові почали завдавати авіаційних ударів по базах паливно-мастильних матеріалів. Було знищено або пошкоджено нафтобази на Львівщині, на Волині, Рівненщині, Полтавщині, Дніпропетровщині та Одещині.
Москва цього не заперечує. Наприклад, 3 квітня Міноборони Росії заявило, що російські військові обстріляли нафтопереробний завод і сховища паливно-мастильних матеріалів поблизу Одеси.
Також внаслідок російських авіаобстрілів було знищено інфраструктуру Кременчуцького НПЗ – найбільшого підприємства з виробництва нафтопродуктів в Україні, яке забезпечує понад третину всього українського ринку палива.
На тлі російських атак української інфраструктури в соцмережах з'явилися повідомлення про те, що на окремих АЗС або немає палива, або утворилися великі черги, щоб його придбати.
Міністр економіки Юлія Свириденко 29 квітня повідомила, що через удари по паливній інфраструктурі України в окремих регіонах виник дефіцит пального на АЗС, він є тимчасовим.
За час війни Путін засекретив понад половину своїх указів – ЗМІ
З початку повномасштабної війни Росії проти України відсоток засекречених указів російського президента Володимира Путіна від загальної кількості підписаних документів став рекордним за останні 20 років. На це звернуло увагу видання «Медіазона», вивчивши портал правових актів та порядкові номери документів.
Відповідно до них, у березні було засекречено 54% від усіх указів Путіна, у квітні – 49%. Вищим цей показник був лише у грудні 2002 року (59%) – коли йшла друга чеченська війна, а всередині країни сталося безліч терактів.
Видання зазначає, що секретними указами, зокрема, посмертно нагороджують військовими орденами. Вивчивши повідомлення різних міських та селищних адміністрацій про загибель російських військовослужбовців на території України, «Медіазона» повідомляє про щонайменше 600 таких нагород.
За різними оцінками, з початку вторгнення армії РФ на територію України загинуло від 10 до 25 тисяч російських солдатів. Міноборони РФ не повідомляло про кількість загиблих з 25 березня – тоді, за версією відомства, їх було 1351.
У Маріуполі війська РФ поновили штурм «Азовсталі» за підтримки авіації – Генштаб ЗСУ
У Маріуполі Донецької області триває блокування російськими військами оборонців «Азовсталі», повідомив вранці Генеральний штаб Збройних сил України.
«В окремих районах, за підтримки авіації, поновлено штурмові дії (військами РФ – ред.) з метою взяття під контроль території заводу», – йдеться у зведенні.
За повідомленням українських військових, армія РФ не припиняє наступальних дій у Східній операційній зоні і продовжує вести активні бойові дії.
Про те, що триває штурм «Азовсталі», а російські війська використовують авіацію, артилерію та піхоту, повідомляв напередодні полк «Азов».
21 квітня президент Росії Володимир Путін наказав військам РФ заблокувати контрольований українськими силами металургійний комбінат «Азовсталь» у Маріуполі так, «щоб муха не пролетіла», а пропонований «штурм промзони «Азовсталі» нібито наказав скасувати через недоцільність.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого. Українські підрозділи, серед яких полк «Азов», чинять опір у приазовському місті понад два місяці.
Більшість громадян ЄС бачать Україну частиною європейської родини і готові її підтримувати. Про це свідчать дані соціологічного опитування «Євробарометр», яке було проведено в країнах ЄС у квітні.
Згідно з даними опитування, більшість європейців вважають, що з початку війни ЄС проявив солідарність (79%) і був єдиним (63%) та швидким (58%) у своїй реакції на агресію РФ проти України.
Респонденти, зокрема, виступили за непохитну підтримку України та її народу.
Так, понад дев’ять із десяти респондентів (93%) схвалюють надання гуманітарної допомоги постраждалим від війни українцям. 88% європейців підтримують ідею вітати в ЄС людей, які тікають від війни, а 80% схвалюють фінансову підтримку, надану Україні.
Крім того, 66% погоджуються, що «Україна має вступити до ЄС, коли буде готова», 71% вважають, що Україна є частиною європейської родини.
66% європейців підтримують вступ України до ЄС, — опитування Flash Eurobarometer, яке провели у квітні у всіх країнах Євросоюзу.
На запитання щодо згоди стосовно вступу України в ЄС, коли вона буде готова, найбільшу підтримку («повністю підтримують») продемонструвала Литва – 58%, найменшу – Угорщина (15%).
Опитування проводилося методом комп’ютерного інтерв’ю 13-20 квітня 2022 року серед понад 26 тисяч громадян ЄС віком від 15 років.
