Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Решетилова про конфлікти довкола ТЦК: без змін соціальна напруга лише зростатиме

Військова омбудсменка Ольга Решетилова розкритикувала роботу української поліції щодо мобілізації. Вона нагадала, що військовослужбовці ТЦК не мають права затримувати військовозобов’язаних, це функція саме поліції. Про це вона сказав в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода Live).

Військова омбудсменка також наголосила: якщо нічого не змінити зараз, соціальні конфлікти будуть лише посилюватися.

Кожна бригада має отримувати щомісячне поповнення людьми – Зеленський після Ставки

Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача – про це він повідомив 5 грудня, назвавши засідання «дуже важливим».

«Є справді хороше рішення для кожної бойової бригади щодо розподілу людей – затвердили, як Генштабу реорганізувати процес. Головне, що кожна бойова бригада має гарантовано отримувати щомісячне поповнення людьми так, щоб розуміти, як влаштувати навчання в бригаді, як проводити ротації та як планувати роботу», – повідомив він.

За словами президента, військові на фронті про це часто говорили, і командування це реалізує.

«Це значно допоможе зміцнити наш захист. Деталі згодом представлять Генштаб і Павло Паліса», – додав Зеленський.

Напередодні президент анонсував засідання Ставки, і серед питань якого назвав новий розподіл особового складу серед підрозділів.

У листопаді Зеленський заявив про запит на справедливий розподіл особового складу між бригадами. Коментуючи ці слова, заступник голови ОП Павло Паліса повідомив, що це питання «вже неможливо відкладати», і він та начальник Генерального штабу Андрій Гнатов отримали доручення від президента підготувати конкретні пропозиції по цьому напрямку.

Паліса тоді вказав на необхідність впорядкувати систему, яка працюватиме однаково для всіх для забезпечення «справедливості, довіри і стабільності для підрозділів», які тримають важкі напрямки.

ОГП фіксує розстріл українського полоненого на Сіверському напрямку

Російські військові розстріляли військовослужбовця Збройних сил України на Сіверському напрямку під час здачі в полон, повідомив Офіс генерального прокурора 5 грудня.

За даними відомства, під час зачистки приватного сектору біля села Свято-Покровське військовий РФ виявив українського воїна в напівзруйнованому будинку.

«Коли боєць ЗСУ вийшов із піднятими руками, щоб здатися в полон, окупант із засідки підступно відкрив вогонь. Поранений воїн спробував укритися, однак військовий РФ добив його пострілом з автомата», – повідомляє відомство.

Правоохоронці за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури відкрили досудове розслідування за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людини.

«Проводяться невідкладні дії для встановлення всіх обставин злочину та ідентифікації військовослужбовця РФ», – додає Офіс генпрокурора.

Пресслужба нагадує, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і тяжким міжнародним злочином.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець прокоментував дані про розстріл полоненого.

«Росіяни постійно вчиняють подібні злочини. Страти, тортури та жорстоке поводження з полоненими стали системною практикою російської армії. Цей випадок — ще одне свідчення повної зневаги РФ до права та людяності», – констатував він.

Омбудсман додав, що направив офіційні листи до Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН.

Офіс генерального прокурора повідомляв у травні, що в Україні від початку повномасштабного вторгнення розслідують 75 кримінальних проваджень за фактами вбивства 268 полонених російськими військовими.

Управління ООН з прав людини задокументувало достовірні свідчення щодо страти щонайменше 35 українських військовополонених. Про це йдеться у звіті організації, оприлюдненому 30 червня.

Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.

Макрон повертається з Китаю. Чому Європі складно заручитися підтримкою Сі Цзіньпіна щодо України?

Президент Франції Емманюель Макрон повертається з Китаю, де намагався заручитися сприянням Пекіна у тиску на Росію задля припинення вогню в Україні. Чергові спроби домовитися з Китаєм відбуваються на тлі активної дипломатії під проводом США, націленої на завершення майже чотирирічної війни.

Однак аналітики та європейські посадовці, які спілкувалися з Радіо Свобода, сумніваються, що Пекін відгукнеться на заклики Макрона до китайського лідера Сі Цзіньпіна натиснути на президента Росії Володимира Путіна, щоб він відійшов від своїх максималістських вимог щодо України.

