«Гвардія наступу»: Клименко заперечив, що МВС формує власну армію
Після закінчення війни підрозділи «Гвардії наступу» будуть розформовані. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, відповідаючи на питання, чи не бачить він ризиків у тому, що після війни «Гвардія наступу» може перетворитися на власну армію під крилом цивільного Міністерства внутрішніх справ.
«Ні. Ці підрозділи («Гвардії наступу» – ред.) будуть розформовані (після закінчення війни – ред.). Ці військовослужбовці та поліцейські будуть виконувати свої функції і прикордонники, відповідно до функціоналу тієї чи іншої військової частини чи підрозділу поліції», – сказав Клименко.
За словами міністра, припущення, що МВС формує власну армію, яка в майбутньому може бути використана у політичній боротьбі, – «не має ніякого підґрунтя».
Читайте також: Експерти про контрнаступ. Українці зроблять набагато більше, ніж очікує більшість аналітиків – генерал США
«Побоювання деяких політиків, що ми формуємо якусь свою армію, не має під собою ніякого підґрунтя. Ці люди (які до лав «Гвардії наступу» – ред.) йдуть на війну, вони гинуть на війні... Про яку ми армію на вулиці говоримо? Ми говоримо про серйозну війну. І ми дуже рано почали говорити про політику», – заявив очільник МВС.
Він запевнив, що ніхто не планує використовувати ці підрозділи в політичних цілях.
«І це не виправдання, а факт. Я хотів би ще раз зазначити, що деякі наші політики забігають трошки наперед, що стосується ведення війни і можливості політичної жорсткої роботи на території нашої країни. І через це деякі люди забувають, що у нас йде війна. МВС на сьогодні не приймає участі в будь-яких політичних течіях, політичних розбірках і так далі. Це, я вважаю, аморально на сьогодні. Це стосується всіх: і міністрів, і політиків, які намагаються на цьому завоювати зараз якісь очки», – додав він.
Читайте також: Україна повільно наступає. Це проблема?
3 лютого Міністерство внутрішніх справ розпочало формування штурмових бригад «Гвардія наступу», частиною яких можуть стати добровольці. Доєднатися до «Гвардії наступу» можна через подачу анкети на сайті storm.mvs.gov.ua або у Центрах надання адміністративних послуг. Долучитися можна до таких бригад Нацгвардії «Буревій», «Червона Калина», «Кара-Даг», «Рубіж», «Спартан», «Азов», бригади Нацполіції «Лють» та бригади Держприкордонслужби «Сталевий кордон».
Створення нових потужних воєнізованих формувань саме в системі цивільного міністерства (а не в системі ЗСУ) викликає питання у експертів. Так, колишній радник голови МВС, правознавець-кримінолог Олег Мартиненко, в коментарі BBC зазначив, що ще в 2014 році план реформування міністерства передбачав виведення воєнізованих формувань з його підпорядкування. За його словами, наявність «військового компоненту» в цивільного міністерства не є необхідністю і, теоретично, цей фактор може бути використаний в політичній боротьбі.
Нічна атака РФ знищила 100 тонн гороху і 20 тонн ячменю на Одещині – ОК «Південь»
Російська армія вночі проти 21 липня атакувала Одеську область ракетами «Калібр» з Чорного моря, повідомило оперативне командування «Південь».
За його спостереженням, після атак на портову інфраструктуру російські війська «переключилися на аграрні підприємства регіону»:
«Дві ракети влучили в зерносховища одного з сільськогосподарських підприємств. Спалахнула пожежа і вже під час боротьби з вогнем пролунала повторна тривога. Ще одна ракета поцілила в те саме підприємство, понівечивши сільськогосподарську та рятувальну техніку», – йдеться в повідомленні.
Зеленський звільнив Пристайка з посади посла в Британії
Президент Володимир Зеленський звільнив Вадима Пристайка з посади посла у Великій Британії – про це йдеться в увазі, опублікованому на сайті голови держави 21 липня.
Згідно з ним, Пристайка звільняють з посади посла в Сполученому королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, а також із посади Постійного представника України при Міжнародній морській організації, яку він обіймав за сумісництвом.
Читайте також: Москва зобовʼязала британських дипломатів повідомляти про далекі поїздки
Дипломат Вадим Пристайко очолює посольство України у Великій Британії з липня 2020 року. До того він менше року був міністром закордонних справ в уряді Олексія Гончарука.
Ані Пристайко, ані Зеленський наразі не коментували звільнення.
