Після «нейтралізації «АллатРа» Данілов очікує появи нового російського проєкту в Україні
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що робота над виявленням організацій, які діють в інтересах Росії на території України, триває. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Відстежування йде, і я можу сказати, що це дуже складний процес, тому що люди, прикриваючись тими чи іншими назвами, вони на власний розсуд вирішують свої питання по завданню спецорганів РФ», – сказав секретар РНБО в ефірі програми Свобода.Live.
За його словами, про діяльність псевдорелігійної організації «АллатРа» було відомо раніше.
«Можу сказати, коли під час доповіді СБУ президент запитав, чому раніше цього не зробили ( нейтралізували). Як сказали – «була в розробці», – пояснив він.
Данілов також прогнозує, що найближчим часом може активізуватися ще один російський проєкт.
«Я очікую, що найближчим часом з політичного небуття з’явиться ще один російський проект – раніше він називався «Жінки за майбутнє», а тепер «Жінки за мир». Жінки, які свого часу розповідали, що треба мир, треба дружити. Звичайно, але ж не під егідою ФСБ. Нам тут самим наводити лад», – сказав секретар РНБО.
2 листопада Служба безпеки України повідомила про нейтралізацію «міжнародної злочинної організації «АллатРа» – заблоковано понад 20 осередків, які діяли на користь спецслужб РФ. За даними СБУ, «Під виглядом «місіонерства» учасники релігійної секти виправдовували збройну агресію РФ та публічно просували кремлівську ідею про створення «союзу слов’янських народів» під керівництвом Москви».
«Це серйозний крок назад» – ЄС відреагував на вихід РФ з договору про заборону ядерних випробувань
Європейський Союз глибоко шкодує через рішення Росії відкликати ратифікацію глобального договору про заборону випробувань ядерної зброї. Про це йдеться у заяві представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля.
У Євросоюзі зазначають, що рішення Москви є «серйозним кроком назад у відданості Росії архітектурі міжнародної безпеки, що підриває нинішні зусилля з нерозповсюдження та роззброєння».
«Європейський Союз закликає Росію продовжувати поважати мету та завдання Договору. Як держава-учасниця Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), Росія взяла на себе зобов’язання працювати над якнайшвидшим набуттям чинності Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. У контексті конференцій за статтею XIV Росія взяла на себе зобов’язання просувати Договір на найвищому політичному рівні та через усі доступні двосторонні та багатосторонні канали. Цей останній захід є серйозним кроком назад у виконанні цих зобов’язань, що погіршується статусом Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН», – йдеться у заяві.
2 листопада президент Росії Володимир Путін підписав закон про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, повідомили російські офіційні інформагенції.
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань був схвалений 1996 року Генеральною асамблеєю ООН. Росія ратифікувала документ, а США та Китай – ні, хоча фактично і ці країни дотримувалися умов договору.
18 жовтня нижня палата російського парламенту, Державна дума, схвалила проєкт закону одразу у другому та третьому читаннях. Його підтримали усі 415 депутатів, які були присутні на засіданні.
У верхній палаті російського парламенту, Раді федерації, говорили, що, попри відкликання ратифікації, Росія «залишається державою, яка підписала договір, з усіма правами та обовʼязками, які з цього випливають».
До чого готуватися взимку та як розширять мобілізацію?
- Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний написав статтю для The Economist: війна зараз переходить на новий етап, а це може піти на користь Росії. Чи готова українська влада оголосити більші масштаби мобілізації? До чого готуватися взимку? які перспективи війни Росії проти України? як протистояти армії РФ? інтерв'ю із секретарем РНБО Олексієм Даніловим.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
- Якою буде реакція на статті про Україну? Допомога і підтримка України збільшиться чи навпаки? У Держдепі США вважають, що зможуть переконати законодавців об'єднати допомогу Ізраїлю та Україні, як наполягає президент США Байден. Як врешті вирішиться питання фінансової підтримки з боку США для України? Розмова із дипломатом та включення зі США.