Читати далі

«Тоді у нас велика проблема»: в DeepState вказали на невідповідність мапи Генштабу ситуації у Покровську

Ротація в Мирнограді можлива «в пішому порядку», заявив спікер 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Сергій Окішев в ефірі Радіо Донбас Реалії 4 грудня. За його словами, найнеобхідніші речі для українських бійців у районі Мирнограда доставляють великими гексокоптерами та квадрокоптерами (так званими бомберами – ред.), а також за допомогою наземних роботизованих комплексів.

3 грудня бійці 38-ї бригади морської піхоти у коментарі hromadske сказали, що Мирноград повністю оточений щонайменше з 29 листопада, а остання ротація проводилась 12 листопада.

Командир 7-го корпусу ДШВ генерал Євген Ласійчук в етері ICTV заявив, що місто не в оточенні. За його словами, зараз українські захисники працюють над розширенням логістичних шляхів.

На мапі DeepState Мирноград оточений «сірою зоною», а під контролем Сил оборони лишається короткий відтинок на північному заході від міста, але і він прострілюється армією РФ.

Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії запитав у співзасновника і аналітика платформи DeepState Романа Погорілого:

• що зараз з ротацією і логістикою в Мирнограді;
• чому мапа Генштабу відрізняється від мапи проєкту DeepState;
• які населені пункти грають головну роль в обороні міста?

Вбивство військового ТЦК. Тепер влада змушена діяти?

37-річний військовослужбовець Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Галицького-Франківського району Юрій Бондаренко, за даними Офісу генпрокурора, помер 4 грудня від поранень, отриманих під час нападу 3 грудня. 5 грудня його поховали.

• Якими будуть висновки та реакція на це вбивство?
• Хто повинен займатися мобілізацією?
• Чи повинен реагувати президент України Володимир Зеленський? Як саме?

Резонансне вбивство у Львові

Юрій Бондаренко – ветеран російсько-української війни, брав участь у бойових діях на Донбасі, згодом почав працювати у ТЦК у Львові.

За даними прокуратури, чоловік, в якого перевіряли документи, завдав смертельних ножових поранень Бондаренку.

У день похорону ветерана підозрюваному у його вбивстві Григорію Кедруку обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Він визнав, що мав ніж. За його словами, все погано пам’ятає про вечір 3 грудня. Утім, виклав у суді свою версію подій.

Військова омбудсманка Ольга Решетилова після вбивства військового ТЦК у Львові наголосила, що військовослужбовці не повинні займатися безпосередньою мобілізацією.

«Завдання військових – формування мобілізаційного плану, постановка на облік, розподіл особового складу. Оповіщенням, доставленням, затриманням, притягненням до відповідальності, пропагандою і формуванням відповідної інформаційної політики має займатися виконавча влада, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи. Коли всі ці інституції самоусунулись і переклали відповідальність на плечі тих, хто не має відповідної спроможності, наслідки були очевидні і прогнозовані. Наслідки уже настали. Але краще пізно, ніж ніколи, почати зміни. При чому ці зміни – це як реформа мобілізації від держави, так і боротьба громадянського суспільства, медіа, свідомих громадян з навалою невігластва, безвідповідальності і російського ІПСО», – написала вона у фейсбуці.

Якою має бути реакція президента?

Військова омбудсменка Ольга Решетилова в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») заявила, що президент Володимир Зеленський поінформований про резонансну ситуацію у Львові та «болісно» її сприйняв.

«Я безпосередньо з ним не спілкувалася з цього приводу, але я знаю від колег, що він піднімав це питання і обговорював це на одній з нарад», – уточнила вона. Решетилова повідомила, що проблема комунікацій між цивільними та ТЦК перебуває у полі уваги президента й регулярно порушується на Ставках та службових нарадах.

Ветеран російсько-української війни та юрист Олег Симороз вважає, що президент і керівництво силових структур мають вийти до суспільства і чесно сказати про ситуацію з неукомплектованими підрозділами.

«Через це ми і втрачаємо території, через це ми і втрачаємо наших людей. Тому що в нас не боєздатні підрозділи. Як наслідок, з очевидних цих речей, ми маємо провести відповідну політику, щоб наші війська, наша піхота була укомплектована», – заявив він.

