Війська РФ вночі атакували Україну 101 дроном, є влучання на п’яти локаціях – Повітряні сили
Російські військові у ніч проти 24 червня атакували Україну 101 ударним безпілотником, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 95 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання шести ударних безпілотників на п’яти локаціях, а також падіння уламків на шести локаціях.
Військові попередили, що атака триває, і в повітряному просторі фіксують російські дрони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: найбільше штурмових дій РФ за добу зафіксовано на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 251 бойове зіткнення, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 24 червня Генштаб ЗСУ.
«Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили сорок чотири атаки. Ворог проявляв активність поблизу Білицького, Никанорівки, Добропілля, Родинського, Новоолександрівки, Сергіївки та Котлиного, а також у напрямку Гришиного, Мирного, Вільного, Торецького, Кучерового Яру, Дорожнього, Нового Донбасу, Ганнівки, Муравки та Філії», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 24 російські атаки було на Гуляйпільському напрямку, 20 – на Костянтинівському, по 16 – на Слов’янському і Лиманському напрямках.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському напрямках.
Напередодні речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що військові фіксують зростання інтенсивності бойових дій на Харківщині.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
ISW: Путін у заявах про переговори з Україною підтвердив вимогу її капітуляції
Російський лідер Володимир Путін і високопосадовці Кремля знову підтвердили відданість Росії своїм початковим воєнним цілям – повній капітуляції України, у той час як Україна, Сполучені Штати і Європа готові відновити переговори щодо припинення війни, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Путін 23 червня заявив, що РФ готова до мирних переговорів з Україною, але вестиме переговори лише на основі Стамбульських протоколів 2022 року, своєї промови в Міністерстві закордонних справ Росії у червні 2024 року й домовленостей зі США, нібито досягнутих у серпні 2025 року в Анкориджі. Усе це містило вимогу капітуляції України, вказують аналітики.
«Таким чином, заяви Путіна від 23 червня відображають його погляд на максималістську позицію, з якої він розпочне будь-які поновлені мирні переговори», – йдеться у звіті.
Аналітики нагадують, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров аналогічно заявив 23 червня, що РФ досягне всіх своїх воєнних цілей, включаючи нейтралітет і без’ядерний статус України, скасування нібито «дискримінаційних» законів проти російської мови і Російської православної церкви, а також повагу України до незаконних фіктивних російських референдумів на окупованих територіях сходу і півдня України.
«Заяви як Путіна, так і Лаврова є повторенням початкових воєнних цілей Росії від 2022 року, що рівнозначно повній капітуляції України, і фактично сигналізують про те, що будь-яка мирна угода, яка не відповідає російським вимогам не лише до України, а й до НАТО і Заходу, не задовольнить Росію», – кажуть в ISW.
В Інституті вивчення війни також зазначили, що Путін продовжує спиратися на переговорну тактику, спрямовану на те, щоб створити хибне враження, «ніби російські війська ось-ось прорвуть українську оборону».
«23 червня Путін заявив, що майбутні мирні переговори мають враховувати нинішні «реалії поля бою» – вираз, який Кремль давно використовує для позначення російських успіхів на полі бою, що, як свідчать усі наявні дані, є здебільшого незначними і поступовими. Кремлівські чиновники використовують цей вислів, намагаючись створити враження, ніби український фронт руйнується, щоб Україна і її партнери, побоюючись подальших російських наступальних операцій, негайно капітулювали перед вимогами Росії», – йдеться у звіті.
«Однак згадка Путіна 23 червня про нібито «реалії на полі бою» ігнорує той факт, що темпи наступу РФ неухильно знижуються з листопада 2025 року, а кампанія ударів України по цілях середньої дальності дедалі більше гальмує російську логістику на окупованій території України, що починає проявлятися на лінії фронту», – додали аналітики.
Останні мирні переговори між Україною та Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни. Трамп також заявив, що Росія повинна укласти угоду з Україною, після «дуже гарної» зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що викликало обережний оптимізм серед лідерів «Групи семи» щодо можливості укладення мирної угоди.
Натомість у Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.
Зеленський наголосив, що Україна хоче закінчити війну до зими: «через дипломатію, і, звичайно, це дуже важливо – і через тиск на Росію».
