Зеленський: Росія готується продовжувати війну в 2026-му, «важливо, щоб партнери це розуміли»
Українська дипломатія продовжує концентруватися на забезпеченні оборони та стійкості, заявив президент Володимир Зеленський у зверненні 17 грудня.
«Сьогодні ми почули з Москви чергові сигнали, що наступний рік вони готують роком війни. І це сигнали не тільки для нас. Важливо, щоб партнери це бачили, і важливо, щоб вони не тільки бачили а й реагували, зокрема партнери в Сполучених Штатах Америки, які часто кажуть, що Росія начебто хоче закінчити війну», – сказав він.
Зеленський вказав на те, що риторика Кремля та офіційні розпорядження російського командування свідчать про протилежне. Відтак він очікує, що Москва буде підривати дипломатичні зусилля, намагаючись «тиском по тому чи іншому пункту в документах просто прикривати своє бажання знищити Україну, українців, бажання добитися легітимізації крадіжки Росією нашої землі».
«А далі – інші країни у Європі, які хтось там у Росії може колись назвати своїми начебто «історичними землями». Потрібен реальний захист від цієї російської історії божевілля, і зараз ми продовжимо роботу з усіма партнерами, щоб такий захист дійсно був. Потрібні безпекові рішення, потрібні фінансові рішення, зокрема по російських активах, потрібні політичні рішення. І потрібна сміливість усіх партнерів бачити правду, визнавати правду та діяти відповідно», – закликав президент.
Він нагадав, що в Брюсселі завтра відбудеться саміт лідерів країн Європи. За словами Зеленського, результат цих зустрічей має дати Росії зрозуміти, що «їхнє бажання воювати ще й у наступному році не матиме сенсу, бо Україна матиме підтримку».
«Це на сто відсотків залежить від Європи – саме Європі робити цей вибір. Розраховуємо також, що наші представники на цьому тижні продовжать розмову й зустрічі з американською командою про кроки, які можуть спрацювати на мир та на гарантовану безпеку», – додав він.
Сьогодні стало відомо, що президент України Володимир Зеленський особисто відвідає засідання Європейської ради, заплановане на 18 грудня в Брюсселі. На саміт зберуться лідери 27 країн-членів ЄС, затвердження репараційної позики – головне питання порядку денного.
Кремль фактично відхиляє ключові пункти різних пропозицій мирних угод, включаючи початкову мирну угоду США з 28 пунктів, такі як надійні гарантії безпеки для України або територіальний обмін, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
ЗМІ: Ердоган сказав Путіну, що Туреччина хоче повернути Росії системи С-400
Туреччина прагне повернути системи протиповітряної оборони С-400, які вона придбала у Росії майже десять років тому, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган порушив це питання на зустрічі зі своїм російським колегою Володимиром Путіним у Туркменистані минулого тижня, повідомляє Bloomberg із посиланням на осіб, знайомих із цим питанням.
Видання вказує, що це поклало б край суперечливій угоді, яка загострила відносини Туреччини зі США й іншими членами НАТО. Крім того, такий крок потенційно дозволить Анкарі купити американські винищувачі F-35, яких вона давно прагнула.
Перед розмовою Ердогана і Путіна аналогічні обговорення відбулися між офіційними представниками двох країн, вказують співрозмовники агентства.
В офісі президента Туреччини й Міністерстві оборони країни відмовилися від коментарів, а Кремль заперечив, що таке прохання лунало під час зустрічі між двома лідерами.
Раніше цього місяця про те, що США ведуть переговори з Туреччиною щодо повторного приєднання Анкари до програми винищувачів F-35, заявив посол США в Туреччині Том Баррак. За його словами, Вашингтон сподівається, що переговори приведуть до прориву в найближчі місяці.
У публікації в соцмережі X Баррак зауважив, що Туреччина більше не повинна володіти російською системою ППО С-400, якщо хоче повернутися до очолюваної США програми виробництва і закупівлі винищувачів F-35.
У вересні президент США Дональд Трамп перед зустріччю з президентом Реджепом Тайїпом Ердоганом у Білому домі заявив, що може скасувати санкції проти турецької оборонної промисловості.
