Німеччина передала Україні нову партію допомоги
Німеччина 16 лютого передала Україні нову партію військової допомоги, йдеться в повідомленні пресслужби уряду країни.
Зазначається, що Україна отримала від Німеччини 18 бронетранспортерів, проте їхня модель на сайті не вказується.
Також до нового пакету допомоги ввійшли:
- 3 машини розмінування WiSENT 1 MC;
- 1 інженерний танк Dachs;
- 10 БпЛА Vector;
- 30 БпЛА RQ-35 Heidrun;
- 11 БпЛА Primoco ONE;
- 7 БпЛА Songbird;
- 9 мінних тралів;
- 4 автомобілі для прикордонників;
- 3.990 155-мм снарядів;
- 500 ліхтарів і комп’ютерне обладнання.
«Поставки здійснюються зі складів промисловості, фінансуються німецькими фондами для зміцнення потенціалу безпеки. Деякі поставки потребують модернізації або їхнє виробництво триває. Також проводяться заходи з навчання», – підсумували в уряді Німеччини.
«Очевидно, він убитий Путіним». Як в Україні та світі реагують на смерть Навального
Радіо Свобода зібрало реакції українських та світових політиків на повідомлення Федеральної служби виконання покарань Росії про раптову смерть російського опозиціонера Олексія Навального. Зокрема, президент України Володимир Зеленський, виступаючи на спільній пресконференції із канцлером Німеччини Олафом Шольцем у Берліні відреагував так: «Путін завжди вбиває. Він сам по собі і є війна. Він не зупиниться, його можна лише зупинити, і лише у співпраці»
16 лютого 2024 року управління Федеральної служби виконання покарань повідомило, що російський опозиційний політик Олексій Навальний помер у виправній колонії №3 у Ямало-Ненецькому автономному окрузі. Згідно з повідомленням відомства, Навальний відчув себе зле після прогулянки і практично одразу знепритомнів.
Лікарі швидкої допомоги, що прибули, не змогли реанімувати ув'язненого. ФСВП направляє комісію до колонії, де утримувався і помер Навальний. Причина смерті наразі невідома.
Прокремлівський телеканал RT повідомив: у Навального відірвався тромб.
Телеграм-канал SOTAvision публікує вчорашнє відео Олексія Навального на засіданні Коврівського суду з відеозв'язку з колонії. На кадрах ув'язнений виглядає здоровим та жартує.
Зеленський зустрівся зі Штайнмаєром – говорили про ситуацію на фронті і формулу миру
Президент України Володимир Зеленський 16 лютого зустрівся зі своїм німецьким колегою Франком-Вальтером Штайнмаєром, йдеться в повідомленні пресслужби Офісу президента.
Зеленський відзначив «увагу Німеччини до українців, яких країна прийняла після початку повномасштабного вторгнення росіян, та особисту солідарність Штайнмаєра, зокрема його візит до деокупованих населених пунктів Чернігівської області».
«Укрзалізниця» попередила про затримку рейсів до та з Перемишля – пасажирів пересадять на автобуси
«Укрзалізниця» попередила про затримку потягів, які прямують до та з польського Перемишля. Причина – пошкодження контактної мережі у Польщі, кажуть у пресслужбі компанії.
За даними УЗ, поїзд №73 Харків – Перемишль прямуватиме до станції Медика. Там пасажирів буде пересаджено на організовані польською стороною автобуси до Перемишля.
У зворотному напрямку, з Перемишля, пасажирів поїзда №74 у напрямку Харкова також довозитимуть до станції Медика автобусами. Посадка в автобуси здійснюватиметься по квитках на поїзд.
«Путін завжди бреше»: дружина Навального зробила заяву щодо смерті чоловіка
Президент Росії Володимир Путін і його оточення «понесуть відповідальність, якщо інформація про смерть Олексія Навального підтвердиться», зазначила Юлія Навальна під час виступу з трибуни Мюнхенської конференції з безпеки.
Як відзначила дружина Навального, вона не знає, «чи може довіряти російським державним джерелам щодо смерті її чоловіка, оскільки Путін та його оточення завжди брешуть».
