Міністерство оборони РФ запустило нову рекламну кампанію щодо набору добровольців, таким чином влада прагне «відкласти відкриту мобілізацію», повідомляє розвідка Британії.
У своєму зведенні британські розвідники звернули увагу, що в рамках широкомасштабної кампанії така реклама з’явилася в російських соціальних мережах, на білбордах і на телебаченні
Нова реклама апелює нібито до чоловічої гордості потенційних новобранців, звертаючись до «справжніх чоловіків, а також підкреслюючи фінансові переваги вступу до лав армії», уточнили в Міноборони Британії.
Розвідка Британії наголошує, що приватна військова компанія «Вагнер» також претендує на залучення обмеженої кількості російських чоловіків бойового віку, оскільки її доступ до вербування полонених було припинено.
«Залишається дуже малоймовірним, що кампанія залучить заявлену Міноборони ціль – 400 000 добровольців. Влада майже напевно прагне відкласти будь-яку нову, відкриту обов’язкову мобілізацію якомога довше, щоб мінімізувати внутрішні інакомислення», – йдеться у повідомленні.
11 квітня Держдума Росії ухвалила законопроєкт про електронні повістки у військкомат та єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних.
Влада РФ каже, що електронний реєстр призовників запрацює не раніше, ніж восени. А його мета – систематизувати дані про громадян, які стоять на військовому обліку, та забезпечити їхню актуалізацію «в режимі онлайн». У Кремлі запевнили, що з «ніякою другою хвилею мобілізації у РФ» це не пов’язано.
Російська армія за добу 54 рази атакувала Херсонщину, загинула людина – влада
Впродовж минулої доби, 22 квітня, російські військові 54 рази обстріляли Херсонську область, повідомив голова місцевої ОВА Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник випустив 236 снарядів із важкої артилерії, БПЛА та авіації. Місто Херсон ворог обстріляв два рази. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області», – зазначив він.
Через російську агресію одна людина загинула, а ще двоє отримали поранення, уточнив місцевий чиновник.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсону та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Ракета розірвалась над фабрикою»: Синєгубов розповів подробиці удару по Харкову
Ввечері в суботу, 22 квітня, армія РФ здійснила ракетні удари по Харкову та селу Котляри, повідомляє голова місцевої ОВА Олег Синєгубов.
За його словами, у Харкові одна із ракет влучила в землю. Ще одна, ймовірно, розірвалася у повітрі над територією овочевої фабрики, в результаті атаки були пошкоджені теплиці, робочі цехи.
«У селі Котляри внаслідок ракетного удару зруйновані два приватні будинки, ще 10 пошкоджені. Також пошкоджений гараж та чотири автомобілі. На місці обстрілу почалися пожежі. На щастя, ніхто не постраждав», – зазначив місцевий голова.
Увечері 22 квітня місцева вдала повідомила про те, що Харків перебуває під обстрілом російських військ.
Російські війська регулярно обстрілюють Харків і Харківську область, через близькість обласного центру до кордону вони можуть це робити безпосередньо з території РФ.
Впродовж доби ЗСУ відбили 58 атак російської армії – Генштаб
Протягом минулої доби 22 квітня російські військові зосереджували основні зусилля на веденні наступальних дій на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – було відбито 58 атак. Найзапекліші бої наразі точаться за Бахмут та Мар’їнку, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України.
«Окупанти протягом минулої доби завдали вісім ракетних, 37 авіаційних ударів та здійснила близько 45 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціям наших військ та населених пунктах. Є загиблі та поранені серед цивільного населення, зруйновано та пошкоджено приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – пишуть українські військові.
Також відомо, що за добу авіація Сил оборони завдала вісім ударів по районах зосередження армії РФ. Було збито російський гелікоптер Мі-24 та чотири безпілотники (два розвідувальних – «Орлан-10» та «Zala», а також два дрони-камікадзе типу «Ланцет»).
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили чотири райони зосередження живої сили, два склади боєприпасів та ще два важливих військових об’єкти противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
ЗСУ: Росія втратила на війні в Україні ще 690 військових, три танки та гелікоптер
Від початку повномасштабної війни Росія втратила 186 420 своїх військових, а за минулу добу – близько 690, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ вранці 23 квітня.
