Доступність посилання

Наслідки російського повітряного удару по житловому будинку Києва. Виведена з ладу система обігріву.
Наслідки російського повітряного удару по житловому будинку Києва. Виведена з ладу система обігріву.

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

ISW про потоплений корвет «Тарантул» біля Севастополя: удари України по Криму наприкінці грудня виявилися успішнішими

Супутникові знімки підтвердили, що українські удари по окупованому Криму наприкінці грудня 2023 року потопили російський корвет типу «Тарантул» поблизу Севастополя, йдеться у звіті американського Інститут вивчення війни (ISW).

Кримський партизанський рух«Атеш» 18 січня повідомив про виявлення затонулого корвета типу «Тарантул» у Графській бухті Севастополя і супутникові знімки координат, надані «Атешем», підтверджують, що корвет затонув між 28 і 31 грудня 2023 року.

«Це підтвердження раніше невідомого успішного українського удару вказує на те, що нещодавня ударна кампанія України по окупованому Криму, можливо, була більш успішною, ніж це було підтверджено відкритими джерелами», – зауважують у ISW.

Російські та кримські окупаційні чиновники стверджували, що 28 і 30 грудня 2023 року російські війська відбили удари українських повітряних і морських безпілотників по Севастополю.

26 грудня 2023 року внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».

Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.

Починаючи з серпня 2022 року, у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався перший вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень «терористичної небезпеки».

В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні цього року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».

Росія за добу війни втратила понад 900 військових і 20 танків – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 374 520 своїх військових, за останню добу – 920, повідомив вранці 19 січня Генштаб ЗСУ.

Серед інших російських втрат у Генштабі повідомили про такі:

  • танки ‒ 6167 (20 – за останню добу)
  • бойові броньовані машини ‒ 11445 (+35)
  • артилерійські системи – 8854 (+19)
  • РСЗВ – 966
  • засоби ППО ‒ 654 (+1)
  • літаки – 331
  • гелікоптери – 324
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6929 (+4)
  • крилаті ракети ‒ 1818 (+1)
  • кораблі /катери ‒ 23
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 11831 (+37)
  • спеціальна техніка ‒ 1384 (+4).

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».

У Білому домі 12 грудня заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.

Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.

За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.

«Чекаю на повернення у Крим»: історія кримської татарки, яка відкрила заклад у своїй четвертій домівці

«Ас-Саляму алейкум!» – з усмішкою на обличчі зустрічає відвідувачів кароока жінка в тюрбані. Відразу пропонує чай, каву, пахлаву. Негучно звучить кримськотатарська музика, на полицях стоять джезви для приготування кави і лежать феси – різнокольорові головні убори. На слова відвідувачів «У вас так ароматно пахне!» жінка, усміхаючись, відповідає: «А як має пахнути вдома?»

Естонія поверне Україні 274 незаконно вивезені археологічні пам’ятки – Мінкульт

Естонія готується передати до України археологічні артефакти, вилучені під час спроби незаконно ввезти на територію країни кілька років тому – про це заявило 18 січня Міністерство культури та інформаційної політики.

Заяві передувала зустріч виконувача обов’язків міністра Ростислава Карандєєва з послом України в Естонії Максимом Кононенком та послом з особливих доручень МЗС Ігорем Осташем, на якій вони обговорили передачу артефактів Україні з Естонії.

«Незабаром експонати будуть передані в Україну. Вони вдало доповнять наше національне надбання та демонструватимуть історичну справедливість», – заявив Карандєєв.

Як пояснює Мінкульт, у 2019 році естонська поліція та прикордонними завадили незаконному ввезенню на територію країни ряду археологічних артефактів. Серед них – 274 предмети, які належать до культур ранньої залізної та залізної доби від 5-4 століть до нашої ери до 7-10 століть нашої ери, які є частиною культурної спадщини України.

Читайте також: У Росії відкрилася виставка з речами жителів захоплених міст України

Зараз ці знахідки готують до передачі до України. Перед цим їх планують експонувати в Естонії, повідомляє міністерство:

«Наразі естонською стороною здійснюється підготовка до урочистої презентації цих предметів в Естонському історичному музеї, що відбудеться 23 січня. Після експонування в Естонії археологічні артефакти повернуться до України».

