У Москві порушили понад 20 справ проти «ухилянтів» із Центральної Азії
У Москві порушили 22 кримінальні справи за фактом ухилення від військової служби уродженцями Центральної Азії, повідомляє Слідчий комітет.
Ідеться про призовників, які раніше набули російського громадянства. Правоохоронці розшукують таких людей. Якщо зʼясується, що вони справді не хотіли виконувати військовий обовʼязок, їх можуть позбавити громадянства.
Понад 80 осіб, які раніше отримали громадянство, стали на службу до Збройних сил Росії.
До кінця цього року на строкову службу призивають росіян віком від 18 до 27 років. З 1 січня 2024 року верхня межа призовного віку підніметься до 30 років.
За кримінальною статтею за ухилення від військової служби загрожує до двох років колонії.
Частина Херсона знеструмлена внаслідок обстрілу – голова МВА
Частина Херсона знеструмлена внаслідок обстрілу, здійсненого російськими військовими 28 жовтня, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Внаслідок обстрілу Херсона з боку російських окупаційних військ у Корабельному районі пошкоджено мережу електроживлення 10кВ. Відключено орієнтовно 2 тисячі споживачів, переважно приватний сектор. Над відновленням працюватимуть, поки не повернуть електрику усім споживачам», – повідомив чиновник у телеграмі.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють досяжні для них регіони України. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ООН станом на 8 жовтня підтвердила загибель 9 806 і поранення 17 962 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Європа проти Орбана і Фіцо. Що означають дії та заяви прем’єрів Угорщини і Словаччини?
Останній самміт Європейського cоюзу продемонстрував, наскільки серйозними є розбіжності між, з одного боку, переважною більшістю країн ЄС, і з іншого – Угорщиною та Словаччиною.
Оглядачі й раніше казали, що після перемоги партії Роберта Фіцо на парламентських виборах у Словаччині новий очільник словацького уряду стане ревним союзником Віктора Орбана. Але Фіцо, як це й було під час його попередньої каденції, виступає навіть з більш жорсткими заявами щодо України, ніж його угорський колега, зазначає політичний оглядач Віталій Портников. Його статтю читайте за лінком
Україна врахувала досвід минулого року, коли Росія атакувала її об’єкти енергетичної інфраструктури, й готується захищати їх, уже присвятивши цьому процесу майже пів року. Майже щотижня інфраструктура «Нафтогазу» є ціллю для російських ударів. Про це й не тільки в інтерв’ю Радіо Свобода розповів голова правління компанії.
Поговорили з Олексієм Чернишовим і про транзит російського газу до Євросоюзу територією України під час війни, плани покінчити з ним, судові позови до Росії за втрачені активи в Криму та реформу управління компанії, на яку, зокрема, очікують у США, щоб у подальшому надавати Україні допомогу.
Дивіться і читайте за лінком
Росія зазнала під Авдіївкою найбільших втрат за рік – британська розвідка
Британська військова розвідка вважає, що Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році. Про це міністерство оборони Великої Британії повідомляє у щоденному огляді ситуації в Україні.
За цими даними, впродовж останнього тижня тривали важкі, але безрезультатні бої в районі Авдіївки, де в середині жовтня 2023 року Росія розпочала масштабний наступ.
«Ймовірно, у цьому районі було зосереджено підрозділи до восьми бригад. Ці частини, напевно, зазнали одні з найвищих втрат у 2023 році», – пише міністерство.
Російські «військові блогери», зазначає британська розвідка, різко критикують тактику військових РФ під час наступу. «Характер операції дозволяє припустити, що основне військово-політичне завдання Росії залишається таким, як і впродовж більшої частини війни. Політичні лідери вимагають захоплення нових територій, але військові не можуть організувати ефективні наступальні дії на оперативному рівні», – йдеться в огляді.
Втрати важкої російської техніки у районі Авдіївки на Донеччині, ймовірно, підірвуть наступальні можливості Росії у довгостроковій перспективі, йшлося в черговому огляді американського Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики звертають увагу на дані української сторони і супутникові знімки, які засвідчують втрати сил РФ у цьому районі.