Україна і визнання незалежності Косова: серед якого табору бути
У 2020 році Україна визнала паспорти Косово, що можна розглядати як крок до визнання.
У квітні 2023 року Україна утрималася під час голосування про включення Косова до Ради Європи, що викликало невдоволення Сербії, яка побачила у цьому наближення до визнання держави.
Чи зробить Україна наступний крок?
Адже, здавалося, не повинно існувати побоювань, що це визнання стане порушенням міжнародного права. Існує ж згадане рішення Міжнародного суду ООН.
Визнання Косово, радше, рішення політичне, яке дозволить Україні в цьому загалом важливому для НАТО та ЄС питанні опинитися в таборі держав, що нам допомагають.
Клименко розповів, скільки поліцейських пішли на співпрацю з Росією на окупованих територіях
Після повномасштабного російського вторгнення 3,5 тисячі поліцейських залишилися на окупованих українських територіях. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів міністр МВС Ігор Клименко, який на момент вторгнення був головою Національної поліції України. За словами міністра, це – «одиниці».
«Для України, для 130 тисяч особового складу – це одиниці. Але ми зважали на те, що частина з цих людей виїхала у перший день чи в перші два-три дні закордон або на Західну Україну несанкціоновано. Ми таких людей звільнили. Вони входять у ці 3,5 тисячі. Частина людей мали родичів тяжкохворих на цій території. Вони відмовилися також виходити з цих територій. Частина з них написали рапорти на звільнення. І були у той же ж день звільнені. І одиниці, які залишилися і співпрацювали з ворогом», – сказав Клименко.
У червні українці пожертвували на армію найбільше з початку року – Opendatabot
У першому півріччі 2023 року українці перерахували на потреби армії менше, ніж у другій половині 2022-го, але в червні обсяги пожертв збільшилися – про це повідомила 21 липня платформа відкритих даних Opendatabot.
Проєкт проаналізував дані від трьох великих організацій: державної платформи United24, волонтерської організації «Повернись живим» і Фонду Сергія Притули. За його висновками, за перші шість місяців року фонди отримали 8,35 мільярда гривень.
«Для порівняння, це на 22% менше, ніж протягом другого півріччя 2022-го. Найбільші збори – у платформи United24, рекорд за весь час великої війни. Донати решти фондів також помітно зросли у порівнянні з попередніми місяцями», – йдеться в аналізі.
За даними Opendatabot, волонтери зібрали:
- United24 – 5,54 мільярда гривень, або 66% від загального обсягу пожертв
- «Повернись живим» – 1,81 мільярда гривень (22%)
- Фонд Притули – близько 1 млрд гривень (12%)
Більшість коштів, які зібрав United24, були перераховані саме на потреби Збройних сил України – 4,93 мільярда гривень, або 89% від загальної суми, зібраної платформою. Більшість коштів, які зібрав United24, були перераховані саме на потреби Збройних сил України – 4,93 мільярда гривень, або 89% від загальної суми, зібраної платформою. Решту коштів українці перерахували на відбудову та медичну допомогу.
Opendatabot вказує на пік пожертв у червні для всіх трьох фондів:
«2,4 мільярда гривень на оборону у червні – це абсолютний рекорд та майже половина від усіх донатів на оборону в першому півріччі поточного року. Попередній максимум – 2,24 млрд гривень – було зібрано цією платформою в липні 2022 року. При цьому, результати зборів на ЗСУ за червень у 4,8 разів перевищили показники періоду січня-травня поточного року — тоді United24, у середньому, збирала на ці потреби 0,5 мільярда гривень на місяць».
Читайте також: «Ми, українці, – неймовірна нація». Що пережило та як відновлюється зруйноване село на Херсонщині
Також зросли показники двох інших фондів: «Повернись живим» зібрав 0,34 мільярда в червні, що на 17% більше за середні 0,29 мільярда з січня по травень цього року.
Організація Притули показала зростання на 37% – понад 220 мільйонів в порівнянні з трохи менше за 160 мільйонів у середньому за попередні місяці 2023 року.
У вересні 2022 року Київський міжнародний інститут соціології повідомив, що 81 відсоток українців жертвував гроші на потреби армії.
