«Кількість обстрілів вражає»: офіцер батальйону «Свобода» про Куп’янський напрямок
Армія Росії намагається перехопити ініціативу у Сил оборони України на Лимано-Куп’янському напрямку, заявив 21 липня спікер Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий. Напередодні спікери Генштабу ЗСУ заявляли про початок наступу Росії на Куп’янськ і про те, що українські захисники змогли перехопити ініціативу на цьому напрямку. На тлі цього британське видання The Telegraph опублікувало відео одного із перших випадків використання в Україні американських касетних боєприпасів – саме під Куп’янськом.
Що зараз відбувається в напрямку Куп’янська, який називають найгарячішим на фронті? Як виглядають атаки загарбників там? І чи допоможуть касетні снаряди від США зупинити наступ армії Росії на Харківщині? Про це ми запитали у офіцера секції S3 3-го батальйону «Свобода» бригади швидкого реагування Нацгвардії «Рубіж» Андрія Кривущенка з позивним «Бородюля», який разом із побратимами тримає там оборону.
Ракетами по зерну: четвертий день атак на об’єкти «зернового коридору» на Одещині (фотогалерея)
У ніч на 21 липня російські війська здійснили нову ракетну атаку по Одеській області. Оперативне командування «Південь» повідомило, що обстріл був здійснений ракетами «Калібр» з Чорного моря. Це четвертий день поспіль, як Росія атакує українську інфраструктуру на півдні, пов'язану з експортом зерна. Як повідомили у командуванні, після атак на портову інфраструктуру російські війська «переключилися на аграрні підприємства регіону». На одному з таких підприємств спалахнула пожежа площею більш як 200 квадратних метрів. Одна з ракет вдарила вже під час ліквідації пожежі працівниками ДСНС. За цими ж даними, атака знищила 100 тонн гороху та 20 тонн ячменю, двоє працівників підприємства отримали поранення.
Інститут дослідження війни припускає, що Росія атакує порти України, щоб створити умови для експорту зерна з окупованих територій і схилити Захід до поступок для відновлення Чорноморської зернової угоди.
Наслідки чергової атаки на об’єкти «зернового коридору» – дивіться у галереї.
Ракетами по зерну: четвертий день атак на об’єкти «зернового коридору» на Одещині (фотогалерея)
Куп’янськ та Лиман: армія РФ пробиває оборону ЗСУ?
- Війська РФ намагаються перехопити ініціативу та масово обстрілюють ЗСУ на Харківщині. За даними речника Східного управління військ Збройних сил України Сергія Череватого, російські війська 908 разів обстріляли позиції ЗСУ артилерією та здійснили 11 авіанальотів. Чи вдасться російській армії вдруге окупувати Куп’янськ та Лиман?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» о 19:00 на @Радіо Свобода:
- Польща стягує війська на кордон з Білоруссю через «вагнерівців», які там тренують місцевих військових. Путін вже пригрозив, що напад на союзну державу означатиме напад на Росію. Чи планує Москва відкрити новий фронт у війні проти України?
- ЗСУ вже застосовують касетні боєприпаси на полі бою. Чи зможуть ці снаряди прискорити наступ України та коли очікувати винищувачів F-16?
Через удар військ РФ по Будинку культури на Чернігівщині загинула жінка – ОВА
Голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що в результаті удару військ РФ по Чернігівщині загинула жінка.
«Виявлено тіло жінки, працівниці Будинку культури. На місці працює ДСНС», – написав Чаус у Telegram і додав, що розбір завалів триває.
Перед тим Оперативне командування «Північ» повідомило, що внаслідок ракетного удару по Чернігівщині в одному з населених пунктів району пошкоджена будівля місцевого Будинку культури.
Російські війська регулярно атакують прикордонні райони північних областей України, зокрема Чернігівщину.
Заява Ткаченка про звільнення вже у Раді. У гуманітарному комітеті висловились щодо голосування
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що у п’ятницю до парламенту надійшла заява про звільнення з посади міністра культури та інформаційної політики «за власною ініціативою» від Олександра Ткаченка.
