ISW: ЗСУ посилили удари по військових і енергетичних об’єктах Росії
Українські військові у ніч проти 14 березня продовжили далекобійні удари по російській військовій та нафтопереробній інфраструктурі, йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
За даними Генерального штабу ЗСУ, українські військові атакували Афіпський нафтопереробний завод та порт «Кавказ» у Краснодарському краї Росії. Повідомляється, що на нафтопереробному заводі сталася пожежа, а інфраструктура порту зазнала пошкоджень.
Експерти кажуть, що геолокаційні відео, опубліковані 14 березня, підтверджують пожежу на території заводу. Один із українських проєктів з відкритих даних також оцінив, що «удар міг знищити основну установку переробки на підприємстві». Російські джерела водночас заявляють про «пошкодження» причальної системи в порту «Кавказ».
За повідомленням Головного управління розвідки Міноборони України, під удар також потрапили залізничний пором «Слов’янин» та вантажне судно «Авангард», які використовувалися для перевезення російської логістики через Керченську протоку. За даними розвідки, пором став непридатним до експлуатації, а судно зазнало пошкоджень.
Генштаб також повідомив про удар по аеродрому Ханська на базі «Майкоп» у Республіці Адигея. За даними ISW, на цьому аеродромі розміщена 272-га навчальна авіаційна база Росії, яка може приймати літаки типу Ту-134, Ан-12 та Іл-18.
Аналітики ISW зазначають, що українські сили посилюють кампанію ударів на середній відстані – приблизно від 20 до 120 кілометрів від лінії фронту. Зокрема, українські військові атакували пускову установку балістичних ракет «Іскандер-М» у окупованому Криму, радіолокаційну станцію «Небо-У», а також низку складів, командних пунктів та систем протиповітряної оборони.
В ISW вважають, що такі удари по логістиці, техніці та особовому складу російських військ «можуть ускладнити підготовку Росії до можливого весняно-літнього наступу 2026 року». Аналітики зазначають, що останнім часом українські сили особливо «активно атакують цілі» на сході та півдні України, де російська армія зосереджує наступальні операції.
Українське командування повідомляло про ураження заводу «Кремній Ел» у січні 2025 року.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Росія втратила за добу, 14 березня, ще 740 військових, катер і чотири танки – Генштаб
Від початку повномасштабної війни проти України Росія втратила 1 279 170 військових, за останню добу – 740, такі дані 15 березня наводить Генеральних штаб ЗСУ.
Командування також оприлюднило дані щодо втрат Росією військової техніки:
- танків – 11 781 (+4 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 24 213 (+1)
- артилерійських систем – 38 438 (+17)
- РСЗВ – 1 686
- засоби ППО – 1 332
- літаків – 435
- гелікоптерів – 349
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 179 270 (+1 984)
- крилаті ракети – 4 468 (+65)
- кораблі/катери – 31 (+1)
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 83 513 (+110)
- спеціальна техніка – 4 089 (+1)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 24 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 200 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
«Русский гастроном» приїхав». Як «Гура» з підрозділу «Щит» воював і виживав на позиціях біля Костянтинівки
Головне – «вмикати» слух; намагатися не потрапити «на очі» «мавіку»; берегти воду; керувати страхом. Так описує довге перебування на піхотній позиції 57-річний «Гура», військовослужбовець підрозділу «Щит» бригади «Помста» Держприкордонслужби України. Він пробув на позиції під Костянтинівкою близько трьох місяців: зайшов у липні, а вийшов у жовтні.
Коли «Гура» заходив на позицію, у селі дорогою ще працював магазин та були люди. Коли виходив – там лишився єдиний уцілілий дім, де можна було сховатися. Там військові знайшли трилітрову банку томатного соку. «Влупили ми ту банку соку на двох!» – пригадує прикордонник.
Перебуваючи на позиції, він зламав ногу, отримав контузію, побратимам доводилося надавати один одному меддопомогу. Упродовж тримісячної роботи цієї групи російським штурмовикам не вдалося просунути лінію фронту на цій ділянці, важливій для оборони останніх вільних великих міст Донеччини – Костянтинівки, Дружківки, Краматорська та Слов’янська.
Після виходу «Гура» три місяці лікувався у шпиталі. Боєць розповів Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) про тактику російських штурмовиків, вміст російських рюкзаків та особливості їхнього екіпірування, випадки застосування Росією отруйних газів та загалом про те, як це – так довго перебувати на «нулі».
