Генштаб ЗСУ: за добу війни, 10 жовтня, Росія втратила понад 1900 солдатів
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 552 840 своїх військових, зокрема 1 930 осіб – за останню добу, 10 жовтня, такі дані на ранок 11 жовтня навів Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 408 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 521 (+6)
- артилерійські системи – 51 039 (+39)
- РСЗВ – 2 205 (+4)
- засоби ППО – 1 701 (+2)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 924 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 558 457 (+1 531)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 161 503 (+557)
- спеціальна техніка – 4 815 (+3).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
США: республіканці у Палаті представників намагаються заблокувати угоду Трампа з Росією щодо дизелю
Конгресмен-республіканець Брайан Фіцпатрік планує домогтися голосування в Палаті представників законопроєкту, який забороняє закупівлі російської нафти, оскаржуючи рішення президента США Дональда Трампа про послаблення обмежень на експорт російського дизельного палива, оскільки законодавці попереджають, що цей крок може допомогти фінансувати війну Москви проти України.
Фіцпатрік (республіканець від штату Пенсильванія), співголова група підтримки (кокус) України у Конгресі США Ukraine Caucus у Палаті представників, 10 жовтня оголосив, що подасть на розгляд «Закон Рональда Рейгана «Мир через силу».
«Ми подамо двопартійний законопроєкт, щоб заблокувати будь-які закупівлі російської нафти, – написав Фіцпатрік у соцмережі X. – Його винесуть на розгляд через процедуру discharge, і він буде ухвалений переважною більшістю голосів».
Конгресмен Дон Бейкон (республіканець від штату Небраска) погодився виступити співавтором законопроєкту. Демократичного співавтора поки що не визначено.
Петиція про винесення питання на голосування (discharge) може змусити Палату представників провести голосування без схвалення відповідного комітету чи керівництва Палати, якщо вона набере 218 підписів.
Ця ініціатива стикається з часовими обмеженнями – відновлення голосувань у Конгресі заплановано лише через кілька тижнів, а поточний термін повноважень Конгресу закінчується в січні. Будь-який законопроєкт також потребуватиме схвалення Сенату і може зіткнутися з опором Білого дому.
Фіцпатрік послався на підхід колишнього президента Рональда Рейгана до протистояння з Москвою та підтвердив підтримку Конгресом президента України Володимира Зеленського, якого Трамп знову розкритикував.
«Росія незаконно вторглася в Україну. Росія несе повну відповідальність», – написав Фіцпатрік, додавши, що Конгрес та американський народ підтримуватимуть Зеленського «доти, доки не буде досягнуто перемоги України».
Запропонований законопроєкт відображає занепокоєння деяких республіканців щодо того, що пом’якшення обмежень щодо російських енергоносіїв може послабити тиск на президента Росії Володимира Путіна.
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня після розмови з російським лідером Володимиром Путіним оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Мінфін США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Це сталося на тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі, спрямованих на припинення війни Росії проти України. Ці перемовини достроково завершились.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну, який після цього, за словами Зеленського, лише посилить терор українських міст.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
«Впала у дворі багатоповерхівок»: у Києві сапери вилучили бойову частину балістичної ракети РФ
У Києві на місці одного з російських ударів в Оболонському районі сапери вилучили бойову частину та безпечні залишки балістичної ракети, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, ракета впала у дворі житлових багатоповерхівок, пошкодивши одноповерхову споруду.
Рятувальники нагадують, що у разі виявлення підозрілого предмета треба не підходити і не чіпати його, негайно телефонувати 101 або 112.
10 жовтня російські війська атакували Київ дронами та балістикою. За даними місцевої влади, в Оболонському районі було влучання в будівлю ресторану, за іншою адресою – уламки ракети впали в дворі житлового будинку. Постраждали вісім людей.
Кілька днів тому після російської атаки 7 жовтня у Києві вибухотехніки знешкодили три нездетоновані балістичні ракети.
Нічна атака Росії: у ЗСУ заявили про знешкодження 94 з 116 дронів
Українські військові знешкодили 94 з 116 дронів, якими вночі атакувала Росія, повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряна оборона збила або подавила 94 БпЛА типу Shahed (74 із них – реактивні), Гербера, дронів інших типів.
