Понад 200 людей підозрюють у поширенні даних про роботу ППО та Сил оборони загалом – СБУ
Від початку російського повномасштабного вторгнення Служба безпеки України повідомила про підозру понад 200 людей за поширення інформації про роботу протиповітряної оборони та інших видів військ. Про це пресслужба СБУ повідомила 29 червня.
«Фактично ці особи допомагали ворогу готувати, здійснювати та коригувати повітряні удари по нашій території, у тому числі з використанням крилатих ракет і дронів-камікадзе», – заявляють у відомстві.
Підозри оформлені за статтею про «несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, Збройних Сил України чи інших військових формувань». Кваліфікація передбачає до 12 років ув’язнення.
Росія порушила «протоколи війни» – президент Колумбії про поранення співвітчизників у Краматорську
Президент Колумбії Ґуставо Петро повідомив, що МЗС Колумбії має висловити ноту протесту Росії через атаку на «трьох беззахисних колумбійців», які ввечері 27 червня перебували в ресторані в Краматорську, куди влучила російська ракета. Петро також написав, що Росія своїм ударом «порушує протоколи війни».
У відповідь на твіт глави держави російське посольство в Колумбії написало, що Краматорськ – «не найкраще місце для дегустації української кухні». У дипломатичному представництві поїздку громадян Колумбії до Краматорська назвали безрозсудною, принагідно висловивши радість від того, що вона «не обернулася непоправною трагедією».
Армія РФ обстріляла «Пункт незламності» у Херсоні, є жертви – ОВА
Російські війська обстріляли «Пункт незламності» у Херсоні – дві людини загинули, ще двоє поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Пообіді окупанти обстріляли «Пункт незламності» у Херсоні. Терористи вдарили по місцю, куди мирні люди прийшли, аби отримати гуманітарну допомогу. Двоє містян загинули, ще двоє – перебувають в лікарні у стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.
FT: Захід розробляє угоду для довгострокової підтримки України
Франція та Німеччина разом із Великою Британією та США розробляють нову угоду про безпеку, яка підтвердить довгострокову фінансову підтримку України, постачання їй озброєнь, навчання військових та обмін розвідувальними даними. Про це пише Financial Times із посиланням на дипломатичні джерела.
«Попри те, що це очевидно не та взаємна оборона, яку принесе членство в НАТО, ці обіцянки покликані забезпечити деякий тимчасовий захід, щоб заспокоїти Київ та вселити у нього впевненість у постійній підтримці Заходу», – пише видання.
Співрозмовники Financial Times розповіли, що угода не гарантує Києву вступу до НАТО та є компромісним варіантом. Зокрема, пропозиції Франції передбачають, що НАТО розширить межі власної безпеки для захисту України. Інші подробиці не наводяться.
Позиція Парижа викликала критику з боку Ірландії, Австрії та Мальти. Ці країни хочуть ясності щодо ймовірних нових зобовʼязань із боку союзників України.
Крім того, деякі держави визнали запропоновані в угоді формулювання розпливчастими і попросили у зовнішньополітичного відомства Євросоюзу більш докладного документа.
Столтенберґ визнав зв’язок між євроінтеграцією України і поступом щодо вступу до НАТО
На саміті НАТО у Вільнюсі буде порушене питання прагнення України вступити до Альянсу – про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на спільному брифінгу з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем в Брюсселі 29 червня.
«На саміті НАТО ми згадаємо про прагнення України щодо членства. Я впевнений, що союзники по НАТО надішлють сильне послання підтримки Україні», – сказав він.
Він повторив, що двері НАТО відчинені, і Україна стане його членом, хоча не уточнив термінів, коли це може статися.
Читайте також: Науседа: на саміті у Вільнюсі слід відмовитися від плану дій, це пришвидшило б вступ України до НАТО
«Найважливіше й найбільш термінове – це підтримати Україну і її перемогу як суверенної незалежної країни в Європі, тому що, якщо ми цього не зробимо, не буде ніякого членства, яке ми зможемо обговорювати. Варто зазначити, що тут також ми бачимо зв’язок НАТО із Євросоюзом, тому що, звісно, рішення ЄС надати Україні статус кандидата також має вплив на дискусії, які відбуваються всередині НАТО», – додав голова Альянсу.