У 2020 році адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила санкції проти турецької оборонної промисловості через укладення багатомільярдного контракту на закупівлю російської протиракетної системи С-400. Вони спрямовані проти Управління оборонної промисловості Туреччини (SSB) і забороняють будь-які ліцензії на експорт до цієї організації з боку США. Туреччина також була виключена з програми винищувачів F-35 під керівництвом США.
Туреччина підписала угоду з Росією про закупівлю С-400 в 2017 році, вказуючи, що російська система потрібна з міркувань безпеки.
Від перших солдатів РФ до позиції в оточенні: битва за Покровськ очима оператора ударного БПЛА
Перед початком активних боїв у самому Покровську Донецької області понад рік українські військові стримували російську армію на його околицях. Увесь цей час 68-ма окрема єгерська бригада ЗСУ спочатку обороняла одну з ділянок спочатку околиць міста, а тепер і частину його міської забудови.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії поговорив із оператором БПЛА батальйону безпілотних систем «Шершні Довбуша» 68-ї ОЄБр із позивним «Феміда», який протягом місяців оборони міста виявляв і знищував російську піхоту на цьому напрямку, бачив, як російські дрони вбивали цивільних і робив вильоти навіть тоді, коли сам був в оточенні.
ПРООН: українці найбільше звертаються по безкоштовну психологічну допомогу через стрес і втрати
Програма розвитку ООН (ПРООН) підбила підсумки роботи Лінії безкоштовної психологічної допомоги, яка діє за її підтримки – відповідний звіт отримала редакція Радіо Свобода. Дані про роботу лінії надала Національна психологічна асоціація України.
Від початку роботи лінії з 1 червня 2022 року по 30 листопада 2025-го її фахівці надали українцям 20 206 консультацій. За цей час люди зверталися по допомогу з 21 країни, 82% дзвінків надійшли з України.
ПРООН зазначає, що на початку 2025 року лінія тимчасово зупиняла роботу через припинення фінансування USAID. Вона продовжила роботу в серпні, отримавши нову підтримку.
«До роботи лінії залучено понад 30 фахівців – психологів і психіатрів. Дзвінки первинно приймає адміністратор із психологічною освітою, який скеровує заявника до відповідного спеціаліста. Тривалість кризової консультації становить близько 20-40 хвилин, а у випадку суїцидальних ризиків – понад годину», – йдеться в повідомленні.
За даними ПРООН, найчастіше причинами для звернень були:
- реакція на стрес – 7 502
- сімейні та міжособистісні труднощі, переживання втрати – 6 795
- симптоми психічних розладів – 3 753
- вимушене переміщення – 2 078
- соціальні запити з психологічним компонентом – 1 876
- втрата роботи або доходу – 1 294
- суїцидальні наміри – 957
- досвід насильства та його наслідки – 923
Найчастіше психіатри лінії опрацьовували запити щодо гострої реакції на стрес і розладів адаптації – загалом таких звернень було 8 362.
Віцепрезидентка Національної психологічної адаптації Валерія Палій зазначає, що структура запитів поступово змінюється. Зокрема, в 2022-2023 роках працівники лінії фіксували більше запитів, пов’язаних із тривожною симптоматикою:
«Люди хвилювалися про майбутнє, про те, що на них очікує; було багато невизначеності, зокрема щодо того, як розгортатиметься війна. У 2024-2025 роках ми фіксуємо більшу кількість розладів і скарг на депресивну симптоматику. Це свідчить про те, що люди певною мірою адаптувалися до ситуації й навчаються з нею жити, намагаються зрозуміти, коли і як це закінчиться, а також які способи підтримки вони можуть знайти в поточних умовах».
НПА фіксує, що найбільше по допомогу зверталися люди від 35 до 64 років (10 554). На другому місці люди від 25 до 34 років – 5 344 – а також молодь від 19 до 24 років (1 988).
«Значну групу (1 257 – ред.) становлять люди віком 60+ – часто самотні мешканці невеликих громад, для яких анонімність та конфіденційність є критично важливими. Найстаршій людині, яка телефонувала на Лінію, було 90 років», – йдеться в коментарі.
У листопаді 2025 року Міністерство оборони дозволило залучати цивільних психологів для допомоги військовослужбовцям.
Шмигаль повідомив про «важливі домовленості» з Німеччиною на понад 1,2 млрд євро
Міністр оборони України Денис Шмигаль заявив про посилення оборонної співпраці з Німеччиною і підписання низки «нових важливих домовленостей» із німецькими партнерами на суму понад 1,2 мільярда євро.
