Сили РФ «отримали додаткову балістику» від КНДР – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські військові «вперше не можуть воювати без добавок із Північної Кореї». Про це він сказав 10 серпня у вечірньому відеозверненні.
«Зараз готуються розмістити на своїй території ще додатковий контингент корейців. Отримали, уявіть собі, додаткову балістику від Північної Кореї. І кожен у світі має розуміти, що це означає. Це не тільки про життя людей в Україні, не тільки про загрози саме нам. Балістика з Північної Кореї, інша їхня зброя вдосконалюється завдяки колаборації з Росією», – наголосив глава української держави.
На думку Зеленського, це створює «більше небезпек для Японії, для Республіки Корея, для Філіппін та інших країн регіону».
За даними української влади, 30 липня російські військові вперше за довгий час застосували ракету з Північної Кореї – для удару по Радушному біля Кривого Рогу. Унаслідок того удару загинули дев’ятеро членів однієї багатодітної родини – батьки і семеро дітей.
5 серпня Reuters із посиланням на представника Головного управління розвідки Міноборони України Андрія Черняка повідомляв, що північнокорейський ракетний підрозділ розпочав розгортання на заході Росії й може бути оснащений 120 балістичними ракетами і шістьма пусковими установками для ударів по Україні.
За його словами, Пхеньян вже відправив до Росії нову партію з 40 ракет KN-23 і KN-24, а також персонал, але конфігурація розгортання і загальна кількість ракет будуть остаточно узгоджені на переговорах на вищому рівні наступного місяця.
У 2024 році лідери Росії і Північної Кореї Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, що закріпив військовий союз двох країн. Північна Корея постачає Росії зброю і боєприпаси, а з осені 2024 року понад 14 000 північнокорейських військовослужбовців воювали разом із російськими силами в Курській області РФ проти України, зазнавши, за повідомленнями, значних втрат. Наразі військових КНДР на фронті немає, проте президент України Володимир Зеленський нещодавно припускав, що Північна Корея готується відправити до Росії 30 000 солдатів. У Кремлі заявили, що не справа Зеленського – міркувати про російські плани.
Повітряні сили ЗСУ повідомили про втрату на Одещині МіГ-29, пілот вижив
Увечері 10 серпня під час виконання бойового завдання зазнав аварії винищувач МіГ-29 Повітряних сил ЗСУ, повідомляє телеграм-канал цього роду військ.
«Льотчик виконував бойове завдання зі знищення повітряних цілей противника на Одещині. За попередніми даними, під час пуску авіаційної ракети сталась нештатна ситуація, внаслідок чого літак загорівся і пілот втратив керування, хоч і намагався врятувати машину. Льотчик успішно катапультувався, його евакуйовано до медичного закладу», – інформують українські військові і додають, що «причини інциденту встановлюються».
Це друга за останні два тижні втрата літака Повітряних сил. Наприкінці липня на фронті був втрачений винищувач F-16, тоді пілоту також удалося врятуватися.
У Росії зняли з виборів єдину партію, яка виступає за мир
Верховний суд Росії 10 серпня зняв партію «Яблуко» з виборів до Державної думи, запланованих на 20 вересня. Суддя В’ячеслав Кириллов задовольнив позов юристів партії «Родіна». Рішення буде оскаржене, заявили в партії «Яблуко».
«Яблуко» – єдина партія з тих, хто спочатку потрапив до виборчого бюлетеня, яка виступає за якнайшвидше завершення війни Росії проти України.
Позов про зняття «Яблука» подала партія «Родіна». Позивачі пояснювали свої вимоги тим, що партія у своїй агітації порушує авторські права та виступає з «екстремістськими» гаслами.
Під час засідання представник ЦВК також навів дані Росфінмоніторингу, що «Яблуко» отримує іноземне фінансування. У самому «Яблуку» пояснили це продажем іноземних акцій, яких партія за законом має позбутися перед виборами.