Щодо втрат Москвою військової техніки український Генштаб наводить наступні дані:
- танків ‒ 3675 (+3 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 7131 (+1)
- артилерійських систем – 2837 (+5)
- РСЗВ – 539
- засоби ППО – 289
- літаків – 308
- гелікоптерів – 294 (+1)
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2402 (+4)
- крилаті ракети – 911
- кораблі /катери – 18
- автомобільної техніки та автоцистерн – 5730 (+12)
- спеціальна техніка – 339 (+2)
Росія останнім часом не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
ISW: військове керівництво РФ намагається переконати Путіна перейти до оборони
Військове керівництво РФ, ймовірно, намагається переконати президента Володимира Путіна перейти до оборонних операцій, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
За словами аналітиків, Міноборони Росії сигналізувало вищому керівництву країни про значні зусилля при наборі 400 тисяч військовослужбовців за контрактом, які б могли захистити існуючу лінію фронту.
Повідомляється, що «російське військове командування також перекидає призовників для утримання російських позицій у Криму і, можливо, планує підготувати інші ресурси, щоб гарантувати, що Росія зможе утримати деякі позиції після того, як потенційний український контрнаступ досягне кульмінації».
В ISW повідомили, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу та начальник російського Генштабу Валерій Герасимов, ймовірно, усвідомлюють загрозу українського контрнаступу, але, ймовірно, продовжують посилати контрактників для посилення «безглуздих наступальних операцій на вимогу Путіна».
«Кремлівські джерела раніше повідомляли, що Путін надає перевагу лояльності компетентності, і ця думка, ймовірно, заважає Шойгу та Герасимову зосередитися на створенні оптимальних умов для ефективної оборони», – підсумували в Інституті вивчення війни.
Росія, яка у 2014 році окупувала український півострів Крим і з 2014 року підтримує бойові дії на Донбасі, а у лютому минулого року розпочала повномасштабне вторгнення до України, заявляє нібито про готовність до переговорів, які, за словами Москви, не мають стосуватися окупованих нею українських територій.
Україна неодноразово заявляла, що мир буде досягнутий лише тоді, коли Росія залишить усі окуповані території, включно з Кримом. «Справжній мир означає відновлення міжнародно визнаних кордонів України. Справжній мир означає безпечну Батьківщину для людей в українському Криму, які є мішенню», – заявляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Зеленський: Росія не повинна мати можливостей обходити санкції
резидент України Володимир Зеленський вважає «одним із ключових спільних завдань» Києва та союзників позбавити Росію шансів обійти санкції.
«Наші санкційні пакети детально опрацьовуються, зокрема, щодо синхронізації з партнерами. Це одне з ключових наших спільних завдань – абсолютно усіх, хто прагне швидшого завершення війни, швидшої нашої перемоги – прибрати будь-які можливості для Росії обходити санкції. Кожна російська схема, яка дає змогу обійти санкції, додає часу цій війні, додає можливостей агресору. Відповідно, що жорсткіший санкційний режим проти Росії, що більше обмежень проти держави-терориста й усіх повʼязаних із нею осіб, проти всієї російської економіки війни, то швидшим буде й завершення агресії. І я дякую всім у світі, хто це розуміє», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 22 квітня.
Євросоюз наразі розробляє 11-й пакет санкцій проти Росії. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що новий пакет санкцій буде переважно спрямований на запобігання обходу чинних обмежень.
У Харкові внаслідок обстрілу розпочалася пожежа, є влучання у приватний сектор – влада
Увечері 22 квітня перебуває під обстрілом Харків, повідомили представники місцевої влади.
«Під ударом окупантів було місто Харків та Харківський район. Попередньо, ворог бив ракетами С-300. Масштаби руйнувань та інформація про постраждалих уточнюється», – повідомив у телеграмі голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
За інформацією мера Харкова Ігоря Терехова, «в Новобаварському районі через ракетний обстріл пожежа на обʼєкті цивільної інфраструктури». «ДСНС працюють на місці», – вказав міський голова.
«Також зафіксовані удари по Слобідському і Основʼянському районам. В обох випадках під обстрілом були цивільні обʼєктиі», – додав згодом Терехов.