За словами Шмигаля, йдеться, зокрема, про довготермінове постачання запасних частин до систем Patriot, що дозволить швидше ремонтувати, модернізувати і відновлювати наявні комплекси.
Крім того, домовленості передбачають закупівлю українських БпЛА на суму 200 мільйонів євро, а також «найбільший артилерійський проєкт» на виробництво 200 одиниць САУ «Богдана» на новому шасі Zetros загальною вартістю в 750 мільйонів євро для нарощення артилерійських спроможностей України.
Також підписані домовленості про спільне виробництво українських БпЛА «Лінза» у кооперації української компанії Frontline Robotics і німецької компанії Quantum Systems в межах Build with Ukraine. Ці БпЛА забезпечать масштабування тактичної розвідки, зауважив Шмигаль.
Укладені також контракти на безперебійне постачання новітніх засобів РЕБ на тактичному рівні, додав міністр.
«Завдяки домовленостям президента України Володимира Зеленського і канцлера ФРН Фрідріха Мерца у наступному році Німеччина зобов’язалася виділити на підтримку України 11,5 млрд євро. Вдячний міністру оборони Борису Пісторіусу за оголошення цієї важливої підтримки під час «Рамштайну». Особливо цінуємо передачу двох обіцяних систем Patriot і 9-ї IRIS-T. Це допоможе захистити українські міста й посилює європейську безпеку», – зазначив Шмигаль.
Німеччина регулярно надає Україні пакети військової допомоги на мільярди євро.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц 15 грудня на тлі мирних переговорів заявив про першу від 24 лютого 2022 року можливість досягти припинення вогню в Україні.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у листопаді застерігав від примусу України до односторонніх територіальних поступок у поточних мирних переговорах. За його словами, країна також повинна мати можливість захищатися в майбутньому – це вимагає сильних збройних сил та надійних гарантій безпеки, особливо з боку США.
У Запорізькому районі через удар FPV-дрона поранені 2 людей, у Запоріжжі число постраждалих зросло до 30
У Запорізькому районі внаслідок удару російського FPV-дрона поранені дві людини, повідомив 17 грудня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворожий FPV-дрон вполював цивільне авто у селищі Кушугум. Поранень дістали двоє чоловіків – 55 і 43 років. Їм надається медична допомога», – написав Федоров у телеграм-каналі.
Тим часом, Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про зростання до 30 кількості поранених внаслідок денного удару РФ по Запоріжжю і Запорізькому району. Серед них – п’ять дітей. У ДСНС повідомили, що аварійно-рятувальні роботи завершені.
Раніше Федоров повідомляв про 29 постраждалих. За його даними, троє людей перебувають у тяжкому стані. Стан 14 постраждалих лікарі оцінюють як середній.
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю та Запорізькому району. В обласному центрі є влучання по двох житлових будинках. Повідомлялось, що під завалами можуть бути люди.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Опитування: українці найбільше довіряють ЗСУ, довіра до президента вища за довоєнний рівень
Центр Разумкова оприлюднив часткові результати опитування «Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення», яке тривало з 11 по 18 листопада.
Зокрема, учасників опитування попросили оцінити напрямок розвитку подій в Україні:
- 32,5% вважають, що події розвиваються в правильному напрямі
- 48% – у неправильному
- 19,6% не змогли відповісти
Автори зазначають, що частка громадян, які оцінювали розвиток подій позитивно, зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії – з 20% в грудні 2021-го до 51% у вересні та жовтні 2022-го, досягши максимуму в 61% на початку 2023 року. Після середини 2023 року і до середини 2024-го соціологи фіксували зниження цього показника, головною причиною вважають тривалість війни.
«Частка тих, хто вважає, що події розвиваються у правильному напрямі, істотно вища серед тих, хто довіряє українській владі — від 19% серед тих, хто їй зовсім не довіряє, до 51,5% серед тих, хто їй повністю довіряє», – йдеться в тексті.
Серед суспільних інституцій найбільшою довірою користуються Збройні сили України (повністю або скоріше довіряють 92% опитаних) та Державна служба з надзвичайних ситуацій (86%).
