ISW: Путін публічно та прямо окреслив свою відданість максималістським воєнним цілям в Україні
Президент Росії Володимир Путін публічно та прямо окреслив свою незмінну відданість максималістським воєнним цілям в Україні – тим самим цілям, заради яких Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення у 2022 році. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
17 грудня на розширеному засіданні колегії Міністерства оборони Росії Путін заявив, що РФ «безсумнівно» досягне своїх воєнних цілей в Україні. Він сказав, що Росія воліла б використовувати дипломатичні засоби для досягнення своїх воєнних цілей та усунення нібито «корінних причин» війни (термін, який Кремль давно використовує як скорочення для позначення своїх початкових виправдань та вимог війни проти України).
ISW зауважує, що Путін також підтвердив намір Москви зрештою досягти своїх ширших територіальних цілей в Україні, заявивши, що Росія «звільнить свої історичні землі» військовими засобами, якщо Україна і Захід «відмовляться від суттєвих переговорів».
Повітряні сили про нічну атаку РФ: ЗСУ знешкодили 63 БпЛА, є влучання на 12 локаціях
У ніч на 18 грудня російські війська атакували Україну 82 ударними БпЛА,, близько 50 із них – «Шахеди», повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряна оборона знешкодила 63 російських БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні, сході та в центрі країни.
Українські військові зафіксували влучання 19 ударних БпЛА на 12 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 8 локаціях.
Повітряні сили ЗСУ додають, що атака триває, в повітряному просторі залишається кілька російських БпЛА.
Раніше місцева влада Дніпропетровщини, Запоріжжя, Черкащини, Одещини та Миколаївщини повідомила про постраждалих та пошкодження через атаку РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: на фронті за минулу добу було понад 130 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 134 бойових зіткнення, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За уточненою інформацією, вчора російські загарбники завдали по території України 42 авіаційних ударів, скинувши 136 керованих авіаційних бомб. Крім цього, залучили для ураження 4855 дронів-камікадзе та здійснили 3869 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів, зокрема 118 – з реактивних систем залпового вогню.
Найбільше боєзіткнень відбулося на Покровському напрямку. На цій ділянці фронту українські захисники зупинили 38 штурмових і наступальних дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки.
На Костянтинівському напрямку противник здійснив 17 атак, а на Лиманському – 15.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Краматорському та Придніпровському напрямках наступальних дій не було.
Читайте також: Росія вимагає віддати Донбас без бою. Що на це відповідають на передовій?
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що для ведення стратегічної наступальної операції противник наростив угруповання до чисельності близько 710 тисяч військових.
За його даними, війська РФ уже понад 17 місяців намагаються захопити Покровськ, однак українські підрозділи тримають оборону та перехоплюють ініціативу.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
У Кривому Розі через атаку БпЛА постраждали четверо людей – ОВА
У Кривому Розі через атаку БпЛА постраждали четверо людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
За його словами, жінки 71 і 67 років госпіталізовані у стані середньої тяжкості, решта – на амбулаторному лікуванні.
«Зайнялися господарські споруди. Понівечені приватна оселя, 5 двоповерхових будинків, адмінбудівля та будівля закладу культури, гаражі», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 193 300 своїх військових, зокрема 950 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 18 грудня наводить Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої підрахунки втрат Росії у військовій техніці:
- танки - 11 432 (+5 одиниць за минулу добу)
- бойові броньовані машини - 23 758
- артилерійські системи - 35 232 (+27)
- РСЗВ - 1 573(+2)
- засоби ППО - 1 263(+1)
- літаки – 432
- гелікоптери – 347
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 91 716 (+330)
- крилаті ракети – 4 073
- кораблі/ катери – 28
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 70480 (+119)
- спеціальна техніка – 4 027
ОВА: російські дрони масовано атакували Черкаси, є постраждалі
Російські війська масовано атакували ударними дронами Черкаси, постраждали шестеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
За його словами, сили РФ цілили по критичній інфраструктурі – частина міста була знеструмлена. Енергетики продовжують роботи.
