Сейм Литви подолав вето президента на закон про більш м’які санкції для білорусів, ніж для росіян
Сейм Литви провів повторне голосування щодо закону про обмежувальні заходи щодо громадян Білорусі й Росії за військову агресію проти України, подолавши вето президента. «За» проголосували 99 зі 108 депутатів.
Сейм Литви ухвалив згаданий закон 4 квітня. Він передбачає обмежувальні заходи для громадян Білорусі та Російської Федерації, пов’язані з порядком в’їзду та легалізації в цій балтійській державі, придбанням нерухомості тощо. На етапі розгляду документ значно пом’якшили по відношенню до білорусів, найбільше санкцій торкнулося росіян.
14 квітня президент Литви Гітанас Науседа наклав вето на закон. Він запропонував парламенту «в повному обсязі застосувати всі сім обмежувальних заходів до громадян Білорусі й Росії», а також уніфікувати обмеження, які стосуються як росіян, так і білорусів.
Рішення Науседи розкритикувала білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Вона заявила, що «не можна ставити в один ряд білорусів і поплічників режиму» і «не можна карати білорусів за дії режиму».
Білорусь надає Росії сприяння у її війні проти України, проте прямо не бере участі у бойових діях. При цьому в країні розміщено російський контингент і військову авіацію. Частина російських військ атакувала українські міста з території Білорусі. Також територія цієї країни використовується російським військовим командуванням як плацдарм для ракетних й авіаційних ударів по Україні.
У жовтні 2022 року Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».
«Ніхто не збирається відходити»: боєць 93-ї бригади «Холодний Яр» Андрій Бабичев про битву за Бахмут
Бахмут – зараз найгарячіша точка на фронті. Локації, що їх раніше знали тільки місцеві, сьогодні стали щоденними згадками у зведеннях з фронту: Алея троянд, пам'ятник літаку, вулиця Корсунського... Війська РФ метр за метром потроху просуваються у місті, але захисники України попри потужний тиск агресора продовжують утримувати місто.
Про ситуацію у Бахмуті зараз, яку тактику використовує Росія та чи є загроза оточення міста-фортеці – в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів Андрій Бабичев, боєць 93-ї бригади «Холодний Яр» і автор YouTube-каналу MotoLIFE, де він показує будні бійців ЗСУ, розповідає про перебіг бойових дій, техніку та зброю. Андрій Бабичев каже: коли ворог у 10-ти метрах від вашого окопу, цей адреналін неможливо навіть уявити. Тому ті, хто утримує будинки і траси Бахмута, герої.
Чехи виходять на протести проти бідності, звинувачуючи Україну. Як це пов’язано і що відбувається?
9 березня 2022 рік. 70 тисяч людей, за оцінками DW, виступають проти вакцин, енергетичної кризи та іммігрантів. Мітингарі звинувачують чеський уряд у тому, що він більше уваги приділяє Україні, аніж чеським проблемам.
3 вересня 2022 рік. У Празі відбувається мітинг на десятки тисяч людей, які виступають за нову газову угоду з Москвою та зняття з Росії санкцій.
29 жовтня 2022 рік. У Празі відбувається демонстрація із гаслами проти підвищення цін, НАТО та чинного уряду, який підтримує Україну.
11 березня 2023 рік. У Празі мітингувальники намагаються прорватися до Національного музею та зняти український прапор з будівлі. 18 людей затримує поліція, серед яких учасник акції із нашивками Z та ПВК «Вагнер».
16 квітня 2023 рік. У Празі відбувається мітинг, який завершується біля будівлі уряду, де учасники протесту залишаються ночувати...
Усі ці події об’єднує три речі: вимога відставки прем’єр-міністра Петра Фіали, боротьба з бідністю та припинення війни проти України. Здавалося, українці теж виступають проти війни. Однак між протестами в Чехії та думками українців, які виходять на контракції, є різниця – антиукраїнські мітингарі вимагають миру за російським сценарієм: зупинити військову допомогу Україні та посадити її за стіл переговорів з РФ.