Відвантаження зерна на експорт із портів Одеси в серпні скоротилося на 84%
У перший тиждень серпня до товарних портів Великої Одеси залізницею вирушило на 84% менше зерна порівняно з липнем. Це пов’язано з масованими повітряними атаками РФ на українські чорноморські порти.
За даними брокерської компанії Spike Brokers, у перший тиждень липня загальний експорт агропродукції з України склав 784,5 тисячі тонн, а на початку серпня – 312 тисяч тонн, з них пшениці – всього 33,5 тисячі тонн у серпні проти 294,9 тисячі тонн на початку липня. «Дані «Укрзалізниці» за перші п’ять днів місяця показують різке скорочення залізничного зернового потоку до морських портів, тоді як сухопутні залізничні переходи та автомобільний експорт працюють відносно активніше», – стверджують брокери.
Видання Bloomberg пише, що експорт із України сільгосппродукції, насамперед зернових, цього сезону може впасти на 53% порівняно з попереднім роком. Це вплине як на світовий ринок зерна, так і на економіку самої держави: Україна є одним із головних світових постачальників зернових та олійних культур, а в експортних доходах країни зерно та олія забезпечують більш як половину всього прибутку.
Таким чином ситуація на світовому ринку зерна, як і доходи самої України, залежатимуть від російських атак на порти. Близько 90% всього аграрного експорту проходило через порти Одеси та Чорноморська. Не на користь Україні грають і зміни клімату: через серпневу спеку, посуху та обміління судноплавних річок альтернативний маршрут через Дунай ускладнений. Україна вже домовилася з Румунією про відвантаження зерна через румунський порт Констанца, але не зможе повністю замістити експортні потужності Одеси.
Тим часом, пише Bloomberg, через перебої з постачанням українського зерна світові ціни на пшеницю зростають. За повідомленням видання, ф’ючерси на товарній біржі Чикаго 10 серпня зросли на 1,8%, а контракт на тверду озиму пшеницю зріс на 2,4%.
Вибухи боєприпасів у Болгарії: постраждали склади компанії, яка постачала зброю Україні
У Болгарії сталися вибухи на складі боєприпасів компанії EMCO в районі міста Трявна. Перед вибухами на території підприємства розпочалася пожежа. Постраждалих немає, повідомив Болгарському телеграфному агентству мер Трявни Денчо Мінєв.
Через задимлення влада закликала жителів закрити вікна, використовувати захисні маски та не виходити на вулицю. Триває евакуація жителів найближчих населених пунктів.
Міністр внутрішніх справ Болгарії Іван Демерджієв заявив, що, за попередньою версією, подія не пов’язана із зовнішніми чинниками.
EMCO належить болгарському торговцю зброєю Еміліану Гебрєву. За словами бізнесмена, після 2014 року його компанія постачала військову продукцію Україні. Джерела газети серед чинних та колишніх українських чиновників стверджували, що EMCO укладала контракт на постачання Києву артилерійських боєприпасів.
Болгарія залишається великим виробником боєприпасів радянських зразків, які використовує українська армія. Колишній міністр оборони країни Тодор Тагарев раніше говорив Financial Times, що прямо чи через посередників Україні надходить більше половини озброєнь болгарського виробництва.
На складах EMCO вибухи ставалися і раніше. У липні 2022 року та червні 2023 року такі інциденти сталися на об’єктах компанії біля Карнобату. Їх розслідувала болгарська прокуратура.
Болгарська влада також розслідувала можливу причетність російських спецслужб до серії вибухів на складах боєприпасів у країні в попередні роки. У 2021 році прокуратура повідомила про підозри щодо шести громадян Росії.
Сам Гебрєв стверджував, що 2015 року його двічі намагалися отруїти речовиною, схожою на нервово-паралітичний агент «Новичок». Підприємець пов’язував замахи із російськими спецслужбами. Москва звинувачення в причетності до диверсій та отруєння відкидала.
Окупаційна влада Севастополя поновлює обмеження продажу бензину
В окупованому Севастополі з 11 серпня знову продаватимуть пальне по QR-кодах, заявив російський очільник міста Михайло Развожаєв у соціальних мережах.
