Київ запрошує Італію будувати «нову безпеку разом», а бізнес – інвестувати в Україну – ОПУ
В Офісі президента України повідомили, про що Володимир Зеленський говорив під час свого виступу в режимі онлайн на Конференції щодо відновлення України в Римі.
Зокрема, Зеленський запросив італійські бізнеси уже зараз приходити в Україну та долучитись до її відбудови.
«У світі є попит на нові стандарти безпеки, щоб кожна країна могла захиститися від будь-яких проявів агресії, терору чи стихії. І ми в Україні творимо такі стандарти безпеки… Наш досвід захисту успішний та масштабується на життя інших народів, інших країн. Логічно, що наш досвід стане частиною нового безпекового фундаменту світу. Запрошую вас, Італіє, будувати нову безпеку разом із нами. Запрошую ваші бізнеси, ваші інвестиції, ваш досвід уже зараз приходити в Україну», – зазначив Зеленський.
У вечірньому відеозверненні він назвав конференцію в Римі щодо відбудови України «особливим форматом» спілкування урядовців і бізнесу України та Італії.
«Дякую пані прем’єр-міністру Джорджі Мелоні за цю конференцію, за її слова про незмінну підтримку України. Важливо, що вже зараз намічаємо нашу співпрацю у 24-му році. Зокрема, це стосується майбутнього італійського головування в G7, а також підготовки великої донорської конференції щодо відновлення. Провів окрему телефонну розмову з Джорджею. Ключовою темою була вже оборонна співпраця, підтримка наших воїнів. Дякую, Італіє», – сказав Зеленський.
26 квітня в Римі проходила Конференція з відбудови України. Ініціатором такого заходу виступила влада Італії. Українська делегація на чолі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем уклала з Італією Меморандум про співпрацю. Шмигаль на брифінгу з прем’єром Італії Джорджі Мелоні повідомив, що Експортно-кредитне агентство Італії SACE готове відновлювати роботу з Україною і може виділити один млрд євро, «щоб підтримати торговельно-фінансові операції, зокрема у сфері охорони здоров’я та інфраструктури».
Зеленський заявив, що зараз є можливість дати «нову енергію» відносинам України та Китаю
Зараз є можливість дати нову енергію відносинам України та Китаю, заявив у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський.
«Говорив сьогодні з лідером Китаю. Це була тривала й доволі раціональна розмова. Про такі розмови зазвичай говорять, що вони відкривають можливості. Зараз є можливість дати нову енергію нашим відносинам – України та Китаю. Є можливість застосувати політичний вплив Китаю, щоб повернути силу принципам і правилам, на яких має триматися мир. Україна та Китай, як і абсолютна більшість світу, однаково зацікавлені в міцності суверенітету націй і територіальної цілісності», – сказав Зеленський.
За його словами, дуже важливо, що «Китай має однаковий із нами погляд на свободу мореплавства й торгівлі».
«Я поінформував пана Сі Цзіньпіна про наші зусилля щодо відновлення морського експорту продовольства. І я почув слова підтримки нашої Чорноморської зернової ініціативи, її подовження, а також – підтримки наших гуманітарних зусиль, зокрема програми «Зерно з України». Звичайно, суттєва частина розмови – це наші погляди на те, як можна відновити справедливий мир. Я представив українську формулу миру, її конкретні пункти. Ми домовилися продовжити наші комунікації», – зазначив Зеленський.
Китайська державна телерадіокомпанія CCTV заявила, що Сі Цзіньпін сказав Зеленському, що «переговори» є «єдиним виходом» із війни.
Китай заявляє, що він нейтральний у конфлікті, а Сі досі утримався від засудження вторгнення.
Речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі привітав телефонну бесіду лідерів України та Китаю, але сказав, що ще занадто рано говорити, чи призведе вона до мирної угоди між Росією та Україною.
«Якщо мир буде досягнутий шляхом переговорів, це має бути тоді, коли президент Зеленський буде готовий до цього», – сказав Кірбі, додавши, що Сполучені Штати вітатимуть будь-які зусилля щодо досягнення миру, якщо він буде стійким.
Кірбі додав: «Це двоє суверенних лідерів, і ми раді бачити, що вони поговорили».
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації та остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
Київ каже, що Росія має повністю вивести свої війська з України, тоді як Москва наполягає на визнанні Україною своїх претензій на анексію захоплених територій.
