Французькі журналісти розкрили подробиці телефонної розмови президентів Франції і Росії 20 лютого – однієї з останніх перед визнанням Москвою «незалежності» угруповань «ДНР» і «ЛНР», після чого Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
В основі документального фільму «Президент, Європа і війна», який вийде на телеканалі France 2 наступного тижня, – дев’ять хвилин телефонної розмови Емманюеля Макрона і Володимира Путіна. Фільм, як сказано в анотації, розповідає про дипломатичні залаштунки останніх шести місяців у Єлисейському палаці – про спроби Макрона запобігти масштабній війні і про його реакцію на її початок.
Розмова Путіна з Макроном, уривки з якої включені у фільм, відбулася вранці 20 лютого, на тлі різкого загострення ситуації на Донбасі та стягування російських військ до кордону з Україною, але ще до будь-яких офіційних кроків російської сторони.
«Я хотів би, щоб ви спочатку дали мені своє розуміння ситуації і, можливо, абсолютно прямо, коли ми говоримо віч-на-віч, сказали мені, які ваші наміри», – такими словами почав розмову Макрон.
«Що я можу сказати? Ви самі бачите, що відбувається», – відповів Путін, після чого звинуватив українського президента Володимира Зеленського у «брехні», а самого Макрона – у бажанні переглянути Мінські угоди про врегулювання на Донбасі.
Макрон не погодився з таким трактуванням, що привело до гарячого обміну думками. На нарікання Путіна про те, що пропозиції бойовиків «не чують», Макрон, як випливає з фільму, відповів: «Нам наплювати на пропозиції сепаратистів!» – обґрунтувавши це тим, що вони не є стороною Мінських угод.
Врешті-решт Путін погодився на пропозицію Макрона зустрітися з президентом США Джо Байденом, проте наполіг на тому, щоб дата саміту поки не призначалася, оскільки його потрібно підготувати. Розмова закінчується словами Путіна: «Не хочу приховувати від вас, що я зараз хотів піти пограти в хокей. Ось, я говорю з вами зі спортзалу».
У повідомленні Кремля про телефонну розмову 20 лютого про можливу зустріч із Байденом нічого не йшлося. Наступного дня на засіданні Ради безпеки Росії, де обговорювалося питання про визнання «ДНР» і «ЛНР», Путін згадував про якусь пропозицію французької сторони, але зазначав, що вона не є конкретною.
Голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін пропонував дати Заходу «останній шанс» на переговори, але у відповідь на слова Путіна: «Ви що пропонуєте розпочати переговорний процес?» – знітився і виступив спочатку за приєднання «ДНР» і «ЛНР» до Росії, а після чергового питання Путіна – за їхню «незалежність».
Макрон і після початку повномасштабної війни – на відміну, наприклад, від президента США – кілька разів телефонував Путіну. Він говорив, що це не приносить йому задоволення, але підкреслював, що контакти необхідні для пошуку миру.
У Кремлі французький документальний фільм наразі не коментували.
«Перемир'я або рів із крокодилами»: Росія терміново зміцнює адмінмежу Криму з Херсонщиною
Російська влада має намір відновити та зміцнити свої пункти пропуску на адмінкордоні Криму та Херсонської області. Через них, із 24 лютого, початку масштабного вторгнення до України, Росія перекидає військову техніку та живу силу для війни з Україною. Як стало відомо прєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії», на цих пунктах пропуску менш як за місяць планують відремонтувати дорожнє покриття, обладнати інфраструктуру та зміцнити огородження. Чи пов'язані ці екстрені роботи із заявами влади України щодо наміру звільнити Крим у рамках відбиття повномасштабного вторгнення Росії?
Читайте про це за лінком
ГУР: нічний обстріл України з території Білорусі є намаганням Кремля втягнути Мінськ у війну
Нічні ракетні удари по Україні з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Білорусі як безпосереднього учасника у війну проти України, заявили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони.
У ГУР нагадали, що в ніч на 25 червня по території України було завдано масованого ракетно-бомбового удару. Зокрема, російські бомбардувальники «працювали» безпосередньо з території Білорусі, кажуть у розвідці.
