В Офісі омбудсмена відреагували на звіт ООН: прирівнювання жертви до агресора є шкідливим
В Офісі омбудсмена відреагували на оприлюднений Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини звіту «Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу РФ на Україну» і заявили, що спроба прирівняти Україну до Росії є «головною проблемою всіх міжнародних звітів і доповідей».
«Публікуючи його (звіт – ред.), УВКПЛ виділяє дві сторони, що порушують міжнародне гуманітарне право, і Україну, і Росію. І коли ж злочини РФ щодо цивільних осіб викладені як на долоні та їх не зрахувати, місія намагалася знайти й порушення зі сторони України. На мою думку, описані порушення української стороною щодо затримання цивільних осіб є сумнівними та потребують підтвердження», – йдеться у заяві уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.
Як приклад він наводить документування УВКПЛ 75 випадків «свавільного» тримання під вартою українськими безпековими органами.
«Проте не зазначають ані те, що це за злочини, як і коли їх затримували, при яких обставинах. Як викликають сумнів і факти про те, що свідчення щодо жорстокого поводження і катування затриманих цивільних осіб є достовірними», – додає омбудсмен.
Попри те, що у звіті описані конкретні порушення прав цивільних осіб Росією, Лубінець вважає неприпустимим звинувачення України.
«Наприкінці звіту додається, що на всіх етапах суворо дотримувалися принципу «не нашкодь» і вживали всіх належних заходів для захисту осіб та запобігання повторній травматизації. Проте те, що жертву прирівнюють до агресора вже само по собі є шкодою», – вважає він.
Омбудсмен також зауважує, що до його Офісу направляли чернетку цього звіту, але він не побачив, щоб «конкретні зауваження та доповнення до певних пунктів» врахували.
27 червня була оприлюднена доповідь ООН «Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну». Дослідження охоплює перші 15 місяців війни – з 24 лютого 2022 року до 23 травня 2023-го. За цей період моніторинговій місії ООН вдалося підтвердити довільні затримання понад 800 осіб. Дослідники задокументували страти 77 мирних жителів, які були довільно затримані РФ – 72 чоловіки та пʼять жінок. У доповіді також ідеться, що й Україна порушувала міжнародне право, довільно затримуючи цивільних осіб, але у значно менших масштаба
«Нагорода для України та її захисників і захисниць», – так свою перемогу прокоментувала українська фехтувальниця Джоан-Фейбі Бежура. Вона стала найкращою у фехтуванні (індивідуальний турнір, шпага) на ІІІ Європейських іграх, що тривають в Польщі.
Для шпажистки це найкращий результат в її професійній кар'єрі, раніше їй не вдавалося вибороти нагороди на чемпіонаті Європи чи світу. Загалом українські фехтувальники вже вибороли 3 нагороди: крім «золота» Бежури, в активі збірної України ще найвища нагорода від Ольги Харлан (шабля) та «бронза» у Володимира Станкевича (шпага).
Про повернення російських та білоруських фехтувальників до спорту, підтримку інших збірних, подяку захисників і найважливішу нагороду Джоан-Фейбі Бежура розповіла Радіо Свобода.
|
Зеленський закликав Євросоюз до переговорів про членство України і зупинки виробництва ракет у РФ Президент України Володимир Зеленський закликав Європейський союз «не зупинятись» у санкціях проти Росії – про це він сказав під час виступу відеозв’язком на саміті Європейської ради 29 червня. Він подякував блоку за 11-й санкційний пакет і закликав посилити увагу до обходу санкцій у 12 пакеті. «На жаль, багато ракет, які російські терористи застосовують зараз проти життя в Україні, були вироблені нещодавно та містять критичні компоненти, які зроблені компаніями вільного світу. З цим не можна миритися. Маємо разом повністю зупинити використання Росією технологій вільного світу заради агресії проти свободи», – заявив він. Читайте також: Столтенберґ визнав зв’язок між євроінтеграцією України і поступом щодо вступу до НАТО Зеленський також подякував Швеції, яка завтра завершує своє головування в Європейському союзі, за роботу на підтримку України. Він також вказав на те, що прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, відвідає Україну в суботу, коли його країна очолить ЄС. «Це історичний час, щоб почати переговори про членство України у Євросоюзі. Європа цінностей, вільна й сильна Європа, Європа миру немислима без України. Ми готові до початку переговорів про членство, і наш прогрес у виконанні рекомендацій Єврокомісії варто зафіксувати. Україна налаштована якнайшвидше підготуватися до початку переговорів про членство, і ми це зробимо», – сказав президент. Саміт Європейської ради триває 29 і 30 липня. Серед питань порядку денного вказана агресія Росії проти України. |
В ОП розповіли, про що Зеленський говорив із Пенсом
Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з колишнім віцепрезидентом США, потенційним кандидатом від республіканців на президентських виборах 2024 року Майком Пенсом відзначив «надзвичайно важливу потужну підтримку» України з боку американського народу, президента США Джозефа Байдена, Конгресу й обох партій. Про це повідомив Офіс президента України 29 червня.
