Центр протидії дезінформації РНБО попереджає, що Росія намагається створити собі інформаційне алібі для майбутніх атак по Україні, поширюючи фейки про «теракт в Умані».
«Ворожі ресурси поширюють інформацію, нібито «київський режим» планує влаштувати теракт в Умані, де 15 вересня зберуться десятки тисяч прочан-хасидів для святкування Рош га-Шана. За словами пропагандистів, після теракту українська сторона начебто планує звинуватити Росію у «злочинах проти людяності», – пише ЦПД у телеграмі.
Центр протидії дезінформації закликає не піддаватися на російські маніпуляції, реагувати на сигнали повітряної тривоги та довіряти перевіреним джерелам інформації.
Цього року Рош га-Шана припадає на 15-17 вересня. За останніми даними Черкаської ОВА, до Умані, попри застереження, прибули понад три тисячі паломників-хасидів. Місцева влада очікує, що до міста можуть прибути до 30 тисяч паломників.
Напередодні прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу застеріг громадян Ізраїлю від поїздок до України на Рош га-Шана. Він звернув увагу на відсутність достатньої кількості укриттів в Україні.
Минулого року СБУ і поліція також рекомендували паломникам-хасидам утриматися від візиту до України через повномасштабну війну. Місцева влада повідомляла, що оскільки паломники все одно прибувають, то в місті облаштували для них 21 укриття.
За даними Об’єднаної єврейської общини України, торік на святкування юдейського нового року (Рош га-Шана) до Умані приїхали понад 23 тисячі хасидів.
У ГУР оцінили рівень виробництва озброєння в Росії
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявляють, що Росія намагається нарощувати виробництво зброї, але його обсяги не дозволяють їй повернутися до рівня запасів до 24 лютого 2022 року.
«Безумовно, ворог намагається нарощувати виробництво зброї, в тому числі і ракетних озброєнь, і переводити економіку на військові рейки. Але поточні обсяги виробництва не дозволяють навіть близько повернутися до рівня запасів ракетного озброєння станом до повномасштабного вторгнення. І до таких обсягів ще довгий період повернутися не зможуть. Але загрози ракетних терористичних атак по енергетичній системі, цивільній інфраструктури зберігаються», – сказав в ефірі національного телемарафону представник Головного управління розвідки Андрій Юсов.
За його словами, це є серйозним викликом для українських сил безпеки і оборони, як і предметом роботи для міжнародної коаліції.
«Робота в цьому напрямку ведеться», – додав представник української розвідки.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно підтвердити ці дані.
Раніше видання The New York Times з посиланням на свої джерела повідомило, що Росія останніми місяцями наростила виробництво ракет та артилерійських снарядів – воно перевищило довоєнний рівень, незважаючи на санкції Заходу.
За даними NYT, у Росії зараз виробляється більше боєприпасів, ніж у США та країнах Заходу, проте збільшене виробництво не покриває всі потреби російської армії.
Після запровадження санкцій після початку широкомасштабного вторгнення в Україну виробництво ракет та інших типів озброєнь у Росії сповільнилося через критичний брак чіпів та інших компонентів. Однак до кінця 2022 року Москва змогла відновити виробництво, налагодивши нові шляхи поставок.
Після масованих ударів по об’єктах інфраструктури восени та взимку минулого року російські військові навесні справді суттєво скоротили кількість ракетних ударів по Україні. Проте останнім часом зросла інтенсивність російських атак – переважно ударними безпілотниками та по півдню України.
ГУР про атаку в Севастополі: уражені кораблі РФ, найімовірніше, не зможуть відновити
Внаслідок нічної атаки у тимчасово окупованому Севастополі було пошкоджено великий російський десантний корабель «Ростов-на-Дону» та підводний човен «Мінськ» ВМС РФ – вони, найімовірніше, не підлягають відновленню, заявив представник Головного управління розвідки Андрій Юсов.
«Це значні ураження. Можна зараз говорити про те, що, з великою ймовірністю, відновленню не підлягають. Знищення та пошкодження великого десантного корабля «Ростов-на-Дону» і підводного човна-носія ракет «Калібр» – це добрі новини для українських сил безпеки і оборони, українських громадян», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
Раніше українська розвідка повідомляла про пошкодження російського корабля і підводного, але деякі OSINT-дослідники заявили про знищення щонайменше одного з них.
Читайте також: Журналісти Крим.Реалії оновили мапу військових об’єктів РФ після атаки на завод у Севастополі
У ніч на 13 вересня кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив про щонайменше сім вибухів, які пролунали в Севастополі. За повідомленням, від вибухової хвилі затремтіли шибки у вікнах, у небі було видно яскраві спалахи і дим.
