Міноборони скоротило кількість перевірок, щоб прискорити постачання зброї на фронт
Виробничий цикл для зброї буде скорочений на період воєнного стану, заявило Міністерство оборони 3 листопада.
За повідомленням пресслужби, це має «розв’язати руки» виробникам, які тепер можуть самі визначати, за якими технічними параметрами здавати продукцію. Військові мають погоджувати перелік параметрів, тоді як раніше, пояснюють у відомстві, вони «прописували в технічних умовах значний перелік цих параметрів».
«Ми скасували надмірні випробування зброї, які не пов’язані з підтвердженням її боєздатності, скоротили кількість всіляких перевірок на різних етапах виробництва, залишивши лише найдоцільніші, спрощуємо механізми постачання зброї та техніки у війська», – йдеться в коментарі заступника міністра оборони Івана Гаврилюка.
Міноборони очікує, що ці зміни дозволять військам швидше отримувати нові зразки озброєння та військової техніки.
Читайте також: Столтенберґ назвав помилковим уявлення про «неетичність» виробництва зброї
Наприклад, раніше для забезпечення гарантійного терміну зберігання зброї в 10 років новий зразок мав пройти шестимісячні, а іноді річні кліматичні випробування.
«Ця вимога зараз скасовується. Адже в багатьох випадках виробник чітко розуміє, що немає жодної необхідності зберігати цей зразок протягом 10 років, бо він одразу з конвеєра йде на фронт. Отже, ці показники терміну зберігання ніяк не впливають на якість застосування зразка», – аргументує міністерство.
Відтепер, додає пресслужба, Збройні Сили та Міністерство оборони будуть наполягати на підтвердженні трьох чинників: ефективності зразка техніки, його безпечності для особового складу та надійності в експлуатації.
У жовтні міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив про значне зростання виробництва снарядів в Україні, хоча Київ продовжує переважно покладатися на постачання партнерів.
Російська армія атакувала інфраструктурний об’єкт на Одещині і військовий – на Івано-Франківщині
Сили протиповітряної оборони в ході російської атаки вночі збили два дрони Shahed-131/136 в районі Одещини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 3 листопада.
«На жаль, є влучання по технічній території інфраструктурного об’єкта в області. Постраждалих і сильних руйнувань не зафіксовано», – заявив він.
Крім того, російські війська намагалися атакувати дронами-камікадзе військову інфраструктуру в Івано-Франківській області, заявила голова ОВА Світлана Онищук.
«(Російська армія атакувала – ред.) військовий об’єкт і на території Івано-Франківської області», – повідомила вона.
За її словами, відповідні служби прибули на місце, пожежу локалізували.
Російська армія завдала чергової повітряної атаки по Україні вночі проти 3 листопада. За даними Повітряних сил, протиповітряна оборона збила 24 дрони Shahed-131/136 із 40, а також ракету Х-59. Зокрема, щонайменше 10 російських безпілотників вдарили по цивільній інфраструктурі Харкова та передмістя.
Росія, попри докази та свідчення, продовжує заперечувати удари по цивільних об’єкта в Україні.
СБУ заявляє, що в Запоріжжі затримала співробітника ОВА, який працював на ФСБ
Служба безпеки України повідомила 3 листопада, що затримала в Запоріжжі співробітника обласної військової адміністрації (ОВА), який працював на ФСБ Росії.
«Перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу кібербезпеки ОВА, він намагався приховано отримати секретну інформацію про дислокацію ЗСУ та оборонні закупівлі на території регіону», – заявили в СБУ.
Затриманий є жителем Запоріжжя, інженером-радіотехніком за освітою. До обладміністрації він працював на одному з місцевих підприємств, яке здійснює технічне обслуговування військової техніки ЗСУ.
У вересні 2023 року підозрюваний із власної ініціативи запропонував російським військам свою допомогу. Чоловік перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років увʼязнення.
Росіянина Петра Верзілова, який воює в ЗСУ, заочно засудили в РФ у справі про «фейки»
Басманний районний суд Москви заочно засудив учасника Pussy Riot та колишнього видавця «Медіазони» Петра Верзілова до восьми з половиною років колонії у справі про військові «фейки» (пункт «д» частини 2 статті 207.3 КК). Про це повідомляє кореспондент «Медіазони» із зали суду 3 листопада.