Майк Пенс сьогодні прибув до Києва з неанонсованим візитом – уперше з початку повномасштабної російської агресії.
«Це підтримка не лише зброєю, що є основним пріоритетом сьогодні. США надають нам фінансову допомогу, гуманітарну й політичну підтримку. Цінуємо, що обидві головні партії США – Республіканська й Демократична – залишаються єдиними в підтримці України. І, звичайно, ми відчуваємо потужну підтримку народу Сполучених Штатів», – наголосив він.
Ракетний удар по Краматорську: у місті оголосили триденну жалобу за загиблими
У Краматорську оголосили триденну жалобу за загиблими внаслідок російського ракетного удару 27 червня.
«Підписав розпорядження про оголошення 30 червня, 1 та 2 липня днями жалоби за всіма, хто загинув в результаті ракетного удару по Краматорську 27 червня. Здається, місто це відчуває – похмуро, цілий день зривається дощ, небо над Краматорськом плаче», – написав у фейсбуці міський голова Краматорська Олександр Гончаренко.
В Україні розслідуються 15 випадків, які кваліфікуються як екоцид – прокуратура
Близько 30% території України, тобто 174 квадратних кілометрів, забруднені вибухонебезпечними предметами – про це заявив генеральний прокурор Андрій Костін після зустрічі Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни 29 червня.
«Понад 2,4 мільйона гектарів лісів пошкоджено. Нещодавня атака на греблю Каховської ГЕС призвела до найбільшої екологічної катастрофи в Україні з часів Чорнобиля. І цей список неповний, адже інтенсивні бойові дії тривають», – йдеться в заяві ОГП.
За словами Костіна, Україна є першою країною, яка переслідує екологічні воєнні злочини та екоцид «у такому масштабі».
Читайте також: Дуст, пестициди, збудники хвороб: що могло потрапити у Дніпро та Чорне море через руйнування Каховської греблі
«Загалом розслідується понад 200 воєнних злочинів проти довкілля та 15 випадків, які за Кримінальним кодексом України кваліфікуються як екоцид. Таких прецедентів практично не існує в системі міжнародного кримінального правосуддя», – додає пресслужба прокуратури.
Раніше Офіс президента повідомив про візит до Києва членів Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни, до якої увійшли ексголова уряду Швеції Маргот Вальстрем, віцепрезидентка Європейського парламенту Гайді Гаутала, президентка Ірландії в 1990–1997 роках Мері Робінсон та екоактивістка Ґрета Тунберґ.
За підрахунками Міністерства довкілля і природних ресурсів України, сума збитків, завдана довкіллю України внаслідок війни, становить майже два трильйони гривень. За майже півтора роки повномасштабного вторгнення лише так званого «військового сміття», яке шкодить екології, назбиралося на 916 мільярдів.
Данілов: Україна забезпечує себе «певним обсягом» зброї власного виробництва
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявляє, що Україна забезпечує себе «певним обсягом» зброї власного виробництва, але «це не так багато, як хотілося б».
«Ми забезпечуємо себе певним обсягом продукції, але це не так багато, як хотілося б з урахуванням того, що ворог великий, підступний і має величезну кількість зброї після СРСР», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, робота йде максимально активно.
«Підприємства ВПК набирають обертів. Але протягом тривалого часу ця галузь не була в пріоритеті, то не так просто це все зараз повертати. Що стосується нашої ракетної програми, програми боєприпасів, виробництва бойових дронів, це зрушилось з мертвої точки», – додав Данілов.
Днями президент України Володимир Зеленський звільнив гендиректора державного концерну «Укроборонпром» Юрія Гусєва. Його наступником став Герман Сметанін, який дотепер був керівником харківського Заводу імені Малишева.
Російського генерала Суровікіна допитали і відпустили – «Важные истории»
Російський генерал Сергій Суровікін, командувач Повітряно-космічними військами Росії і заступник командувача російськими військами в Україні, – не заарештований, його допитували, але потім відпустили – повідомило з посиланням на джерела, близькі до Генштабу і ФСБ Росії, видання «Важные истории».