Естонський суспільний мовник ERR раніше 18 січня повідомив деталі, за якими знахідки виявили у вантажівці громадянина Латвії, який в’їжджав до Естонії з Росії в грудні 2018 року. Серед них були монети, чаша, прикраси, кінські вуздечки. Водій стверджував, що двоє російськомовних чоловіків попросили його провезти електронні пристрої до Риги і нібито підклали артефакти в кабіну.

Згодом Рада національної спадщини Естонії замовила аналіз у Естонському історичному музеї, який виявив, що лише монетам понад 2000 років і вони належать до часів царя Фракії Лісімаха.

Спершу розглядалося повернення знахідок до Росії, звідки їх завозили, але українські археологи, йдеться в матеріалі ERR, довели, що вони походять здебільшого зі сходу та півдня України, в тому числі з розграбованих об’єктів в окупованому Криму.

«Це був дуже складний випадок, тому що предмети були з Чорноморського регіону в Криму, а на той час до (повномасштабної – ред.) війни ще не дійшло», – сказала фахівчиня естонської митної служби Еліка Бросман, пояснюючи, чому спершу естонська сторона зв’язалася з російськими експертами.

Зрештою Естонія наслідувала приклад Нідерландів у справі «скіфського золота» й вирішила передати артефакти Україні.

«Ми маємо справу з історичною пам’яттю країни, і наша роль – повернути Україні ті нечисленні фрагменти скарбів, вивезених з цієї країни, які потрапили до нас», – прокоментувала радниця з археології Ради національної спадщини Неле Кангерт.

Україна неодноразово повідомляла про вивезення російськими військами музейних експонатів із окупованих українських регіонів. Зокрема, в жовтні 2023 року в Севастополі на території заповідника «Херсонес Таврійський» відкрили виставку експонатів, вивезених росіянами із окупованої частини Запорізької області.

Прокуратура: суд завершив обрання запобіжних заходів трьом фігурантам справи про закупівлі для ЗСУ

Печерський районний суд Києва обрав запобіжні заходи всім трьом підозрюваним у справі про закупівлі одягу для Збройних сил – про це повідомив Офіс генерального прокурора на початку доби 19 січня.

Суд ухвалив рішення за клопотанням прокуратури, йдеться в повідомленні.

«У якості альтернативи суд визначив можливість внесення застави у розмірі понад 500 мільйонів гривень для кожного з них. Строк дії ухвал до 16.03.2024 року», – додає ОГП.

Четвертий фігурант справи перебуває під вартою з 29 грудня 2023 року, п’ятого оголосили в розшук, повідомило відомство.

Раніше стало відомо, що суд обрав запобіжні заходи Володимиру Тимківу та Андрію Колотилу. За даними слідства, всі троє були спільниками злочинної організації, яку створив львівський бізнесмен Ігор Гринкевич. Про підозру йому та ще чотирьом фігурантам напередодні повідомило ДБР.

Фігурантам закидають створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство в особливо великих розмірах. За даними слідства, державі було завдано збитків на майже мільярд гривень.

Ані самого Ігоря Гринкевича, ані його сина Романа Гринкевича немає серед тих, кому обирають запобіжний захід.

Суд взяв під варту із заставою другого фігуранта справи Гринкевичів

Печерський районний суд 18 січня обрав запобіжні заходи вже двом фігурантам справи про закупівлі одягу для Збройних сил України. Як повідомили медіа з посиланням на Офіс генерального прокурора, суд взяв під варту другого підозрюваного із правом внесення застави в понад 500 мільйонів гривень.

Як уточнила речниця Надія Максимець, таким чином суд задовольнив клопотання обвинувачення.

За даними Liga, йдеться про підозрюваного Володимира Тимківа.

Раніше суд взяв під варту іншого фігуранта Андрія Колотила.

Печерський районний суд Києва 18 січня обирає запобіжний захід трьом фігурантам справи про оборудки із закупівлями одягу й білизни для ЗСУ.