Державний обвинувач Олександр Кієнко просив призначити Верзілову девʼять років колонії загального режиму та заборону писати в інтернеті на чотири роки. Адвокат Леонід Соловйов виступав за виправдання підзахисного.
Приводом для справи стали два твіти та два пости в інстаграмі з розповіддю про вбивства в Бучі у березні 2022 року. За версією силовиків, у публікаціях міститься міркування, «здатне спричинити необґрунтоване наростання соціальної напруженості та завдати шкоди інтересам Російської Федерації». Крім того, силовики вважають, що Верзілов «створив реальну загрозу формування у громадян помилкової думки про цілі та завдання спеціальної військової операції».
У нещодавньому інтервʼю російському журналісту Юрію Дудю Петро Верзілов розповів, що перебуває в лавах Збройних сил України. Після цього для уникнення конфлікту інтересів Верзілов оголосив про припинення співпраці з «Медіазоною».
Кулеба обговорив із Боррелем підготовку України до вступу в Євросоюз
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з Високим представником Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем – про це він повідомив увечері 2 листопада.
За словами Кулеби, розмова стосувалася прогресу України щодо виконання семи рекомендацій ЄС та прийдешнього оцінювання блоком української кандидатури на членство.
Міністр висловив очікування, що оцінка Європейської комісії «буде чесною і стане значним кроком до відкриття переговорів про вступ України до ЄС».
«Ми також зупинилися на майбутніх кроках щодо зміцнення європейської оборонної промисловості та збільшення оборонного виробництва в інтересах європейської безпеки та перемоги України», – заявив Кулеба.
Боррель також повідомив про розмову, зазначивши, що вона стосувалася шляху України до ЄС та майбутнього звіту про розширення блоку.
«ЄС підтримує Україну в той час, як Росія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільних та інфраструктуру напередодні зими», – зазначив він.
Представник ЄС також додав, що запросив Кулебу на наступне засідання Ради ЄС із закордонних справ.
На початку жовтня у Києві пройшла зустріч міністрів закордонних справ ЄС, яка, за словами Борреля, мала на меті «висловити нашу солідарність і підтримку українському народу».
Мінкульт оновив дані про кількість культурних об’єктів, пошкоджених російською агресією
Від початку повномасштабної російської агресії в Україні пошкоджені 1 711 об’єктів культурної інфраструктури – про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України 3 листопада.
За даними відомства на 25 жовтня, найбільших втрат зазнала культурна інфраструктура у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.
«Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (49% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків)», – заявляє Мінкульт.
Міністерство наводить дані про види пошкоджених об’єктів:
- клубні заклади – 844
- бібліотеки – 603
- заклади мистецької освіти – 133
- музеї та галереї – 100
- театри, кінотеатри та філармонії – 31
Культурна інфраструктура постраждала в 262 територіальних громадах, що складає 17,8% від усіх громад в Україні.
Мінкульт вказує на те, що з огляду на окупацію частин Луганської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей неможливо облікувати точну кількість об’єктів культурної інфраструктури, які постраждали в ході бойових дій та окупації.
У квітні 2023 року Міністерство культури повідомляло про понад 550 пам’яток культури, які пошкодила російська агресія.
Данілов про мобілізацію, анонімів та російську агентуру в псевдорелігійних організаціях
Чи готова Банкова, незважаючи на непопулярність рішення, оголосити більші масштаби мобілізації? Які загрози цієї зими? На ці запитання в етері програми Радіо Свобода «Свобода.Live» відповів секретар РНБО Олексій Данілов. Також він розповів про псевдорелігійні організації на кшталт «АллатРа», які діють на території України в інтересах Росії, наскільки їх багато, за ким уважно стежать правоохоронці і появу яких нових прокремлівських рухів слід очікувати в Україні найближчим часом.
«Єдина ціль – терор» – у Харкові прокоментували нічну атаку «шахедів»
Удари, яких російські військові в ніч із 2 на 3 листопада завдали по Харкову і передмістю, мали на меті не ураження військових обʼєктів, а лише залякування мирного населення, повідомив 3 листопада в ефірі Радіо Свобода (програма Свобода.Ранок) директор департаменту цивільного захисту Харківської ОВА Іван Сокол.
