Кринки: що дасть ЗСУ розширення плацдарму на лівому березі Дніпра
ЗСУ змогли розширити плацдарм на лівому березі Дніпра –заявила речниця пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк на брифінгу 29 січня.
«Але треба усвідомлювати, що лінія фронту дуже гнучка і під тиском ворожих підрозділів. Ми знаємо, що їх набагато більше на лівому березі, вони набагато краще укріплені і мають відповідне тилове підґрунтя, яке може їх забезпечувати – на відміну від наших, у яких за спинами Дніпро», – зазначила Гуменюк.
Повідомлення про те, що українські морпіхи почали перетинати Дніпро у районі села Кринки, почали з'являтися у середині жовтня 2023 року. Приблизно за місяць українське командування визнало існування невеликого плацдарму на березі Херсона.
Відтоді армія Росії намагається витіснити ЗСУ з лівого берега, атакуючи плацдарм за допомогою керованих авіабомб та піхоти – але безуспішно. Наприклад, вранці 30 січня Генштаб повідомив про 8 штурмів позицій ЗСУ на Херсонському напрямку.
«Ми ще не там»: посадовець ЄС про компроміс із Угорщиною щодо 50 мільярдів євро для України
Угорщина продовжує наполягати на щорічному перегляді макрофінансової допомоги Україні. Про це 30 січня на закритому брифінгу в Брюсселі журналістам на умовах анонімності розповів високопосадовець ЄС, залучений до підготовки позачергового саміту лідерів країн Євросоюзу, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Останніми тижнями ми багато спілкувалися й мало не щодня обговорювали це питання з угорською делегацією… У міру того, як ми наближаємося до саміту Євроради, переговори стають інтенсивнішими. Однак ми ще не там (не досягли результату – ред.)», – зауважив чиновник.
Посадовець водночас відзначив «певні зрушення з боку Угорщини в певній частині переговорів», утім, наголосив, що Будапешт прагне зберегти можливість щороку переглядати 50-мільярдний макрофінансовий пакет для України, який від початку планували схвалити одразу на чотири роки.
Через російський удар по Херсонщині поранена жінка – ОВА
Російські війська завдали артилерійський удар по селу Токарівка на Херсонщині, повідомила обласна військова адміністрація 30 січня.
За повідомленням, поранення зазнала місцева жителька.
«У 47-річної потерпілої – вибухова травма, часткова ампутація пальця на руці, уламкове поранення голови, черевної порожнини та ноги», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: У селищі Велетенське на Херсонщині внаслідок обстрілу сил РФ загинув чоловік – прокуратура
У адміністрації додали, що жінку госпіталізували й надають медичну допомогу.
Раніше 30 січня одна людина загинула, ще одна поранена внаслідок обстрілу Білозерської громади області.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
НБУ мінімально посилив гривню, на міжбанку долар падає
Національний банк України продовжує залишатися головним гравцем на українському міжбанківському валютному ринку, своїми продажами валюти регулятор контролює курс гривні щодо долара США.
НБУ встановив на 31 січня офіційний курс на рівні 37 гривень 87,46 копійки за долар. Це на одну копійку менше від офіційного курсу на сьогодні, який становить 37 гривень 88,62 копійки за долар.
На міжбанківському валютному ринку, за повідомленнями Finance.ua, котирування станом на 15:45 становили 37 гривень 69–76 копійок за долар, це на 11–15 копійок менше від рівня закриття торгів 29 січня.
«На торгах по долару ближче до кінця сесії спостерігається зниження котирувань. Все досить буденно та спокійно», – вказували фахівці сайту «Мінфін» станом на 15:00.
За 21 долар для полку Калиновського в Білорусі засудили 55-річного чоловіка
Мінський міський суд засудив 55-річного білоруса Георгія Чераваку до 5 років позбавлення волі в колонії посиленого режиму за підтримку полку імені Кастуся Калиновського.
