Білорусь знімає з баз зберігання танки та БМП – зведення Генштабу ЗСУ за день
Генеральний штаб Збройних сил України фіксує зняття з баз зберігання в Білорусі танків та бойових машин піхоти – про це йдеться у вечірньому зведенні 31 травня.
«Відзначено зняття з баз зберігання республіки Білорусь танків та бойових машин піхоти. Не виключається їх подальша передача до збройних сил Російської Федерації з метою поповнення поточних втрат», – припускає командування.
Росія, за його даними, продовжує утримувати підрозділи своїх збройних сил у прикордонних районах Брянської та Курської областей.
«Ворог здійснив ракетний авіаційний удар по підрозділах наших військ в Сумській області з літаків Су-30СМ. Тривають артилерійські та мінометні обстріли прикордонних населених пунктів», – йдеться в зведенні.
Чи відмовиться Євросоюз від російської нафти: думки аналітиків
У Євросоюзі досягли угоди щодо заборони на експорт російської нафти, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель. За його словами, нові санкції щодо Росії також передбачають відключення від системи Swift найбільшого російського банку Сбербанк і заборону трьох російських державних мовників.
За даними президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, ці обмеження дозволять скоротити близько 90% імпорту російської нафти до кінця року. Лідери Європейського союзу напередодні зібралися на дводенний саміт. Президент України Володимир Зеленський під час свого відеозвернення до учасників саміту заявив, що «шостий санкційний пакет має бути узгоджений, включно з нафтою, щоб Росія відчувала ціну за те, що робить проти України та всієї Європи, і щоб ви нарешті стали незалежними від російської енергетичної зброї».
Чи відмовиться ЄС повністю від російської нафти – у програмі Свобода Live:
«Мужність, яка межувала з божевіллям»: інструктор полку «Азов», який вирвався із «Азовсталі»
Підполковник грузинської армії у відставці, а нині – громадянин України й інструктор полку «Азов» Георгій Купарашвілі, один із тих, хто обороняв Маріуполь з початку широкомасштабного вторгнення Росії. Він отримав поранення, його оперували у підвалі заводу «Азовсталь» і, попри великий ризик загинути, він зміг звідти евакуюватися. Георгія, разом з іншими пораненими бійцями, забрав гвинтокрил, приземлившись прямо на територію комбінату, який обстрілювався звідусіль – з неба, землі та моря. Радіо Свобода записало інтерв'ю із Георгієм Купарашвілі.
- Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Україна втратила велику кількість льотчиків, які вирушали на порятунок гарнізону в Маріуполі. З його слів, гвинтокрили летіли туди, «знаючи, що 90% не повертаються». Одна багатьом вдалося неможливе: під обстрілами сісти, розвантажитися і забрати поранених. Георгію Купарашвілі був одним із них.
- Грузинський офіцер з 20-річним досвідом, Купарашвілі пройшов вишкіл у НАТО, був у гарячих точках світу. Вже вісім років він навчає «азовців». Він був з ними в Маріуполі з першого дня повномасштабного вторгнення Росії, отримав поранення у бою.
- Георгій Купарашвілі – інструктор, який створив військову школу як для солдатів, так і для офіцерського складу «Азову», був наставником командира полку Дениса Прокопенка, був з ним на зв’язку до виходу останнього військовослужбовця із «Азовсталі».
- В інтерв'ю Радіо Свобода Купарашвілі розповів про те, як розпочалося широкомасштабне вторгнення російської армії з Криму, яке завдання стояло перед оборонцями Маріуполя, в яких умовах військовим довелося воювати, а медикам – оперувати, а також повідомив деякі деталі спецоперації з евакуації поранених із заводу гвинтокрилами.
- Купарашвілі вважає, що рішення вивести бійців із «Азовсталі» було правильним. Він сподівається, що за безпекою українських військових, які потрапили під контроль Росії, цілодобово стежать міжнародні організації.
Стаття за «дискредитацію» армії: як Росія карає тих, хто публічно засуджує війну проти України
Повномасштабне воєнне вторгнення Росії в Україну спровокувало масові протести у Криму. Жителі півострова публічно висловлюють незгоду з війною в соцмережах та на вулицях, за що потрапляють у катівні ФСБ та суди. Крим.Реалії знайшли підтвердження двох десятків фактів переслідувань жителів півострова за статтею про «дискредитацію Збройних сил Росії». Багато з таких рішень ухвалили судді, які раніше носили українські мантії, а 2014-го року перейшли на службу Росії.
