Переговори про мир у глухому куті? Можливо, через радикального російського історика
Хто такий Володимир Мединський і чи справді він щось вирішує на переговорах про припинення війни, яку веде Росія проти України?
Українська та російська делегації охарактеризували мирні переговори в Женеві як «важкі» та «складні».
Володимир Зеленський висловився пряміше: «історичне лайно».
Президент України опублікував таку оцінку вранці після того, як два дні переговорів 18 лютого завершилися дещо раптово.
Існували невисокі очікування, що зустріч за посередництва США – вже третя за останній місяць – принесе прорив у припиненні війни, яка наступного тижня відзначатиме четверту річницю.
Але різка недипломатична реакція Зеленського підкреслює одну з головних причин, чому переговори не просуваються, а також одну з причин, через які Кремль узагалі вирішив розпочати війну.
У центрі цього – історик і колишній міністр культури, який очолив російську делегацію в Женеві: Володимир Мединський.
Читайте далі тут
Угорщина заблокувала кредит ЄС Україні на 90 млрд доларів
Угорщина заблокувала кредит на суму 90 мільярдів євро для України, надання якого було узгоджене на Європейській Раді в Брюсселі 18 грудня 2025 року та представлена Єврокомісією 14 січня 2026 року.
Увечері 20 січня це підтвердив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
«Ми блокуємо кредит ЄС для України у розмірі 90 мільярдів євро, доки не відновиться транзит нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба». Україна шантажує Угорщину, зупиняючи транзит нафти, узгоджуючи це з Брюсселем та угорською опозицією, щоб створити перебої з постачанням в Угорщині та підвищити ціни на паливо перед виборами. Блокуючи транзит нафти до Угорщини через нафтопровід «Дружба», Україна порушує Угоду про асоціацію між ЄС та Україною та свої зобов’язання перед Європейським Союзом», – написав міністр у мережі Х.
Апартаменти на Балі і одяг на 2,5 млн грн – ДБР повідомило про підозру начпроду однієї з частин ЗСУ
Державне бюро розслідувань повідомило про нові підозри начальнику продовольчої служби однієї з військових частин – за статтями про незаконне збагачення та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.
«Під час розслідування провадження про масштабну корупційну схему під час постачання харчів для бойових підрозділів ЗСУ у Дніпропетровській області слідчі встановили, що у 2024 році один з фігурантів – майор – придбав елітні апартаменти на острові Балі вартістю 190 тисяч доларів США. Крім того, лише в одному з брендових магазинів Дніпра він витратив на одяг майже 2,5 мільйона гривень», – ідеться в повідомленні ДБР 20 лютого.
За підрахунками експертів, вартість активів, набутих офіцером, перевищує 10 мільйонів гривень. ДБР вказує, що «розкішний спосіб життя був пов’язаний зі схемою розкрадання коштів, виділених на харчування військовослужбовців».
«Посадовець діяв у змові із засновником та комерційним директором підприємства-постачальника. Схема полягала в так званих «безтоварних» операціях: службові особи підписували акти приймання на повний обсяг продукції, хоча фактично до військових частин надходила лише частина товару. Решту списували через підконтрольних осіб», – інформують слідчі.
Майору інкримінують шахрайство, одержання неправомірної вигоди службовою особою, ухилення від військової служби в умовах воєнного стану, незаконне збагачення та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368, ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 368-5, ч. 2 ст. 209 КК України).
Суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 9 мільйонів гривень. Із зали суду його направили на гауптвахту. Найближчим часом відбудеться розгляд клопотання про арешт майна, додали в ДБР.
Позиція сторони захисту офіцера наразі публічно не оприлюднювалася.
Навчання НАТО без дронів? Чи встигає НАТО за уроками України
«А де дрони?», – запитання, яке звучало від журналістів та військових, які приїхали подивитися на найбільші цьогорічні навчання НАТО Steadfast Dart 2026, що відбуваються зараз у Німеччині.