Рух автотранспорту Керченським мостом, який з’єднує окупований Крим із територією Росії, в цей час був перекритий.
Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив про ракетний удар по місту і що його нібито відбила система протиповітряної оборони. Він також заявив про пожежу в районі Кілен-балки «не на цивільному об’єкті». За повідомленнями у телеграм-каналах, вогонь спалахнув на Судноремонтному заводі. За даними Крим.Реалії, там здійснюється комплексний ремонт кораблів Військово-морського флоту РФ.
В Міноборони Росії заявили про пошкодження двох кораблів Чорноморського флоту РФ внаслідок нічної атаки на Севастополь, звинувативши в ній Збройні сили України.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя зачинений.
Генштаб повідомляє про успіхи Сил оборони поблизу трьох населених пунктів на Донеччині
Російські війська протягом доби завдали одного ракетного та 80 авіаційних ударів, а також здійснили 32 обстріли з реактивних систем залпового вогню по укаїнських позиціях та населених пунктах, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України ввечері 13 вересня. Загалом за добу на фронті зафіксували 24 бойових зіткнення.
«На Куп’янському напрямку наші захисники успішно відбили атаку противника північно-східніше Берестового Харківської області… На Лиманському напрямку противник наступальних дій не вів, продовжує перегрупування військ», – йдеться в зведенні.
Також російські сили намагалися відновити втрачені позиції біля Богданівки на Бахмутському напрямку. Крім того, ЗСУ відбили «понад 10 атак» поблизу Мар’їнки.
Журналісти Крим.Реалії оновили мапу військових об’єктів РФ після атаки на завод у Севастополі
Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії оновили інтерактивну мапу російських військових об’єктів у Криму, додавши інформацію про ракетну атаку на Севастопольський морський завод.
У Севастополі 13 вересня пролунала серія гучних вибухів, звуки супроводжувалися яскравими спалахами та задимленням. Було зафіксовано три епіцентри займання. Вони розташовані на території Севастопольського морського заводу: два в Південній бухті та один – у Корабельній бухті. Ці дані підтверджуються супутниковими даними на спеціалізованому ресурсі firms.modaps.eosdis.nasa.gov.
Міністерство оборони Росії заявило, що удару завдали Збройні сили України нібито 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами. Також відомство підтвердило пошкодження двох російських військових кораблів. Місцева влада Севастополя повідомляла про 24 постраждалих.
В українській розвідці заявили, що пошкоджено великий десантний корабель і підводний човен РФ.
Читайте також: Після нічного удару по Севастополю знову перекрили рух на Керченському мосту
«Є пошкодження судноремонтного заводу імені Орджонікідзе у місті Севастополі, зокрема обладнання. Якщо говорити про плавзасоби, то ми можемо зараз підтвердити поразку великого десантного корабля та підводного човна», – заявили у розвідці.
10 травня журналісти проекту Радіо Свобода Крим.Реалії опублікували інтерактивну мапу Кримського півострова з 223 діючими, тимчасовими та законсервованими військовими об’єктами Російської Федерації у 10 категоріях із геолокаціями у Криму.
Тепер на мапі 12 категорій, 232 військові об’єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також відмічені місця 51 випадку прильотів по російських військових об’єктах та логістичній інфраструктурі.
РФ на фронті робить акцент на дрони, але боротися можливо – пресофіцер 3-ї штурмової бригади
Росія на нинішньому етапі війни робить ставку на дрони, але цьому можливо протидіяти, вважає пресофіцер 3-ї окремої штурмової бригади, яка воює на Бахмутському напрямку, Олександр Бородін. Про це він сказав в ефірі проєкту Радіо Донбас Реалії, відповідаючи на запитання про нинішню розстановку сил у безпілотній авіації на фронті.
«Дійсно, треба розуміти, що ворог вчиться, і він відчув, що безпілотники – це дуже вагомий інструмент в цій війні. Відчутно, що в них це не питання якихось точкових поставок, а промисловий рівень. Відповідно, в них є якесь виробництво як ударних дронів-камікадзе, так і розвідувальних. Ударних – достатньо багато. А розвідка, я вважаю, у нас краще (а ККД використання ударних дронів напряму залежить від якості розвідки). Їх (дронів у Росії – ред.) велика кількість, з ними треба боротись, вони роблять на це ставку», – зазначив пресофіцер 3-ї ОШБ.
