До Латвії знову залетів безпілотник, він упав в озеро Дрідзіс і вибухнув
Уранці 23 травня до Латвії залетів безпілотник, він упав в озеро Дрідзіс у Краславському краї та під час контакту з водою вибухнув. Про це повідомила латвійська поліція.
До поліції про дрон повідомили місцеві жителі близько 8:00. За даними Astra, місце падіння безпілотника розташоване за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю і за 50 кілометрів від кордону з Росією.
Унаслідок інциденту ніхто не постраждав. Співробітники поліції виявили уламки безпілотного літального апарата.
У Національних збройних силах Латвії агентству LETA повідомили, що датчики не зафіксували наближення дрона до території країни, тому місцевим жителям не надсилали сповіщення.
У Латвії та Литві впродовж останніх кількох днів повітряну тривогу оголошували кілька разів. Українська сторона наголошувала, що безпілотники залітають на територію країн Балтії через дії російських систем радіоелектронної боротьби. Міністри закордонних справ Литви та Естонії також звинуватили Росію у навмисному перенаправленні українських дронів.
В окупованому Старобільську до 16 зросло число жертв удару по коледжу
В окупованому Старобільську на Луганщині до 16 зросло число загиблих унаслідок удару по місцевому коледжу Луганського державного педагогічного університету, тіла ще п’ятьох зниклих безвісти шукають під завалами. Про це вдень 23 травня повідомляють рятувальники, що підпорядковуються окупаційній російській владі.
Росія звинувачує в ударі українських військових. У Генеральному штабі ЗСУ вказують, що ціллю удару, завданого вночі 22 травня в районі окупованого Старобільська на Луганщині, був штаб одного з провідних дронових російських підрозділів.
«Збройні сили України завдають уражень по військовій інфраструктурі та об’єктах, які використовуються у військових цілях, суворо дотримуючись норм міжнародного гуманітарного права, законів та звичаїв війни. У ніч на 22 травня уражено низку об’єктів російського агресора… зокрема і один зі штабів підрозділу «Рубікон» у районі міста Старобільськ», – ідеться в повідомленні Генерального штабу.
Коментуючи удар по Старобільську 22 травня, лідер РФ Володимир Путін стверджував, що не було військових об’єктів РФ у місці удару по адміністративних будівлях та гуртожитку Старобільського коледжу (філії) Луганського державного педагогічного університету. Російська сторона заявляє про шістьох загиблих і 39 постраждалих, ще 15 людей вважаються зниклими безвісти, розбір завалів триває.
Близько полудня 22 травня з окупованого Росією Старобільська Луганської області надійшли повідомлення, що в місті серйозних пошкоджень зазнали будівлі навчального корпусу коледжу та гуртожитку.
У перших повідомленнях російської сторони не вказувалося, чи використовувалася будівля навчального закладу як місце дислокації військових РФ – приміщення шкіл чи вишів часто перепрофільовуються сторонами конфлікту на пункти постійної або тимчасової дислокації особового складу.
В ОП повідомили про санкції проти суден РФ і військових, відповідальних за удари по Україні
Президент Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про санкції проти російських військових, відповідальних за ракетні удари по території України, і морських суден, що є частиною тіньового військово-логістичного флоту Росії, повідомила пресслужба голови держави 23 травня.
За повідомленням, до першого санкційного пакету увійшло 127 російських військових, причетних до ракетних ударів по Україні, зокрема по критичній інфраструктурі й цивільних об’єктах.
«Обмеження накладені на командирів підрозділів дальньої авіації повітряно-космічних сил Росії, які застосували понад 4100 крилатих ракет повітряного базування X-101, X-55, X-555, X-22, X-32 й аеробалістичних ракет «Кинджал». Зокрема, вони завдавали ударів по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві 8 липня 2024 року і багатоповерхівці в Тернополі 19 листопада 2025 року, що призвело до загибелі 38 людей, серед яких восьмеро дітей. Серед них і ті, хто завдавав ударів із використанням ФАБ-1500 і ФАБ-3000 по Маріуполю в березні 2022 року», – йдеться в повідомленні.
В ОП додали, що санкції наклали і на командирів ракетно-артилерійських підрозділів сухопутних військ збройних сил Росії, які здійснили понад 1100 атак із використанням крилатих ракет наземного базування «Іскандер-К» і балістичних ракет «Іскандер-М». «Внаслідок цього були атаковані критична й цивільна інфраструктура по всій території України, завданий удар по кафе-магазину в селі Гроза на Харківщині 5 жовтня 2023 року, де загинули 59 людей, атакована центральна частина Сум, де було 35 жертв, зокрема двоє підлітків, і завданий удар по центру Чернігова 17 квітня 2024 року, де внаслідок удару трьома ракетами загинуло 18 людей, ще 78 отримали поранення», – повідомили в Офісі президента.