Читайте і дивіться за лінком
Японія розглядає можливість використання БпЛА українського виробництва – ЗМІ
Уряд Японії розглядає можливість використання ударних безпілотників українського виробництва для посилення своєї обороноздатності, спираючись на бойовий досвід України. Про це повідомляє японське видання Kyodo News
За даними медіа, підписання двосторонньої угоди є одним із варіантів сприяння цьому кроку, повідомили джерела, оскільки президент України Володимир Зеленський прагне обміняти оборонні технології своєї країни на зброю, надану Японією, яка обмежує передачу озброєння відповідно до Конституції.
Ця ідея виникла після того, як Україна звернулася до Японії щодо цього, повідомило дипломатичне джерело.
Остаточне рішення буде ухвалене після порівняння характеристик з безпілотниками інших країн.
Хоча закупівля безпілотників з Ізраїлю також є варіантом, японський уряд, очевидно, вважає, що постачання безпілотних літальних апаратів з України буде менш суперечливим на тлі міжнародної критики дій ізраїльських військових у Секторі Гази.
Українські безпілотники відомі своїми можливостями далекого польоту та стійкістю до перешкод.
«Хоча Японія має мало досвіду в безпілотниках, Україна неодноразово модернізувала свої протягом короткого періоду часу, спираючись на реальний бойовий досвід, що робить їх дуже потужними», – повідомило джерело в Міністерстві оборони Японії.
На початку лютого президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна відкриває експорт дронів. За його словами, майже 60% зброї, яку використовують українські військові, – це українська зброя.
Смілянський: через атаки РФ чотири відділення «Укрпошти» знищені або пошкоджені
Через російські атаки 14 березня чотири відділення «Укрпошти» були повністю знищені або частково пошкоджені, деякі співробітники зазнали поранень, повідомив керівник поштового оператора Ігор Смілянський.
«Ранок почався з ураження нашого центрального відділення в Броварах. Дякуємо всім працівникам ДСНС, які допомогли швидко загасити пожежу. Зараз будемо аналізувати, чи зможемо відновити відділення саме в цій будівлі. На щастя, переважну більшість посилок вдалося врятувати, а за пошкоджені ми обов’язково виплатимо компенсацію», – написав він у фейсбуці.
За даними Смілянського, пів дня сили РФ дронами знищували пересувне відділення на Дніпропетровщині, біля Нікополя – їм це вдалося. Екіпаж встиг сховатися в укритті й уже евакуйований додому. Він повідомив, що ураження також зазнало відділення в Нікополі.
Смілянський додав, що КАБ повністю знищив відділення «Укрпошти» в селі Береза на Сумщині, начальниця отримала незначні поранення.
Це не перші атаки на відділення чи автівки «Укрпошти». У лютому російські війська атакували автомобіль «Укрпошти» у Миколаївській сільській громаді. Постраждали двоє цивільних чоловіків – водій та місцевий житель.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Євросоюз продовжив до вересня персональні санкції проти Росії
Рада Євросоюзу ще на шість місяців – до 15 вересня – продовжила санкції щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
До санкційного списку входять близько 2600 фізичних та юридичних осіб. Згідно з повідомленням, з нього було виключено п’ятьох померлих людей. Крім того, Рада ЄС вирішила не продовжувати санкції щодо двох осіб. Як повідомляє DW, йдеться про нідерландського нафтотрейдера Нільса Трооста і дочку глави «Транснефти» Майю Болотову.
Санкції передбачають обмеження на поїздки фізичних осіб, заморожування активів та заборону на надання коштів чи інших економічних ресурсів фізичним та юридичним особам, включеним до списку.
Раніше Радіо Свобода з посиланням на кількох людей, знайомих із цим питанням, але не уповноважених говорити публічно, писало, що Братислава активізувала спроби домогтися виключення з санкційного списку Усманова та російсько-ізраїльського олігарха Михайла Фрідмана – як це вже було під час попереднього обговорення й продовження санкцій у вересні 2025 року.
Крім того, Будапешт намагається домогтися виключення зі списку олігархів Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Муси Бажаєва та Альберта Авдоляна.
Після 24 лютого 2022 року, у відповідь на військову агресію Росії проти України, ЄС значно розширив санкції проти Росії з метою значного послаблення економічної бази Росії, позбавлення її критично важливих технологій та ринків, а також значного обмеження її можливостей вести війну.