«Унаслідок падіння БпЛА на декількох локаціях пошкоджено житлову інфраструктуру: щонайменше півтора десятка приватних будинків – дані попередні, обстеження триває. Там побиті вікна й дахи, були пожежі. Також повибивало вікна у спорткомплексі. Є понівечені автомобілі», – написав він у телеграмі.
Росія: у Ростовській області заявили про атаку БпЛА – виникла пожежа на танкері, є загиблі і поранені
У Ростовській області РФ атаки безпілотників зазнали Ростов, Батайськ та Таганрог, є загиблі та поранені, повідомив губернатор Юрій Слюсар.
За його словами, через атаку у порту Ростова спалахнуло вантажне судно, два члени екіпажу з тих, хто перебував на борту, загинули, ще три – поранені. Пожежу ліквідували. У багатоповерховій новобудові у західній частині міста, за даними рятувальних служб, ніхто не постраждав.
Слюсар додав, що у Батайську поранення отримали семеро людей. Про пошкодження в цьому населеному пункті та Таганрозі він не повідомив.
Мер Ростова-на-Дону Олександр Скрябін також повідомив, що після атаки БпЛА пошкоджений танкер, розливу нафтопродуктів вдалося уникнути.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на місцевих жителів Батайська пише, що частина міста залишилася без електрики після нічних вибухів.
За аналізом ASTRA, житловий будинок, що спалахнув у Батайську після атаки, розташований за 160 метрів від електричної підстанції.
Як іноземці «захотіли підтримати український народ» і заговорили українською
ЛЬВІВ – Українська мова стала спільною для трьох іноземців – француза Ніколя Амбера, нідерландця Дана Одінота і швейцарця Ніко. Ніхто з них не має українського коріння. Ні для кого українська мова не є рідною. А спільне те, що вони почали вивчати вони її почали після повномасштабного вторгнення Росії на територію України на знак підтримки українців.
Сьогодні вони живуть у Львові, популяризують українську мову і культуру в соціальних мережах.
Про свій досвід вивчення української мови Ніколя Амбер і Дан Одінот розповіли Радіо Свобода.
Ніколя Амбер – француз із Провансу, який називає себе «українськомовним французом» або «французьким українцем». Вивчає українську мову від початку повномасштабної війни Росії проти України, бо, каже, у такий спосіб хотів підтримати українців. У травні 2022 року у Парижі Ніколя Амбер не міг знайти «Граматики української мови». Він працював учителем французької мови. Тоді у Францію приїхало багато українських біженців, для яких Ніколя викладав французьку як волонтер. Йому довелося багато слів і базових фраз перекладати з французької на українську. Спілкування з українцями, листування, розповідає, допомагало йому у вивченні української мови.
Соромно говорити російською з українцями, знаючи, що відбувається в країні, звідки вони виїхали
Ніколя Амбер
«В університеті у Франції я вивчав російську мову. Але у 2021 році почав роботу над дисертацією про історію України. І коли почалась повномасштабна війна, зрозумів: якщо я люблю Україну, українську культуру, народні пісні, які всі українською мовою, то маю знати українську мову і перейти на неї. Соромно говорити російською з українцями, знаючи, що відбувається в країні, звідки вони виїхали. Зараз я вже забув взагалі російську і слава Богу. Я відкривав дуже багато етнографічних карт України, які показують те, що до Голодомору і Другої світової війни більшість людей розмовляла українською мовою по всій Україні і навіть на деяких територіях сучасної Московії.
Тому, якщо я знаю історію, якщо я хочу підтримати український народ, я маю боротися з військовим повномасштабним вторгненням, а також з культурним повномасштабним вторгненням. Бо мова – дуже великий, сильний чинник. І навіть коли я почав порівнювати російські слова і українські слова, то зрозумів, що це абсолютно інший менталітет. Наприклад, подружжя, «супруги» – різниця просто кардинальна», – каже Ніколя Амбер.