Незадовго до цього візиту вийшла стаття Wall Street Journal з нагадуванням про торішні навчання в Естонії, під час яких невелика українська група операторів дронів, граючи роль умовного противника, за пів дня «знищила» 17 одиниць бронетехніки та уразила 30 позицій НАТО, після чого один з натівських командирів сказав: «Нам кінець».
Радіо Свобода відвідало нинішні навчання і з’ясувало, чому журналістам не показали «дронову битву», як НАТО адаптує український досвід – і що саме Альянс може запропонувати Україні у відповідь.
«А де дрони?», – звертається один із натівських військовослужбовців до іншого, коли завершується півгодинна демонстрація спецоперації групи військ з різних країн НАТО з участю авіації та піхоти.
Перед демонстрацією військовим та журналістам роздали шумозахисні навушники, пледи та біноклі, щоб вони могли роздивитися маневри техніки та військ у долині.
Схоже запитання звучало напередодні уже від журналістів до міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса під час демонстрації навчань на іншій локації – на березі Балтійського моря із залученням військово-морських сил.
Пісторіус у відповідь усміхнувся і коротко відповів: «Звичайно, у нас є підводні дрони» (саме про них запитували журналісти).
Це політичне рішення поза регламентом. Сушкевич про допуск спортсменів від Росії і Білорусі до участі в Паралімпіаді
Національний паралімпійський комітет України заявляє, що українська паралімпійська команда і сам комітет бойкотують церемонію відкриття Зимових Паралімпійських ігор, що розпочнуться 6 березня. І вимагають не використовувати український прапор на церемонії відкриття.
Які причини такого рішення? Це питання Радіо Свобода поставило під час онлайн інтерв'ю президенту Паралімпійського комітету України Валерію Сушкевичу.
– Давайте ми трошки згадаємо, як це було у 2022 році. Чотири роки тому, коли були минулі зимові Паралімпійські ігри, через буквально три тижні після початку російського повномасштабного вторгнення ї війни, ми приїхали на зимову паралімпіаду в Пекін.
Читайте повністю тут
Провал контрнаступу-2023. Чому Залужний заговорив аж зараз?
Дослідження: третина українців вважають сильну армію найкращою гарантією безпеки
Дослідницька компанія Gradus оприлюднила дослідження настроїв українців напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення.
Дослідження провели через мобільний застосунок Gradus серед 1000 респондентів від 18 до 60 років.
За висновками опитування, найбільш очікуваними новинами для українців залишаються припинення війни та поліпшення матеріального добробуту.
«Найбільш ефективною гарантією безпеки після завершення війни українці вважають потужну власну армію — 33%. Угоди про безпеку з іншими країнами, нові оборонні союзи та вступ до НАТО значно поступаються довірі досвіду і мужності ЗСУ», – йдеться в звіті.
За даними Gradus, іншими гарантіями безпеки серед варіантів відповіді були:
- двосторонні міжнародні безпекові угоди – найкращою гарантією назвали 16% респондентів
- нова система безпеки в Європі за участі України – 15%
- вступ України до НАТО – 11%
- нейтральний статус під міжнародним протекторатом – 10%
Серед головних пріоритетів післявоєнного відновлення учасники опитування називають відновлення критичної інфраструктури, відбудову зруйнованого Росією житла, реформу судової системи та боротьбу з корупцією.
Журналісти встановили імена понад 186 тисяч російських військових, загиблих на війні проти України
Російська служба Бі-бі-сі, видання «Медіазона» та команда волонтерів встановили імена 186 102 російських військових, які загинули з початку повномасштабної війни з Україною, передає російська служба Радіо Свобода.
За останній місяць кількість підтверджених імен зросла майже на 20 тисяч – це рекордний приріст за весь час підрахунків, повідомляють розслідувачі. Водночас, як наголошують автори дослідження, зростання загиблих не пов’язане з поточною ситуацією на фронті.
В основі методології підрахунку – аналіз відкритих повідомлень: некрологів, записів у соцмережах, оголошень про розшук зниклих безвісти. Реальна кількість втрат може бути набагато більшою.