Вони ж, як вважає сторона обвинувачення, були спільниками злочинної організації, яку створив львівський бізнесмен Ігор Гринкевич. Про підозру йому та ще чотирьом фігурантам напередодні повідомило ДБР.

Фігурантам закидають створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство в особливо великих розмірах. За даними слідства, державі було завдано збитків на майже мільярд гривень.

Ані самого Ігоря Гринкевича, ані його сина Романа Гринкевича немає серед тих, кому обирають запобіжний захід.

Зеленський: дипломати мають «активізуватися», щоб посилити реакцію партнерів на обхід Росією санкцій

Україна продовжує роботу з країнами-партнерами щодо санкцій проти Росії, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 18 січня.

«Усі наші дипломатичні представники мають активізуватися, щоб і партнери реагували активніше на кожен випадок обходу санкцій з боку Росії. Це не просто абстрактне питання – це про те, як держава-терорист виробляє зброю, зокрема, ракети», – заявив він.

Зеленський вказав на те, що в усіх російських ракетах є десятки «критично важливих» складових закордонного виробництва, в тому числі західними компаніями.

«Сьогодні була відповідна доповідь керівника Служби зовнішньої розвідки України Олександра Литвиненка. Чіткі факти. Тож блокувати шляхи обходу Росією санкцій – це буквально блокувати терор. Я вдячний усім партнерам, які це розуміють, та кожному й кожній у світі, хто допомагає нам у відповідній роботі», – додав президент.

За висновками останнього дослідження Київського інституту економіки та Міжнародної санкційної групи Єрмака-Макфола, за січень-жовтень 2023 року російський імпорт військових товарів сягнув майже 9 мільярдів доларів, що лише на 10% менше, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Згідно з інформацією Національного агентства із запобігання корупції, 72% виявлених компонентів російської зброї виготовлені США, 6% – Швейцарією, 5% – Японією, 4% – Китаєм, від 1 до 3% – Німеччиною, Нідерландами, Великою Британією, Тайванем тощо.

Справа закупівель одягу для ЗСУ: одного з підозрюваних взяли під варту

Одному з підозрюваних у справі про закупівлі одягу й білизни для Збройних сил України обрали запобіжний захід – про це повідомила журналістам речниця Офісу генеральної прокурори Надія Максимець.

«Клопотання прокурора задоволено, одному з підозрюваних обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.03.24 із заставою 500 001 528 грн», – цитує Максимець агентство «Укрінформ».

За даними Суспільного, йдеться про Андрія Колотила. Адвокат підозрюваного Сергій Пушкарській заявив мовнику, що захист буде оскаржувати рішення суду і розмір застави.

Сьогодні суд обирає запобіжний захід двом керівникам підприємств, які фігурують у справі, і їхньому представнику.

Печерський районний суд Києва 18 січня обирає запобіжний захід трьом фігурантам справи про оборудки із закупівлями одягу й білизни для ЗСУ.

Вони ж, як вважає сторона обвинувачення, були спільниками злочинної організації, яку створив львівський бізнесмен Ігор Гринкевич. Про підозру йому та ще чотирьом фігурантам напередодні повідомило ДБР.

Фігурантам закидають створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство в особливо великих розмірах. За даними слідства, державі було завдано збитків на майже мільярд гривень.

Ані самого Ігоря Гринкевича, ані його сина Романа Гринкевича немає серед тих, кому обирають запобіжний захід.

Через співпрацю з РФ загроза з боку КНДР може зрости – посадовці США

США, Південна Корея та Японія засудили Північну Корею за торгівлю зброєю з Росією та нові ракетні випробування. На тлі зростання напруженості на Корейському півострові посланці США, Японії та Південної Кореї з питань ядерної безпеки провели 18 січня зустрічі в Сеулі, повідомляє «Голос Америки».

Американська представниця у справах Північної Кореї Юнг Пак засудила передачу Пхеньяном балістичних ракет малої дальності та іншої зброї Росії для використання у війні в Україні, а також порушення прав людини у КНДР.