Як повідомили 30 січня правозахисники з руху «Вясна», суд ухвалив це рішення за пожертву в сумі 21 долар 29 центів, яку Черавака надіслав зі свого рахунку PayPal на підтримку збройного підрозділу, що воює в Україні проти російської агресії.
Вирок у Мінському міському суді 8 грудня 2023 року оголосила суддя Світлана Черепанова.
До рахунку була привʼязана білоруська картка, з якої знімалися кошти. Влада розцінила це як умисні дії «з метою фінансування діяльності з вербування, навчання, іншої підготовки» осіб до збройного конфлікту в Україні.
Чераваку затримали в серпні 2023 року під час повернення до Білорусі зі США, де він перебував упродовж місяця.
У Вінниці священника УПЦ (МП) засудили за «заперечення збройної агресії РФ»
Вінницький районний суд засудив настоятеля одного з храмів місцевої єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) до двох років позбавлення волі у справі про заперечення військової агресії Росії в Україні (частина 2 статті 436-2 Кримінального кодексу України) та дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (частина 2 статті 109 ККУ). Про це повідомили 30 січня у Вінницькій обласній прокуратурі.
До повномасштабного російського вторгнення в Україну засуджений, за даними слідства, був настоятелем кількох храмів УПЦ (МП), а після того, як ці храми перейшли до Православної церкви України (ПЦУ), він «активізував свою проросійську діяльність» в інтернеті.
Священник, як стверджує прокуратура, поширював антиукраїнські матеріали зі своєї сторінки у російській соцмережі «ВКонтакте». Крім того, за даними Служби безпеки України, підсудний створив телеграм-канал, в якому «називав збройну агресію РФ «громадянською війною» в Україні та вихваляв терористів Захарченка, Гіві та Моторолу» (ідеться про вбитих бойовиків, які належали до угруповання «ДНР» – ред.).
У суді підсудний визнав провину, але не розкаявся у скоєному, зазначили у прокуратурі Вінницької області.
Після того, як священникові повідомили про підозру, він переховувався від слідства в кількох областях України, але згодом його затримали співробітники СБУ.
В Авдіївці внаслідок російського обстрілу загинула 47-річна жінка – ОВА
Одна людина загинула під час обстрілу Авдіївки 30 січня, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, російські війська обстріляли Авдіївку з артилерії близько 10-ї ранку і влучили в приватний будинок. Загинула 47-річна мирна мешканка. Пошкоджено ще кілька приватних будинків та багатоквартирний будинок.
Авдіївка вже майже чотири місяці є одним із головних напрямків російських атак. Попри просування на кількох напрямках, сили РФ усе ще не можуть захопити місто.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Росії вперше офіційно підтвердили загибель моряка на ВДК «Новочеркаськ»
Гімназія в російському місті Шахти підтвердила загибель одного зі своїх випускників, який служив на великому десантному кораблі «Новочеркаськ», який був знищений у грудні внаслідок українського удару по порту Феодосії в окупованому Криму.
На сайті «Гімназії імені О.С. Пушкіна» повідомляється, що загиблий – старший матрос Ігор Мещеряков, він закінчив цей навчальний заклад у 2017 році. На повідомлення звернув увагу проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«З серпня 2021 року Мещеряков проходив службу в 197-ій бригаді великих десантних кораблів ВМФ РФ ВДК «Новочеркаськ» у званні матрос», – повідомляється на сайті.
У гімназії також заявили, що Мещеряков загинув 26 грудня 2023 – у день ракетного удару по Феодосії. Крім того, зазначається, що Мещерякова посмертно нагороджений Орденом мужності.
Таким чином, Мещеряков став першим моряком, чия загибель внаслідок удару офіційно підтверджена.
26 грудня внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ». За неофіційними даними, тоді могли загинути понад 30 моряків.
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
У Міністерстві оборони Росії підтверджували удар Збройних сил України по десантному кораблю, але про втрати не повідомляли.