За місяць дослідникам вдалося зіставити дані, зібрані кілька років, з відкритими державними базами, передусім зі списками реєстру спадкових справ, який фактично підтверджує смерть людини.
«Є конструктив»: Зеленський обговорив із делегацією України переговори в Женеві
Президент Володимир Зеленський 20 лютого провів зустріч із українською делегацією на зустрічі в Женеві – про це він повідомив у коментарі журналістам.
За його словами, зустріч тривала півтори години й стосувалася підсумків тристоронніх переговорів у Швейцарії.
«Перше, на що б звернув увагу – саме на військовій підгрупі вважаю, що є конструктив. Всі три сторони визнали, що, якщо буде закінчення війни, припинення вогню, то моніторингом припинення вогню будуть займатися передусім американці. Вони будуть головуючими в цьому напрямку. Я думаю, що все-таки це дуже важливий результат, який команда сьогодні принесла», – заявив Зеленський.
Крім того, голова держави повідомив про домовленості на гуманітарному треку політичної підгрупи, зокрема, обговорення обміну полоненими:
«Поки що зарано говорити про позитив, але також знайшли конструктив, що найближчі дні визначаться з обміном, в якій кількості і коли він може бути – обмін військовополонених України на військовополонених Росії».
Росія вдарила по Запорізькому району, троє поранених
Російська армія вдарила по Комишувасі в Запорізькому районі, повідомив голова області Іван Федоров 20 лютого.
Він уточнив, що удари керованими авіабомбами зруйнували та пошкодили житлові будинки. Виникла пожежа в багатоквартирному будинку.
Спершу було відомо про поранених 22-річну жінку та 27-річного чоловіка.
Згодом Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про трьох постраждалих:
«Надзвичайники дістали 22-річну жінку зі зруйнованої квартири й транспортували до карети «швидкої». Постраждалу госпіталізували. 77-річну жінку також доправили до медзакладу для обстеження. 27-річного чоловіка лікарі оглянули та надали йому необхідну допомогу на місці».
Двоє поліцейських загинули через удар РФ по евакуаційному автомобілю на Харківщині
Російський безпілотник атакував евакуаційний підрозділ поліції «Білі Янголи» в Куп’янському районі, повідомила Національна поліція 20 лютого.
За повідомленням, загинули поліцейські 23-річна Юлія Келеберда та 39-річний Євген Калган. Ще один поліцейський зазнав тілесних ушкоджень.
Поліція уточнює, що спецпризначенці підрозділу «Білі Янголи» прямували для проведення евакуації цивільних. Їхній автомобіль зазнав удару дроном «Ланцет» поблизу села Середній Бурлук.
Читайте також: Харківщина: через російський удар загинула людина, уражена складська будівля
Нацполіція висловила співчуття рідним і близьким загиблих:
«Це непоправна втрата для всього особового складу Національної поліції. Ми втратили не просто колег, ми втратили відданих побратимів, сміливих і щирих людей, які до останнього подиху залишалися вірними присязі та своєму обов’язку».
Поліцейські, які займаються евакуацією, регулярно зазнають ударів російської армії. Зокрема, в січні російські військові вдарили FPV-дроном по поліцейському автомобілю в Чугуївському районі.
Розслідування розстрілів на Майдані: ДБР заочно повідомило про підозру ексголові Генштабу
Державне бюро розслідувань 20 лютого повідомило про завершення розслідування щодо посадовців колишніх батальйонів харківського та львівського «Беркута», а також помічника начальника штабу одного з цих підрозділів. Крім того, про підозру заочно повідомили колишньому очільнику Генерального штабу.
Зокрема, екскомандирам «Беркута» інкримінують організацію та сприяння умисним убивствам і заподіянню тілесних ушкоджень учасникам акцій протесту. Обвинувальний акт скерували до суду.