Раніше сьогодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що в розмові з генеральним секретарем НАТО закликав до «ясності щодо членства України в Альянсі».
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Гуменюк: є ознаки ймовірної підготовки Росії до ракетних ударів
Керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк заявила, що є ознаки ймовірної підготовки Росії до ракетних ударів.
«Ворог активізує безпілотну розвідку вздовж лінії фронту, намагається глибше проникнути в тилові регіони, що свідчить про ймовірну підготовку до наступних ракетних ударів. Ми спостерігали кволу активність протягом останніх двох діб. Це означає, що ворог певним чином переформатував свої зусилля, вивчав можливості і тактику підшукував тактику, яка була б максимально ефективною», – сказала вона в ефірі національного телемарафону.
За словами Гуменюк, російські війська дуже часто намагається компенсувати відсутність результативності на лінії фронту «тиловими перемогами».
Посол Росії Сергій Гармонін в Швейцарії заявив, що Москва не може схвалити будь-який мирний саміт щодо України, організований Швейцарією, після того, як ця країна приєдналася до санкцій ЄС проти Росії. Про це, як повідомляє Reuters, російський дипломат заявив в інтервʼю газеті Le Temps, опублікованому 29 червня.
«Про швейцарське посередництво не може йтися. Швейцарія, на жаль, втратила свій статус нейтральної держави і більше не може діяти як посередник або представник інтересів», – каже Гармонін.
У своєму виступі в швейцарському парламенті 15 червня Зеленський запросив Швейцарію прийняти глобальний мирний саміт щодо України, зазначивши, що раніше обговорював цю ініціативу з президентом Швейцарії Аленом Берсе.
Підконтрольного РФ «губернатора» окупованого Запоріжжя засудили до 15 років тюрми
Український суд засудив до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна призначеного російською окупаційною владою очільника Запорізької області Євгена Балицького – про це повідомили Офіс генерального прокурора та Служба безпеки, яка вела досудове розслідування.
Його визнали винним у колабораційній діяльності та посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України.
«Прокурори в суді довели, що після повномасштабного вторгнення РФ нардеп від забороненої політичної партії «ОПЗЖ» з власної ініціативи почав співпрацю з ворогом. За пропозицією окупантів він очолив так звану «военно-гражданскую администрацию Запорожской области», – йдеться у висновках Офісу генпрокурора.
Читайте також: У Мелітополі окупанти збирають «народне ополчення» – мер
За даними слідства, з серпня 2022 року фігурант почав підготовку незаконного референдуму про анексію Запорізької області Росією. У вересні 2022 року у Кремлі він «підписав незаконний договір про «приєднання» території Запорізької області до Росії».
Суд підтримав позицію прокурорів та призначив фігуранту максимальне покарання.
У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей, включаючи Запорізьку, яка є частково окупованою. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
Загибель людей біля укриття: апеляційний суд змінив запобіжний захід для охоронця поліклініки
Апеляційний суд Києва відпустив під нічний домашній арешт охоронця поліклініки Деснянського району Вадима Мошкіна. Про це повідомляють ЗМІ – журналісти телемарафону, видання Ґрати.
Адвокат сторожа Сергій Моргун просив відпустити Мошкіна під особисте зобов’язання з’являтися до суду та слідчого. Він заявив, що охоронець не сховається і не завадить слідству. Прокурор наполягав на тому, що рішення про арешт є законним і його треба залишити в силі, повідомляють Ґрати.
Росія в ніч на 1 червня завдала чергового масованого удару по Києву і Київщині.За даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок падіння уламків ракет в Києві загинули троє людей, з них одна дитина, ще 11 зазнали поранень. За повідомленнями очевидців, люди загинули на вулиці біля медзакладу в Деснянському районі, бо не змогли потрапити до укриття, яке, за деякими даними, було зачиненим.
Після цього правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Прокуратура спочатку повідомила про підозру трьом посадовцям (першому заступнику Деснянської РДА, директору медзакладу та його заступнику) та охоронцю поліклініки. Останнього підозрюють у залишенні в небезпеці, яке призвело до смерті (ч. 3 ст. 135 КК України)
Звіт британського Королівського інституту міжнародних справ, відомого також як Чатам Гаус, доводить важливість переконливої перемоги України у боротьбі з російською агресією не лише для українців, але й для стійкої міжнародної безпеки на майбутнє. А також прямо каже, що перемога може буде досягнута із своєчасною і значною військовою допомогою Заходу, особливо США. Звіт Чатам Гаус проаналізував Голос Америки.