Українські військові зафіксували влучання 10 БпЛА противника на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 9 локаціях. Атака триває – в повітряному просторі перебувають близько 10 російських БпЛА.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 11 жовтня (з 18:00 10 жовтня) противник атакував 116 ударними БпЛА типу Shahed (95 із них – реактивні), Гербера, дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Орел, Курськ, Приморсько-Ахтарськ - РФ, тимчасово окупованих територій Донецька, Криму – Гвардійське.
Вночі російські війська атакували Дніпро та Одесу. За даними ОВА, в одному районів Дніпра був пошкоджений багатоповерховий будинок, постраждали четверо людей, серед них – двоє 8-річних дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Дніпро та Одеса вночі зазнали російських атак, серед постраждалих є діти – влада
Вночі російські війська атакували Дніпро та Одесу, є постраждалі, повідомляє місцева влада.
Близько 4:00 голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що російські безпілотники атакували обласний центр: в одному районі був пошкоджений багатоповерховий будинок, в іншому – зайнялися кілька складів із продуктами, вантажні та легкові автівки
За його даними, через нічну атаку РФ на Дніпро постраждали четверо людей, серед них – двоє 8-річних дітей. Ганжа повідомив, що одну дівчинку госпіталізували, ще троє постраждалих – 8-річна дівчинка, 29-річна жінка та 61-річний чоловік – лікуються амбулаторно.
Також пізно ввечері 10 жовтня російської атаки зазнала Одеса. Місцева влада поінформувала про пошкодження двоповерхового житлового будинку.
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що через атаку були зруйновані три квартири, загорівся дах. Вогнеборці оперативно ліквідували пожежу. Люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Із м’ясокомбінату – на «м’ясні штурми»: як заробітки у Росії перетворюються на квиток на війну проти України
20 серпня Мірас Ташарганов вирушив до російського міста Курськ, щоб влаштуватися на роботу на м’ясопереробний завод, розраховуючи заробляти 90 000 рублів (близько 1 000 доларів) на місяць.
Натомість, за словами його родичів, 25-річного громадянина Казахстану забрали з місця роботи безпосередньо до військового призовного пункту, де його змусили підписати контракт з російською армією, яка воює проти України.
«Він сказав мені: «Вони кидають тобі контракт, приставляють пістолет до голови і кажуть підписати – і все. Вони навіть не запитали нас, хочемо ми цього чи ні», – розповіла Гульжан Ташарганова, мати Міраса, описуючи телефонний дзвінок від сина.
Публікація на цю тему за лінком
Каллас після рішення Трампа: не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме
Очільниця Європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме.
«За два дні внаслідок російських ударів загинуло понад 80 мирних українців. Крім того, Росія посилила гібридні атаки проти Європи – як держав-членів ЄС, так і союзників по НАТО. Призупинення санкцій щодо російського дизельного пального забезпечує Москві додаткові доходи для ведення війни», – написала вона у соцмережі X 10 жовтня.
За словами Каллас, 12 жовтня міністри закордонних справ країн ЄС планують затвердити найбільший від початку війни пакет санкцій, спрямованих проти російської воєнної машини.
Перед цим речник Єврокомісії у письмовому коментарі Радіо Свобода заявив, що Європейський Союз продовжуватиме зменшувати свою залежність від російських викопних видів палива і не бажає сприяти фінансуванню війни РФ проти України.
«Європа надто добре знає про приховані витрати, пов’язані з надмірною залежністю від російських вуглеводнів», – зазначив речник, додавши, що ЄС і надалі вважає необхідним укладення перемир’я, яке забезпечить захист світових продовольчих запасів й енергетичної інфраструктури в Україні й Росії.
Заява з’явилася після того, як 9 жовтня після розмови з російським лідером Володимиром Путіним президент США Дональд Трамп оголосив, що РФ у найближчі місяці поставить на американський і світовий ринки мільйони тонн дизельного пального.
Міністерство фінансів США випустило генеральну ліцензію, що дозволяє продаж, доставку, розвантаження й імпорт російського дизелю. Документ діє до 7 квітня 2027 року.
Президент України Володимир Зеленський назвав рішення США послабити санкції проти Росії без домовленості про деескалацію проявом слабкості. На його думку, це дозволить Москві отримати додаткові ресурси для продовження війни і посилить російські удари по українських містах.