«Із завтрашнього дня повертаємо систему QR-кодів. Вона діятиме доти, доки запаси не дозволять продавати пальне без обмежень. Це стосуватиметься не преміальних марок: 92, 95 та ДП», – цитує Развожаєва проєет Радіо Свобода Крим.Реалії.
Чиновник також додав, що АЗС «Атан» «не дотримується домовленостей щодо зниження ціни на АІ-92» – бензин цієї марки або не продають, або завищують ціни.
Раніше голова російського уряду окупованого Криму Юрій Гоцанюк заявив, що на півострові планують тимчасово знизити обсяги вільного продажу пального на автозаправках компаній «ТЕС» та «Атан». За його словами, це «вимушений захід», який пов’язаний зі зміною логістичних маршрутів та посиленням заходів безпеки.
З початку червня військові та енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в Криму зазнають найбільш масованих атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит пального обмежили продаж бензину цивільним.
Як пояснював мету ударів колишній міністр оборони України Михайло Федоров – «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може призвести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».
У Запоріжжі до 26 зросло число потерпілих від удару РФ – МВС
У Запоріжжі зросла кількість постраждалих унаслідок завданого 10 серпня російського авіаудару, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.
«Наразі відомо про 26 травмованих: 14 жінок, 9 чоловіків та 3 дітей», – ідеться в повідомленні.
Удень 10 серпня російські війська вдарили керованою авіабомбою по Запоріжжю. Спочатку місцева влада повідомила про трьох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Мадяр»: Росія прагне втричі наростити обсяг одночасного залпу ракет – до 200 одиниць
Російські військові прагнуть майже втричі наростити обсяг залпу балістичних і крилатих ракет упродовж однієї атаки, сказав командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») в оприлюдненому 10 серпня інтерв’ю Associated Press.
За його словами, нинішній одночасний залп складає максимально 77 ракет, сили РФ прагнуть досягти показника 200.
«Навіть якщо їм вдасться досягти лише половини з цього (плану), все це летітиме на нас», – розповів Бровді. Єдиний спосіб зменшити цю кількість, каже він, – це завдати ударів по кожному об'єкту, що бере участь у виробництві цих ракет. Це підкреслює важливість далекобійних ударів України по російської території, передає агенція слова «Мадяра».
Українським військовим критично бракує ракет для американських систем Patriot – єдиного ресурсу, який Україна має в своєму арсеналі проти балістичних ракет.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Дрони атакували в Сибіру нафтохімічний комплекс холдингу СІБУР
У Тюменській області Росії 10 серпня удару зазнала центральна газофракційна установка підприємства холдингу СІБУР у місті Тобольську «ЗапСибНефтехим», пише телеграм-канал Astra після OSINT-аналізу.
Атаку підтверджує також український канал Exilenova+.
«ЗапСибНефтехим» – це найбільший у Росії нафтохімічний комплекс, який належить холдингу СІБУР. Завод переробляє побічні продукти нафтовидобутку обсягом 2,5 мільйона тонн полімерів на рік. Рідка суміш газів на центральній газофракційній установці (ЦГФУ) перетворюється на екологічну сировину, з якої згодом виробляють поліетилен та поліпропілен для деталей, труб та упаковки.
Раніше 10 серпня губернатор Тюменської області Олександр Моор підтвердив атаку на регіон. Він заявив, що на території одного з промислових підприємств сталося загоряння після падіння кількох безпілотників, не уточнивши, про яке підприємство йдеться. Про постраждалих не повідомлялося.
Від заводу до кордону з Україною приблизно 2200 кілометрів. Українські військові наразі не підтверджували свою причетність до цієї атаки.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
У Нікополі після нового удару РФ є загиблий і поранені – влада
Унаслідок чергового удару російських військових по Нікополю є жертви, повідомив удень 10 серпня голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
«Ворог вдарив по житловому кварталу. Пошкоджені приватні будинки. Одна людина загинула. Ще троє дістали поранень. 76-річного чоловіка госпіталізували. Його стан медики оцінюють як середньої тяжкості», – написав чиновник у телеграмі.