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за час війни близько 1 395 790 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 395 790 своїх військових, зокрема 1 260 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 24 червня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також назвали російські втрати у військовій техніці:
- танки – 12 056 (+6 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 816 (+4)
- артилерійські системи – 44 664 (+60)
- РСЗВ – 1 889 (+2)
- засоби ППО – 1 440 (+3)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 726 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 369 888 (+1 873)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 111 257 (+430)
- спеціальна техніка – 4 333 (+4).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
На Харківщині через нічну атаку РФ загинула 56-річна жінка – ОВА
Російські війська вночі проти 24 червня атакували безпілотниками Балаклію на Харківщині, внаслідок чого загинула 56-річна жінка, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Ще одна 21-річна жінка зазнала гострої реакції на стрес. Пошкоджені чотири приватних житлових будинки, магазин, господарча споруда», – написав Синєгубов у телеграм-каналі, зазначивши, що на місцях влучань спалахнули пожежі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«На крыше дома твоего». Де у Москві зробили ще нові місця для ППО
Російська редакція Радіо Свобода зібрала інформацію про нові майданчики для розміщення ППО у Москві та Московській області.
Де вони розташовані?
Politico: Угорщина відклала процедурний крок, необхідний для євроінтеграції України та Молдови
Угорщина затримує ключовий процедурний крок, потрібний для поступу України та Молдови на шляху до вступу в Євросоюз – про це повідомляє американське видання Politico з посиланням на двох дипломатів у ЄС 23 червня.
Обох співрозмовників цитують анонімно, оскільки вони не уповноважені офіційно говорити про закриті процедури.
За даними видання, Угорщина у вівторок виступила проти надсилання листа до Європейської Ради та Єврокомісії від імені 27 членів блоку, в якому викладено спільну позицію членів ЄС.
Угорщина стала єдиною країною, яка виступила проти цього кроку, який вимагає одноголосного схвалення всіх 27 країн. За словами дипломатів, це рішення винесуть на обговорення знову наступного тижня.
Ця затримка ставить під загрозу відкриття всіх переговорних кластерів щодо євроінтеграції до середини липня, на яке сподіваються в Києві.
Віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка заявив Politico на початку червня, що Київ прагне відкрити всі шість переговорних кластерів про вступ до ЄС до середини липня.
Речник Постійного представництва Угорщини в Брюсселі не відповів на запит Politico про коментар.
Цей крок, зазначає видання, відповідає стриманій позиції прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра щодо членства України. Хоча він не заперечував проти відкриття першого кластера для України, він наполіг на вилученні формулювання про якомога швидший вступ України до блоку з письмових висновків зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі минулого тижня.
Європейський Союз і Київ 15 червня офіційно почали переговори за першим кластером про вступ України до блоку. Це кластер «Основи», який охоплює судову реформу, боротьбу з корупцією, прозорість державних закупівель, свободу слова, права людини, функціонування демократичних інституцій.
Генштаб ЗСУ повідомляє про понад 200 боєзіткнень на фронті
Російські війська протягом дня атакували на низці напрямків, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 23 червня.
Загалом від початку доби, за зведенням, відбулося 204 бойових зіткнення.
Зокрема, шість боїв мали місце на Північно-Слобожанському та Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники 13 разів штурмували позиції українських підрозділів біля Ізбицького та Стариці, а також у напрямку Кутьківки, Козачої Лопані, Лиману, Вовчанських Хуторів, Охрімівки. Два боєзіткнення тривають на момент зведення.
Один російський штурм мав місце на Куп’янському напрямку в напрямку Шийківки.
ЗСУ відбили 11 спроб російських військових просунутися на Лиманському напрямку в районах Новоселівки, Дробишевого та Лиману, там триває один бій.
Українські війська зупинили 13 спроб армії РФ просунутися вперед на Слов’янському напрямку й один – на Краматорському. На Костянтинівському напрямку ЗСУ відбили 14 російських штурмів.
«Усього 32 атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах населених пунктів Вільне, Новий Донбас, Новоолександрівка, Котлине та в бік Гришиного, Мирного, Торецького, Кучерового Яру, Білицького, Никанорівки, Добропілля, Дорожнього, Ганнівки, Родинського, Сергіївки, Муравки, Філії. Два боєзіткнення тривають до цього часу», – йдеться в зведенні.
Штаб зафіксував відбиття однієї російської атаки на Олександрівському напрямку. 18 атак РФ мали місце на Гуляйпільському напрямку в районах Гуляйполя, Залізничного, Чарівного та в бік Рибного, Добропілля, Косівцевого, Зарічного, Староукраїнки й Данилівки.
За даними командування, на Оріхівському та Придніпровському напрямках бойових зіткнень протягом дня не було.
Раніше речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що військові фіксують зростання інтенсивності бойових дій на Харківщині.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
В окупованому Севастополі після нічної атаки зникло світло
Призначений Росією очільник окупованого Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що в місті повністю зникло світло після нічного удару українських сил по енергетичній інфраструктурі.