«Але якщо це правда, я хочу, щоб Путін (президент Росії Володимир Путін – ред.), усе його оточення, путінський уряд знали, що вони понесуть покарання за те, що вони зробили з нашою країною, з моєю сім'єю і моїм чоловіком. І цей день настане дуже скоро», – заявила Навальна та закликала світову спільноту «згуртуватися і перемогти зло, жахливий режим, який зараз у Росії».
«Ми їм цього ніколи не пробачимо» – Туск про Навального
Польські лідери відреагували на повідомлення про смерть за ґратами російського опозиціонера Олексія Навального.
«Олексію, ми тебе ніколи не забудемо. І ми їм цього ніколи не пробачимо», – так у мережі X відреагував на смерть Навального премʼєр Польщі Дональд Туск.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у цій же соцмережі опублікував фото Навального і теж коротко прокоментував смерть російського опозиціонера: «Я сумую разом із демократами в Росії та за її межами, для яких він є героєм».
Сили РФ вдруге за день вдарили по прифронтовій теплоелектростанції – ДТЕК
Російські військові в п’ятницю, 16 лютого, вдруге завдали удару по теплоелектростанції на прифронтовій території, йдеться в повідомленні пресслужби ДТЕК.
«Сьогодні (16 лютого – ред.) вдень ворог знов завдав удару по прифронтовій ТЕС. На щастя, постраждалих немає», – сказано в повідомленні.
За попередніми даними, «внаслідок обстрілу було пошкоджено обладнання станції, енергетики вже працюють над ліквідацією наслідків».
Антиукраїнські акції в Польщі є неприйнятними – заява МЗС України
неприйнятними антиукраїнські акції в Польщі.
«Останніми прикладами стали особливо радикальні прояви – псування українського зерна на кордоні та вчорашня демонстрація фермерів у Вроцлаві із антиукраїнськими гаслами. Ці акції, на додаток до блокування польсько-українського кордону, не лише завдають численних збитків українській економіці, яка і так потерпає від російської агресії, але і порушують принципи українсько-польської солідарності. Українці платять своїми життями, аби польські та інші європейські міста жили в мирі. Це не має забуватися або сприйматися як належне. Будь-які намагання радикальними або антиринковими заходами послабити економіку України лише підважуватимуть здатність стримувати агресію Росії, створюватимуть додаткові загрози безпеці Польщі та її добробуту», – ідеться в документі.
У зовнішньополітичному відомстві нагадують, що Україна «глибоко вдячна» польській владі і громадянам за підтримку та допомогу впродовж двох років повномасштабного вторгнення Росії.
«Українська сторона завжди виступала за конструктивний підхід вирішення питань, пов’язаних із транзитом українських зернових та торгівлею. Очікуємо, що аналогічного підходу дотримуватиметься і влада Польщі, зокрема і в питаннях ефективного запобігання протиправним діям проти українських вантажів, належного реагування на риторику, яка завдає шкоди двостороннім відносинам», – наголошують у Міністерстві закордонних справ України.
«Священника закатували, подружжя розстріляли, будинок спалили»: вбивства армією РФ в окупації
Скільки жителів Херсонщини російські військові вбили за час окупації? З яких мотивів це стається, і хто перебуває у групі ризику на окупованих територіях? Про що свідчить така поведінка російської армії і як це впливає на решту українців? Про все дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські військові вбили подружжя в окупованих Олешках на Херсонщині. Про це на початку лютого повідомила Херсонська обласна прокуратура. За даними відомства, підставою для реєстрації кримінального провадження стало повідомлення у медіа про те, що окупанти розстріляли двох місцевих жителів. Наразі правоохоронці зʼясовують всі обставини цих подій.
- Інформація про це вбивство з'явилася 6 лютого у місцевих Telegram-каналах. За попередньою інформацією, 4 лютого російські військові вбили сімейну пару через підозри щодо співпраці чоловіка зі ЗСУ.