Також респонденти висловили переважно довіру волонтерам (81%), добровольчим загоніам (78%), Національній гвардії (72%), Головному управлінню розвідки (71%), прикордонникам (70,5%), Службі безпеки України (65%), церкви (65%), громадським організаціям (64%), Міністерству оборони (63%) та Національному банку (54%).
«Частка тих, хто довіряє Президенту України, статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто йому не довіряє (відповідно 48% і 45%), це само стосується українських ЗМІ (відповідно 48% і 45%), Державного бюро розслідувань (відповідно 40% і 42%)», – зазначають автори опитування.
Традиційно низький рівень довіри до Верховної Ради (переважно або взагалі не довіряють 76%). Також учасники висловили недовіру державному апарату (75%), уряду (73%), політичним партіям (71,5%), судам (66%), прокуратурі (60%), політичній опозиції (59%) та українській владі загалом (57%).
Думки розділилися щодо, зокрема, Національної поліції (не довіряють загалом 49%, довіряють – 45,5%), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (не довіряють 47%) та Національного антикорупційного бюро (45% висловили недовіру проти 41%).
«У перші місяці після початку повномасштабної війни зросла довіра громадян до більшості владних інститутів, що було зумовлено усвідомленням необхідності національної консолідації перед зовнішньою загрозою. Однак, з часом рівень довіри до владних інститутів порівняно з першим роком війни знизився. Хоча й стосовно багатьох інститутів залишається вищим, ніж до війни. Збереження високого рівня довіри насамперед стосується тих інститутів, які безпосередньо відповідають за оборону країни», – йдеться в коментарі.
Також вищим порівняно з довоєнним залишається рівень довіри до президента, волонтерів і активістів, омбудсмана та банківської системи.
Соціологи зазначають, що протягом остатннього року найбільш помітне зростання довіри до антикорупційних інституцій – це пов’язують із «викриттям ними низки фактів корупції у вищих ешелонах влади, хоча частка тих, хто довіряє антикорупційним інститутам, навіть зараз залишається меншою, ніж частка тих, хто не довіряє».
Серед найбільших викликів сьогодення більшість респондентів називала, зокрема:
- війну – 68% опитаних
- хабарництво і корупцію – 45%
- руйнування житла внаслідок російських атак 40%
- руйнування інфраструктури – 38%
- перебої зі зв’язком і постачанням електроенергії, води та газу 30%
- низький рівень зарплат і пенсій 29%
- інфляцію – 27%
Опитування проводили у більшості областей України, участь взяли 2 008 респондентів від 18 років. Теоретичну похибку вибірки оцінюють у не більше ніж 2,3%. Повні результати проєкту планують оприлюднити в січні.
Зеленський відвідає саміт лідерів ЄС 18 грудня – посадовець Євросоюзу
Президент України Володимир Зеленський особисто відвідає засідання Європейської ради, заплановане на 18 грудня в Брюсселі, повідомив Радіо Свобода посадовець ЄС.
Як передає кореспондентка Радіо Свобода, заплановано, що президент України дасть пресконференцію о 14:15 за київським часом, яка може початися і пізніше.
Напередодні в Єврораді заявляли, що Зеленський братиме участь у засіданні онлайн.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта, який 9 грудня надіслав лідерам країн-членів Європейського Союзу листа-запрошення на саміт ЄС 18 грудня, зауважив, що в рамках зустрічі відбудуться «важливі дискусії», а пріоритетом будуть дві теми: Україна й безпека в Європі; а також фінансування ЄС на 2028-2034 роки.
«Ми розпочнемо засідання Європейської ради з обговорення питання України. Останні події підкреслюють необхідність термінових дій ЄС. На жовтневому засіданні Європейської ради ми зобов’язалися вирішити нагальні фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема для її військових й оборонних зусиль. На нашому наступному засіданні ми маємо вирішити, виходячи з поточної підготовчої роботи, як виконати це зобов’язання. На момент написання цього листа тривають дипломатичні зусилля для досягнення справедливого й міцного миру в Україні. У цьому контексті ми обговоримо, як найкраще продовжувати захищати інтереси Європи і як зміцнити переговорну позицію України», – йшлося в листі.
Кошта наголосив, що важливою частиною цього має бути посилення тиску на Росію.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 17 грудня назвала наступні дні вирішальними в підтримці України.
