РФ вночі атакувала Україну 339 дронами, на 11 локаціях є влучання – Повітряні сили
Російські військові вночі проти 1 квітня атакували Україну 339 ударними безпілотниками, близько 200 із яких – дрони «Шахед», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 298 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотників інших типів на півночі, півдні, сході, заході та центрі країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання 20 ударних безпілотників на 11 локаціях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
Повітряні сили попередили, що атака триває, в повітряному просторі України перебуває ще близько 20 російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗСУ готуються до нових штурмів на Дніпропетровщині
Готуються відбивати штурми противника: українські військові, що нині перебувають на Олександрівському напрямку, переконані – російська армія буде намагатись контратакувати, аби відбити втрачені території.
Наприкінці зими та на початку весни ЗСУ звільнили більшість населених пунктів Дніпропетровської області, які були під російським контролем. Одна з бригад, що тримає нині оборону на Олександрівському напрямку — 141 окрема механізована бригада. Радіо Свобода поспілкувалось з її бійцями. Про актуальну обстановку – в матеріалі.
Генштаб повідомив про 171 боєзіткнення на фронті минулої доби
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 171 бойове зіткнення, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 1 квітня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 56 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Мирноград, Покровськ, Удачне, Новопідгороднє, Молодецьке, Нове Шахове, Муравка, Горіхове та в сторону Гришиного, Філії, Новоолександрівки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, на Костянтинівському напрямку війська РФ здійснили 20 атак, на Гуляйпільському напрямку – 17 атак.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Придніпровському напрямках.
31 березня у 7 корпусі швидкого реагування ДШВ повідомили про спроби сил РФ використовувати туман і мряку для прихованого просування у Гришине, що на північний захід від Покровська, але, як кажуть у корпусі, вони були безрезультатними.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Придніпровському напрямках.
31 березня у 7 корпусі швидкого реагування ДШВ повідомили про спроби сил РФ використовувати туман і мряку для прихованого просування у Гришине, що на північний захід від Покровська, але, як кажуть у корпусі, вони були безрезультатними.
У Луцьку через атаку дронів було влучання в промисловий об’єкт – ОВА
У Луцьку внаслідок атаки безпілотників було влучання в промисловий об’єкт, повідомив очільник Волинської обласної військової адміністрації Роман Романюк.
«На світанку наша область зазнала атаки ворожими БпЛА типу «Шахед». Внаслідок атаки маємо влучання у промисловий об’єкт в Луцьку й загоряння від падіння уламків на ще одному. Також пожежею пошкоджено балкон багатоквартирного будинку», – йдеться в повідомленні.
За словами Романюка, інформації про жертв чи постраждалих немає.
Тим часом «Нова пошта» повідомила, що в Луцьку через удар «шахедів» знищений її термінал.
«Всі співробітники перебували в укриттях в момент влучання і не постраждали. Оцінка наслідків руйнувань триває. Детальна інформація щодо пошкодженого вантажу буде встановлена після ліквідації наслідків удару. Зараз на місці працює поліція та ДСНС», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила понад тисячу військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 298 730 своїх військових, зокрема 1 060 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 1 квітня навів Генштаб ЗСУ.
За даними українського командування, РФ також зазнала таких втрат у військовій техніці:
- танки – 11 828 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 327 (+3)
- артилерійські системи – 39 169 (+59)
- РСЗВ – 1 712 (+3)
- засоби ППО – 1 338
- літаки – 435
- гелікоптери – 350
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 210 896 (+2 069)
- крилаті ракети – 4 491
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 86 578 (+219)
- спеціальна техніка – 4 107 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на березень цього року встановили за відкритими джерелами імена 204 626 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року. Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Зможу захистити дім». Чому навчають у Центрах національного спротиву і що змінює новий закон?
Радіо Свобода побувало у запорізькому Центрі національного спротиву, дізналося кого і чому там навчають, і поцікавилося мотивацією тих, хто туди приходить.
Інструктори та менеджери Центру сподіваються, що новий ухвалений Верховною Радою закон, у разі, якщо його підпише президент, розширить їхні можливості для підготовки цивільних до самозахисту.
Літак Ан-26 розбився в окупованому Криму, загинули 29 осіб – Міноборони РФ
29 осіб (пасажирів і екіпажу) загинули під час аварії літака Ан-26 в окупованому Криму, повідомили вночі проти 1 квітня російські державні інформаційні агентства ТАСС і «РИА Новости» із посиланням на Міноборони Росії.