Симороз наполягає, що влада має визнати помилки, вибачитися перед військовими, забезпечити їх соціальними гарантіями та провести мобілізацію «для всіх верств населення».

«В тому числі, для дітей чиновників, для мажорів з київських клубів. Більше не буде економічного бронювання для не критичної галузі: айтішників і компаній», – уточнює Симороз.

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.

Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.

Уряд передав Раді проєкт закону про нові контракти для військових – Шмигаль

Кабінет міністрів України затвердив і направляє до Верховної Ради проєкт закону, що впроваджує нові контракти для військових, зокрема передбачає «гарантовані чіткі терміни служби й підвищення виплат», повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.

«Контракт пропонується для солдатів, сержантів і офіцерів всіх Сил безпеки й оборони: ЗСУ, НГУ, ДПСУ та інших. Термін контрактів – від одного до п’яти років. Відстрочка від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту за умови його укладення на 2-5 років. Щорічні фінансові бонуси й додаткова щомісячна винагорода за участь у бойових операціях», – написав Шмигаль у телеграмі 5 грудня.

За його словами, нові контракти зможуть укласти громадяни, які перебувають в запасі, й резервісти, мобілізовані військовослужбовці, а військові, які вже служать за контрактом, матимуть змогу переукласти їх на нових умовах.

«Очікуємо на оперативне ухвалення законопроєкту народними депутатами. Розраховуємо, що система нових контрактів запрацює в першому кварталі 2026 року», – додав міністр.

У Міноборони в листопаді повідомили, що за дорученням президента почали підготовку нових типів контрактів для військовослужбовців і відповідні зміни до законодавства.

У лютому Міноборони повідомило про запуск проєкту «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями у віці 18-24 роки річного контракту на 1 млн гривень. Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.

У жовтні член комітету Верховной Ради з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Федір Веніславський повідомив, що щомісяця на військову службу прибувають близько 30 тисяч громадян України: як за мобілізацією, так і через систему рекрутингу.

Повернення сімох дітей з окупації та РФ: Лубінець подякував Меланії Трамп за підтримку

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець 5 грудня прокоментував повернення сімох українських дітей на вільну територію України.

Він зазначив, що дітей вдалося вивезти завдяки зусиллям команди Офісу омбудсмана в межах ініціативи Bring Kids Back Ua.

«Також хочу подякувати Першій Леді Сполучених Штатів Америки Меланії Трамп за гуманітарну підтримку ініціатив України у питанні повернення дітей», – заявив він.

Лубінець розповів, що процес повернення дітей «завжди складний, багатоетапний і часто непередбачуваний». До цієї групи увійшли діти віком від 8 до 16 років. Зокрема, один із них тимчасово жив із бабусею на Херсонщині й опинився під російською окупацією:

«Окупаційні «служби» вже готували документи, щоб відправити його до інтернату, але завдяки нашим зусиллям його вдалося повернути до рідної мами».

Мати ще двох дітей померла в Росії, вони опинилися в тамтешньому інтернаті. За словами Лубінця, зараз вони з близькими.

«Також на рідній землі хлопець, який разом із батьком виїхав до Європи, а опинився в Росії в родичів. І дівчинка з Харківщини, яка пережила поранення, втрату батька і загрозу «усиновлення» в російську сім’ю», – додав він.

Лубінець додав, що Офіс омбудсмана, окрім допомозі поверненню дітей, супроводжує процес їх реінтеграції, координуючи психологічну та соціальну підтримку.

Напередодні Білий дім заявив про повернення ще сімох дітей –шістьох хлопчиків і одниї дівчинки – возз’єдналися зі своїми сім’ями в Україні. За заявою першої леді США Меланії Трам, її «відданість забезпеченню безпечного повернення дітей до їхніх сімей у цьому регіоні є непохитною».

У заяві зазначається, що Трамп і її представник «надали гуманітарну допомогу від США для покращення результатів ініціативи з возз’єднання».

За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».

За даними Офісу генерального прокурора на 4 грудня 2025 року, 1 876 вивезених дітей вдалося повернути додому.

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.

Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова в липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.

Журналісти підтвердили імена 153 тисяч військових РФ, які загинули на війні проти України

Від початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 153 тисячі російських військових, їхні особи встановили журналісти російського видання «Медіазона» і Російської служби «Бі-Бі-Сі» спільно з волонтерами за відкритими даними.