Раніше цього тижня речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що з 11 жовтня Росія зазнала значних втрат під час спроби наступу, зокрема щонайменше 125 одиниць бронетехніки навколо Авдіївки та військового обладнання «на більш як батальйон».
Радянська спадщина. Чому контрнаступу ЗСУ бракує ремонтно-евакуаційної бронетехніки
В українській армії – нестача звичайних БРЕМ (броньованих ремонтно-евакуаційних машин) та БТС (броньованих тягачів середніх), кажуть військові та експерти. Така бронетехніка потрібна під час ведення бойових дій і тим більше під час контрнаступу, який ЗСУ проводять на півдні України.
Чому замало ремонтників? І чи здатні БРЕМи радянського зразка, якими озброєні ЗСУ, витягати з поля бою західну техніку? Читайте і дивіться за лінком
Вночі сили ППО збили три ракети «Іскандер» – ЗСУ
У ніч проти суботи, 28 жовтня, російські військові намагались атакувати Дніпропетровщину крилатими ракетами «Іскандер-К».
Про це йдеться в повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Військові кажуть, що вдалось збити майже всі ракети.
«Близько 1:00 окупанти завдали ракетного удару по Дніпропетровській області. Росіяни випустили чотири крилаті ракети наземного базування «Іскандер-К». Пуски здійснювались з району Джанкоя з тимчасово окупованого Криму», – зазначають у Повітряних силах ЗСУ.
Відомо, що зенітні ракетні підрозділи повітряного командування «Схід» збили три ракети. Ще одна ракета також не досягла своєї цілі.
У ніч на 27 жовтня армія РФ атакувала Україну з району Приморсько-Ахтарськ, застосувавши шість ударних БПЛА типу Shahed у напрямку південних регіонів України та одну балістичну ракету «Іскандер-М» з Воронезької області у напрямку Харківщини.
Росія атакує об’єкти «Нафтогазу» майже щотижня – глава правління
Російські атаки на об’єкти української критичної інфраструктури тривають, але Україна готується їх захищати з урахуванням минулорічного досвіду. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів голова правління «Нафтогазу» Олексій Чернишов.
«Багато об'єктів було пошкоджено і понесли втрати. «Нафтогаз» у цьому плані не є винятком. Майже щотижня на сьогоднішній день ми є ціллю, яку атакує Російська Федерація – ворог. Але ми готуємось», – зазначив Чернишов.
За словами керівника «Нафтогазу», на підготовку пішло майже пів року. Втім, ключовим, каже він, лишається зміцнення української системи протиповітряної оборони. На прохання Радіо Свобода оцінити ефективність нинішнього захисту за шкалою від одного до десяти, Чернишов зазначив, що наразі це «менше, ніж десять».
«Можемо говорити довго, розповідати про ті речі, які були зроблені з точки зору захисту, але це вже захист від наслідків. Це захист від уламків, від тих речей, які відбуваються після того. Тому, безумовно, я зможу дати оцінку десять, коли ми побудуємо відповідну систему протиповітряної оборони», – зауважив глава правління Нафтогазу.
Висопосадовець запевнив, що в межах можливого підготовка проведена.
«Це і готовність до сценаріїв блекаут, коли немає електроенергії. Наші підприємства мають працювати, продовжувати видобуток газу, також - виробництво тепла, теплової енергії, транспортування газу, переробку. Тому ми готуємося, але маємо бути мобілізованими, тому що очікуємо такі атаки», – резюмував Чернишов.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
«Сибірський батальйон» ЗСУ – корінні народи РФ «проти Путіна». Ексклюзив Радіо Свобода
Мирний протест у Росії «ні до чого не призводить». Так думають громадяни РФ, які втекли від мобілізації удома, але натомість долучилися до українського війська. «Поет», «Варган» і «Бурят», етнічні татарин, якут і бурят, одні з перших рекрутів «Сибірського батальйону» ЗСУ.