Попередньою причиною авіакатастрофи називають технічну несправність.
При цьому агенції з посиланням на джерело на місці події пишуть, що літак врізався в скелю.
Напередодні ввечері Міноборони Росії заявило про втрачений зв’язок із військово-транспортним літаком Ан-26, який здійснював плановий переліт над окупованим Кримом. Як заявили у відомстві, ураження літака не було, до ймовірного району події направлені пошуково-рятувальні групи.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну, за даними Генштабу ЗСУ, Росія втратила 435 літаків різних типів.
У Хмельницькому виникла пожежа на підприємстві після атаки РФ – влада
У Хмельницькому вночі проти 1 квітня на одному з підприємств внаслідок російської атаки виникла пожежа, повідомив очільник обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.
«Під час сигналу «Повітряна тривога» в області працювали сили ППО. Унаслідок ворожої атаки виникла пожежа на території одного з підприємств в обласному центрі. Наразі її локалізовують підрозділи ДСНС», – йдеться в повідомленні.
За словами голови ОВА, інформації про загиблих і травмованих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Офіс омбудсмана пропонує зміни до ВЛК, щоб частина обмежено придатних могли звільнитися зі служби
Офіс військового омбудсмана ініціює зміни до ВЛК, щоб частина військових, яких зараз визнано обмежено придатними, могла отримати статус непридатних і звільнитися зі служби. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив перший заступник Військового омбудсмана Руслан Циганков.
Він пояснив, що зараз військові, які за станом здоров’я не можуть виконувати бойові завдання, залишаються на тилових посадах і отримують мінімальні зарплати – близько 20 тисяч гривень. При цьому вони формально вважаються придатними до служби, тому не можуть звільнитися.
«Ми постійно ведемо розмови і намагаємось все ж таки вплинути на зміни в наказі №402. Це наказ, який регламентує проведення військово-лікарської комісії саме по діагнозах, щоб певна частина військовослужбовців, які зараз визнані обмежено придатними, були визнані непридатними і мали можливість звільнитися зі служби. З юридичної точки зору це невелика проблема, велика проблема саме з медичної точки зору – правильно виписати цей перелік діагнозів», – сказав Циганков.
Водночас Циганков вказує на ще одну проблему – юридичну колізію між підставами для звільнення з військової служби та підставами для отримання відстрочки від мобілізації.
«Тут є юридична колізія, яку ми зараз намагаємось виправити. Підстави для звільнення та підстави для відстрочки вони відповідно до профільних законів відрізняються. Тому людину, наприклад, за законом не могли мобілізувати. Але той юридичний статус, який вона має, і юридичні підстави, які мали бути підставою для немобілізації, не є підставою для звільнення з військової служби. Це несправедливо», – пояснив перший Руслан Циганков.
За його словами, вже подані пропозиції до профільного комітету Верховної Ради, щоб підстави для звільнення і немобілізації були однаковими.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Над окупованим Кримом зник літак Ан-26 – Міноборони РФ
Міноборони Росії заявило, що ввечері у вівторок було втрачено зв’язок з військово-транспортним літаком Ан-26, який здійснював плановий переліт над окупованим Кримом.
Як заявили у відомстві, ураження літака не було, до ймовірного району події направлені пошуково-рятувальні групи.
Доля екіпажу і пасажирів, які перебували на борту, наразі невідома.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну, за даними Генштабу ЗСУ, Росія втратила 435 літаків різних типів.
Генштаб ЗСУ: від початку доби на фронті було понад 150 боїв, третина – на Покровському напрямку
На фронті від початку цієї доби відбулося 151 бойове зіткнення, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, третина боїв відбулася на Покровському напрямку, де противник здійснив 51 атаку, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Мирноград, Покровськ, Удачне, Новопідгороднє, Молодецьке, Нове Шахове, Муравка, Горіхове та в сторону Гришиного, Філії, Новоолександрівки. Дві штурмові дії тривають.
Інтенсивні боїв тривають на Костянтинівському напрямку, де сили РФ сьогодні 19 разів штурмували позиції українських оборонців біля Плещіївки, Іванопілля, Русиного Ярк та в бік Іллінівки, Софіївки, Миколайпілля, Новопавлівки та Костянтинівки.
На Гуляйпільському напрямку зафіксовано 15 російських атак у районах населених пунктів Гуляйполе, Оленокостянтинівка, Мирне, Рівнопілля та в бік Залізничного. Три штурми продовжуються.
