СТРАСБУРГ – Чи відмовить ЄС Володимиру Путіну після його можливого переобрання у легітимності, як у 2020-му Олександру Лукашенку? І чи можуть країни Європи надіслати свої війська для допомоги Україні?
Радіо Свобода ексклюзивно поспілкувалося із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою під час пленарної сесії в Страсбурзі, на якій, зокрема, затвердили виділення Україні 50-ти мільярдів євро макрофінансової допомоги на наступні чотири роки, тим самим зробивши останній формальний крок на шляху цих коштів до України.
У розмові про:
- посилення допомоги Україні,
- ймовірний вплив виборів у ЄС та США, що пройдуть у 2024 році, на підтримку Заходом України,
- про смерть Олексія Навального та політику Кремля, та як це може вплинути визнання в ЄС результатів президентських виборів у Росії
«Росія є прямою загрозою для Франції»: Атталь пояснив слова Макрона про підтримку України
Росія змінила свою позицію, в тому числі щодо Франції, відтак керівництво країни не може категорично відкидати жодних заходів у підтримці України – про це заявив прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь, виступаючи перед французьким сенатом. Його слова цитують французькі медіа, в тому числі Public Senat.
Сенатори питали Атталя про заяву президента країни Еммануеля Макрона щодо ймовірності відправки військ до України. Він уточнив, що може йтися про військових, які проводитимуть навчання або долучаться до протиповітряної оборони, але не до боїв на фронті.
Читайте також: Глава МЗС Франції уточнив заяву Макрона щодо відправки військ в Україну
Водночас голова уряду висловив переконання, що Франція не може прийняти перспективу перемоги Росії у війні, тому що «за Україною ми».
«Росія змінила свою позицію. Її позиція стала жорсткішою в контексті цього конфлікту, в тому числі щодо нас, Франції та її союзників… Реальність така, що Росія є прямою та безпосередньою загрозою для Франції на всіх рівнях», – заявив Атталь.
26 лютого в Парижі відбулася конференція, на якій лідери 20 країн Європи, а також представники Великої Британії та США обговорювали військову допомогу Україні. Головним питанням, яке обговорювалося на зустрічі в Парижі, було постачання боєприпасів Україні.
Читайте також: Зеленський відреагував на заяву Макрона щодо відправлення західних військ в Україну
На цьому заході президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейські країни мають зробити все, щоб Росія не перемогла у війні з Україною. Водночас він припустив, що союзники можуть надіслати свої війська в Україну, хоча додав, що консенсусу з цього приводу поки що немає.
Згодом міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне уточнив цю заяву Макрона, сказавши, що Захід має розглянути нові дії на підтримку України, зокрема, розмінування, кіберзахист, виробництво зброї на українській території. За словами Сежурне, деякі з цих дій «можуть вимагати присутності на українській території, не переходячи порогу войовничості».
У ЄС остаточно схвалили пакет допомоги Україні на 50 млрд євро
Рада Євросоюзу остаточно схвалила 4-річну програму підтримки України на 50 млрд євро.
«Рада схвалила три законодавчі акти, пов’язані з переглядом багаторічної фінансової рамки ЄС на 2021-2027 роки, даючи остаточне добро пакету, який спрямований на цілеспрямоване посилення довгострокового бюджету ЄС і вирішення нових викликів, таких як наслідки загарбницької війни Росії проти України», – йдеться у заяві європейської установи.
Зазначається, що пакет містить положення про внесення змін до багаторічної фінансової рамки на 2021-2027 роки, а також положення про заснування Ukraine Facility та Платформи стратегічних технологій для Європи (STEP).
Український прем’єр Денис Шмигаль зазначив, що перші кошти очікуються вже у березні.
«ЄС остаточно схвалив 4-річну програму підтримки України на 50 млрд євро. Це інструмент Ukraine Facility, який допоможе нашому уряду фінансувати дефіцит бюджету, збільшить інвестиції в нашу економіку та пришвидшить наше членство в ЄС», – написав він у телеграмі.
