Про думки, відчуття і бажання: історія про повернення добровольця у цивільне життя
Повернення військового у цивільне життя. Яке воно? Як відбувається? Які думки спадають на думку? Як цивільні можуть допомогти адаптуватися і як загалом вести себе з військовими?
Про це з власного досвіду розповів Радіо Свобода Артем Осипян, який до повномасштабного вторгнення РФ в Україну працював психотерапевтом з темою психічного здоров’я, з нарко- та алкозалежностями. 24 лютого 2022 року Осипян волонтерив та займався евакуацією людей з Київщини, пізніше доєднався до добровольчого формування при 112-й бригаді як доброволець та виконував завдання на Бахмутському напрямку.
У 2023 році Артем Осипян повернувся до цивільного життя, щоб працювати з ветеранами. Однак зізнається, що досі думає про повернення на фронт. Він також відчуває потребу взаємоповаги та радить ветеранам ділитися між собою, а не закриватися.
Лукашенко підписав з Іраном «дорожню карту» співпраці до 2026 року
Олександр Лукашенко, близький соратник російського президента Володимира Путіна, який перебуває з візитом в Ірані, 13 березня зустрівся з президентом Ібрагімом Раїсі і підписав із ним «дорожню карту» співпраці на 2023-2026 роки, повідомляє державне інформаційне агентство БелТА.
Згідно з повідомленням, йдеться про співпрацю Білорусі та Ірану у політичній, економічній, консульській, науково-технічній сферах, а також у сфері освіти, культури, мистецтва, ЗМІ і туризму
«Ви можете на нас покластися», – сказав Лукашенко керівництву Ірану.
Білорусь не є прямим учасником розв’язаної Росією війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку Росії. У лютому минулого року влада Білорусі дозволила російським військам увійти в Україну через білоруську територію.
З початку війни Іран зміцнив свої зв’язки з російською армією, включаючи поставки бойових безпілотників військам РФ.
Кишинів заявляє, що Олександр Мацієвський, якого розстріляли після слів «Слава Україні», був громадянином Молдови.
«Після підтвердження українською стороною факту, що страчений російськими солдатами український військовий є Олександром Матієвським, міністертсво рішуче засуджує вбивство громадянина Молдови, акт, який можна кваліфікувати як військовий злочин і грубе порушення міжнародних гуманітарних закон», – йдеться у повідомленні міністерства закордонних справ Молдови.
Українська сторона наразі на цю заяву не реагувала.
6 березня було оприлюднене відео, на якому, ймовірно, російські військові розстрілюють беззбройного чоловіка в українській військовій формі після того, як він каже «Слава Україні». Після цього дві бригади припустили, що загиблий є їхнім бійцем.
12 березня у СБУ заявили, що слідчі остаточно підтвердили особу загиблого, ним виявився снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області Олександр Мацієвський.
Президент України Володимир Зеленський 12 березня присвоїв Олександру Мацієвському звання Героя України.
Ця державна нагорода вручається громадянам України. Проте, за законодавством, звання Герой України може бути присвоєно, як виняток, посмертно іноземцю, нагородженому орденом Героїв Небесної Сотні.
Згідно з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, підписаною зокрема Росією, полоненим мають бути гарантовані життя і гуманні умови утримання. Страти чи жорстоке поводження з військовополоненими належать до воєнних злочинів.
«Не там шукає ворога»: МЗС відреагувало на закиди влади Грузії в бік України
Міністерство закордонних справ назвало «недружніми до України» низку заяв прем’єр-міністра та керівництва парламенту Грузії, зроблених за останні кілька днів.
«Майже дослівно повторюючи тези російської пропаганди, представники грузинської влади звинуватили Україну в підготовці державного перевороту в Грузії, втягуванні її у війну з Росією, надсиланні сил для розпалювання громадянської війни. Ми категорично відкидаємо подібні інсинуації, які не мають нічого спільного із реальністю. Не там шукає ворога грузинська влада», – заявив у фейсбуці речник МЗС України Олег Ніколенко.
У МЗС України висловили переконаність, що заяви грузинських політиків не зможуть похитнути міцні «відносини дружби українського та грузинського народів».