«Для цього було задіяно шість літаків Ту-22М3, які виконали пуски 12 крилатих ракет Х-22. Рубіж пуску – район міста Петриков, що неподалік Мозиря, орієнтовно за 50-60 кілометрів від державного кордону України. Бомбардувальники злітали з аеропорту «Шайковка» Калузької області РФ. Далі через територію Калузької і Смоленської областей входили в повітряний простір Білорусі. Після пуску ракет поверталися в аеропорт «Шайковка» на території РФ. Удар завдавався по Київській, Чернігівській, Сумській областях», – йдеться в повідомленні.
У ГУР наголосили, що це перший випадок проведення авіаційного удару по Україні безпосередньо з території Білорусі.
«Сьогоднішній обстріл напряму пов’язаний з намаганнями кремлівської влади втягнути Білорусь у війну в Україні в якості безпосереднього учасника. Нагадуємо, що вчора стало відомо про прибуття на територію білоруського Мозиря російських диверсійних груп, які планують підрив у місті житлових будинків, школи та лікарні. Можливі провокації можуть бути подані як відповідь України на проведені авіаудари», – йдеться в повідомленні.
У Командуванні Повітряних сил ЗСУ повідомили, що у ніч на 25 червня російські війська загалом випустили по Україні понад пів сотні ракет різних типів: повітряного, морського і наземного базування.
«Уперше з території Білорусі ворог застосував проти України дальні бомбардувальники Ту-22М3, а також відновив застосування оперативно-тактичних комплексів «Іскандер» з цієї країни», – йдеться у повідомленні.
За даними командування, крилаті ракети «Калібр» морського базування в основному були направлені по цілях на заході України, на північному напрямку із літаків Ту-22М3 загарбники застосовували ракети Х-22, а також ракети наземного базування з оперативно-тактичних комплексів – «Іскандер» і «Точка-У». На південному напрямку війська РФ застосували ракети «Онікс» оперативно-тактично комплексу «Бастіон».
«Ракети Х-22, «Онікс», «Іскандер» є надзвичайно складними цілями для комплексів протиповітряної оборони, що є на озброєнні українських Повітряних сил. Адже швидкість ракет «Онікс» і Х-22 становить понад 3000 км/год. А ракети ОТРК «Іскандер» летять по балістичній траєкторії. Їх ураження є нетиповим і вкрай складним завданням для наявних в Україні засобів ППО», – наголосили у Повітряних силах.
Водночас там додали, що частина ракет була збита засобами протиповітряної оборони Збройних сил України.
Вночі і рано-вранці 25 червня по всій території України лунали сирени повітряної тривоги. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. Внаслідок обстрілів Дніпропетровщини постраждала одна жінка.
Збитки російських авіакомпаній через війну перевищили спричинені пандемією COVID-19 – доповідь
У першому кварталі 2022 року російські авіакомпанії зазнали рекордних за останні вісім років збитків. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода із посиланням на доповідь російської Асоціації експлуатантів повітряного транспорту (АЕПТ).
Згідно з документом, у травні вантажопотік скоротився на 75% у порівнянні з травнем 2021 року. Серед причин – санкції, запроваджені проти Росії через її повномасштабне вторгнення до України, а також закриті через війну аеропорти на півдні Росії.
За три місяці 2022 року сукупний збиток усіх авіакомпаній сягнув 61,1 мільярда рублів. При цьому збиток за той же період 2021 року оцінювався в 33,3 мільярда рублів, а 2020 року, коли через пандемію COVID-19 авіарейси були обмежені або скасовані, – 55,5 мільярдів рублів.
Після запровадження санкцій через напад Росії на Україну «вантажні перевезення практично зупинені, насамперед через закриття міжнародних перевезень». В АЕПТ не очікують відновлення вантажопотоку, «щонайменше до закінчення дії санкцій».
«Пасажирські перевезення також демонструють зниження обсягів, хоч і не настільки масштабне», йдеться у доповіді. На початку 2022 року фіксувалося збільшення пасажиропотоку: у січні було перевезено на 47%, а в лютому – на 30% більше пасажирів, ніж роком раніше.
Після російського вторгнення до України «ситуація діаметрально змінилася»: у березні пасажиропотік скоротився на 20%, у квітні на 28%, у травні – на 24% порівняно з минулим роком.
В АЕПТ не можуть прогнозувати, наскільки погіршиться фінансово-економічна стійкість авіакомпаній надалі, але сподіваються на підтримку російського уряду для забезпечення стабільної роботи авіатранспортної галузі країни.