17 грудня в Страсбурзі з трибуни Європарламенту вона наголосила, що потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки Єврокомісія та МВФ оцінюють у приблизно 137 мільярдів євро, і ЄС має покрити дві третини, але йдеться «не лише про цифри», а про зміцнення здатності України «забезпечити справжній мир».
Фон дер Ляєн дала зрозуміти, що надання Україні репараційної позики – пріоритетний варіант, нагадавши про рішення держав-членів минулого тижня зберігати активи РФ у знерухомленому стані безстроково.
Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
На фронті відбулося 87 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 17 грудня на фронті відбулося 87 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Сьогодні від вогню ворожої артилерії постраждали громади прикордонних населених пунктів, зокрема Рижівка, Нескучне, Сидорівка, Волфине Сумської області», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Понад половина боїв зафіксована на Покровському та Костянтинівському напрямках у Донецькій області.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 14 штурмових дій у районах населених пунктів Олександро-Шультине, Клебан-Бик, Плещіївка, Русин Яр та у бік Костянтинівки і Софіївки.
На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 31 спробу потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 23 атаки противника. Бої тривають у восьми локаціях», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
9 грудня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська на Донеччині продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Федоров: кількість поранених через удар Росії по Запоріжжю зросла до 29
Постраждалі внаслідок удару Росії по Запоріжжю та Запорізькому району продовжують звертатися по допомогу, заявив голова області Іван Федоров 17 листопада.
За його даними, у постраждалих – осколкові поранення, контузія та гостра реакція на стрес.
«Вже 29 людям знадобилася допомога лікарів. Серед них п’ятеро дітей – дівчатка двох, дев’яти та одинадцяти років та хлопчики п’яти та тринадцяти років», – заявив він.
За даними голови області, троє людей у важкому стані. Стан 14 постраждалих лікарі оцінюють як середній.
Вдень 17 грудня російські війська атакували Запоріжжя. За даними місцевої влади, вони завдали три удари по Запоріжжю та Запорізькому району. В обласному центрі є влучання по двох житлових будинках. Повідомлялось, що під завалами можуть бути люди.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Російські війська захоплюють Сіверськ: попереду битва за Слов'янськ?
Російська армія значно просунулася в Сіверську і на його флангах – в Серебрянці, біля Дронівки, Свято-Покровського, Званівки, Пазена і Переїзного. Про це ввечері 16 грудня повідомив проєкт DeepState.
У самому Сіверську, судячи з мапи, вже не залишилося територій, повністю підконтрольних Силам оборони – дві третини його площі позначені як окуповані.
«Сіверський виступ» три роки був одним з найстабільніших ділянок фронту. Ситуація там почала погіршуватися після захоплення армією РФ Серебрянського лісу в середині жовтня, а в кінці листопада російські солдати змогли закріпитися на східних околицях Сіверська.
Вже 11 грудня начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов доповів президенту РФ Володимиру Путіну про нібито повну окупацію міста, що спростували в ОК «Схід».
Британська розвідка також спростувала заяви РФ про «повний контроль» над Сіверськом. Ймовірно, їм вдалося зайняти «окремі позиції в центральній частині міста», однак українські сили й надалі утримують і обороняють західні райони, зазначили у відомстві.
Вранці 17 грудня Генштаб ЗСУ повідомив про шість бойових зіткнень на цьому напрямку.
Сіверськ – останнє велике місто перед Слов'янськом, до якого російській армії залишається близько 27 кілометрів на захід навпростець. Між цими містами також немає великих річок, які могли б уповільнити просування агресора.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Через російські атаки загинули двоє жителів Херсонщини – місцева влада
Внаслідок російського удару по Херсону загинув чоловік, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько 17 грудня.
«Черговою жертвою окупантів став невідомий чоловік. Його особу нині встановлюють відповідні служби. Потерпілий отримав смертельні поранення в Дніпровському районі внаслідок атаки ворожого безпілотника», – заявив вын.
Також раніше голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що російські військові атакували з дрона мотоцикліста у селищі Дарʼївка.
«Внаслідок ворожого удару 57-річний чоловік дістав поранення, несумісні з життям. Мої співчуття рідним і близьким вбитого», – повідомив Прокудін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Голова ЦПД прокоментував заяви російського командування щодо Куп’янська
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов «продовжує брехати», що Росія контролює Купʼянськ, заявив очільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко 17 грудня.