Більше читайте тут
Ще три країни долучилися до Спільної слідчої групи щодо воєнних злочинів в Україні – Венедіктова
Естонія, Латвія і Словаччина приєдналися до Спільної слідчої групи з розслідування тяжких міжнародних злочинів в Україні – про це повідомила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова 31 травня.
За її словами, слідча група, створена для розслідування воєнних злочинів в Україні, стала найбільшою в історії Євроюсту – європейського агентства, що співпрацює з судовими та поліцейськими органами країн-членів Євросоюзу.
Наразі група налічує шість країн. У квітні до неї також приєднався Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду.
Читайте також: В ОГП повідомили про підозру військовому РФ через утримання в підвалі 350 жителів Чернігівщини, 10 з яких померли
«Розширення JIT дасть нам нові можливості та ресурси для досягнення нашої головної мети – притягнення до відповідальності всіх причетних до скоєння жахливих воєнних злочинів в Україні. Я вдячна Естонії, Латвії та Словаччині, які услід за відкриттям національних проваджень вирішили стати також частиною цієї великої команди, яка допоможе встановити справедливість», – заявила Венедіктова.
Раніше прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан анонсував відкриття офісу своєї установи в Києві.
2 березня Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду оголосив про початок розслідування щодо скоєння на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду.
Попри численні свідчення, Росія не визнає відповідальність своїх військових у воєнних злочинах.
Прокурор Міжнародного кримінального суду анонсував відкриття офісу в Києві
Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан відкриє офіс у Києві – про це він заявив на брифінгу 31 травня, передають міжнародні медіа.
За його словами, Міжнародний кримінальний суд «працює над відкриттям офісу в Києві», хоча він не уточнив, коли саме конкретно може статися. Також в Україні працюють 42 слідчих, криміналістів та персоналу підтримки з МКС, цитує Reuters.
За словами генеральної прокурорки Ірини Венедіктової, понад 600 підозрюваних у воєнних злочинах вже ідентифіковані, щодо близько 80 з них ведуться розслідування.
Читайте також: Двох російських військових засудили до понад 11 років колонії за обстріли Харківщини
Загалом Офіс генерального прокурора, за її даними, зафіксував наразі близько 15 тисяч фактів воєнних злочинів.
2 березня Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду оголосив про початок розслідування щодо скоєння на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду.
Попри численні свідчення, Росія не визнає відповідальність своїх військових у воєнних злочинах.
МЗС вітає погодження шостого пакету санкцій ЄС і закликає «негайно» почати роботу над сьомим
Міністерство закордонних справ України 31 травня прокоментувало погодження Європейською радою шостого пакету санкцій. За словами голови МЗС Дмитра Кулеби, Київ працював над погодженням пакету «на всіх рівнях».
«Україна спрацювала в цьому випадку як єдина злагоджена команда. Нафтове ембарго прискорить хід лічильника зворотного відліку до краху російської економіки та воєнної машини», – йдеться в коментарі Кулеби.
Водночас МЗС висловило розчарування тим, що через «опір Угорщини» ухвалення нафтового ембарго затягнулося і залишило виняток для трубопровідної нафти. При цьому відомство очікує, що завдяки ухваленим обмеженням до кінця 2022 року Росія втратить до 90% нафтового експорту до Європи.
«Це означає, що російська воєнна машина недоотримає десятки мільярдів доларів на війну проти України. Ухваливши рішення про нафтове ембарго, ЄС не лише ускладнить фінансування Кремлем агресії РФ, але і зміцнить свою енергетичну безпеку», – вважають у міністерстві.
Серед інших важливих складових пакету дипломатичне відомство називає відключення російського «Сбербанку» від SWIFT, заборону мовлення трьох російських телеканалів та санкції проти російських громадян і компаній, причетних до воєнних злочинів в Україні.
«Занадто повільні і недостатні» – Офіс президента про санкції ЄС
Заступник голови Офісу президента України вважає, що останні обмеження Європейського союзу проти Росії щодо заборони більшості імпорту її нафти є «недостатніми», а темпи санкцій – «занадто повільні». Про це він сказав у коментарі агенції Reuters.
«Якщо ви мене запитаєте, я б сказав, що це було занадто повільно, занадто пізно і точно недостатньо», – сказав Жовква.