Після вторгнення Росії в Україну США, Канада та більшість країн Європи закрили своє небо для російських літаків та припинили виконувати рейси до Росії. В результаті кількість прямих авіарейсів із Росії скоротилася на 62%: зараз звідти можна полетіти лише до 19 країн.
Обмежені польоти й усередині Росії. З початку війни Росавіація заборонила польоти до 11 аеропортів на півдні країни. З найпопулярніших південних напрямів зараз доступний лише Сочі.
Росія випустила по Україні 48 крилатих ракет за ніч – Подоляк
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк прокоментував нічні ракетні обстріли низки регіонів України.
У своєму твітері Подоляк вказав на те, що загалом в ніч проти суботи російські війська випустили по Україні 48 крилатих ракет.
«48 російських крилатих ракет. Протягом ночі. По всій території України. Винятково по цивільних об’єктах», – підкреслив він.
На думку радника голови ОП, метою обстрілів було залякування.
«Росія все ще намагається залякати Україну, викликати панічні настрої та змусити боятися Z-монстрів… Україна все знає, до всього готова й обов’язково за все зло покарає», – додав Подоляк.
Вночі та рано вранці 25 червня по всі території України лунали сирени повітряної тривоги. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей.
«Це війна добра зі злом» – бійці Міжнародного легіону
Журналісти Радіо Свобода у Харкові зустрілися із військовими Міжнародного легіону, які воюють на боці України.
Чому громадяни світу приєдналися до ЗСУ у війні проти Росії? Як оцінюють військову майстерність українців? Чи бояться страти, якщо потраплять у полон? Та чого не вистачає Україні для перемоги? Дивіться в сюжеті Радіо Свобода.
Україна отримає 1 мільярд євро гранту від Німеччини – угода між міністрами фінансів
Міністр фінансів Сергій Марченко підписав угоду з німецьким колегою Крістіаном Лінднером про надання Україні гранту на 1 мільярд євро. Про це пресслужба українського відомства повідомляє 25 червня.
За повідомленням, сторони підписали угоду напередодні, 24 червня.
«Кошти будуть спрямовані до держбюджету України для фінансування першочергових соціальних та гуманітарних видатків під час воєнного стану», – заявив Мінфін.
Кошти будуть спрямовані до українського бюджету через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду.
За словами Марченка, Київ сподівається отримати кошти найближчим часом.
«Цей грант є надзвичайно вагомим внеском для підтримки нашої держави у цей непростий час. Ми високо цінуємо допомогу від Уряду Федеративної Республіки Німеччина», – цитує міністра пресслужба відомства.
За даними Мінфіну, від початку повномасштабної збройної агресії Росії 24 лютого, Україна отримала від Німеччини довгострокове пільгове кредитування загальним обсягом 300 мільйонів євро для фінансування державного бюджету.
«На руїнах «Азовсталі». Чи вдасться окупантам відновити роботу заводу?
Що російська влада збирається робити з захопленим металургійним комбінатом «Азовсталь» в окупованому Маріуполі? Яка частина співробітників заводу залишилася в місті? Як керівництво «Азовсталі» планує відновити підприємство після закінчення війни? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Читайте про це за лінком
Російські вертольоти обстріляли Сумську область – ДПСУ
Російські вертольоти обстріляли прикордонні регіони Сумщини з вертольотів. Про це повідомила 25 червня Державна прикордонна служба України.
«Ворожі гелікоптери вилетіти з боку росії та здійснили шість пусків некерованими ракетами по території Краснопільської громади», – заявила пресслужба ДПСУ.
За попередніми даними служби, жертв внаслідок обстрілу немає.
У Держприкордонслужбі повідомили 22 червня, що Чернігівщину і Сумщину війська РФ обстрілюють практично щоденно, останнім часом кількість обстрілів зросла.
За даними речника ДПСУ, загалом після звільнення від російських окупантів Чернігівщини і Сумщини зафіксовано близько 400 обстрілів, лише з початку червня – понад 200 обстрілів.
В укриттях промзони залишаються цивільні – голова ВЦА Сєвєродонецька
Керівник військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька Олександр Стрюк прокоментував в ефірі національного телемарафону ситуацію в місті 25 червня.