Натомість Дональд Трамп 10 жовтня різко розкритикував Володимира Зеленського, заявивши, що Україні варто «отримати нового лідера», і поклавши на Зеленського провину за відсутність угоди про припинення війни, а також вимагаючи від Києва «негайно припинити» удари по російських нафтопереробних заводах.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
Сибіга після критики Трампа заявив, що Зеленський має підтримку українського народу
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що президент Володимир Зеленський має підтримку українського народу. Заява голови МЗС у X з’явилася після того, як президент США Дональд Трамп сказав, що Україні варто «отримати нового лідера», поклавши на Зеленського провину за відсутність угоди про припинення війни, а також вимагаючи від Києва «негайно припинити» удари по російських нафтопереробних заводах.
«Президент Зеленський очолює нашу країну в час війни – війни за незалежність, свободу і гідність. Він має підтримку українського народу, і саме народ має право вирішувати. Заяви з-за кордону лише підтверджують, що він добре виконує свою роботу. Він заслуговує на підтримку», – написав Сибіга.
Трамп 10 жовтня заявив, що Зеленський «міг би врегулювати цю війну багато разів», «але він вирішує цього не робити», додавши, що Україні варто «отримати нового лідера, здатного укласти угоду».
Це була найрізкіша критика Зеленського з боку Трампа відтоді, як їхні відносини покращилися після вкрай напруженої зустрічі в Білому домі в лютому 2025 року.
Заява пролунала через день після того, як президент України розкритикував США за угоду з Росією щодо постачання дизельного пального. Трамп після розмови з російським лідером Володимиром Путіним 9 жовтня заявив, що РФ поставить мільйони тонн дизелю на світовий і американський ринки протягом найближчим місяців. Зеленський назвав це рішення ознакою слабкості і заявив, що воно призведе до додаткового фінансування воєнних зусиль Росії.
Дональд Трамп також звинуватив Україну в поглибленні світового дефіциту дизельного пального через удари по російських НПЗ.
«Ми сказали йому: «Роби, що хочеш, але не завдавай ударів по дизельному пальному, тому що це велика проблема, серйозний дефіцит». А що він робить? Він іде і завдає удару по дизельному пальному. Він може робити все, що хоче, але цього він робити не може...», – сказав Трамп.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
Трамп, який визначив завершення війни пріоритетом, коли розпочав свій нинішній термін у січні 2025 року, знову заявив, що цієї повномасштабної війни не сталося б, якби він перебував на посаді.
Позиції Києва і Москви на переговорах залишаються діаметрально протилежними: Кремль не йде на жодні поступки, неодноразово відкидав заклики до повного припинення вогню і наполягає на своїх вимогах, зокрема щодо встановлення російського контролю над тією частиною Донбасу, яку РФ не контролює.
Оприлюднене цього місяця опитування Київського міжнародного інституту соціології засвідчило, що 71% українців виступають проти проведення виборів зараз, коли триває війна.
При цьому більш як половина українців (53%) вважає, що шостий президент України Володимир Зеленський має обмежитися одним терміном на посаді, натомість 42% потенційних виборців має думку, що чинний голова держави може вдруге претендувати на посаду.
У квітні 2026 року минуло сім років перебування Володимира Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
США, зокрема президент Дональд Трамп, вже кілька разів порушували питання необхідності проведення виборів в Україні. Тим часом у Кремлі неодноразово заявляли, що президент Володимир Зеленський і український уряд є нібито нелегітимними через відсутність виборів під час війни.
Водночас американський Інститут вивчення війни (ISW) раніше заявляв, що Кремль продовжує обговорювати можливі вибори в Україні, щоб просувати своє неправдиве твердження про нелегітимність нинішнього українського уряду, наполягаючи на засобах контролю над політикою України. Аналітики зазначили, що Кремль продовжує сигналізувати, що відхилить будь-які результати виборів, які не приведуть до формування проросійського уряду в Україні.
Київ наголошує, що безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні, яка практично щодня зазнає російських обстрілів.
Після критики Зеленського Трамп заявив, що «Україні час обрати нового президента»
Президент США Дональд Трамп 10 жовтня заявив, що хотів би бачити нову людину на посаді президента України. На його думку, Володимир Зеленський докладає недостатніх зусиль для завершення війни з Росією.
«Я пропоную їм знайти нового лідера, який зможе укласти угоду. Він міг укласти багато угод, але чомусь ніколи цього не робив. І я вважаю, що Україні час обрати нового президента», – сказав президент США під час спілкування з журналістами.