Армія РФ вночі атакувала енергетичну інфраструктуру Миколаївщини, є знеструмлення у двох районах – Кім
Російські війська вночі атакували енергетичну інфраструктуру Миколаївщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За його даними, через це є знеструмлення населених пунктів у Вознесенському та Миколаївському районах.
Попередньо, постраждалих немає.
Читайте також: Міненерго: через атаки РФ у середньому щодня без світла залишаються близько 400 тисяч споживачів
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку цього року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
ОВА: на Одещині через російську атаку постраждали семеро людей
В Одеському районі через російську атаку постраждали семеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його даними, шістьом людям допомога надана на місці, ще одну людину госпіталізували у стані середньої тяжкості.
Кіпер повідомив, що внаслідок атаки російських БпЛА пошкоджено скління у дев’ятиповерховому житловому будинку та освітньому закладі. Займання не було.
На фронті від початку доби було 125 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті від початку доби відбулося 125 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у вечірньому зведенні 17 грудня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку від початку доби окупанти 37 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки. У деяких локаціях бої не вщухають дотепер», – зазначили у командуванні.
За повідомленням, російські атаки також були на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
9 грудня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська на Донеччині продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
США і Росія проведуть переговори в Маямі на вихідних – Politico
Американські й російські офіційні особи проведуть переговори в Маямі, штат Флорида, цими вихідними щодо можливої угоди про припинення війни РФ в Україні, повідомило 17 грудня видання Politico, посилаючись на двох неназваних осіб, знайомих із цим питанням.
За даними Politico, очікується, що до складу делегації США увійдуть посланець США Стів Віткофф і зять президента Дональда Трампа Джаред Кушнер, а до складу російської делегації – спецпредставник російського лідера Володимира Путіна Кирило Дмитрієв.
У Білому домі повідомлення поки що не коментували. Коментарів Кремля також наразі не було.
Як зазначило одне з джерел видання, також очікується, що секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умеров зустрінеться з американською делегацією перед зустріччю між США і Росією. При цьому співрозмовник Politico додав, що плани залишаються невизначеними.
Про те, що делегація України може знову вирушити на переговори до США найближчими днями, 16 грудня повідомляв президент Володимир Зеленський.
14 і 15 грудня Зеленський перебував у Німеччині, де в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера, а також із європейськими партнерами.
Секретар РНБО Рустем Умєров, який також брав участь у переговорах, назвав їх конструктивними і такими, що привели до «реального прогресу».
Зустрічам у Берліні передувала кількаденна робота Умєрова та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова з представниками президента Дональда Трампа в Сполучених Штатах на початку грудня.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою й Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території і гарантій безпеки.
Президент України Володимир Зеленський заявив про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
На це у Кремлі заявили, що «весь Донбас – російський».
У Запоріжжі відомо вже про 32 постраждалих через удар РФ – влада
У Запоріжжі й Запорізькому районі кількість постраждалих внаслідок російського удару 17 грудня зросла до 32, повідомив очільник облансої військової адміністрації Іван Федоров.
«За допомогою до лікарів продовжують звертатися мешканці обласного центру. Частина постраждалих після отримання допомоги продовжують лікування вдома», – написав Федоров у телеграмі.
Раніше було відомо про 30 постраждалих. Серед них – п’ять дітей. У ДСНС повідомили, що аварійно-рятувальні роботи завершені.
Федоров раніше повідомляв, що троє людей перебувають у тяжкому стані, а стан 14 постраждалих лікарі оцінюють як середній.
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю й Запорізькому району. В обласному центрі є влучання по двох житлових будинках.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міноборони Росії вперше розкрило витрати бюджету на війну проти України
У 2025 році витрати російського державного бюджету, «безпосередньо пов’язані зі спеціальною військовою операцією (так у Росії офіційно називають війну проти України)», становили 5,1 відсотка ВВП, заявив міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов на розширеному засіданні колегії відомства. На заяву Бєлоусова звернув увагу телеграм-канал Faridaily.