CША планують оголосити у п’ятницю про пакет військової допомоги Україні на 425 млн дол – Reuters
У п’ятницю, 3 листопада, адміністрація президента США Джо Байдена планує оголосити про пакет військової допомоги Україні на суму 425 мільйонів доларів, передає агенція Reuters із посиланням на двох американських посадовців.
В очікуваному пакеті допомоги будуть боєприпаси з лазерним наведенням для знищення російських безпілотників на близько 300 мільйонів доларів. Очікується, що ракет ATACMS не буде. Водночас пакет міститиме боєприпаси до ракетних систем NASAMS і HIMARS, снаряди калібру 105 і 155 міліметрів, протитанкову систему TOW, протипіхотні міни Claymore, стрілецьку зброя та десяток вантажівок.
Пакет допомоги формується і його вміст може змінитися, вказує Reuters.
Після російського вторгнення США передали Україні безпекову допомогу на суму близько 44 мільярдів доларів.
США стурбовані виходом Росії з договору про заборону ядерних випробувань – Блінкен
Відкликання Росією ратифікації глобального договору про заборону випробувань ядерної зброї є кроком у неправильному напрямку і послабить довіру до міжнародного режиму контролю над озброєннями, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен 2 листопада.
«Ми глибоко стурбовані запланованими діями Росії щодо відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ), – сказав Блінкен. – На жаль, це значний крок у неправильному напрямку, що відводить нас далі, а не наближає до його вступу в силу».
Раніше сьогодні президент Росії Володимир Путін підписав закон про відкликання ратифікації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, повідомили російські офіційні інформагенції.
Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань був схвалений 1996 року Генеральною асамблеєю ООН. Росія ратифікувала документ, а США та Китай – ні, хоча фактично і ці країни дотримувалися умов договору.
18 жовтня нижня палата російського парламенту, Державна дума, схвалила проєкт закону одразу у другому та третьому читаннях. Його підтримали усі 415 депутатів, які були присутні на засіданні.
У верхній палаті російського парламенту, Раді федерації, говорили, що, попри відкликання ратифікації, Росія «залишається державою, яка підписала договір, з усіма правами та обовʼязками, які з цього випливають».
Президент України Володимир Зеленський повідомив про «дуже змістовну» нараду з урядовцями – обговорювалися кроки для трансформації України та роботи з партнерами.
«Провів дуже змістовну нараду з урядовцями. Різні напрямки урядової роботи. Обговорили ті кроки, які потрібні для трансформації нашої держави, нашої роботи з партнерами, з донорами. Про рішення уряду, про законопроєкти, які потрібні, про посилення інституцій. Визначились з пріоритетами й готуємо нові кроки – і найближчими тижнями, і до кінця року, і в річному вимірі», – розповів він у своєму відеозверненні.
Зеленський заявив про підготовку законопроєктів та урядових рішень – деякі з них будуть схвалені вже найближчими тижнями.
Раніше президент України повідомив, що Київ готується до інших важливих подій, запланованих на перші тижні листопада. За його словами, листопад і грудень мають стати вагомими для України.
8 листопада Європейська комісія збирається представити оцінку прогресу, досягнутого Україною у виконанні критеріїв щодо членства в ЄС. Це ключовий крок у рішенні блоку про початок переговорів про вступ.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу.
Черговий обстріл Херсонщини – постраждали двоє жінок
Російські війська у четвер обстріляли село Урожайне Бериславської громади на Херсонщині, є постраждалі, повідомила у Telegram обласна адміністрація.
«Постраждали двоє жінок 48 та 43 роки. Їх доставили до лікарні. Медики надають потерпілим допомогу», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні повідомлялося, що армія РФ вночі обстріляла село Станіслав на Херсонщині – загинула літня жінка. Вранці у Херсоні внаслідок російського обстрілу пошкоджень зазнав об’єкт критичної інфраструктури.
Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Латвії ввели заборону на перебування в країні автомобілів з російськими номерами
Сейм Латвії ухвалив зміни до законодавства про дорожній рух, які передбачають заборону перебування в країні автомобілів з російськими номерами, повідомила пресслужба латвійського парламенту.
Передбачається, що власники зареєстрованих у РФ автомобілів повинні будуть протягом трьох місяців з дня набрання чинності законом (до 15 лютого 2024 року – ред.) зареєструвати транспортний засіб у Латвії або вивезти його з території країни. Якщо автомобіль на російських номерах не буде зареєстрований у Латвії або не виїде за межі країни, його конфіскують. Автори законопроєкту пропонують усі конфісковані авто передавати Україні. Окрім конфіскації, власників зобов’яжуть сплатити штраф від 750 до 2000 євро.
Нове законодавство передбачає дозвіл власникам авто на російських номерах один раз транзитом проїхати через територію Латвії. При цьому вони повинні будуть в електронному вигляді подати інформацію про себе, автомобіль та про період часу, протягом якого він перетинатиме транзитом територію країни. Окремо зазначається, що на такий транзит водіям відведуть 24 години.
Ці обмеження не стосуватимуться автомобілів дипломатичних та консульських служб РФ.
Раніше комісія, відповідальна за опрацювання законопроєкту, ухвалила рішення не поширювати зміни до закону на автомобілі, зареєстровані в Білорусі, мотивуючи це регламентацією застосування санкцій.
У вересні Латвія, Норвегія, Фінляндія, Польща, Естонія та Литва заборонили в’їжджати на свою територію машинам із російськими номерами. При цьому влада Латвії заявляла, що не конфісковуватиме такий транспорт, якщо він уже перебуває на території Євросоюзу. МВС Естонії також виступало за необхідність конфіскації або перереєстрації авто з російськими номерами. З аналогічними заявами виступила й Литва.
Данілов: «У нас не може бути простої зими»
Секретар Ради нацбезпеки й оборони України Олексій Данілов заявив, що Росія накопичує ресурси, щоб спробувати завдати удару по енергетичній системі України взимку. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.
«У нас не може бути простої зими. Ми розуміємо, на що розраховує наш супротивник. Він останнім часом зменшив кількість обстрілів критичної інфраструктури, саме енергетичного сектору. Він зараз робить накопичення, щоб спробувати завдати нам шкоди, коли буде зимова температура», – сказав Данілов в ефірі програми Свобода.Live.
Водночас посадовець переконаний, що все необхідне у цьому питанні робить і держава, і відповідальні за це компанії.
«Це питання неодноразово розглядали на Ставці верховного головнокомандувача. Є відповідне рішення РНБО. Я можу сказати, що ми це обов’язково пройдемо», – зазначив Данілов.
Росія обстрілювала енергетичну інфраструктуру України протягом осені та зими 2022-2023 року, що призводило до вимкнень електроенергії.
У липні 2023 року Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Війська РФ атакували ракетами Одещину – Сили оборони півдня
Російські війська атакували ракетами Одещину, руйнувань чи постраждалих немає, повідомляють у телеграмі Сили оборони півдня.
«По Одещині ворог наніс ракетний удар 2 ракетами «Онікс» з тимчасово окупованого Криму. Випущені з берегового ракетного комплексу «Бастіон» ракети втратили бойову спроможність на підльоті до узбережжя», – йдеться у повідомленні.
О 18:40 в Одеській області оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння. Через 20 хвилин був відбій.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Розширення ЄС: які реформи планують у блоці й чого остерігається Україна?