1 лютого лідери країн Європейського союзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні.
Генштаб ЗСУ: на фронті зараз «найгарячіше» – на Авдіївському і Новопавлівському напрямках
Протягом доби відбулося 79 бойових зіткнень, найбільше російських атак українські військові відбили на Авдіївському і Новопавлівському напрямках, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На Авдіївському напрямку українські захисники відбили 20 атак противника в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Тоненьке, Первомайське, Невельське Донецької області.
«На Новопавлівському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки та Урожайного Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, 25 разів намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться у зведенні.
На Куп’янському напрямку сили оборони відбили атаку біля Табаївки, де противник намагався вибити українські війська із займаних позицій, на Лиманському напрямку ЗСУ відбили 6 російських атак біля Тернів, Ямполівки та Білогорівки, на Бахмутському – 8 атак біля Іванівського та Кліщіївки.
Критично важлива допомога США: які є варіанти та шанси, що її ухвалять
Які є три можливі варіанти ухвалення у США законопроєкту про підтримку України? Якими шляхами американські демократи і республіканці можуть знайти компроміс у цьому критично важливому питанні для України, яка два роки відбиває широкомасштабну агресію Росії? Журналісти «Голосу Америки» зібрали інформацію про це.
Президент США Джо Байден попередив лідерів Конгресу під час переговорів в Білому домі про надання військової допомоги Україні, що
«це необхідно терміново», бо «наслідки щоденної бездіяльності є жахливими».
Байден зустрічався зі спікером Палати представників Майком Джонсоном, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, лідером меншості в Палаті представників Гакімом Джеффрісом і лідером меншості в Сенаті Мітчаем МакКоннеллом.
На переговорах Україна і Польща знайшли спільну мову, про закриття кордону не згадували – торгпред
На переговорах щодо розблокування кордону Україна і Польща знайшли спільну мову і працюють над конструктивним рішенням, заявив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.
«4 години дуже насичених переговорів з міністрами розвитку і технології Польщі Кшиштофем Гетманем і сільського господарства Польщі Чеславем Шєкєрським. Одна з найбільш насичених і інтенсивних зустрічей за моє професійне життя. Ми змогли знайти спільну мову і працюємо над конструктивним рішенням як розблокувати кордон і врахувати інтереси фермерів Польщі і України. Це не просто, але можливо», – написав він у фейсбуці.
Тарас Качка зауважив, що під час переговорів опція закриття кордону не згадувалась.
«Як досить чітко сказав премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск – це було би дуже болісним рішенням для наших економік. Припинити навіть на день торгівлю, яка в річних параметрах становить 11,7 млрд доларів (а за польською статистикою навіть більше) – це надто болісно. Не кажучи вже про транзит, який є життєво важливим для України. Поки без деталей, але конструктивне рішення можливе», – наголосив він.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 28 лютого заявив, що наразі з українською стороною ведуться переговори щодо можливості повного закриття українсько-польського кордону для торгівлі товарами. На його думку, це могло б стати тимчасовим рішенням, яке буде «болючим для обох сторін». Українська сторона про такі переговори не повідомляла.
Напередодні Туск заявив, що Польща може розширити ембарго проти українських продуктів, оскільки, за його словами, «українська продукція становить серйозну загрозу для польської економіки».
25 лютого президент України Володимир Зеленський на прес-конференції у Києві повідомив, що кожного року в Україну імпортується польських товарів на суму 1,7 мільярда гривень, і що Польща може втратити ці надходження. За його словами, «Україна робить все для того, щоб не заблокувати відносини». Він підкреслив, що «потрібно дуже швидко вирішувати це питання новому уряду Польщі».
Читайте також: Перекриті вулиці, зупинений громадський транспорт – польські фермери протестують у Варшаві
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця вони планують блокувати всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що питання деблокування кордону з Польщею має бути вирішене до 28 березня, інакше Україна залишає за собою право застосовувати дзеркальні заходи на пунктах пропуску.