«На жаль, одна з ворожих ракет влучила у приватний сектор у селі Котляри Харківського району. На місці працюють рятувальники та екстрена медична допомога... Попередньо, зафіксовано щонайменше 5 «прильотів» у місті та областіі», – інформує голова Харківської ОВА.
Російські війська регулярно обстрілюють Харків і Харківську область, через близькість обласного центру до кордону вони можуть це робити безпосередньо з території РФ.
Союзники надають Україні недостатньо зброї – заступник
Україна вдячна союзникам за військову допомогу, але цієї допомоги наразі недостатньо. Про це заступник міністра закордонних справ України Андрій Мельник написав 22 квітня у твітері.
«Цього року Україні потрібно в 10 разів більше (зброї), щоб покінчити з російською агресією. Тому ми закликаємо наших партнерів перетнути всі штучні червоні лінії та виділити 1% ВВП на поставки зброї Україні», – закликав Мельник.
Раніше 22 квітня міністр оборони України Олексій Резніков висловив переконання, що зустріч Контактної групи з оборони України, яка відбулася 21 квітня на американській авіабазі «Рамштайн» у Німеччині, наблизила момент трибуналу над Росією за її злочини в Україні.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що головним питанням, яке обговорювали на зустрічі Контактної групи щодо оборони України на базі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня, була протиповітряна оборона. Про це Столтенберґ сказав в інтерв’ю Радіо Свобода після завершення зустрічі.
Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що побудова багаторівневої системи ППО/ПРО у найкоротший термін є пріоритетом для України.
Президент Володимир Зеленський перед зустріччю «Рамштайн» заявив, що Україна очікує «ґрунтовних рішень, які відповідатимуть амбітним перспективам на полі бою».
Українські військові збили 22 квітня російський вертоліт і чотири безпілотники – Генштаб
Українські військові 22 квітня знищили російський гелікоптер Мі-24, а також чотири безпілотники, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За повідомленням, це два розвідувальні безпілотники, «Орлан-10» і Zala, та два дрони-камікадзе типу «Ланцет».
Раніше у вечірньому зведенні 22 квітня Генштаб інформував, що впродовж доби російські війська завдали по території України три ракетних та 24 авіаційні удари. Українські військові відбили за добу понад 40 атак сил РФ на Бахмутському, Авдіївському та Марʼїнському напрямках, додали в Генштабі.
ЄС планує заборону на транзит багатьох товарів через Росію – Bloomberg
У Євросоюзі аналізують можливість запровадити в новому санкційному пакеті заборону на транзит багатьох товарів через Росію. Таку пропозицію подала Польща та кілька інших країн, повідомляє агенція Bloomberg із посиланням на джерела.
Як ідеться в публікації, така заборона «може стосуватися великої кількості технологій і товарів, включно з кількома видами транспортних засобів».
«Польща, Естонія і Литва наполягають, щоб ЄС запровадив заборону на транзит через Росію товарів і технологій, які можуть бути використані російською військовою, авіаційною та космічною промисловістю, а також товарів, які могли б сприяти зміцненню промислового потенціалу Москви», – пише Bloomberg.
Євросоюз наразі розробляє 11-й пакет санкцій проти Росії. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що новий пакет санкцій буде переважно спрямований на запобігання обходу чинних обмежень.
За Бахмут і Марʼїнку тривають «найзапекліші бої» – Генштаб
Українські військові відбили за добу понад 40 атак сил РФ на Бахмутському, Авдіївському та Марʼїнському напрямках, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 22 березня.
«Найзапекліші бої тривають за Бахмут та Мар’їнку… Поблизу населених пунктів Григорівка, Хромове та Іванівське противник вів безуспішні наступальні дії. Від ворожих обстрілів постраждали Роздолівка, Васюківка, Оріхово-Василівка, Новомаркове, Григорівка, Богданівка, Бахмут, Іванівське, Часів Яр, Олександро-Шультине, Біла Гора, Диліївка, Залізне, Північне, Південне та Нью-Йорк Донецької області… На Мар’їнському напрямку протягом доби нашими захисниками відбито численні атаки противника в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області. В той же час, ворожих обстрілів зазнали Красногорівка, Георгіївка, Мар’їнка, Новомихайлівка Донецької області», – вказано в повідомленні.