«Ми високо цінуємо підтримку грузинів в той час, коли українці боряться за свою незалежність. Зі свого боку, Україна була і залишатиметься другом грузинського народу, якому бажаємо не зупинятися в розбудові європейського майбутнього», – зазначив Ніколенко.
12 березня прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі в ефірі телеканалу Imedi звинуватив президента України Володимира Зеленського у втручанні у внутрішні справи країни через підтримку протестувальників.
8 березня Зеленський у вечірньому зверненні підтримав грузинських протестувальників у їхній боротьбі проти закону про «іноземних агентів».
«Коли людина, яка перебуває в стані війни, знаходить час прокоментувати деструктивну акцію, в якій беруть участь кілька тисяч осіб, – це прямий доказ того, що ця людина залучена і хоче, щоб тут щось сталося, змінилося», – Гарібашвілі.
Гарібашвілі вказав також на заяви мера Києва Віталія Кличка, російського юриста Марка Фейгіна, голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, «якихось незрозумілих осіб» та «якихось невдах», які, за його словами, сказали, що «потрібні зміни та зміна уряду». «Спочатку подбайте про себе та свою країну, а ми подбаємо про свою», – заявив грузинський прем’єр.
Крім того, раніше віцеспікер парламенту Грузії Гія Вольський заявив, що за масовими протестами в країні буцімто стоять прихильники Міхеїла Саакашвілі, які брали участь у військових діях в Україні.
Ввечері 7 березня грузинський парламент ухвалив законопроект про «іноземних агентів» у першому читанні. Це спричинило масові протести з сутичками. Вранці 9 березня владна партія «Грузинська мрія» та рух «Сила народу» оголосили про відкликання з парламенту країни законопроєкту «Про прозорість іноземного впливу», ухваленого в першому читанні.
В ОП відреагували на «Оскар» поза політикою»
Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк відреагував на вручення премії «Оскар» у категорії «документальний фільм».
«Якщо Оскар поза політикою, як тоді розуміти документальний маніфест «Навальний», у якому внутрішньоросійська політика ллється через край? Якщо «Оскар» поза контекстом війни в Україні та масового геноциду українців, навіщо тоді постійно говорити про гуманізм і справедливість?» – написав він у твіттері.
У категорії «Найкращий документальний фільм» премію отримав фільм «Навальний» про російського опозиціонера Олексія Навального. Як повідомляє ВВС, режиcер стрічки Деніел Роер присвятив нагороду «всім політичним ув'язненим у світі». У цій же категорії за нагороду боровся фільм українського виробництва «Будинок із скалок».
«Будинок зі скалок» данського режисера Сімона Леренга Вільмонта створений за підтримки Держкіно. У фільмі розповідаються історії дітей з Лисичанського центру соціально-психологічної реабілітації. Героями стрічки також стали кілька вихователів, які в умовах війни з Росією намагаються створити дітям безпечний простір біля лінії фронту.
Армія РФ вивела у Чорне море два ракетоносії та підводний човен – ОК «Південь»
Армія РФ вивела у Чорне море два ракетоносії, споряджені 16-ма ракетами «Калібр», та підводний човен із загальним залпом до 20 ракет, повідомляє оперативне командування «Південь».
«Станом на 11:30 ворог продовжує нарощування присутності ракетоносіїв в Чорному морі. Додатково виведено підводний човен. Загальний залп до 20 ракет. Спостерігається підвищена активність ворожої тактичної авіації на східному напрямку й над акваторією Азовського моря. Не виключена активність ворожих розвідувальних БПЛА. В Чорне море виведено 2 надводних ракетоносії, споряджені до 16 ракетами типу «Калібр», – йдеться в повідомленні.
Загроза нанесення ракетного удару надзвичайно висока, попереджають військові.
Напередодні повідомлялося, що в Чорному морі були відсутні ракетоносії.
Через російські обстріли на Донеччині минулої доби поранені 8 людей – ОГП
Через російські обстріли на Донеччині минулої доби поранені 8 людей, повідомляє Офіс генерального прокурора.
За даними слідства, 12 березня армія РФ вчергове обстріляла зі ствольної артилерії, реактивної системи залпового вогню «Ураган» міста Бахмут, Костянтинівку, Авдіївку та Красногорівку, а також с. Тоненьке Очеретинської ОТГ.