Другий указ передбачає запровадження санкцій проти 29 цивільних торгових суден, «задіяних у перевезенні вантажів для воєнних потреб РФ». «Їх залучають до регулярного перевезення великих обсягів озброєнь, боєприпасів, військової техніки й особового складу Міністерства оборони Росії. Більшість із них перебувають під санкціями США, Європейського Союзу і Великої Британії. Щодо інших Україна працюватиме з партнерами над синхронізацією санкцій», – йдеться в повідомленні.
Раніше цього місяця Україна запровадила санкції проти компаній і осіб із РФ, які забезпечують російський ВПК.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
У Херсоні через удар РФ загинула 66-річна жінка – ОВА
У Херсоні внаслідок російського удару загинула 66-річна жінка, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Вчора вночі внаслідок влучання дрона у будинок у Корабельному районі міста смертельні поранення дістала 66-річна жінка», – написав він у телеграмі.
За словами Прокудіна, протягом минулої доби на Херсонщині через російську агресію одна людина загинула, ще 20 – зазнали поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський повідомив про ураження російського хімпідприємства за 1700 км від України
Президент України Володимир Зеленський повідомив про ураження українськими силами хімічного підприємства «Метафракс Кемікалс» у Пермському краї Росії.
«Вдячний Службі безпеки України за ураження одного з важливих російських воєнних підприємств. Дистанція від нашого кордону – 1700 кілометрів, це Пермський край», – написав Зеленський у телеграмі 23 травня.
Він зазначив, що «Метафракс Кемікалс» є «важливою частиною» російської хімічної індустрії. «Продукція підприємства забезпечує десятки інших російських воєнних виробництв. Це і авіатехніка й дрони, ракетні двигуни, вибухові речовини. Тепер виробничий процес на підприємстві зупинений», – вказав Зеленський.
Раніше про те, що вночі атаки дронів зазнала Пермська область Росії, повідомляв голова регіону Дмитро Махонін. За його словами, дрони атакували одне із промислових підприємств. Проте деталей губернатор не навів.
Український моніторинговий телеграм-канал Exilenova+ стверджував, що дрон уразив територію хімічного комплексу АКМ компанії «Метафракс» у Губасі. Підприємство спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду і меламіну.
Були також повідомлення про атаку дронів і в інших регіонах Росії вночі 23 травня, зокрема, в Новоросійську після удару загорілася нафтобаза.
Міноборони Росії відзвітувало, що за ніч нібито було знищено 348 українських безпілотників. Незалежних підтверджень цього немає.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Шість людей, зокрема троє поліцейських, постраждали через удари РФ на Чернігівщині
У Новгород-Сіверському на Чернігівщині російський дрон атакував поліцейський автомобіль, внаслідок чого постраждали троє поліцейських, повідомили 23 травня в Нацполіції України.
«Сьогодні близько 11-ї години у місті Новгород-Сіверський росіяни поцілили з дрона по службовому автомобілю поліцейських, які здійснювали патрулювання міста. Внаслідок ворожого удару троє співробітників групи реагування патрульної поліції Новгород-Сіверського райвідділу зазнали травм. Службовий автомобіль пошкоджено», – йдеться в повідомленні.
Очільник Новогород-Сіверської районної військової адміністрації Олександр Селіверстов уточнив, що внаслідок цього удару ушкоджень зазнали прилеглі приватні житлові будинки.
Згодом очільник РВА повідомив про ще один вибух у Новгород-Сіверському, внаслідок якого поранення і травм зазнали жінки 44 і 55 років і чоловік 72 років. «23 травня близько 11:53 на території міста зафіксовано вибух. Ворог завдав удару по цивільному магазину із застосуванням баражуючого боєприпасу (попередньо – типу «Ланцет»). Масштаби руйнувань та наслідки ворожої атаки наразі уточнюються», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Війська РФ атакували жалобну колону на околиці Сум, одна людина загинула, є постраждалі – ОВА
Російські військові 23 травня атакували жалобну колону на околиці Сум, внаслідок чого одна людина загинула, щонайменше дев’ять людей постраждали, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«На превеликий жаль, у лікарні помер чоловік, який отримав надважкі поранення внаслідок російського удару по траурній колоні в Сумах… Наразі встановлюється особа загиблого», – написав Григоров у телеграмі.
