Єврокомісія пропонує заборонити в’їзд учасникам війни проти України. Що ще може увійти до 21 пакету санкцій
Європейська комісія запропонувала нові обмеження для російської енергетики, фінансових послуг і криптовалют. Це основа 21 пакету санкцій, який готуються запровадити в ЄС. З його пропозицією 9 червня виступила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.
За словами топпосадовиці, вперше санкції можуть торкнутися російських військових. Тим, хто воював проти України, загрожує заборона в’їзду до ЄС. Це один із дискусійних кроків, запропонованих Естонією.
«Ми вперше пропонуємо заборонити в’їзд до Європейського Союзу будь-кому, хто служив у Збройних силах Росії з початку війни (проти України – ред.). Таким чином, Європа буде закритою для кожного, хто брав участь у вторгненні в Україну», – заявила фон дер Ляєн.
Норму мають погодити всі держави-члени.
Санкції пропонують також накласти на рибний сектор Росії, який досі залишався недоторканним. Деякі види рибної продукції, зокрема, тріски, можуть опинитися під забороною на імпорт.
Додаткові обмеження можуть запровадити проти енергетичного сектору Росії.
«Конфлікт на Близькому Сході та перебої у світових ланцюгах постачання енергоносіїв дещо послабили тиск на Росію… Наше обмеження ціни на нафту має вбудований механізм коригування, який слідує за ринком. Воно не було створене для ринкових потрясінь на кшталт того, яке спричинило закриття Ормузької протоки. Тому ми пропонуємо просто призупинити коригування до січня наступного року. Це дасть нафтовим ринкам час на стабілізацію, водночас зберігаючи тиск на доходи Росії», – пояснила суть запропонованих заходів очільниця Єврокомісії.
Чорний список суден так званого «тіньового флоту», за допомогою якого Росія перевозить нафту в обхід запроваджених обмежень, поповнять ще на 30 позицій. Таким чином, загальна кількість підсанкційних кораблів сягне 632.
«Уперше ми також націлюємося на судна, які допомагають тіньовому флоту, наприклад, забезпечуючи бункерування та інші послуги. І ми пропонуємо націлитися на критичну інфраструктуру, таку як порти, аеропорти або нафтопереробні заводи, що займаються торгівлею чи переробкою російської нафти. Нарешті, ми пропонуємо обмежити продаж танкерів для скрапленого природного газу Росії», – зазначила фон дер Ляєн.
Під санкції ЄС може потрапити ще 31 російський банк, а також фінустанови третіх країн, що обслуговували підсанкційні російські компанії.
«Уперше ми запровадимо можливість повної заборони для третіх країн на надання послуг, пов’язаних із криптоактивами. Це стане потужним стримувальним фактором», – наголосила посадовиця.
Пропонується також розширити експортні обмеження на товари та технології, які використовує російська військова промисловість. Зокрема, за словами фон дер Ляєн, вони можуть торкнутися металів і сплавів, які використовуються в аерокосмічній та оборонній галузях.
«Щодо дронів, ми пропонуємо нові заборони на експорт обладнання наземного забезпечення, систем радіоелектронного придушення та пускових систем», – додала вона.
Готується обмеження й імпорту низки товарів загальною вартістю 60 мільйонів євро.
Очільниця Єврокомісії наголосила, що Росії дедалі дорожче обходиться війна проти України як у людському вимірі, так і у фінансовому. Пропозицію обговорять у Раді ЄС. Деякі її пункти можуть відкинути. Затвердження санкційних пакетів вимагає одностайності серед членів блоку.
Попередній, 20-й пакет санкцій Єврокомісія представила 6 лютого 2026 року. Остаточно він був затверджений Радою ЄС 23 квітня 2026 року, тобто майже через два з половиною місяці після презентації.
Ганжа повідомив про 7 поранених через російський удар по Синельниківщині
Російські війська атакували Васильківську громаду Синельниківського району, повідомив голова Дніпропетровщини Олександр Ганжа 9 червня.