Також бойові дії продовжуються на Південно–Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Придніпровському напрямках.
На Оріхівському напрямку активних наступальних дій противника не було.
31 березня у 7 корпусі швидкого реагування ДШВ повідомили про спроби сил РФ використовувати туман і мряку для прихованого просування у Гришине, що на північний захід від Покровська, але, як кажуть у корпусі, вони були безрезультатними.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 26 березня заявив, що у Південній операційній зоні тривають інтенсивні бойові дії, а українські військові відстежують перегрупування російських сил.
В інтерв’ю Радіо Свобода від 19 березня командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Покровському напрямку, Руслан Габінет повідомив, що підрозділи Сил оборони продовжують контролювати окремі ділянки Покровська і Мирнограда на Донеччині.
Військові експерти кажуть про посилення бойових дій на фронті російсько-української війни, зокрема, через поліпшення погодних умов, і очікують зростання російських наземних операцій наприкінці березня.
Росія називає трагедію Бучі «постановкою». Розслідування Радіо Свобода доводять: це був воєнний злочин
Чергова річниця звільнення Бучі від російських загарбників (31 березня 2022 року) є днем вшанування пам'яті людей, які були убиті російськими солдатами за час перебування цього міста під їхнім контролем. А також вона є нагадуванням, що російська армія може робити на окупованих українських територіях.
Розстріли у Бучі, стверджують правники, вписуються у загальну картину порушення російською армією звичаїв війни і Женевських конвенцій. Російські війська катують і убивають військовополонених і цивільних заручників, завдають ударів по населених пунктах і містах усі роки повномасштабної війни. Цивільні гинуть від російських ракетних і дронових атак, ударів керованими авіабомбами. Щодня нищаться об'єкти життєзабезпечення населення і житлові будинки, лікарні та школи. Українська влада називає це геноцидом. Росія ж не визнає, що її армія чинить в Україні воєнні злочини, цілеспрямовані обстріли цивільних, а убивства в Бучі називає «постановкою».
Журналісти Радіо Свобода усі ці роки збирають іноформацію про те, що ж сталося 4 роки тому Бучі.
Ось зібрані докази
Буча. Річниця визволення. Україна вшановує пам'ять жертв російської окупації
31 березня українські військові звільнили місто Буча на Київщині від російської окупації. За понад місяць перебування міста під контролем військових РФ, багато цивільних піддавалися тортурам і були убиті. Українські та міжнародні посадовці визнали це воєнним злочином Росії.
Джерело: Reuters, AP, AFP
Вперше фотогалерея була опублікована 31 березня 2023 року
Дивітья фотосвідчення ТУТ
Зеленський і Мерц обговорили «комунікацію з американською стороною» напередодні переговорів
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, у ході якої обговорювався його візит у країни Близького Сходу, а також переговорний процес щодо завершення війни в Україні.
«Фрідріх розповів про свої дипломатичні контакти. Детально обговорили переговорний процес для закінчення війни Росії проти України і нашу комунікацію з американською стороною. Дякую за принципову позицію: Україна ніколи не була й не буде перепоною на шляху до миру», – написав він у телеграмі.
Зеленський заявив про підготовку «контактів з партнерами в більш широкому колі, щоб скоординувати позиції та напрацювати спільні кроки». Він також анонсував наступного місяця багато двосторонньої роботи з Німеччиною.
Німецька сторона про цю розмову наразі не повідомляла.
Ці переговори відбулися на тлі анонсованої Києвом розмови у відеоформаті з американською стороною, яка запланована на 1 квітня.
Напередодні Зеленський сказав, що не вважає, що тристоронні переговори України зі США і Росією щодо припинення війни зайшли у глухий кут.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Переведення, дії командирів, медичне забезпечення, СЗЧ, ВЛК, контракти. На що скаржаться солдати?
На що найчастіше скаржаться військовослужбовці та як вдається вирішувати проблеми?
Про це Радіо Свобода розпитало Руслана Циганкова, першого заступника Військового омбудсмана. Дивіться цю розмову в ефірі програми Свобода Live.
Офіс Військового омбудсмана – державний орган, який захищає права військовослужбовців, резервістів та добровольців. Офіс розглядає скарги, здійснює перевірки щодо можливого порушення прав військових.