За даними слідства, 18 лютого 2014 року вище керівництво України ухвалило рішення про силовий розгін Майдану в центрі Києва. Напередодні підрозділи «Беркута» додатково озброїли помповими рушницями та патронами, зокрема зі свинцевою картеччю і кулями, забороненими до застосування. Також використовувалися світлошумові гранати російського виробництва, які не проходили належної експертизи безпечності.
Читайте також: ДБР повідомило керівникам ФСБ і МВС Росії про підозру в злочинах проти учасників Революції Гідності
«У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року підрозділи «Беркута» з Харківської та Львівської областей під керівництвом обвинувачених разом з іншими силовиками неодноразово намагалися зачистити Майдан. Вони безпідставно застосували надмірну силу, спецзасоби та вогнепальну зброю. Унаслідок цих дій загинули 12 осіб, понад 130 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зокрема вогнепальні», – йдеться в повідомленні.
ДБР зазначає, що командир Львівського «Беркута» мав громадянство Росії і згодом був позбавлений українського громадянства. Крім того, помічник начальника штабу цього підрозділу привласнив вогнепальну зброю та приховав її, намагаючись ускладнити проведення балістичних експертиз і роботу слідчих.
«Суд обрав обвинуваченим запобіжні заходи. На їхнє майно накладено арешт для забезпечення відшкодування шкоди», – додає бюро.
Також слідчі ДБР заочно повідомили про підозру колишньому начальнику Генерального штабу, якого «вважають учасником злочинної організації, створеної колишнім президентом України у 2010–2014 роках».
У Каллас прокоментували план поступок, яких вона очікує від Росії
Будь-яке мирне врегулювання в Україні потребуватиме підтримки Євросоюзу, щоб бути втіленим – про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі, заявив представник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні.
Ель-Ануні не уточнював, чи отримали в столицях держав-членів план високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас. Цей план пропонує вимагати поступок від Росії, зокрема, в питанні чисельності її армії, компенсації Україні збитків, заборони присутності російських військ у Білорусі, Україні, Молдові, Грузії та Вірменії. Також пропонується не визнавати де-юре окупації українських земель Росією.
Крім того, від Москви можуть вимагати припинення кампанії з дезінформації, кібератаки, порушення повітряного простору та втручання у вибори на території Європи та сусідніх країнах.
«Підхід Високої представниці ґрунтується на наших інтересах у безпечній і стабільній Європі. Будь-який план припинення російської агресії проти України потребуватиме підтримки ЄС, щоб спрацювати. І перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 23 лютого я не випереджатиму події і не коментуватиму дискусії, які тривають зараз», – сказав Радіо Свобода Ель-Ануні.
Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас поширила серед представників країн-членів ЄС документ, у якому викладені поступки, на які Росія має погодитися під час переговорів з Україною. З ним ознайомилося Радіо Свобода.
У документі, представленому Каєю Каллас, ідеться про те, що мир та безпека неможливі «без участі ЄС за столом переговорів та без урахування основних інтересів ЄС». Деякі частини документа можуть бути винесені на обговорення міністрів закордонних справ ЄС під час зустрічі у Брюсселі 23 лютого.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Натомість у Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
ДНК-експертиза та виплати родинам загиблих: як випадок Далецького змінить правила МВС і Міноборони
Після прецеденту з 46-річним військовослужбовцем Назаром Далецьким, якого більше ніж два роки вважали загиблим, а він 5 лютого 2026 року повернувся з російського полону, МВС повідомило, що надалі в експертних установах ДНК-дослідження проводитимуть щонайменше за двома методами або з аналізом ДНК-профілів двох родичів. Зазначивши, що проведення повторної експертизи не є обов’язковою умовою, згідно з чинним законодавством.
Водночас адвокати, які займаються проблемними питаннями, пов’язаними з безвісти зниклими воїнами, тими, хто у полоні чи загинув, наголошують, що на сьогодні в Україні не налагоджений чіткий механізм взаємодії між різними структурами у владі.
Які на сьогодні є проблеми з проведенням ДНК-експертизи, а також загалом у питаннях, коли військовослужбовець вважається безвісти зниклим, і виплатами матеріальної компенсації?