Лідери ЄС пообіцяють продовжувати військову підтримку України на саміті – проєкт рішення
Лідери Європейського союзу підтвердять свій намір продовжувати надавати «своєчасну, передбачувану і сталу військову підтримку» Україні на саміті 1 лютого, йдеться в проєкті висновків зустрічі, з яким ознайомилося агентство Reuters.
«Європейська рада також повторює нагальну потребу прискорити доставку боєприпасів і ракет», – йдеться у проєкті тексту.
Як йдеться в повідомленні, документ залишає відкритим питання про те, чи лідери також зобов’яжуться вкласти ще 5 мільярдів євро для допомоги Україні у Європейський фонд миру, який використовувався для фінансування пожертвувань зброї Києву.
Ідея виділення ще 5 мільярдів євро включена в проєкт тексту в квадратних дужках, вказуючи на те, що вона все ще є предметом обговорення, пише Reuters.
Офіс голови дипломатії ЄС Жозепа Борреля раніше висунув пропозицію реформувати Європейський фонд миру, з якого країнам-членам ЄС відшкодовували вартість переданої Україні зброї, і створити на його базі спеціальний військовий фонд для України. Він поглине нинішні активи Європейського фонду миру (близько 6,5 мільярдів євро), й, окрім цього, щороку впродовж наступних чотирьох років поповнюватиметься на 5 мільярдів євро.
1 лютого лідери країн ЄС збираються на позачерговий саміт, де планують погодити 50 мільярдів макрофінансової допомоги Україні, виділення якої в грудні заблокував прем’єр Угорщини Віктор Орбан.
Упродовж восьми місяців Угорщина блокує й черговий транш у розмірі 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру на озброєння, яке держави-члени передають Україні.
Створення окремого фонду для задоволення її військових потреб, а також – узгодження його наповнення на найближчі чотири роки покликане, зокрема, забезпечити безперебійну роботу цього процесу й уникнення вето на шляху кожної виплати.
Через Європейський фонд миру було схвалено сім пакетів підтримки для відшкодування летальної та нелетальної військової підтримки Україні на загальну базову суму 3,5 мільярда євро.
По всій Україні оголошували повітряну тривогу
Близько полудня 30 січня в Україні оголосили масштабну повітряну тривогу, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
Українські військові попередили про зліт російського винищувача МіГ-31К з аеродрому Саваслейка Нижньогородської області. МіГ-31К є потенційним носієм ракет типу «Кинджал».
Крім того, Повітряні сили попередили, що Харківська, Сумська, Полтавська області перебувають під загрозою застосування балістичного озброєння.
Приблизно через пів години тривогу через зліт російського винищувача скасували в більшості областей.
У Повітряних силах попередили, що зберігається ракетна небезпека для Кіровоградської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької областей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У селищі Велетенське на Херсонщині внаслідок обстрілу сил РФ загинув чоловік – прокуратура
Одна людина загинула та одна поранена внаслідок обстрілу Білозерської громади на Херсонщині, повідомила регіональна прокуратура.
За даними слідства, російські війська вели обстріл у ніч проти 30 січня 2024 року. У селищі Велетенське під обстріл потрапив приватний будинок. Загинув чоловік, поранено його дружину.
Розслідування триває за статтею про порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним убивством (частина 2 статті 438 КК України).
Зранку 30 січня голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що «за минулу добу противник здійснив 67 обстрілів, випустивши 272 снаряди з мінометів, артилерії, РСЗВ, танків, авіації і БпЛА, в тому числі два типу Shahed».
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Блінкен: пауза в допомозі США Україні вже відчувається на фронті
Призупинення американської допомоги Україні у зв’язку з тим, що Конгрес США поки що не схвалив виділення коштів на нинішній рік, вже призвело до певних наслідків на полі бою, заявив держсекретар Ентоні Блінкен на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом у Вашингтоні.