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович домовилися сприяти укладенню угод між Україною та хорватськими приватними компаніями – виробниками в галузі розмінування, рятувального обладнання, а також БПЛА.
Як повідомляє пресслужба президента, на полях саміту «Україна – Південно-Східна Європа» у Тирані вони також обговорили можливість проведення українсько-балканського форуму оборонних індустрій.
Зеленський та Пленкович також обговорили актуальні питання регіональної безпеки.
Коли бахмутка Тетяна Шик ремонтувала сховище в житловому будинку, то ще не знала, що невдовзі воно врятує життя десяткам людей. До початку повномасштабної війни жінка керувала ОСББ, яке об’єднувало дев’ять багатоповерхових будинків. Та все змінила війна. Споруди, які зусиллями Тетяни та мешканців були майже в ідеальному стані, зараз – руїни під окупацією. Евакуювавшись із рідного міста, Тетяна оселилася на Дніпропетровщині. Втративши все, вона змогла зібрати себе докупи й почала на новому місці робити те, що добре уміє. Тепер вона опікується двома місцевими будинками, пошкодженими ракетним російським ракетний удар. Тетяна також очолила місцеву асоціацію переселенців і намагається допомагати таким, як сама.
Про своє життя до повномасштабного вторгнення Росії, про пережите під час війни та про те, що допомагає триматися зараз, Тетяна Шик розповіла проєкту «Ти як?».
Армія РФ вдарила по Великому Бурлуку: серед загиблих є дитина – ОВА
Російські війська завдали авіаудару по залізничному вокзалу у селищі Великий Бурлук – загинув чоловік і шестирічна дитина, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Під прицілом знову цивільні обʼєкти. Годину тому ворог вдарив керованими авіабомбами селище Великий Бурлук, що в Купʼянському районі. Є влучання на території залізничного вокзалу. Двоє людей загинули – чоловік та шестирічна дівчинка. Мати дитини у важкому стані», – написав він у телеграмі.
Як уточнили у поліції, інформація про обстріл надійшла о 16:50. Внаслідок обстрілу загинув 48-річний чоловік, його шестирічна онука отримала тяжкі поранення, від яких померла.
«Екіпаж – це наша сім’я». Як українські танкісти протистоять дронам армії РФ
Друга родина – так кажуть танкісти про членів свого екіпажу. Тому роблять все, аби посилити захист не лише військової техніки, а й у першу чергу своїх побратимів в умовах активного застосування російськими військами різних видів ударних БПЛА. Як танкісти реагують на виклики війни дронів – дізнавалось Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) у бійців 1-ї окремої танкової Сіверської бригади ЗСУ.
Нові виклики на полі бою
Відлига та дощі роблять свою справу – під ногами багно, слизьке, наче крига. Над головою – гул гвинтокрилів української армійської авіації, що прямує кудись у бік лінії зіткнення.
Ми ж їдемо до танкістів 1-ї окремої танкової Сіверської бригади – вони працюють над додатковим захистом бойових машин від ураження російськими безпілотниками. Ріжуть, варять, заміряють…
Від початку повномасштабного вторгнення РФ кількість і роль безпілотників на фронті почала значно зростати – і зростає досі. Міністр оборони Рустем Умєров нещодавно назвав війну Росії проти України «першою війною дронів». Безпілотники армії Росії – значна загроза, в тому числі і для броньованих танків. Саме тому у Сіверській бригаді працюють над додатковим захистом.
Біля одного з танків знайомимось із бороданем на позивний «Ісус», в руках у нього складний метр. Пояснює, що буде обшивати машину резиною.
«Це борти, які захищають танк. Тому я зараз буду робити заміри і піду потім нарізати резину», – каже військовий.
Бельгія виділить 200 мільйонів євро на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України, повідомив бельгійський прем’єр Александер де Кроо.