Спецпредставник Сеула з питань миру та безпеки на Корейському півострові Кім Ганн наголосив на наслідках співпраці Кремля та Пхеньяна: «Кім Чен Ин, можливо, робить ставку на незаконну військову співпрацю з Москвою. Це лише заведе в глухий кут. Це просто підтвердить репутацію Північної Кореї як очевидного порушника міжнародних правил і законів. Світ ніколи не потуратиме дестабілізаційній поведінці Північної Кореї, яка загрожує міжнародному миру та безпеці».

14 січня Північна Корея повідомила, що випробувала нову гіперзвукову ракету середньої дальності на твердому паливі, а через два дні міністерка закордонних справ КНДР Чхве Сон Хуей зустрілася з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві. Як повідомляють північнокорейські та російські ЗМІ, вони домовилися «розвивати тісну співпрацю з метою забезпечення миру й стабільності на планеті».

Хоча Росія й КНДР заперечують постачання балістичних ракет для використання Кремлем у війні в Україні, Державний департамент США ідентифікував компанії та осіб, причетних до перевезення балістичних ракет КНДР і повʼязаних з ними вантажів наприкінці листопада 2023 року та запровадив проти них санкції.

Також Державний департамент заявив, що Північна Корея порушує ембарго ООН на постачання зброї, а на спеціальному засіданні Ради безпеки ООН представник Південної Кореї заявив, що КНДР використовує Україну як полігон, щоб випробовувати свої ракети.

11 січня генеральний прокурор України Андрій Костін повідомив, що попередня науково-технічна експертиза підтвердила, що 2 січня Росія використала для удару по Харкову ракети виробництва Північної Кореї.

Естонія не продовжила дозвіл на проживання голові місцевої митрополії РПЦ

Влада Естонії відмовилася продовжувати посвідку на проживання предстоятелю Естонської православної церкви Московського патріархату митрополиту Євгенію (Валерію Решетнікову). Він має залишити країну після 6 лютого, повідомила прикордонна служба Естонії (PPA).

За висновком відомства, митрополит є загрозою для країни.

«Держава ухвалила рішення відмовити в продовженні йому посвідки на проживання, оскільки Решетніков у своїй публічній діяльності, у тому числі в публічних виступах, підтримує дії агресора і не змінив свою лінію поведінки, незважаючи на попередження, що робилися йому раніше», – заявив керівник бюро прикордонної охорони Пих’яської префектури Індрек Ару.

Пресслужба Естонської православної церкви (МП) заявила, що наразі не коментує ситуацію, але просить про «молитви як про нашого голову владику Євгенія, так і про нашу церкву».

Як і коли саме Решетніков виправдовував і підтримував російську агресію, влада Естонії не уточнює. Раніше митрополит, на вимогу влади, публічно засудив війну в Україні. Він також приєднався до заяви Ради церков Естонії із засудженням війни та закликав припинити бойові дії.

Повідомляється, що митрополит прожив у Естонії чотири роки. Він двічі отримував посвідку на проживання на два роки. Востаннє він продовжив дозвіл на проживання незадовго до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Приклад Британії надихнув низку країн прискорити підготовку безпекової угоди з Україною – Кулеба

Країни, які готові наслідувати приклад Великої Британії і підписати угоду щодо безпекової співпраці з Україною, вже є, але наразі їх не розголошують – про це розповів міністр закордонних справ Денис Кулеба в ефірі національного телемарафону 18 січня.

«Є вже такі країни, не розкриватиму сюрприз. Але треба визнати, що британський приклад надихнув низку країн максимально прискорити переговори щодо такої домовленості і робити цю домовленість більш потужною, ніж планували спочатку», – розповів він.

Відтак, за оцінкою Кулеби, угода, підписана Володимиром Зеленським та Ріші Сунаком, не лише важлива сама по собі, а й дала «потужний імпульс» іншим державам.

«Запевняю, що незабаром ви побачите нові підписання», – пообіцяв голова МЗС.

Сьогодні ж Володимир Зеленський повідомив, що він та президент Франції Емманюель Макрон доручили політичним і військовим радникам, зокрема, прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії між двома країнами.

Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Повідомляється, що зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.

У РФ внесли до реєстру «нацистських» вітання «Слава Україні»

Міністерство юстиції РФ внесло до переліку так званих «нацистських» організації, символіка яких офіційно заборонена, Організацію українських націоналістів (ОУН), її підрозділи та гасла, зокрема, вітання «Слава Україні! – Героям Слава!» (вони нині в Україні мають офіційний статус, наприклад, використовуються у Збройних силах України).

«Нацистськими» в Росії, як випливає з переліку, крім ОУН, визнаються Українська повстанська армія (УПА) Українська національна асамблея (УНА) та Українська народна самооборона (УНСО).

Також до переліку внесені емблеми та символи цих організацій, серед яких – стилізований золотий тризуб, середній елемент якого виконаний у формі меча, а також прапор ОУН із червоною та чорною горизонтальними смугами.

До цього реєстру відомство, згідно з постановою уряду РФ, має вносити організації, які, на думку російської влади, співпрацюють з особами чи обʼєднаннями, які заперечують вирок Нюрнберзького трибуналу чи інших трибуналів за підсумками Другої світової війни.

Видання «Важные истории» звернуло увагу, що хоча сам перелік «нацистських» організацій був затверджений ще у 2015 році, перші чотири позиції, на яких опинилися українські організації, у ньому заповнили 17 січня 2024 року.

За публічну демонстрацію символіки цих організацій передбачено адміністративну відповідальність (стаття 20.3 КоАП РФ). Для громадян передбачений штраф до двох тисяч рублів або арешт на 15 діб, для посадових осіб – штраф до чотирьох тисяч рублів, а для юридичних осіб – штраф до 50 тисяч рублів.

Зеленський і Макрон доручили «прискорити переговори» щодо безпекової угоди

Президент Володимир Зеленський провів розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном – про це він заявив увечері 18 січня.

За його словами, він подякував Макрону за запуск ініціативи «Артилерійська коаліція» та за зобов’язання Франції виробити для України додаткові артилерійські системи «Цезар» із боєприпасами в 2024 році.

«Докладно обговорили ситуацію на полі бою та оборонні потреби України, зокрема пріоритетні для включення в наступний військовий пакет допомоги від Франції. Важливо й надалі посилювати українську систему ППО», – заявив голова держави.

Він додав, що розповів Макрону про початок підготовки Глобального саміту миру.

«Доручили політичним і військовим радникам розпочати підготовку майбутнього візиту французького Президента до України та прискорити переговори щодо двосторонньої угоди про безпекові гарантії в межах Вільнюської декларації G7», – повідомив він.

Пресслужба Макрона повідомила, що під час розмови із Зеленським він підтвердив намір відвідати Україну в лютому. Він також висловив зацікавленість в укладенні двосторонньої угоди про безпеки.

«У зв’язку з цим президент республіки підтвердив і деталізував нові військові поставки. Він також наголосив на важливості, яку надає розвитку спільного з Україною виробництва військової техніки», – заявили в адміністрації президента Франції.

Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню безпекову угоду 12 січня, під час візиту Сунака до Києва. Повідомляється, що зобов’язання з безпеки Великої Британії за цим документом діятимуть до вступу України в НАТО.

США додали до санкційного списку компанію з ОАЕ, яка торгує російською нафтою

Міністерство фінансів США повідомило 18 січня, що запровадило санкції проти судноплавної компанії з Обʼєднаних Арабських Еміратів за порушення режиму обмеження ціни на експорт російської нафти. Це перший такий випадок цього року, наголошує «Голос Америки».

У заяві Міністерства фінансів ідеться, що санкції Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) накладені на компанію Hennesea Shipping Co Ltd, яка є кінцевим власником 18 танкерів під ліберійським прапором, придбаних наприкінці 2022 року.

Один із кораблів компанії, «ХС Атлантика», перевозив сиру нафту російського походження, продану за ціною вище граничного рівня 60 доларів, встановленого країнами «Групи семи». Компанія користувалася послугами американського постачальника морських послуг, що дозволило притягнути до відповідальності.