Натомість, зазначив він, більшу частину міста контролюють Сили оборони, триває зачистка російських військових. Водночас всі російські посадовці, від очільника Генерального штабу РФ Валерія Герасимова до Бєлоусова «продовжують брехню при самому ж Путіні».
«Не виключаю, що і сам старий фашист вірить їх звітам виключно. Повʼязувати такі дії можна не тільки зі страхом поплатитися за поразки посадами, а швидше бажанням еліт і оточення Путіна продовжити війну за будь-яку ціну, тому вони і розповідають йому про перемоги. Щоправда, і сам Путін хоче воювати далі», – заявив Коваленко.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 грудня заявив, що українські військові контролюють майже 90 відсотків території Куп’янська на Харківщині.
15 грудня речник Об'єднаних сил України полковник Віктор Трегубов повідомив, що українські війська продовжують операції з очищення території Куп’янська, у місті перебувають приблизно 100-200 російських військовослужбовців. Трегубов також натякнув, що логістична ситуація російських військ у Куп’янську є складною.
Командування корпусу Нацгвардії «Хартія» 12 грудня повідомило, що Сили оборони прорвалися до річки Оскіл і повністю перекрили маршрути поставок російському угрупованню в Куп’янську.
Президент України Володимир Зеленський 12 грудня побував у Куп’янську на Харківщині, де записав відеоролик на тлі розбитої стели на в’їзді до міста.
Росія ще з 20 листопада стверджує, що Куп'янськ взятий армією РФ, а на південь від нього нібито заблоковані «15 батальйонів ЗСУ». 2 грудня Путін навіть анонсував, що вже «за кілька днів» армія РФ нібито візьме під контроль Куп’янськ-Вузловий. Українська сторона ці заяви заперечує.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль використовує заяви про просування в Куп’янську та його околицях для когнітивної війни, ці дії Москви спрямовані на те, щоб представити українські позиції як такі, що перебувають на межі краху, щоб Україна та Захід поступилися вимогам Росії.
Куп’янськ має стратегічне значення для оборони Донбасу, а його втрата може призвести до оточення українських військ на лівому березі Осколу, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Загроза для Куп’янська наростала з літа.
Каллас: для проведення виборів в Україні потрібне перемир’я
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас вважає, що для проведення виборів в Україні потрібне насамперед припинення вогню в межах гарантій безпеки. Про це посадовиця заявила, спілкуючись із українськими журналістами у Брюсселі 17 грудня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Я щойно сьогодні почула, що Росія відхиляє навіть різдвяне припинення вогню, тому вони явно не хочуть завершення цієї війни. Тому має бути припинення вогню. А після припинення вогню – відчутний, сталий мир. Якщо є мир, звичайно, ви також можете організувати вибори. Але для цього потрібні гарантії безпеки, що росіяни не почнуть бомбардування», – заявила Кая Каллас.
Посадовиця зауважила, що водночас із очікуваною від України організацією виборів має також порушуватися питання щодо їхнього проведення в Росії, де «вільних і чесних виборів не було 25 років».
«Змістіть фокус, проблема насправді полягає не в Україні. Проблема в Росії. Але в кожній конституції, яку я знаю, є заборона проводити вибори під час війни. Причина в тому, що в політиці вибори – це завжди час, коли всі чіпляються один одному в горлянки. У випадку війни, коли у вас є зовнішній супротивник, вибори не проводяться, бо ви слабші, якщо воюєте один із одним», – наголосила Каллас.
Кіпер: на Одещині запровадили стан надзвичайної ситуації державного рівня
Ситуація в Одеській області, яка виникла внаслідок російських атак по енергетичній інфраструктурі, набула статусу надзвичайної ситуації державного рівня – про це заявив голова області Олег Кіпер із посиланням на рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в Одеській ОВА 17 грудня.
«Підставою стали наслідки російської атаки по об’єктах енергетики за останній час, що призвели до тривалого – понад 3 доби – порушення нормальних умов життєдіяльності понад 50 тисяч мешканців області», – повідомив він.
Кіпер додав, що комісія також доручила місцевій владі та поліції провести профілактичну та роз’яснювальну роботу з підприємцями щодо необхідності мінімального використання ілюмінації та декоративного освітлення для економії електроенергії.