Без рішення Конгресу, сказав Блінкен, все, чого досягла Україна і чого США допомогли їй досягти, «буде під загрозою», і це пошле «неправильний сигнал» супротивникам США, зокрема президентові РФ Володимиру Путіну.
«Треба впевнитися, що такого не буде», – сказав генсекретар.
Блінкен не навів подробиць щодо того, що він має на увазі під наслідками. Судячи з повідомлень, що надходять із фронту, російські війська наступають під Авдіївкою, під Бахмутом і під Куп’янськом. Якихось проривів чи серйозних тактичних успіхів, однак, за останній місяць російські сили не досягли.
Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ напередодні зазначив, що союзники надають «безпрецедентну підтримку Україні, і важливо продовжувати це робити».
«Наша підтримка – це не благодійність, це інвестиція в нашу власну безпеку, тому що світ стане більш небезпечним, якщо [російський] президент [Володимир] Путін переможе в Україні. За цим також уважно стежать у Китаї... тому це ще важливіше, щоб ми продовжували підтримувати Україну», – сказав Столтенберґ.
Заяви пролунали на тлі затримки допомоги Заходу Україні. У грудні минулого року лідери ЄС мали намір схвалити надання Україні фінансової підтримки в розмірі 50 мільярдів євро, проте Будапешт заблокував цей пакет допомоги. Лідери ЄС мають повернутися до цього питання на початку лютого.
У США прохання адміністрації Джо Байдена про надання додаткових понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні досі перебуває на розгляді в Конгресі.
Республіканці у Конгресі пов’язують схвалення допомоги Україні з посиленням міграційної політики. Пропоновані адміністрацією компроміси поки що для республіканців неприйнятні. Столтенберґ заявив, що проведе переговори з членами Конгресу з питань допомоги Україні.
Донеччина: через обстріл у Мирнограді одна людина загинула, одна поранена – ОВА
У Мирнограді на Донеччині внаслідок російського ракетного удару в ніч на 30 січня одна людина загинула, ще одна була поранена, повідомив голова Донецької обласної адміністрації Вадим Філашкін.
«Покровський район. У Мар’їнській громаді обстріляні Красногорівка, Єлизаветівка і Максимільянівка. У Цукуриному Селидівської громади пошкоджено шість будинків, обстріляні околиці Курахівської громади. У Мирнограді одна людина загинула і одна поранена, пошкоджено прибудову до готелю і дві багатоповерхівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за словами Філашкіна, у Лиманській громаді обстріляні Торське, Зарічне і околиці Ямполя, Ямполівки і Тернів, у Костянтинівці пошкоджені три приватні будинки, гараж, газопровід і лінія електропередач; ще один будинок пошкоджений у Новомарковому.
У Часовоярській громаді пошкоджені п’ять приватних будинків, дві багатоповерхівки, інфраструктурний об’єкт і торговий павільйон, у Сіверську пошкоджені три багатоповерхівки й інфраструктурний об’єкт, додав голова ОВА.
За його словами, за добу російські війська 19 разів обстріляли населені пункти Донеччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Уряди європейських держав, які допомагають біженцям з України, орієнтовані на адресну допомогу українцям на своїй території, а не через Київ. Про це 30 січня в етері Радіо Свобода («Свобода.Ранок») сказав депутат Верховної Ради (фракція «Батьківщина»), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк.
«Ми маємо розуміти, що мало держав знайдеться, які допомагатимуть біженцям через уряд України. Наші партнери допомагають нам шляхом і фінансової безповоротної, і мінімальної кредитної ставки. Через те мені видається, що українська влада мала б більше дбати про те, як створити умови тут, на нашій території, щоб громадяни поверталися», – заявив Михайло Цимбалюк.
Депутат також визнав, що з плином часу ймовірність того, що родини українських біженців повертатимуться додому, зменшується, тому забезпечити для них гідні умови повернення є завданням держави.