Про необхідність реформувати Євросоюз, перш ніж до нього приєднаються нові країни-члени, уже заявляли низка європейських лідерів, таку ж ціль вони закріпили на саміті у Гранаді цієї осені. Тепер поговорити про це предметніше на конференцію до Берліна міністрів закордонних справ з держав-членів ЄС та країн-кандидатів запросила очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок. Вона бачить загрозу для ЄС, якщо його розширити без реформ. Її український колега Дмитро Кулеба вбачає у реформуванні небезпеку відкладеного членства для України.
«Була б зовсім інша ситуація» – Данілов про недостатні темпи Заходу в наданні зброї Україні
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов заявляє, що темпи надання військової допомоги Україні від партнерів вплинули на результат, який сьогодні українська армія має на полі бою. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода 2 листопада.
«Якби ми з перших днів отримували ту допомогу, на яку розраховували, була б зовсім інша ситуація», – сказав секретар РНБО в ефірі програми Свобода.Live.
За словами Данілова, зволікання дало можливість Росії підготуватися, замінувати велику територію і провести переговори з Іраном та Північною Кореєю.
«У лютому і березні 2022 року ми благали дати захист нашого неба. На превеликий жаль, на той час ми не отримали жодної відповіді. Ну, а допомога почала надходити поступово, і ми дуже ретельно відслідковуємо в апараті: хто перший надавав, що надавав і яка країна це робила. Я більш ніж впевнений, якщо би ця допомога була швидше, то може й були інші результати», – зазначив Олексій Данілов.
Коментуючи статтю головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у The Economist, секретар РНБО заявив, що погоджується з генералом, який пише про необхідність нових технологій для розробки озброєння.
Данілов говорить, що це питання неодноразово обговорювалося на засіданнях Ставки. Він також додає, що хотів би, щоб відносини України з партнерами з приводу постачання зброї були більш динамічними.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у статті The Economist написав, що війна зараз переходить на новий етап, а це може піти на користь Росії.
«Війна зараз переходить на новий етап: те, що ми у військових називаємо «позиційною» війною статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні, на відміну від «маневрової» війни руху та швидкості. Це піде на користь Росії, дозволяючи їй відновити свою військову міць, що зрештою загрожуватиме збройним силам України та самій державі», – наголосив генерал.
За його словами, щоб вийти з цього етапу, Україні потрібні ключові військові можливості та технології, а найважливіше – повітряна сила.
Зеленський обговорив із головою Євроради виконання Києвом рекомендацій для членства в ЄС
Президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові з головою Європейської Ради Шарлем Мішелем обговорив досягнення України у виконанні рекомендацій ЄС для початку переговорів про вступ до блоку.
«Провів телефонну розмову з Шарлем Мішелем, привітав його з 30-річчям Маастрихтського договору. Ми зосередили наш діалог на майбутній зустрічі Європейської Ради в грудні 2023 року та на досягненнях України у виконанні семи рекомендацій. Погодилися, що з Україною ЄС стане ще сильнішим», – написав він у телеграмі.
Шарль Мішель у соцмережі Х написав, що у розмові з Зеленським він підтвердив непохитну відданість ЄС довгостроковій фінансовій, військовій і гуманітарній допомозі Україні «стільки, скільки буде потрібно».
У вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна вже завершує «виконання всіх рекомендацій Євросоюзу» на урядовому рівні.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу. Таке ж рішення лідери ЄС ухвалили і щодо Молдови.
22 червня цього року Єврокомісія дала проміжну усну оцінку тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС: два з семи критеріїв виконані повністю, решта мають прогрес.
Місцева влада: війська РФ знову атакували дронами Нікополь
Російські війська знову атакували Нікополь, спрямувавши на місто три дрони-камікадзе, повідомив голова Дніпропетровської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Сьогодні агресор атакував Нікопольщину. На районний центр спрямував три дрони-камікадзе. По Покровській сільській громаді цілив з важкої артилерії. Понівечене комунальне підприємство, 8 приватних будинків, господарська споруда, лінії електропередач та газогін», – написав він у телеграмі.