Сім років тому Аліка Разнер ще жила в Росії. Влітку 2016-го вона приїхала погостювати в Україну. Спершу була в Одесі на морі та кінофестивалі, а коли приїхала до Львова – то на наступний день здала зворотній квиток. Вона залишилася в Україні і навіть вивчила українську мову. Від початку широкомасштабної війни Аліка ще й допомагає ЗСУ. З Радіо Свобода Аліка поділилася думками про те, чи вірила, що Кремль нападе, розповіла як до неї, як до громадянки країни-агресора, ставляться у Львові, і що вона наразі думає про майбутнє Росії.
Постачальник-«парія» і Росія: яку зброю Північна Корея може надати РФ
Президент Росії Володимир Путін дивиться на Північну Корею як на джерело поповнення свого арсеналу для продовження широкомасштабної війни проти України, оскільки Збройні сили України та санкції низки світових держав значно зменшили військову потугу країни-агресора.
Фільм-розслідування Радіо Свобода, присвячений пам’яті продюсерки та журналістки Віри Гирич, яка загинула 28 квітня 2022 року в Києві внаслідок влучання російської ракети у багатоквартирний будинок, у якому вона мешкала, став одним із фіналістів у категорії «Документальне розслідування» конкурсу Асоціації міжнародного мовлення (AIB).
У фільмі «Віра» авторства журналіста «Схем» Сергія Андрушка редакція у деталях розкрила обставини російського обстрілу української столиці того дня – з якого саме аеродрому був здійснений зліт літака, його модель, тип запущеної ракети, відновила маршрут її польоту.
Також журналісти назвали імена російських командирів авіабомбардувальної дивізії, задіяної до обстрілу, а також особи співробітників підрозділу в складі головного обчислювального центру військ Росії, які програмують траєкторію польоту ракет такого типу.
З 18 липня через атаки армії РФ на порти України пошкоджено та частково знищено 105 об’єктів портової інфраструктури. Внаслідок ударів по портах Дунайского кластеру та блокування морських портів скорочено експорт зернових вантажів до країн Азії, Африки та Європи на майже три мільйони тонн на місяць. Про це у фейсбуці повідомив очільник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Він уточнив, що через нічний удар по портах Дунайського регіону (Рені та Ізмаїл в Одеській області) пошкоджено адміністративні будівлі, склади для зернових вантажів, ємності для зберігання олії та автотранспорт. Семеро водіїв постраждали.
«Ми завжди будемо підтримувати Росію» – лідер КНДР після понад 4-годинної розмови з Путіним
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин у перебігу свого візиту до РФ пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» російському президенту Володимиру Путіну. Зустріч сторін на російському космодромі «Восточный», що на Далекому Сході, тривала понад чотири години.
«Росія зараз бере участь у справедливій боротьбі з гегемоністськими силами, щоб захистити свої суверенні права, безпеку та інтереси. Корейська Народно-Демократична Республіка завжди висловлювала свою повну та безумовну підтримку всіх заходів, вжитих російським урядом, і я користуюся цією можливістю, щоб підтвердити, що ми завжди будемо підтримувати Росію на антиімперіалістичному фронті та фронті незалежності», – сказав Кім Чен Ин.
Водночас президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів» у таких сферах, як транспорт і сільське господарство. Москва надає гуманітарну допомогу КНДР, сказав він, додавши, що є й можливості «працювати на рівних», тому «перспективи непогані».
Однак Путін не став говорити про військову співпрацю. «Є певні обмеження, Росія їх усіх дотримується. Є речі, про які ми можемо говорити, ми обговорюємо, думаємо. Росія – самодостатня країна, але є речі, на які ми можемо звернути увагу, ми їх обговорюємо», — сказав він.
За словами Путіна, далі Кім Чен Ин ще самостійно відвідає два міста РФ на Далекому Сході – Комсомольськ-на-Амурі та Владивосток.
П’ять висновків із великої промови Урсули фон дер Ляєн
13 вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила зі своїм останнім зверненням «Про стан Європейського союзу» на пленарному засіданні Європейського парламенту в Брюсселі. Вона окреслила пріоритети своєї політики на наступний рік і висвітлила минулі досягнення – все з оглядом на вибори до Європейського парламенту в червні 2024 року.
П’ять висновків із виступу:
Зеленський повідомив про засідання «військового кабінету»
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у середу провів засідання «військового кабінету».
«Сьогодні без деталей. Але результати будуть. Ворог їх відчує», – лаконічно написав Зеленський у Telegram.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у вівторок провів засідання «військового кабінету» у вузькому колі учасників.