«Ми ніколи не зможемо зрівнятися з тими жертвами, на які Україна йде щодня. Але ми можемо дати президенту Зеленському те, що він просить – більше зброї для захисту від російського агресора. Бельгія профінансує чеську ініціативу на 200 мільйонів євро», – написав він у соцмережі Х.
За його словами, більше боєприпасів надійде протягом наступних тижнів.
Зеленський відреагував на заяву Макрона щодо відправлення західних військ в Україну
Президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо будь-які ініціативи спрямовані на посилення України у відбитті російської агресії, вони будуть хорошими для всього світу. Про це він сказав, коментуючи недавню заяву президента Франції щодо направлення західних військ до України.
«Я не був на тому саміті (на саміті, коли Макрон це заявив – ред.). Він сказав, що поговорить про певні нові ідеї, яким чином посилити Україну, і поділиться інформацією, коли прибуде в Україну. Він має бути в середині березня. І тоді я буду глибоко в деталях... Чим сильнішими ми будемо в Україні, тим слабшим буде Путін. Ось і відповідь щодо будь-яких ініціатив: якщо будь-які ініціативи у світі посилюють Україну, вони хороші для всього світу», – заявив Зеленський на пресконференції за підсумками саміту «Україна-Південно-Східна Європа».
Він також нагадав, що під час останньої зустрічі мав предметну розмову з Макроном.
«Наприклад, артилерійська коаліція, яку створюють зі США, – це дуже конкретні речі. Нам потрібно вижити, а вижити для України – це дуже конкретні рішення. Ось чому я не можу поділитися з вами, наприклад, кількістю артилерії або боєприпасів 155-го калібру...», – сказав президент України.
Однак Зеленський наголосив, що головне – це вчасна підтримка.
«І все те, що ми вирішили, і домовленості й контракти щодо допомоги, все має бути вчасно. Це основна фундаментальна ініціатива: дайте нам вчасно, якщо ви можете. Втільте своє рішення про підтримку нас, якщо ви можете. Ось чому у Макрона було багато ініціатив на предмет, яким чином посилити Україну на полі бою», – зазначив він.
Авіаудар РФ по Куп’янську: кількість поранених зросла
Унаслідок авіаудару по центру Куп’янська на Харківщині поранення отримали п’ять людей, ще дві людини – загинули, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій
«Наразі відомо про двох загиблих та п’ятьох постраждалих. Ворожим ударом зруйновано будівлю церкви. Також пошкоджено 17 приватних будинків і будівлю кафе», – йдеться у повідомленні.
Рятувальники зазначили, що пожежу у приватному будинку вже ліквідували.
Раніше голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про удар керованими авіабомбами по центру Куп’янська. Він вказав, що «унаслідок ворожого обстрілу загинули 59-річний та 39-річний чоловіки, одна жінка поранена» та додав, що під завалами можуть залишатися інші люди.
Заяви про припинення надання зброї Україні є «цинічними і абсурдними» – прем’єр Албанії
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама вважає, що заяви щодо припинення військової підтримки України є «цинічними і абсурдними».
«Ми з тривогою чуємо тих людей в Європі, які заявляють, що допомога Україні, передача засобів захисту своєї території – це те, що сприяє війні. Вони заявляють, що зупинка надання зброї Україні принесе мир. Це не тільки цинічно, а й абсурдно. Тому що не можна зупинити битву, позбавляючи зброї жертву. Зупиняйте війну, зупиняючи агресора», – сказав він.
Албанський прем’єр зауважив, що Україна заслуговує на підтримку усіма можливими способами.
«Щоб впенитися, щоб будь-який мир, який настане після цієї війни, є справедливим. Справедливий мир, який буде базуватися на 10 принципах з плану Зеленського, який ми підтримуємо і хочемо побачити його серйозного обговорення», – додав він.
За словами Еді Рами, Албанія Продовжить неухильно підтримувати Україну стільки, скільки потрібно.