«Заява буде розглянута на найближчому пленарному засіданні», – повідомив Стефанчук.
Тим часом в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода. Ранок») голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв висловився щодо ймовірного голосування про звільнення Ткаченка.
«Я не маю жодних аргументів, щоби я голосував за відставку. Навіть попри заяву про звільнення, яку людина подала. Тому моя позиція наразі не визначена. Щодо інших парламентаріїв, думаю, що парламент у нас знаходиться під впливом того, що відбувається в соціальних мережах, і тому депутати підтримають відставку», – сказав Потураєв.
Потураєв сказав, що гроші на українське кіно, зокрема серіали, були закладені ще в минулому році. «Чому це тоді нікого не дратувало?», – зазначив він.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив опівночі 21 липня, що подав заяву про відставку «через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни». Цьому передувало звернення президента Володимира Зеленського, в якому він заявив, що просить прем’єра Дениса Шмигаля розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики.
«Музеї, культурні центри, символи, серіали – усе це важливо, але зараз інші пріоритети. Знаходьте позабюджетні кошти. Не державні», – сказав у контексті свого звернення до уряду Зеленський.
Ще вдень 20 липня в інтерв’ю Радіо Свобода Ткаченко заявив, що не збирається у відставку.
«Ні. З того, що я почув з приводу критики, на всі запитання я відповів. І щодо евакуації найбільшої з часів Другої світової війни, і щодо коштів на кіно я вам щойно відповідав. Якщо ці відповіді не задовольняють, то у депутатів завжди є право відправити мене на спокій», – сказав він, відповідаючи на запитання «Ви вважаєте, що ви як міністр культури на своєму місці і нічого не робите такого, що б не схвалювало українське суспільство?»
Раніше на сайті уряду двічі реєстрували петиції з вимогою звільнення Ткаченка.
Люди, які зробили ремонт пошкодженого війною житла власним коштом, отримають компенсацію – уряд
Уряд ухвалив зміни до програми «єВідновлення», що дозволять виплатити компенсацію людям, які вже зробили ремонт пошкодженого війною житла власним коштом, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Ми повертаємо життя і повертаємо все, що потрібно людям для нормального життя. Ремонт і відбудова житла – один із центральних процесів. Вже працює програма «єВідновлення», за якою виплачуються цільові кошти саме на ремонти житла», сказав Шмигаль.
Він доручив міністерствам розвитку громад, територій та інфраструктури, а також цифрової трансформації прокомунікувати, як саме виглядатиме механізм компенсації.
«Розраховуємо, що він буде готовий восени, і після цього почнуться відповідні виплати», – сказав прем’єр.
Днями у Мінцифри повідомили, що на сьогодні отримано понад 27 тисяч заяв через «Дію» в рамках держпрограми допомоги у відновленні житла «єВідновлення». Більш ніж 1400 сімей вже отримали виплати на понад 115 мільйонів гривень.
Затримання Гіркіна (Стрєлкова) у РФ: слідство просить арешту на 2 місяці
Російська служба Радіо Свобода повідомляє, що Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), ексватажка угруповання «ДНР», якого затримали у Москві, звинувачують у публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності в інтернеті (ст. 280 КК РФ). Засідання про обрання запобіжного заходу триває у Мещанському суді Москви.
Слідство попросило заарештувати Ігоря Стрелкова (Гіркіна) на два місяці.
Адвокат Гіркіна Олександр Молохов у коментарі телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») раніше також вказав як імовірну 280-ту статтю КК РФ, або 282-ту (про ворожнечу і приниження людської гідності).
Слідчі органи мають 48 годин для того, щоб ухвалити якісь рішення, додав Молохов. «Або сьогодні, або завтра – крайній термін – 48 годин, починаючи з сьогоднішнього ранку», – сказав він.
Раніше сьогодні стало відомо, що ексватажка угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) затримали у Москві. Дружина Гіркіна Мирослава Регінська у його Telegram-каналі написала, що співробітники Слідчого комітету РФ за її відсутності прибули до помешкання Гіркіних і вивезли Стрєлкова у «невідомому напрямку». Повідомлялося, що буцімто затримали Гіркіна за заявою колишнього «вагнерівця».