Захід має зробити все, щоб Україна перемогла у 2023 році, наголошують аналітики британського Королівського інституту міжнародних справ. Вони застерігають міжнародну спільноту від спокуси «пожертвувати Україною, для порятунку від ще більшого конфлікту» і від підштовхування Києва до поспішного й компромісного перемир’я з Росією на основі поступок Москві.
«Догоджання путінської Росії – це глухий кут і для України, і для західних союзників… В більшості можливих варіантів це привело б Росію до того становища, в якому вона була 23 лютого 2022 року – напередодні повномасштабного вторгнення в Україну. Будь-які подібні «розв’язання» лише дозволяли б Росії вчинити новий напад на сусіда, як тільки вона вирішила б, що готова до цього, це також зберегло б готовність Росії до подальшої дестабілізації міжнародного порядку», – наголошує один з авторів звіту Джеймс Ніксі.
Західні лідери, зокрема президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц, твердо виступили проти замороження російської війни в Україні, заявивши, що саме українська перемога має бути основою стійкого справедливого миру.
Але, наприклад, прем’єр–міністр Угорщини Віктор Орбан, який підтримує зв’язки з Москвою, повторює, що Росія непереможна і називає міжнародну військову допомогу Україні шкідливою, а західні санкції проти Москви марними.
Представниця колективу авторів звіту Орися Луцевич у розмові з Голосом Америки окремо вказала на те, що вона називає ознаками «самообмежування» західних країн, зокрема США у наданні допомоги Україні, що «дозволяє Росії вести війну на виснаження».
Захід самообмежується у надані Україні зброї… Війна на виснаження – це також результат і західної політики...
«Ми бачимо з точки зору стратегії навіть Білого дому досить серйозне стримування, наприклад, в наданні Україні далекобійних снарядів. Ми бачимо на поверхні вже рішення, але що насправді стоїть за цим рішенням?
За цим рішенням стоїть побоювання дестабілізації Росії, чи, можливо, побоювання застосування Росією ядерної зброї, чи навпаки – віра в те, що можна якось домовитися з чинним російським режимом.
З нашого спілкування із західними урядами ми бачимо такі ризики. І зараз на часі, щоб ширша аудиторія й політики зрозуміти, які небезпеки несуть за собою такі політичні рішення»
Після спроби заколоту «Вагнер» більше не братиме участі у війні проти України – Буданов
Внаслідок спроби заколоту в Росії найманці приватної військової компанії «Вагнер» більше не братимуть участі в бойових діях в Україні – про це в інтерв’ю «Українській правді» заявив голова Генерального управління розвідки Кирило Буданов.
На думку керівника розвідки, збройне протистояння в Росії призвело до компрометації російського керівництва.
«В черговий раз зруйновано міф про непохитність російського режиму. Було нанесено втрати військово-космічним силам РФ. А ще – ПВК «Вагнер» більше не братиме участь у бойових діях на території України. А це найефективніший підрозділ РФ, який вмів досягати успіху за будь-яку ціну», – йдеться в цитаті Буданова.
Читайте також: Заколот Пригожина послабив Путіна – канцлер Німеччини
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Олександр Лукашенко повідомив, що Євген Пригожин 27 червня прибув до Білорусі.
Після чергової російської атаки на Херсон рятувальники майже протягом трьох годин ліквідовували пожежу, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Один із снарядів влучив в приватну господарчу споруду, де виникла пожежа. На місці події внаслідок атаки загинуло 2 жінки та травмовано 2 чоловіків. Майже три години рятувальники ліквідовували пожежу, площею 200 кв.м», – йдеться у повідомленні.
За даними ДСНС, також виникла пожежа в житловому будинку – горів дах двоповерхової будівлі. Цю пожежу на площі 100 кв.м. вдалось швидко ліквідувати, загиблих та травмованих не було.
За даними ОВА, російські війська вдень 29 серпня обстріляли «Пункт незламності» у Херсоні – дві людини загинули, ще двоє поранені.