Дональд Трамп також звинуватив Україну в поглибленні світового дефіциту дизельного пального через удари по російських НПЗ. Він заявив, що це може вплинути на американських фермерів, і закликав Зеленського припинити такі удари, оскільки «вони створюють глобальну проблему», але українські удари по російських НПЗ не зупинилися.
«Ми сказали йому: «Роби, що хочеш, але не завдавай ударів по дизельному пальному, тому що це велика проблема, серйозний дефіцит». А що він робить? Він іде і завдає удару по дизельному пальному. Він може робити все, що хоче, але цього він робити не може...», – сказав Трамп.
Ці слова пролунали після того, як президент США оголосив про постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Це рішення розкритикував Володимир Зеленський, заявивши, що воно дасть Росії додаткові ресурси для продовження війни.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
КМДА закликала киян зробити запаси їжі й води, утеплити житло, зарядити павербанки
Влада Києва на тлі зростання інтенсивності обстрілів енергосистеми України закликала жителів столиці підготувати найнеобхідніші індивідуальні запаси на випадок можливих аварійних ситуацій.
«Інтенсивність обстрілів зростає. Тому міська влада, як і в минулі роки, закликає киян подбати про найнеобхідніші індивідуальні запаси. Зробіть запаси питної і технічної води… Запаси оптимально зробити щонайменше на три дні… Зарядіть павербанки і портативні зарядні станції. Утепліть своє приміщення – заклейте стики вікон і перевірте зовнішню ізоляцію вікон, помістіть алюфом або інший теплоізолюючий матеріал між стіною та батареєю. Зробіть необхідний запас ліхтариків, ламп на батарейках або акумуляторах, свічок, сірників, батарейок тощо», – йдеться в повідомленні Київської міської держадміністрації.
Крім того, у КМДА закликали подбати про запас їжі тривалого зберігання і тієї, що не потребує електроенергії для приготування.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня в інтерв’ю агенції France-Presse мер Києва Віталій Кличко повторив пораду, яку вже давав киянам під час критичної ситуації минулої зими, – в разі наявності такої можливості тимчасово залишити столицю України через російські атаки.
«Хоч би як добре ми не підготувалися, якщо протиповітряна оборона не спрацює, ми можемо опинитися в дуже складній ситуації», – сказав Кличко.
Голова столиці України визнав, що місто переходить у «режим виживання» через загрозу масштабної кризи, викликаної російськими ударами по критично важливих об’єктах інфраструктури.
«За вбивство – 7 років, за допомогу ЗСУ – 12»: як курортний Бердянськ перетворився на місто-привид із «концтабором»
50–55 тисяч людей залишаються в окупованому Бердянську Запорізької області, за розрахунками заступника голови Бердянської державної адміністрації Володимира Сенченка. До початку окупації в курортному місті проживало вдвічі більше жителів.
Зараз у Бердянську перебої з водою, немає енергопостачання, під питанням опалювальний сезон взимку. Невідомо, чи зможуть продовжувати навчальний рік школярі й студенти.
Російські спецслужби переслідують бердянців за будь-який прояв українськості. А скандальна колонія №77 перетворилася, зі слів бердянців на катівню чи концтабір.
Більше – у розповідях жителів окупованого міста за лінком
Зеленський обговорив із прем’єром Британії ППО та посилення санкцій
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єром Британії Енді Бернемом, зазначив він у телеграмі.
«Дуже добра і вчасна розмова з Прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом. Дякую за підтримку та за співчуття всім нашим людям, які втратили близьких унаслідок російських атак. Поінформував прем’єр-міністра про такі російські удари, які тривають сьогодні весь день без перестану, по різних українських містах: авіабомби, «шахеди», балістика. ППО, звісно, перший пріоритет», – наголосив він.
Зеленський каже, що важливо, щоб були реальні рішення на захист життя в Україні та спільної нашої роботи в Європі заради безпеки.
«Лідерство Великої Британії завжди відчутне, і те, що Велика Британія продовжуватиме посилювати санкційний тиск на Росію через її ескалацію має значення. Обговорили це, а також те, що могло б справді допомогти дипломатії спрацювати. Готуємо правильні спільні кроки та зустріч. Дякую», – зазначив Зеленський.