«Ми – це Україна»: як живе Новотроїцьке в умовах російської окупації
Зранку 24 лютого вся Херсонська область здригнулася від нічних вибухів та пострілів зі сторони анексованого Росією українського Криму. Через невелику відстань від адмінкордону (а це трохи більш ніж 50 км) на Херсонщину зайшли російські окупаційні війська в перший день війни через Перекопський перешийок та КПП «Чонгар». Через Новотроїцьке йшла тригодинна колона танків, яка потужно завивала на все селище, розповідають очевидці. Так почалася війна. Зараз в селищі мало що про неї нагадує, хіба що нечаста присутність окупантів на вулицях.
Рятувальники запобігли загоранню цистер на заводі «Азот» у Сєвєродонецьку – Гайдай
Голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив про спроби російських військ в результаті обстрілу Сєвєродонецька вразити цистерни на заводі «Азот».
«Близько 18:00 ворожі снаряди потрапили в одну з останніх АЗС на Луганщині та у розташоване поряд залізничне господарство Сєвєродонецького «Азоту». Зайнялися шпали та трава на загальній площі 400 м кв. Існувала загроза загоряння цистерн підприємства. Втім, рятувальникам вдалося своєчасно їй запобігти», – повідомив Гайдай.
За його словами, за минулу добу армія РФ 16 разів відкривала вогонь по житлових кварталах та об’єктах інфраструктури Луганщини. Дві людини загинули, пошкоджені низка будинків, електропідстанція, комплекс торговельних споруд.
ОГП: 223 дитини загинули в Україні в результаті російського вторгнення
Понад 631 дитина постраждала в Україні внаслідок збройної агресії РФ проти України, повідомляє Офіс генпрокурора з посиланням на ювенальних прокурорів. За офіційними даними, 223 дитини загинули та понад 408 зазнали поранень.
Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях, вказує ОГП.
«Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 139, Київській – 116, Харківській – 95, Чернігівській – 68, Херсонській – 46, Миколаївській – 44, Луганській – 37, Запорізькій – 27, Сумській – 17, у Києві – 16, Житомирській – 15», – йдеться в повідомленні.
5 травня через обстріл парку «Фельдман Екопарк» в селищі Лісне Харківської області загинув 15-річний хлопець-волонтер, який допомагав годувати та евакуювати тварин. Також напередодні стало відомо, що 23 квітня внаслідок бомбардування с. Новоселівка Покровського району Донецької області загинув 17-річний юнак.
Внаслідок щоденних бомбардувань та обстрілів збройними силами РФ українських міст та сіл пошкоджено 1607 закладів освіти. При цьому 121 з них зруйновано повністю.
Близько 500 цивільних вдалося вивезти із Маріуполя та «Азовсталі» – ОПУ
Близько 500 жителів Маріуполя вдалося вивести в ході чергового етапу евакуації з участю ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста, повідомив голова Офісу президента України Андрій Єрмак вранці у п’ятницю.
«Ми провели черговий етап складної операції з евакуації людей з Маріуполя та «Азовсталі». Можу сказати, що нам вдалося вивезти близько 500 цивільних. Україна продовжить робити все, щоб урятувати всіх мирних жителів та військових. Дякую за допомогу ООН», – написав Єрмак у Telegram.
У ці хвилини триває наступний етап порятунку людей з «Азовсталі», про результати інформація буде згодом, додав Єрмак.
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш у виступі в Раді безпеки ООН також підтвердив евакуацію майже 500 людей із заводу «Азовсталь», Маріуполя та прилеглих районів.
«Сподіваюся, що подальша координація з Москвою та Києвом призведе до нових гуманітарних пауз, щоб гарантувати безпечний прохід цивільним», – написав він у твітері.
Сьогодні опівдні, як повідомила напередодні міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, має відбутися евакуація з Маріуполя.
На «Азовсталі» перебувають українські сили оборони (бійці батальйону «Азов» та морські піхотинці), а також мирні жителі.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого. Українські підрозділи чинять опір у приазовському місті понад два місяці.
Офіс генпрокурора оприлюднив повістки на допити Медведєву, Шойгу та іншим держслужбовцям РФ
Офіс генерального прокурора України оприлюднив повістки заступнику голови Ради безпеки Росії Дмитру Медведєву та міністру оборони Росії Сергію Шойгу. Відповідна інформація є на сайті ОГП.