Разом із співслужбовцями вони готові не тільки зі зброєю у руках «повертати Україні кордони 1991 року», а й боротися за «самовизначення народів Росії: яку культуру сповідувати, якою мовою розмовляти, які закони ухвалювати». Додають, «якщо якийсь регіон захоче відокремитися» від Москви, то «має повне право». Читайте і дивіться за лінком
Осінь в Батурині, давній козацькій столиці, асоціюється з буремними подіями 1708 року. 4 листопада 1708 року гетьман Іван Мазепа залишив Батурин і за три дні з’єднався з військом шведського короля Карла ХІІ, яке прямувало в Україну. А 13 листопада, вказують історики, Олександр Меншиков цілковито зруйнував Батурин, знищивши майже все населення після падіння фортеці. Ті події увійшли в історію як «Батуринська трагедія».
З історикинею Національного заповідника «Гетьманська столиця» Наталею Дробязко Радіо Свобода говорило не лише про ті події, а й про Пилипа Орлика як продовжувача справи Івана Мазепи зі звільнення України. Читайте і дивіться за лінком
За ніч армія РФ скинула на Херсонщину 16 керованих авіабомб – Гуменюк
Протягом ночі на Херсонщині зафіксовано скидання авіацією сил РФ 16 керованих авіабомб, повідомила в ефірі телемарафону керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
«Основне напруження ворог продовжує створювати з повітря. Це знов використання тактичної авіації. Не припиняється бомбардування правого берега (Дніпра – ред.). Населені пункти, розташовані безпосередньо біля врізу води, потерпають від скидання керованих авіабомб, за ніч ворог застосував ще 16. У цілому за бойову добу вже нараховуємо 27 керованих авіабомб (скинутих) по населених пунктах Херсонщини», – сказала Гуменюк.
За її словами, армія РФ продовжує тиск саме з повітря, оскільки «не має основної переваги у наземному бою і намагається у такий спосіб зупинити Сили оборони».
«Це засоби терору, які ворог використовує по всій лінії фронту», – підкреслила речниця ОК «Південь».
За її словами, російські війська продовжують також здійснювати атаки із застосуванням дронів.
«Вчорашній випадок (27 жовтня – ред.), коли у Михайлівці просто у приватний будинок влетів дрон у вікно і поранення отримало літнє подружжя, дуже кричущий і заслуговує на засудження всім світом», – наголосила Гуменюк.
Вона підкреслила, що армія РФ продовжує використовувати осколкові боєприпаси, які «скидає з дронів іншої конфігурації, вишукуючи скупчення людей у населених пунктах».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Гібридний спецтрибунал щодо злочину агресії фактично унеможливлює притягнення до відповідальності Володимира Путіна, стверджує правозахисна спільнота України і вважає подібні ініціативи нонсенсом. Чому так? У чому головна проблема? Як таки світ може покарати президента Росії Путіна за неспровоковану агресію проти суверенної України, численні людські жертви та руйнування?
Про це в інтерв’ю Радіо Свобода в кулуарах саміту «Форум 2000» із головою Центру громадянських свобод та лавреаткою Нобелівської премії миру Олександрою Матвійчук. Читайте за лінком
За добу Росія втратила ще 740 військових та понад 20 танків – Генштаб ЗСУ
За час повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 298 420 своїх військових, зокрема 740 – за останню добу, повідомляє вранці 28 жовтня Генеральний штаб ЗСУ.
Українські військові також повідомляють про втрати РФ техніки:
- танків – 5167 (22 – за останню добу)
- бойових броньованих машин – 9749 (+23)
- артилерійських систем – 7180 (+18)
- РСЗВ – 834
- засобів ППО – 558 (+2)
- літаків – 320
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5399 (+9)
- крилатих ракет – 1541 (+3)
- кораблів/катерів – 20
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 9524 (+11)
- спеціальної техніки – 1011
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі та видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 20 жовтня підтвердили загибель 34 857 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
Вранці сили РФ вдарили по Херсону, постраждала пенсіонерка – влада
Зранку в суботу, 28 жовтня, армія РФ вдарила по Херсону, повідомив начальник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
За даними місцевого чиновника, російські військові вдарили по будинках у Корабельному районі Херсона. Внаслідок атаки спалахнули пожежі.