Як зазначено в тексті, підтриманому 25 главами держав або урядів на засіданні Європейської Ради 18 грудня 2025 року, ЄС підтверджує свою незмінну та непохитну підтримку незалежності та територіальної цілісності України, а також продовжуватиме надавати політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні.
У пресрелізі Ради ЄС додається, що Євросоюз залишається рішучим підтримувати та посилювати тиск на Росію, щоб вона припинила свою жорстоку війну агресії та розпочала змістовні переговори щодо миру.
У МЗС відреагували на заяву Ірану про те, що Україна є «законною ціллю»
У Міністерстві закордонних справ відреагували на заяву Тегерана, що Україна є «законною ціллю» для Ірану.
Як заявив речник МЗС Георгій Тихий, іранський режим роками «підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони та технології для агресії проти України».
«У цьому контексті абсурдно, коли якість представники цього режиму погрожують Україні та ще й посилаються на право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН. Це все одно, що серійний вбивця виправдовував би свої злочини, посилаючись на кримінальний кодекс», – заявив він.
У МЗС додають, що іранський режим має понести відповідальність за всі свої злочини проти іранського народу та інших країн.
Раніше голова Комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ебрагім Азізі заявив, що Україна нібито стала «стороною війни», надаючи дронову підтримку Ізраїлю, і тому може розглядатися як «законна ціль» для Ірану.
У дописі в соцмережі X Азізі зазначив, що «надаючи безпілотну підтримку ізраїльському режиму, Україна фактично втягнулася у війну і, відповідно до статті 51 Статуту ООН, перетворила всю свою територію на законну ціль для Ірану».
Заява пролунала на тлі продовження ударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран у відповідь атакував ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.
На початку березня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна допоможе країнам Близького Сходу захищатися від атак Ірану, українські експерти працюватимуть на місці, й про це вже домовляються.
Видання Financial Times також писало, що США і неназвана країна Перської затоки цікавляться купівлею українських дронів-перехоплювачів, щоби збивати іранські «шахеди». Тим часом, Зеленський пропонував країнам Близького Сходу «тихий обмін» і допомогу: натомість хоче отримати ракети для систем ППО.
За словами Зеленського, станом на 9 березня після початку операції США й Ізраїлю проти Ірану отримала 11 запитів на постачання безпілотників, здатних відбивати атаки дронів. За його словами, з такими запитами звернулися країни, які є регіональними сусідами Ірану, а також європейські держави і США
ОВА: на Дніпропетровщині через атаки РФ поранені дев’ятеро людей
На Дніпропетровщині через російські атаки дев’ятеро людей зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, сили РФ 40 разів атакували три райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами.
Голова ОВА зазначив, що на Нікопольщині через російські обстріли поранені семеро людей, зокрема 34-річного чоловіка госпіталізували в стані середньої тяжкості. Також пошкоджені підприємства, лікарня, ліцей, адмінбудівля, магазини, пошта, понад 10 багатоквартирних та приватних будинків, сонячні панелі, авто.
У Синельниківському районі через атаки РФ постраждали двоє людей, виникли пожежі, пошкоджені оселі та автівки, а в Криворізькому районі війська РФ атакували Грушівську громаду, Кривий Ріг – наслідки уточнюються, додав Ганжа.
У ДСНС уточнюють, що у Нікополі через російський обстріл поранень зазнали 5 людей – двоє чоловіків та троє жінок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На Сумщині російський БпЛА вдарив по пасажирському поїзду – Кулеба
На Сумщині російський БпЛА вдарив по пасажирському поїзду сполученням «Смородине – Ворожба», повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
За його даними, удар припав на хвостовий тепловоз. Жертв і постраждалих немає.
«Моніторингова команда Укрзалізниці оперативно відреагувала: пасажирів вчасно евакуювали, а бригада швидко відчепила вагони від локомотива», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Хто стоїть за російською пропагандою у Чехії (розслідування)
У Чехії є видання, які продукують тисячі повідомлень на місяць, і на чиї сайти заходять мільйони людей, які здебільшого лише перекладають публікації державних російських медіа та інших ЗМІ, що перебувають під санкціями Євросоюзу.
Чому ці ресурси вільно працюють у Чехії, якщо це порушує законодавство ЄС?