Колишній ватажок бойовиків угруповання «ДНР» Ігор Гіркін у мережі неодноразово критикував прямо президента РФ Володимира Путіна за провали так званої «спеціальної операції» в Україні, а також висловлював незадоволення діями на фронті російського військового керівництва.
Касетні боєприпаси: ЗСУ почали бити РФ на Півдні новим озброєнням
20 липня американське видання The Washington Post з посиланням на неназваного українського чиновника повідомило, що ЗСУ вже почали застосовувати касетні боєприпаси, отримані від США в рамках одного із пакетів допомоги.
За даними видання, Україна б'є новою зброєю «проти російських сил на південному сході, намагаючись розбити добре укріплені російські позиції, які уповільнили літній наступ українських військ».
А вже наступного дня 21 липня координатор зі стратегічних комунікацій Білого дому Джон Кірбі на брифінгу заявив, що Україна задоволена новою зброєю.
«Ми отримали деякі початкові відгуки від українців, і вони використовують їх досить ефективно», – сказав він.
Останніми днями армія Росії відкрила проти ЗСУ де-факто новий фронт на Куп'янському напрямку, розпочавши там запеклі штурми в районі Масютівки.
І хоча Сили оборони змогли купірувати цей наступ, речник Східного управління військ ЗСУ Сергій Череватий заявив 21 липня, що росіяни намагаються там йти вперед. За добу окупанти обстріляли позиції ЗСУ там рекордну кількість разів – 908 – з усіх типів артилерії.
На стику ж Донецької та Запорізької областей окупанти намагаються повернути Пріютіно та не віддають Старомайорське. Рух Сил оборони там зупинився – армія Росії дає запеклу відсіч.
Головні питання випуску:
Що дасть ЗСУ застосування касетних боєприпасів на Півдні?
Які висновки Росія зробила з просування Сил оборони там?
І чому у Росії не виходить прорвати оборону України під Куп'янськом?
Національне антикорупційне бюро повідомляє, що спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрито масштабну схему заволодіння коштами держпідприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» на суму понад 450 млн грн.
«Це стало результатом співпраці у межах міжнародної слідчої групи зі слідчих України, Естонії та Франції під егідою Євроюсту. 21 липня 2023 року про підозру повідомлено 5 особам: колишньому директору та ексначальнику відділу ДП «Поліграфкомбінат», фізичній особі-пособнику злочину. Також до Естонії скеровано документи для повідомлення про підозру двом громадянам цієї країни (директору та менеджеру підконтрольної компанії). Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 КК України. Ексдиректору додатково інкримінують легалізацію коштів отриманих злочинним шляхом», – йдеться в повідомленні.
Антикорупційні органи повідомляють, що у 2013 році тодішній очільник «Поліграфкомбінату» придбав на підставних осіб естонську компанію, «висловивши іноземним партнерам обов’язкову вимогу співпраці – постачання продукції через «потрібну» компанію».
«Надалі організував закупівлю матеріалів для виготовлення бланків документів (паспорти громадян України, ID-карти, посвідчення водія тощо) через цю компанію. Компанія-прокладка закупляла матеріали напряму у виробників, після чого перепродавала їх держпідприємству за завищеною у 4-6 разів вартістю. Упродовж 2013-2016 років, через цю схему група зловмисників заволоділа коштами на суму близько пів мільярда гривень», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що ексдиректор «Поліграфкомбінату» замаскував як продаж 45% своїх акцій у підприємстві, що фактично не працювало, іншій підконтрольній компанії за 1,35 млн доларів.
«Частину коштів у сумі 150 тисяч доларів США переведено безпосередньо на рахунки близьких осіб ексдиректора. Також ексдиректор запатентував на підконтрольну компанію (яка використовувалась для закупівель) право інтелектуальної власності на імплантовані захисні елементи, що використовуються в українських паспортах. Таким чином кожен громадянин, отримуючи документи, не лише переплачував вартість внаслідок завищень при закупівлях, але й «донатив» чиновника за його «інтелектуальний внесок», – розповіли в НАБУ.