«Є одна поранена. 80-річна жінка отримала травми голови та струс мозку. Їй надана медична допомога», – повідомив Мрочко.
Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють досяжні для них регіони України. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ООН станом на 8 жовтня підтвердила загибель 9 806 і поранення 17 962 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
За добу відбулось 60 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові наступають на Мелітопольському напрямку фронту, йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ вранці 28 жовтня.
За даними військових, на Мар’їнському напрямку ЗСУ відбили понад 20 атак армії РФ. Протягом доби відбулось 60 бойових зіткнень.
«Загалом ворог завдав 8 ракетних та 15 авіаційних ударів, здійснив 61 обстріл з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – уточнили в Генштабі ЗСУ.
У Генштабі кажуть, що на Авдіївському напрямку сили РФ не полишають спроб оточити місто, але ЗСУ «стійко тримають оборону» – «безуспішними були наступальні дії противника в районах Степового, Авдіївки, Первомайського Донецької області, де силами оборони відбито 15 атак ворога».
«На Мар’їнському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. Тут українські воїни відбили понад 20 атак ворога», – зазначили в Генштабі ЗСУ.
У зведенні Генштабу йдеться про те, що протягом доби авіація Сил оборони завдала 5 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та ще 4 – по зенітно-ракетних комплексах сил РФ.
«Підрозділи ракетних військ уразили 4 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 8 артилерійських засобів, 2 склади боєприпасів, важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1А «Солнцепек» та 3 засоби протиповітряної оборони противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
Чоловіка, який воював проти ЗСУ під Бахмутом, засудили до 15 років в’язниці – СБУ
Чоловік, який вступив до лав угруповань РФ та воював проти Сил оборони на східному фронті, отримав строк ув’язнення на 15 років завдяки доказовій базі Служби безпеки.
За даними військової контррозвідки СБУ, зловмисник обстрілював із автоматичної зброї бойові позиції підрозділів ЗСУ під час їхнього контрнаступу під Бахмутом.
«Українські захисники взяли ворожого поплічника у полон у ході жорстоких боїв у районі Кліщіївки в червні цього року. За матеріалами української спецслужби, суд призначив бойовику 15 років тюрми», – зауважили у СБУ.
Як встановило слідство, зловмисником виявився житель окупованого міста Антрацит Луганської області. У червні 2022 року він добровільно приєднався до одного із російських угруповань Південного військового округу ЗС Росії.
Там його призначили на посаду стрільця і дали позивний «Льончік». Також він отримав у «військкоматі РФ» формений одяг, бронежилет, каску, автомат АК-74 та боєприпаси до нього.
Після цього чоловіка перекинули до району Сєвєродонецька для штурму українського міста та прилеглих селищ.
«Згодом бойовик у складі підрозділу РФ прибув під Бахмут для стримування контрнаступальних операцій ЗСУ. Перебуваючи у лавах загарбників, він отримував «зарплату» в російських рублях та оформив собі паспорт громадянина РФ», – кажуть в СБУ.
Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання у різних регіонах України підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, державній зраді. За даними голови СБУ Василя Малюка, від початку повномасштабного вторгнення РФ станом на червень Служба безпеки України розпочала досудове розслідування у майже 92 тисячах кримінальних проваджень, пов’язаних із російською агресією.
Вбивства, катування та незаконні ув’язнення: комісія ООН розповіла про злочини РФ в Україні
На окупованих територіях України російські військові здійснюють катування, вбивства та незаконні ув’язнення, повідомив голова Комісії з розслідування злочинів, скоєних під час вторгнення Росії Ерік Месе під час свого виступу перед членами Ради Безпеки ООН.
«Ці доповіді, що ґрунтуються на численних місіях в Україну та інших свідченнях, показують, що російська влада вчинила широкий спектр порушень, багато з яких становлять воєнні злочини», – наголосив Месе, передає кореспондент «Укрінформу».
За словами Меме, йдеться про «навмисні вбивства, напади на цивільних осіб, незаконне позбавлення волі, тортури, зґвалтування і сексуальне насильство, а також примусове переміщення й депортацію дітей». Серед інших порушень він назвав використання вибухової зброї в населених районах, зокрема напади на об’єкти енергетичної інфраструктури.