В ОГП додають, що також зруйновані приватні домоволодіння, багатоквартирні будинки, транспортні засоби та господарські споруди.
Прокуратура розпочала досудові розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Києві та деяких областях України оголосили повітряну тривогу
Близько 10:50 оголосили масштабну повітряну тривогу у Києві та деяких областях України.
Про небезпеку оголосили в Київській, Чернігівській, Полтавській та Сумській областях. Влада рекомендує пройти в укриття.
У соцмережах пишуть про активність російської тактичної авіації в Брянській і Курській області. Ці російські регіони межують з Сумщиною та Чернігівщиною.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на 24 лютого Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
«Укренерго»: споживання електроенергії збільшилося, у низці регіонів – ремонти мережі
Споживання електроенергії в Україні збільшилося порівняно із неділею, що характерно для робочого дня, повідомляє у понеділок пресслужба «Укренерго».
За даними компанії, нині триває відновлення енергосистеми після недавньої масованої ракетної атаки РФ.
«У Житомирській та Харківській областях продовжується робота над усуненням наслідків ракетних обстрілів 9 березня. У Миколаївській області завершене заживлення усіх споживачів, які залишилися без енергопостачання внаслідок бойових дій. Через перевантаження обладнання діють аварійні відключення в деяких районах Києва та Київщини. На Житомирщині та Харківщині при зростанні споживання у пікові години можливе застосування графіків погодинних відключень. Крім того, внаслідок ворожих артилерійських обстрілів є пошкодження мереж у прифронтових районах Харківської та Херсонської областей», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється також, що триває заживлення споживачів, які були знеструмлені через рвучкий вітер на Житомирщині та Сумщині.
«В інших регіонах обмеження енергоспоживання не застосовувалось, ліміти не доводились. Наявних в системі обсягів виробленої електроенергії достатньо для покриття потреб всіх споживачів».
Росія розпочала удари по енергетичній інфраструктурі України перед початком опалювального сезону, торік у жовтні. За цей час їй вдалося значно скоротити електричну генерацію, а також частково порушити єдність енергетичної системи України.
За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 15 ракетних і 18 дронових атак Росії по її об’єктах.
ДБР розпочало розслідування через побиття офіцером солдата-строковика на Житомирщині
Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за фактом побиття командиром взводу однієї із військових частин на Житомирщині підлеглого солдата. Як повідомляє пресслужба ДБР, розслідування розпочато на підставі матеріалів Військової служби правопорядку.
У відомстві зауважують, що 11 березня у соцмережах з’явилося відео з побиттям строковика його командиром.
«У ході перевірки було підтверджено, що інцидент стався в одній із військових частин на Житомирщині того ж дня після обіду. З пояснень молодшого лейтенанта, «виховну бесіду» із застосуванням ударів руками та ногами він провів через перебування солдата, начебто, у стані алкогольного сп’яніння», – йдеться в повідомленні.
Згідно з повідомленням, життю та здоров’ю солдата нічого не загрожує, тяжкість отриманих тілесних ушкоджень встановлюється.
Попередня кваліфікація правопорушення – перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинені в умовах воєнного стану.
Днями у соцмережах оприлюднили відео, на якому офіцер ногами б’є солдата-строковика. Пізніше з’ясувалося, що офіцером є командир другого взводу роти охорони лейтенант Віктор Вітусевич. Сам Вітусевич у фейсбуці записав відеозвернення, в якому визнав побиття та заявив про свою готовність понести покарання.
У 190-му навчальному центрі, який розташований в селищі Гуйва Житомирського району та де сталося побиття, повідомили про початок службового розслідування з цього приводу. У центрі наголосили, що наразі фігуранти інциденту відсторонені від виконання службових обов’язків до кінця розслідування.
Лідер Китаю планує відвідати Росію наступного тижня – ЗМІ
Президент Китаю Сі Цзіньпін наступного тижня планує відвідати Росію, щоб зустрітися зі своїм колегою Володимиром Путіним, повідомили джерела Reuters.
Ця зустріч відбудеться раніше, ніж очікувалося.