За даними НАБУ, в межах спільного розслідування естонськими правоохоронцями притягнуто до відповідальності чотирьох осіб за легалізацію коштів, викрадених з «Поліграфкомбінату». Серед них двоє – це керівник та менеджер підконтрольної ексдиректору компанії, а також ще двоє спільників.
«На цей час правоохоронцями Французької Республіки проводиться робота, спрямована на перевірку своїх громадян до цього злочину», – додали у відомстві.
В НАБУ не вказують імен фігурантів справи. «Центр протидії корупції» пише у Telegram, що до схеми причетний ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов, який очолював поліграфкомбінат «Україна» з 2011 по 2016 роки.
Нова Зеландія розширила санкції проти Росії та Білорусі
Нова Зеландія запровадила санкції проти шести фізичних осіб та 17 організацій в Росії та Білорусі.
«Нові санкції спрямовані проти російського військово-промислового комплексу, воєнізованих угруповань та осіб, причетних до незаконного перевезення та депортації українських дітей до Росії. Крім того, під санкції підпали ще кілька білоруських фінансових установ – у відповідь на зростаючу підтримку, що надається Білоруссю військовій агресії Росії в Україні», – повідомляє сайт уряду Нової Зеландії.
Санкції зокрема стосуються 14 фізичних та юридичних осіб із Росії. Це уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова, уповноважена з прав дитини у Підмосков’ї Ксенія Мішонова та інші. Серед юридичних осіб у списку «Протон-Электротекс», «Электровыпрямитель» та «Радиоавтоматика».
Як повідомляє МЗС Нової Зеландії, підприємства, що потрапили під санкції, розробляють, виготовляють або постачають зброю, електронні компоненти і технології, що використовуються Росією.
Також під санкції потрапили шість фінансових інститутів Білорусі, включно з банками: «Банк розвитку Республіки Білорусь», «Банк Добробт», Белінвестбанк.
На сайті МЗС Нової Зеландії йдеться, що з березня 2022 року санкції були введені щодо більш ніж тисячі фізичних та юридичних осіб, які мають стратегічне чи економічне значення для російського уряду.
Крім персональних санкцій, влада Нової Зеландії ввела жорсткі економічні обмеження, що призвело до різкого скорочення торгівлі з Росією. Зокрема Нова Зеландія заборонила продавати в Росію свої морепродукти, вино, предмети розкоші. З Росії до країни тепер заборонено імпортувати нафтопродукти, газ, вугілля, горілку та ікру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про чергове засідання Ставки 21 липня.
За його словами, йшлося, традиційно, про стуацію на фронті та про зернову ініціативу.
«Продовжуємо системну роботу із захисту наших портів та інфраструктури зернової ініціативи. Розуміємо ризики, загрози, перспективи», – повідомив Зеленський і сказав, що доручив підготувати комплекс дій для продовження роботи «зернового коридору» і напрацювати дипломатичні кроки з цього приводу.
Щодо фронту, каже Зеленський, заслухав доповідь «розвідок щодо задумів противника на коротку й тривалу перспективу. Також – постачання, логістика, виробництво».
«Північний кордон. Тримаємо під пильним контролем діяльність найманців у Білорусі… Також триває комплексна перевірка роботи ТЦК – військкоматів. Заслухали проміжний звіт, до кінця місяця очікуємо результатів інспекції», – додав Зеленський.
На попередньому засіданні Ставки 18 липня йшлося про експорт зерна морем та протидію російським БПЛА.
Спорт не поза політикою: чому київське «Динамо» не поїде на збори до Сербії
Київський футбольний клуб «Динамо» оголосив, що футболісти його Академії не будуть проводити літні збори в Сербії за рахунок Белграда. Раніше уряд Сербії схвалив кошти на організацію спортивно-оздоровчого табору для юнацької та дитячої команд Академії футболу «Динамо» з Києва. 18 липня клуб оголосив, що має можливість тренуватися влітку в Сербії, але відмовився через участь сербського клубу «Црвена Звезда» в турнірі в Росії.