31 травня у Євросоюзі досягли угоди щодо заборони на експорт російської нафти. Про це повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.
«Угода про заборону експорту російської нафти до ЄС. Вона охоплює понад 2/3 імпорту нафти з Росії, скорочуючи величезне джерело фінансування для її військової машини. Максимальний тиск на Росію з метою припинення війни», – написав він у твітері.
За його словами, нові санкції щодо Росії також передбачають відключення від системи Swift найбільшого російського банку Сбербанк і заборону трьох російських державних мовників.
За даними президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, ці обмеження дозволять скоротити близько 90% імпорту російської нафти до кінця року.
Щодо шостого пакету санкцій у ЄС не могли дійти згоди більш як місяць.
З-під завалів зруйнованого будинку в Харкові вилучили тіла 4 загиблих – ДСНС
Тривають роботи з розбирання завалів пошкодженого обстрілами будинку в Харкові, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 31 травня.
Йдеться про 16-поверховий житловий будинок в Індустріальному районі обласного центру.
За повідомленням, двох загиблих – чоловіка та жінку – деблокували на 15 поверсі вчора, 30 травня.
«Сьогодні з-під завалів було вилучено тіла ще двох загиблих чоловіків», – додали в ДСНС.
Удари по Харкову порідшали після того, як українська армія вибила збройні сили Росії з-під міста. Проте обласний центр все ще зазнає обстрілів.
Туреччина не підтримує санкції проти Росії, але «не дозволятиме їх обходити» – Чавушоглу
Туреччина зберігає нейтралітет щодо санкцій проти Росії, заявив міністр закордонних справ країни Мевлют Чавушоглу редакторам інформаційного агентства Anadolu, передає російськомовна версія агентства 31 травня.
За словами дипломата, Туреччина також відчуває на собі наслідки санкцій, хоча й не підтримала їх. Він нагадав, що Анкара підтримає лише ті обмеження, які запроваджуються на рівні ООН.
«Туреччина сьогодні докладає зусиль щодо зниження напруженості в регіоні. Усі сторони вітають кроки Анкари. Якщо Туреччина підтримає санкції, то роль нашої країни буде поставлена під питання. Хотілося б зазначити, що позитивні відлуння ініціатив Туреччини визнаються усіма сторонами. Є також чимало тих, особливо серед країн Європи, хто бачить користь у відмові Анкари від підтримки антиросійських санкцій», – сказав міністр.
Читайте також: Ердоган запропонував Путіну провести переговори Росії, України та ООН
Голова МЗС також вказав на міжнародні зобов’язання Туреччини, через які вона не закриває повітряний простір.
«Резюмуючи вищезазначене, хотілося б сказати, що ми не підтримали санкції. Однак це не означає, що Анкара дозволить оминати обмеження через Туреччину. Ми не дозволимо відкриття такого каналу. Позиція Туреччини гранично чітка та прозора», – підсумував Чавушоглу.
Лідери Євросоюзу 30 травня погодили пакет санкцій, який, як очікується, скоротить імпорт російської нафти до ЄС на понад дві третини.
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що «Європі у будь-якому разі доведеться відмовитися від російської нафти та нафтопродуктів, бо це про незалежність самих європейців від енергетичної зброї РФ».
Комунальний колапс. Окупована частина Херсонщини ризикує перетворитися на «суцільне сміттєзвалище»?
Як працюють і кому підпорядковуються комунальні підприємства на окупованій частині півдня України? Що російські окупаційні сили вимагають від керівників цих підприємств? Чи сплачують жителі окупованої частини регіону рахунки за комунальні послуги, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Рада звільнила Денісову з посади омбудсмена
Верховна Рада 31 травня звільнила Людмилу Денісову з посади омбудсмена. Це рішення підтримало 234 народні депутати. Про це повідомляє депутат фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Людмила Денісова була призначена Уповноваженою Верховної Ради з прав людини 15 березня 2018 року. Згідно з законодавством, термін її повноважень мав становити 5 років.
За словами голови правління організації «ZMINA. Центр прав людини» Тетяни Печончик, конституційних підстав для зняття чинного омбудсмена не було.
Сама Денісова вважає, що за її звільненням стоїть Офіс президента, однак на Банковій це заперечують.