Згідно з прогнозом Мінекономрозвитку РФ, загальний обсяг російського ВВП цього року становитиме 217,3 трильйона рублів (близько 2,7 трлн доларів). Відтак витрати на війну з Україною можна оцінити в 11,1 трильйона рублів (близько 137 мільярдів доларів).
Журналісти зазначають, що це вперше, коли Міністерство оборони Росії розкриває безпосередні витрати на війну. Раніше публікувалися лише загальні витрати федерального бюджету за статтею «Національна оборона», до якої включені, зокрема, інвестиції в будівництво, розробку нових озброєнь й інші витрати.
У 2025 році, згідно з даними Мінфіну Росії, витрати на «Національну оборону» становитимуть 13,5 трильйона рублів (близько 167 мільярдів доларів) – тобто на війну з Україною буде витрачено приблизно 82% цієї суми.
Як зазначає російське видання «Медуза», на «Національну оборону» Росія витратить більше, ніж сумарно на «Соціальну політику» (6,9 трильйона рублів) і «Національну економіку» (4,4 трильйона).
У Дніпропетровській області з’явилися 5 нових військових адміністрацій – указ Зеленського
Президент Володимир Зеленський постановив утворити п’ять нових військових адміністрацій на Дніпропетровщині – відповідний указ з’явився на сайті голови держави 17 грудня.
Згідно з ним, у Синельниківському районі створять:
- Великомихайлівську сільську військову адміністрацію
- Маломихайлівську сільську військову адміністрацію
- Межівську селищну військову адміністрацію
- Покровську селищну військову адміністрацію
- Слов’янську сільську військову адміністрацію
«Генеральному штабу Збройних Сил України, Дніпропетровській обласній державній адміністрації здійснити відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заходи, пов’язані з утворенням військових адміністрацій, зазначених у статті 1 цього Указу», – йдеться в тексті.
Синельниківський район Дніпропетровщини, за даними обласної влади, регулярно зазнає російських атак.
У липні 2025 року Зеленський розпорядився створити в Павлоградському районі Дніпропетровської області Тернівську міську військову адміністрацію.
Ніхто не гарантує, що угода буде – дипломати про репараційну позику
У переддень саміту ЄС дипломати у Брюсселі все менше впевнені у тому, що лідери 27 країн-членів зможуть ухвалити рішення щодо репараційної позики для України на основі російських заморожених активів. Попри це, більшість співрозмовників Радіо Свобода у дипломатичних колах наголошують: Україну без фінансування не залишать, навіть якщо узгодити основну модель не вдасться.
Прокуратура: блогера з Криму заочно ув’язнили на 11 років за колабораціонізм
В Україні заочно засудили до 11 років позбавлення волі російського блогера з Криму за звинуваченнями в колабораційній діяльності, допомозі державі-агресору та виправданні війні. Про це повідомляють пресслужби прокуратури Автономної республіки Крим та управління Служби безпеки України в Криму.
«Будучи власником авторського YouTube-каналу та гостем у російських пропагандистських медіа, він постійно висловлював підтримку рішенням та діям ворога. Зокрема, здійсненню збройної агресії проти України, так званому «возз’єднанню Криму з Росією», виправдовував дії окупаційних військ», – йдеться в повідомленні прокуратури.
У СБУ додали, що засуджений здійснював збір та передачу матеріально-технічних ресурсів для підрозділів армії Росії, розташованих на окупованій території Херсонської області.
У повідомленнях відомств не називають імені та прізвища засудженого. Водночас джерела, які не уповноважені розмовляти з медіа і побажали залишитися анонімними, повідомили проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що йдеться про Олександра Кір’якова, відомого під ніком «Сандро». Його публічних коментарів щодо цього вироку наразі немає.
На пресконференції «5 років роботи Прокуратури: національний та міжнародний виміри. Візія майбутнього» 9 грудня 2025 року виконувач обов’язків керівника прокуратури АР Крим та міста Севастополя Віталій Секретар розповів, що з 2022 року українські прокурори притягнули до відповідальності 458 людей з анексованого Криму за звинуваченнями в колабораціонізмі, допомозі РФ та пропаганді.