Читайте також: ISW: брак військової допомоги підштовхує армію України до «складних» рішень щодо оборони та контрнаступу
28 лютого президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Албанії Еді Рама підписали в Тирані договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Албанія.
Президент України Володимир Зеленський 28 лютого в Тирані бере участь у саміті країн Західних Балкан на підтримку України в її протистоянні вторгненню Росії. На саміті «Україна – Південно-Східна Європа», крім Зеленського і Рами, працюють лідери Сербії, Північної Македонії, Косова, Боснії і Герцеговини та Чорногорії.
Члени НАТО Албанія, Північна Македонія і Чорногорія приєдналися до режиму санкцій проти Росії за її неспровоковане вторгнення в Україну. Країни надали Києву зброю і боєприпаси.
Час від часу лунають заяви про припинення військової допомоги Україні, яка захищається від російської агресії.
Схід: Росія посилила тиск на Красногорівку під Мар’їнкою
Війська Росії посилили тиск на Мар’їнській ділянці фронту. Генеральний штаб України у ранковому зведенні 28 лютого повідомив про 29 атак Росії у районах населених пунктів довкола Мар’їнки: Новомихайлівки, Красногорівки, Георгіївки та на захід від Побєди.
За даними проєкту DeepState, на південь від Красногорівки російським військам вдалося просунутися.
Бійці 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ показали кадри знищення колони російської техніки біля Новомихайлівки.
«Часто противник застосовує броньовану техніку, за допомогою якої підвозить піхоту, а також прикриває її дії вогнем гармат та кулеметів. Але, незважаючи на постійний тиск, «малинові берети» з Миколаєва дають гідну відсіч, знищуючи броньовану техніку ще на підході до своїх позицій», – йдеться у повідомленні бригади на Facebook.
95% українців негативно ставляться до Росії – опитування
95% опитаних українців негативно ставляться до Росії. Найбільша симпатія у жителів України до краї Балтії та Великої Британії, свідчать результати соціологічного опитування Центру Разумкова, яке проводили з 19 до 25 січня.
Крім Росії, серед країн з найбільшою антипатією – Білорусь (87%), Іран (82%), Китай (72,5%) та Угорщина (59%).
Відповідаючи на запитання про ставлення до іноземних держав, найчастіше респонденти висловлюють позитивне ставлення до Литви (91%), Латвії (90,5%), Великої Британії (90%).
Симпатизують українці також Німеччині (89%), Естонії (89%), Канаді (88%), США (87%), Франції (86%), Чехії (86%), Польщі (86%), Нідерландам (83%), Молдові (81%) та Японії (74%),
Переважає позитивне ставлення до Ізраїлю (65%), Румунії (64%), Азербайджану (61%), Вірменії (57,5%), Словаччини (56%) та Туреччини (55,5%).
«Путін має відповісти за те, що зробив із сусідньою мирною країною» – Юлія Навальна в Європарламенті
Дружина загиблого в увʼязненні російського опозиціонера Олексія Навального Юлія Навальна вперше за майже два тижні після смерті чоловіка згадала про війну своєї країни проти України.
«Путін має відповісти за те, що він зробив із моєю країною. Путін має відповісти за те, що він зробив із сусідньою мирною країною. Путін має відповісти за те, що він зробив із Олексієм», — сказала вона 28 лютого у виступі в Європарламенті.
Депутати вітали промову Юлії Навальної овацією.
29 лютого Європарламент планує ухвалити резолюцію у звʼязку зі смертю Навального. Очікується, що в ній ітиметься про необхідність вжиття заходів «на підтримку політичних увʼязнених і громадянського суспільства» в Росії.
Тіло Олексія Навального віддали його матері Людмилі минулої суботи, 24 лютого. До того кілька днів його не видавали родичам. Людмила Навальна повідомляла, що у Слідчому комітеті Росії їй поставили ультиматум: або вона погоджується на таємні похорони сина без публічного прощання, або Навального поховають на цвинтарі, де колонія має ділянку.