Напередодні також було засідання «військового кабінету». На порядку деному були: продовження наступу, напрямки, прогнози, забезпечення, зброя та боєприпаси, власне виробництво, інформація розвідок.
Румунія заявляє про виявлення на її території нових уламків, ймовірно, російського безпілотника
Міністерство оборони Румунії повідомило, що елементи ймовірного безпілотника були виявлені на румунській території після того, як через російський удар дронами вранці 13 вересня була пошкоджена інфраструктура порту в Ізмаїльському районі на півдні України, поблизу кордону з Румунією.
Раніше цього місяця Румунія повідомила про два випадки, коли фрагменти безпілотників, подібних до тих, які використовують російські військові, були знайдені на румунській території.
Влада Румунії після цього вирішила посилити безпеку прикордонних із Україною територій.
Румунія є членом НАТО і має спільний кордон з Україною, де інфраструктура експорту зерна є об’єктом нападів Росії.
Уповноважений з питань зниклих безвісти Котенко повідомив про рішення піти у відставку
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко озвучив намір подати у відставку після того, як уряд вніс зміни до переліку його повноважень.
«Учора на засіданні Кабінету міністрів внесено зміни до переліку повноважень уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Так, перемовини з країною-агресором про повернення тіл передано Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими. Діяльність пошукових груп буде у віданні Генштабу ЗСУ. Роботу з Єдиним реєстром зниклих безвісти відтепер доручено Міністерству внутрішніх справ», – написав Котенко у фейсбуці в середу.
Він зазначив, що наразі перебуває у відрядженні на звільнених територіях Донецької області, але після повернення подасть заяву про відставку.
«Утім, з дати її затвердження допомога членам сімей зниклих безвісти командою Олега Котенка триватиме вже у форматі громадської роботи. Як і раніше, кожен може звернутися до нас зі своєю проблемою. Зі свого боку ми все зробимо, щоб допомогти вам», – заявив він.
На сайті уряду тим часом уточнюють, що напередодні ухвалено постанову, яка передбачає передачу від Мінреінтеграції до МВС повноважень із координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Своєю чергою компетенції, пов’язані з діяльністю пошукових груп для пошуку тіл загиблих, передаються Генеральному штабу ЗСУ. Крім того, деякі повноваження щодо передачі та репатріації тіл (останків) передаються до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Про те, що функціонал щодо зниклих безвісти буде змінено повідомлялося ще у серпні.
Лавров заявив про відмову Росії й Китаю від санкцій проти КНДР
Москва і Пекін відмовляться від санкцій щодо Північної Кореї, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. За його словами, санкції «запроваджувалися в геть іншій геополітичній обстановці». Заява пролунала після зустрічі лідера Північної Кореї Кім Чен Ина з президентом РФ Володимиром Путіним, відео виклав у телеграмі кореспондент каналу «Росія».
Міжнародні санкції проти КНДР за розвиток ядерної та ракетної програми запроваджувалися Радою безпеки ООН, Китай та Росія його постійні члени. Країни Заходу неодноразово підозрювали, що Росія й Китай можуть порушувати санкційний режим, за який самі голосували.
Пекін заяву Лаврова наразі не коментував. Російське МЗС 13 вересня анонсувало поїздку до Москви голови китайського Міністерства закордонних справ Вана І.
13 вересня Кім Чен Ин, який перебуває в Росії, заявив, що КНДР хоче розвивати відносини з Москвою, оскільки завжди підтримувала «всі рішення президента Путіна й уряду Росії».
На офіційному обіді на свою честь Кім запропонував випити «за товариша Володимира Володимировича Путіна» і «висловив упевненість у перемозі армії та народу Росії над «зборищем зла», що має ілюзію про гегемонію».
КНДР одна з двох країн, разом із Сирією, які відкрито підтримують Москву у війні з Україною. До повномасштабного вторгнення 2022 року Північна Корея посідала третє місце у світі за кількістю введених проти неї міжнародних санкцій. Тепер – четверте, її та Сирію з Іраном випередила Росія.
Російські дрони долетіли до Румунії. Що змусить НАТО відповісти?
Чому НАТО не завдає військової відповіді Росії у таких випадках, як сталося в Румунії, коли російські безпілотники потрапили до цієї країни? Як експерти оцінюють відповідь Румунії на цю подію і з чим її пов'язують? Від чого залежить доля судноплавства у Чорному морі, чи вплине на нього повернення під контроль України «вишок Бойка»? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».