У січні 2025 року прокуратура АРК повідомляла, що в Україні відкрили кримінальні провадження за більш ніж 3 800 військовими злочинами та злочинами проти основної національної безпеки, які були скоєні росіянами в Криму. На той момент повідомлялося, що українські суди винесли близько 200 вироків у цій категорії кримінальних справ, у ще 580 справах тривали слухання.
Сенат США підтримав оборонний бюджет із 800 млн доларів для України на 2 роки
Сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів. Документ обсягом три тисячі сторінок у верхній палаті Конгресу законодавці підтримали 77 голосами з обох партій проти 20. 10 грудня його схвалила Палата представників США.
Далі законопроєкт передається на підпис президентові Дональду Трампу, який раніше заявляв, що підпише документ, як тільки він надійде до Білого дому.
Законопроєкт, зокрема, включає розділ, який передбачає додаткові 400 мільйонів доларів фінансування для України на 2026 рік і стільки ж на 2027-й.
Витрати на оборону США в розмірі 901 мільярда доларів на вісім мільярдів доларів перевищують запит президента Дональда Трампа, поданий раніше цього року.
Як пишуть американські ЗМІ, законодавці використали цей масштабний законопроєкт, щоб вимагати від Пентагону передати невідредаговані відеозаписи ударів по суднах, що, ймовірно, займалися контрабандою наркотиків, поблизу Латинської Америки. Документ передбачає обмеження на чверть бюджету на поїздки міністра оборони Піта Геґсета доти, поки Конгрес не отримає відеозаписи.
Крім того, документ містить запобіжники щодо зменшення американської присутності в Європі, забороняючи падіння кількості військ на континенті нижче ніж до 76 000 протягом більше ніж 45 днів, якщо Пентагон спочатку не проконсультується з союзниками по НАТО і не засвідчить Конгресу, що таке скорочення не ставить під загрозу національну безпеку США.
Європарламент погодив план ЄС із відмови від російського газу
Євродепутати погодили план Європейського Союзу заборонити Спотовий ринок російського зрідженого природного газу до 2026 року та відмовитися від імпорту газу трубопроводом до 30 вересень 2027-го. Відповідне голосування відбулося 17 грудня.
Пресслужба Європарламенту зазначає, що депутати запропонували терміни поступової відмови від більшості імпортних контрактів. Новий закон також встановлює штрафи, які члени блоку повинні застосовувати до операторів за порушення.
«Під час переговорів з датським головуванням у Раді Європарламенту депутати Європарламенту наполягали на забороні всього імпорту російської нафти та заручилися зобов’язанням Європейської Комісії представити законодавство з цього питання на початку 2026 року, щоб ефективна заборона могла набути чинності якомога швидше, але не пізніше кінця 2027 року», – йдеться в повідомленні.
Парламентарі також наполягали на більш суворих умовах для тимчасової зупинки заборони та більш суворої і детальної перевірки для усунення лазівок.
Законодавство, вже погоджене з Радою, було ухвалене 500 голосами «за», 120 «проти», ще 32 депутати утрималися. Пресслужба парламенту уточнює, що законодавство тепер має бути офіційно схвалене Радою перед публікацією в офіційному журналі.
«Європа більше ніколи не буде залежною від російського газу. Це велике досягнення для ЄС та історичний поворотний момент в європейській енергетичній політиці. Ми посилили початкову пропозицію Європейської комісії, запровадивши шлях до заборони нафти та її продуктів, припинивши довгострокові контракти раніше, ніж пропонувалося спочатку, та забезпечивши штрафи за невиконання», – йдеться в коментарі голови Комітету міжнародної торгівлі, євродепутатки від Латвії Інесе Вайдере.