Чому частина чехів ставить такі вимоги, при чому тут бідність і як росіяни можуть використовувати цю риторику «миру» на свою користь?
Ізраїль планує продати Німеччині свою систему протиракетної оборони
Міністерство оборони Ізраїлю в четвер заявило, що розпочало переговори про продаж Німеччині своєї передової системи протиракетної оборони, передає агенція Associated Press.
Про відповідне рішення оголосили через два тижні після того, як Ізраїль заявив, що продасть ще одну свою систему протиракетної оборони Фінляндії – новому члену НАТО.
Ізраїль неодноразово відхиляв прохання про продаж зброї Україні, побоюючись спричинити невдоволення Росії. Ізраїль розраховує, що в останніх угодах для західних країн йдеться лише про оборонну зброю.
Міністерство оборони Ізраїлю зазначило, що обидві угоди також вимагатимуть схвалення США, оскільки системи були розроблено спільно зі Сполученими Штатами.
Ізраїльське оборонне відомство заявило, що цього тижня розпочало «попередні переговори» зі своїми німецькими колегами щодо купівлі систем Arrow 3 («Стріла-3»), призначеної для перехоплення ракет великої дальності за межами атмосфери.
Німеччина раніше виявляла інтерес до цієї системи.
Раніше цього місяця Міністерство оборони Ізраїлю заявило, що досягло угоди про продаж своєї системи David’s Sling Фінляндії. Система призначена для захисту від повітряних загроз середньої дальності, включаючи балістичні та крилаті ракети та безпілотники. Сума угоди становила майже 350 мільйонів доларів.
Хоча Ізраїль висловив підтримку Україні у розв’язаній Росією повномасштабній війні, ця країна відхилила прохання про надання зброї Києву. Натомість доставила Україні гуманітарну допомогу та пообіцяла систему попередження про ППО.
Зеленський звільнив керівницю Центру протидії дезінформації
Президент України Володимир Зеленський звільнив керівницю Центру протидії дезінформації Поліну Лисенко. Про це йдеться в указі, оприлюдненому на сайті голови держави 20 квітня.
«Звільнити Лисенко Поліну Олександрівну з посади керівника Центру протидії дезінформації згідно з поданою заявою», – йдеться в документі.
Центр протидії дезінформації був створений рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року. 2 квітня президент Володимир Зеленський призначив Поліну Лисенко керівницею центру.
У травні 2021 року Зеленський підписав указ, яким затвердив положення про Центр протидії дезінформації.
Згідно з положенням, Центр протидії дезінформації підпорядкований Раді національної безпеки й оборони України. Загальне спрямування та координацію його діяльності здійснює секретар РНБО.
Гранична чисельність працівників Центру становить 52 особи. Центр протидії дезінформації очолює керівник, якого призначає та звільняє з посади президент України за поданням секретаря РНБО.
«ЦПД забезпечує протидію як наявним, так і прогнозованим загрозам нацбезпеці та національним інтересам в інформаційній сфері, виявляє та протидіє дезінформації, пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, а також має запобігати спробам маніпулювання громадською думкою. Центр повинен проводити аналіз та моніторинг подій і явищ у інформаційному просторі, стану інформаційної безпеки та присутності України у світовому інформаційному просторі», – йшлося в повідомленні на президентському сайті.
Суттєвого зростання обсягу експорту агротоварів до ЄС не відбулося – Свириденко
Обсяг експорту агропродукції з України до Євросоюзу суттєво не зріс, заявила у коментарі Радіо Свобода перша віцепрем’єр, міністр економіки Юлія Свириденко.
Саме через збільшення кількості українського зерна в ЄС, падіння цін на нього та протести місцевих фермерів Польща та Угорщина днями в односторонньому порядку заборонили імпорт української агропродукції. На думку міністра, справа у надзвичайному логістичному навантаженні.