Як повідомляє видання, з 24 лютого 2022 року по 4 грудня 2025 року підтвердили загибель щонайменше 153 171 російського військового. Два тижні тому у списку було майже на чотири тисячі імен менше.

Дослідники наголошують, що реальна кількість втрат, ймовірно, є вищою.

Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.

«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Як удари українських дронів по Росії паралізували експорт казахської нафти

Удар дронів по терміналу біля чорноморського узбережжя Росії спричинив дипломатичну суперечку між Україною та Казахстаном, оголив залежність центральноазійської країни від єдиного нафтопроводу для експорту та, ймовірно, загрожує постачанню бензину до Європи.

Читати далі

У бельгійському Euroclear назвали нереалістичним план із вилучення російських активів

Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен заявила, що в нинішньому вигляді план Європейської Комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним, а депозитарій готовий оскаржувати його в суді, щоб захиститися від можливого банкрутства у разі заходів Москви у відповідь. Про це вона сказала в інтерв’ю бельгійському телеканалу RTBF.

Урбен підкреслила, що міжнародне право припускає блокування, але не експропріацію активів інших держав.

«Якщо Росія розцінить цей кредит на відновлення, наданий Україні, як конфіскацію своїх активів, вона не буде бездіяльною», – додала очільниця депозитарію.

Вона застерегла, що мішенню економічних і судових кроків у відповідь може стати і сама Бельгія.

У свою чергу, агентство Bloomberg повідомляє, що США переконують низку країн Євросоюзу не підтримувати репараційну позику, стверджуючи, що заморожені активи Росії необхідні як інструмент для майбутньої мирної угоди з Москвою і не повинні використовуватися для продовження війни.

У яких саме країнах відбувалися такі переговори, не уточнюється. Згідно з одним із варіантів американського мирного плану, 100 мільярдів доларів заморожених російських активів у США можуть бути інвестовані у відновлення України, при цьому Вашингтон отримав би 50% прибутку.

Після нападу Росії на Україну в західних країнах заморожені активи російського Центробанку на суму близько 260 мільярдів євро. Більшість цих коштів – близько 193 мільярдів євро – зберігається в Бельгії на рахунках депозитарію Euroclear. Європейські країни обговорюють можливість використання цих коштів для допомоги Україні майже чотири роки.

Останніми тижнями в Європі також обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів доларів під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.

Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».

Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.

Генштаб: на фронті від початку доби було понад сто бойових зіткнень

На фронті від початку цієї доби відбулося 106 бойових зіткнень, повідомив станом на 16:00 Генштаб ЗСУ.

Найбільше російських атак, згідно з повідомленням, було на Покровському напрямку. «Російські загарбники здійснили 28 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Маяк, Володимирівка, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Котлярівка, Ялта та Дачне. Сили оборони стримують натиск і відбили вже 26 атак противника, два бойових зіткнення тривають», – йдеться в повідомленні.

На Костянтинівському напрямку було 22 штурмові дії російських військ у районах населених пунктів Олександро-Шультине, Щербинівка, Клебан-Бик, Плещіївка, Яблунівка та Русин Яр. Одне бойове зіткнення досі триває, кажуть у командуванні.

Крім того, за даними Генштабу ЗСУ, бойові дії відбувалися на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському, Придніпровському напрямках.

Наприкінці листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зазначив, що російська пропаганда поширює заяви президента РФ Володимира Путіна, намагаючись створити враження, що українська лінія фронту нібито «скоро обвалиться». Але, за оцінкою аналітиків, ці твердження не мають під собою підстав й спрямовані на те, щоб змусити Україну й західних союзників погодитися на умови Кремля, яких Росія не здатна досягти у військовий спосіб.

1 грудня Міноборони РФ на своїх ресурсах заявило про нібито захоплення Покровська. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав заяви та дані, що спростовують окупацію міста.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

38-ма бригада морської піхоти – про ситуацію в Мирнограді

Оборона Мирнограда триває – ніякого оточення української групи в місті немає, заявив командир 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ генерал Євген Ласійчук в ефірі телеканалу ICTV 5 грудня. За його словами, зараз українські захисники працюють «над розширенням логістичних коридорів».