Військові найчастіше звертаються до Офісу омбудсмана зі скаргами на медичне забезпечення, переведення та дії командирів, повідоми в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник Військового омбудсмана Руслан Циганков:
«У першу чергу я б, напевно, виділив питання медичного забезпечення, питання переведення до іншого місця служби, а також питання, пов’язані з виведенням з позицій. Насправді це дуже складний процес з фізичної точки зору, я маю на увазі реалізацію самого виведення військовослужбовця.
Також є питання можливих зловживань з боку командирів – зокрема щодо невиплати грошового забезпечення або, на думку військовослужбовця, незаконних дій командира. Водночас насправді це не завжди підтверджується, м’яко кажучи, не завжди. Є дуже багато звернень, де військовослужбовець вважає, що його права порушені, але насправді це не так. Часто це пов’язано з неправильним розумінням вимог законодавства чи інших нормативних документів»
Далі читайте і дивіться ТУТ
Сумщина: в лікарні померла дитина, поранена через російський удар по Шосткинському району
У лікарні померла шестирічна дівчинка, яка зазнала поранень внаслідок російського удару по Шосткинському району, повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 31 березня.
«Лікарі боролися за її життя, однак отримані травми виявилися несумісними з життям. Невимовний біль. Батьки втратили двох доньок внаслідок цього удару», – прокоментував він у своєму телеграм-каналі.
Раніше обласна влада повідомляла, що батьки загиблих дівчат теж зазнали поранень.
28 березня російські війська атакували Зноб-Новгородську громаду Сумської області, поціливши в житловий будинок. 20-річна дівчина загинула на місці, її шестирічна сестра зазнала поранень.
Читайте також: ОВА: армія Росії вдарила по авто на Сумщині, загинув чоловік
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Нікополь знову зазнав удару FPV-дроном. Влада повідомляє про 11 поранених
У Нікополі через російський удар FPV-дроном поранені 11 людей, серед них – дитина, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Троє людей госпіталізовані. 16-річна дівчинка і 28-річна жінка – «важкі». 25-річна постраждала – у стані середньої тяжкості. Медики надають всю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.
За його словами, через російську атаку у місті пошкоджені п’ятиповерхівки та магазини, вогонь знищив автівку.
Напередодні Нікополь зазнав російського удару FPV-дроном. Тоді, за даними місцевої влади, постраждали восьмеро людей.
Триває перевірка через смерть військових «Скелі» від пневмонії – заступник військового омбудсмана
Офіс військового омбудсмана проводить велику перевірку в 425-й окремому штурмовому полку «Скеля» щодо медичного забезпечення. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков.
«У нас зараз глобальна перевірка, у тому числі щодо медичного забезпечення саме в «Скелі». Ми зробили виїзди безпосередньо у військову частину. Я сподіваюсь, що результати будуть досить ефективні. В контексті медичного забезпечення військовослужбовців, які проходять службу саме в «Скелі», ми вбачаємо певну системну велику проблему», – розповів посадовець.
За його словами, в «Скелі» від пневмонії померли п’ять військовослужбовців. Один із цих випадків – смерть 34-річного військовослужбовця Віталія Салтана – став широко відомим після публікацій у медіа.
Дружина померлого вважає, що військова частина затягнула із госпіталізацією її чоловіку, тому він помер.
Зробити остаточні висновки щодо цієї смерті в Офісі омбудсмана поки не можуть.
«На даний момент ми встановлюємо, у тому числі через працівників медзакладу, де лікувався військовослужбовець, в якому стані він потрапив, наскільки він був критичний цей стан», – сказав Циганков.
Раніше в «Скелі» заявляли, що її військовослужбовці отримували вчасну медичну допомогу.
Читайте також: В Офісі омбудсмана розповіли, на що найбільше скаржаться військові
34-річний військовослужбовець із Кропивницького Віталій Салтан був мобілізований 26 січня, а вже 22 лютого помер у лікарні. Після мобілізації він потрапив на навчання до 425-ї бригади «Скеля» в місті Камʼянське у Дніпропетровській області.
Там уже через кілька днів захворів, мав кашель та температуру. Згодом опинився в лікарні – але рідні кажуть, військові згаяли багато часу, і привезли його в медичний заклад, коли вже було надто пізно: чоловік майже не міг дихати сам, сатурація була дуже низькою. Причиною смерті військовослужбовця військові та лікарі називають пневмонію, резистентну до більшості антибіотиків. Але рідні в цю версію не вірять, говорять про несвоєчасне надання допомоги і наполягають на повторній судмедекспертизі.