Цінова стеля на рівні 60 доларів за барель для російської нафти, що поставляється морем, була запроваджена західними країнами в грудні 2022 року для обмеження доходів Кремля під час війни в Україні. Через війну і санкцій більшість російської нафти експортується до Індії та Китаю, вони до стелі не приєднувалися.

«Ми не боїмося» – Мережко про проведення Брюсселем аудиту зброї, наданої Україні країнами ЄС

Україна готова звітувати перед Брюсселем в рамках аудиту кількості зброї, наданої країнами Євросоюзу після повномасштабного вторгнення Росії. Про це заявив народний депутат, голова парламентського Комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (партія «Слуга народу») в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live).

«Ми не боїмося жодного аудиту. Наприклад, у рамках Верховної Ради було створено спеціальну тимчасову комісію, яка займається цими питаннями. Тобто ми тут абсолютно транспарентні, якщо йдеться про інтереси наших союзників і партнерів», – зазначив депутат.

Водночас Мережко сподівається, що внаслідок аудиту Україна отримає більше озброєння від Заходу, і «головне – своєчасно».

«Нам необхідна більша кількість зброї – це абсолютно очевидна річ. І ми розраховуємо на це, тому що ті країни, які нам допомагають – країни Європейського союзу, Сполучені Штати, країни НАТО в цілому – їхні економічні потужності і виробництва, їхній військово-виробничий комплекс дозволяє виробляти достатню кількість озброєння і постачати Україні. Тобто це необхідність, вони це можуть» – сказав Мережко.

Видання Financial Times повідомило, що Брюссель здійснює аудит того, скільки зброї країни-члени ЄС надали Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії у відповідь на заяви про те, що деякі столиці не надіслали стільки, скільки могли б.

Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) здійснює аудит озброєнь, поставлених країнами-членами з лютого 2022 року. EEAS має намір представити результати перевірки в столицях до саміту лідерів ЄС 1 лютого. Рішення про проведення аудиту було схвалено після того, як канцлер Німеччини Олаф Шольц зажадав порахувати і порівняти військові поставки країн ЄС Україні.

На фронті впродовж доби відбулося 114 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби на фронті відбулося 114 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ 18 січня.

«Загалом протягом доби ворог завдав одного ракетного та 48 авіаційних ударів, здійснив 38 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – вказано у вечірньому зведенні.

Найбільше атак, як і раніше, фіксується на Авдіївському напрямку – «українські захисники відбили 22 атаки ворога в районах Новокалинового, Новобахмутівки, Авдіївки та ще – 14 атак у районах Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог за підтримки авіації безуспішно намагався прорвати оборону наших військ», вказує Генштаб ЗСУ.

Також військові РФ атакували на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Мар’їнському, Шахтарському, Запорізькому напрямках

«Ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби противник здійснив 11 безуспішних штурмів позицій наших військ», – інформує Генштаб ЗСУ.

За цими ж даними, протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по пʼяти районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ завдали ураження по одному пункту управління противника.

Польща ще не продовжила тимчасового захисту для українських утікачів від війни

На офіційній сторінці урядового порталу Польщі 18 січня управління у справах іноземців опублікувало інформацію про продовження терміну дії довідок про користування тимчасовим захистом до 4 березня 2025 року.

Це рішення стосується осіб без громадянства або громадян третіх країн, крім України, які можуть довести, що до 24 лютого 2022 року вони легально проживали в Україні на підставі дійсної посвідки на постійне проживання, виданої відповідно до законодавства України, і не можуть повернутися до своєї країни або регіону походження в безпечних умовах. Також цей документ продовжує захист до 2025 року особам без громадянства або громадянам третіх країн, крім України (та членам їх сімей), які станом на 24 лютого 2022 року мали міжнародний захист або еквівалентний національний захист в Україні. Таке пояснення Радіо Свобода отримало в посольстві України у Варшаві. Закон, оприлюднений на урядовому порталі, не стосується українців, які, тікаючи від війни, отримали в Польщі тимчасовий захист (Pesel Ukr).