Читайте також: Міненерго: через атаки РФ у середньому щодня без світла залишаються близько 400 тисяч споживачів
За словами голови області, комісія вирішила спрямувати додаткові кошти резервного фонду в громади для поповнення запасів паливно-мастильних матеріалів:
«Це необхідно для забезпечення безперебійної роботи генераторів, які живлять об’єкти критичної інфраструктури: лікарні, заклади освіти, пункти незламності та інші життєво важливі установи».
Сьогодні російські війська знову атакували ударними безпілотниками цивільні об’єкти на Одещині. ОВА зафіксувала пошкодження об’єкта транспортної інфраструктури, виникла пожежа, яку рятувальники ліквідували.
Сили РФ з початку грудня майже щоденно атакують Одещину, в області спостерігалися масштабні відключення світла. 17 грудня компанія «ДТЕК» повідомила, що протягом останніх чотирьох діб енергетики змогли відновити технічну змогу для заживлення 583,7 тисяч осель. Ще 32,3 тисячі сімей залишаються без енергопостачання.
Алесь Беляцький: «Для нас стратегічно важливо, щоб Україна виграла цю війну»
Нобелівський лауреат Алесь Беляцький, якого за наказом очільника Білорусі Лукашенка звільнили з в'язниці та з пов'язкою на очах відвезли до Литви, дав велике інтерв'ю Радіо Свобода у Вільнюсі. Що він сказав про війну в Україні?
Пропонуємо розповідь Алеся Беляцького про те, як він дізнався про війну Росії проти України за співучасті білоруської влади та чи знали в СІЗО та колонії, хто агресор, а хто жертва.
– Алесю, як ви дізналися про напад Росії на Україну у 2022 році? Чи знали ви, що вторгнення також відбувалося з території Білорусі, що Білорусь була залучена?
– Ми тоді перебували в слідчому ізоляторі, і в нашій камері був телевізор, ми, звичайно, спостерігали за всім, що відбувалося до початку війни, і вже за самою атмосферою, за інформацією, яку надавали російські пропагандисти в таких програмах як «60 хвилин», було зрозуміло, що війна неминуче наближається.
Для мене це стало зрозумілим за півтора місяця до війни, з початку 2022 року. Була Олімпіада, вона трохи відсунула початок війни, були звернення до Путіна – не починайте, поки триває Олімпіада. Як тільки вона закінчилася, почалися бойові дії.
Все це було драматично – дуже трагічно, дуже! Було зрозуміло, що мала місце дуже агресивна спроба відродити Російську імперію, про яку я вже говорив десятки разів, згадуючи грузинську війну, Придністров'я та саме звуження демократичного поля, демократичні можливості для роботи політичних партій, громадських організацій. У Росії це відбувалося рік за роком. Тож коли почалася війна, вона була жахливою та трагічною. Я розумів, що вона дуже сильно вплине на нашу долю. Але що ми могли там зробити?
Далі читайте тут
Каллас розповіла про «єдиний важіль» впливу ЄС на мирний процес
Заморожені активи РФ у ЄС є компенсацією, яку Росія винна Україні за завдані збитки, відтак Україна – єдина держава, яка може претендувати на ці кошти. Про це 17 грудня в Брюсселі сказала чільна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про можливі плани США використати їх інакше.
«Ми також сказали: це (заморожені активи – ред.) – в руках європейців. Це єдиний важіль впливу, який у нас є», – зазначила посадовиця.
Віцепрезидентка Єврокомісії наголосила, що Україна потребує фінансування, і що використання заморожених активів РФ надсилає сигнал одразу трьом сторонам: окрім Києва, також Москві й Вашингтону.
«Українській стороні це сигнал про те, що ми можемо вам допомогти в ці напрочуд складні часи. Росії – що вона не може пережити нас (перечекати підтримку – ред.), але також Сполученим Штатам, що ми ставимося до цього дуже серйозно, і гроші використовуються для цілей, для яких повинні бути спрямовані: для України», – наголосила Каллас.
Вона нагадала, що, судячи з початкового проєкту мирного плану, США «точно зацікавлені» в заморожених активах РФ.
«Якщо у них є інтереси, вони також використовують свою владу в цьому відношенні, – сказала Каллас, не вдаючись у деталі, яким чином це відбувається. – Але зараз ми були дуже твердими. Ми ухвалили рішення про те, що активи будуть заморожені, доки Росія не сплатить репарації. Гадаю, це дуже сильний сигнал. Ми це зробили, і тепер наступним кроком буде репараційна позика», – резюмувала Каллас.