«Кожен день зволікання повернення українців додому ми втрачаємо шанс, щоб взагалі ці люди повернулися. Особливо працездатне населення. Особи з дітьми влаштовуються на роботу, влаштовують дітей в навчальні заклади – а це унеможливлює або зменшує шанс повернутися в майбутньому додому… Це виклик, який вирішується непросто, але я вірю, що тут має спрацьовувати і патріотизм, і національна складова. Ніхто відповідальності з влади не знімає: завдання української влади – створити умови, щоб українець знав, коли повернутися, куди повернутися, і був переконаний, що його тут чекають не тільки морально, а ще і матеріально», – сказав Цимбалюк.
В опублікованому цього тижня інтервʼю німецькому телеканалу ARD президент України Володимир Зеленський запропонував, щоб соціальну допомогу, яку різні країни надають українським біженцям, передавали в український бюджет, а вже звідти розподіляти між людьми.
«Буває так, що ця людина отримує підтримку і від вас, і від нас... Я вам узагальнюю це. І тому я завжди говорив, що для нас набагато краще, якби Німеччина підтримувала українців, даючи гроші в бюджет України, а потім Україна вже б перерозподіляла ці гроші в залежності, де знаходиться ця людина», – сказав глава держави.
Окупований Крим вночі зазнав атаки безпілотників
Міністерство оборони Росії заявило про нічну атаку безпілотників на окупований Крим.
За заявою російського відомства, над півостровом перехопили або збили 11 безпілотників. Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що один із безпілотників був збитий над акваторією Бельбека. Редакція не має у своєму розпорядженні доказів заяв російської влади.
Міноборони Росії також заявило про атаку безпілотників у чотирьох російських регіонах: Бєлгородській, Брянській, Калузькій і Тульській областях. У російському відомстві стверджують, що дрони були збиті, про руйнування і постраждалих не повідомляють.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
26 грудня 2023 року внаслідок удару українських сил по порту Феодосії в окупованому Криму, за даними української сторони і британської розвідки, був знищений російський великий десантний корабель «Новочеркаськ».
Після удару по кораблю «Новочеркаськ» міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що за останні чотири місяці було знищено 20% російського Чорноморського флоту. Він зазначив, що домінування Росії в Чорному морі зараз поставлене під сумнів.
Двоє людей поранені на Харківщині через російські обстріли – влада
Двоє людей зазнали поранень у Змієві на Харківщині внаслідок російського удару, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Близько 23:25 окупанти застосували мінімум шість БПЛА Shahed у місті Зміїв Чугуївського району. Пошкоджене цивільне підприємство і приватні житлові будинки. Зазнали поранень чоловіки 52 і 61 року, перший – госпіталізований, стан середній. Другий – отримав допомогу на місці», – написав Синєгубов у телеграмі.
Голова ОВА зауважив, що артилерійських і мінометних обстрілів із боку російських військ зазнали більше ніж 15 населених пунктів Харківщини.
«Об 11:40 окупанти вдарили КАБами по смт. Великий Бурлук. Пошкоджено цивільне сироробне підприємство. Внаслідок обстрілу пошкоджено вікна, двері, стіни будівель. О 15:52 відбувся ворожий обстріл у с. Хатнє. Є влучання в складську будівлю цивільного підприємства, пошкоджено покрівлю. Без постраждалих. Близько 16:00 відбувся обстріл у Козачій Лопані Харківського району. Пошкоджено дах і вікна житлового будинку. Без постраждалих», – повідомив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ЗСУ розширюють плацдарм на Дніпрі? Чутки про Залужного. Як повертають біженців?
- «Якби гроші, які країни надають українським біженцям, перерозподіляли через Київ – це допомогло би українській економіці», – заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD. Тим часом українські біженці щонайменше до березня 2025-го можуть розраховувати на перебування в країнах ЄС. Що далі чекає на українців, які втекли він війни? Що робити тим, кому нема куди повертатися?