«Єдина ціль – це терор мирного населення. Бо, виїжджаючи на ті місця, куди ворог завдає ударів, очевидно, що там взагалі… жодних військових цілей немає і ніколи не було. Це чистий терор цивільного населення», – сказав Сокол.
Він розповів про обставини, за яких сили РФ атакували обʼєкти на Харківщині.
«Близько 23:40 ворог завдав (удару) не менш ніж трьома ударними безпілотниками типу «шахед» по об’єкту цивільної інфраструктури у передмісті Харкова. Приблизно через пів години після того, як стався відбій повітряної тривоги, працівники Державної служби надзвичайних ситуацій розпочали ліквідацію наслідків цього удару. І ворог завдав повторного удару по зазначеному обʼєкту. На щастя, працівники Державної служби надзвичайних ситуацій, які ліквідовували наслідки, не постраждали», – повідомив Іван Сокол.
Також, за його словами, «через годину, близько 00:40, ворог завдав не менш як чотири удари знову таки ударними безпілотниками типу «шахед» по місту Харкову».
«Від ударів постраждали будівля технікуму, господарські будівлі, постраждали адміністративні будівлі, два гаражі, не менше чотирьох автівок. На даний момент до медиків звернулися вісім осіб із гострою реакцією на стрес. Серед них є двоє дітей. Медичну допомогу надано на місці», – відзначив представник Харківської ОВА.
Російські військові вночі 3 листопада здійснили масовану атаку Харкова й передмістя, повідомила раніше поліція Харківської області.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
Прокуратура: ще один поранений внаслідок удару РФ по терміналу «Нової пошти» помер у лікарні
Кількість загиблих внаслідок удару російської армії по терміналу «Нової пошти» на Харківщині зросла, повідомила обласна прокуратура 3 листопада.
«На жаль, сьогодні вранці у лікарні помер 29-річний чоловік, який був поранений 21 жовтня внаслідок ракетного удару окупантів по терміналу «Нової пошти», – йдеться в повідомленні.
Відтак наразі відомо про вісьмох загиблих та 15 поранених внаслідок удару. Слідство у справі триває.
Голова області Олег Синєгубов 30 жовтня повідомив про смерть ще одного пораненого в лікарні.
Увечері 21 жовтня війська РФ завдали ракетного удару по терміналу «Нової пошти» в селі Коротич у Харківському районі. За даними ДСНС, внаслідок удару є значні руйнування будівлі терміналу, пошкоджені 7 вантажних автомобілів та 2 напівпричепи. З місця удару фахівці вилучили уламки ракети С-300. Співробітники терміналу не мали часу на порятунок – між оголошенням повітряної тривоги і влучанням минула менш як хвилина.
Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що Україна обов’язково відповість на ракетний удар російської армії по терміналу «Нової пошти» під Харковом.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російські дрони влучили в об’єкт інфраструктури на Львівщині – голова області
Російські війська атакували Львівську область вночі проти 3 листопада, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
За його даними, сили повітряного командування «Захід» знищили 11 безпілотників із 16, які атакували західні регіони.
«На жаль, є п’ять влучень в обʼєкт критичної інфраструктури у нашій області. На щастя, обійшлося без жертв та постраждалих. Була пожежа, її оперативно ліквідували», – заявив Козицький.
Він додав, що сили ППО працювали у «надскладних умовах, коли дрони летіли у кілька хвиль і часто змінювали напрямок руху».
Російська армія завдала чергової повітряної атаки по Україні вночі проти 3 листопада. За даними Повітряних сил, протиповітряна оборона збила 24 дрони Shahed-131/136 із 40, а також ракету Х-59. Зокрема, щонайменше 10 російських безпілотників вдарили по цивільній інфраструктурі Харкова та передмістя.
40 дронів: Харків, Львів, Одеса. Війна заходить в глухий кут? Бій на Херсонщині
- Російська армія дронами атакувала Україну. По цивільній інфраструктурі Харкова вдарили щонайменше 10 БПЛА, інформують в поліції області. Працювала ППО також на Львівщині. Деталі атаки обговоримо далі.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
- У населеному пункті Кринки, що на окупованому Лівобережжі, тривають бої. Російські сили наносять ураження артилерією та авіацією по плацдарму в селі, кажуть аналітики Deep State. За їхніми словами, завдяки українській аеророзвідці армія Росії нібито несе там великі втрати. У ЗСУ цю інформацію офіційно не коментували. Поговоримо детальніше з військовим.