Важко, повільно, ризиковано: як відбувається розмінування деокупованого півдня України
Як просувається процес розмінування на звільненій частині Херсонщини? Яка частина сільськогосподарських земель є досі небезпечною, і чому деякі фермери намагаються розміновувати самостійно? Наскільки дорогим є цей процес і чи можна його вдосконалити й здешевити, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На деокупованій частині Херсонщини розмінували лише 10% сільськогосподарських земель. Про це 18 липня в інтерв’ю агентству «Укрінформ» розповів начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, темп розмінування зараз нарощують завдяки донорам, а також участі військових і представників ДСНС.
- Прокудін зазначив, що обласна адміністрація залучає іноземні організації, але ті бояться їхати на Херсонщину через безпекову ситуацію. Очільник ОВА вважає, що після закінчення війни в області потрібна буде окрема бригада саперів, щоб вони були розподілені по громадах і працювали над розмінуванням на постійній основі. На його думку, це може бути переформована в інженерні війська бригада Сил територіальної оборони.
- Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Крук 12 липня на Урядовому порталі повідомив, що в Херсонській області нині працюють сапери Служби порятунку. Наразі на цьому напрямку залучені три машини механізованого розмінування. З початку робіт машини очистили від боєприпасів вже понад 62 гектари земель правобережної Херсонщини. Розмінування деокупованих територій залишається пріоритетним завданням для саперів. Вони обстежують, знаходять та знешкоджують ворожі боєприпаси, аби надалі інші служби змогли розпочати роботи з відновлення інфраструктури населених пунктів.
До 20 тисяч завербованих «Вагнером» в’язнів РФ загинули «за кілька місяців» – розвідка Британії
Найближчими днями приватна військова компанія «Вагнер» має звільнити останніх із завербованих російських ув’язнених, заявила розвідка Великої Британії 21 липня.
За заявою розвідки, «Проєкт К» з вербування ув’язнених у російських тюрмах сягнув піку на початку 2023 року, він залучив щонайменше 40 тисяч чоловіків до служби на боці Росії.
«Значна частина нині помилуваних в’язнів, ймовірно, погодяться на пропозицію продовжити служити у «Вагнері» за професійними контрактами. Тим часом російське Міноборони перебрало під свій контроль вербування в тюрмах», – припускає відомство.
Воно вказує на те, що завербовані в’язні дозволили Росії зайняти більшу частину Бахмута, що є для неї «однією з небагатьох претензій на успіх останнім часом».
Читайте також: Є «всі умови» для того, щоб повернути Бахмут – Сирський
Також проєкт, за твердженням розвідки, «позначає один із найбільш кривавих епізодів у сучасній військовій історії: до 20 тисяч завербованих в’язнів були вбиті протягом кількох місяців».
При цьому відомство вважає, що вербування в’язнів дозволило «Вагнеру» накопичити достатньо сил, або здійснити спробу збройного заколоту в Росії в червні.
Днями видання «Важные истории» припустило, що угруповання «ПВК Вагнера», імовірно, відпустило всіх ув’язнених, завербованих у російських в’язницях.
Читайте також: У Пентагоні побачили ознаки «реінтеграції» угруповання «ПВК Вагнера» у війська РФ
Після початку широкомасштабного вторгнення в Україну засновник збройного формування Євген Пригожин із дозволу російської влади розпочав вербування увʼязнених у колоніях для участі у війні. За оцінками самого Пригожина, лише в боях під Бахмутом загинули близько 10 тисяч колишніх вʼязнів. Ті, хто протягом пів року на фронті не був убитий, одержують помилування.
Після загострення конфлікту між Пригожиним та керівництвом Міністерства оборони Росії на початку 2023 року вербування увʼязнених до «ПВК Вагнера» припинилося.
Міністр внутрішніх справ Клименко розповів, де перебуває його дорослий син
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в інтерв'ю Радіо Свобода розповів що має 26-річного сина, який наразі перебуває в Києві.
«Він працює звичайним інженером. У нього просто зір – мінус 9. Тобто він це робить. І також займається волонтерством», – сказав Клименко, відповідаючи на запитання, чим займається його син.
Продаж викраденого зерна і торги із Заходом: ISW про мету атак Росії на українські порти
Російські війська посилили атаки по українських портах та інфраструктурі у ймовірній спробі Кремля використати вихід із Чорноморської зернової ініціативи, аби домогтися «значних поступок» від Заходу. Про це йдеться в останньому звіті Інституту дослідження війни 21 липня.
«Кремль може нищити українську портову та зернову ініціативу перед повторними переговорами щодо Чорноморської зернової угоди, аби створити умови для експорту викраденого українського зерна з окупованих Росією територій, що може мати непропорційну вигоду для російської економіки», – припускають аналітики.