Кількість кораблів РФ у Чорному морі збільшилась до 14, ракетоносіїв поменшало – ОК «Південь»
У Чорному морі російські війська збільшили кількість своїх кораблів до 14-ти, повідомляє оперативне командування «Південь».
«Корабельне угруповання ворога в Чорному морі представлено 14 одиницями, але кількість ракетоносіїв зменшено. Підводні ракетоносії заведено в пункти базування для поповнення запасів після кількадобового чергування», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, наразі напоготові лишаються два надводних ракетоносії, сумарне спорядження яких може бути до 16 «Калібрів».
Вранці 26 квітня у Чорному морі на бойовому чергуванні перебувало 9 російських кораблів, серед яких два – носії крилатих ракет «Калібр».
Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк на брифінгу 18 квітня заявила, що в російських військових залишилося «критично мало» «Калібрів», тому їх використання малоймовірне. Водночас вона закликала не нехтувати повітряними тривогами з огляду на те, що РФ може використовувати крилаті ракети точково по критичних об’єктах, яких «багато на півдні України».
23 квітня речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що восени і взимку Росія випустила по Україні велику кількість ракет, їй не вдасться накопичити навіть третину колишнього запасу до осені.
У Дніпрі відкрилася виставка «Наодинці». Вона присвячена дружинам загиблих бійців
У Дніпрі 26 квітня відкрилася виставка, присвячена дружинам загиблих бійців. Вона має назву «Наодинці».
Це фотопроєкт львівської фотографки Катерини Москалюк та платформи пам’яті «Меморіал», присвячений жінкам, які втратили чоловіків на війні. Як розповіла представниця платформи в Дніпрі Наталя Куліді, загалом «Меморіал» задокументував понад 2 700 історій людей, які постраждали від війни, – це військові й цивільні, жінки, чоловіки, діти.
Зокрема, п’ятеро жінок із різних міст України, з якими спілкувався «Меморіал», стали героїнями фотопроєкту «Наодинці». Авторка Катерина Москалюк провела з кожною з них по одному дню.
«На світлинах – не тільки портрети жінок, а й важливі для них речі. Наприклад, обручки подружжя й жетон загиблого бійця. Є також краєвиди міст, звідки були ці люди, – Київ, Харків, Дніпро», – розповіла Наталія Куліді.
Серед жінок-учасниць проєкту – і дружина бійця Нацгвардії Олександра Попсуя з Дніпра. Вона була присутня на відкритті виставки.
Про те, що її чоловік на війні, розповіла Ангеліна Попсуй, дізналася вже після його загибелі в жовтні 2022 року: до того він нічого не говорив родині, беріг її та батьків. Поліг при звільненні селища Терни на Донеччині, сказала жінка. Йому було 26 років.
«Це той біль, який залишиться на все життя. Є час, він не лікує, але ти вже не сприймаєш так болісно, як у перші дні. Кожен раз, коли ти бачиш якийсь предмет чи місце, яке нагадує про нього, – ти все одно повертаєшся... Але такий проєкт хоча б розповідає суспільству. Я долучилася до цього проєкту, бо хотіла розповісти про свого чоловіка. Як для кожної, він – неймовірний», – сказала жінка.
Виставка в Дніпрі триватиме до 1 травня.
Армія РФ випустила по Сумщині 100 снарядів, є поранені – влада
Російські війська випустили сьогодні по прикордонню Сумської області 100 снарядів, застосувавши авіацію, артилерію та міномети, в результаті чого є поранені, пошкоджені житлові будинки. Про це повідомила Сумська обласна військова адміністрація.
Повідомляється, що протягом дня російські війська обстріляли території Білопільської, Есманської, Юнаківської, Шалигинської та Середино-Будської громад.
«Юнаківська громада: 18 мін росіяни скинули на територію громади. За результатами одного з обстрілів (4 прильоти) поранень зазнали двоє жителів с. Басівка. Поранених доставлено до лікарні. Крім того, на території громади підірвався на міні трактор. Внаслідок вибуху у тракторі пошкоджено обладнання та вибито шибки. Тракторист тілесних ушкоджень не отримав», – повідомили в ОВА.