Лисак також повідомив про «приліт» у Синельниківському районі – пошкоджена приватна оселя.
Люди через ці російські атаки не постраждали.
Як повідомляла місцева влада, через російські атаки Нікопольщини 1 листопада загинула людина, ще семеро поранені.
Російські війська регулярно обстрілюють Дніпропетровщину, зокрема Нікополь. Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Генштаб повідомив про 38 бойових зіткнень на фронті за добу
Протягом доби на фронті відбулося 38 бойових зіткнень, оперативна обстановка на сході й півдні України залишається складною, повідомив у вечірньому зведенні Генеральний штаб Збройних сил України.
«Загалом ворог завдав чотири ракетних і 44 авіаційних ударів, здійснив 59 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, на Куп’янському напрямку російські війська вели «безуспішні штурмові дії» в районах Синьківки, Петропавлівки, Іванівки Харківської області. Тут українські військові відбили п’ять атак.
«На Бахмутському напрямку ворог шість разів безуспішно намагався відновити втрачене положення в районах Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Також вів безуспішні штурмові дії біля Південного Донецької області… На Авдіївському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районах населених пунктів Сєверне і Тоненьке Донецької області, де Силами оборони відбито 5 атак», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Генштабі повідомили, що на Мар’їнському напрямку війська РФ вели безуспішні штурмові дії в районі Мар’їнки Донецької області, тут Сили оборони відбили 18 атак.
«На Шахтарському напрямку противник вів безуспішні штурмові дії в районі Старомайорського Донецької області… На Запорізькому напрямку ворог безуспішно намагався відновити втрачене положення в районі Роботиного Запорізької області», – повідомили в Генштабі.
Президент України Володимир Зеленський 2 листопада повідомив про спробу російських військ наступати на Вугледарському напрямку, яку, за його словами, українським силам вдалося зупинити.
Минулого місяця Росія пішла вперед на усьому сході України – загострення під Авдіївкою виявилося лише початком масованого наступу. Російські війська почали штурми на Харківщині, короткому відтинку Луганщини, який контролюють ЗСУ, в Мар’їнці – та навіть на півночі Бахмута (на півдні наступальні дії веде українська армія).
Росія зазнає значних втрат під час свого наступу – і в живій силі, і в техніці. Зокрема, як заявила британська розвідка, Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний у статті The Economist написав, що війна зараз переходить на новий етап, а це може піти на користь Росії.
«Війна зараз переходить на новий етап: те, що ми у військових називаємо «позиційною» війною статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні, на відміну від «маневрової» війни руху та швидкості. Це піде на користь Росії, дозволяючи їй відновити свою військову міць, що зрештою загрожуватиме збройним силам України та самій державі», – наголосив генерал.
За його словами, щоб вийти з цього етапу, Україні потрібні ключові військові можливості та технології, а найважливіше – повітряна сила.
Дев’ять із десяти злочинів проти журналістів залишаються непокараними. ЗМІ та війна в Україні
Національна спілка журналістів України прагне оприлюднити всі випадки злочинів проти представників ЗМІ та домагається притягнення винних до відповідальності. 1 листопада у залі «Розстріляна свобода слова» київського Музею історії Другої світової війни відбулася акція солідарності «Воєнні злочини проти журналістів не можуть залишатися безкарними», де побували кореспонденти проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
25% американців вважають, що США роблять недостатньо для допомоги Україні у її боротьбі проти російської агресії. У серпні минулого року так вважали 38% громадян США. Про це свідчать дані американського соціологічного інституту Gallup.
Водночас, за даними соціологів, частка тих, хто вважає, що Вашингтон робить «занадто багато», зросла – 41% порівняно з 24% у серпні 2022 року та 29% у червні 2023 року.
Зменшилась кількість тих, хто вважає, що США роблять достатньо – з 43% (у червні) до 33%.