- Гірка правда про війну. В інтерв'ю виданню The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів, чому ЗСУ не вийшли до Криму та Азовського моря, а також наголосив на потребі сучасної авіації для українських військ. Що треба знати про війну в Україні з вуст головнокомандувача ЗСУ? Розкажемо.
- Сексистський скандал чи помилкова фраза? У мережі не вщухають обговорення щодо висловлювань окремих військових про роль жінок на війні. Чи справді українські жінки зіштовхуються з дискримінацією в ЗСУ? А головне – як з цим боротися?
«А де міни до мінометів?» Балкани залучені до розслідування зникнення грошей за зброю для України
Озброєння оплачене, але так і не поставлене. Закупівля гранат для України на десятки мільйонів доларів перетворилася на міжнародне розслідування зникнення грошей, до якого також причетна Боснія і Герцеговина, пише Балканська служба Радіо Свобода.
Сили РФ втратили за добу ще 850 осіб – Генштаб ЗСУ
За час повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 303 270 своїх військових, зокрема 850 – за останню добу, повідомляє вранці 3 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
Українські військові також повідомляють про втрати РФ техніки:
- танків – 5265 (+24)
- бойових броньованих машин – 9901 (+24)
- артилерійських систем – 7328 (+36)
- РСЗВ – 854 (+4)
- засобів ППО – 566
- літаків – 322
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5495 (+7)
- крилатих ракет – 1551 (+2)
- кораблів/катерів – 20
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 9691 (+33)
- спеціальна техніка – 1034 (+2)
Україна і Росія майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Втрати намагаються оцінити різні спостерігачі та ЗМІ, аналізуючи відкриті дані. Журналісти російської служби Бі-Бі-Сі та видання «Медіазона» разом із командою волонтерів станом на 20 жовтня підтвердили загибель 34 857 російських солдатів на війні в Україні.
Журналісти наголошують, що ці цифри втрат – це «найбільш консервативна оцінка загиблих із числа мобілізованих, оскільки враховуються лише ті випадки, коли смерть була підтверджена публічно і коли можна встановити статус того, хто воював».
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.
Як зазначає New York Times, попри вищі втрати, російська армія зберігає чисельну перевагу над українською в зоні бойових дій, головним чином за рахунок більшого мобілізаційного ресурсу – населення Росії більш ніж утричі більше, ніж в України.
На фронті за добу відбулося 50 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Упродовж минулої доби на фронті відбулося 50 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 3 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав 7 ракетних та 70 авіаційних ударів, здійснив 93 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – ідеться в повідомленні.
Також у Генштабі інформують, що в ніч на 3 листопада сили РФ завдали чергового удару по Україні, застосувавши 38 ударних БпЛА типу Shahed-136/131 та одну керовану авіаційну ракету Х-59. Сили та засоби протиповітряної оборони знищили 24 ударних БпЛА та одну ракету Х-59, інформація щодо наслідків атаки уточнюється, додають військові.
За цими ж даними, впродовж доби авіація Сил оборони завдала 13 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та два – по зенітно-ракетних комплексах, а підрозділи ракетних військ уразили пункт управління, чотири райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, станцію РЕБ, склад боєприпасів, вісім артилерійських засобів, а також іншу важливу ціль противника.
У поліції повідомили про наслідки масованої атаки ударних дронів по Харкову
Російські військові вночі 3 листопада здійснили масовану атаку Харкова й передмістя, повідомляє поліція Харківської області.
«Щонайменше 10 російських безпілотників вдарили по цивільній інфраструктурі. За попередніми даними, постраждалих немає. У трьох місцевих жителів лікарі діагностували гостру реакцію на стрес», – ідеться в повідомленні.
Правоохоронці також інформують, що внаслідок влучання безпілотників горіли гаражі, палали автівки, пошкоджені господарчі споруди.