«Офіс президента не проводив ніяких нарад, присвячених питанням діяльності Уповноваженої з прав людини і не планує цього робити», – наголосив 30 травня у коментарі Радіо Свобода заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов.
31 травня у «Слузі народу» заявили, що головних офіційнийх причин звільнення Денісової три. Зокрема, те, що вона не виконувала під час війни повноваження з правозахисної діяльності («не організовувала гуманітарні коридори та обмін полонених»).
Станом на 30 травня Верховній Раді офіційно не пропонувалися жодні можливі кандидатури на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Водночас, за інформацією обізнаного із ситуацією співрозмовника Радіо Свобода, неофіційно замість Людмили Денісової на посаді омбудсмена монобільшість хотіла бачити:
- або депутата від фракції «Слуга народу», 31-річного Олександра Качуру
- або нинішню уповноважену Президента з питань забезпечення прав захисників України, 41-річну Альону Вербицьку.
«Але є проблеми з віковим цензом», – уточнив співрозмовник Радіо Свобода, маючи на увазі Качуру.
Олександр Качура у коментарі Радіо Свобода сказав, що «поки омбудсмен, призначений ВР, працює, недоречно говорити про якість кадрові призначення».
У коментарі Радіо Свобода Альона Вербицька повідомила, що хоч і «вже багато років захищає права людей», однак станом на 30 травня не отримувала пропозиції щодо висунення її кандидатури на посаду Уповноваженої Верховної Ради з прав людини.
У парламенті Радіо Свобода сказали, що до кандидатур на заміну Денісовій «ще далеко».
Одного з працівників СММ ОБСЄ звільнили, ще троє лишаються в полоні – Шмід
Одного зі співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ вдалося звільнити з полону російських військ – про це повідомила 31 травня генеральна секретарка ОБСЄ Гельга Шмід.
«Велике полегшення викликає звільнення одного з членів національної місії СММ ОБСЄ», – повідомила вона в своєму твітері.
Вона додала, втім, що ще троє працівників місії лишаються на окупованій території.
«Я закликаю звільнити трьох колег, які залишаються затриманими в (окупованих Росією – ред.) Донецьку та Луганську і невтомно працюватиму, аби вони негайно повернулися до своїх рідних», – заявила Шмід.
23 квітня ОБСЄ повідомила, що кілька її співробітників опинилися в полоні в окупованих Донецьку та Луганську.
7 березня у зв’язку з бойовими діями ОБСЄ вирішила тимчасово евакуювати співробітників міжнародних місій організації з України.
СММ ОБСЄ була створена 21 березня 2014 року. Спостерігачі СММ працювали без зброї, місія звітувала про безпекову ситуацію, інформувала про гуманітарну ситуацію на основі власних спостережень.
Рада провалила розгляд дистанційного голосування для депутатів
Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт, який пропонував надати народним депутатам можливість проводити дистанційні голосування. Про це Радіо Свобода повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За його словами, під час розгляду 31 травня у першому читанні за документ проголосувало лише 178 парламентарів (зокрема, 160 «слуг народу», 9 членів депутатської групи «Платформа за життя та мир», 3 представників депутатської групи «Партія «За майбутнє», 4 члени депутатської групи «Відновлення України» та 2 позафракційні депутати).
Жодного голосу «за» не дали фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос» та депутатська група «Довіра».
Законопроєкт пропонував, що рішення про пленарні засідання можуть проводитись у дистанційному режимі, якщо це:
- підтримує конституційна більшість парламенту,
- їх проведення у стінах Верховної Ради неможливе.
У законопроєкті зазначалося, що період, на який запроваджується проведення дистанційних засідань, мало б визначати та пропонувати керівництво Верховної Ради.
Під час дистанційних пленарних засідань, згідно з проєктом закону, депутати не могли б розглядати питання:
- про внесення змін до Конституції України,
- про дострокове припинення повноважень президента;
- про укладення миру та пов’язані з цим питання.
Голосування під час дистанційних пленарних засідань у законопроєкті пропонували проводити через підняття руки із зазначенням позиції «за», «проти» або «утримався» шляхом опитування (починаючи від найбільшої за чисельністю депутатської фракції/депутаської групи до найменшої та позафракційних народних депутатів).
Законопроєкт 7129 про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо проведення дистанційних засідань зареєстрували у парламенті 8 березня 2022 року.