Плани щодо візиту з’явилися на тлі того, що Китай пропонував стати посередником у встановленні миру в Україні, що було сприйнято на Заході скептично, враховуючи дипломатичну підтримку Китаєм Росії.
Російське інформаційне агентство ТАСС у січні повідомило, що Путін запросив Сі відвідати цю країну навесні. Минулого місяця видання The Wall Street Journal повідомило, що візит може відбутися у квітні або на початку травня.
КМІС: 64% українців підтримують спробу військового звільнення Криму
Понад 60% українців підтримують спробу військового звільнення тимчасово окупованого Росією Криму, навіть якщо це означатиме тривалішу війну з РФ та зменшення допомоги Заходу. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
«64% вважають, що Україна має намагатися звільнити всю територію включно з Кримом, навіть якщо буде ризик зменшення підтримки Заходу і ризик тривалішої війни. На противагу цьому 24% більше схиляються до варіанту, що в обмін на визволення та захист усіх територій з Донбасом (але без Криму) Україна може утриматися від військових дій в Криму», – йдеться у дослідженні.
За даними КМІС, лише 9% загалом готові до територіальних поступок, хоча 87% українців проти будь-яких поступок. Соціологи уточнюють, що запитання ставили респондентам загалом щодо «територіальних поступок» без конкретизації територій та можливих «компромісних» пропозицій.
Опитування методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера проводили з 22 лютого по 6 березня. Про охоплення і вибірку можна дізнатися ТУТ.
Росія: влада Бєлгородської області заявляє про збиття ракет в регіоні
Губернатор Бєлгородської області РФ В’ячеслав Гладков заявив, що над Бєлгородом вранці 13 березня система протиповітряної оборони збила чотири ракети.
Як написав він в телеграмі, внаслідок падіння уламків постраждала одна місцева жителька, а також було пошкоджено два приватні будинки.
За словами чиновника, у постраждалої струс мозку. Її стан оцінюється як середнього ступеня важкості.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну влада прикордонних регіонів Росії, у тому числі Бєлгородської області, регулярно повідомляє про обстріли населених пунктів, руйнування і жертви. Російське керівництво приписує ці обстріли ЗСУ, українська сторона їх не коментує.
Російські війська, розташовані у прикордонних регіонах, обстрілюють територію України, зокрема з Бєлгородської області.
«Тому й витримую чужину – роблю українське середовище біля себе»: як живуть біженці в Німеччині
«Ми їхали на захід, а додому, на схід, поверталися журавлі», – через рік після евакуації з рідного Дніпра згадує Леся Скорик. Українська поетеса, журналістка та волонтерка виїхала до Німеччини разом чотирирічною донькою Уляною на третьому тижні повномасштабної війни, вмістивши життя в «один наплічник». Відтоді досі вона не бачила дому. Натомість жінка знайшла спосіб привезти Батьківщину за собою. Поки Леся активно вивчає німецьку мову, інших навчає української. Рідне середовище, каже, допомагає витримати життя на чужині.
Як виглядає життя біженців у Німеччині, країні, яка прийняла понад мільйон українців, і про те, як не втратити зв’язок із домом, Леся Скорик розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
У деяких районах Києва застосували стабілізаційні відключення світла – ДТЕК
У частині Голосіївського, Святошинського, Шевченківського та Солом'янського районів Києва відбуваються стабілізаційні відключення світла, повідомляє компанія ДТЕК у фейсбуці.
Як пояснюють у компанії, через пошкодження енергосистеми енергооб'єкти не можуть передавати енергію, яка на даний момент необхідна для всіх жителів цих районів, – відбувається перевантаження електромереж.
Тому для цих районів наразі застосовуються відключення, додають у ДТЕК.
Росія розпочала удари по енергетичній інфраструктурі України перед початком опалювального сезону, торік у жовтні. За цей час їй вдалося значно скоротити електричну генерацію, а також частково порушити єдність енергетичної системи України.
За даними «Укренерго», енергосистема України наразі пережила 15 ракетних і 18 дронових атак Росії по її об’єктах.
«Вагнерівці» наступають з кількох напрямків і намагаються просунутись в центр Бахмута – Сирський
Ситуація навколо Бахмута залишається складною, заявив командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський.