За даними Gallup, у серпні 2022 року більшість – 66% – американців вважали, що США мають підтримати Україну у поверненні її колишньої території, навіть якщо це призведе до тривалого конфлікту. Ця думка дещо послабшала, оскільки 54% американців дотримуються такої точки зору. 43% виступають за те, щоб США намагалися допомогти швидко завершити війну, навіть якщо це означатиме, що Україна поступиться свою територією Росії.
Соціологи також звертають увагу на зростання скепсису Республіканської партії щодо допомоги Україні – 62% республіканців частіше вважають, що США роблять занадто багато, тоді як у серпні 2022 року такої думки дотримувались 43%. Серед демократів частка скептиків зросла незначно – з 9% до 14%.
За даними опитування міжнародної дослідницької компанії Ipsos та агенції Reuters, проведеного на початку жовтня, 41% громадян США вважають, що Вашингтон має забезпечити Україну зброєю, тоді як у червні цього року прихильників надання Києву озброєння було 65%.
Автори опитування зазначають, що рівень підтримки серед населення США і збройної, і економічної допомоги Україні знижується через власні фінансові клопоти американців.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що розширення Європейського Союзу шляхом прийняття більшої кількості східноєвропейських країн до блоку є геополітичною необхідністю.
«Велике європейське питання цього часу не те, чи ми маємо зробити (Європейський) Союз сильнішим, а те, як ми маємо зробити (Європейський) Союз сильнішим», – сказала Бербок на конференції з розширення ЄС у Берліні, повідомляє DPA.
За її словами, російський президент Володимир Путін «продовжуватиме спроби прорити імперську траншею через Європу, яка не лише відокремить Україну від нас, але й Молдову, Грузію та Західні Балкани».
Якщо Росія буде постійно дестабілізувати ці країни, «це зробить нас усіх уразливими», сказала вона, водночас розглядаючи членство в ЄС як потенційно сильну стабілізуючу силу.
Бербок висловила впевненість, що ЄС прийме до свого складу Україну, яка веде боротьбу проти російської агресії.
«Ми хочемо, щоб Україна була членом нашого Європейського Союзу. І я переконана, що Європейська рада в грудні також надішле цей сигнал», – сказала Бербок.
Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який бере участь у саміті, сказав, що Україна зміцнюватиме ЄС, особливо в питаннях безпеки, і не буде тягарем для блоку. Але він також попередив про розчарування повільним процесом приєднання до ЄС, вказавши на приклади Західних Балкан, які роками були кандидатами на членство.
Раніше повідомлялося, що Європейська комісія збирається представити 8 листопада оцінку прогресу, досягнутого Україною у виконанні критеріїв щодо членства в ЄС. Це ключовий крок у рішенні блоку про початок переговорів про вступ.
У червні 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського союзу.
Правозахисна організація «КримSOS» у Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів опублікувала список кримських журналістів, які з 2014 року зазнали або зазнають кримінальних переслідувань з боку Росії. З 19 журналістів, які потрапили до списку, 16 досі перебувають у місцях позбавлення волі.
Серед опублікованих у списку переслідуваних журналістів більша частина співпрацювала з Крим.Реалії, а Микола Семена та Наріман Джелял є авторами у цьому проєкті Радіо Свобода. Першим у списку позначено позаштатного журналіста Крим.Реалії Владислава Єсипенка. Повний список має такий вигляд:
- Владислав Єсипенко – 5 років позбавлення волі
- Наріман Джелял – 15 років позбавлення волі
- Асан Ахтемов – 15 років позбавлення волі
- Олексій Бессарабов – 14 років позбавлення волі
- Сергій Цигіпа – 13 років позбавлення волі
- Марлен Асанов – 19 років позбавлення волі
- Тимур Ібрагімов – 17 років позбавлення волі
- Сейран Салієв – 15 років позбавлення волі
- Сервер Мустафаєв – 14 років позбавлення волі
- Ремзі Бекіров – 19 років позбавлення волі
- Руслан Сулейманов – 14 років позбавлення волі
- Осман Аріфмеметов – 14 років позбавлення волі
- Рустем Шейхалієв – 14 років позбавлення волі
- Амет Сулейманов – 12 років позбавлення волі, має інвалідність
- Ірина Данилович – 6 років 11 місяців позбавлення волі
- Вілен Темер’янов – загрожує позбавлення волі
- Наріман Мемедемінов – відбув 2,5 роки позбавлення волі
- Микола Семена – позбавлення волі умовно
- Айдер Кадиров – штраф
Жертвами переслідувань стають не лише журналісти в окупованому Криму. За словами голови правління «КримSOS» Олексія Тільненка, лідери думок (активісти, журналісти, волонтери тощо) – одна з категорій цивільних осіб, яких найчастіше беруть у полон окупанти на окупованій території Херсонщини.