Так, Медведєва викликають на 16, 17 та 18 травня до прокурора ОГП для участі у проведенні допиту як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Шойгу на допит як підозрюваного викликають у ті ж дати. Зазначається, що він підозрюється у вчиненні такого самого кримінального правопорушення.
Також на сайті ОГП оприлюднені повідомлення про підозри та повістки про виклики на допити спікеру Держдуми Росії В’ячеславу Володіну, голові Ради федерації Федеральних зборів Росії Валентині Матвієнко, керівнику Служби зовнішньої розвідки РФ Сергію Наришкіну, директору Федеральної служби безпеки Росії Олександру Бортнікову та директору Національної гвардії Росії Віктору Золотову.
Українські правоохоронні органи раніше через повномасштабне вторгнення РФ в Україну порушили справи проти російських посадовців, які закликали, сприяли чи здійснювали (здійснюють) такі дії.
На Харківщині через обстріли одна людина загинула і п’ятеро поранені – ОВА
На Харківщині внаслідок обстрілів військ РФ загинула одна людина, п’ятеро поранені, йдеться у зведенні Харківської обласної військової адміністрації.
«Харків: ніч із поодинокими обстрілами на окраїнах міста. Постраждалих немає. Протягом доби була також обстріляна Салтівка. Поранення отримали 5 мирних мешканців», – йдеться у повідомленні.
Крім того, протягом доби ворог здійснив ракетний обстріл Лозової, внаслідок чого одна людина загинула.
Зазначається, що на Ізюмському напрямку тривають бої.
Напередодні у Генштабі ЗВУ повідомили про контрнаступ українських військ на Харківському та Ізюмському напрямках.
Війська Росії обстріляли два райони Дніпропетровщини з «Градів» та влучили крилатою ракетою
У ніч на 6 травня російські війська обстріляли Криворізький та Синельниківський райони Дніпропетровщини. Про це на брифінгу повідомила речниця управління ДСНС в області Дарина Цуркань.
За її словами, у територію Покровської громади Синельниківського району влучили ракетою. Вона впала в полях. Утворилася 4-метрова вирва, на місці знайшли уламки ракети.
У Telegram голова облради Микола Лукашук уточнив, що то була крилата ракета, вона пошкодила лінію електропередач. Прилеглі села з електрикою. Жертв і постраждалих немає.
За інформацією Дарини Цуркань, уночі із «Градів» російські війська також обстріляли два села Зеленодольської та Широківської громад на Криворіжжі. Поранених немає.
В інших районах області ніч минула спокійно. Обстріли були на території сіл Херсонщини, прилеглих до Криворіжжя.
Харківщина. Позиції ЗСУ (фотогалерея)
Харківська область: ЗСУ закріпилися та зупинили просування російської армії вглиб контрольованих Києвом територій, зауважили в Генштабі. Наразі російські військові вдаються до артобстрілів навколишніх сіл. Страждає здебільшого цивільна інфраструктура.
Харківщина. Позиції ЗСУ (фотогалерея)
Удар по крейсеру «Москва» став можливим завдяки розвідданим США – ЗМІ
Удар по кораблю-флагману Чорноморського флоту Росії крейсеру «Москва» став можливим завдяки даним розвідки США, переданим Україні. Про це повідомили американські телеканали CNN та NBC, а також видання Washington Post і New York Times із посиланням на кількох анонімних чиновників із США. При цьому джерела наголошують, що США точно не знали, як саме Київ скористається розвідданими. У Пентагоні спростовують повідомлення про передачу координат крейсера.
13 квітня Україна заявила про ракетний обстріл «Москви» та пожежу на крейсері. У ніч на 14 квітня факт пожежі визнало Міноборони Росії. Відомство стверджувало, що на кораблі здетонував боєприпас. Пізніше російське відомство визнало, що корабель затонув. За різними оцінками, чисельність екіпажу «Москви» становила від 416 до 680 осіб, у тому числі, як з’ясувалося пізніше, матроси-строковики.
За даними телеканалу CNN, українські військові, помітивши військовий корабель у Чорному морі, звірилися зі своїми американськими колегами, які підтвердили ціль та надали точні дані про місце перебування крейсера. Через деякий час на «Москві» почалася пожежа та корабель затонув, уточнює CNN.
Джерела американських ЗМІ стверджують, що США не брали участі у рішенні вдарити по «Москві» – його ухвалили українські військові. Американська розвідка регулярно надає ЗСУ дані про пересування російських кораблів.
У відповідь на повідомлення низки провідних американських ЗМІ прессекретар Пентагону Джон Кірбі заявив, що США не надавали Україні «конкретну інформацію щодо вказування цілі» по крейсеру «Москва».