«Нещодавні розслідування комісії «підтвердили попередні висновки про те, що застосування тортур російською владою в місцях позбавлення волі, розташованих в Україні та РФ, є широкомасштабним і систематичним», – зазначив Месе.
За його словами, комісія нині «більш докладно» вивчає вплив на цивільне населення атак на енергетичну інфраструктуру, розпочатих російськими збройними силами 10 жовтня 2022 року.
«Що стосується як застосування тортур, так і нападів на об'єкти енергетичної інфраструктури, ми продовжуємо наші розслідування, аби з’ясувати, чи становлять вони собою злочини проти людяності», – зауважив Месе.
За даними Офісу генпрокурора, наразі правоохоронці розслідують понад 111 тисяч воєнних злочинів, з них понад 107 тисяч – за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Попри численні докази та свідчення, Росія продовжує заперечувати воєнні злочини своїх військових у ході війни проти України.
Замах на Царьова є спецоперацією СБУ – ЗМІ
Замах у Криму на підозрюваного у держзраді, колишнього депутата Верховної Ради, є «спецоперацією Служби безпеки України», пишуть «Українська служба Бі-бі-сі», «Українська правда» та «Укрінформ» із посиланням на джерела в СБУ.
«Він давно був у списку зрадників, які мають відповісти за свої злочини. Царьов – абсолютно законна ціль. Це не просто фанатик «русского мира», а людина, яка особисто приїхала разом з російськими танками захоплювати Київ», – підкреслило поінформоване джерело.
Деталі спецоперації не розголошуються. Станом на зараз повідомляється, що в Царьова влучили двома пострілами з вогнепальної зброї.
За оперативною інформацією журналістів, стан Царьова нібито «критичний» – лікарі борються за його життя.
Редакція Радіо Свобода наразі не може підтвердити ці дані.
В останні роки Олег Царьов перебував в Росії. У березні 2022 року в Україні йому повідомили про підозру через заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України, а також підтримку дій держави-агресора.
У травні цього року Служба безпеки повідомила підозри колишнім народним депутатам Олегу Царьову, Дмитру Святашу та Ігорю Маркову через «сприяння Росії у веденні агресивної війни проти України». За даними слідства, Царьов співпрацював з керівництвом міноборони РФ після початку повномасштабного вторгнення, зокрема, «зливав» агресору інформацію про наслідки повітряних ударів по території України.
У підозрюваного у держзраді, колишнього депутата Верховної Ради Олега Царьова стріляли, він перебуває в реанімації, пишуть російські медіа з посиланням на голову руху «Ми разом із Росією», представника окупаційної влади захопленої частини Запорізької області Володимира Рогова.
США розроблятимуть новий варіант ядерної бомби – Пентагон
Сполучені Штати Америки розроблятимуть сучасний варіант ядерної гравітаційної бомби B61-13, йдеться в повідомленні Пентагону.
За даними відомства, Національне управління ядерної безпеки (NNSA) Міністерства енергетики вироблятиме B61-13.
«Рішення про реалізацію цього потенціалу, яке було ухвалено в тісній співпраці з NNSA, відповідає вимогам середовища безпеки, що швидко змінюється, як описано в «Огляді ядерної політики 2022 року», – зазначили в Пентангоні.
За словами помічника міністра оборони з космічної політики Джона Пламба, «це оголошення відображає мінливу обстановку в галузі безпеки і зростаючі загрози з боку потенційних супротивників».
У п’ятницю, 27 жовтня, в багатьох містах України відбулись мітинги на підтримку демобілізації військових, повідомляє «Суспільне» та місцеві телеграм-канали.
Відомо, що мітинги відбулись у Києві, Одесі, Вінниці, Сумах, Кривому Розі, Тернополі, Запоріжжі та низці інших населених пунктів.
Журналісти розповідають, що родичі та близькі військовослужбовців закликали владу визначити «конкретні терміни» служби в армії по мобілізації. Вони, серед іншого, просили провести ротацію у військах та ухвалити закон про можливість демобілізації після 18 місяців служби.