«Ситуація досить складна, наші військові мали відійти на більш укріплені оборонні позиції, які дозволять у подальшому вести оборону і збережуть життя нашим військовим, але, на жаль, міста майже не залишилося», – сказав Стрюк.
На питання щодо промзони Сєвєродонецька, яка досі перебуває під російськими обстрілами, очільник адміністрації повідомив, що в її укриттях залишаються люди.
«Це ті люди, які, на жаль, не виїхали за якимись своїми переконаннями, залишилися на своєму підприємстві, на якому пройшли свій трудовий шлях і вважали, що це найбільш захищене місце. Тому до завершення бойових дій будуть перебувати в сховищах», – прокоментував він.
За словами Стрюка, російські війська не взяли Сєвєродонецьк в блокаду – всі військові підрозділи «мали відійти на більш укріплені позиції», відтак оточення не вдалося.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
Водночас в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії голова Гірської військової адміністрації Олексій Бабченко повідомив, що всі населені пункти Гірської громади Луганщини (район Золотого та Гірського) на сьогодні окуповані Росією.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.
В окупованому Маріуполі горить сміттєзвалище – міськрада
В окупованому Маріуполі триває пожежа сміттєзвалища, повідомляє міська рада міста. За її даними, пожежа виникла на законсервованому полігоні по вулиці Флотській.
«У Маріуполі палає сміттєзвалище. Отруйний смог накрив Приморський район. Окупанти не мають потужностей, щоб потушити пожежу. Місто на межі екологічної катастрофи», – повідомляє відомство.
За його заявою, у повітря виділяються фурани й діоксини, з яких особливо небезпечним є канцероген бензопірен. Міська рада застерігає, що хімічні речовини, які потрапляють у повітря, можуть призвести до отруєння людей.
«При цьому окупанти, знищивши всю техніку, не можуть ані локалізувати, ані ліквідувати пожежу. Якщо цього не зробити своєчасно, вогонь потрапить до «тіла» полігону і потушити його буде майже неможливо, що призведе до екологічної катастрофи. Це абсолютний цинізм та знущання з мирних жителів, їх життя та здоров’я знаходяться у небезпеці», – йдеться в коментарі мера міста Вадима Бойченка.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого.
Завод «Азовсталь» став останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових. 6 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що у російському полоні перебувають понад 2500 українських військових з «Азовсталі».
Саміт прихильників Путіна і Україна. Що показало зібрання групи БРІКС?
Виступ російського президента Володимира Путіна на саміті керівників 5 країн групи БРІКС був широко використаний російською пропагандою як доказ того факту, що після свого масштабного нападу на Україну Росія аж ніяк не є ізольованою країною. І справді – незважаючи на війну, саміт зібрався і його учасники наголошували на своєму прагненні розвивати зв’язки та критикували Захід.
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
«Ми хочемо, щоб територіальна цілісність України повністю відновилася». Інтерв'ю із Джоном Кірбі
Джон Кірбі, колишній речник Пентагону, а тепер координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США розповів в інтерв'ю кореспондентці Української служби Голосу Америки Юлії Ярмоленко, про те як і чому Сполучені Штати підтримують Україну. А також про те, якої перемоги очікують? Та як довго може тривати війна?
Читайте текст розмови за лінком
Незнайомець поспілкувався з мерами Берліна й Мадрида, видаючи себе за Кличка
Міські голови Берліна та Мадрида погодилися на відеорозмову з невстановленими особами, які видали себе за мера Києва Віталія Кличка. Про це повідомив сам мер столиці України вранці 25 червня.
«Вчора нібито від мого імені мерам кількох європейських столиць з фальшивої поштової адреси розіслали запити на спілкування через ZOOM. Оскільки наші друзі реагують оперативно і підтримують нас, мери Берліна та Мадрида погодилися на розмову. І за допомогою технології DeepFake з ними говорив зловмисник, видаючи себе за Кличка», – заявив він.
На думку Кличка, метою дзвінку було «розсварити» його з європейськими партнерами. Він закликав правоохоронців розслідувати цей інцидент.
Напередодні міська голова Берліна Франциска Ґіффай повідомила, що мала розмову з людиною, яка видавала себе за Кличка, але в ході розмови та після неї з’явилася підозра в особі співрозмовника. Підозру підтвердили переговори з послом України в Німеччині Андрієм Мельником.