Розташований через річище Дніпра напроти окупованого Енергодара Запорізької області Нікополь є досяжним не лише для російських ракет чи дронів, а й для артилерії. Уже кілька років російські військові використовують цю можливість для обстрілів, роблячи місто непридатним для життя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Це прямий наслідок війни Росії» – Санду відреагувала на порушення БпЛА повітряного простору Молдови
Президент Молдови Мая Санду засудила чергове порушенням повітряного простору Молдови.
«Я рішуче засуджую останнє порушення нашого повітряного простору. Безпілотник вибухнув поблизу села Крокмаз на півдні Молдови. Це прямий наслідок війни Росії, і це ставить під загрозу всіх нас. Ризик для людського життя в нашому регіоні є реальним і зростає. Це має припинитися», – написала вона у соцмережі X 10 серпня.
Пізніше Міністерство закордонних справ Молдови оголосило про відкликання свого посла з Москви для консультацій після інциденту з дроном.
У МЗС Молдови засудили інцидент із БпЛА. У відомстві заявили, що подія «є серйозним порушенням суверенітету і територіальної цілісності» країни і поставила під загрозу безпеку громадян.
У Молдові 9 серпня в районі Штефан-Воде, приблизно за 80 кілометрів на південний схід від Кишинева, стався вибух. Правоохоронці на місці події виявили фрагменти бойового безпілотника.
У поліції Молдови заявили, що жертв не зафіксовано, а фрагменти безпілотника розлетілися на велику площу, завдавши шкоди кільком домогосподарствам у населеному пункті. За попередніми даними, виявлені фрагменти мають характеристики, подібні до компонентів керованої ракети, що вказує на те, що літак може бути типу «безпілотник-ракета».
Досі на території Молдови не реєструвалося випадків виявлення літального апарату такого типу.
Раніше неодноразово повідомлялось про порушення російськими безпілотниками повітряного простору Молдови.
Удар РФ по Запоріжжю: кількість постраждалих зросла, серед них є двоє дітей
У Запоріжжі внаслідок російського удару кількість постраждалих зросла до 24 людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, серед постраждалих є двоє дітей. У поліції зазначають, що лікарі зараз борються за життя однієї з них.
Вдень, 10 серпня, російські війська вдарили керованою авіабомбою по Запоріжжю. Спочатку місцева влада повідомила про трьох постраждалих.
«Чи хтось згадував би про Волинь без політиків». Реакції поляків на зростання агресії проти українців у Польщі
«Чи бачив хтось хоч раз, щоб, наприклад, у трамваї у Львові українець сказав полякові: «Замовкни і говори тільки українською, бо ти в Україні»?», – запитує польський волонтер Каєтан Врублевський.
На тлі зростання кількості повідомлень про словесні образи, побиття та напади на українців у Польщі, поляки у різних містах країни проводять акції солідарності з українцями, добросусідські пікніки, створюють петиції та закликають владу протидіяти злочинам на ґрунті ненависті.
Проєкт Радіо Свобода « Ти як? » розповідає, як поляки підтримують українців і чому, на їхню думку, зростає агресія щодо українців у Польщі.
У понад 20 містах Польщі відбулися акції «Не будь байдужим» проти нападів на українців та представників інших національних меншин. Зокрема вони пройшли у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Познані, Любліні, Лодзі...
Як зазначили в Komitet Obrony Demokracji, головна мета акцій – висловити солідарність із людьми, які зазнають дискримінації через своє походження чи мову.
Далі читайте ТУТ
Генштаб ЗСУ підтвердив удар по НПЗ у Татарстані та уточнив ураження минулого тижня
У рамках зниження воєнного потенціалу російського агресора Сили оборони України уразили у ніч на 10 серпня нафтопереробний завод «Танеко» у Нижньокамську (Республіка Татарстан, РФ), повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на об’єкті зафіксовано пожежу.
Крім того, Генштаб ЗСУ заявляє про ураження російського ремонтного підрозділу у Хрустальному на Луганщині, а також складу матеріально-технічних засобів противника у Новоселідовці і польового артилерійського складу у Бойовому на Донеччині. Ступінь завданих збитків уточнюється.