«Штурмові загони «Вагнера» наступають із декількох напрямків, намагаючись прорвати оборону наших військ і просунутися до центральних районів міста», – сказав Сирський, якого цитує пресслужба Міноборони України.
За його словами, під час жорстких боїв оборонці України завдають відчутних втрат противнику.
За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW) станом на 8 березня російські сили зайняли щонайменше 50 відсотків Бахмута на Донеччині. Водночас, на думку експертів, російські війська навряд чи швидко здійснять прорив за межі Бахмута, якщо захоплять місто.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Пригожин переключився із вербування в’язнів на цивільних росіян – британська розвідка
Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що в останні тижні власник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин, як виглядає, втратив доступ до вербування в російських в’язницях через суперечки з керівництвом Міноборони Росії і спрямує, найімовірніше, свої зусилля на вербування цивільних.
«З початку березня 2023 року «Вагнер» створив виїзні групи у спортивних центрах не менш як у 40 населених пунктах по всій Росії. Останніми днями вагнерівські вербувальники в масках також проводили бесіди про кар’єру в московських вишах, роздаючи анкети під назвою «анкета молодого воїна» для збирання контактних даних зацікавлених», – йдеться в огляді.
Британська розвідка каже, що близько половини ув’язнених, яких ПВК «Вагнер» відправила воювати в Україну, найімовірніше, вже загинула і «нові ініціативи» навряд чи компенсують втрату потоку в’язнів. А, якщо це продовжуватиметься, Пригожин, напевно, «буде змушений скоротити масштаби або інтенсивність операцій ПВК «Вагнер» в Україні.
Раніше сьогодні американський Інститут вивчення війни (ISW) звертав увагу на те, що у Пригожина настали ненайкращі часи, через конфлікт з Міноборони РФ, нестачу у вагнерівців як сил, так і боєприпасів, а також те, що нині очільник ПВК «Вагнер» вже не є у такій милості в Путіна, як був ще торік.
Війська РФ обстріляли Миколаївщину, є жертви – Кім
Внаслідок російського обстрілу населеного пункту Куцурубської громади на Миколаївщині загинули дві людини, ще троє поранені, серед них є дитина, повідомляє голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Унаслідок ранкового ворожого обстрілу населеного пункту Куцурубської громади загинули чоловік і жінка 1978 і 1980 р.н., дитину 7 років забрала швидка. Крім того, двоє людей дістали поранення», – написав Кім у телеграм-каналі.
Як розповів в ефірі телемарафону речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, немає інформації про ракетний удар, найімовірніше, Миколаївщину обстріляли з артилерії.
Вранці 13 березня російські окупанти обстріляли населений пункт Куцурубської громади в Миколаївській області.
РФ має припинити депортацію дітей з України. Київ має подбати, щоб діти жили не в інтернатах – HRW
Про руйнівні наслідки для дітей в інтернатних установах України через війну заявила у своєму звіті 13 березня міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch. Правозахисники вказують на те, що діти були насильно вивезені в Росію та розлучені зі своїми сім’ями, та пережили травматичний досвід війни і переміщення.
У 55-сторінковому звіті організації йдеться про ризики для дітей із установ у районах безпосередніх бойових дій, а також для дітей, евакуйованих до інших регіонів чи країн Європи.
Організація посилається на дані уряду України про те, що до повномасштабного вторгнення Росії в Україні в інтернатних установах перебувало понад 105 000 дітей, що є найбільшим показником у Європі після Росії. За даними ЮНІСЕФ, майже половина з цього числа – діти з інвалідністю.
Росія несе відповідальність за кризу, з якою зіткнулися ці діти, але війна посилює необхідність того, щоб Україна, за підтримки іноземних урядів та гуманітарних організацій, припинила розміщувати дітей у спеціальні установи та розширила сімейний та громадський догляд, йдеться у звіті HRW.