Водночас Ґіффай відповіла згодою на публічну пропозицію мера Києва провести справжню бесіду.
Низка медіа повідомили, що подібний інцидент стався і з мером іспанської столиці Хосе-Луїсом Мартінесом-Алмейдою. Він публічно не підтвердив ці повідомлення.
Російське командування могло замінити командувача Південного округу Дворнікова – британська розвідка
Україна може перегруповувати свою оборону в Луганській області – про це йдеться в коментарі Міністерства оборони Великої Британії на основі даних розвідки.
«Україна, ймовірно, перегруповує свою оборону в секторі Сєвєродонецька та Лисичанська, поки російські збройні підрозділи продовжують повзучий наступ на південний рубіж цієї ділянки наступу», – йдеться в повідомленні.
Також відомство наводить дані, за якими російське найвище військове командування «з високою ймовірністю» замінило кількох ключових генералів на війні проти України.
В тому числі йдеться про командувача повітряних військ генерала-полковника Андрія Сердюкова та командувача Південним військовим округом генерала армії Олександра Дворнікова.
«Дворніков також, ймовірно, певний час виконував обов’язки загального операційного командувача. Командування Південним військовим округом, скоріш за все, передали генералу-полковнику Сергію Суровікіну, поки ПВО продовжує виконувати центральну роль у наступі Росії на Донбасі. Протягом більш ніж 30 років кар’єра Суровікіна була позначена звинуваченнями в корупції та жорстокості», – зазначає британська розвідка.
Російська сторона не заявляла публічно про таку заміну.
На початку червня голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай заявив, що командувач російського наступу на Донбасі генерал Олександр Дворніков «отримав задачу до 10 червня або захопити повністю Сєвєродонецьк, або перерізати повністю трасу Лисичанськ – Бахмут і взяти її під контроль».
Водночас Гайдай заявив про відхід Збройних сил із Сєвєродонецька лише 24 червня.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.
Через обстріли Житомирщини загинув щонайменше один військовий – голова ОВА
Вранці 25 червня російські війська завдали ударів у тому числі по Житомирській області, повідомляє голова обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
За його даними, по області випустили близько 30 ракет.
«Наразі є інформація про незначні руйнування військової інфраструктури. Один військовий загинув, один отримав поранення», – повідомив він.
Бунечко додав, що кількість поранених та загиблих уточнюється.
Згодом голова ОВА повідомив, що сили протиповітряної оборони збили близько 10 ракет, які російські літаки з Білорусі випустили по об’єктам інфраструктури області.
Вранці 25 червня сирени повітряної тривоги лунали по всій країні. За словами голови Львівської області Максима Козицького, в його регіоні внаслідок обстрілів вранці постраждали четверо людей.
Російська армія втратила 170 військових за добу в Україні – Генштаб ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України оновив дані про втрати російського війська в ході повномасштабного вторгнення на ранок 25 червня.
За даними командування, за добу загинули 170 російських військових, відтак загальна кількість зросла до близько 34 700 осіб.
«Найбільших втрат противник зазнав на Бахмутському та Курахівському напрямках», – коментує Генштаб.
Крім того, у штабі навели дані про втрати російської техніки:
- 1 511 танків (+4)
- 3 645 бойових броньованих машин (+8)
- 764 артилерійських систем (+5)
- 241 реактивна система залпового вогню
- 99 засобів протиповітряної оборони
- 217 літаків (+1)
- 184 гелікоптери (+1)
- 626 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+4)
- 137 крилатих ракет
- 14 кораблів/катерів
- 2 560 автомобілів та автоцистерн (+7)
- 60 одиниць спеціальної техніки
Командування зазначає, що дані про втрати російських військ уточнюються.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Протягом доби 24 червня активність російської авіації довкола кордонів України не знижувалася, повідомляє Командування Повітряних сил Збройних сил України.
«Застосування бойової авіації здебільшого здійснюється дистанційно, без входження в зону ураження української протиповітряної оборони. Ворог завдає ракетних ударів про території України ракетами різного класу – повітряного, морського та наземного базування», – йдеться в зведенні.
За даними командування, російські війська здійснюють повітряну розвідку за допомогою безпілотників різних типів по всій лінії фронту, а також всередині країни. Один із таких безпілотних літальних апаратів збив зенітно-ракетний підрозділ на Київщині.