Українські військові також заявляють, що у результаті ураження НПЗ «Ільський» 8 серпня в Краснодарському краї РФ підтверджено пошкодження колони первинної переробки нафти АВТ-6, а в результаті ураження 3 серпня аеродрому «Гвардійське» на території окупованого Криму підтверджено знищення дев'яти горизонтальних резервуарів з авіаційним пальним та пошкодження двох ангарів для авіаційної техніки.
У Росії 10 серпня у кількох регіонах заявили про нічну атаку дронів, зокрема в Москві, Ростовській області та Татарстані.
Місцева влада заявила, що щонайменше 13 людей, включаючи дитину, загинули внаслідок атак по Татарстану.
У Татарстані, як повідомляв телеграм-канал Exilenova+, атаки зазнав нафтопереробний завод в Нижньокамську. Водночас канал ASTRA посиланням на свій OSINT-аналіз пише, що у Нижньокамську атаки, ймовірно, зазнало ПАТ «Нижньокамськнафтохім» – один із найбільших нафтохімічних комплексів у Європі, входить до складу компанії «СІБУР». Завод переробляє сировину від «ТАІФ-НК» та «ТАНЕКО», виробляючи каучуки, пластики та етилен.
Багата на нафту російська республіка Татарстан розташована приблизно за 1200 кілометрів від українського кордону.
У Міноборони РФ вранці 10 серпня відзвітували про 456 нібито збитих дронів над 16 регіонами РФ, а також окупованим Кримом. Про те, скільки дронів збити не вдалося, у міністерстві не уточнили.
Сили РФ знову масовано атакували Харків, є влучання у трьох районах міста – влада
Російські війська знову масовано атакували Харків, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Наразі інформації про постраждалих немає.
За його словами, влучання зафіксували у Слобідському, Київському та Холодногірському районах міста.
Синєгубов поінформував, що внаслідок атаки пошкоджені щонайменше два приватні будинки, електромережі, складську будівлю, автомобіль.
Зранку 9 серпня армія РФ вдарила ракетами по багатоповерхівках у Харкові. За даними місцевої влади, внаслідок атаки загинула людина, ще 37 - постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українці Криму. Чи потрібний День захисту прав української громади півострова
Представники громадських організацій «Союз вимушених переселенців» і «Таврійська гуманітарна платформа» направили офіційне звернення до голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука із закликом включити до порядку денного найближчої сесії та підтримати проєкт Постанови про встановлення 28 серпня Днем захисту прав української громади Криму, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим. Реалії.
Громадські активісти назвали цю депутатську ініціативу «важливим кроком до подолання тривалого ігнорування проблем другої за чисельністю етнічної спільноти Кримського півострова». За словами авторів звернення, на початок окупації Росією 2014 року кількість українців у Криму становила майже 600 тисяч осіб або чверть населення регіону.
«Сьогодні етнічні українці в окупованому Криму поруч із корінним кримськотатарським народом є найбільш дискримінованою спільнотою. Держава-агресор цілеспрямовано знищує українську громадянську та етнічну ідентичність: ліквідовано українські громадські організації, медіа та україномовну освіту, витіснено мову й символіку з публічного простору, репресовано активістів та штучно змінено демографічний склад території», – мовиться у документі.
Обираючи дату 28 серпня, ініціатори спираються на історичний прецедент – проведення у 1918 році Першого З’їзду українських організацій Криму та створення Крайової Української Ради.
«Встановлення цієї дати на державному рівні – це передусім інструмент захисту та солідарності. До звільнення півострова 28 серпня має нагадувати всій країні та міжнародній спільноті, що сотні тисяч українців в окупації щодня чинять спротив культурному та фізичному стиранню. А після деокупації Криму цей день природно перетвориться із дня захисту на свято єдності української громади півострова», – зазначив член Правління ГО «Союз вимушених переселенців» та координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець.