«З нашої точки зору суттєвого зростання обсягу експорту до ЄС не відбулося. Звичайно, що відбулися зміни в логістиці, надзвичайне навантаження відбулося логістичне. Тому ми вважаємо, що потрібно вирішувати якраз питання з логістикою», – сказала Юлія Свириденко.
18 квітня відбулися переговори України із Польщею, яка погодилася відновити транзит, залишивши заборону на імпорт. Агропродукти мають поїхати у ніч із четверга на п’ятницю, каже Свириденко.
«Звичайно, що є питання ще із забороною імпорту великого переліку товарів, і зараз ми працюємо на рівні вже Брюсселю із залученням Єврокомісії, задля того, щоб це питання вирішити системно. До діалогу залучена Болгарія, Румунія, Словаччина, Польща і Угорщина і, звичайно, ми... Ми чекаємо на рішення. Брюссель взяв паузу, я думаю, день-два і буде рішення. Наше завдання №1, щоб був розблокований транзит, друге: якщо і буде прийняте рішення по обмеженню імпорту української продукції, воно стосуватиметься мінімальної кількості товарів», – підсумувала Свириденко.
Раніше сьогодні в уряді повідомили, що переговори щодо розблокування імпорту української аграрної продукції в ЄС між Україною, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Болгарією та Єврокомісією тривають. ЄС запропонував пакет фінансової допомоги 5 країнам – сусідам України в обмін на скасування обмежувальних заходів щодо українських сільськогосподарських товарів.
Минулого тижня Польща заборонила ввезення зерна та іншого продовольства з України. Цьому рішенню передували багатоденні протести фермерів, які обурювалися зниженням цін на ринку і неможливістю реалізувати власну продукцію. У Польщі також заявили, що заборона стосуватиметься і транзиту українського зерна в треті країни. Але згодом стало відомо, що транзит українських товарів через територію Польщі все ж буде розблоковано у ніч на 21 квітня.
Про заборону імпорту української агропродукції заявили також Болгарія, Угорщина, Словаччина.
Країни Центральної та Східної Європи вимагають від Києва та ЄС рішень, щоб зняти внутрішній тиск з вимогою захистити свої ринки і місцевих фермерів.
Західні країни вивчають практично повну заборону на експорт до Росії – Bloomberg
Деякі з ключових союзників України, зокрема США, розглядають можливість повної заборони більшої частини експорту до Росії, що означатиме значне посилення економічного тиску на Москву у зв’язку з її повномасштабним вторгненням в Україну. Про плани щодо подальших обмежень щодо російської влади йдеться у публікації Bloomberg, яка посилається на джерела, знайомі з питанням.
За їхніми словами, офіційні особи країн-членів «Групи семи» обговорюють ініціативу напередодні саміту в Японії у травні. Ціль полягає в тому, щоб на нові обмеження погодилися держави ЄС.
Як зазначають джерела Bloomberg, підхід, що обговорюється зараз, повністю змінить чинний режим санкцій, заборонивши будь-який експорт за винятком низки товарів. Ці винятки потрібно буде узгоджувати. І, ймовірно, у списку дозволених залишаться ліки і сільгосппродукція, включаючи харчі.
Відповідно до нинішніх умов, допускається будь-який експорт, якщо щодо нього не діють санкції.
Щоб нові критерії набули чинності в ЄС, їх повинні схвалити всі держави-члени європейського блоку. Це викликає гострі дебати з огляду на ймовірну негативну реакцію з боку компаній, які все ще експортують товари до Росії. Також не виключені заходи у відповідь з боку Москви, пише Bloomberg.
Наразі, як йдеться у публікації, санкції майже вдвічі скоротили вартість експорту з ЄС та «Групи семи», наклавши обмеження на товари від електроніки до предметів розкоші. За даними організації Trade Data Monitor, що базується в Женеві, в Росію продовжують надходити товари з Європи, США, Канади та Японії на суму 66 мільярдів доларів.