Сумщина межує з трьома областями Росії – Брянською, Курською, Бєлгородською. Прикордонні райони України регулярно зазнають обстрілів із боку Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Пригожин припустив, що ЗСУ розпочнуть контрнаступ на початку травня
Пов’язаний із Кремлем засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин заявив, що українські Збройні сили, найімовірніше, почнуть очікуваний масований контрнаступ на початку травня. За його словами, процес стримують дощі, які мають припинитися 2 травня.
«ЗСУ навряд чи «попруть» на 9 травня, оскільки це лише в РФ до знаменних дат все хочуть підлаштувати. Як розпогодиться, Україна може почати», – сказав Пригожин.
У більш ніж п’ятихвилинному аудіо, опублікованому в Telegram 26 квітня, Пригожин сказав, що наступ станеться, щоб «розрізати наші фланги, які ми не можемо прикрити» через брак боєприпасів.
Пригожин заявив, що його сили не мають боєприпасів для боротьби з українською артилерією через «державну зраду» невідомих російських високопосадовців, пообіцявши розкрити імена, «коли прийде час».
«Я вважаю, що те, що відбувається сьогодні, є злочином проти Росії і російського народу. Злочинці мають понести відповідальність», – заявив він.
Пригожин додав, що контрнаступ українських Збройних сил є «неминучим», додавши, що «Вагнер» зможе «тут простояти ще два-три тижні, поки в магазині автомата не залишиться остання куля».
Намагаючись виправдати можливу поразку своїх військ, він додав: «Загалом, приватна військова компанія «Вагнер» виконала свою історичну місію».
Раніше Пригожин називав бої в Бахмуті на Донеччині «м’ясорубкою» і конфліктував з російськими військовими через постачання боєприпасів. Українські та західні військові неодноразово казали, що до російських строковиків і ПВК «Вагнер» під час війни ставилися як до «гарматного м’яса».
Заява Пригожина пролунала менше ніж через два тижні після того, як він закликав Кремль оголосити, що цілі того, що Москва називає «спеціальною військовою операцією в Україні» досягнуто, і закликав припинити бойові дії.
Українська сторона не коментувала останні заяви Пригожина щодо контрнаступу.
Військові повідомили про збиття на Херсонщині шести ударних безпілотників РФ
Шість безпілотних літальних апаратів російських військ буди збиті у середу в небі над Херсонською областю, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Військовослужбовці мобільних вогневих груп повітряного командування «Південь» знищили шість ворожих безпілотних літальних апаратів: 5 ударних БПЛА «Ланцет» і 1 – БПЛА «Мерлін-ВР», – ідеться в повідомленні.
Раніше в повітряному командуванні «Південь» повідомляли про знищення тільки одного БПЛА «Мерлін» у Херсонській області.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсону та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Чотири судна не змогли йти «зерновим коридором», блокує Росія – ВМС України
Росія відмовилася узгодити рух суден з морських портів України «зерновим коридором», повідомили Військово-морські сили ЗСУ ввечері 26 квітня.
«Внаслідок цього сьогодні чотири судна, в тому числі судно AKDENIZ-M, яке зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою ООН для доставки пшениці до Ефіопії, наразі не змогли покинути порти Чорноморськ, Одеса та Південний і вимушені чекати на погодження їхнього проходу додатковий час. Також одне судно чекає на прохід до порту Одеси в районі Суліни», – ідеться в повідомленні.
Раніше цього тижня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що ситуація щодо вивезення продовольства та добрив із чорноморських портів України перебуває у безвиході.
За його словами, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш намагається домовитися з країнами, які оголосили односторонні санкції проти Росії, але результатів немає. Зокрема, «Россільгоспбанк», за словами Лаврова, досі відключений від SWIFT.
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року і відтоді продовжувалася двічі.
До липня минулого року після лютневого нападу Росії порти України були повністю заблоковані. ООН та багато країн заявляли, що блокада експорту продовольства може призвести до глобальних наслідків аж до голоду в найбідніших країнах.
У березні 2023 року операцію було продовжено. ООН офіційно не повідомляла, на який термін було продовжено домовленість. Україна заявляла про продовження на 120 днів – на той же термін, що й під час першого продовження восени. МЗС Росії заявило, що Москва повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів.
У Херсоні загинув український фіксер Repubblica, італійський журналіст зазнав поранення
Офіс генерального прокурора повідомив 26 квітня, що внаслідок обстрілу російськими військами Антонівського мосту на Херсонщині загинув цивільний і зазнав поранення журналіст іноземного видання. Імʼя журналіста та видання, в якому він працює, не уточнюється. Пораненого в плече журналіста доправили до лікарні.