«Українці мають власні можливості у сфері розвідки, щоб відслідковувати і брати на приціл російські військові кораблі, що і сталося в цьому випадку», – заявив він виданню The New York Times.
Про те, що США діляться даними розвідки з українськими військовими, було відомо давно – проте кілька публікацій останнього часу розповідають про інтенсивність постачання інформації та конкретне використання цих даних. Так, напередодні New York Times, теж із посиланням на анонімні джерела, писала, що розвіддані США про пересування командних пунктів армії РФ дозволили Україні завдати ударів, у яких загинули російські генерали. Співрозмовники видання зазначили, що Україна завдає ударів, поєднуючи американські дані з власними – у тому числі з перехопленнями переговорів, які дозволяють робити висновок про присутність у штабах військових-високопосадовців.
У Раді національної безпеки США цю публікацію назвали «безвідповідальною», а в Пентагоні агентству France Press вказали, що жодних даних, які дають змогу індивідуально атакувати російських воєначальників, не надають.
HRW закликає звільнити іноземних мігрантів на Волині і Миколаївщині, затриманих до вторгнення РФ
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала владу України звільнити іноземних мігрантів на Волині і Миколаївщині, затриманих до вторгнення РФ, повідомляє у п’ятницю сайт організації.
«Мігранти та прохачі притулку майже два місяці перебувають під замком на межі зони бойових дій. Затримані налякані і перебувають у небезпеці, і немає жодних підстав тримати їх в імміграційному ув’язненні», – заявила Надя Хардман, дослідниця прав біженців та мігрантів HRW.
В організації вказують, що йдеться про ситуацію у Центрі тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства у Миколаївській області. У середині квітня двоє осіб звідти звернулися до правозахисників по допомогу. Чоловіки розповіли, що отримали листи зі своїх посольств, відправлені українській владі, з проханням терміново сприяти їхньому звільненню, але досі обидва залишаються під вартою.
Також HRW каже, що схожу ситуацію зафіксували на початку квітня у Центрі розміщення мігрантів в смт. Журавичі у Волинській області, де також під вартою залишаються мігранти та прохачі притулку. Люди, опитані в обох центрах, сказали, що їх затримали за кілька місяців до російського вторгнення за незаконну спробу перетнути кордон із Польщею чи за порушення візового режиму.
Якою б не була початкова причина їхнього затримання, подальше утримання людей під вартою наражає їх на небезпеку на тлі воєнних дій, зазначає HRW.
У правозахисній організації стверджують, що зверталися до української влади 9 березня і 20 квітня щодо становища людей, які перебувають в імміграційному ув’язненні, але не отримали відповіді.
Опитані HRW в центрах особи заявили, що хотіли б поїхати якнайшвидше і знайти притулок у сусідніх країнах разом з іншими мирними жителями, які втікають з України.
Повідомляється, що все ж дехто із Журавичів і з Миколаївщини були звільнені та евакуйовані до Польщі за сприяння посольств у сусідніх країнах.
Як приклад, правозахисники наводять центр утримання мігрантів у Чернігові, де людям дозволили його залишити одразу після того, як стало зрозуміло, що їм загрожує небезпека. Згідно з дипломатичними джерелами, всі звільнені затримані, які раніше перебували в Чернігові, перетнули кордон України, кажуть в HRW.
Human Rights Watch наголошує: у час, коли Євросоюз вітає українських біженців, ЄС має «кинути рятівне коло» для мігрантів та шукачів притулку, які все ще перебувають у небезпеці в Україні.
За даними ООН, Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії залишили понад 5,5 мільйонів людей.
Зокрема, йдеться про втрату 24,9 тисячі військових, з них близько 200 людей – за попередню добу.
Штаб наводить такі дані про знищену російську техніку з 24 лютого:
- 1110 танків
- 2686 бойових броньованих машин
- 502 артилерійські системи
- 171 реактивна система залпового вогню
- 83 засоби ППО
- 199 літаків
- 155 гелікоптерів
- 1926 одиниць автомобільної техніки
- 11 кораблів /катерів
- 324 БПЛА оперативно-тактичного рівня
- 38 одиниць спеціальної техніки
- 90 крилатих ракет
«Найбільші втрати противника (минулої доби) спостерігалися на Лиманському та Курахівському напрямках», – зазначають у штабі.
Командування також вказує, що дані про втрати російських військ уточнюються.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, про які писало видання Time ще 24 березня, за час військових дій могли бути вбиті на той час від 7 до 15 тисяч російських військових.