«Російський снаряд забрав життя родини» – голова ОВА про обстріл села в Запорізькій області
Чоловік і жінка загинули 20 квітня внаслідок російського удару по селу Мала Токмачка в Запорізькій області, ще одна жінка була поранена через обстріл Кам’янського, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
«Російський снаряд забрав життя родини у Малій Токмачці: 54-річний чоловік і 65-річна жінка загинули на власному подвір’ї. Під час артилерійського обстрілу в Кам’янському травмовано 62-річну жінку, яка поверталася додому з отриманим хлібом для себе та своїх сусідів. Евакуаційна група вже доставила її до медичної установи, де надається вся необхідна допомога», – написав Малашко у телеграмі.
Російські війська регулярно обстрілюють територію Запорізької області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В епіцентрі боїв – Бахмут. На 5 напрямках ЗСУ відбили понад 40 атак військ РФ – Генштаб
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті станом на вечір 20 квітня.
Згідно з повідомленням, основні зусилля армія РФ зосереджує на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському та Шахтарському напрямках.
«Відбито понад 40 атак противника. Найзапекліші бої ведуться за місто Бахмут», – йдеться в повідомленні.
У ранковому зведенні йшлося про відбиття понад 55 атак військ РФ.
Триває чотириста двадцять перша широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив розчарування нездатністю країн-членів Європейського союзу реалізувати їхнє рішення про спільну закупівлю боєприпасів для України.
«Нездатність ЄС реалізувати власне рішення щодо спільних закупівель боєприпасів для України розчаровує. Це – перевірка того, чи має ЄС стратегічну автономію в ухваленні нових важливих рішень у сфері безпеки. Для України ціна бездіяльності вимірюється людськими життями», – написав Кулеба у твіттері 20 квітня.
13 квітня Рада ЄС схвалила надання одного мільярда євро на закупівлі боєприпасів для України.
«Сьогоднішнім рішенням ми вводимо в дію першу частину історичної угоди, досягнутої лідерами ЄС, щодо підтримки негайного постачання артилерійських боєприпасів для Збройних сил України на суму 1 мільярд євро. Немає кращого прояву єдності та рішучості ЄС продовжувати підтримувати законне право України на самооборону від жорстокого російського агресора», – заявив того дня голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель.
Це рішення втілює в життя першу частину угоди Ради ЄС від 20 березня 2023 року про пришвидшене надання Україні боєприпасів. Як додають у Раді, воно також збільшує загальну суму допомоги, наданої Україні в рамках Європейського фонду миру, до 4,6 мільярда євро.
Водночас видання Politico з посиланням на три джерела повідомило 19 квітня, що представники країн-членів ЄС на засіданні не змогли врегулювати питання щодо того, хто має отримати контракти на закупівлю боєприпасів: тільки місцеві фірми чи також конкуренти з інших країн, зокрема США і Великої Британії.
За повідомленням, за те, щоб кошти залишалися в межах ЄС, виступила Франція, натомість представники Польщі звинуватили Париж в ускладненні переговорів.
Столтенберг у Києві. Україну запросять в НАТО? «Рамштайн»: про що домовляються?
- До Києва несподівано приїхав генсекретар НАТО. Візит відбувається напередодні зустрічі в форматі «Рамштайн». Єнс Столтенберг заявив, що на липневому саміті у Вільнюсі країни-члени альянсу готуються обговорювати питання членства України та гарантії безпеки для неї.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 20:00 на @Радіо Свобода:
- Франція та Польща сперечаються щодо забезпечення боєприпасами України, пише видання Politico з посиланням на свої джерела серед дипломатів. У відповідь глава МЗС України Дмитро Кулеба написав у Twitter про розчарування тим, що запуск рішення ЄС про спільну закупівлю боєприпасів для України досі гальмується через суперечки.