«Було влучання в навчальний заклад. Зруйновано другий і третій поверхи, дах будівлі, горіли конструктивні елементи. Також унаслідок обстрілу горів житловий будинок, СТО, адмінбудівля. Всі пожежі локалізовані. На місцях влучань працюють всі профільні служби. Слідчі та криміналісти документують наслідки обстрілів», – додають у поліції.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
Понад 30 брендів українського одягу і національний одяг, який носять родина президента й урядовці, бістро в українському стилі і запит на борщ серед іноземців – і все це в центрі Праги. Масштаби українського бізнесу у Чехії зросли в рази. Ледь не кожний десятий підприємець в Чехії цьогоріч – українець. Серед 55 тисяч людей, які відкрили бізнес у цій країні, майже 5 тисяч мають громадянство України. Це випливає з аналізу, який надало Чеське кредитне бюро. Радіо Свобода завітало до кількох закладів у Празі, аби дізнатися – як українці, які рятувалися від війни, розбудовують бізнес у Чехії.
Влада повідомила про нічний удар військ РФ по Харкову
Мер Харкова Ігор Терехов уночі 3 листопада повідомив, що російські війська атакували місто.
«Ворог бʼє по Харкову. Є прильоти в одному з районів міста по цивільних обʼєктах. Там пожежа, яку локалізують наші рятівники. Про постраждалих інформація уточнюється», – написав Терехов у Telegram.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив, що йдеться про удари дронами-камікадзе.
«Зафіксовані влучання по цивільній інфраструктурі в Харкові та населеному пункті Харківського району», – зазначив він.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
Стаття Залужного підкреслює важливість підтримки України – Білий дім
Стаття головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного у виданні The Economist «підкреслює, наскільки важливо, щоб ми продовжували підтримувати Україну», сказав координатор Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі 2 листопада.
Кірбі відзначив, що в процесі війни змінюються потреби сторін, в тому числі щодо систем озброєнь, які партнери надають Україні.
«Ми розвиваємося і вже еволюціонували в контексті того, чим ми забезпечуємо Україну, так само як розвивалася і сама війна. І я підозрюю, що цей процес триватиме», – наголосив Джон Кірбі, додавши, що «нам було б значно простіше це зробити, якби Конгрес ухвалив додаткове фінансування для підтримки України».
У своїй статті Валерій Залужний вказує на те, що війна стала позиційною, і для перелому потрібно зробити п'ять кроків. Вони є такими – подолати перевагу ворога у повітрі, покращити можливості прориву мінних перешкод, посилити контрбатарейну боротьбу, забезпечити ефективну підготовку українських резервів та підвищити ефективність радіоелектронної боротьби.
Також в інтервʼю The Economist головнокомандувач Збройних сил України зауважив, що західні країни досі стримуються від надання Україні найновіших озброєнь.
ЗСУ попереджають про рух ударних БПЛА у напрямку Київщини
Повітряні сили ЗСУ повідомляють про рух ударних безпілотників з Черкаської області у напрямку Київської області.
Перед цим голова Черкаської ОВА Ігор Табурець попередив про підвищену небезпеку через загрозу застосування військами РФ ударних БПЛА.
Нині повітряна тривога оголошена в Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Кіровоградській та Черкаській областях.
Жителів Одещини також попередили про загрозу застосування БПЛА.
Ввечері 2 листопада російські війська з території окупованого Криму ракетами «Онікс» атакували Одеську область. Як повідомили Сили оборони півдня, ракети «втратили бойову спроможність на підльоті до узбережжя».
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Уряд передав до ВР фінальний проєкт держбюджету-2024
Уряд 2 листопада передав до Верховної Ради фінальний проєкт держбюджету-2024, повідомив у Telegram представник Кабінету міністрів у Верховній раді Тарас Мельничук.
Він повідомив, що документ підготовлений до другого читання, відповідно до бюджетних висновків ВР.
На сайті парламенту вказано, що доопрацьований документ сьогодні надійшов до законодавчого органу і тут же направлений на розгляд бюджетного комітету.
15 вересня уряд ухвалив проєкт бюджету на 2024 рік з власними доходами загального фонду в 1 трлн 560 млрд грн та видатками загального фонду у 3 трлн 108 млрд грн. 19 жовтня ВР схвалила кошторис у першому читанні.
До другого читання серед пропозицій на доопрацювання було додаткове скорочення видатків на будівництво, ремонти і закупівлю майна в різних органах влади, зменшення видатків на Бюро економічної безпеки, додатковий ресурс на протезування для військових тощо.