Представники громадських організацій підкреслюють, що ухвалення Постанови Парламентом стане прямим виконанням статті 11 Конституції України щодо сприяння консолідації та розвитку української нації, а також надасть моральну й інформаційну підтримку співвітчизникам на окупованих територіях.
Чому ініціатива спричинила дискусію?
Про це в ефірі програми Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з українською правозахисницею з Криму Олександрою Дворецькою, представником Крайової Ради українців Криму Андрієм Щекуном та Юлією Тищенко, співзасновницею Національної платформи стійкості та згуртованості, експерткою Національного інституту стратегічних досліджень.
У пояснювальній записці до проєкту постанови вказано, що встановлення пам'ятної дати є відповіддю на масштабні порушення прав української громади Криму в умовах російської окупації. Окрім символічного значення, ухвалення постанови може стати елементом державної політики національної пам'яті та гуманітарної реінтеграції Криму після його деокупації, підкреслюючи відповідальність держави за захист прав української громади півострова.
Саме формулювання постанови викликало дискусію в соціальних мережах. Предметом суперечки стало слово «громада». Критики кажуть, що цей термін створює враження, ніби українці в Криму є лише однією з локальних національних груп, а не державотворчою нацією.
Так, українська правозахисниця з Криму Олександра Дворецька вважає, що якщо Крим – це Україна, то українців на півострові не можна описувати як громаду. Вона тлумачить це слово як означення діаспори, наприклад – українська громада Польщі чи Канади.
Далі про це читайте ТУТ
КМІС: понад 80% українців впевнені в перемозі України, 22% очікують завершення війни до кінця року
Абсолютна більшість українців (82%) вважають, що у війні в результаті переможе саме Україна, з них повністю переконані в цьому 59%, а решта 23% скоріше вважають, що Україна переможе, cвідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
За даними соціологів, лише 3% вважають, що переможе Росія, а ще 16% не змогли визначитися із своєю думкою.
У КМІС нагадують, що у лютому 2024 року за результатами опитування КМІС 89% вірили в перемогу і з них повністю вірили – 60%.
Лише 7% респондентів вважають, що ситуація на полі бою складається на користь Росії, натомість 39% вважають, що перевагу має саме Україна. Водночас більше половини українців або вважають, що жодна із сторін не має переваги (32%), або не змогли визначитися із своєю відповіддю (22%).
За результатами опитування, лише 22% українців очікують на завершення війни хоча б до кінця поточного 2026 року, ще 13% говорять про першу половину 2027 року, а 39% вважають, що війна завершиться у другій половині 2027 року чи пізніше.
Соціологи звертають увагу, що істотна частка – 26% респондентів – не змогла відповісти на запитання (що додає до того, що лише меншість мають очікування завершення війни найближчим часом).
Протягом 16-31 липня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки – половину респондентів було опитано методом телефонних інтерв’ю, половину – методом особистих інтерв’ю. За даними КМІС, загалом у межах дослідження було проведено 1808 інтерв’ю.
У січні, за даними іншого опитування КМІС, більшість українців (77%) поділяють погляд, що «Росія хоч і просувається, але повільно і з великими втратами, а Україна здатна продовжувати ефективний опір». Більш песимістичну оцінку, згідно з якою «Росія має значні просування і перемоги, а опір України безнадійний» – 12%.
На початку серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що українська влада буде «дуже старатися, щоб це сталося восени», маючи на увазі завершення бойових дій і досягнення мирної угоди з РФ.
Ця заява пролунала на тлі паузи у переговорах між Україною й Росією щодо можливих умов припинення війни. Попередні раунди, що відбулися на Близькому Сході й у Швейцарії за участю США, не принесли відчутних результатів. Була лише досягнута домовленість про обміни військовополоненими.
Від лютого ці переговори не ведуться.
ОВА: війська РФ вдарили КАБом по Запоріжжю, постраждали троє людей
Російські війська вдарили керованою авіабомбою по Запоріжжю, постраждали троє людей, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
За його даними, внаслідок атаки пошкоджені житлові будинки, виникли займання транспортних засобів.