Російські війська практично щодня обстрілюють Херсон та частину області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Збиття літака в Ірані: Україна і ще 3 держави звернуться до Міжнародного суду ООН
Країни Міжнародної групи з координації допомоги жертвам рейсу PS752, який був збитий в Ірані, передадуть справу до Міжнародного суду ООН – про це заявило Міністерство закордонних справ 29 червня.
За заявою, Україна, Канада, Швеція та Сполучене королівство не досягли згоди з Іраном щодо арбітражу за статтею Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації.
«Відповідно, Координаційна група має намір продовжувати колективні зусилля, щоб забезпечити притягнення Ірану до відповідальності за незаконне збиття рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» шляхом якнайшвидшого передання спору до Міжнародного Суду ООН», – додає МЗС.
Читайте також: Вироки в Ірані щодо PS752 збиття «не принесли справедливості» – Координаційна група
Суд Ірану 16 квітня засудив десятьох військовослужбовців сил протиповітряної оборони країни до тюремного ув’язнення за участь у збитті українського пасажирського літака авіакомпанії «Міжнародних авіаліній України» біля Тегерану у січні 2020 року.
Тоді загинули всі 176 людей, які були в літаку – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
Координаційна група тоді розкритикувала вироки, заявила, що вони «не принесли правди чи справедливості сім’ям жертв».
У березні 2021 року Іран представив остаточний звіт щодо розслідування катастрофи літака авіакомпанії МАУ. У документі йдеться, що літак знищили через помилку оператора протиповітряної оборони. В МЗС України зміст документа назв
Саміт НАТО: Данілов застерігає від помилки, яка може бути критичною
Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов очікує від саміту НАТО у Вільнюсі «максимальної конкретики» і закликав не припускатися помилки, яка може бути критичною.
«Крах «Будапештського меморандуму» (1994 р.), провальний Бухарестський саміт НАТО (2008 р.) були послідовними кроками до заохочення російського нападу на Україну. Третя помилка може бути критичною. Доведено історією – без вирішення безпекових питань України неможлива світова стабільність. Від майбутнього Вільнюського саміту очікуємо максимальну конкретику в стилі «анти-Будапешту», – написав він у фейсбуці.
Читайте також: Резніков назвав «головний аргумент» для вступу України до НАТО
У грудні 1994 року було підписано меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (так званий Будапештський меморандум). Уклавши цей документ, Велика Британія, США та РФ задекларували свої зобов’язання поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Франція і КНР надали аналогічні гарантії в окремих листах.
Проте Росія, яка є однією з держав-гарантів, порушила свої зобов’язання за Будапештським меморандумом, окупувавши частину суверенної території України у 2014 році та розв’язавши повномасштабну війну проти України у лютому 2022 року. Захід заявив про незаконність цих дій.
У квітні 2008 року на саміті в Бухаресті НАТО пообіцяло, що Україна та Грузія одного дня будуть в альянсі і що шлях до членства в НАТО лежить через План дій щодо членства (ПДЧ).
Ґрета Тунберґ приїхала до Києва в складі групи з екологічних наслідків війни – ОП
Президент Володимир Зеленський зустрівся з членами Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни, повідомив Офіс президента 29 червня.
До групи входять колишня голова уряду та міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, віцепрезидентка Європейського парламенту Гайді Гаутала, президентка Ірландії в 1990-1997 роках Мері Робінсон та екоактивістка Ґрета Тунберґ.
Зеленський подякував членами групи за візит і розповів про «катастрофічні наслідки підриву греблі Каховської ГЕС», цитує Офіс президента.
«Президент зазначив, що внаслідок катастрофи загинуло багато людей в окупованих російськими військами населених пунктах, де росіяни взагалі не здійснювали евакуацію із затоплених територій», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «В готовности, по команде!» – журналісти опублікували перехоплення розмов окупантів на Каховській ГЕС
Як цитує Офіс президента, Робінсон визнала зусилля, яких докладає Україна до подолання екологічних проблем під час війни. Гаутала вказала на те, що злочини проти довкілля повинні розслідуватися «як на національному, так і на міжнародному рівні».
«Екоактивістка Ґрета Тунберґ подякувала за запрошення й наголосила, що залучатиме представників екологічних громадських організацій до діалогу стосовно основних завдань Міжнародної робочої групи та привернення уваги до екологічних наслідків війни», – додає пресслужба.