Вони вказують на оцінки міністра аграрної політики України Миколи Сольського, за якими на відновлення Чорноморського порту, з якого експортували зерно, знадобиться щонайменше рік.
Читайте також: Уряд України вважатиме судна, що йдуть до підконтрольних РФ портів у Чорному морі, носіями «воєнних вантажів»
Знищення інфраструктури у вільних Одеській та Миколаївській областях може обмежити спроможність України до експорту зерна морем, навіть якщо угода буде відновлена, відтак дозволить Росії запропонувати зерно з окупованих територій або Росії, вважають у ISW.
На думку авторів звіту, Москва вважає Чорноморську угоду одним із небагатьох важелів, які в нього залишилися для тиску на Захід з метою отримання поступок. Тому вона намагається створити «атмосферу терміновості» навколо повернення Чорноморської зернової ініціативи:
«Україна збирає більшу частину врожаю в період з липня по серпень, і удари Росії по українському порту та сільськогосподарській інфраструктурі можуть ще більше ускладнити здатність України звільнити місце для щойно зібраного зерна. Тривалі перебої в логістиці зерна в Україні, ймовірно, матимуть дедалі більший каскадний вплив на постачання зерна, посилюючи відчуття терміновості, яке сподівається створити Кремль».
Читайте також: Зернова угода без РФ: хто може захистити торговельні судна від нападу Росії у Чорному морі
Крім того, припускає Інститут, Росія робить ставку на посилення напруги між Україною та країнами Центральної Європи на тлі пошуку альтернативних шляхів експорту зерна. ISW вказав на незгоду між Києвом і деякими європейськими партнерами, які виступають проти експорту через свої території через побоювання збитків для власних фермерів.
«Кремль може намагатися зруйнувати майбутні перспективи України експортувати зерно морем, аби погіршити відносити України із західними сусідами».
Напередодні Єврокомісія заявила, що працює з Болгарією, Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею, а також з Україною і Молдовою, щоб збільшити пропускну спроможність так званих «ліній солідарності», через які Україна експортує свій урожай за кордон.
Перед цим прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща не відкриє свій ринок для українських зернових продуктів після 15 вересня. Саме до середини вересня діє заборона на імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до пʼяти країн – Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини.
Російська армія втратила близько 680 військових за добу – Генштаб
Російські війська втратили близько 680 людей особового складу в Україні за попередню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил вранці 21 липня.
За оцінкою командування, загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення сягнули 240 690 військових.
Втрати техніки, згідно зі зведенням, складають:
- 4 133 танки (+4 за добу)
- 8 080 бойових броньованих машин (+15)
- 4 610 артилерійських систем (+18)
- 692 реактивних систем залпового вогню
- 440 засобів протиповітряної оборони (+7)
- 315 літаків
- 310 гелікоптерів
- 3 933 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+15)
- 1 298 крилатих ракета (+5)
- 18 кораблів
- 7 145 автомобілів і автоцистерн (+11)
- 686 одиниць спеціальної техніки (+1)
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня російська служба ВВС і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище». Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою.
Читайте також: Генштаб повідомляє про понад 30 бойових зіткнень із російськими військами на п’яти напрямках
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
«Я багато знаю» – міністр Клименко про розслідування причин авіакатастрофи у Броварах
Міністр МВС України Ігор Клименко в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував розслідування причин авіакатастрофи у Броварах, де загинуло керівництво МВС.
За його словами, він «багато знає», але «не хоче говорити особисто».
«Я багато знаю. Я не хотів би зараз про це говорити особисто. Але я, повірте, після того, як будуть озвучені результати розслідування по цій катастрофі, я вам дуже багато зможу розказати, що зробило МВС, щоб таких трагедій більше не відбулося», – сказав Клименко, відповідаючи на запитання, до якої причини він особисто схиляється найбільше.
У день авіакатастрофи в СБУ повідомили, що розглядають кілька версій, зокрема, порушення правил польоту, технічна несправність гелікоптера та умисні дії.
МЗС викликало посла Киргизстану через обхід Росією санкцій
Міністерство закордонних справ викликало посла Киргизстану в Україні Ідріса Кадиркулова після повідомлень про отримання Росією товарів подвійного призначення – про це відомство повідомило увечері 20 липня.
Кадиркулова викликали для «отримання пояснень щодо інформації про використання юрисдикції Киргизстану для обходу санкцій проти держави-агресора Росії, зокрема постачання продукції подвійного призначення та високотехнологічних компонентів і виробів, які можуть використовуватися для виготовлення зброї», йдеться в повідомленні.