Україна націоналізує акції колишнього «Альфа-банку» – Шмигаль
Держава долучиться до виведення з ринку «Сенс Банку» на пропозицію Національного банку – про це заявив прем’єр-мністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду 21 липня.
«Сьогодні Уряд ухвалює рішення про участь держави у цій процедурі щодо виведення банку з ринку. Держава набуде право власності на акції банку в повному обсязі», – сказав він.
Корпоративними правами на акції банку керуватиме Міністерство фінансів. За словами Шмигаля, це дозволить якнайшвидше призначити нове керівництво установи.
Читайте також: США: суд не дозволив виплатити потерпілим від «Талібану» кошти банку РФ, націоналізованого в Україні
«Відповідне рішення покликане забезпечити стабільність нашої банківської системи та захист інтересів вкладників, адже власниками опосередкованої істотної участі у банку були підсанкційні особи. Також важливо, що націоналізація не вплине на виконання банком своїх зобов’язань перед вкладниками та клієнтами», – додав прем’єр.
Напередодні Нацбанк заявив, що виводить із ринку системно важливий «Сенс Банк». За даними регулятора, напряму банком володіють кіпрська компанія ABH Ukraine Limited та люксембурзька ABH Holdings S.A.. Опосередкованими власниками є громадянин Росії та Ізраїлю Михайло Фрідман, громадянин Росії та Латвії Пьотр Авен та громадянин Росії Андрій Косогов.
На початку липня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про запровадження санкцій щодо низки компаній, співвласником яких є підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман.
Читайте також: Британія зняла санкції з російського бізнесмена Тінькова
Зокрема, санкції були введені щодо 18 юридичних осіб, серед яких материнські структури «Сенс Банку» (раніше – «Альфа-Банк»), а також фірми зі структури власності страхового бізнесу Фрідмана під брендом «АльфаСтрахование».
Санкції були запроваджені за ініціативою Національного банку України на підставі даних, оприлюднених у травні 2023 року журналістами-розслідувачами «Схем» (Радіо Свобода). Тоді журналісти виявили, що російська страхова компанія Фрідмана «АльфаСтрахование» страхує транспорт воєнізованої Росгвардії, в тому числі тих підрозділів, які прямо задіяні у повномасштабній війні проти України.
У Росії затримали ексватажка угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) – ЗМІ
Російські ЗМІ у п’ятницю пишуть, що ексватажка угруповання «ДНР» Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) затримали.
Про затримання повідомила російська агенція РБК, а також дружина Гіркіна Мирослава Регінська у його Telegram-каналі. Зокрема, за словами дружини, співробітники Слідчого комітету РФ за її відсутності прибули до помешкання Гіркіних і нібито вивезли Стрєлкова у «невідомому напрямку». На зв’язок він не виходить, каже дружина.
«Від друзів мені вдалося з’ясувати, що моєму чоловікові висунуто звинувачення за статтею 282 КК РФ (екстремізм)», – повідомил вона у мережі.
Коментарів офіційних російських органів щодо затримання Гіркіна наразі немає.
За неофіційними повідомленнями у російських ЗМІ, затримали Гіркіна буцімто за заявою колишнього вагнерівця.
Колишній ватажок бойовиків угруповання «ДНР» Ігор Гіркін у мережі неодноразово критикував прямо президента РФ Володимира Путіна за провали так званої «спеціальної операції» в Україні, а також висловлював незадоволення діями на фронті російського військового керівництва.
Колишній офіцер ФСБ Гіркін став відомим навесні 2014 року. Очолюваний ним загін, який прибув із Росії, захопив міста Словʼянськ та Краматорськ у Донецькій області України, що стало фактичним початком бойових дій. Київ розпочав воєнну операцію з використанням регулярної армії, Москва підтримала бойовиків, у тому числі зброєю та особовим складом.