За даними розвідки НАТО, Росія втрачає поблизу Бахмута вп’ятеро більше солдатів, ніж Україна.
Бахмут продовжує залишатися головною гарячою точкою на фронті. Спроби захопити це місто російські війська здійснюють з липня 2022 року, коли їм вдалося окупувати велику агломерацію в сусідній Луганській області (Сєверодонецьк, Рубіжне, Лисичанськ). Активний наступ із наближених до Бахмута позицій російські військові розпочали у січні.
Стівен Кінґ пропонує Ілону Маску пожертвувати гроші у Фонд Притули
Американський письменник Стівен Кінґ запропонував власнику Twitter Ілону Маску перерахувати на допомогу Україні гроші, які зараз витрачаються на синю галочку верифікації облікового запису письменника в соціальній мережі.
Письменник запропонував мільярдеру додати грошей і зробити пожертвування Фонду Сергія Притули, який допомагає українській армії та постраждалим від війни мирним жителям.
«Це всього вісім доларів (вартість верифікаційної позначки у твітері – ред.), так що, можливо, містер Маск міг би додати ще трохи», – зазначив письменник.
Мережа мікроблогів Twitter стала видаляти сині галочки у користувачів, які не оплачують підписку. Підписка на суму вісім доларів зʼявилася після того, як Маск купив мережу восени 2022 року. Підприємець заявив, що особисто заплатить за письменника Стівена Кінґа, баскетболіста Леброна Джеймса і актора Вільяма Шетнера, щоб зберегти сині галочки в акаунтах цих користувачів.
Військові РФ завдали по Україні три ракетних та 24 авіаційні удари за добу – Генштаб
Упродовж доби російські війська завдали по території України три ракетних та 24 авіаційні удари, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 22 квітня.
«Упродовж доби противник завдав три ракетних, 24 авіаційних удари та здійснив близько 20 обстрілів із реактивних систем залпового вогню. Є загиблі та поранені серед цивільного населення, зруйновано та пошкоджено приватні житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру», – вказано в повідомленні.
У Генштабі попередили, що й далі високою залишається ймовірність завдавання військами РФ ракетних та авіаційних ударів по всій території України.
Президент Бразилії знову висловився про війну в Україні
Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва заявив 22 квітня, що не хоче «нікому догодити» в питанні вторгнення Росії в Україну – після того, як бразильський лідер опинився під вогнем критики за припущення, що Київ також частково винен у війні.
Як повідомляє агенція Reuters, у Лісабоні на початку свого першого візиту до Європи з моменту обрання президентом Лула да Сілва сказав, що його мета полягає в тому, щоб «побудувати спосіб залучити їх обох (Росію та Україну – ред.) до столу переговорів».
«Я хочу знайти третю альтернативу (розвʼязання конфлікту – ред.), яка полягає в побудові миру», – сказав він на пресконференції.
Минулого тижня Лула да Сілва заявив, що Сполучені Штати та європейські союзники мають припинити постачання зброї Україні, заявивши, що вони затягують війну. «Якщо ви не укладаєте мир, ви сприяєте війні», – сказав тоді президент Бразилії.
Білий дім звинуватив Лулу в «мавпуванні» російської та китайської пропаганди.
Лула прибув до Португалії 21 квітня з пʼятиденним візитом. Президент Португалії Марсело Ребелу де Соуза, який супроводжував Лулу на пресконференції, вказав, що позиції їхніх країн щодо війни різні.
Португалія є членом НАТО і відправила в Україну військову техніку. Ребелу де Соуза заявив, що Україна має право захищатися і «повернути» свою територію.
Коментарі Лули про війну розлютили українську громаду в Португалії, яка 21 квітня провела демонстрацію біля посольства Бразилії.
Росія стала ближче до «Нюрнберга-2» – Резніков за підсумками «Рамштайну»
Зустріч Контактної групи з оборони України, яка відбулася 21 квітня на американській авіабазі «Рамштайн» у Німеччині, наблизила момент трибуналу над Росією за її злочини в Україні. Про це 22 квітня у твітері написав міністр оборони України Олексій Резніков.