За його даними, армія РФ застосувала керовані авіабомби.
«Дістали поранень 7 людей. Троє з них госпіталізовані. 47-річна жінка та 66-річний чоловік у важкому стані», – заявив очільник області.
Ганжа уточнив, що удари пошкодили кілька багатоповерхових та приватних будинків, а також пошкодили місцеву спортивну школу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Президент Естонії припустив, що інциденти з дронами продовжаться, й закликав зберігати спокій
Естонія має переймати український досвід у протидії безпілотникам на тлі випадків, коли дрони залітають у повітряний простір Балтії, сказав президент країни Алан Каріс на спільній пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Таллінні 9 червня.
Так він прокоментував питання щодо випадків появи безпілотників над територією країни, яке перед тим поставили Зеленському.
Каріс нагадав про весняні військові навчання, на яких Україна показала свою експертизу в сфері безпілотників. Натомість країни Європи можуть збивати дрони літаками, але застосування винищувачів дороге, тому «треба знаходити можливість використовувати експертні знання України».
«Всі технології й можливості важливо принести сюди, але, звичайно, оскільки вони у війні, то дуже вірогідно, що ці інциденти (з дронами – ред.) продовжуватимуть ставатися й треба це враховувати. Потрібно, щоб наші люди були спокійними, коли ми знаємо, що певні дрони губляться й потрапляють на нашу територію», – заявив президент Естонії.
Зеленський, відповідаючи на це питання раніше, зазначив, що Україна продовжуватиме удари по Росії у відповідь. Водночас він заявив, що Москва намагається загострити відносини всередині Європи:
«Коли йде наша відповідь на російські удари, якщо в небі країн Латвії, Литви, Естонії з’являється російський дрон, зрозуміло, для чого. Коли з’являється український дрон, ми розуміємо, що вони можуть змінювати курс наших дронів. Це не масово, поодинокі такі випадки були, завдяки системам РЕБ».
Для протидії таким випадкам, за словами Зеленського, Київ застосовує досвід надання своїх експертів, отриманий раніше в співпраці з країнами Близького Сходу: «вони навчили, показали, що робити, це достатньо швидкі й сильні рішення».
«Ми готові в будь-який момент надсилати свої експертні групи, ми вже це робимо й будемо робити з нашими близькими партнерами. Тут я не можу говорити вам всі деталі, але я вважаю, що це одне з рішень», – сказав він.
Зеленський також висловив переконання, що інциденти з дронами є ще одним аргументом, чому європейські країни мають бути залучені до мирних переговорів:
«Ви зараз самі наводите приклад, коли страждають країни через ті чи інші випадки дронів тощо, тому що це наша земля, наш континент, ми повинні бути впевнені, що завтра буде безпечне життя. Тому ось ці країни мають вести перемовини».
Раніше Зеленський повідомляв, що Україна направить своїх інструкторів із питання протидії безпілотникам у Латвію, Литву, Естонію і Румунію.
Країни Балтії раніше заявляли, що на їхню територію залітають українські дрони. Українська сторона наголошувала, що безпілотники залітають на територію країн Балтії через дії російських систем радіоелектронної боротьби. Міністри закордонних справ цих країн також звинуватили Росію у навмисному перенаправленні українських дронів.
Росія втратила один із супутників системи, яку називають аналогом Starlink
Російська аерокосмічна компанія «Бюро 1440» втратила один із 16 перших серійних супутників системи «Світанок» («Рассвет»), запущених на орбіту в березні 2026 року. Це, як пише видання «Коммерсант», випливає із даних сайтів для моніторингу космічних апаратів.
Інформацію про втрату супутника підтвердили виданню в компанії «Бюро 1440». Там заявили, що зараз на низькій навколоземній орбіті перебуває шість експериментальних апаратів «Світанок-1» та «Світанок-2» та 15 супутників першого запуску.