За даними ОВА, минулої доби зафіксували майже 100 обстрілів по 41 населеному пункту в 22 громадах Сумської області, внаслідок цього постраждали 12 людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«ЗСУ я готовий дати клятву. А росіянам – ні». Брати розповіли про втечу з окупованого Криму
Ховаючись від призову до армії Росії, два брати з окупованого Криму в 2025 році виїхали на материкову Україну. У них не було українських документів, великих заощаджень чи знайомих у країні. Дорога зайняла кілька днів: вони їхали через тимчасово окупований Маріуполь, Росію та Білорусь. Їх лякали мобілізацією у ЗСУ та «ненавистю українців до кримських татар».
Про те, як їх зустріла Україна та які у них плани, брати розповіли проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Історія вийшла в межах проєкту «Їхній вибір – Україна» , приуроченого до 12-ї річниці окупації Криму. Читайте і дивіться за лінком
РФ: у Новоросійську після атаки дронів загорілася нафтобаза
У російському Новоросійську уламки безпілотника впали на території нафтобази – загорілися кілька технічних й адміністративних будівель. Також фрагменти впали на території паливного терміналу, повідомляє оперативний штаб Краснодарського краю.
Російське видання Astra встановило, що пожежа розпочалася на нафтобазі «Грушова балка» – найбільшому нафтосховищі на Кавказі.
Крім того, після атаки дим піднімався з нафтоналивного терміналу, розташованого на узбережжі Новоросійська, «Шесхаріс», який раніше вже неодноразово зазнавав ударів.
Вночі атаки також зазнала Пермська область Росії – голова регіону Дмитро Махонін повідомив, що дрони атакували одне із промислових підприємств. З його слів, постраждалих немає. Інші деталі Махонін не навів.
Український моніторинговий телеграм-канал Exilenova+ стверджує, що дрон уразив територію хімічного комплексу АКМ компанії «Метафракс» у Губасі. Підприємство спеціалізується на виробництві аміаку, карбаміду і меламіну.
Ще одним регіоном, куди в ніч проти 23 травня долетіли українські дрони, стала Удмуртія. Про атаку повідомляла місцева влада, очевидці опублікували фото пожежі поблизу птахофабрики в місті Глазов, поряд з якою розташована електропідстанція. Чи була вона ціллю удару, невідомо.
Міноборони Росії відзвітувало, що за ніч нібито було знищено 348 українських безпілотників. Незалежних підтверджень цього немає.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
США: група сенаторів закликала Пентагон негайно виділити затримане фінансування для України і Балтії
Група сенаторів, до якої увійшли представники демократів і республіканців, закликала Пентагон «без будь-яких подальших зволікань» виділити схвалену Конгресом допомогу Україні і країнам Балтії.
Відповідного листа сенатори написали міністрові оборони США Піту Геґсету.
Автори листа закликають виділити обіцяні 400 мільйонів доларів Україні, яка «наполегливо і сміливо відбивала чотирирічний російський натиск, але її військові потребують і заслуговують на американську підтримку»; а також 200 мільйонів доларів – країнам Балтії, які регулярно стають «цілями російської войовничості, погроз і саботажу».
«Ми закликаємо вас швидко зобов’язати виділити ці кошти, схвалені Конгресом, для України і країн Балтії, і просимо вас негайно надати план витрат, який був обіцяний Конгресу до 15 травня. Будь-які подальші затримки, особливо на тлі тривожних повідомлень, що Міністерство оборони планує виведення американських військ з регіону, ставлять під загрозу нашу здатність належним чином стримувати Росію», – йдеться в листі.
Авторами звернення є сенатор-республіканець Чак Ґрасслі й сенатор-демократ Дік Дурбін, документ також підписали республіканці Кевін Крамер і Том Тілліс та демократи Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто.
Дік Дурбін у соцмережі X окремо наголосив, що подальша затримка фінансування для України і країн Балтії «лише розв’яже руки Путіну і його воєнній машині».
У кінці квітня в Пентагоні заявили про виділення 400 мільйонів доларів коштів для України, які вже були схвалені Конгресом, після того, як сенатор-республіканець Мітч Макконнелл, який очолює комісію Сенату США з питань витрат на оборону, розкритикував керівництво Міноборони Сполучених Штатів за затримку коштів.
«Фінансування було виділене станом на вчора», – сказав голова Пентагону Піт Геґсет під час слухання в Комітеті Палати представників із питань збройних сил 29 квітня. Подробиць він не навів.