При цьому раніше низка видань, зокрема, західних із посиланням на свої джерела повідомили, що Суровікіна заарештували після заколоту ПВК «Вагнер».
Зокрема, 29 червня про це повідомило агентство AP із посиланням на двох осіб, знайомих із ситуацією, які посилалися на оцінки розвідок США та України. Ці особи говорили на умовах анонімності, оскільки не мали права обговорювати це питання публічно.
МВФ затвердив надання Україні 890 мільйонів доларів
Рада директорів Міжнародного валютного фонду завершила перший перегляд програми розширеного фінансування (EFF) для України і схвалила негайне виділення їй другого траншу в близько 890 мільйонів доларів. Кошти направлять на підтримку бюджету.
Про таке рішення пресслужба МВФ повідомила 29 червня. Його привітав президент Володимир Зеленський.
«МВФ щойно схвалив перший перегляд програми розширеного фінансування (EFF), що дає змогу негайно виділити Україні близько $886 млн. Дякуємо за підтримку», – написав Зеленський у твіттері.
Діалог між Україною та НАТО має враховувати реальність того, що стратегічною загрозою для Європи є Росія, заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Ніхто не заперечує той факт, що Україна обов’язково вступить до НАТО, але після завершення війни. Діалог між Україною та НАТО вже сьогодні має відбуватися з урахуванням реального стану речей, а не юридичної та паперової казуїстики. Реальність невблаганна: єдиною та головною стратегічною загрозою для Європи є Росія. Україна сьогодні є єдиною країною, що здійснює демілітаризацію РФ, стримуючи ворога на своїй території ціною тисяч життів своїх людей», – написав він у твіттері.
Подоляк зауважує, що українські сили є носієм «унікальної експертизи ведення війни з Росією».
«Українська армія зараз є єдиною армією Європи з реальним бойовим досвідом участі в конфліктах такої інтенсивності та носієм унікальної експертизи ведення війни саме з Росією. Ці факти вимагають щонайменше поваги в розмові про власні «високі стандарти» членства в Альянсі», – наголошує він.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України НАТО на своєму саміті в Мадриді у червні минулого року офіційно визнало Росію основною загрозою.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Читайте також: Час для ясності щодо членства України в НАТО настав – Кулеба
Києву вже обіцяли майбутнє членство на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році, і з тих пір альянс постійно повторював, що його двері залишаються відкритими. Але ніколи не пропонував шлях або План дій щодо членства. Нині деякі країни-члени, зокрема Британія та Литва, пропонують відмовитися від плану дій щодо членства України в НАТО.
Водночас Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Фінляндію прийняли до НАТО вже в квітні 2023 року. Заявку Швеції досі не ратифікували Угорщина та Туреччина.
Кардинал Дзуппі відвідав Москву: миротворчі зусилля папи Франциска і стіна Кремля
Рим – У рамках миротворчої місії папи Римського Франциска його посланець кардинал Маттео Дзуппі 28-29 червня побував у Москві. Після візиту до Києва на початку червня поїздка до російської столиці стала другим і найскладнішим етапом ватиканської миротворчої місії. А все через небажання релігійних і політичних лідерів Росії йти на діалог щодо припинення воєнної агресії проти України, кажуть в експертних колах. Та, як виглядає, холодний прийом і відсутність явних результатів візиту папського кур’єра не зменшать потуги глави Римо-католицької церкви шукати порозуміння з країною-агресоркою та керованою режимом Російською православною церквою.
Фокус уваги світських та католицьких експертів зосередився на кількох особливостях так званої розвідувальної поїздки поважного кардинала до Росії:
- низький політично-дипломатичний рівень московських співрозмовників Дзуппі, на відміну від київського,
- збіг запланованої дати візиту з реальним чи уявним політичним ослабленням Путіна після спроби бунту Євгена Пригожина,
- важливість гуманітарної складової миротворчої місії.
У Пентагоні прокоментували дані про «наближення США» до надання ATACMS Україні
У Міністерстві оборони США не мають інформації про які-небудь плановані на найближчий час рішення про надання Україні ракет ATACMS, повідомив на брифінгу 29 червня речник Пентагону Патрік Райдер.
«Мені нема чого оголосити щодо ATACMS, і я не знаю про будь-які близькі рішення щодо ATACMS», – сказав речник Пентагону.