- The Financial Times: Євросоюз, ймовірно, досягнув стелі щодо санкцій проти Росії. Мовляв, в 10 санкційних пакетах, які вже узгоджені, закладено максимум того, що може собі дозволити Євросоюз. Чи так це?
Київрада розірвала договір оренди землі з посольством РФ у Києві
Київрада на засіданні у четвер розірвала договір оренди землі з посольством Росії, повідомив у Telegram мер Києва Віталій Кличко.
«За» відповідне рішення проголосовали 73 столичні депутати.
Також Кличко повідомив про звернення Київради до уряду «щодо повернення майна «дипустанови» російських варварів до власності української держави».
Російська сторона наразі не коментувала рішення.
Посольство РФ у Києві розмішується на Повітрофлотському проспекті, 27.
56 дітей все ще залишаються у прифронтових населених пунктах Донеччини – Верещук
Від минулого тижня із населених пунктів Донеччини, де ведуться активні бойові дії, вдалося евакуювати 70 дітей, повідомила під час брифінгу, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, віцепрем’єр–міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
За її словами, нині примусова евакуація дітей ведеться із 21 населеного пункту Донеччини. Ще минулого тижня там залишалося 126 дітей, станом на ранок четверга – 56. Люди охоче виїжджають, якщо розуміють, куди їдуть, заявила міністерка, водночас вона зазначила: на місцевих впливає і російська пропаганда.
«У нас на сьогодні – примусова евакуація з Донецької області. 21 населений пункт, там, де ведуться активні бойові дії. Ми щодня отримуємо звіти про кількість дітей, які залишаються. До прикладу, станом на сьогодні на ранок, у цих 21 пункті Донецької області залишається 56 дітей. Якщо порівняти, то минулого тижня було 126. Тобто 70 дітей нам вдалося вивезти», – сказала Верещук.
«Чи охоче люди їдуть? Звичайно, що так, якщо розуміють куди вони їдуть і що їх чекає. Ворожа пропаганда зробила усе, щоби люди зневірилися, люди не мали об’єктивної інформації, і, очевидно, не розуміли, що відбувається. Наше завдання як влади зробити так, щоб люди розуміли, що відбувається, об’єктивно оцінювали ступені ризику, особливо для дітей, особливо для тих, хто не може про себе подбати самотужки і евакуюватися», – додала вона.
Віцепрем’єрка також зауважила, що регіональна примусова евакуація дітей триває у прифронтових селах Херсонщини та Запоріжжя.
«У нас на сьогодні також є обов’язкова евакуація на Херсонщині. Регіональна обов’язкова евакуація із прифронтових сіл, такі як Козацьке і решта. Там теж вона відбувається, і люди їдуть, знаючи куди вони їдуть, тобто це Закарпаття, це Одеська область та інші регіони нашої держави. Якщо ми говоримо про Запоріжжя, то там є також сіра зона: Оріхове, Гуляйполе і інші населені пункти, звідки проводиться обов’язкова евакуація дітей», – підсумувала міністерка.
Раніше Кабінет міністрів схвалив механізм примусової евакуації дітей з одним із батьків із зон активних бойових дій.
«Інструктори були шоковані»: як бійці ГУР опановують американські вертольоти Black Hawk
Українські військові опановують американські штурмові гелікоптери Black Hawk («Чорний яструб»). Кореспондент Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Єгор Логінов побував на їхніх тренуваннях, поспілкувався з бійцями і разом з ними політав на одному з них.
Залужний повідомив про розмову з командувачем сил НАТО в Європі напередодні «Рамштайну»
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що напередодні чергового засідання контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн» провів телефонну розмову із верховним головнокомандувачем Обʼєднаних збройних сил НАТО в Європі, командувачем збройними силами США в Європі генералом Крістофером Каволі.
«Обговорили пріоритетні для України напрями щодо озброєння, техніки і боєприпасів. Поінформував генерала Каволі про оперативну обстановку на фронті. Домовилися і надалі продовжувати діалог та активно взаємодіяти. Вдячний за стійку підтримку та допомогу», – написав Залужний у фейсбуці 20 квітня.