МЗС привернуло увагу дипломата до відповідальності Киргизстану за дотримання міжнародної санкційної політики проти Росії.
Читайте також: США ввели санкції проти компаній з Росії та Киргизстану після розслідування Радіо Свобода
«Окремо було підкреслено, що реекспорт з території Киргизстану до РФ товарів, які можуть використовуватися для оснащення військової техніки, буде розцінюватися українською стороною як недружні дії, спрямовані на підтримку загарбницької війни Росії проти України», – додає міністерство.
Міністерство закордонних справ Киргизстану і його посольство наразі не коментували виклик.
У червні декілька мовних редакцій Радіо Свобода опублікували спільне розслідування про низку російських та киргизьких компаній, які завозили в Росію через Киргизстан та Казахстан мікрочіпи, телекомунікаційне обладнання та іншу електроніку, згодом виявлену в російських ракетах, танках, гелікоптерах, безпілотниках та радіосистемах, які армія РФ використовує у повномасштабній війні проти України.
Читайте також: Росія дістає деталі для зброї проти України з США і ЄС: чому та як це зупинити
Зокрема, журналісти «Схем» отримали у своє розпорядження список західних електронних компонентів, знайдених у російському озброєнні та допоміжних системах, який був складений українською розвідкою для ЄС. Згодом журналісти киргизької та казахської редакцій Радіо Свобода виявили ці та інші деталі серед масиву даних з митниці цих країн за допомогою міжнародних баз імпорту-експорту ImportGenius та Sinoimex і встановили компанії, які, попри санкції Заходу, продовжували постачати деталі до Росії.
Відповідно до рішення Мінфіну США, будь-які транзакції з компаніями, які потрапили до списку, заборонені.
Сполучені Штати 20 липня запровадили санкції проти низки російських та киргизьких компаній, за допомогою яких в обхід обмежень США та ЄС Росія завозила західне електронне обладнання подвійного призначення.
Посаду міністра МВС Ігор Клименко отримав унаслідок непередбачуваних і трагічних обставин: уранці 18 січня 2023 року в Броварах Київської області зазнав аварії вертоліт ДСНС – він упав на дитячий садок. Тоді загинули 14 людей, у тому числі одна дитина, і все керівництво МВС – міністр Денис Монастирський, перший заступник Євген Єнін та держсекретар Юрій Лубкович. Того ж дня уряд доручив Клименку виконувати обов’язки міністра внутрішніх справ, а через три тижні парламент призначив його міністром.
Тоді ж Клименко пообіцяв, що про причини катастрофи у Броварах суспільство дізнається через «місяць-два», але минуло сім, а відповідей немає. Зараз Клименко каже, що про катастрофу у Броварах він знає багато, але особисто говорити не хоче, допоки своє слово не сказало офіційне слідство
Ігор Клименко – чи не перший за багато років міністр, який прийшов в МВС не з політики. Скоріше, з точністю до навпаки: у системі МВС він працює з кінця 1990-х – починав психологом в управлінні МВС у Харківській області, а в 2019 році дослужився до керівника Нацполіції. Його колеги кажуть, що «навішати лапші Клименку нереально, бо він із системи».
До «міністра з системи» накопичилося багато питань і йдеться не лише про вже згадану авіатрощу у Броварах, а й про «Гвардію наступу», рекламою якої завішані рекламні щити по всій країни: чому «Гвардію наступу» формує МВС, а не ЗСУ? Про деокупацію: виявляється, саме Клименко (а не профільний міністр Ірина Верещук) готує програму з деокупації територій, які Росія захопила ще в 2014 році. Про вплив на міністерство Олега Татарова – головного «силовика» Офісу президента. Про розмінування, яке може тривати десятиліттями і на яке бракує людей.
Через руйнування Каховської ГЕС розмову довелося відкласти на понад місяць: Клименка призначили керівником робіт із ліквідації наслідків. І тут виникає ще одне питання: чи було МВС готове до такого сценарію, з огляду на те, що про замінування Каховської ГЕС українська розвідка попереджала ще у квітні торік.
Генштаб повідомляє про понад 30 бойових зіткнень із російськими військами на п’яти напрямках
На додачу до масованого ракетного удару 20 липня, російська армія напередодні завдала 49 авіаударів та 72 обстрілів із реактивних систем залпового вогню, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 21 липня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – протягом минулої доби відбулось 32 бойових зіткнення», – заявив штаб.