«Результати «Рамштайну-11»: Росія наближається до «Нюрнберга-2». Кожна зустріч у такому форматі не лише приносить більше корисних «подарунків» для української армії, а й спрямована на притягнення злочинців до відповідальності», – вважає український міністр.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що головним питанням, яке обговорювали на зустрічі Контактної групи щодо оборони України на базі «Рамштайн» у Німеччині 21 квітня, була протиповітряна оборона. Про це Столтенберґ сказав в інтерв’ю Радіо Свобода після завершення зустрічі.
Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що побудова багаторівневої системи ППО/ПРО у найкоротший термін є пріоритетом для України.
Президент Володимир Зеленський перед зустріччю «Рамштайн» заявив, що Україна очікує «ґрунтовних рішень, які відповідатимуть амбітним перспективам на полі бою».
Індія зупинила закупівлю російського озброєння – Bloomberg
Постачання російського озброєння до Індії перервані через нездатність сторін домовитися про способи оплати, повідомляє Bloomberg із посиланням на індійських чиновників.
Постачання перервалися через відмову Делі розплачуватися за російську зброю доларами, оскільки це може призвести до запровадження вторинних санкцій проти Індії. Йдеться про контракти на два мільярди доларів та про російські кредити на суму 10 мільярдів доларів, які мають піти на закупівлю Індією запчастин та двох зенітно-ракетних установок С-400. Постачання, за інформацією Bloomberg, заморожено вже рік.
Переговори щодо використання інших валют ні до чого не призвели. Москва відмовляється приймати індійські рупії через нестабільність курсу цієї валюти. Індія не хоче укладати угоду в рублях, побоюючись, що в такому разі вона не зможе придбати озброєння за реальними ринковими цінами.
Серед обговорюваних варіантів були також євро та дірхам (валюта Обʼєднаних Арабських Еміратів), проте використання цих валют для оплати зброї може викликати пильну увагу з боку США і буде невигідне Індії через несприятливий валютний курс. Ідею розплатитися за зброю індійськими товарами важко реалізувати: російський експорт до Індії значно перевищує імпорт звідти.
Відсутність постачання компонентів та запасних частин становить особливу проблему для Індії, на озброєнні якої перебувають понад 250 винищувачів СУ-30, понад 1200 танків Т-90 та сім субмарин російського виробництва. За словами індійських представників, вони не впевнені у здатності Росії продовжувати регулярне технічне обслуговування бойової техніки.
Німеччина здійснила масову висилку російських дипломатів
Міністерство закордонних справ Росії повідомило, що влада Німеччини вирішила масово вислати з країни російських дипломатів. Заява опублікована на сайті відомства 22 квітня.
У відповідь Москва оголосила про «дзеркальну» висилку з Росії німецьких дипломатів, а також про суттєве обмеження максимальної кількості співробітників німецьких дипломатичних представництв у Росії. Згідно з заявою, послу Німеччини Ґезі Андреасу фон Ґайру офіційно повідомили про рішення відомства ще 5 квітня.
У березні видання Focus писало, що Німеччина розглядає можливість висилки із країни понад 30 російських дипломатів. За даними ЗМІ, німецькі органи безпеки дійшли висновку, що представники Росії можуть використати свій дипломатичний імунітет для вербування інформаторів з метою саботажу чи поширення дезінформації.
У квітні 2022 року Німеччина оголосила персонами нон ґрата 40 російських дипломатів, у відповідь Росія вислала 40 німецьких дипломатів.
«Донбас, що існував, зник назавжди». Скільки часу та коштів потрібно на відбудову Маріуполя?
Як влада Маріуполя планує відбудувати місто після його деокупації та що про це думають місцеві жителі? Що обіцяють маріупольцям окупаційні чиновники та що вони зараз будують у місті? Якими можуть стати міста Донбасу після війни та чи доцільно їх відбудовувати?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте за лінком
21 квітня голова організації «Центр громадянських свобод», який у 2022 році отримав Нобелівську премію миру, Олександра Матвійчук виступила у Празі та поговорила з чехами про цінності України, міжнародний трибунал для воєнних злочинців, а також про те, як українцям вдається зберігати людяність щодо ворога.
Радіо Свобода записало основні тези з дискусії. Читайте за лінком