- 15 лютого стало відомо про вбивство в окупованому Каланчаку на Херсонщині місцевого священника Степана Подольчака. За даними селищної військової адміністрації, армія РФ забрала священника з дому, натягнувши мішок на голову, а вже 15 лютого, окупанти приїхали та забрали дружину, щоб опізнала тіло її чоловіка.
Представниця Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська у коментарі «Новинам Приазов'я» розповіла, що після вбивства подружжя російські військові намагалися приховати сліди злочину і підпалили будинок...
Росія оточила «Зеніт» в Авдіївці: яка ціль операції України?
Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський по обіді 16 лютого заявив, що командування вирішило відвести війська з позиції «Зеніт» на південно-східній околиці Авдіївки.
За словами Тарнавського, рішення відійти ухвалили для збереження особового складу та покращення оперативної обстановки.
Командувач зазначив, що зайняття цих позицій «не дає супротивникові стратегічної переваги і не змінює ситуацію в рамках Авдіївської оборонної операції».
«Ми тримали цю позицію стільки, скільки це давало змогу ефективно стримувати та знищувати ворога», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Тарнавський щодо відходу ЗСУ на півдні Авдіївки: «заблокованих підрозділів немає, логістика працює»
В Авдіївці, де тривають «запеклі бої», працює логістика, заблокованих українських підрозділів у місті немає, повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський.
Він зазначив, що «ворог штурмує місто одночасно з декількох напрямків, відбувається планове підсилення підрозділів ЗСУ».
«Щоб розширити логістичні коридори, в районі Авдіївки проводяться рейдово-ударні дії. Логістика – працює», – повідомив командувач.
Тарнавський додав, що «до Авдіївки у збільшених обсягах постачаються боєприпаси та інші засоби ураження, стійке управління військами забезпечене».
«Станом на 13:00 в Авдіївці заблокованих українських підрозділів немає. У скрутній ситуації на полі бою, коли від укріплення залишаються лише руїни і купа розбитої цегли, пріоритетом для нас є збереження життя воїнів», – наголосив бригадний генерал.
«Очевидно, він убитий Путіним» – Зеленський про Навального
Президент України Володимир Зеленський назвав російського лідера Володимира Путіна «цією істотою», коментуючи повідомлення про смерть за ґратами російського опозиційного політика Олексія Навального.
«Щойно стало відомо, що в російській тюрмі загинув Олексій Навальний. Очевидно він убитий Путіним, як і тисячі інших закатованих, замучених через одну цю істоту. Путіну все одно хто загине, аби тільки він зберіг свої позиції», – сказав Зеленський у Німеччині на спільній пресконференції з канцлером Олафом Шольцем.
Головнокомандувач ЗСУ Сирський відвідав пораненого кореспондента Радіо Свобода Дмитра Євчина
Воєнного кореспондента Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії) Дмитра Євчина в лікарняній палаті 16 лютого відвідав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Після отриманого під час зйомок біля села Роботине Запорізької області поранення Дмитро Євчин уже місяць лікується в Національному інституті хірургії та трансплантології імені О.О Шалімова.
Генерал-полковник побажав журналісту одужання і привітав із днем військового журналіста, вручив грамоту і памʼятну медаль.
«Ми знаємо ваші репортажі, ви фактично наш бойовий товариш, побратим. Тому я не міг до вас сьогодні не заїхати. Дякую за те, що ви робите для нас, інформуєте суспільство про ті події, які у нас відбуваються. Дай Бог вам здоровʼя і найшвидшого одужання. Я сьогодні з великим задоволенням вручаю вам цю подяку», – сказав Олександр Сирський і вручив Дмитру подяку і відзнаку від головнокомандувача ЗСУ.
«Вважаю, важливо сьогодні вітати і операторів, які так само є журналістами і працюють пліч-о-пліч. У моєму випадку оператор врятував мені життя і ногу, вчасно наклавши турнікети і супроводжуючи до стабілізаційного пункту. Вітаю всю команду, всіх тих, хто задіяний у висвітленні подій у зоні бойових дій. Бажаю здоров’я й уникати поранень», – відповів Дмитро Євчин.