«На об’єктах запроваджено особливий режим, фахівці оцінюють масштаб пошкоджень і роблять все можливе, щоб повернути світло. Усі екстрені служби перебувають у повній готовності», – написав він у телеграмі.
Телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на своїх підписників вказує, що по головній електропідстанції Севастополя удосвіта 24 червня було «шість-сім прильотів», внаслідок чого виникла пожежа, дим від якої видно на багато кілометрів.
Крім того, «Кримський вітер» повідомляє про пожежу в Сімферополі й поблизу Керчі.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Військові й енергетичні об’єкти окупованого Росією Криму, а також російські логістичні шляхи зазнають у червні найбільших атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, на півострові через дефіцит пального заборонили продаж цивільним бензину, запроваджені графіки відключення електроенергії, а перед Керченським мостом стоїть довжелезна черга з автомобілів тих, хто хоче виїхати з Криму в Росію. Дитячі оздоровчі заклади й табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
Зокрема, за даними Сил безпілотних систем, вночі проти 23 червня українські дрони «відпрацювали» по понад 60 російських цілях. Внаслідок удару напередодні пожежа вирувала на ТЕЦ у Керчі, а українські сили повідомили про руйнування залізничного моста через Північнокримський канал в окупованому Криму (що підтверджують супутникові знімки).
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
На супутниковому фото видно наслідки удару по залізничному мосту в окупованому Криму
Супутникові світлини свідчать про руйнування залізничного моста через Північнокримський канал в окупованому Криму – відповідні фото Planet Labs за 23 червня опублікував проєкт Радіо Свобода «Схеми».
На фото видно наслідки ураження мосту поблизу села Роздольне в окупованому Криму.
Раніше в Силах спеціальних операцій заявили, що міст був частиною транспортного коридору для переміщення вантажів і забезпечення російських військ на південному напрямку.
Перед тим повідомлення в українських моніторингових телеграм-каналах, а також зведення Міноборони Росії засвідчили, що українські безпілотники вночі 23 червня знову – вдруге за три доби – атакували окупований Крим.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Трегубов розповів про «сильне пожвавлення» наступу армії Росії на напрямках Харківщини
Військові Угруповання об’єднаних сил фіксують зростання інтенсивності бойових дій у своїй зоні відповідальності, повідомив речник угруповання Віктор Трегубов в ефірі телемарафону 23 червня.
«На сукупності наших напрямків, за які ми відповідаємо, сильне пожвавлення. Воно стосується і в першу чергу Лиманського напрямку, але й інших також. Це і Куп’янський напрямок, також певне пожвавлення на Південно-Слобожанському і навіть Північно-Слобожанському, а це вже трошки Сумщина. Там теж росіяни намагаються більш активно діяти», – розповів він.
Про посилення наступальних дій, за словами військового, свідчить зростання кількості боєзіткнень і російських втрат, яке фіксує українське командування. Зокрема, зараз на добу в зоні відповідальності УОС можуть фіксувати 37 бойових зіткнень, окремо на Лиманському – 20. За словами Трегубова, це багато порівняно з попередніми показниками.
У «Скелі» розповіли, чи розслідуються випадки 26 смертей військових у полку
425 окремий штурмовий полк «Скеля» відреагував на публікацію видання «Бабель», у якій йдеться про ймовірні системні порушення прав мобілізованих та підраховано, що за останні пів року у навчальних центрах полку відбулось 26 смертельних випадків. Начальник групи цивільно-військового співробітництва 425 ОШП «Скеля» Андрій Сурай в ефірі Радіо Свобода розповів, що наразі щодо двох випадків з 26 триває слідство.
«Щодо цих 26 смертей: по двох з них йде слідство. Ми повністю з ним співпрацюємо. По одному є підозрюваний, якого ми передали і він перебуває під вартою. По іншому – це той, що впав з дерева…Ми зацікавлені в тому, щоб слідство пройшло…Але якщо людина в 53 роки померла від алкогольної кардіомеопатії, без ознак насилля, то про що слідство?», – сказав він в ефірі програми «Свобода.Live».
У Криму вводять низку обмежень та графіки відключення електроенергії на тлі ударів ЗСУ
Наслідки ударів ЗСУ по окупованому Криму: огляд ситуації
Військові та енергетичні об'єкти окупованого Росією Криму, а також російські логістичні шляхи зазнають у червні найбільших атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з'являються повідомлення про нові уражені цілі, на півострові через дефіцит пального заборонили продаж цивільним бензину, запроваджені графіки відключення електроенергії, а перед Керченським мостом стоїть довжелезна черга з автомобілів тих, хто хоче виїхати з Криму в Росію. Дитячі оздоровчі заклади та табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
Радіо Свобода відслідковує події в окупованому Криму.