Востаннє Велика Британія запроваджувала санкції проти Росії близько тижня тому, 1 жовтня. Тоді під обмеження потрапили 23 фізичні та юридичні особи та вісім судів, частина з яких належать до «тіньового флоту» Росії. Серед тих, хто увійшов тоді до санкційного списку – радник президента Росії Володимира Путіна та колишній голова невизнаної Південної Осетії Алан Гаглоєв, голова правління «Руху перших» Артур Орлов, офіцер ФСБ Ян Заневський та інші.
Уряд Великої Британії вже запровадив санкції проти понад 3400 осіб, організацій та суден. Останні заходи є частиною постійних зусиль Лондона щодо захисту європейської та натівської безпеки та послаблення здатності Росії продовжувати вести війну в Україні.
Зросла кількість постраждалих через атаку РФ по Києву – мер
У Києві до восьми людей збільшилася кількість постраждалих унаслідок російської атаки, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня в інтерв’ю агенції France-Presse мер Києва Віталій Кличко повторив пораду, яку вже давав киянам під час критичної ситуації минулої зими, – в разі наявності такої можливості тимчасово залишити столицю України через російські атаки.
«Хоч би як добре ми не підготувалися, якщо протиповітряна оборона не спрацює, ми можемо опинитися в дуже складній ситуації», – сказав Кличко.
Голова столиці України визнав, що місто переходить у «режим виживання» через загрозу масштабної кризи, викликаної російськими ударами по критично важливих об’єктах інфраструктури.
Сили РФ вдарили по адмінбудівлі в Одесі – влада
Сили РФ завдали удару по адміністративній будівлі в Одесі, йдеться у повідомленні голови ОВА Олега Кціпера.
«Пошкоджено фасад та дах будівлі, а також припарковані автомобілі. Інформація щодо наслідків та постраждалих уточнюється», - наголовив ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський: зберігається загроза нових ракетних ударів РФ
В Україні зберігається «особлива загроза» нових ракетних ударів РФ, через що Україна гостро потребує додаткових систем ППО, повідомив президент Володимир Зеленський.
Зас його словами, під час сьогоднішньої балістичної атаки на Київ відбулася телефонна розмова з президентом Франції Емманюелем Макроном.
«Потреба у додаткових пакетах ППО для України є очевидною, і Київ наразі працює з усіма партнерами заради ухвалення відповідних рішень. Цими днями зберігається особлива загроза подальших ракетних ударів», – наголосив Зеленський.
Президент казав, що у відповідь на це «важливо посилити тиск на Росію», і для цього мають бути зроблені спільні сміливі кроки.
Окремою темою переговорів стали виклики через послаблення санкцій проти нафтопродуктів.
Президент України зазначив, що «росіяни повинні відчувати, що потенціалу для затягування війни у них більше не стане».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Влада: через удар Росії по Дніпропетровщині загинув 11-річний хлопчик
У Дніпропетровській області через атаку сил РФ загинув 11-річний хлопчик, ще двоє дітей отримали поранення, повідомив начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
«Через ворожу атаку на Нікопольщині загинув 11-річний хлопчик. Росіяни скинули боєприпас з безпілотника у Покровській громаді. Поранені ще двоє дітей – 12-річний хлопчик і 10-річна дівчинка», – написав очільник області.
Він зазначив, що поранені діти перебувають у лікарні, медики надають усю необхідну допомогу.
Удар РФ по Києву: Кличко повідомив про влучання в ресторан, є поранені
В Оболонському районі Києва на тлі російської атаки 10 жовтня було влучання в будівлю ресторану, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У будівлі ресторану на Оболоні, де сталося влучання, гасять пожежу», – написав він у телеграмі.
За іншою адресою на Оболоні, за словами мера, уламки ракети впали в дворі житлового будинку.
За словами Кличка, в Оболонському районі від атаки РФ постраждали шість людей, пʼятьох із них шпиталізували.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій зазначили, що один із постраждалих перебуває у тяжкому стані.
Президент Володимир Зеленський, реагуючи на сьогоднішні удари, звернув увагу на зняття США санкцій з експорту російського дизпалива, про яке 9 жовтня після розмови з президентом Росії Володимиром Путіним оголосив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп.
«Що означає дозвіл Росії продавати нафтопродукти, зараз найкраще було чутно в Києві, коли після численних застосувань реактивних «шахедів» проти енергетичних обʼєктів почалася ще й атака балістикою. Частину ракет вдалося збити. Це ще раз чітко демонструє, які справжні наміри у Росії. Вони розраховують на продовження війни, терор проти звичайних людей і знищення
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня в інтерв’ю агенції France-Presse мер Києва Віталій Кличко повторив пораду, яку вже давав киянам під час критичної ситуації минулої зими, – в разі наявності такої можливості тимчасово залишити столицю України через російські атаки.