Зранку 17 січня знімальна група Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) потрапила під артилерійський обстріл під час зйомок телесюжету на півдні України, журналіст Дмитро Євчин зазнав поранення.
Група у складі журналіста Дмитра Євчина і оператора Микити Ісайка знімала телесюжет на передовій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. В результаті мінометного обстрілу Дмитро Євчин зазнав осколкового поранення в ногу. Українські військові разом із оператором надали йому першу допомогу й евакуювали до стабілізаційного пункту в сусідньому селі, а потім перевезли до лікарні в Запоріжжі, де лікарі провели успішну реакцію.
«Історичний крок»: Україна і Німеччина уклали безпекову угоду – Шольц
Україна і Німеччина уклали угоду про безпеку, повідомив канцлер Німеччини Олаф Шольц 16 лютого.
«Стільки, скільки буде потрібно. Володимир Зеленський і я сьогодні підписали угоду про наші довгострокові зобов’язання щодо безпеки – історичний крок. Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну на тлі російської загарбницької війни. Слава Україні», – написав Шольц у соцмережі X.
Володимир Зеленського 16 лютого прибув із візитом до Німеччини, пізніше він також має відвідати Францію.
«Попереду два важливі дні. Заплановані зустрічі з партнерами в Німеччині та Франції, нові домовленості та участь у Мюнхенській безпековій конференції. Нова архітектура безпеки для України, нові можливості. Робимо все, щоб якнайшвидше закінчити війну на справедливих українських умовах та забезпечити надійний мир», – написав він раніше у телеграмі.
Напередодні в Німеччині й Франції підтвердили, що під час візиту Зеленського підпишуть угоди про безпеку.
12 січня президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Британією – першу двосторонню угоду в межах декларації про підтримку України, ухвалену у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Загалом документ складається з 9 частин, зокрема, «Оборона та безпека, «Невійськова безпека», «Політичне співробітництво», «Фіскальна підтримка, відновлення та відбудова», «Реформи». Ця угода є чинною протягом 10 років від дати її підписання.
Нині Київ веде переговори з іншими країнами.
«Історичний крок»: Україна і Німеччина уклали безпекову угоду – Шольц
Україна і Німеччина уклали угоду про безпеку, повідомив канцлер Німеччини Олаф Шольц 16 лютого.
«Стільки, скільки буде потрібно. Володимир Зеленський і я сьогодні підписали угоду про наші довгострокові зобов’язання щодо безпеки – історичний крок. Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну на тлі російської загарбницької війни. Слава Україні», – написав Шольц у соцмережі X.
Володимир Зеленського 16 лютого прибув із візитом до Німеччини, пізніше він також має відвідати Францію.
«Попереду два важливі дні. Заплановані зустрічі з партнерами в Німеччині та Франції, нові домовленості та участь у Мюнхенській безпековій конференції. Нова архітектура безпеки для України, нові можливості. Робимо все, щоб якнайшвидше закінчити війну на справедливих українських умовах та забезпечити надійний мир», – написав він раніше у телеграмі.
Напередодні в Німеччині й Франції підтвердили, що під час візиту Зеленського підпишуть угоди про безпеку.
12 січня президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Британією – першу двосторонню угоду в межах декларації про підтримку України, ухвалену у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Загалом документ складається з 9 частин, зокрема, «Оборона та безпека, «Невійськова безпека», «Політичне співробітництво», «Фіскальна підтримка, відновлення та відбудова», «Реформи». Ця угода є чинною протягом 10 років від дати її підписання.
Нині Київ веде переговори з іншими країнами.
Мін’юст: тисячі українців із судимістю виявили бажання приєднатися до ЗСУ
Тисячі громадян України, які мають судимість, виявили бажання приєднатися до лав Збройних сил України, серед них – ті, хто відбуває довічне ув’язнення за вчинення злочинів, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») міністр юстиції Денис Малюська.
Також, за його словами, нині щонайменше 50 тисяч осіб через погашену судимість не перебувають на обліку в ТЦК і СП.