Італійське видання Repubblica назвало імена загиблого і пораненого.
«Наш кореспондент Коррадо Зуніно та його фіксер Богдан Бітік потрапили сьогодні під засідку російських снайперів на околицях Херсона, що на півдні України. Бітік, на жаль, не дотягнув (до лікарні) і загинув, у нього залишилися дружина і син. Коррадо, який зазнав поранення в плече, перебуває в цивільній лікарні Херсона», – йдеться в повідомленні.
Обидва журналісти, які висвітлювали перебіг бойових дій, були одягнені в бронежилети з написом «Преса».
«По нас вистрелили. Я бачив Богдана на землі, він не рухався. Я повз, поки не вийшов з лінії вогню. Біг, поки не натрапив на цивільну машину. Я був весь у крові, мене відвезли в лікарню до Херсона. Я кілька разів намагався додзвонитися до Богдана, він не відповідав. Він був моїм великим другом, біль нестерпний», – сказав Зуніно в телефонній розмові з представником Repubblica.
«На даний момент знайти тіло Бітіка важко через наявність снайперів (російських військових – ред.)», – ідеться в повідомленні.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що його міністерство та посольство Італії в Києві працюють з українською владою, щоб Коррадо Зуніно якнайшвидше повернувся на батьківщину.
У листопаді 2022 року Національна спілка журналістів України повідомляла, що лише від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули щонайменше 43 медійники. За даними спілки, серед загиблих – вісім журналістів, які виконували професійні обов’язки, 13 співробітників медіа стали цивільними жертвами, а також 22 представники ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.
Цього тижня минає рік відтоді, коли в Києві внаслідок російського обстрілу загинула співробітниця Радіо Свобода Віра Гирич.
Прокуратура Польщі конфіскувала кошти з рахунків посольства Росії – посол
Прокуратура Польщі вилучила кошти з рахунків російського посольства та торговельного представництва, повідомили у середу російські ЗМІ («РИА Новости», «РБК») з посиланням на посла РФ Росії у Польщі Сергія Андрєєва. За його словами, йдеться про великі суми як у польських злотих, так і в доларах США.
Андрєєв повідомив, що кошти з рахунків посольства та торговельного представництва у банку Santander перераховані на рахунки польської прокуратури. Повідомлення про це передали російському диппредставництву.
Слідом за цим банк Santander повідомив, що припинив співпрацю з посольством і закрив рахунки, додав посол. Він розцінив це як « грубе порушення» Віденської конвенції про дипломатичні відносини.
Рахунки російського посольства у Польщі були заблоковані у березні 2022 року, невдовзі після початку військового вторгнення Росії в Україну. Причиною блокування стали підозри польської влади, що гроші з рахунків посольства Росії могли використовуватись для фінансування тероризму чи відмивання незаконно отриманих коштів. У відповідь російська сторона також заморозила рахунки польського посольства у Москві.
Крім того, Польща вилучила у російського диппредставництва кілька об’єктів нерухомості, включаючи будівлю, де жили дипломати, та базу відпочинку під Варшавою.
Польське видання Rzeczpospolita торік повідомляло, що на рахунках посольства Росії в Польщі було заблоковано близько 5 млн злотих, або 1,1 млн дол.
Польща – одна з найактивніших противниць військового вторгнення Росії в Україну. Вона надає значну військову допомогу Україні як у рамках НАТО, так і самостійно. Країна прийняла кілька мільйонів біженців з України – більше, ніж будь-яка інша. У Польщі регулярно відбуваються акції протесту проти війни. Торік у травні у Польщі російського посла Андрєєва облили червоною фарбою на знак протесту.
Через обстріл військами РФ Оріхова на Запоріжжі є загиблий
Російські війська у середу обстріляли Оріхів Запорізької області, внаслідок чого загинув місцевий житель, повідомила Запорізька обласна прокуратура.
Повідомляється, що загиблому 46 років. На сторінці прокуратури розмістили фото тіла чоловіка, яке лежить поряд із велосипедом.
«Розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством», – йдеться в повідомленні.
За даними влади, армія РФ минулої ночі здійснила 67 ударів по Запорізькій області.
Російські війська регулярно обстрілюють територію Запорізької області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Передовсім для ЛГБТ, але не тільки». Чи потрібні Україні реєстровані партнерства?