Наступна зустріч Контактної групи з оборони України відбудеться на військово-повітряній базі «Рамштайн» 21 квітня.
Президент України Володимир Зеленський напередодні повідомив, що Україна вже готується до чергової зустрічі у форматі «Рамштайн» і очікує «ґрунтовних рішень, які відповідатимуть амбітним перспективам на полі бою».
Відродження Ірпеня. Як живе та відбудовується місто через рік після звільнення (фоторепортаж)
Ірпінь – один із тих населених пунктів Київщини, які зазнали найбільшої руйнації внаслідок російських бомбардувань та обстрілів житлового сектору і цивільної інфраструктури. За даними обласної адміністрації, було зруйновано близько 70% міста. При цьому Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
За висновками експертів проєкту ReBuildUA, які дослідили та проаналізували масштаби руйнувань на Київщині, збитки від руйнування Ірпеня в п’ять разів вищі, ніж від руйнування Бучі. Після звільнення окупованих територій області від російських військ влада розпочала процес відновлення міста, до якого долучилися уряди десяти країн, а також архітектори, волонтери та міжнародні організації.
Станом на березень 2023 року, на Київщині повністю або частково відновили вже понад 11 000 об’єктів. Про це повідомив заступник голови Київської ОВА Микола Бойко. Очільник КОВА раніше заявляв, що внаслідок дій російських військ в області було пошкоджено близько 27 000 об'єктів.
Як відбувається відновлення Ірпеня – дивіться у репортажі.
Відродження Ірпеня. Як живе та відбудовується місто через рік після звільнення (фоторепортаж)
Укрзалізниця запускає регулярні рейси до Покровська, вперше з 24 лютого
«Укрзалізниця» повідомила, що вперше після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відкриває продаж квитків на регулярні рейси далекого сполучення до Покровська Донецької області.
«Досі звідти регулярно курсували виключно евакуаційні рейси, а продаж був відкритий виключно односторонньо з Покровська до Львова та Києва і на двостороннє приміське сполучення з Дніпром», – йдеться в повідомленні.
В УЗ повідомили, що від 28 квітня будуть курсувати безпересадкові групи вагонів у складів рейсів 86/234-233/85 Львів-Покровськ-Львів і 80/234-233/79 Київ-Покровськ-Київ.
«Відправлення зі Львова – щоденно о 10:40, прибуття до Покровська о 13:00, зворотний рейс о 14:15 прибуттям о 12:44. Відправлення зі столиці щоденно о 23:05, прибуття до Покровська о 13:00, зворотний рейс о 14:15 прибуттям о 05:54», – повідомили в «Укрзалізниці».
Покровськ – віддалене від лінії фронту місто в Донецькій області неподалік кордону з Дніпропетровською областю. Саме звідти упродовж багатьох місяців вирушали евакуаційні поїзди для жителів Луганської та Донецької областей.
Влада час від часу повідомляє про обстріли Покровська з боку російських військ.
Сейм Латвії заборонив святкування Дня перемоги 9 травня
Сейм Латвії у терміновому порядку ухвалив закон «Про заборону проведення окремих публічних заходів 9 травня», заборонивши будь-які заходи, крім тих, що пов’язані з Днем Європи. Про це йдеться на сайті законодавчого органу.
Закон набере чинності наступного дня після оприлюднення.
Його мета – «не допустити загрози та приниження цінностей Латвії як демократичної та національної держави, у тому числі розколу суспільства, прославлення війни, військової агресії, тоталітаризму та насильства, а також спотвореного відображення історичних подій».
«Всім відомо, що 9 травня – це день, який певна частина суспільства використовує для прославлення тоталітарного та окупаційного режимів, і в наших інтересах запобігти подіям, які підривають наші цінності, розколюють суспільство, прославляють військову агресію та сприяють хибному висвітленню історичних подій», – заявила Ієва Бранте, голова Комісії Сейму з прав людини та зв’язків із громадськістю.