Його співініціатором став 241 народний депутат. Зокрема, спікер Руслан Стефанчук, перший віцеспікер Олександр Корнієнко, а також голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Наразі стаття стаття 84 Конституції України передбачає, що народний депутат здійснює голосування особисто.
Деякі правники та народні депутати висловлювали занепокоєння, що Конституційний суд може розтлумачити цю статтю Конституції як зобов’язання депутата бути фізично присутнім при голосуванні.
Окрім того, окремі депутати критикували ініціативу дистанційного голосування, наголошуючи, що через онлайн-зв’язок не завжди можна переконатися в тому, що депутату не погрожують чи не примушують до голосування.
Німеччина спростить видачу візи та посвідки на проживання окремим категоріям росіян – ЗМІ
Німеччина спростить видачу національної візи та посвідки на проживання російським опозиціонерам, правозахисникам, адвокатам та журналістам. Про це пише видання Deutsche Welle із посиланням на речника МВС Німеччини Сашу Лавренца.
Повідомляється, що до категорії «підвищеного ризику» в Росії вирішили віднести адвокатів, представників позапарламентської опозиції та їхніх прихильників, правозахисників, а також фізичних осіб – «іноземних агентів», працівників правозахисних організацій та організацій, оголошених у Росії «небажаними».
Крім того, Німеччина готова прийняти вчених, діячів культури та журналістів, які виступають проти війни Росії в Україні.
Лавренц зазначив, що спрощена процедура поширюється також на журналістів російських державних ЗМІ, які були звільнені за висвітлення подій, що не відповідало лінії Кремля.
Вказаним особам дозволено приїжджати до Німеччини разом із сім’єю. В’їжджати можна буде не лише з Росії, а й з інших країн. За словами Лавренца, претендент на отримання візи повинен «переконливо засвідчити, що зазнає переслідувань».
МВС Німеччини перевірятиме цих осіб на предмет загрози національній безпеці країни.
Безпосередній відбір проводитимуть німецькі дипломати під час консультацій із міністром з питань культури та ЗМІ.
За повідомленнями, йдеться не про шенгенську візу, яка дозволяє перебувати в Німеччині лише 90 діб без права на роботу, а про національну німецьку візу, яка видається для довгострокового перебування в країні.
Данілов пояснив, чому Україні вдається збивати не всі ракети Росії
Україні вдається збивати не всі ракети, які випускає Росія, бо їхня кількість – занадто велика. Про це в інтерв’ю агентству «Укрінформ» сказав секретар РНБО Олексій Данілов.
«У нас не слабка протиповітряна оборона, вона просто може не встигати за тією кількістю ракет, яку випускає ворог по території... Казати, що у нас щось слабке – це самих себе ображати. У нас таке, яке є. Чи мало би воно бути кращим? Звичайно, мало бути. Але для цього треба було 30 років державу будувати спільно всім», – наголосив Данілов.
Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію», а також «захист людей від геноциду».
Станом на початок травня Росія, за словами Володимира Зеленського, випустила по територій України майже 2 тисячі крилатих ракет, більшість з яких – по невійськових об’єктах.
14 людей поранені внаслідок обстрілів Миколаївщини за добу – голова облради
Російські війська продовжують обстрілювати населені пункти Миколаївської області, повідомила голова обласної ради Ганна Замазєєва 31 травня.
«Вони (російські війська – ред.) виганяють свої самохідні артилерійські установки з укриттів і просто гатять по нашим населеним пунктам, навіть не прицілюючись кудись конкретно. Для них, як я зрозуміла зі слів військових, головне вистрілити і швидко втекти, щоб наші військові не встигли їх засікти», – прокоментувала вона.
За даними обласної влади, найбільше обстрілів зафіксували в Березнегуватській, Ігрульській та Широківській громадах Баштанського району. Напередодні були обстріляні Очаків, Шевченківська громада, сьогодні – Галицинівська громада. Також «хаотичні і підступні» обстріли фіксували в Миколаєві.
«Загалом же, за минулу добу на Миколаївщині поранення отримали 14 людей. Більшість постраждалих – цивільні. Нажаль, серед постраждалих є одна дитина! Усі постраждалі доставлені у наші медичні заклади і отримують необхідну допомогу», – додала Замазєєва.
Загалом, зазначає голова обласної ради, у лікарнях області перебувають 260 людей, які постраждали внаслідок російських обстрілів, ще 37 отримали допомогу без госпіталізації.