Володимиру Зеленському доведеться офіційно відповісти на петицію від бісексуального службовця ЗСУ, який закликав президента України підтримати законопроєкт про реєстровані партнерства. Автор петиції Петро Жеруха у коментарі Liga.life каже, що ініціював звернення до Зеленського, адже проєкт закону «стосується і його».
«Щодо Бахмуту Росія бреше постійно» – командир 127-ї бригади
«Ми відбиваємо їхні навали, а все одно постійно підходять нові люди», – так коротко характеризує ситуацію на Бахмуті командир 127-ї бригади територіальної оборони ЗСУ Роман Грищенко. Його підрозділ зараз відбиває атаки в самому місті.
Як оборонці утримують Бахмут, про ставлення військових до російських заяв про нібито захоплення міста та скільки мирних мешканців досі не виїхали – розповів Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Роман Грищенко.
США дозволили повʼязані з зерновою угодою платежі «Россільгоспбанку» – Reuters
Сполучені Штати надали одному з провідних американських банків, JPMorgan, дозвіл проводити платежі за експорт сільськогосподарської продукції через «Россільгоспбанк», повідомляє 26 квітня агенція Reuters.
У повідомленні уточнюється, що це не означає підключення до міжнародної платіжної системи SWIFT російської фінансової установи, яка перебуває під санкціями. Дозвіл наданий саме для проведення конкретних платежів за конкретними угодами.
Росія називає розблокування платежів «Россільгоспбанку» (тобто вільний доступ до системи SWIFT) умовою згоди на продовження Чорноморської зернової ініціативи, яка передбачає експорт українського зерна на міжнародні ринки. Москва заявляє, що не продовжить угоду після 18 травня, якщо Захід не усуне перешкоди для російського експорту зерна та добрив.
Раніше цього тижня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що ситуація щодо вивезення продовольства та добрив із чорноморських портів України перебуває у безвиході.
За його словами, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш намагається домовитися з країнами, які оголосили односторонні санкції проти Росії, але результатів немає. Зокрема, «Россільгоспбанк», за словами Лаврова, досі відключений від SWIFT.
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо Росією та Україною з ООН та Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року і відтоді продовжувалася двічі.
До липня минулого року після лютневого нападу Росії порти України були повністю заблоковані. ООН та багато країн заявляли, що блокада експорту продовольства може призвести до глобальних наслідків аж до голоду в найбідніших країнах.
У березні 2023 року операцію було продовжено. ООН офіційно не повідомляла, на який термін було продовжено домовленість. Україна заявляла про продовження на 120 днів – на той же термін, що й під час першого продовження восени. МЗС Росії заявило, що Москва повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів.
На півночі Росії впав МіГ-31, пілоти катапультувалися
У Мурманській області на півночі європейської частини Росії 26 квітня розбився військовий літак МіГ-31, обидва пілоти встигли катапультуватися. За повідомленням міністерства оборони Росії, постраждалих немає.
Літак упав в озеро неподалік селища Ріж-Губа, політ був навчальним. Очевидці повідомляють, що літак спалахнув у повітрі. Пілотів, що катапультувалися, евакуювали рятувальники, їхньому життю ніщо не загрожує.
Телеграм-канал Baza уточнив, що пілоти катапультувалися після того, як відвели літак від житлових будинків.
Модель МіГ-31 була прийнята на озброєння армії СРСР 1975 року. Це перший радянський бойовий літак четвертого покоління, надзвуковий висотний всепогодний винищувач-перехоплювач далекого радіусу дії. Призначений для знищення повітряних цілей у прикордонних та внутрішніх районах країни-противника. Нині переобладнана модель цього літака, МіГ-31К, використовується армією РФ у війні проти України.
Останнім часом у Росії сталося кілька катастроф військових літаків, зокрема з жертвами серед мирних жителів.
За Бахмут і Марʼїнку тривають найзапекліші бої – Генштаб
Українські військові впродовж доби відбили 43 атаки сил РФ на трьох напрямках – Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 26 квітня. Найзапекліші бої тривають за Бахмут і Марʼїнку, вказано в повідомленні.
«Упродовж доби противник завдав 3 ракетних, 31 авіаційного удару та здійснив близько 26 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Є поранені серед мирного населення, зруйновано та пошкоджено приватні житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру», – інформують у Генштабі.