Раніше низка медіа, серед яких німецький Bild і українське hromadske, повідомляли про оперативне оточення українського гарнізону в Мирнограді.

Бійці ЗСУ розповіли журналістам, що вже не можуть покинути місто, не натрапивши на засідку, дрони або міни. Логістика в місто, як повідомляв офіцер відділу комунікацій 7-го АК Сергій Окішев в ефірі Радіо Донбас Реалії 4 грудня, здійснюється важкими бомбардувальниками та наземними роботизованими комплексами.

В оновленні 5 грудня проєкт DeepState не повідомив про зміни в оперативній обстановці навколо Мирнограда – місто, як і раніше, судячи з мапи, перебуває в кільці, а єдина траса в місто з Родинського в «сірій зоні».

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу на Покровському напрямку відбулось 52 штурми армії РФ.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 4 грудня заявив, що в Покровсько-Мирноградській агломерації триває надзвичайно складний етап оборони. За його словами, в районі Покровська і Мирнограда українські військові блокують спроби агресора накопичити піхоту і просуватися в обхід цих міст.

Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:

Двоє чоловіків загинули в Ізюмі внаслідок удару російського дрона по вантажівці – поліція

На Харківщині внаслідок удару російського безпілотника по вантажівці загинули двоє чоловіків, повідомила поліція області.

«5 грудня у місті Ізюм під час перевантаження дров із автомобіля ЗІЛ у тягач по транспортному засобу влучив ударний безпілотник. Унаслідок атаки БпЛА в кабіну вантажівки загинули 52- і 67-річний чоловіки, які перебували поруч із автомобілем. На місці удару зайнялася пожежа», – йдеться в повідомленні.

У поліції додали, що ведуть розслідування за статтею «воєнні злочини».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Резонансне вбивство ветерана АТО у Львові: що відомо? Реакції

5 грудня у Львові попрощались із 37-річним військовослужбовцем Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Галицького-Франківського району Юрієм Бондаренком, якого, за даними слідства, смертельно поранив 30-річний чоловік під час перевірки документів 3 грудня близько 20-ї години.

Також сьогодні Франківський суд Львова обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО без права внесення застави підозрюваному Григорію Кедруку.

Читати далі

Військовослужбовці не повинні займатися мобілізацією – Решетилова після вбивства військового ТЦК у Львові

Військова омбудсменка Ольга Решетилова закликала до змін у системі мобілізації в Україні. Вона написала про це у фейсбуці 5 грудня, коментуючи загибель у Львові військового ТЦК Юрія Бондаренка.

«Я вже неодноразово наголошувала на тому, що військовослужбовці не повинні займатися безпосередньою мобілізацією. Завдання військових – формування мобілізаційного плану, постановка на облік, розподіл особового складу. Оповіщенням, доставленням, затриманням, притягненням до відповідальності, пропагандою і формуванням відповідної інформаційної політики має займатися виконавча влада, органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи», – написала вона.

«Коли всі ці інституції самоусунулись і переклали відповідальність на плечі тих, хто не має відповідної спроможності, наслідки були очевидні і прогнозовані. Наслідки уже настали. Але краще пізно, ніж ніколи, почати зміни. При чому ці зміни – це як реформа мобілізації від держави, так і боротьба громадянського суспільства, медіа, свідомих громадян з навалою невігластва, безвідповідальності і російського ІПСО», – додала військова омбудсменка.

Решетилова також висловила сподівання на справедливий суд для підозрюваного у вбивстві військового.

В Офісі генпрокурора напередодні повідомили, що ввечері 3 грудня під час перевірки документів у Львові між 30-річним львів’янином і військовослужбовцями ТЦК виник конфлікт. За даними ОГП, чоловік, в якого перевіряли документи, завдав ножового поранення в ногу військовому ТЦК, ветеранові АТО Юрієві Бондаренку, від поранення той помер у лікарні зранку 4 грудня.

Франківський районний суд Львова 5 грудня обрав запобіжний захід підозрюваному в нападі – Григорієві Кедруку. Суд задовольнив клопотання прокуратури і призначив йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 діб (до 30 січня включно) без права на заставу.