Вранці 29 травня внаслідок обстрілу Миколаєва одна людина загинула, ще дві були поранені, повідомив мер міста Олександр Сєнкевич.
«Краще вбили б»: пів місяця російського полону у канаві
В сніг, дощ, холод російські військові пів місяця тримали у полоні п’ятьох молодих чоловіків просто неба ‒ у канаві край дороги. Це була середина березня, морози вночі сягали інколи 10 градусів. Брудний мішок, напханий горсткою соломи, та декілька старих ковдр – все, що кинули окупанти, щоб вкриватися, цивільним бранцям. Це сталося у селі Термахівка на Київщині. Весь час руки полонених були зв’язані мотузками, а їхні очі вкривали шапки, перев’язані скотчем. Над ними постійно стояв кулеметник, який погрожував розстрілом за будь-яку спробу втечі. Їх били, знущалися. Але одного дня російські військові наказали хлопцям взяти лопати та примусили копати могилу. Про це чоловіки розповіли Радіо Свобода.
На Київщині розчистили понад 500 км вулиць і доріг – «Укравтодор»
Дорожні служби наразі розчистили 506 кілометрів комунальних вулиць і доріг державного значення у Київській області, повідомляє Державне агентство автомобільних доріг «Укравтодор».
«Дорожники розчищають розміновані вулиці Бучі, Ірпеня, Макарова, Бородянки, Ворзеля, Горенки, Гостомеля та с. Озера від згорілої техніки, бруду та повалених дерев. Аби забезпечити належний проїзд, проводиться ліквідація ямковості, поновлення розмітки та знаків. 264 км розчищено, але роботи в цих населених пунктах не припиняємо, зокрема вивозимо тонни будівельного сміття», – йдеться в повідомленні.
У відомстві уточнили, що очищено 242 км доріг міжнародного, регіонального і територіального значення.
Крім того, у Київській області забезпечено проїзд 19 тимчасовими переправами для транспортного сполучення населених пунктів регіону зі столицею, що постраждали від російської агресії, додали в «Укравтодорі».
28 травня «Укравтодор» у повідомив про відновлення сполучення по Житомирській трасі для вантажного транспорту.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Станом на середину травня в області розмінували усі дороги та відновили електропостачання у її деокупованих районах.
Рада розгляне можливість дистанційного голосування для депутатів
Верховна Рада планує розглянути за основу (тобто в першому читанні) законопроєкт, який пропонує надати депутатам можливість проводити дистанційні голосування. Він є у порядку денному пленарного засідання 31 травня, як повідомили член фракції «Голос» Ярослав Железняк та ексспікер, а нині – позафракційний народний депутат Дмитро Разумков.
Згідно з текстом документу, опублікованому на сайті парламенту, рішення про пленарні засідання можуть проводитись у дистанційному режимі, якщо це:
- підтримує конституційна більшість парламенту,
- їх проведення у стінах Верховної Ради неможливе.
У законопроєкті зазначається, що період, на який запроваджується проведення дистанційних засідань, визначається та пропонується керівництвом Верховної Ради.
Під час дистанційних пленарних засідань, згідно з проєктом закону, депутати не можуть розглядати питання:
- про внесення змін до Конституції України,
- про дострокове припинення повноважень президента;
- про укладення миру та пов’язані з цим питання.
Голосування під час дистанційних пленарних засідань у законопроєкті пропонують проводити через підняття руки із зазначенням позиції «за», «проти» або «утримався» шляхом опитування (починаючи від найбільшої за чисельністю депутатської фракції/депутатської групи до найменшої та позафракційних народних депутатів).
Законопроєкт 7129 про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо проведення дистанційних засідань зареєстрували у парламенті 8 березня 2022 року.
Його співініціатором став 241 народний депутат. Зокрема, спікер Руслан Стефанчук, перший віцеспікер Олександр Корнієнко, а також голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Наразі стаття стаття 84 Конституції України передбачає, що народний депутат здійснює голосування особисто.
Деякі правники та народні депутати висловлювали занепокоєння, що Конституційний Суд може розтлумачити цю статтю Конституції як зобов'язання депутата бути фізично присутнім при голосуванні.
Окрім того, окремі депутати критикували ініціативу дистанційного голосування, наголошуючи, що через онлайн-зв'язок не завжди можна переконатися в тому, що депутату не погрожують чи не примушують до голосування.