«Відбувається ізоляція Криму дронами. І найближчим часом виглядає так, що Крим перетвориться на острів. І це може призвести до дуже несподіваних наслідків для росіян», – так описав мету українських ударів по окупованому Криму міністр оборони України Михайло Федоров. Він вказав на особливу роль у цьому дронів середнього радіусу дії (middle strike).
Далі читайте і дивіться фото тут
«Скеля» Сирського. Свідчення про жорстоке поводження. Реакція полку
Через удар РФ по Запорізькому району загинула жінка, ще дві поранені
Російська армія атакувала Мар’ївку в Запорізькому районі, повідомляє голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 23 червня.
За його даними, російські військові скинули на село три керованих авіабомби.
«Одна жінка загинула. Ще дві – отримали поранення. Пошкоджені магазин та житлові будівлі».
Федоров додав, що пораненим надається необхідна допомога.
Читайте також – ОВА: через російський обстріл у Херсоні загинув чоловік, є поранені
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: через російський обстріл у Херсоні загинув чоловік, є поранені
Через російський обстріл Херсона загинув чоловік, ще троє людей поранені, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, сили РФ близько 18:00 обстріляли з артилерії Корабельний район міста.
Місцева влада повідомляє, що поранень, несумісних з життям, зазнав 47-річний чоловік. Також через атаку постраждали 37-річна, 62-річна жінки та 64-річний чоловік. У потерпілих – вибухові травми, контузії та гостра реакція на стрес.
Влада Дніпропетровщини повідомляє про шістьох загиблих, понад 30 поранених через атаки Росії
Російські війська майже 50 разів атакували Дніпропетровську область безпілотниками, ракетами та артилерією, заявив голова області Олександр Ганжа 23 червня.
Зокрема, удар по Кривому Рогу пошкодив цивільну інфраструктура та автомобілі. Ганжа уточнив, що троє загиблих – двоє чоловіків 25 і 34 років й 54-річна жінка.
«Ще 26 людей дістали поранень. У важкому стані в лікарні перебувають шестеро постраждалих. 11 людей госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Решта лікуватимуться амбулаторно», – заявив він.
Раніне було відомо про 23 поранених у Кривому Розі.
Лавров заявив, що Росія готова відновити переговори з Україною
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова відновити мирні переговори з Україною з того місця, де вони були зупинені.
«Ми готові розмовляти з Києвом, як ми завжди це робили», – сказав Лавров.
Він зазначив, що параметри політико-дипломатичного регулювання були обговорені та погоджені на Алясці майже рік тому.
Ця заява Лаврова пролунала на тлі обмежень на продаж бензину у Росії. Цьому передували українські атаки по російських НПЗ.
Останні мирні переговори між Україною та Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни. Трамп також заявив, що Росія повинна укласти угоду з Україною, після «дуже гарної» зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що викликало обережний оптимізм серед лідерів «Групи семи» щодо можливості укладення мирної угоди.
Натомість у Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.
У Воронезькій області РФ оголосили жалобу після удару ЗСУ по військовому заводу. Офіційно там загинули п’ять осіб
У Воронезькій області РФ із 23 до 25 червня оголосили жалобу за загиблими внаслідок ракетного удару Збройних сил України 22 червня, повідомив губернатор Олександр Гусєв.
У дні жалоби в регіоні приспустять державні прапори. Влада порадила місцевим закладам культури скасувати розважальні заходи, а телерадіокомпаніям — змінити сітку мовлення.
Ціллю українського ракетного удару по Воронежу, згідно з висновками OSINT-аналітиків, став головний корпус заводу напівпровідникових приладів. Генштаб ЗСУ підтвердив атаку на завод, який, за даними відомства, виробляє електроніку для ракет «Іскандер» та Х-101 та зенітних комплексів ППО «Панцир-С1».
Видання Astra повідомило, що під час атаки у Воронежі було пошкоджено багатоквартирний будинок, ймовірно, на нього впали уламки ракет. Будинок розташований поруч із Воронезьким механічним заводом, конструкторським бюро хімавтоматики та військовим аеродромом.
Унаслідок ракетної атаки, за даними місцевої влади, загинули п'ятеро людей. По допомогу до лікарів звернулися ще кількадесят людей. Більшість із них відпустили додому після надання допомоги.