Сенатор Мітч Макконнелл раніше порушив це питання у своїй статті у Washington Post цього тижня. «Допомога Україні, яку ми ухвалили кілька місяців тому, припадає пилом у Пентагоні, – написав Макконнелл. – Коли представники Сенату звернулися за поясненнями до політичного комітету департаменту, очолюваного заступником міністра Елбріджем Колбі, їм відмовили у відповіді».
Підтримка України з боку США зменшилася в той час, як президент Дональд Трамп наполягає на тому, щоб Європа фінансувала боротьбу України проти Росії.
Сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів. Документ, зокрема, включає розділ, який передбачає додаткові 400 мільйонів доларів фінансування для України на 2026 рік і стільки ж на 2027-й.
У лютому цього року Конгрес США схвалив 200 мільйонів доларів допомоги у сфері безпеки для країн Балтії на тлі посилення активності Росії на східному фланзі НАТО. Рішення схвалили в межах закону про оборонні асигнування на 2026 фінансовий рік, воно забезпечує продовження американської підтримки Естонії, Латвії та Литви в межах Балтійської ініціативи безпеки (BSI). Допомогу, схвалену президентом США Дональдом Трампом, зберегли, попри попередні спроби в Пентагоні скасувати цю статтю в оборонному бюджеті.
Генштаб: на фронті за добу було 216 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 216 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Гуляйпільському напрямках, повідомив вранці 23 травня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Вільне, Білицьке, Родинське, Олександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Торецьке, Дорожнє, Новоолександрівка, Удачне, Кучерів Яр, Новопавлівка та Новопідгородне. На Гуляйпільському напрямку відбулося 32 атаки окупантів у районах населених пунктів Нове Запоріжжя, Злагода, Солодке, Староукраїнка, Добропілля, Гірке, Залізничне, Воздвижівка, Оленокостянтинівка та Чарівне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Костянтинівському, Олександрівському, Придніпровському напрямках.
Напередодні в своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Тим часом головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня назвав реальними можливі наступальні операції РФ з боку Білорусі.
Повітряні сили: РФ вночі атакувала 124 дронами, є влучання, атака триває
Російські військові вночі проти 23 травня атакували Україну 124 ударними безпілотниками типу Shahed (зокрема, і реактивними), «Гербера», «Італмас» і дронами-імітаторами типу «Пародія», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 102 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 12 ударних безпілотників на дев’яти локаціях, а також падіння уламків на п’яти локаціях.
Військові попереджають, що атака ще триває: в повітряному просторі України зафіксували декілька груп російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила ще 950 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 354 810 своїх військових, зокрема 950 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 23 травня навів Генштаб ЗСУ.
Щодо втрат у російській військовій техніці, то в українському командуванні навели такі:
- танки – 11 949 (+5 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 599 (+5)
- артилерійські системи – 42 579 (+68)
- РСЗВ – 1 799 (+1)
- засоби ППО – 1 394 (+4)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 444 (+4)
- БпЛА оперативно–тактичного рівня – 306 478 (+1 819)
- крилаті ракети – 4 632
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 98 406 (+201)
- спеціальна техніка – 4 212 (+5).
Напередодні президент України Володимир Зеленський також назвав втрати Росії на фронті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб, «зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців».
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Дрони рятують життя солдатів. Історії евакуації поранених з допомогою НРК
Використання наземних роботизованих комплексів (НРК) для евакуації поранених із «кілзони» є одним із завдань, яке поставив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ще на початку 2026 року. Чи стало це реальністю на полі бою?
Про це Радіо Свобода розпитало підрозділи, які тримають оборону на півдні України. Читайте і дивіться за лінком
Зеленський очікує на «відповіді від американської сторони» щодо подальших переговорів
Зараз українські позиції «сильніше, ніж у попередні роки», заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 22 травня.
«Від початку року 590 кілометрів нашої території звільнено і під контролем. Тенденція – точно не в інтересах окупанта, ми продовжуємо нарощувати показники знищення російського особового складу – це разом із санкціями всіх форм примушує Росію до вибору дипломатії», – сказав він.
Про це, за словами Зеленського, він розповів під час розмови з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом:
«Я дав детальну інформацію, яка є у нашої розвідки про плани росіян. Військові плани та політичні плани. Треба зараз усе зробити, щоб активізувати дипломатію. Я очікую відповіді й від американської сторони – по можливих форматах та графіку зустрічей».
Зеленський очікує, що новини щодо «готовності американців» можливі наприкінці тижня.
Сьогодні державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо заявив, що переговори між Україною та Росією за посередництва США не відбуваються і що вони «не були продуктивними». Водночас він висловив готовність Вашингтону знову долучитися до процесу, якщо буде можливість вести плідні перемовини.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
Краснодарський край РФ: у Новоросійську частково перекрили рух через атаку дронів
У Новоросійську Краснодарського краю Росії увечері 22 травня оголосили загрозу атаки безпілотників – про це повідомили місцева влада та медіа.
Мер міста Андрій Кравченко заявив про роботу протиповітряної оборони й закликав місцевих залишити відкриту місцевість та громадські місця.
Згодом місцевий оперативний штаб повідомив про роботу системи оповіщення також у Слов’янському районі Краснодарського краю, Геленджику та Анапі.
Кравченко повідомив, що в Новоросійську перекрили рух транспорту в районі набережної, згодом – у напрямку Геленджика.
На початку травня українські війська, за словами Зеленського, завдали ударів по танкерах у порті Новоросійська.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Угорщина поновила заборону на імпорт українських продуктів
Угорський уряд знову запроваджує заборону на імпорт продуктів харчування з України, повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр 22 травня.
Також, за його словами, Угорщина офіційно відмовилася від планів вийти з Міжнародного кримінального суду.
«Уряд відкликає намір Угорщини вийти з Міжнародного кримінального суду та забороняє імпорт сільськогосподарських товарів з України», – заявив Мадяр.
Він додав, що відповідні розпорядження опубліковані в угорській урядовій газеті.
Розпорядження в урядовому віснику передбачає заборону на ввезення низки найменувань сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, йдеться про види м’яса, зерна, овочів, а також мед.
20 травня видання «Латифундист» звернуло увагу, що 14 травня в Угорщині втратила чинність постанова, яка з 2023 року забороняла ввезення понад 20 категорій української аграрної продукції. Документ був надзвичайним декретом, а новий уряд Угорщини припинив дію надзвичайного стану, повідомила виданню старша брокерка компанії Barva Invest Ольга Харабара. Водночас видання зазначало, що про офіційний дозвіл на імпорт не йдеться.
Згодом видання Euractiv повідомило з посиланням на речника угорського уряду, що заборона припинила діяти через помилку і її незабаром відновлять.
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом дня відбулося 166 бойових зіткнень
Російські війська продовжували атакувати на 12 напрямках протягом дня, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 22 травня.
За даними штабу, від початку доби на фронті відбулося 166 бойових зіткнень.
Зокрема, чотири сутички мали місце на Північно-Слобожанському і Курському, ще п’ять російських штурмів зафіксували на Південно-Слобожанському напрямку.
Бойові дії тривали на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Костянтинівському напрямках.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 29 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Вільне, Білицьке, Родинське, Олександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Торецьке, Дорожнє, Новоолександрівка, Удачне та Новопідгородне. Дотепер тривають два боєзіткнення», – йдеться в зведенні.
Мінекономіки повідомило про зміни в правилах бронювання військовозобов’язаних
Кабінет міністрів ухвалив зміни в порядку бронювання працівників – про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства 22 травня.
За повідомленням, рішення має зробити систему бронювання військовозобов’язаних «більш прозорою, справедливою та захищеною від зловживань».
Зміни будуть стосуватися підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для економіки та функціонування держави під час воєнного стану.
«Ухвалені зміни дозволяють зберегти баланс між потребами оборони та стабільною роботою підприємств, без яких неможливе функціонування економіки в умовах війни», – заявив міністр економіки Олексій Соболев.
Прокуратура: зафіксовані 34 «подвійних» удари Росії FPV-дронами по рятувальниках і медиках
Правоохоронці зафіксували понад 11 тисяч російських атак дронами малого радіусу дії, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«Безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, Росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення», – заявляє відомство.
Йдеться про удари дронами по житлових кварталах, цивільних автівках, об’єктах критичної інфраструктури, лікарнях, місцях скупчення людей, а також по працівниках екстрених служб під час ліквідації наслідків атак.
Офіс генпрокурора розцінює такі дії як грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права, яке кваліфікується як воєнні злочини.
Правоохоронці фіксують зростання кількості кримінальних проваджень щодо застосування дронів малого радіусу дії: у 2024 році таких ударів було 2 427, у 2025 році вже 6 771. За перші чотири місяці 2026 року зареєстровано 2 010 кримінальних проваджень.