Радіо Свобода продовжує аналізувати, як працює російська пропаганда. Читайте і дивіться за лінком
Кількість жертв удару РФ по Київщині зросла – влада
Кількість загиблих унаслідок нічного масованого удару РФ по Київщині зросла до п’яти людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.
«У Броварах підтвердилася смерть чоловіка 1970 року народження. Це вже четверта жертва цієї атаки в місті. Ще одну людину ворог убив у Вишгородському районі», – написав він у телеграмі.
Раніше місцева влада повідомляла, що через атаку РФ загинули четверо людей. 15 людей постраждали. За даними ОВА, найбільше пошкоджень у Обухівському та Броварському районах.
У ніч проти 14 березня сили РФ завдали комбінованого удару БпЛА та ракетами різних типів. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, війська РФ застосували 430 ударних БпЛА та 68 ракет, основним напрямком російського удару стала Київщина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Корецький: Україна надала представникам 31 країни «вичерпні матеріали» про наслідки атаки РФ на «Дружбу»
«Нафтогаз» та Міністерство закордонних справ провели спеціальний брифінг для представників іноземних дипломатичних місій щодо наслідків атак РФ на інфраструктуру нафтопроводу «Дружба», повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
За його словами, під час брифінгу, у якому взяли участь представники 31 держави, зокрема країн G7 та європейських партнерів України, представили «вичерпні матеріали» про характер атаки та її наслідки, зокрема фото- і відеозаписи з місця події. Водночас він не уточнив, чи були присутні представники Угорщини та Словаччини.
«Відновлення подібної інфраструктури є складним технологічним процесом, що потребує часу, спеціалізованого обладнання та роботи в умовах постійних загроз повторних російських ударів», – написав Корецький у фейсбуці.
Він також зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила понад 400 атак на об’єкти «Групи Нафтогаз», Лише у 2026 році зафіксовано вже понад 30 обстрілів.
Посольства Словаччини та Угорщини про участь у брифінгу не повідомляли. Однак, як повідомляє видання LIGA.net з посиланням на пресслужбу «Нафтогазу», що на заході були дипломати з цих країн.
Після початку повномасштабного вторгнення ЄС заборонив купувати російську нафту. Для Угорщини, Словаччини та Австрії зробили відтермінування, як для держав, що не мають доступу до моря, тобто не можуть приймати нафтові танкери з інших країн та залежні від труби «Дружба». Австрія змогла диверсифікувати свої поставки.
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
Але, як заявили українські посадовці, нафтопровід був пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці січня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. Угорщина заявила, що нібито нещодавно опубліковані супутникові дані свідчать, що немає жодної технічної чи експлуатаційної причини, яка б завадила негайному поверненню трубопроводу до нормальної роботи.
11 березня заступник міністра енергетики Угорщини Габор Чепек заявив, що делегація з його країни вирушила до України з метою проведення переговорів щодо відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» та перевірки його стану. За його словами, мета місії – твердо представляти угорські інтереси за столом переговорів та відкрити нафтопровід «Дружба».
Орбан відповів на лист колишнього президента Ющенка
Угорський прем’єр Віктор Орбан відповів на відкритий лист третього президента України Віктора Ющенка, закликавши переконати чинного президента «не шантажувати Угорщину та не погрожувати її лідерам».
«Дайте своєму президенту зрозуміти, що державний тероризм, за допомогою якого він підірвав німецький газопровід «Північний потік», не спрацює проти Угорщини», – йдеться у його листі, оприлюдненому в соцмережі Х.
Орбан також нагадав, що коли почалася війна, Угорщина вітала українських біженців, надавши їм притулок. Він стверджує, що наказав відкрити україномовні школи, у чому, за його словами, Україна відмовляє угорцям на Закарпатті.
Угорський прем’єр заявив, що «країна, з якою ви зараз воюєте, не є ворогом Угорщини чи угорського народу, і ми не маємо наміру це змінювати».
«Ми все ще хочемо залишатися вашими друзями, але ми не братимемо участі у вашій війні. Тому я прошу вас прийняти те, що ми не надсилатимемо ні грошей, ні зброї, ні солдатів на вашу війну», – зазначив він.
Напередодні третій президент України Віктор Ющенко звернувся з відкритим листом до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, закликавши його підтримати Україну.