Під час засідання суду підозрюваний заявив, що мало пам’ятає події вечора конфлікту, при цьому визнав, що ніж, який завдали поранення військовому, належить йому. На запитання слідчого, чи застосовував він ніж під час подій 3 грудня, Кедрук відповів: «Судячи з того, що в мене порізані пальці, і того, що ви кажете, то, мабуть, застосовував».

Як повідомили в ОГП, справу розслідують за статтею про «умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у зв’язку з виконанням службових обов’язків, що спричинило смерть потерпілого».

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.

Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.

Путін на саміті з Моді запропонував Індії «безперебійні» поставки нафти

Президент Росії Володимир Путін 5 грудня заявив, що готовий продовжувати «безперебійні поставки» палива до Індії, яка стикається з тиском США, що вимагають припинити купувати нафту в Москви.

Путін сказав про це під час переговорів із прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, який приймає російського лідера на саміті в Нью-Делі. Провідними темами зустрічі є енергетика, оборона й торгівля.

«Росія є надійним постачальником нафти, газу, вугілля і всього, що потрібно для розвитку енергетики Індії. Ми готові продовжувати безперебійні поставки палива для індійської економіки», – сказав Путін Моді після переговорів.

Моді сказав, що «енергетична безпека є міцним і важливим стовпом партнерства Індії й Росії», і подякував Путіну за його «непохитну відданість Індії».

Крім того, як передають західні агенції, Путін і Моді домовилися активізувати оборонну співпрацю.

Путіна, який вперше відвідує Індію після початку повномасштабної війни РФ проти України, зустрічали на червоній доріжці з почесною вартою і салютом з 21 гармати.

У спільній заяві, опублікованій після саміту, йдеться: «Лідери наголосили, що в нинішній складній, напруженій і невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску».

22 жовтня Мінфін США оголосив про запровадження санкцій проти найбільших експортерів російської нафти - компаній «Лукойл» та «Роснефть». Обмеження торкнулися самі компанії і близько 50 дочірніх структур.

Після цього найбільші нафтопереробні заводи Індії призупинили нові замовлення на російську нафту, очікуючи на роз’яснення від уряду та постачальників про законність подальших поставок. Пізніше агентство Reuters із посиланням на джерела повідомило, що провідний нафтопереробний завод Індії – Indian Oil Corp – знову почав закуповувати російську нафту, але тепер тільки у компаній, які не потрапили під санкції.

За даними аналітичної компанії Kpler, цього року Індія імпортувала трохи більше 36% свого обсягу нафти з Росії.

Історично Індія не була значним імпортером російської сирої нафти, більше залежачи від Близького Сходу. Це змінилося у 2022 році після вторгнення Росії в Україну та встановлення країнами «Групою семи» ліміту ціни в 60 доларів за барель, метою якого було обмежити доходи Кремля від нафти, водночас забезпечуючи постачання по всьому світу. Індія уникає сирої нафти з Ірану й Венесуели, проти якої діють санкції США, але російські вантажі були дозволені й порівняно недорогі, тому закупівлі різко зросли.

«На коліна, будь ласка!». Як американець штурмує російські окопи в Україні

• Відео, зняте на передовій російсько-української війни, американським морпіхом-добровольцем, підхопили соцмережі
• Ймовірно, увагу привернула ввічливість американського бійця, який звертається до росіян: «На коліна, будь ласка».

Американський доброволець, колишній морпіх США, ламаною українською вигукує команди російським військовим, беручи їх у полон.

«Сюди, чи я буду вбити тебе!», – наказує він, зв'язує руки полоненим та встромляє їм у зуби цигарки.

Далі читайте і дивіться тут

Генштаб підтвердив ураження Сизранського НПЗ і морського порту в Краснодарському краї РФ

Український Генштаб заявив, що в ніч проти 5 грудня підрозділи Сил оборони України уразили інфраструктуру Темрюцького морського порту в Краснодарському краї Росії, а також нафтопереробний завод «Сизранський» у Самарській області РФ.

У Генштабі ЗСУ зазначили, що Темрюцький порт, зокрема, здійснює відвантаження генеральних, наливних (зріджений природний газ і хімічні вантажі), навалочних і насипних вантажів, і задіяний у забезпеченні російської армії.

«Зафіксовано влучання по території об’єкту з подальшою пожежею. Ступінь завданих збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.