5 жовтня у Києві відбулася пресконференція на тему «Як врятувати Владислава Єсипенка та інших кримських журналістів, ув’язнених Росією?». Її учасники розповіли про поточну ситуацію, в якій перебувають медійники – бранці Кремля, включаючи ув’язненого фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка, а також розповіли про представників РФ, причетних до системних переслідувань політв’язнів.
2 листопада правозахисники презентували список підозрюваних у переслідуванні кримських журналістів і блогерів. За їхніми даними, до переслідувань журналістів у Криму причетні понад 90 осіб.
США запровадили нові санкції щодо Росії. У списку – іноземні компанії
США 2 листопада запровадили новий пакет санкцій проти 130 компаній і осіб, серед яких – представники Туреччини, Китаю та Об’єднаних Арабських Еміратів, намагаючись перекрити доступ Росії до технологій і обладнання, які підтримують її вторгнення в Україну.
Про санкції оголосило Міністерство фінансів США. За повідомленням, вони спрямовані, зокрема, проти фірм і осіб інших країн, які продовжують надсилати в Росію товари подвійного призначення, включаючи компоненти, на які Москва покладається для своїх систем озброєння.
«Росія залежить від фізичних і юридичних осіб із третіх країн у поповненні запасів свого війська і продовженні своєї жахливої війни проти України, і ми без вагань притягнемо їх до відповідальності», – заявила міністр фінансів США Джанет Єллен.
Зокрема, у списку, – громадянин Туреччини Берк Туркен і його фірми, які, за даними Міністерства фінансів США, причетні до сприяння російським спецслужбам у закупівлі технологій для російських організацій, які перебувають під санкціями. Крім того, під санкції потрапила мережа з ОАЕ за ймовірну причетність до російських незаконних фінансів.
Санкції також націлені на внутрішню промислову базу Росії, у Міністерстві фінансів США стверджують, що Москва переорієнтувала її, «щоб забезпечити самообслуговування військової машини».
Інша сфера – фінансові послуги, санкції запровадили проти семи російських банків.
Крім того, Держдепартамент запровадив дипломатичні санкції проти російського енергетичного виробництва і металургійного та гірничодобувного секторів.
В окремій заяві 2 листопада Міністерство торгівлі США заявило, що внесло в «чорний список» 13 організацій, які підтримують російську армію шляхом закупівлі, розробки і розповсюдження російських безпілотників. Серед організацій 12 розташовані в Росії і одна в Узбекистані.
Санкції заморожують будь-які активи в США, якими володіють або які контролюють фізичні та юридичні особи. Вони також блокують фінансові операції з визначеними особами і забороняють передавати їм кошти, товари й послуги.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США та інші західні країни запровадили низку санкцій проти Росії. Проте, попри обмеження, Москві вдається отримувати іноземні компоненти для виробництва зброї.
Як йшлося в липневому звіті міжнародної робочої групи з питань санкцій проти РФ (група Єрмака-Макфола), російський оборонний комплекс використовує понад 450 різних типів закордонних компонентів у 27 різних системах обладнання.