«Такі громадяни, як це не дивно, чомусь не підлягають військовому обліку. І йдеться про десятки тисяч, щонайменше 50 тисяч громадян, які якимось чином уникають мобілізації, не підпадають під радари ТЦК, через те, що вони колись там вчинили злочин. На перших етапах війни відбулося помилування більше ніж 300 засуджених, які приєдналися до лав Збройних сил, із різним результатом», – сказав міністр.
Посадовець каже, що ризики, які несуть засуджені у випадку їхньої мобілізації, передбачаються. Для цього у Міністерстві юстиції готові проводити аналіз і ділитися його результатом з територіальними центрами комплектування і судом. Однак для мобілізації осіб із судимістю і тих, хто досі відбуває покарання, необхідні зміни у законодавстві.
«Справа в тому, що в нас є ціла система аналізу ризиків наших клієнтів, тих, хто перебуває у в’язниці або поза нею. І ця система аналізу ризиків, вона дозволяє досить ефективно передбачати, наскільки суспільно небезпечною є та чи інша особа. Такий ризик – того, наскільки особа ризикована – ми згодні і будемо ділитися із ТЦК, із судом. Справа в тому, що ті, хто у в’язниці, наш механізм не передбачає, що, наприклад, ТЦК скаже: «о, ти корупціонер, виходь на волю, ми тебе забираємо». Ні. Стосовно тих, хто перебуває у в’язниці – ми передбачаємо, просимо депутатів підтримати ініціативу, щоб це був складніший механізм, де був би задіяний і суд, і прокурор, і ми дали оцінку, чи можна таку людину відпустити на вимогу ТЦК, щоб вона йшла воювати», – заявив Денис Малюська.
Міністр впевнений, що особи із судимістю можуть бути залучені не лише до бойових дій, а і до іншої роботи, необхідної у Збройних силах України. За словами Дениса Малюськи, це залежить від того, за якою статтею засуджена людина.
«У всякому випадку, наші воїни ж не тільки стріляють з автомата чи кулемета, вони й копають. Не хочете давати їм автомат чи кулемет, дайте їм лопату в руки, щоб копали. Коротше кажучи, є безліч категорій тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі, з огляду не на те, що вони можуть когось вбити чи поранити, а з інших міркувань. Наприклад, ті, хто порушив правила дорожнього руху, що спричинило якісь тяжкі наслідки. Чому така людина не може захищати і бути в лавах Збройних сил України?», – сказав міністр.
Днями Малюська в ефірі телемарафону заявив, що Мін’юст пропонує мобілізувати осіб із судимістю не на добровільній основі, бо «захищати країну – це обовʼязок кожного».
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець перед тим заявив, що визначив низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію. Втім, він закликав парламент ухвалити документ у першому читанні, додавши, що до другого читання зауваження від Офісу омбудсмена «можна врегулювати».
Польські фермери заблокували останній доступний для фур пункт пропуску на кордоні з Україною
Польські фермери 16 лютого розпочали блокаду шостого пункту пропуску «Корчова – Краковець» на польсько-українському кордоні. Цю інформацію Радіо Свобода підтвердила речниця Львівського прикордонного загону Олександра Кучковська.
На сьогодні заблоковані всі пункти пропуску, де можуть проїжджати великогабаритні вантажівки з товаром. За попередньою інформацією, блокувати Корчову протестувальники обіцяють до 8 березня.
«За інформацією від польських прикордонників, сьогодні близько 11:10 на території Польщі на дорозі перед пунктом пропуску «Корчова», суміжному з українським «Краковець», польські аграрії розпочали блокування руху для вантажних транспортних засобів. У зв’язку з цим ускладнення руху можливе як на виїзд із Польщі, так і на в’їзд. На в’їзд до України на території Польщі очікують близько 1730 вантажівок. Перешкоджання руху автобусів та легкового транспорту не планується», – інформує Державна прикордонна служба України.
Раніше далекобійники, оминаючи заблоковані раніше переходи, їхали саме сюди.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
Напередодні ситуацію на українсько-польському кордоні обговорили польський і український прем’єри. За словами Дениса Шмигаля, йшлося про зростання обʼєму імпорту, зокрема зернових, з РФ і третіх країн до ЄС.