На прохання журналістів він коментував повідомлення видання The Wall Street Journal, яке раніше сьогодні повідомило, що Сполучені Штати Америки «близькі» до узгодження передачі України далекобійних ракет ATACMS.
Наприкінці травня президент США Джо Байден на запитання, чи вже час для США надати Україні далекобійні ракети ATACMS, відповів, що «це все ще на розгляді».
Ракета ATACMS має радіус дії до 300 кілометрів.
Зеленський анонсував «дуже важливі» укази про нагородження українських військових
Президент України Володимир Зеленський анонсував три «дуже важливі» укази про нагородження українських військових.
«Наші воїни, наш захист. Сьогодні у зверненні до спільноти Chatham House – це один із провідних світових, британських інтелектуальних центрів – я розказав про те, що підготовлені ще три нові укази, дуже важливі, про нагородження наших воїнів – 419 воїнів», – розповів він у своєму відеозверненні.
Загалом від початку повномасштабної війни, за даними Зеленського, державними нагородами вже відзначені понад 49 тисяч українців і українок.
Напередодні український президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України полковнику Сергію Яременку – командиру 96-ї зенітної ракетної бригади повітряного командування «Центр». Як повідомили в Повітряних силах ЗСУ, під командуванням Сергія Яременка зенітники знищили вже 13 російських аеробалістичних ракет Х-47 «Кинджал».
Зеленський назвав «дуже змістовною» зустріч з представниками українського бізнесу
Президент України Володимир Зеленський назвав «дуже змістовною» сьогоднішню зустріч з представниками українського бізнесу.
«Зустріч із представниками нашого бізнесу – дуже важлива, дуже змістовна. Я їм вдячний. Обговорили те, як стимулювати економічну активність зараз, в умовах війни. Говорили про те, як дати більше захисту бізнесу, більше взаємодії державі та бізнесу. Зараз перший пріоритет – це оборона, і це очевидно. Але й економіка – теж важливо», – розповів він у своєму відеозверненні.
Зеленський висловив вдячність всім, хто «працює заради України, хто зберігає та створює нові робочі місця, хто сплачує податки і хто вже готується до відновлення, до масштабної програми трансформації України».
29 червня в Офісі президента відбулася зустріч влади з представниками українського бізнесу. На зустрічі були присутні Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністерка економіки Юлія Свириденко, секретар РНБО Олексій Данілов, заступники голови ОП Ростислав Шурма та Олег Татаров.
Як повідомили виданню «Економічна правда» учасники зустрічі, серед питань, які обговорювалися, – діяльність правоохоронців та податкові перевірки.
На Сумщині за день зафіксували 74 вибухи через російські обстріли – ОВА
Російські війська 29 червня здійснили 10 обстрілів прикордоння на Сумщині, повідомила обласна військова адміністрація.
За повідомленням, загалом зафіксували 74 вибухи, обстрілів зазнали Краснопільська, Миропільська, Білопільська громади.
«Краснопільська громада: ворог бив з мінометів – 12 вибухів. У результаті одного з обстрілів пошкоджено три приватні домоволодіння, один приватний автомобіль, один гараж. Були обстріли і з артилерії (6 вибухів). Білопільська громада: 22 міни скинули росіяни на територію громади. Також зафіксовано обстріл з АГС (9 вибухів). Миропільська громада: був обстріл з АГС (25 вибухів)», – йдеться в повідомленні.
Про постраждалих через обстріли в ОВА не повідомляють.
Раніше сьогодні командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв закликав жителів прикордонних районів Сумської області евакуюватися. Військовий високопосадовець нагадав, що прикордонні населені пункти майже щодня перебувають під обстрілами з артилерії, мінометів, систем залпового вогню.
«Я закликаю всіх громадян, які мешкають у прикордонних районах Сумщини, виїхати. Влада на місцях знає алгоритми та шляхи евакуаційних заходів. Будь ласка, виїжджайте для того, щоб зберегти своє життя!» – закликав генерал.
Прикордонні райони Сумської області регулярно перебувають під обстрілами російських військових. Під час одного з останніх таких обстрілів у селі Миропілля зазнав поранення 5-річний хлопчик.
Повітряні сили: зафіксований запуск «Шахедів» із Росії
Повітряні сили Збройних сил України повідомляють, що з Приморсько-Ахтарська Краснодарського краю Росії зафіксований запуск іранських дронів «Шахед».
«Орієнтовний час входження в повітряний простір України – близько першої години», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах закликали при оголошенні повітряної тривоги йти в укриття.
Російські війська активізували удари по Україні, зокрема по Києву, від початку травня, застосовуючи при цьому ракети і безпілотники.