Олексій Навальний помер 16 лютого в колонії особливого режиму «Полярний вовк» у селищі Харп у Ямало-Ненецькому автономному окрузі Росії. У висновку про його смерть сказано, що політик помер від природних причин, повідомляли соратники опозиціонера. Інші подробиці не наводяться. За кілька днів до смерті Навального 27-й раз відправили до штрафного ізолятора. Прихильники політика вважають, що його вбили. Удова політика Юлія пообіцяла продовжити справу чоловіка.
У ДБР кажуть, що викрили схему з розкрадання військового спорядження на 3,6 млн грн
Державне бюро розслідувань заявило, що викрило схему розкрадання і перепродажу військової форми й іншого спорядження однієї з бригад Територіальної оборони Києва.
Як повідомила пресслужба ДБР, за даними слідчих, у цьому брали участь військовослужбовці, які «забезпечували списання військового майна».
«Організував злочинну схему один із цивільних, який мав вплив на окремих підконтрольних йому військовослужбовців. Через них він викрадав із частини бронежилети, шоломи, зимові/літні комплекти одягу, взуття тощо», – розповідають правоохоронці.
У ДБР вважають, що «зловмисники вкрали речей щонайменше на 3,6 мільйона гривень».
Військове спорядження, вважає слідство, підозрювані хотіли продати через інтернет-майданчики.
«Вони зрізали бирки з продукції, які вказували, що майно – власність ЗСУ і не призначене для продажу іншим особам», – додали у ДБР.
Вказано, що організатора і двох осіб, один з яких військовослужбовець, затримано при спробі продати військове майно.
Правоохоронці оголосили про підозру трьом особам. Їм загрожує до п’ятнадцяти років позбавлення волі. Позиція підозрюваних на даний момент невідома.
25 лютого на форумі «Україна. Рік 2024» міністр оборони України Рустем Умєров розповів, що відбувається аудит Збройних сил України і наголосив, що триває робота щодо виявлення корупційних схем. За його словами, «корупція під час війни гірше, ніж тероризм» і, «жодних перемовин із тими, хто краде у воїнів, не буде».
У бідних регіонах РФ різко зросли накопичення – завдяки «гробовим» виплатам
Кілька регіонів Росії показали аномальний приріст коштів на банківських рахунках. За середнього приросту у розмірі від шести до девʼяти відсотків у попередні пʼять років, у 2023 році Алтай показав приріст на рівні 18,95%, Бурятія – на 33,26%, а Тива – на рекордні 57,57%, розповідає проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.
На думку автора аналітичної записки, опублікованої BOFIT – Інститутом вивчення економік з ринками, що формуються (діє при Центральному банку Фінляндії), такий різкий приріст коштів на банківських рахунках громадян пояснюється виплатами контрактникам і мобілізованим, які беруть участь у війні з Україною. Також збільшенню добробуту населення сприяли «гробові» – компенсації родинам загиблих та поранених.
Порівнявши перелік регіонів, які показали максимальний приріст коштів на рахунках, і регіонів, які відправили найбільшу кількість мобілізованих на війну, дослідниця Лаура Соланко дійшла висновку про наявність сталого звʼязку між зростанням добробуту населення в зазначених регіонах та часткою мобілізованих чоловіків.
Як уточнює видання «Медуза», яке першим звернуло увагу на аналітичну записку BOFIT, різке зростання обсягу банківських рахунків не можна пояснити ані підвищеною інфляцією в цих регіонах, ані особливостями їхнього банківського ринку, ані іншими макроекономічними чинниками.
Алтай, Бурятія і Тива входять до списку найбідніших російських регіонів. Саме на такі припадає найбільша частка втрат серед російських військових, які беруть участь у вторгненні в Україну, зазначає Бі-Бі-Сі в дослідженні, яке ґрунтується на зібраному редакцією поіменному списку 45 тисяч загиблих.