- Українські військові на півдні розширюють плацдарм на лівому березі Дніпра, заявили в Збройних силах України. Там кажуть, що штурмові дії окупантів були невдалими і вони мали повертатися на свої позиції з утратами в особовому складі. Яка ситуація на Лівобережжі?
- Суд не обрав запобіжний захід Олександру Лієву, який фігурує у справі про розкрадання в Міністерстві оборони України. Екскерівника департаменту відомства та ще чотирьох людей підозрюють у розкраданні майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі снарядів для ЗСУ. Деталі справи та про боротьбу з корупцією в оборонній сфері.
- Угорщина просить Україну «повернути права своїй національній меншині», Будапешт не буде постачати зброю для Києва, а питання про розблокування допомоги від ЄС вирішується у Брюсселі. Це зазначив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час візиту до Ужгороду. Про що вдалося домовитися? Яких результатів досягли на спільній зустрічі?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Щоб захисники повернулись живими, LEGO і планшети: мрії маленьких переселенців
Здійснювати мрії дітей, які покинули дім, впродовж зими намагаються благодійники з усієї України і світу. Волонтерський проєкт «Олені Святого Миколая» відвідали центр підтримки «ЯМаріуполь», щоб порадувати маленьких переселенців подарунками.
Від малечі вони отримали понад півтори тисячі листів впродовж 2023 року. Щозими вони відвідують дітей-переселенців у різних куточках України. Цього разу – опинилися у Львові. Ще восени діти писали листи Святому Миколаю зі своїми найзаповітнішими бажаннями. Тепер вони вже отримали свої конструктори, планшети, солодощі і дрони для ЗСУ, які для них купили благодійники.
Авторка: Анастасія Одинець
Генштаб ЗСУ оновив дані про російські втрати у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 384 140 своїх військових, зокрема 960 – протягом останньої доби, заявили в українському Генштабі вранці 30 січня.
Серед інших втрат Росії там відзначили такі:
- танки ‒ 6300 (10 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 11725 (+29)
- артилерійські системи – 9144 (+31)
- РСЗВ – 972
- засоби ППО ‒ 663 (+3)
- літаки – 332 (+1)
- гелікоптери – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 7084 (+35)
- крилаті ракети ‒ 1846
- кораблі /катери ‒ 23
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 12191 (+42)
- спеціальна техніка ‒ 1448 (+5).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
У грудні 2023 року розвідка Великої Британії звернула увагу на зростання темпів втрат російських сил у війні проти України в 2023 році і спрогнозувала, що за таких темпів до 2025 року Росія матиме понад пів мільйона вбитих і поранених за три роки війни. «Це порівняно з 70 000 втрат Радянського Союзу в дев’ятирічній радянсько-афганській війні», – йдеться в повідомленні.
У розвідці зауважили, що, ймовірно, Росії знадобиться від п’яти до десяти років, «щоб відновити когорту високопідготовлених і досвідчених військових частин».
У Білому домі 12 грудня 2023 року заявили, що російські військові продовжують зазнавати великих втрат у війні, та, попри це, вони мають намір продовжувати наступальні операції. Як свідчать розвіддані США, оприлюднені 12 грудня, від моменту початку наступу в жовтні російська армія втратила понад 13 тисяч військових уздовж лінії Авдіївка-Новопавлівка і понад 220 бойових машин, що еквівалентно шістьом маневреним батальйонам лише у техніці.
Водночас агентство Reuters із посиланням на джерело, знайоме з розвідданими, 12 грудня повідомило, що, згідно з розсекреченим звітом розвідки США, повномасштабна війна проти Україні коштувала Росії 315 тисяч убитих і поранених військових, або майже 90 відсотків особового складу, який вона мала на момент початку вторгнення.
За повідомленням, втрати Москви в особовому складі й бронетехніці відкинули модернізацію російського війська на 18 років назад.