Про втрату супутника ще 6 червня писав журналіст Анатолій Зак.
24 березня компанія «Бюро 1440» оголосила, що вивела на орбіту перші серійні 16 супутників орбітального угруповання зв’язку «Світанок». У компанії заявили, що запуск апаратів – «перехід від експериментів до створення сервісу зв’язку».
Російська приватна космічна компанія «Бюро 1440» створює низькоорбітальну супутникову систему, російський аналог Starlink, для високошвидкісної широкосмугової передачі даних. Передбачається, що до кінця 2030 року угруповання «Бюро 1440» має складатися з 292 супутників, всього планується запустити 383 супутника.
Проєкт створення російського супутникового угруповання для широкосмугового доступу в інтернет фінансується в рамках національного проєкту «Економіка даних». На нього планується виділити 102 мільярди рублів із федерального бюджету й 329 мільярдів із власних коштів компанії.
Сирський затвердив концепцію розвитку ракетних військ і артилерії до 2030 року
Ракетні та артилерійські війська Збройних сил отримають нову концепцію розвитку, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 9 червня.
Він заявив, що затвердив Концепцію розвитку ракетних військ і артилерії Збройних Сил України до 2030 року. Документ визначає основні напрями розвитку спроможностей цього роду військ на середньострокову перспективу.
За словами головнокомандувача, розвиток спроможностей, впровадження нових технологій та підготовка до майбутніх викликів є не менш важливими, ніж виконання поточних бойових завдань. Він вказав на те, що ракетні війська й артилерія представлені практично в усіх складових Сил оборони і щодня виконують тисячі вогневих завдань.
Сирський зазначив, повномасштабна збройна агресія Росії проти України суттєво змінила способи й методи ведення бойових дій: еволюціонує тактика застосування військ, зростає роль безпілотних систем, керованих авіаційних бомб та інших сучасних засобів ураження.
«Комусь може здаватися, що епоха артилерії минає, однак досвід цієї війни доводить протилежне. Артилерія залишається невід’ємним елементом сучасного поля бою, а однією з її ключових переваг є здатність оперативно реагувати на загрози та зміни обстановки», – заявив він.
Водночас головнокомандувач згадав про чинники, які негативно впливають на ефективність ракетних військ і артилерії. Передусім йдеться про критичну залежність від постачання озброєння та боєприпасів від партнерів, складну логістику через велику кількість різнотипних систем, обмежену дальність ураження окремих зразків озброєння та дефіцит засобів артилерійської розвідки.
За його словами, Концепція розвитку ракетних військ і артилерії враховує ці фактори, а також бойовий досвід, прогнозовані тенденції розвитку озброєння та можливі зміни у способах його застосування:
«Основу оснащення артилерійських підрозділів Збройних Сил України мають становити зразки вітчизняного виробництва. Зношені артилерійські системи радянських калібрів, які не підлягають модернізації або ремонту, поступово виводитимуться з експлуатації. Водночас передбачається збереження у складі військ підрозділів, озброєних найсучаснішими артилерійськими системами іноземного виробництва».
Також, анонсував головнокомандувач, планується подальша оптимізація номенклатури артилерійського озброєння.
Серед інших пріоритетів концепції Сирський назвав створення сучасної системи артилерійської розвідки та розвиток ракетного озброєння. Він вказав на потребу нарощувати спроможності щодо вогневого впливу на всю оперативно-стратегічну та стратегічну глибину в Росії.
«Для цього передбачено завершення розробки та подальше серійне виробництво вітчизняних балістичних і крилатих ракет. У поєднанні з безпілотними системами це дозволить створити збалансовану систему дальнього вогневого впливу та забезпечити ураження цілей на відстані до 2000 кілометрів», – повідомив він.
1 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що українське командування розпочинає реформу армії, перші результати якої мають бути вже в червні, зокрема, у сфері фінансового забезпечення.