ОГП: російського військового ув’язнили довічно за розстріл українських полонених
Шевченківський районний суд Києва визнав військовослужбовця Росії винним у воєнному злочині та призначив йому довічне позбавлення волі, повідомив 20 лютого генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Він зазначив, що прокурори Офісу генпрокурора наполягали саме на такому вироку.
Засуджений – стрілець 1-ї роти морської піхоти 1-го батальйону 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту армії Росії.
«У січні 2025 року під час боїв у Курській області РФ він разом із іншими військовими облаштував засідку. Двоє українських захисників здалися в полон: склали зброю, підняли руки. Попри це, обвинувачений відкрив по них прицільний вогонь. Обидва військовополонені загинули», – заявив Кравченко.
Він навів висновок суду, за яким не було військової необхідності застосовувати силу, засуджений усвідомлював злочинність наказу й міг відмовитися від виконання. Дії російського військового кваліфікували за статтею про «порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб, що спричинило загибель осіб під захистом міжнародного гуманітарного права».
Крім того, суд частково задовольнив цивільний позов і стягнув із засудженого 50 мільйонів гривень моральної шкоди на користь потерпілої.
Ім’я засудженого Кравченко не називає.
18 лютого «Суспільне.Крим» повідомило, що обвинувачення вимагає довічного ув’язнення для російського військового родом із Криму за розстріл двох українських полонених у Курській області. Він визнав провину під час засідання.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, розстріл солдатів, що здаються в полон, є воєнним злочином.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
В ОП заперечили повідомлення про наміри готуватися до «війни ще на три роки»
В Офісі президента України заперечили повідомлення ЗМІ про те, що Володимир Зеленський нібито мав розмову з радниками, на якій йшлося про необхідність готуватися ще до трьох років війни і провал мирних переговорів.
Радник українського президента Дмитро Литвин у чаті з журналістами 20 лютого заявив, що не було ані такої розмови з радниками і негативу про переговори, ані такого завдання про «війну ще на три роки». За його словами, «це просто фейк».
Раніше про проведення закритої розмови президента України з радниками заявив журналіст видання Wall Street Journal Боян Панчевський. У подкасті журналіста Пауля Ронцгаймера Панчевський сказав, що на зустрічі минулого четверга Зеленський нібито оголосив, що переговори провалилися, і що тепер потрібно розробити план «ще на три роки війни». Джерело цієї інформації журналіст не навів. Це повідомлення поширювали, зокрема, російські ЗМІ.
Повідомлення з’явилися на тлі завершення чергового раунду тристоронніх переговорів України, США і Росії щодо припинення війни.
Президент Зеленський повідомив напередодні, що 20 лютого проведе нараду за підсумками тристоронніх переговорів з членами української делегації, які повернулися до Києва.
Раніше, в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого, Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Відразу по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія) Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
У Білому домі заявили, що на тристоронніх переговорах був «значний прогрес». «Було досягнуто значного прогресу з обох сторін, обидві сторони погодилися ознайомити своїх лідерів і продовжувати спільну роботу над мирною угодою. Тож у майбутньому буде ще один раунд переговорів», – заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт на брифінгу 18 лютого.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Європейські розвідки скептично оцінюють шанси на досягнення угоди про припинення війни в Україні 2026 року. Про це Reuters за умов анонімності заявили керівники п’яти європейських розвідувальних служб.
За словами співрозмовників агентства, Кремль не хоче швидкого завершення війни. Четверо з них зазначили, що російська влада використовує переговори зі США для тиску з метою зняття санкцій та укладення торговельних угод. Переговори в Женеві одне з джерел Reuters назвало «театралізованою виставою».
Зеленський розповів, до яких компромісів готова Україна
Україна готова до «реальних компромісів», але не ціною власної незалежності та суверенітету, заявив президент Володимир Зеленський у інтерв’ю японському агентству Kyodo.