«Сьогодні я дивлюся на твої дії і запитую себе: де подівся той Віктор? Як сталося, що людина, яка бачила становлення вільної Угорщини, сьогодні підігрує силам, які хочуть знищити свободу сусіда? Україна сьогодні стікає кров’ю за ті самі цінності, про які ми колись дискутували за столом переговорів. Ми захищаємо не лише свою землю, ми захищаємо спокій і твоєї країни, як і всієї Європи. Політика – це не лише цифри, вигода чи газ. Це передусім цінності. Коли ти обираєш сторону агресора, ти зраджуєш не лише Україну – ти зраджуєш пам’ять власного народу, який знає, що таке радянські танки на вулицях Будапешта», – наголосив колишній президент.
Угорщина в особі очільника уряду Віктора Орбана і голови дипломатії Петера Сійярто неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля і критикувала Україну. Від початку повномасштабного російського вторгнення Будапешт робить заяви, які суперечать загальній позиції ЄС про підтримку України. Офіційний Будапешт виступив проти вступу України до Євросоюзу.
Нещодавно відносини України й Угорщини значно погіршилися після того, як офіційний Будапешт звинуватив українську владу в навмисному затягуванні з ремонтом нафтопроводу «Дружба», пошкодженого внаслідок російських ударів по енергетичних об’єктах в Україні. Цим транспортним коридором Угорщина, а також Словаччина отримують нафту з Росії.
Словаччина й Угорщина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Раніше цього місяця в Угорщині також затримали сімох українських громадян, співробітників державного «Ощадбанку», які виконували рейс на двох інкасаторських автомобілях між Австрією й Україною. Інкасаторів невдовзі звільнили, але кошти і цінності, які вони перевозили (40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро і дев’ять кілограмів банківського золота) все ще залишаються в Угорщині. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що влада країни має питання щодо перевезення готівки через її територію і «проведе ретельне розслідування». Натомість міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що «такі дії потрібно називати їхніми іменами: державний тероризм».
У квітні в Угорщині пройдуть парламентські вибори, достеменних прогнозів поки що ніхто не робить, незважаючи на те, що соцопитування дають певну перевагу опозиції над партією Віктора Орбана. У міжнародній пресі з’явилися публікації про те, що Росія надіслала політтехнологів і усіляко працює на переобрання Орбана й успіх його партії «Фідеc».
Через атаку РФ по Запоріжжю загинула людина, є постраждалі – влада
Кількість постраждалих через російську атаку по Запоріжжю зростає – вже сім поранених, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За попередніми даними, одна жінка перебуває під завалами. Згодом Федоров додав, що поранену жінку дістали з-під завалів.
Раніше було відомо про одну загиблу людину та ще одну поранену.
Запоріжжя та Запорізький район регулярно зазнають російських атак з різних видів озброєння – ударних БпЛА, ракет, КАБів.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Уряд США захищає тимчасове послаблення санкцій щодо нафти РФ на тлі критики у Конгресі
Рішення адміністрації президента США Дональда Трампа тимчасово послабити деякі санкції щодо російської нафти викликало критику законодавців з обох партій, які попереджають, що цей крок може підірвати тиск на Москву через її війну проти України.
Білий дім заявляє, що цей крок є короткостроковим заходом, спрямованим на стабілізацію глобальних енергетичних ринків після того, як конфлікт з Іраном вплинув на поставки нафти і підштовхнув ціни на бензин вгору.
Згідно з винятком із санкцій, деякі партії російської нафти, які вже перебувають у морі, можуть продати, зокрема нафтопереробним заводам в Індії. Через конфлікт на Близькому Сході під загрозою опинилося судноплавство через Ормузьку протоку, один із найважливіших у світі маршрутів транспортування нафти.
Однак деякі члени Конгресу заявили, що цей крок може послабити міжнародний тиск на очільника Росії Володимира Путіна. Більше про це тут
У ГУР кажуть про ураження двох російських суден
Спецпризначенці Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України вивели з ладу російський залізничний пором і пошкодили судно «Авангард», йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
«У ніч з 13 на 14 березня 2026 року майстри Департаменту активних дій ГУР МО України завдали успішних ударів по двох військових суднах держави-агресора Росії. Внаслідок операції виведено з ладу ворожий залізничний пором «Славянін» та пошкоджено судно «Авангард», які ворог використовував для ведення злочинної війни проти України», – зазначили у ГУР.