Через пожежу на оборонному заводі в Петербурзі загинули четверо людей
Чотири людини загинули під час пожежі, яку гасили біля Фінляндського вокзалу в Петербурзі, повідомляє місцеве видання «Фонтанка» 9 червня.
За даними видання, тіла двох людей знайшли в ангарі, ще два – під завалами цегляного паркану. Ще двоє людей постраждали, їх госпіталізували з травмами.
Причиною пожежі попередньо вважають загоряння парів ацетону в приміщенні, де зберігалися хімічні реагенти.
Згідно з відкритими даними, за оприлюдненою рятувальниками адресою розташована виробнича будівля заводу «Арсенал», що належить корпорації «Роскосмос».
Машинобудівний завод «Арсенал» випускає продукцію для російської армії та космічної галузі. Зокрема, на ньому виробляють супутники (включно з апаратами радіотехнічної розвідки «Лотос»), корабельні артилерійські та пускові установки, а також двигуни для ракет. Завод перебуває під санкціями США, Великої Британії та Євросоюзу як компанія, яка виконує російські державні оборонні замовлення, зокрема для ведення війни проти України.
Зеленський обговорив із прем’єром Фінляндії підготовку дронової угоди
Президент Володимир Зеленський 9 червня зустрівся з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо в Таллінні, де сьогодні відбувається саміт Україна – країни Північної Європи та Балтії.
«Обговорили роботу в Європі над розвитком антибалістичного захисту, а також підготовку угоди у форматі Drone Deal. Команди працюють, і головне, щоб захисту в Європі ставало більше», – повідомив президент.
Також, за словами Зеленського, розмова фокусувалася на потребах України в зміцненні протиповітряної оборони, безпекових викликах у регіоні та дипломатичній роботі для досягнення миру. Він зазначив, що поінформував Орпо про контакти України з європейськими країнами та Сполученими Штатами.
«Вдячний уряду, народу та всій Фінляндії за підтримку України. Насамперед за всі військові пакети, за внески в програму PURL. Важливо, що Фінляндія готова продовжувати допомагати», – додав він.
Орпо прокоментував розмову із Зеленським, заявивши, що війна Росії проти України «змінює напрямок»:
«Україна захищається і здатна бити у відповідь. Підтримка України зараз має бути сильною. Наша співпраця в галузі технологій безпілотників просувається на конкретному рівні».
У березні президент Зеленський заявив, що програма Drone Deal, яку Україна пропонує країнам Близького Сходу і Європи, спрямована передусім на захист. Зеленський зауважив, що спочатку Drone Deal розроблялась і пропонувалась США.
У сусідньому з Кримом регіоні РФ розпочалися проблеми з бензином. Це «штучний ажіотаж», каже губернатор
Жителі Краснодарського краю повідомляють про перебої з паливом на автозаправках, на публікації в місцевих телеграм-каналах звернуло увагу видання «Говорить НеМосква».
У Краснодарі жителі розповідають, що на багатьох заправках закінчився бензин АІ-92 та АІ-95. На деяких АЗС вишикувалися черги. Про перебої з паливом також повідомляють в Анапі. За словами місцевих жителів, до них приїжджають заправлятися з окупованого Криму, де триває паливна криза.
Увечері 8 червня публікації про проблеми з паливом прокоментував губернатор Веніамін Кондратьєв. За його словами, через «непросту ситуацію» в сусідніх регіонах «багато хто вирішив запастися бензином, що викликало штучний ажіотаж». Він стверджує, що дефіциту бензину в Краснодарському краї немає.
«Тимчасові ускладнення з постачаннями спостерігаються переважно на невеликих приватних АЗС, на більшості великих мережевих станцій паливо є. Враховуючи сплеск попиту, постачальники оперативно оптимізують логістику, щоб унеможливити довгострокові перебої в постачаннях. Ситуація під контролем», – заявив очільник регіону.