Ґрета Тунберґ раніше прокоментувала руйнування дамби Каховської гідроелектростанції, назвавши його екоцидом і наслідком неспровокованої агресії Росії проти України.
ЗМІ: колишній віцепрезидент США Майк Пенс приїхав в Україну з неанонсованим візитом
Колишній віцепрезидент США Майк Пенс, який балотуватиметься від Республіканської партії на президентських виборах у 2024 році, приїхав у Київ із неанонсованим візитом. Про це він повідомив у своєму твіттері, опублікувавши відповідну новину NBC News.
За даними американського телеканалу, Пенс заявив про свою підтримку України, на його думку, США повинні грати провідну роль у боротьбі країни проти Росії.
«Приїхати сюди просто як приватна особа – мати можливість на власні очі побачити героїзм українських солдатів, побачити героїзм людей тут, в Ірпіні, побачити родини, чиї будинки Були буквально обстріляні в розпал безсовісного та неспровокованого російського вторгнення – це лише зміцнює мою рішучість виконувати свою частину, продовжувати закликати до сильної підтримки США наших українських друзів та союзників», – сказав NBC News Пенс.
Повідомляється, що Майк Пенс у четвер зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським під час візиту в Україну. В Офісі президента про цю зустріч наразі не повідомляють.
За даними CNN, колишній віцепрезидент США під час візиту також побував в Бучі, Ірпіні та Мощуні, які сильно постраждали через російську окупацію у лютому-березні минулого року.
На початку червня Майк Пенс подав до Федеральної виборчої комісії заяву про висування своєї кандидатури на посаду президента на виборах 2024 року. Пенс представляє Республіканську партію, він змагатиметься з колишнім президентом Дональдом Трампом за висування кандидатом у президенти США від республіканців.
У НАТО погодилися продовжити мандат Столтенберґа – дипломати
Країни НАТО погодилися продовжити мандат генерального секретаря Єнса Столтенберґа та зроблять офіційну заяву наступного тижня, повідомляє AFP з посиланням на дипломатів.
Численні дипломати в НАТО підтвердили, що 31 країна-член досягли консенсусу щодо продовження терміну перебування 64-річного Столтенберґа ще на рік після того, як вони намагалися знайти йому заміну.
Колишній прем’єр-міністр Норвегії Столтенберґ очолює західний військовий альянс з 2014 року.
За початковим планом Єнс Столтенберґ мав піти з посади ще в 2022 році, але на прохання країн-членів альянсу залишився на посаді після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Безуспішні спроби РФ наступати під Бахмутом: Генштаб про перебіг бойових дій
Російські війська продовжують зосереджувати зусилля на Донбасі, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил увечері 29 червня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському та Мар’їнському напрямках – протягом доби відбулось близько 22 бойових зіткнень», – йдеться в повідомленні.
Командування повідомляє про безуспішні спроби наступу на Лиманському напрямку, в районах Роздолівки та Білогорівки.
Читайте також: Російські сили відступають з вулиць на півночі Бахмута – командир підрозділу ЗСУ
«На Бахмутському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районі Бахмута. Завдав авіаційних ударів неподалік Білої Гори та Диліївки Донецької області. Від ворожих артилерійських обстрілів постраждали близько 10 населених пунктів, серед яких Васюківка, Часів Яр та Іванівське на Донеччині», – йдеться в зведенні.
Також штаб заявляє про безуспішний наступ біля Авдіївки, Мар’їнки та Новомихайлівки.
«На Запорізькому та Херсонському напрямках противник зосереджує основні зусилля на недопущенні просування наших військ. Завдав авіаційних ударів в районах Молодіжного та Антонівки Херсонської області», – додає командування.
Читайте також: «Мамо, не переживай. Треба захищати свій дім». Історія бійця, який втратив зір внаслідок поранення
За зведенням, українська авіація за добу завдала 11 ударів по місцях зосередження російських військ, а ракетні та артилерійські війська вразили два пункти управління, радіолокаційну станцію та артилерійський підрозділ армії РФ.
Раніше командир розвідувальної роти 57-ї бригади ЗСУ Денис Ярославський повідомив Радіо Свобода, що Сили оборони України ведуть бої навколо Бахмута, а на півдні від міста фактично взяли під контроль село Кліщіївка.