У 2014 році Гіркін залишив Донбас після конфлікту з керівництвом бойовиків та Москвою, а також катастрофи пасажирського літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній в небі над Донецькою областю (у справі він засуджений до довічного ув’язнення – ред.). Він намагався стати політиком, увійшовши до складу «Комітету 25 січня», який позиціонував себе як опозиція російській влади з консервативно-націоналістичних позицій.
У жовтні 2022 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України оголосило про нагороду у 100 тисяч доларів за взяття Гіркіна в полон. У Києві проти нього порушені справи за статтями про тероризм, убивства, тортури та порушення державного суверенітету країни.
Олена Ягупова пробула в заручниках у російських військових понад пів року. Жінку допитували з пакетом на голові, погрожували зґвалтуванням і струмом, демонстрували перед кремлівськими ЗМІ, а потім – відправили в трудове рабство – копати окопи для російської армії на окупованій території. Все почалося з того, що на неї доповіли знайомі: чоловік Олени – у лавах ЗСУ.
Зараз жінка – вимушена переселенка. Це – єдиний статус, який вона має. На вільну територію України жінка подолала шлях через країну-агресорку і декілька країн ЄС. І уже тут зіштовхнулася з новими проблемами – вона намагається в різних інстанціях довести свій статус цивільного заручника і що є жертвою торгівлі людьми. Її рідне місто – в окупації, будинок – розграбований.
Що пережила в неволі та як виживає і бореться зараз – жінка розповіла проєкту «Ти як?» на Радіо Свобода.
«Мене аж підкинуло на дивані. Я зразу ж залізла в групи – що там пишуть? Хтось писав, що в когось вибухнув котел, люди не хотіли вірити, що війна. Я вийшла на вулицю – наді мною пролетіли дві величезні ракети, я їх бачила на власні очі. Я завмерла й просто стала й дивилася. А тоді стала телефонувати знайомим. Знайомі сказали – війна». 24 лютого о 4.50 ранку Олену Ягупову, як і багатьох українців, розбудили вибухи. Вона була в рідному місці на Запоріжжі, а чоловік був на службі у Харківській області.
Німеччина передала Україні перші 10 танків Leopard 1А5
Німеччина передала Україні перші десять танків Leopard 1А5. Як йдеться в повідомленні Міністерства оборони країни, до нового пакету військової допомоги також увійшли 20 кулеметів MG3 для танків та бронетехніки, 1035 снарядів калібру 155-мм та димові боєприпаси, бруківка та 12 причепів, 10 радарів, 16 вантажівок Zetros та 100 тисяч аптечок.
Загалом Україна очікує від німецької сторони понад 100 танків Leopard 1.
Раніше на саміті НАТО у Вільнюсі Німеччина оголосила, що передасть Україні дві установки Patriot, 40 машин піхоти Marder, 25 танків Leopard 1A5, п’ять ремонтних машин Bergepanzer 2 та 20 тисяч артилерійських боєприпасів.
З лютого 2022-го Міноборони взяло на використання 28 БПЛА українського виробництва – заява
Починаючи з 22 лютого 2022 року, Міністерство оборони взяло на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей безпілотників різних типів від українських виробників – про це відомство заявило 21 липня.
«Серед них, у тому числі, 9 моделей дронів-камікадзе, серед яких 3 літакового типу, а також 6 моделей FPV-дронів. Загальна кількість поставлених до Збройних Сил України БПЛА і дронів в рамках закупівель Міноборони налічує тисячі одиниць», – йдеться в повідомленні.
За твердженням відомства, після спрощення процедури для виробників восени минулого року термін прийняття нової техніки в експлуатацію скоротився з двох років до кількох тижнів.
Читайте також: Ірландія почала розслідування після виявлення ірландських деталей у БПЛА, яким РФ атакувала Україну – прем’єр
«З низкою українських компаній укладено контракти на серійне виробництво 10 моделей БпЛА різних типів, найменування та обсяги не розкриваються з міркувань безпеки. Обсяги постачання визначені на підставі потреби, сформованої Генеральним штабом ЗС України», – додає Міноборони.
Також відомство заявляє, що отримало дві пропозиції від компаній, які входили до концерну «Укроборонпром» (зараз – акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість»).