З початку червня про перебої з паливом на заправках повідомляли жителі Москви, Санкт-Петербурга, Бєлгородської, Курської, Ленінградської, Московської областей та інших регіонів Росії. Це сталося на тлі ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах.
Найгостріший дефіцит палива фіксується в окупованому Криму. Він розпочався через атаки ЗСУ на бензовози та інші вантажні автомобілі, що постачали півострів трасою Р-280 «Новоросія» (з’єднує Крим із Ростовською областю через окуповані частини Херсонщини, Запоріжжя та Донеччини). На півострові повністю заборонили продаж бензину за готівку. Придбати паливо – не більш як 20 літрів одному покупцеві – можна лише по талонах, які також є дефіцитом.
У міністерстві енергетики РФ 8 червня визнали, що проблеми з постачанням палива виникли через атаки українських дронів.
Російські війська атакували Запорізький район, двоє жінок постраждали
Двоє людей постраждали внаслідок російської атаки на Запорізький район, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 9 червня.
Він уточнив, що війська РФ ударили дроном по селищу Малокатеринівка.
«Пошкоджений приватний будинок. Поранені 70-річна і 37-річна жінки. Їм надається уся необхідна медична допомога», – заявив Федоров.
Протягом попередньої доби, за даними ОВА, внаслідок російських атак на Запоріжжі загинули двоє людей, ще 38 зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Ворог почав більше діставати по зубах»: ЗСУ на Покровському напрямку відбивають наступ армії РФ
Армія Росії зосередила понад сто тисяч солдатів на Покровському напрямку. Нині там найактивніші бої.
У ЗСУ кажуть, що російські війська намагаються перетворити Покровськ на логістичний хаб.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Під Москвою в районі, де живуть військові, під час підриву загинув водій. Раніше поблизу був убитий генерал Москалик
У підмосковному місті Балашиха 9 червня приблизно пів на шосту ранку під час підриву автомобіля марки BMW Х3 загинув водій, повідомили у Слідчому комітеті. Про особу загиблого інформації наразі немає, але район, де сталася ця подія, є місцем масового проживання російських військових високопосадовців.
Підрив вибухового пристрою був здійснений у мікрорайоні Авіаторів, «водій зазнав множинних поранень, від яких помер на місці», інформують у Слідчому комітеті, не уточнюючи статтю, за якою порушили кримінальну справу.
Близький до російських силовиків телеграм-канал Mash із посиланням на очевидців пише, що чоловік сів за кермо автомобіля, запустив двигун, після чого машина вибухнула. За даними Shot, вибуховий пристрій був закладений у задній частині автомобіля, відразу після вибуху в багажнику та на задніх сидіннях розпочалася пожежа. Машина проїхала ще кілька метрів і врізалася в припаркований автомобіль Haval. Очевидці витягли водія із автомобіля, але врятувати не змогли.
За даними видання «Агентство», будинок на вулиці Колдунова, 10, де стався вибух, розташований приблизно за 350 метрів від будинку, де у квітні 2025 року була підірвана машина генерал-майора Ярослава Москалика, заступника начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил РФ. Генерал Москалик помер на місці.
Окупаційна влада знову закрила рух Чонгарським мостом – після удару дронів
Безпілотники в ніч на 9 червня атакували Чонгарський міст, який зв’язує окупований Крим із контрольованою російськими військами частиною Херсонської області. Міст пошкоджений, рух ним тимчасово закритий, повідомив очільник окупаційної влади Володимир Сальдо.
За його словами, засоби ППО збили на підльоті до мосту понад 20 безпілотників. Скільки всього дронів брали участь в атаці, не уточнюється.
Українські військові результативно атакували міст у Чонгарі 7 червня. Тоді також був тимчасово закритий рух через автомобільний пропускний пункт «Джанкой» на межі Криму та Херсонської області.
Оперативного коментаря української сторони щодо нового удару наразі немає.