«Очевидно окупанти вивчають готовність нашої оборони, уразливі місця критичних об’єктів інфраструктури, логістику та маршрути постачання західного озброєння», – коментують у Повітряних силах.
Командування повідомляє, що напередодні українські штурмовики Су-25 та бомбардувальники Су-24м завдали кількох ударів на Ізюмському напрямку:
«Знищили вісім бойових машин піхоти, живу силу ворога. А на південних рубежах ударна авіація Повітряних Сил уразила черговий склад боєприпасів російських окупантів. Тим часом протиповітряна оборона Десантно-штурмових військ 24 червня відмінусовує ще один російський штурмовик Су-25!».
Російська сторона не коментує втрати своєї техніки.
Внаслідок ракетного удару по Львівщині четверо осіб постраждали – голова ОВА
Четверо осіб постраждали сьогодні внаслідок ракетного удару по Львівській області вранці 25 червня, повідомив голова обласної військової адміністрації у Львівській області Максим Козицький.
Одна особа у середньому стані, троє ‒ у легкому. Всі вони шпиталізовані.
За словами Козицького, близько 4-ї години ранку по Львівській області завдано ракетний удар із Чорного моря.
Чотири ракети потрапили у військовий об’єкт Яворівського району, а дві збила протиповітряна оборона.
Вночі проти 25 червня повітряні тривоги лунали по всій Україні.
Українські війська зупинили наступ російської піхоти в районі Бахмута – Генштаб
Російські війська продовжують випускати ракети по військових та цивільних об’єктах України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 25 червня.
Зберігається загроза ракетних обстрілів з боку Білорусі. Росія утримує до трьох батальйонних тактичних груп біля кордону в своїх Брянській та Курській областях.
«Ворог обстріляв з артилерії позиції Сил оборони у районах населених пунктів Бучки Чернігівської області та Бояро-Лежачі на Сумщині. Окупанти продовжують фортифікаційне обладнання оборонних позицій у прикордонних районах Брянської області», – йдеться в зведенні.
Російські війська здійснили артилерійські обстріли в районах Харкова та В’ялівського водосховища, основні зусилля в Харківській області зосередили на утриманні раніше зайнятих позицій. Збройні сили України придушили дії російської штурмової групи в районі Удів.
Триває бій у напрямку Довгеньке – Мазанівка, де російські війська намагаються вести штурм.
На Сєвєродонецькому напрямку Генштаб зафіксував обстріли Лисичанська, Спірного та Вовчоярівки. Російські війська намагалися блокувати Лисичанськ із півдня, для витіснення українських підрозділів вели штурм у районах Метьолкіного, Сиротиного та Воронового.
«На Бахмутському напрямку українські воїни зупинили наступ ворожої піхоти у напрямку Володимирівка – Покровське. Після вогневого впливу противник відійшов. Підрозділами зі складу 5-ї загальновійськової армії окупанти ведуть наступ в напрямку Пилипчатине – Покровське, бойові дії тривають. У напрямку Роти – Вершина ворог просунувся на один кілометр», – йдеться в зведенні.
На Запорізькому напрямку російські війська ведуть оборону, на Авдіївському, Курахівському та Новопавлівському – намагаються утримувати зайняті рубежі.
«Ворог намагався взяти під контроль ділянку дороги Ясинувата – Костянтинівка - вів бій у напрямку Василівка – Кам’янка. Наші захисники дали рішучу відсіч. Противник з втратами відступив», – повідомляє командування.
На Херсонщині російські війська, для «відновлення раніше втраченого положення», вели наступ у напрямку Високопілля, проте не мали успіху й відійшли.
Генштаб відзначає, що в акваторіях Чорного та Азовського морів у готовності до завдання ракетних ударів по Україні залишаються чотири носії крилатих ракет морського базування «Калібр».
«Українські захисники завдають втрат російським окупантам на всіх напрямках, де тривають активні бойові дії. Посилюється партизанський рух на тимчасово захоплених територіях», – наостанок повідомляє командування.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
Водночас в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії голова Гірської військової адміністрації Олексій Бабченко повідомив, що всі населені пункти Гірської громади Луганщини (район Золотого та Гірського) на сьогодні окуповані Росією.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.