«Ми готові говорити про компроміси зі Сполученими Штатами. Але не отримувати знову і знову ультиматуми від росіян. Вони – агресор. Усі це визнали. Це не змінилося. Багато країн, які були посередниками або намагалися бути посередниками із самого початку цієї війни, особливо на Близькому Сході та в Азії, а також інші держави – усі визнають, що Росія є агресором», – сказав він.
Водночас, за словами президента, компромісом з боку України є вже готовність обговорювати компроміси з країною-агресором. Він додав, що готовність зупинитися на поточній лінії зіткнення – це «великий компроміс»:
«Вони захопили майже 20 % нашої території. І ми готові говорити про мир зараз на основі принципу «стоїмо там, де стоїмо». Це великий компроміс. Що Росія пропонує нам як компроміс? На що вони готові? Вони сказали: «Ми готові не окуповувати ваші інші області». Але це тероризм. Навіть самі ці слова – це тероризм. «Я готовий вас не вбивати – віддайте нам усе». Що це означає? Це не компроміс. Це ультиматум».
Зеленський додав, що Київ готовий до компромісів, які поважають український суверенітет і територіальну цілісність, але не до ультиматумів.
За оцінкою ISW на тлі переговорів у Женеві, російські чиновники дали зрозуміти, що Росія не задовольниться лише територіальними поступками, і підтвердили відданість початковим воєнним цілям РФ, які включають розвал альянсу НАТО.
Раніше по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія), які тривали 17 і 18 лютого, Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання».
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів. Попередніх коментарів від американських чиновників не було.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
У Севастополі цілу ніч була повітряна тривога, лунали вибухи
У Севастополі в окупованому Криму протягом цілої ночі була повітряна тривога, підконтрольна Росії влада заявила про атаку безпілотників на місто.
Як написав у своєму телеграм-каналі підконтрольний РФ голова Севастополя Михайло Развожаєв, ППО нібито збила 26 дронів. Він також стверджує, що внаслідок атаки загинув чоловік.
«Загинув 30-річний чоловік, який під час атаки перебував на одній із вулиць у районі Камишового шосе. Він отримав осколкове поранення голови та грудної клітки від падіння осколків від збитого БпЛА. Бригада «швидкої допомоги» оперативно прибула на місце на виклик, проводили реанімаційні заходи, але врятувати його не вдалося», – написав Развожаєв.
Крім того, він заявив, що в місті через падіння уламків вибиті шибки у кількох багатоповерхівках, пошкоджені приватні будинки й автомобілі.
Водночас про вибухи в районі Севастополя повідомляв телеграм-канал «Кримський вітер». За повідомленнями читачів каналу, російська ППО активно працювала в районі аеродромів «Бельбек» і «Кача». Про наслідки атак щодо них поки невідомо. Українські військові ці повідомлення не коментували.
Від 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети, в більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання у військові об’єкти, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Пункт управління БПЛА та склади: Генштаб повідомив про удари ЗСУ по окупованих територіях
Українські війська уразили низку пунктів управління, складів та районів зосередження російських сил, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 20 лютого.
«Одразу кілька цілей було уражено на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Зокрема, під удари потрапили пункт управління БпЛА в районі Златополя, склад матеріально-технічних засобів (р-н н.п. Богданівка) та ремонтна база окупантів у районі Розівки. Також наші воїни били по району зосередження живої сили противника поблизу Степногірська», – йдеться в повідомленні.
Також українські війська, за даними штабу, уразили командно-спостережний пункт та зосередження живої сили РФ у районі Любимівки та на Тендрівській косі на території тимчасово окупованої Херсонщини.
Крім того, Сили оборони уразили два склади матеріально-технічних засобів: у районі Лобанового в Криму та в районі Можняківки на тимчасово окупованій Луганщині.
«Втрати ворога та масштаби завданих збитків уточнюються. Сили оборони України продовжують методично виснажувати бойові спроможності агресора та руйнувати його воєнний потенціал», – додає командування.
Російське командування не повідомляло про ураження. Міноборони РФ заявило раніше про збиття 149 українських дронів протягом ночі, в тому числі 20 над Кримом.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.