Українські військові в другій половині травня посилили удари по трасах, що ведуть до Криму, що призвело, зокрема, до дефіциту палива на півострові. З 4 червня у Криму повністю заборонили продаж бензину за готівку. Придбати паливо – не більш як 20 літрів одному покупцеві – можна лише по талонах, які також є дефіцитом.
На Дніпропетровщині троє людей зазнали поранень через атаки російських дронів – влада
Троє людей зазнали поранень у Дніпропетровській області внаслідок майже 20 атак російських безпілотників, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа зранку 9 червня.
«На Нікопольщині… пошкоджені інфраструктура, багатоповерхові і приватні будинки, аптека, кафе, господарська споруда, автівки. Постраждали двоє людей. Чоловік 42 років госпіталізований у стані середньої тяжкості. 43-річний поранений лікуватиметься амбулаторно.
У Троїцький громаді Павлоградського району знищені приватний будинок і господарська споруда. Ще одна оселя понівечена. Постраждала 63-річна жінка. Лікуватиметься амбулаторно», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили РФ втратили за добу майже 1400 військових і 75 артсистем – Генштаб ЗСУ
Втрати російських військ сягнули близько 1 376 320 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 9 червня.
За даними командування, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 1 370 військових.
Штаб також зафіксував втрату російськими військами за добу:
- 4 танки (загалом 12 001)
- 5 бойових броньованих машин (24 710)
- 75 артилерійських систем (43 639)
- 4 реактивні системи залпового вогню (1 851)
- 2 засоби протиповітряної оборони (1 411)
- 7 наземних робототехнічних комплексів (1 614)
- 2 103 безпілотники оперативно-тактичного рівня (338 327)
- 382 автомобілі і автоцистерни (104 796)
- 4 одиниці спеціальної техніки (4 253)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Українське командування повідомляє про 260 боїв за минулу добу
Упродовж доби 8 червня на фронті зафіксовано 260 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав двох ракетних ударів, застосувавши три ракети, здійснив 88 авіаційних ударів, скинувши 282 керованих авіабомби. Крім того, застосував 10282 дрони-камікадзе та здійснив 3725 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 55 – із реактивних систем залпового вогню. За минулу добу авіація Сил оборони уразила шість районів зосередження живої сили противника та три пункти управління безпілотними літальними апаратами», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на Покровському напрямку на Донеччині та на Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 50 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне та у бік населених пунктів Новий Донбас, Білицьке, Кучерів Яр, Шевченко, Сергіївка, Мирне, Новопавлівка, Новопідгородне, Дорожнє.
На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 34 атаки у районах населених пунктів Добропілля, Оленокостянтинівка, Залізничне та у бік Воздвижівки, Косівцевого, Цвіткового, Верхньої Терси, Гуляйпільського, Чарівного», – вказано в повідомленні.
Також напруженою була ситуація на кількох напрямках на Донеччині.
«На Лиманському напрямку ворог 18 разів намагався вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Новоселівка, Рідкодуб та у бік Дробишевого, Ольгівки, Діброви, Лимана, Озерного.
На Слов’янському напрямку противник штурмував 14 разів у районах Різниківки, Закітного, Липівки та у бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Крива Лука.
На Костянтинівському напрямку окупанти здійснили 12 атак поблизу населених пунктів Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка, Костянтинівка, Русин Яр», – відзначають українські військові.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
21 травня міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Зупиняли рух пасажирських потягів. Логістичний колапс у Криму?
В анексованому РФ Криму завдано удару по тяговій електропідстанції залізниці та по тепловозу. Рух поїздів паралізовано. Протягом останніх днів було кілька таких українських дронових атак.
Про колапс залізничних перевезень та його значення у зменшенні логістичних можливостей Росії на півострові – розповідають Крим.Реалії.