План Б навіть не обговорюється: Каллас про репараційний кредит для України
У Європейському Союзі зосереджені виключно на підготовці репараційного кредиту для України на основі заморожених активів Росії, і альтернативні сценарії фінансування Києва наразі не розглядаються. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час спілкування з українськими журналістами, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Я завжди дотримуюся позиції, що потрібно зосереджуватися на плані А. Тому що щойно ви починаєте говорити про план Б, насправді саме план Б і реалізується. Саме тому зараз уся робота ведеться над планом А, і ми навіть не заходимо в обговорення інших варіантів», – сказала Каллас.
За її словами, основні побоювання Бельгії стосуються розподілу ризиків і фінансового навантаження у разі запуску репараційного механізму. Водночас Каллас вважає, що саме європейський підхід здатен зняти ці ризики.
Мелоні: Росія висуває «необґрунтовані» вимоги в мирних переговорах щодо України
Росія висуває «необґрунтовані» вимоги в рамках мирних переговорів з Україною за посередництва США, заявила прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні.
За її словами, переговори в Берліні щодо завершення війни в Україні були «конструктивними». Вона підтвердила підтримку України Італією. У контексті переговорів в Берліні Мелоні ще раз наголосила, що Італія не має наміру надсилати солдатів до України.
Читайте також: Мерц: пропонований планом гарантій безпеки контингент в Україні зможе відбивати атаки РФ
Прем’єр-міністр Італії також заявила італійському парламенту, що знайти законний спосіб використання заморожених російських активів для фінансування України залишається «далеко нелегким».
Вона наголосила, що будь-який крок Європейського Союзу потребує міцної правової основи.
14 і 15 грудня в Берліні тривали перемовини української делегації на чолі з президентом України зі спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом і зятем президента США Джареда Кушнера.
Європейські країни 15 грудня за підсумками переговорів з американською й українською сторонами в Берліні запропонували свій план гарантій безпеки України, що складається з шести пунктів.
У Кремлі 16 грудня заявили, що на даний час не отримували сигналів щодо підсумків переговорів США й України за участі європейських лідерів у Берліні. Як заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков, якого цитують російські ЗМІ, Кремлю треба спершу з’ясувати деталі зустрічі, перш ніж він зможе взяти участь у нових переговорах.
В інтерв'ю ABC News заступника міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков 15 грудня заявив, що Росія «однозначно ніколи не підтримає, не погодиться» на присутність військ НАТО в Україні, навіть якщо ці сили є частиною гарантій безпеки або членами «Коаліції охочих». Рябков також повторив, що Росія не піде на «жодні компроміси» щодо п’яти українських регіонів, які Росія незаконно окупувала – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і Криму. При цьому частина Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей перебуває під контролем України.
СБУ: начальник медичного підрозділу ЗСУ коригував удари Росії по складах боєприпасів
Служба безпеки України затримала підозрюваного в коригуванні російських атак по складах із боєприпасами і дронами Збройних сил України – про це відомство заявило 17 грудня.
За твердженням слідства, ймовірного агента ФСБ викрили в Силах оборони – ним виявився завербований Росією начальник медичного підрозділу бойової бригади ЗСУ. Його підозрюють у коригуванні російських ударів по Київській, Житомирській та Чернігівській областях.
«Як встановило розслідування, основними «цілями» ворога були арсенали зберігання боєприпасів та безпілотних систем українських військ. Також ФСБ сподівалась отримати від агента координати медичних складів та автопарків спецтранспорту Сил оборони, який постачає медпрепарати на передову», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Через удар FPV-дрона на Донеччині поранені четверо рятувальників – ДСНС
СБУ додає, що посадовець під виглядом робочих поїздок відвідував військові частини та логістичні бази на півночі України в позначав на гугл-картах їхнє розташування для подальшого «звіту» ФСБ.
За даними слідства, його завербували через Телеграм-канали, де він «агітував українців скласти зброю перед РФ». Російські спецслужби пропонували агенту гроші та обіцяли здійснити вивезти його до родичів у Росії.
Чоловіка затримали на робочому місці. Йому повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. У разі визнання винним фігуранту загрожує державна зрада в умовах воєнного стану. Зараз він під вартою без права внесення застави.