«Хоч би як добре ми не підготувалися, якщо протиповітряна оборона не спрацює, ми можемо опинитися в дуже складній ситуації», – сказав Кличко.
Голова столиці України визнав, що місто переходить у «режим виживання» через загрозу масштабної кризи, викликаної російськими ударами по критично важливих об’єктах інфраструктури.
У Генштабі ЗСУ заявили про третє від початку жовтня ураження ЛВДС «Самара» в Росії
Українські військові вночі проти 10 жовтня вкотре уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Самара» поблизу селища Просвєт Самарської області Росії, повідомляє Генштаб Збройних сил України.
У командуванні ЗСУ зауважили, що ступінь завданих збитків уточнюється і зазначили, що ЛВДС «Самара» є великим вузлом приймання, зберігання і змішування нафти. «Сировина надходить магістральними нафтопроводами з Татарстану, Західного Сибіру та інших нафтовидобувних регіонів Росії. На станції змішують нафту з різним вмістом сірки для формування експортного сорту Urals. Підприємство задіяне в забезпеченні потреб збройних сил РФ», – йдеться в повідомленні.
Про удари по ЛВДС «Самара» у Генштабі заявляли також 2 і 7 жовтня.
У сьогоднішньому повідомленні в командуванні ЗСУ заявили, що під час атаки 7 жовтня були знищені чотири резервуари РВС-50000 внаслідок «масштабної пожежі».
«Ураження таких об’єктів є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону, відповідно до статті 51 Статуту ООН, і спрямоване на зниження військово-економічного потенціалу Російської Федерації», – йдеться в повідомленні.
Російська влада ураження ЛВДС «Самара» поки не підтверджувала.
Редакція не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Атака відбулася після того, як 9 жовтня президент США Дональд Трамп провів розмову з російським лідером Володимиром Путіним, за підсумками якої оголосив про домовленість між США й Росією про поставки російського дизелю на американський і світові ринки.
Міністерство фінансів США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну, який після цього, за словами Зеленського, лише посилить терор українських міст.
Ціни на дизельне пальне зросли після того, як у лютому Сполучені Штати та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану, спровокувавши конфлікт, що триває вже восьмий місяць.
Трамп поклав провину за зростання цін на українські удари по російських нафтопереробних заводах і закликав Зеленського припинити атаки на російські енергетичні об’єкти.
«Проблема у відносинах з Україною та Росією полягає в тому, що, знаєте, значна частина дизельного пального надходить... з Росії, а Україна завдає ударів по російських заводах», – заявив нещодавно Трамп.
Українські посадовці заявляли, що готові припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Москва своєю чергою припинить масовані удари по українській енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі.
Росія достроково знімає обмеження на експорт дизельного пального
Росія «негайно» починає знімати обмеження на експорт дизельного пального, не чекаючи раніше встановленого терміну, заявив віцепрем’єр РФ Олександр Новак після телефонної розмови президентів Росії і США Володимира Путіна і Дональда Трампа 9 жовтня.
За словами Новака, у жовтні Росія готова поставити у США й на інші ринки 300 тисяч тонн дизеля, у листопаді – 500 тисяч, у грудні – мільйон тонн. Надалі обсяги експорту можуть зрости до трьох мільйонів тонн на місяць. Віцепрем’єр РФ запевнив, що внутрішній ринок Росії буде повністю забезпечений пальним.
Після розмови з Путіним Трамп оголосив про домовленість відновити постачання російського дизеля, заявивши, що це дозволить швидко знизити ціни на пальне у США і в світі. Міністерство фінансів США випустило генеральну ліцензію, що дозволяє продаж, доставку, розвантаження й імпорт російського дизелю. Документ діє до 7 квітня 2027 року.
У Кремлі підтвердили готовність постачати нафту і нафтопродукти на американський і світовий ринки.
Російські обмеження на експорт дизелю запроваджували на тлі українських ударів по нафтопереробних заводах і проблем із забезпеченням внутрішнього ринку. За підрахунками агентства Reuters, опублікованими 15 вересня, три із шести найбільших виробників дизелю в Росії суттєво скоротили або повністю зупинили випуск після атак безпілотників.