Сили оборони на Куп’янському напрямку відбили атаки російських військ південно-західніше Масютівки на Харківщині, додає командування.
Читайте також: «На декількох напрямках маємо успіхи» – Залужний у розмові з Міллі
«На Бахмутському напрямку, під щільним вогнем артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки противника на південно-західній околиці Кліщіївки… На Авдіївському напрямку, під щільним вогнем авіації та артилерії противника, наші захисники успішно відбили атаки російських військ в районі Невельського», – йдеться в зведенні.
Також українські війська стримують наступ російських військ біля Новомихайлівки та Мар’їнки на Донеччині.
При цьому російські сили зосереджують зусилля на недопущенні просування ЗСУ на Запорізькому та Херсонському напрямках.
Читайте також: Україна вже отримала касетні боєприпаси зі США – Білий дім
«Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському та Бердянському напрямках, закріплюються на досягнутих рубежах, завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби», – додає командування.
Генштаб звітує про вісім авіаційних ударів по місцях зосередження російських військ, знищення розвідувального безпілотника. Також ракетних військ і артилерії вдарили по російських вогневих позиціях та техніці.
МЗС Китаю відреагувало на пошкодження консульства через російську атаку по Одесі
Міністерство закордонних справ Китаю відреагувало на пошкодження будівлі їхнього консульства внаслідок останньої російської атаки по Одесі.
«Китай уважно стежить за розвитком подій і підтримує зв'язок із зацікавленими сторонами. Ми вживатимемо всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки китайських установ і громадян в Україні», – сказав представник відомства, відповідаючи на запитання, чи пішов Китай на демарш щодо Росії.
У МЗС Китаю підтвердили, що біля їхнього генконсульства в Одесі стався вибух – через вибухову хвилю пошкоджені стіна та шибки. Співробітники консульства не постраждали.
Українські дипломати раніше повідомили, що російська ракетна атака по Одесі вночі проти 20 липня пошкодила будівлю генерального консульства Китаю.
Вночі 20 липня армія РФ здійснила чергову атаку по південних областях України – в Одесі і Миколаєві, за даними влади, є руйнування, близько 20 постраждалих, зокрема – п’ятеро дітей. Крім того, в Одесі загинула одна людина, у Миколаєві – дві людини.
За зведенням Повітряних сил ЗСУ, російські війська випустили загалом 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе.
Україна вже отримала касетні боєприпаси зі США – Білий дім
Поставлені США касетні боєприпаси вже перебувають у руках України та розгортаються на лінії фронту, заявив 20 липня речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі, повідомляє Reuters.
За словами Кірбі, українці використовують ці боєприпаси «коректно та ефективно».
На початку липня Сполучені Штати оголосили про нову військову допомогу для підтримки української армії у протистоянні російському вторгненню. У новому пакеті, серед іншого, є касетні боєприпаси. Це рішення викликало критику з боку неурядових організацій і збентежило кілька європейських країн.
У багатьох країнах, особливо в Європі, діє заборона на використання касетних боєприпасів. Це визначено конвенцією від 2008 року, сторонами якої не є ні США, ні Україна.
За словами президента США Джо Байдена, касетні боєприпаси повинні допомогти українським військовим «зупинити просування росіян та забезпечити успіх контрнаступу».
У свою чергу, в Міноборони назвали п’ять ключових принципів, яких Україна дотримуватиметься при застосуванні касетних боєприпасів, серед них, є принцип невикористання таких боєприпасів у міських районах (містах), щоб уникнути ризиків для цивільного населення.
«На декількох напрямках маємо успіхи» – Залужний у розмові з Міллі
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний провів телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі.
«Детально розповів про оперативну обстановку по всій лінії фронту. Збройні сили України, попри надскладні мінні поля противника, протитанкові загородження та систему вогневого ураження, методично знищують сили ворога та продовжують ведення наступальних дій задля деокупації нашої території. На декількох напрямках маємо успіхи. Наші воїни – Герої», – написав Залужний на своїй сторінці у фейсбук.
За його словами, окремо обговорили питання постачання військової допомоги Україні, зокрема техніки та боєприпасів. США напередодні оголосили про надання пакету безпекової допомоги Україні.
Ця розмова відбулася через два дні після засідання Контактної групи з оборони України (засідання у форматі «Рамштайн»).
Валерій Залужний регулярно повідомляє про телефонні розмови з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США. Остання відбулася два тижні тому – 6 липня.