В американському Інституті вивчення війни зазначали, що російські війська активізували удари по всій території України, особливо в тилових районах, що «є частиною нової російської повітряної кампанії в Україні, спрямованої на зниження здатності України проводити контрнаступальні операції».
В ОП повідомили, за якої умови Зеленський не поїде на саміт НАТО у Вільнюсі
Президент України Володимир Зеленський не поїде на саміт НАТО у Вільнюсі наступного місяця, якщо лідери країн Альянсу проявлять «дефіцит мужності», заявив у коментарі агентству Reuters заступник голови Офісу президента Ігор Жовква.
«Якщо на Вільнюському саміті не буде результату, у нього немає причин і часу їхати», – сказав Жовква, нагадавши, що Україна на саміті хоче отримати запрошення почати процес вступу до НАТО.
«Президент не поїде... на саміт, якщо лідери будуть схильні до дефіциту мужності чи проявлять його в той час, як Україна з усією своєю мужністю, волею, силою і високим моральним духом бореться з російською агресією», – додав він.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Києву вже обіцяли майбутнє членство на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році, і з тих пір альянс постійно повторював, що його двері залишаються відкритими. Але ніколи не пропонував шлях або План дій щодо членства. Нині деякі країни-члени, зокрема Британія та Литва, пропонують відмовитися від Плану дій щодо членства України в НАТО, щоб пришвидшити її приєднання.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії до України НАТО на своєму саміті в Мадриді у червні минулого року офіційно визнало Росію основною загрозою.
Швеція та Фінляндія подали заявки на вступ до НАТО в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Фінляндію прийняли до НАТО вже в квітні 2023 року. Заявку Швеції досі не ратифікували Угорщина та Туреччина.
У Запорізькій області провели тренування на випадок аварії на ЗАЕС
У Запорізькій області за «максимального наближення до реальних умов» провели масштабні спеціальні тренування з цивільного захисту на випадок можливої надзвичайної ситуації на Запорізькій атомній електростанції, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
«Для відпрацювання спільного алгоритму дій щодо швидкої локалізації можливих наслідків аварії на ЗАЕС та контрзаходів по захисту населення залучено працівників ОВА, місцевого самоврядування, ДСНС, правоохоронців та спеціальних служб. Двоетапні тактико-практичні навчання дали можливість відпрацювати алгоритм дій кожного суб’єкта. Скоординували черговість дій, у тому числі евакуацію вразливих категорій», – написав Малашко у телеграмі 29 червня.
Він заявив, що влада готова «швидко реагувати на можливі виклики», і наголосив, що ситуація на ЗАЕС – стабільна, і наразі загрози немає.
22 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія розглядає сценарій терористичного акту «з викидом радіації» на окупованій Запорізькій атомній станції. За його словами, російські військові підготували все потрібне для цього.
Днями керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов заявив, що російські війська додатково замінували окуповану Запорізьку АЕС.
21 червня Міжнародне агентство з атомної енергії заявило, що його представники не помітили жодних мін на водоймі-охолоджувачі, хоча визнало, що російські війська замінували ділянки на території ЗАЕС та навколо неї.
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.
Литва припинила видачу національних віз у Білорусі
Візовий центр VFS Global, який є офіційним партнером посольства Литви в Білорусі, оголосив про припинення прийому документів для видачі національних віз.
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, 29 червня прийом документів зупинили в Мінську, днем раніше – в інших містах Білорусі.
З середини червня VFS Global більше не приймає запити на національні робочі візи в Литві.
1 липня в Литві набудуть чинності зміни до закону про правовий статус іноземців. Громадяни низки держав, які не входять до Європейського союзу, зможуть подавати документи на національні візи за межами Литви лише через зовнішнього постачальника послуг, якого визначить Департамент міграції МВС Литви.
Раніше заявки на національні візи приймали дипломатичні представництва Литви або візові центри, атестовані Міністерством закордонних справ цієї країни.
4 квітня Сейм Литви ухвалив закон, який передбачає обмежувальні заходи для громадян Білорусі та Російської Федерації, пов’язані з порядком в’їзду та легалізації в цій балтійській державі, купівлею нерухомості тощо. На етапі розгляду документ був набагато м’якшим щодо білорусів, найбільше санкцій торкнулося росіян.
14 квітня президент Гітанас Науседа наклав вето на закон. Він запропонував парламенту не розрізняти в законі білорусів і росіян.
20 квітня Сейм відхилив вето.