Законом дозволяється проводити 9 травня заходи, покликані висловити солідарність з українським народом та вшанувати пам’ять тих, хто постраждав та загинув в Україні внаслідок російської агресії.
Згідно з документом, на всій території Латвії 9 травня (протягом усієї доби) та до 7-ї години ранку 10 травня заборонено використання піротехніки. У публічному просторі на відкритому повітрі заборонено проведення святкових та розважальних заходів, походів, зборів та пікетів. Якщо для проведення таких заходів потрібен дозвіл від органів самоврядування, то він не має права видавати такі дозволи.
Майже всі жителі Миколаївщини повернулися додому – Кім
До Миколаївської області повернулися більшість жителів, які залишили свої домівки із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, заявив, відповідаючи на запитання кореспондентки Радіо Свобода, голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Він зазначив, що до повномасштабного вторгнення у Миколаєві проживали 460 тисяч людей. До 200 тисяч населення зменшилося після 24 лютого 2022–го. Нині ж у місті перебувають понад 400 тисяч людей. Така ж ситуація і з населеними пунктами області.
«З 11 листопада (2022 року – ред.), коли звільнили правобережжя Дніпра (на Херсонщині – ред.) та місто Херсон, люди почали повертатися. Після 24 лютого 2022 року в місті було приблизно 200 тисяч людей, а зараз, за даними мобільних операторів, – понад 400 тисяч, при довоєнній чисельності міста 460 тисяч. Тобто майже всі повернулися. У регіоні також майже всі повернулися, тому в нас затори, життя, собаки, діти, сонце, життя відновлюється», – додав Кім.
Для тих, хто повертається, в області розгортають модульні будинки, які швидко монтуються. З ними допомагають партнери, – зазначив Віталій Кім. Таке тимчасове житло використовують, поки люди відновлюють власне.
Загалом у Миколаївській області зруйновано близько 14 тисяч об’єктів. На запитання Радіо Свобода, скільки коштів необхідно для відновлення, голова Миколаївської ОВА заявив, що йдеться про десятки мільярдів євро.
«Близько 14 тисяч об’єктів зруйновано чи пошкоджено по області, по місту також дуже багато. Вони всі зафіксовані, але технічно провести експертизу неможливо. Але якщо брати збитки лише, наприклад, екологічні, це більше ніж мільярд євро нарахували екологи... З цього можна зробити висновок, що збитки будуть десятки мільярдів євро і більше, тому що руйнування дуже і дуже об’ємні по всьому регіоні», – підсумував Віталій Кім.
У листопаді минулого року голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомляв, що для повної деокупації Миколаївської області потрібно звільнити три населені пункти на Кінбурнській косі. Він також заявляв, що прильотів по області значно поменшало, ведуться відновлювальні роботи.
Знущання з військового в Івано-Франківську: офіцеру повідомили про підозру
Державне бюро розслідувань повідомили про підозру офіцеру у справі про знущання з військового в Івано-Франківську. Про це відомство заявило 20 квітня.
Йдеться про офіцера однієї з частин Національної гвардії на Івано-Франківщині.
«Відео, на якому офіцер нецензурно лається та б’є військовослужбовця, з’явилося на одному з українських телеграмканалів. Працівники ДБР опитали свідків та потерпілого, зібрали достатньо доказів для повідомлення військовому про підозру у перевищенні службових повноважень», – заявляє Бюро.
Стаття передбачає до 12 років позбавлення волі в разі визнання винним.
Крім того, ДБР розслідують ще два випадки ймовірного перевищення цим офіцером службових повноважень щодо інших військовослужбовців. Обвинувачення просить суд взяти його під варту з можливістю виходу під застави у 800 тисяч гривень.
ДБР повідомило 18 квітня, що розслідує випадок побиття військовослужбовця частини Національної гвардії на Івано-Франківщині.