«Українські діти, які були розміщені в дитячих закладах радянської доби, тепер стикаються з величезним ризиком через війну Росії з Україною. Необхідні узгоджені міжнародні зусилля щодо виявлення та повернення дітей, які були депортовані до Росії, а Україна та її союзники мають забезпечити виявлення всіх дітей, які були або залишаються в інтернатах, і їм була надана підтримка, щоб вони могли жити зі своїми сім’ями та у співтовариствах», – заявив Білл Ван Есвельд, заступник директора з прав дітей HRW.
Повідомляється, що Human Rights Watch відвідала 12 дитбудинків у Львівській області та ще три у Лодзі (Польща), куди було евакуйовано українських дітей та персонал з районів безпосередніх бойових дій.
«Багатьом дітям в інтернатах доводилося тижнями ховатися від обстрілів у підвалах без електрики та водопроводу, зокрема дітям з інвалідністю. Група дітей із маріупольської установи не розмовляла чотири дні після того, як їх евакуювали до Львова у березні 2022 року – ймовірно, через травму, розповів один із волонтерів. Співробітники іншої установи навчали дітей старшого віку відносити молодших дітей до підвалу, коли лунали сирени повітряної тривоги», – повідомили правозахисники.
HRW каже, що 9 з 10 дітей у дитбудинках України мають батьків з повними батьківськими правами та були поміщені до інтернатних закладів через бідність їхніх сімей або важкі життєві обставини, або через те, що дитина має інвалідність. Після того, як почалися російські атаки, більшість дітей з дитячих установ були відправлені додому до своїх родин, а тисячі евакуйовані до інших закладів. Потреби тисяч дітей ще потрібно оцінити. За міжнародної підтримки Україна має терміново встановити місцезнаходження всіх дітей із дитячих закладів та забезпечити їх добробут, зазначає HRW.
Правозахисники звертають увагу на те, що часто разом із дітьми евакуювалася лише невелика частина персоналу дитбудинків. І цей персонал був виснажений цілодобовою роботою.
Також під час евакуації дітей за кордон були випадки, коли брати та сестри були розлучені, діти тимчасово не могли здобути освіту та соціальну підтримку. Європейські країни мають укласти угоди з Україною, щоб у всіх випадках відстоювати найкращі інтереси дитини, наголошує HRW.
«Ця жорстока війна наочно показала необхідність покласти край небезпекам, з якими стикаються діти, поміщені до спеціалізованих установ. Повернення дітей, незаконно захоплених російськими військами, має бути міжнародним пріоритетом, і Україна та її союзники можуть і повинні забезпечити, щоб усі діти в Україні мали своє право жити в сім’ях, а не в установах», – сказав Ван Есвельд.
HRW наголошує, що насильницьке переведення Росією дітей із українських інтернатних установ до Росії або на окуповану територію є воєнним злочином.
За даними уряду України, 100 установ, у яких до 2022 року було понад 32 000 дітей, перебувають у регіонах, частково або повністю окупованих Росією.
У травні 2022 року російський парламент вніс зміни до законів, які дозволяють владі надавати російське громадянство українським дітям, полегшуючи їхню опіку та усиновлення сім’ями в Росії.
Міжнародні закони забороняють міждержавне усиновлення під час збройних конфліктів, нагадують правозахисники. У спільній заяві HRW та ще 42 організації засудили насильницьке вивезення та усиновлення, та закликали Росію надати ООН та іншим організаціям доступ для ідентифікації цих дітей, нагляду за їх добробутом та сприяння у поверненні в Україну.
РФ за добу на війні в Україні втратила понад 700 військових – Генштаб ЗСУ
Протягом минулої доби у війні проти України загинули ще 710 російських військових, повідомляє 6 березня Генеральний штаб ЗСУ.
За його даними, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 159 800 своїх військових.
У Генштабі також навели дані про втрати російської техніки:
- танків ‒ 3474 (8 одиниць – за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 6774 (+5)
- артилерійських систем – 2503 (+16)
- РСЗВ – 493
- засоби ППО – 259
- літаків – 304
- гелікоптерів – 289
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2109 (+1)
- крилаті ракети – 907
- кораблі /катери – 18
- автомобільної техніки та автоцистерн – 5354 (+6)
- спеціальна техніка – 251 (+9)
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
У листопаді голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що втрати Росії у війні становлять не менше ніж 100 тисяч убитими та пораненими.
Росія не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.