Місцева влада раніше повідомляла, що внаслідок нічної атаки РФ дронами пошкоджена територія гаражного кооперативу в одному з районів міста. Також вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені два багатоквартирних будинки.
Росія, ймовірно, переносить удари з моря на сушу, щоб підірвати експорт зерна з України – ISW
Російські війська, ймовірно, переносять цілі своїх ударів з українського морського коридору на сухопутний, щоб спеціально перешкодити експорту українського зерна та загалом погіршити українську економіку. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики припускають, що сили РФ, ймовірно, націлилися на міст Маяки – це стратегічно важливий автомобільний міст через Дністер на міжнародній автотрасі М-15 (Одеса – Рені) – щоб перешкодити експорту українського зерна та інших товарів через альтернативний наземний коридор, яким Україна користується відколи російські удари паралізували український морський експорт.
У ISW зауважують, що з липня 2026 року російські війська посилили свої зусилля, спрямовані на підрив експортного потенціалу України.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 9 серпня сили РФ атакували Одещину ракетами і дронами. Після цієї атаки прикордонники заявили про обмеження руху на окремій ділянці траси Одеса–Рені – через це неможливий рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та від них у напрямку Одеси.
Міст через Дністер біля Маяків вже зазнав російської атаки у грудні минулого року.
Читайте також: Зеленський очікує від уряду чіткого переліку заходів для диверсифікації експортних маршрутів
У Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту України заявили, що у липні війська РФ здійснили 67 атак на об’єкти морських портів України. Також протягом попереднього місяця також зафіксували 35 російських атак на цивільні судна в портах та 22 атаки на судна в Українському морському коридорі.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан 9 серпня заявив, що Туреччина запропонувала Росії та Україні мораторій на удари по торговельних суднах у Чорному морі. Фідан зазначив, що Росія та Україна отримали цю пропозицію, Анкара чекає на відповідь.
Україна є основним експортером кукурудзи, пшениці, ріпаку, насіння соняшнику та рослинної олії, 90 відсотків її експорту сировинних товарів проходить через чорноморські порти в Одесі та навколо неї.
Росія намагається створити «буферну зону» на Сумщині. Що там відбувається: репортаж
«Хай ідуть звідки прийшли, до себе в Росію, хай там роблять буферні зони й усе що хочуть! »
Влада Росії неодноразово заявляла, що хоче створити в Сумській області України так звану «буферну зону» – смугу завдовжки близько 20 км, де б не було ні українських військових, ні жителів. Бо нібито ЗСУ обстрілюють із Сумщини Курську та Брянську обалсті РФ, і також звідти на територію Росії можуть проникнути диверсійні групи.
Насправді ж «буферну зону» російська армія створює постійними ударами артилерії та КАБів по населених пунктах прикордонних районів Сумської області, убиваючи цивільних і примушуючи місцевих жителів покидати своє домівки і виїжджати. Деякі населені пункти через удари Росії вже стерті з лиця землі, як міста на Донбасі, або непридатні для проживання.
Україна вимогу Кремля про створення «буферної зони» відкидає, наголошуючи, що це по суті означає здачу відмову від своєї суверенної території. ЗСУ тримають оборону і намагаються захистити небо.
Що сьогодні відбувається у прикордонних районах Сумської області? Кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) Андрій Кузаков побував на Смущині, поспілкувавсяі із місцевими жителями та українськими військовими.
«На нашому напрямку… Складна ситуація. Складна, так, – визнає український військовий із позивним «Ковбой», який служить під Сумами в 47-й бригаді ЗСУ. – Ворожі дрони стали часто літати. – Але, коли ми виставили свої пости ППО, стало набагато менше підбитих машин. Як виставили пости – ми зменшили ураження техніки й особовий склад теж зберігаємо набагато більше. За цей час, що працюємо на цьому напрямку, загиблих на наших постах, точках у нас не було».
Далі читайте
https://www.radiosvoboda.org/a/rosiya-svtvoryuye-bufernu-zonu-sumshchyna-reportazh/33825695.htmlТУТ