У розвідці уточнили, що ці судна були «основними елементами» так званої «Керченської поромної переправи» та відігравали «одну з ключових ролей» у морській воєнній логістиці агресора. Йдеться, зокрема про транспортування зброї, військової техніки, боєприпасів.
«У межах операції спецпризначенці воєнної розвідки спільно з іншими складовими Сил оборони України також завдали вогневого ураження по інфраструктурі порту «Кавказ» у Краснодарскому краї, який Росія експлуатує для ведення війни проти нашої держави», – додали в ГУР.
Російське командування наразі цю інформацію ГУР не коментувало.
За даними Генерального штабу ЗСУ, від початку повномасштабного вторгнення було уражено 31 російський корабель (катер).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 24 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 200 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Генштаб ЗСУ: від початку доби на фронті було 79 атак РФ, найбільше – на Костянтинівському напрямку
Від початку доби на фронті було 79 російських атак, повідомляє станом на 16:00 Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, наразі найбільше російських атак на цей момент було на Костянтинівському напрямку – тут російські загарбники здійснили 15 наступальних дій поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Клебан-Бика, Плещіївки, Русиного Яру та Софіївки. Два бої тривають до цього часу.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 14 російських атак. Чотири боєзіткнення тривають досі.
Сили оборони з початку доби відбили 11 штурмових дій російських загарбників на Покровському напрямку, одне боєзіткнення все ще триває.
Також бойові дії продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Придніпровському напрямках.
На Оріхівському напрямку противник активних наступальних дій не проводив.
11 березня проєкт DeepState повідомив, що армія РФ просунулася біля села Ступочки на схід від Костянтинівки. Село розташоване на трасі, яка йде з Бахмута і веде в південну частину Костянтинівки. Невелика частина півдня Костянтинівки вже в «сірій зоні» – українські захисники там регулярно фіксують присутність російських солдатів, які намагаються закріпитися, повідомляє проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявив, що контратаки ЗСУ на Запоріжжі можуть зірвати план наступу Росії навесні та влітку.
«Куди ж я поїду?» Чи справді переселенцям не вистачає місць для розселення після евакуації
Люди часто відмовляються від евакуації, мотивуючи це тим, що їм ніде оселитися – хоча тимчасове житло гарантує держава. Тоді в чому причина? Коли люди не можуть знайти собі помешкання, вони інколи повертаються назад у прифронтові райони.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали дані Міністерства соцполітики, поспілкувалися з представниками громад, благодійниками та переселенцями, щоб з’ясувати:
- Куди насправді селяться люди після евакуації?
- Куди селять маломобільних людей, які потребують постійного догляду?
- Скільки насправді в Україні місць для евакуйованих?
- Чи справді їх не вистачає?
- Якщо вистачає, чому люди можуть все одно повертатися у зону бойових дій?
- Що робити, щоб поселити у тимчасове житло всіх ВПО, які його потребують?
- Що робити, аби система розселення працювала краще?
Читайте дивіться про це за лінком
Влада: внаслідок атаки КАБом по Запорізькому району загинув чоловік
У суботу, 14 березня, армія РФ вдарила керованою авіабомбою по Запорізькому району, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«Одна людина загинула внаслідок ворожої атаки на Запорізький район», – зазначив місцевий чиновник.
Відомо, що армія РФ вдарила по Таврійському, загинув 32-річний чоловік.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗСУ завдали удару по НПЗ «Афіпський» та інфраструктурі порту «Кавказ» – Генштаб
Сили оборони завдали удару по нафтопереробному заводу «Афіпський» та інфраструктурі порту «Кавказ», йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«У рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора в ніч на 14 березня підрозділи Сил оборони України завдали ураження по об’єктах військової та логістичної інфраструктури противника на території РФ», – йдеться у повідомленні.
За даними командування, уражено нафтопереробний завод «Афіпський» у населеному пункті Афіпський (Краснодарський край, РФ).
«Річний обсяг його переробки становить 6,25 млн тонн на рік, а це 2,1% від загального обсягу нафтопереробки Росії. Зафіксовано влучання по об’єкту з подальшою пожежею на території підприємства», – заявили у ЗСУ.
Крім того, за даними Генштабу, завдано ураження по інфраструктурі порту «Кавказ» у районі Чушки (Краснодарський край, РФ). Зафіксовано пошкодження інфраструктури порту.
Російське командування наразі дану інформацію ЗСУ офіційно не коментувало.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.