Каллас заявила про надання Україні 80 млн євро з прибутків від заморожених активів Росії
Висока представниця Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила про надання Україні 80 мільйонів євро, отриманих з прибутків від заморожених російських активів.
«Сьогодні ми також надаємо додаткові 80 млн Україні, які було вилучено як проценти від заморожених активів Росії. І ми будемо мобілізовувати міжнародну підтримку для того, щоби надавати генератори Україні і обладнання для ремонту енергооб'єктів, щоби підготувати енергосистему України до майбутньої зими», – сказала вона на спільній пресконференції із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.
Відповідаючи на запитання щодо того, як запобігти тому, щоб підтримка Євросоюзом України з фінансових причин не була зменшена і щодо можливих сценаріїв через продовження блокування позики, Каллас сказала:
«Позика, про яку ми говоримо зараз, ми її все одно надамо. Ми узгодили це наприкінці минулого року. Є ще і «план Б», який полягає у використанні заморожених активів. Якщо «план Б» не спрацює, повертаємося до «плану А». Як би не було, а ми повинні надати Україні фінансування, якого вона потребує»
Раніше сьогодні Каллас заявила, що Євросоюз працює над тим, щоб подолати перешкоди у наданні Україні кредиту на 90 млрд євро, «хороших новин немає». Вона висловила сподівання отримати необхідне рішення на наступному засіданні Європейської ради у червні 2026 року.
Читайте також: Зеленський пояснив, які є ризики через затримку кредиту від ЄС
У грудні 2025 року у ЄС погодилися надати Україні кредит підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Перший транш для України мав бути на початку квітня.
Лідери ЄС на саміті 19 березня не схвалили остаточно багатомільярдний кредит для України, заблокований прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Угорський прем’єр не змінив своєї позиції, попри критику на свою адресу, заявивши, що спершу Україна має відновити транспортування російської нафти трубопроводом «Дружба».
Однак, попри те, що багатомільярдний кредит залишається заблокованим, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «ми виконаємо свою обіцянку так чи інакше».
Читайте також: Заклята «Дружба»: що відбувається з нафтопроводом, який подає російську нафту Європі?
У липні 2024 року Євросоюз передав Україні перші 1,5 мільярда євро, отримані як прибуток від заморожених російських активів.
«Мир повинен бути справедливим. Ми знаємо, що Путіну потрібен не тільки Донбас» – Каллас
Мир повинен бути справедливим, але Москва на переговорах хоче отримати те, що не може отримати військовим шляхом, заявила висока представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
«Ми всі хочемо, щоб ця війна завершилася. Звісно, найбільше цього хочуть самі українці. Росіяни хочуть за столом переговорів отримати те, що не можуть отримати військовим шляхом. Але мир повинен бути справедливим. Ми знаємо, що Путіну потрібен не тільки Донбас», – заявила вона у Києві.
Каллас зауважила, що сьогодні представники ЄС в Бучі переконалися в російській брутальності.
«Буча, звісно – це не окремий випадок. Це приклад того, як Росія веде війну абсолютно брутально. І коли віддаються території, це, звичайно, питання не лише територій. Це питання людей і того, що буде з цими людьми, як ми бачили, що відбувалося в Бучі. Відповідальність дуже важлива для справедливого миру», – наголосила вона, додавши, що тому ЄС працює над створенням спецтрибуналу, щоб притягнути Росію за її злочини.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Росії не можна дати виграти цю війну будь-який спосіб чи отримати якусь нагороду за цю війну. За його словами, Київ робить все можливе для завершення війни дипломатичним шляхом.
«Але Росія не показує жодному наміру це зробити. Сподіваюся, що Сполучені Штати допоможуть провести Росію за стіл переговорів на трохи сторонній основі для досягнення миру», – додав він.
Читайте також: Зеленський анонсував на завтра розмову з американською стороною
Володимир Зеленський сьогодні заявив, що Росія вимагає, щоб Україна залишила Донбас протягом двох місяців.
В інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому ввечері 25 березня, Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки поставили умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США.
Спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв висловив задоволення тим, що Зеленський «нарешті зрозумів, що США дадуть гарантії безпеки Україні лише, якщо Україна піде з Донбасу». Коментар Зеленського «не може не тішити», сказав Дмитрієв.
Держсекретар США Марко Рубіо назвав неправдивими твердження Зеленського про те, що Вашингтон поставив умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки. У відповідь президент України заявив, що показав «меншу частину айсберга».