Європейський союз розпочав шукати можливості позбутися залежності від російського природного газу після того, як Росія різко скоротила його постачання до Європи навесні 2022 року, намагаючись вплинути на Євросоюз, який виступив на підтримку України на тлі відкритої російської військової агресії. Наприкінці жовтня 2025 року на Росію припадало близько 12% природного газу, що імпортується країнами Євросоюзу. Перед повномасштабним російським вторгненням в Україну ця частка сягала 45%. Зараз лише три країни – Франція, Угорщина та Бельгія продовжують імпортувати газ із Росії.
Першою країною, яка стала імпортером природного газу з Радянського Союзу, була Австрія. Це сталося 1968 року.
Орбан заявляє, що використання активів РФ зняли з порядку денного Євроради, в ЄС не підтверджують
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 17 грудня заявив, що Європейська комісія зняла питання про використання заморожених російських активів із порядку денного саміту Євросоюзу, що пройде 18 грудня. Відео заяви Орбана оприлюднене на його сторінці у соцмережі Х.
«Сьогодні вранці президентка Комісії оголосила, що Комісія відступила, і питання про російські активи не буде винесене на обговорення. Таким чином, переговори за лаштунками і боротьба, які ми мали вчора ввечері, привели до результату, і якщо я правильно розумію, якщо я правильно розумію слова президентки Комісії, сказані сьогодні, і я думаю, що я правильно їх розумію, то вона сказала, що російські активи не будуть винесені на обговорення завтра», – заявив Орбан. Він зазначив, що Єврокомісія зараз нібито наполягає на спільних позиках ЄС.
Вранці 17 грудня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила в Страсбурзі з трибуни Європарламенту, що потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки Єврокомісія і МВФ оцінюють у приблизно 137 мільярдів євро, і ЄС має покрити дві третини, але йдеться «не лише про цифри», а про зміцнення здатності України «забезпечити справжній мир».
Вона нагадала про свою пропозицію щодо варіантів фінансування України: один – на основі заморожених активів Росії, і цій опції досі чинить опір Бельгія, де зберігаються активи. Інший – на основі спільних запозичень ЄС, однак його схвалення вважається менш вірогідним через необхідність робити це одноголосно, рішенням усіх 27 держав-членів.
«Нам доведеться вирішити, яким шляхом хочемо рухатися. Але одне дуже зрозуміло: маємо схвалити рішення про фінансування України протягом наступних двох років під час цієї Європейської ради (саміту лідерів ЄС 18 грудня – ред.)», – заявила високопосадовиця.
Фон дер Ляєн дала зрозуміти, що надання Україні репараційної позики – пріоритетний варіант, нагадавши про рішення держав-членів минулого тижня зберігати активи РФ у знерухомленому стані безстроково.
Раніше президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що саміт ЄС не закінчиться доти, поки не буде ухвалене рішення про фінансування України: через репараційну позику чи в інший спосіб.
Про те, що в Європейському Союзі зосереджені виключно на підготовці репараційного кредиту для України на основі заморожених активів Росії, і альтернативні сценарії фінансування Києва наразі не розглядаються, заявила 17 грудня висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
«Завтра відбудуться ці дискусії, щоб почути від лідерів, у чому саме полягають їхні занепокоєння і як ми можемо ці занепокоєння подолати, щоб рухатися далі», – сказала вона.
Дипломат ЄС, не уповноважений давати коментарі офіційно, заявив під час спілкування з журналістами 17 грудня, що на саміті ЄС лідери мають знайти рішення щодо фінансування України, бо інакше позбавлять її здатності оборонятися, що матиме негативні наслідки не лише для України, а й для Європи.
Інший посадовець ЄС, що на умовах анонімності розказував журналістам про підготовку саміту, наголосив: «Дуже велика більшість держав-членів підтримує закон про репарації. Тож так, репараційний кредит, здається, є варіантом, який є кращим варіантом для переважної більшості держав-членів. І тому це наразі наш робочий варіант».
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Лідери 27 країн-членів ЄС зберуться на саміт в Брюсселі 18 грудня, затвердження репараційної позики – головне питання порядку денного.