Водночас 15 лютого міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський заявив, що технічні переговори з Україною щодо запровадження обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції на завершальному етапі. За його словами, нові правила мають бути сформульовані до кінця березня. Українська сторона про такі строки не повідомляла.
Україна повернула тіла 58 загиблих військових – координаційний штаб
До України повернули тіла 58 українських військових у межах чергової репатріації, повідомляє Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.
«Збройні сили України забезпечать перевезення репатрійованих тіл і останків до визначених державних установ для передачі представникам правоохоронних органів і судово-медичним експертам для встановлення осіб загиблих», – йдеться у повідомленні.
Після ідентифікації тіла військових будуть передані рідним для гідного поховання, додали у штабі.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими в кінці січня повідомив про повернення тіл 77 загиблих військових.
За даними відомства, станом на жовтень 2023 року з початку повномасштабного російського вторгнення вдалося репатріювати тіла щонайменше 1900 українських військових.
В Україні з травня 2023 року запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.
Точне число загиблих військових з боку України не розкривається. Президент Володимир Зеленський у вересні 2022 року заявляв, що щодня у війні проти російської агресії Україна втрачає близько 50 воїнів.
Товарообіг між Росією та ЄС скоротився майже втричі – статистика
Товарообіг між Росією та Євросоюзом у 2023 році скоротився у 2,9 раза порівняно з 2022 роком, випливає зі свіжої статистики європейської агенції Eurostat, на яку звернуло увагу видання РБК.
За підсумками 2023 року Росія продала до країн ЄС товари на суму 50,6 мільярда євро, а ЄС до Росії – на суму 38,3 мільярда євро.
Більшу частину імпорту з Росії до ЄС, як і раніше, становлять нафтопродукти – 29,1 мільярда євро. Європейські країни продовжують закуповувати в Росії трубопровідний та скраплений природний газ, ці товари не потрапили під санкції, запроваджені проти Росії через її вторгнення в Україну. При цьому частка російського газу в імпорті ЄС скоротилася: з 40% у 2021 році до 15% у 2023-му.
Також Болгарія, Угорщина, Словаччина та Чехія продовжують купувати російську нафту, поставлену морським шляхом (Болгарія обіцяє припинити це робити в березні 2024 року) та нафтопроводом «Дружба».
Крім нафтопродуктів, країни ЄС закуповують у Росії чорні та кольорові метали, ядерне паливо та добрива. До Росії країни ЄС поставляють фармацевтичну продукцію – близько 23% всього європейського експорту – та інші товари, йдеться переважно про «гуманітарні» постачання.
У відповідь на російське вторгнення в Україну Євросоюз запровадив 12 пакетів санкцій проти Росії. У січні 2024 року видання Politico констатувало, що під санкціями перебувають уже всі великі товари.
Зеленський розпочав візит до Німеччини
Президент України Володимир Зеленський розпочав дводенне відрядження до провідних партнерів у Європейському союзі.
«Попереду два важливі дні. Заплановані зустрічі з партнерами в Німеччині та Франції, нові домовленості та участь у Мюнхенській безпековій конференції. Нова архітектура безпеки для України, нові можливості. Робимо все, щоб якнайшвидше закінчити війну на справедливих українських умовах та забезпечити надійний мир», – написав глава держави в телеграмі.
Мюнхенська конференція з питань безпеки розпочинається 16 лютого на тлі критичної ситуації через війну Росії проти України, затримання великого пакета військової допомоги Києву в Конгресі США і заяв потенційного кандидата на виборах президента Сполучених Штатів Дональда Трампа щодо НАТО.
Очікується, що близько 50 світових лідерів відвідають щорічний захід, який вважається провідним у світі форумом для обговорення політики міжнародної безпеки. Уряди Росії й Ірану не запрошені.
Планується, що віцепрезидентка США Камала Гарріс виступить на конференції в день її відкриття, після чого 17 лютого слово матиме президент України Володимир Зеленський, який вперше особисто буде присутній на конференції після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Він виступав на конференції 2023 року онлайн.