На Запоріжжі за добу через удари РФ загинули двоє людей, поранені 38 – ОВА
Двоє людей загинули, ще 38 поранені внаслідок російських атак по Запоріжжю та Запорізькому району, повідомив зранку 9 червня голова ОВА Іван Федоров.
«Надійшло 152 повідомлення про пошкодження об’єктів інфраструктури, житла та автівок», – ідеться у ранковому зведенні.
За даними обласної влади, війська РФ здійснили 28 авіаударів по Комишувасі, Малокатернинівці, Балабиному, Новомиколаївці, Вільнянську, Новоолександрівці, Оріхову, Різдвянці, Рівному, Воздвижівці, Омельнику, Гіркому, Червоній Криниці, Долинці, Лісному, Данилівці, Копанях та Новоселівці.
Запоріжжя та інші населені пункти області атакували понад 600 російських дронів, сили РФ здійснили майже 250 артилерійських ударів, додав Іван Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
За гроші від продажу Абрамовичем «Челсі» можна посилити українську ППО – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський обговорював із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером питання використання грошей, отриманих після продажу російським олігархом Романом Абрамовичем футбольного клубу «Челсі» з Лондона. На думку українського лідера, на ці гроші можна було б посилити українську протиповітряну оборону.
«Прем’єр-міністр (Кір Стармер) сказав мені, що він докладає всіх зусиль, і я знаю, що наші дипломатичні команди обговорюють це. Це складний момент», – сказав Зеленський газеті Guardian.
Роман Абрамович офіційно продав футбольний клуб «Челсі» 30 травня 2022 року. Угода завершила його 19-річне володіння лондонським клубом. Процес продажу розпочався на початку березня 2022 року, після чого уряд Великої Британії наклав на олігарха жорсткі санкції через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Сума угоди з новими власниками становила 4,25 мільярда фунтів стерлінгів, і чистий виторг від продажу у розмірі 2,5 мільярда було переказано на заморожений банківський рахунок у Великій Британії. Ці кошти призначалися для передачі у благодійний фонд допомоги жертвам війни Росії проти України. Уряд Великої Британії та юридична команда Абрамовича тривалий час перебувають у судових та ліцензійних суперечках щодо умов переказу цієї суми.
Через російські удари по Чугуєву і Харкову є загиблі і поранені – влада
Щонайменше троє людей загинули і шестеро поранені внаслідок завданої вночі 9 червня серії ракетних ударів по Чугуєву на Харківщині, інформують представники місцевої влади.
«На місцях прильотів триває ліквідація пожеж – працюють усі екстрені служби. Пошкодження отримали близько восьми багатоквартирних будинків та більше десяти приватних», – написала міська голова Чугуєва Галина Мінаєва.
У Харкові внаслідок ударів російських дронів «спалахнули пожежі, пошкоджено щонайменше 18 автомобілів, у житлових багатоповерхових будинках вибиті вікна та пошкоджено фасади будівель», повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Кількість постраждалих в Харкові сягнула 15 людей. Серед тих, кому знадобилася допомога медиків – троє дітей, серед яких однорічний хлопчик. Троє жінок шпиталізували», – вказує Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський провів «дуже позитивну» розмову з Віткоффом і Кушнером
Президент Володимир Зеленський увечері 8 червня провів телефонну розмову зі спеціальними посланцями президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером – про Радіо Свобода стало відомо від його пресслужби.
«Президент провів розмову з Кушнером та Віткоффом. В аеропорту під час технічної посадки в Кишиневі», – повідомив представник Офісу президента Дмитро Литвин.
Згодом Зеленський повідомив у своїх соцмережах про «дуже позитивну» розмову з представниками Трампа:
«Вдячний за готовність працювати максимально активно вже цими тижнями, щоб дати поштовх дипломатії для завершення війни Росії проти України. Розуміємо, як багато поглядів світу привернені до ситуації навколо Ірану. Але наша спільна мета щодо миру в Європі на порядку денному».