Зеленський розкритикував послаблення санкцій США
Президент України Володимир Зеленський назвав рішення США послабити санкції проти Росії без домовленості про деескалацію проявом слабкості. На його думку, це дозволить Москві отримати додаткові ресурси для продовження війни і посилить російські удари по українських містах.
В інтерв’ю Axios Зеленський назвав угоду «несправедливою і нечесною». Він заявив, що підтримав би пом’якшення енергетичних санкцій за умови взаємного припинення ударів по енергетичних об’єктах Росії й України на зимовий період.
Axios із посиланням на американського чиновника повідомляє, що Трамп вирішив укласти угоду після того, як Зеленський проігнорував неодноразові прохання припинити атаки на російські НПЗ.
Переговори України США і Європи в Маямі завершилися достроково
9 жовтня у Маямі відбулися переговори української делегації з представниками Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також представниками Великої Британії, Німеччини, Франції, Єврокомісії і НАТО.
Віткофф назвав зустріч конструктивною. За його словами, сторони обговорили припинення війни, енергетичну стійкість України взимку, експорт зерна, гарантії безпеки, відновлення країни і її вступ до Євросоюзу.
Axios із посиланням на неназваного українського посадовця написало, що американські представники попередили українську делегацію про можливе припинення передачі розвідданих у разі продовження ударів по російських НПЗ. Водночас неназваний американський посадовець у коментарі виданню це заперечив.
Переговори у Маямі, розраховані два дні, завершилися 9 жовтня. Як повідомив кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу із посиланням на джерела, заплановані на 10 жовтня зустрічі скасували.
Ціни на дизельне пальне зросли після того, як у лютому Сполучені Штати та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану, спровокувавши конфлікт, що триває вже восьмий місяць.
Трамп поклав провину за зростання цін на українські удари по російських нафтопереробних заводах і закликав Зеленського припинити атаки на російські енергетичні об’єкти.
«Проблема у відносинах з Україною та Росією полягає в тому, що, знаєте, значна частина дизельного пального надходить... з Росії, а Україна завдає ударів по російських заводах», – заявив нещодавно Трамп.
Українські посадовці заявляли, що готові припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Москва своєю чергою припинить масовані удари по українській енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі.
У Києві через російські обстріли є перебої з водою, зупиняли метро – влада
Через пошкодження енергооб’єкта в Київській області погіршилася ситуація з енергозабезпеченням Києва, внаслідок чого в місті є перебої з водою, зупинялося метро, повідомила 10 жовтня місцева влада.
Міський голова Віталій Кличко повідомив, що фахівці працюють над відновленням подачі води.
У міській державній адміністрації повідомляли, що через зникнення напруги від зовнішніх живлячих центрів у метрополітені тимчасово зупиняли рух поїздів і роботу ескалаторів. Приблизно за годину в КМДА заявили, що поїзди відновили рух на всіх лініях метрополітену зі збільшеними інтервалами.
«Час очікування потягів на «червоній» і «зеленій» лініях орієнтовно 12-15 хв. Рух потягів на «синій» лінії здійснюється за диспетчерським регулюванням. Час очікування – понад 15 хв», – йдеться в повідомленні.
За даними КМДА через відсутність напруги в енергосистемі також був призупинений рух електротранспорту в Голосіївську районі, в частині Солом’янського, Шевченківського і Печерського районах Києва. Рух згодом відновили.
У Києві на даний час діє повітряна тривога, повідомляють про вибухи в місті.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня у Києві російська армія атакувала один із великих енергетичних об’єктів, повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, який не уточнив подробиць. У місті виникли масштабні перебої з енергопостачанням, електричний громадський транспорт (включно з метрополітеном) тимчасово припиняв рух.
Зранку 9 жовтня в Києві не працювала частина електротранспорту на правому березі Дніпра.
8 жовтня в інтерв’ю агенції France-Presse мер Києва Віталій Кличко повторив пораду, яку вже давав киянам під час критичної ситуації минулої зими, – в разі наявності такої можливості тимчасово залишити столицю України через російські атаки.
«Хоч би як добре ми не підготувалися, якщо протиповітряна оборона не спрацює, ми можемо опинитися в дуже складній ситуації», – сказав Кличко.
Голова столиці України визнав, що місто переходить у «режим виживання» через загрозу масштабної кризи, викликаної російськими ударами по критично важливих об’єктах інфраструктури.