«У 2023 році з підприємством концерну укладено державний контракт на закупівлю розвідувального дрону. Також на даний момент завершені випробування єдиного дрону-камікадзе, розробником якого є одне із підприємств АТ «Українська оборонна промисловість». Здійснюється процедура допуску до експлуатації», – додає відомство.
Читайте також: Резніков повідомив про 5 принципів застосування Україною касетних боєприпасів, які дадуть США
Рішення щодо закупівлі дрона для ЗСУ буде ухвалюватися після визначення Генштабом такої потреби.
Розвідувальні та ударні безпілотники широко застосовуються в ході війни Росії проти України з обох сторін після початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року. Водночас Росія, окрім застосування на полі бою, також запускає їх по цивільній інфраструктурі.
Путін досі не має рішення, як бути з Пригожиним – директор ЦРУ
Президент Росії Володимир Путін через місяць після заколоту ПВК «Вагнер» досі не вирішив, як вчинити із засновником компанії Євгеном Пригожиним. Про це на безпековому форумі в Інституті Аспена розповів директор ЦРУ Вільям Бернс. За його словами, ПВК «Вагнер» має важливе значення для Кремля, у тому числі через присутність російських найманців в Африці та на Близькому Сході.
Директор ЦРУ вважає, що Путін, будучи мстивим, зараз намагається «відокремити» Пригожина від ПВК, а потім планує з ним поквитатися.
Бернс також зазначив, що Сполучені Штати знали про заколот ПВК «Вагнер» заздалегідь. Рішення Пригожина розпочати бунт було очікуване на тлі його критики міністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.
Заколот ПВК «Вагнер» розпочався 23 червня і наступного дня припинився. За домовленістю з російською владою та Олександром Лукашенком найманцям дозволили вирушити на білоруську територію. Мінськ повідомив, що зараз вагнерівці перебувають у Могильовській області та тренують білоруських військовослужбовців.
Голова Росгвардії Віктор Золотов після бунту ПВК «Вагнер» звинуватив у причетності до організації заколоту західні спецслужби. При цьому, за словами Золотова, російська влада теж знала про плани Пригожина. Вашингтон заявляв, що не має ніякого стосунку до організації заколоту.
Росія випустила сім ракет по об’єкту інфраструктури на Одещині, він пошкоджений
Російські війська завдали нової ракетної атаки по Одеській області, повідомило оперативне командування «Південь» та обласна влада.
«Російські війська продовжують терор південних регіонів. Під час денної атаки по об’єкту інфраструктури в Білгород-Дністровському районі ворог випустив сім крилатих ракет різного класу», – заявило командування.
Військові додають, що є ушкодження, масштаби збитків уточнюють.
Голова Одещини Олег Кіпер заявив, що йдеться про «важливий обʼєкт інфраструктури».
Читайте також: «Ми вже бачимо негативний вплив на світові ціни» – в ООН засудили атаки РФ на українські порти
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомив, що, за попередніми даними, російська армія випустила до чотирьох ракет П-800 «Онікс» по Одещині, південніше від обласного центру.
«Засобів як виявлення, так і знищення, на жаль, недостатньо, щоб покривати всю територію України і вражати ракети та дрони», – пояснив він.
Протягом кількох попередніх ночей російські війська атакували портову та сільськогосподарську інфраструктуру півдня України. Зокрема, вночі проти 21 липня удару зазнало сільськогосподарське підприємство, двоє людей отримали поранення.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив опівночі 21 липня, що подав заяву про відставку. І хоча довкола самого міністра та дій міністерства весь час точаться палкі дискусії, зокрема щодо витрачання бюджетних грошей на серіали, будівництва музею Голодомору, і заміни радянського герба тризубом на монументі у Києві, відставка Ткаченка стала несподіванкою. У першу чергу – для нього самого.
Вдень, 21 липня, приблизно за вісім годин до того, як міністр написав заяву про відставку, в ефірі на Радіо Свобода Олександр Ткаченко запевнив, що у відставку не збирається і пояснював чому треба виробляти власні серіали під час війни, та як він реагує на критику.