Також у повідомленні вказано, що авіація Сил оборони за добу завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки російських сил, був збитий розвідувальний БпЛА типу Supercam.
Розпад РФ? Китай обрав сторону, олігархи зневажають Путіна? Телефонні розмови
- Розмову ймовірно російських мільярдера Романа Троценка і бізнесмена Миколи Матушевського оприлюднив проєкт «Настоящего времени» та Радіо Свобода «Система». Співрозмовники у цій бесіді критикують Кремль, скаржаться на Путіна і прогнозують майбутнє Росії: «…Це нічим добрим не може закінчитися, це закінчиться пеклом».
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Президент України повідомив, що провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Після неї призначив посла України в Китаї. А Китай відряджає в Україну свого спецпредставника. Раніше він працював у Росії.
- Справа Червінського: суд заарештував на дві місяці колишнього ексрозвідника. Його обвинувачують у спробі викрадення російського літака, що, на думку слідства, призвело до обстрілу аеродрому на Кіровоградщині. Раніше ексрозвідник був задіяний у спецоперації виманювання «вагнерівців» у Білорусь. Він заявляє про політичний тиск. Докладніше – у «Свобода Live.
Гостя восьмого епізоду подкасту «Свої серед своїх» – комунікаційниця, парамедикиня на псевдо «ООН» Катерина Галушка.
Китай назвав імʼя дипломата, який буде спецпредставником в Україні. Це Лі Хуей, експосол у Москві
Міністерство закордонних справ Китаю повідомило 26 квітня, що дипломатом, який зі спеціальною місією відвідає Лі Хуей, спеціальний представник уряду Китаю з питань Євразії.
Лі Хуей, якому цього року виповнюється 70 років, є ветераном китайської дипломатії, повідомляє видання South China Morning Post. У 1980-х роках він служив у посольстві Китаю в СРСР, а наприкінці 1990-х був послом у Казахстані. Згодом був заступником міністра закордонних справ Китаю, а з 2009 до 2019 року – послом Китаю в Росії. Він вільно розмовляє російською.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила 26 квітня, що Москва звернула увагу на готовність Пекіна сприяти переговорам із Києвом після телефонної розмови лідерів Китаю та України, але додала, що за нинішніх умов переговори малоймовірні, в чому звинуватила Київ.
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
«Провів тривалу змістовну телефонну розмову з головою Китаю Сі Цзіньпіном. Вірю, що вона, а також призначення посла України в Китаї дасть потужний поштовх розвитку наших двосторонніх відносин», – написав Зеленський у твіттері. Інших подробиць він не навів.
Це була перша розмова лідерів після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну.
У МЗС Китаю заявили, що телефонна розмова відбулася з ініціативи української сторони.
Сі Цзіньпін 20–22 березня перебував із державним візитом у Росії, де провів офіційні зустрічі з представниками влади Росії.
Президент РФ Володимир Путін і Сі заявили про дружбу і пообіцяли тісніші зв’язки під час своєї зустрічі минулого місяця. Путін також намагався показати Росію і Китай як близьких союзників, які об’єдналися проти гегемонії США і розширення НАТО.
В американському Інституті вивчення війни заявили, що Путін не зміг отримати від переговорів із лідером Китаю те, чого очікував.
Рада федерації Росії схвалила закон про покарання за сприяння суду, який видав ордер на арешт Путіна
Рада федерації, верхня палата парламенту Росії, 26 квітня схвалила закон про кримінальне покарання за підтримку рішень міжнародних організацій, у яких не бере участі Росія. Згідно із документом, за такі дії можна буде отримати до пʼяти років позбавлення волі. Це стосується й підтримки рішень Міжнародного кримінального суду в Гаазі, який у березні виписав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна.
У російському Кримінальному кодексі має зʼявитися нова стаття під номером 284.3. Під неї підпадатиме «сприяння у виконанні рішень міжнародних організацій, у яких не бере участі Росія, а також іноземних держорганів про кримінальне переслідування посадових осіб, військовослужбовців та добровольців, які сприяють виконанню завдань, покладених на Збройні сили РФ».
17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йшлося, що ці особи підозрюються в незаконній депортації дітей з України. Рішення МКС було підтримане США, більшістю країн Євросоюзу (спільне рішення ЄС було заблоковано Угорщиною) та Україною.
Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду та не бере участі в його роботі. Москва не є учасником Римського статуту, який визначає дії суду, з 2016 року.