«Поки що це фальстарт, українців ця ухвала не стосується. Йдеться про продовження статусу іноземцям, які мали право на постійне проживання в Україні, але не мали громадянства України і які з якихось причин не можуть повернутися до країн свого походження. Простіше кажучи, це стосується іноземців, які на постійній основі проживали в Україні і були змушені виїхати в Європу через початок повномасштабного вторгнення в Україну. Але це ще не стосується громадян України, які були змушені виїхати через початок повномасштабної війни. Ми всі дуже сподіваємося, що це скоро станеться», – сказав у коментарі Радіо Свобода адвокат, правозахисник Сергій Скорицький.

За інформацією польського видання Dziennik Gazeta Prawna, уряд працює над поправками до спеціального закону, який передбачає продовження терміну перебування українських біженців. Найближчими тижнями цей документ передадуть на схвалення до Сейму.

В окупованому Криму сталося масштабне вимкнення електрики

Масштабні вимкнення електрики 18 січня сталися в Севастополі, Феодосії, Саках, Джанкої та Керчі, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на телеграм-канали окупованого півострова. Як стверджується, перебої з електрикою пов'язані з аварійним відключенням у мережах кримської енергосистеми.

Російський голова Севастополя Михайло Развожаєв пізніше заявив, що о 18:05 сталося хибне спрацювання газового обладнання на Балаклавській ТЕС, це спричинило відключення двох енергоблоків. Чиновник стверджує, що протягом години енергопостачання буде відновлено.

Причини відключень електрики в інших містах російська влада не називала.

На початку січня місто Желєзногорськ у Курській області Росії, населення якого складає близько 100 тисяч осіб, залишилося без електрики та теплопостачання. Російська влада стверджувала, що це сталося після того, як унаслідок повітряної атаки ЗСУ було пошкоджено електричну підстанцію. Українська сторона не коментувала звинувачення у причетності до цих подій.

Російська авіабомба зруйнувала під’їзд житлового будинку в Оріхові на Запоріжжі – голова ОВА

Російські війська близько 13:15 18 січня завдали шість авіаударів по місту Оріхів у Запорізькій області, повідомив голова обласної адміністрації Юрій Малашко.

Бомби поцілили в нежитлові будівлі та багатоповерховий будинок, один із під’їздів повністю зруйнований. «Гори будівельного сміття – все, що залишилося від осель мирних жителів, їхнього побуту, затишку, родинного щастя», – написав Малашко.

Про постраждалих інформації не надходило.

Російські військові регулярно обстрілюють території України, які є в досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії та РСЗВ, – в тому числі і цивільні обʼєкти. Попри наявність доказів, Москва стверджує, що метою цих ударів є лише військова інфраструктура України.

Швейцарський виробник шоколаду включений до списку «спонсорів війни» – НАЗК

Влада України внесла швейцарського виробника шоколаду Barry Callebaut до списку «спонсорів війни», повідомило 18 січня Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК).

Barry Callebaut, як зазначають у НАЗК, працює в Росії понад 15 років і володіє трьома фабриками – поблизу міста Чехов у Підмосковʼї, у місті Касимов Рязанської області та в Калінінграді. Після початку повномасштабної війни компанія, як стверджує НАЗК, заявила, що постачатиме до Росії товари першої необхідності і вказала, що шоколад для багатьох людей «є частиною щоденного раціону». Однак це твердження НАЗК назвав маніпулятивним, оскільки шоколад до товарів першої необхідності не належить.

За даними НАЗК, тільки за 2022 рік компанія виплатила понад 2,5 мільярда рублів податків до російського бюджету. Крім того, як зазначає НАЗК, Barry Callebaut COCOA AG (Франція) постачала продукцію кондитерській фабриці ТОВ «Вірність якості», шоколад якої входить до армійських сухпайків у РФ. Таким чином, робить висновок НАЗК, компанія «продовжує активно підтримувати економіку Росії і, відповідно, спонсорувати агресію» проти України.

Виробник шоколаду наразі не відреагував на рішення української влади.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG