Війська РФ завдали удару по Херсону: 5 людей поранені, місто частково знеструмлене – влада
У Херсоні через російські удари 26 червня постраждали п’ять людей, місто частково знеструмлене, повідомив очільник міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
«Внаслідок російського авіаудару пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури міста. Тимчасово без електропостачання Центральний район», – написав Шанько у телеграмі.
Він додав, що, за інформацією Сил оборони Херсона, армія РФ завдала по місту три авіаудари із застосуванням щонайменше семи керованих авіабомб.
«На цю годину відомо про трьох постраждалих: 75-річну жінку і двох чоловіків 57 і 64 років. У всіх потерпілих – вибухові травми й уламкові поранення. У жінки також травматична часткова ампутація лівої руки», – зазначив голова МВА.
Пізніше він додав, що внаслідок російського авіаудару постраждали також працівники одного з комунальних підприємств: у чоловіків 51 і 65 років діагностували мінно-вибухові травми й контузії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські безпілотники поцілили по багатоповерхівці в Ізюмі, є загибла та постраждалі – ДСНС
Російські безпілотники поцілили по багатоповерхівці в Ізюмі на Харківщині – загинула людина, ще троє – постраждали, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, через влучання зруйновані будівельні конструкції – виникла пожежа. Також пошкоджені легкові автомобілі.
Ізюмська МВА повідомила, що внаслідок цієї атаки постраждали четверо людей: двоє жінок, один чоловік та одна дитина(гостра реакція на стрес). Загинула жінка 1946 року народження.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Військовозобов’язаним українцям можуть відмовляти в захисті вже за кілька тижнів – Єврокомісія
Пропозиція Єврокомісії подовжити тимчасовий захист для українців до березня 2028 року, але водночас обмежити його надання новоприбулим військовозобов’язаним, набуде чинності після її схвалення Радою ЄС і подальшої публікації рішення в Офіційному журналі Євросоюзу. Про це в Брюсселі повідомив посадовець ЄС, не вповноважений давати офіційні коментарі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Усе залежить від Ради ЄС, і, на мою думку, держави-члени зацікавлені розглянути це питання якнайшвидше. Після ухвалення рішення зазвичай проходить приблизно 20 днів до його офіційної публікації в Офіційному журналі ЄС. Саме після цього воно набирає чинності», – зазначив посадовець, спілкуючись із журналістами.
Раніше співрозмовники Радіо Свобода казали про наміри держав-членів схвалити рішення про подовження тимчасового захисту з обмеженнями для військовозобов’язаних українців у липні, а найпізніше у вересні.
У Єврокомісії також відкинули звинувачення в дискримінації українців за ознакою статі, на що вказувала Рада Європи, закликаючи європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку. Такі кроки, зауважував комісар Ради Європи з прав людини, можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у галузі прав людини.
«Текст рішення не сформульований як такий, що стосується чоловіків. Він сформульований нейтрально і стосується осіб, на яких поширюються військові обов’язки відповідно до українського законодавства», – пояснив посадовець Єврокомісії.
Співрозмовник журналістів додав, що військовозобов’язані, які не підпадатимуть під тимчасовий захист, можуть подаватися на біженство – ця процедура, що передбачає індивідуальний розгляд заявок, залишається без змін. Однак сам факт відмови від військової служби не є підставою для отримання біженства, наголосили в Єврокомісії, неформально оцінивши шанси для задоволення таких заявок як низькі.
В Єврокомісії наголосили, що обмеження не стосуватимуться українців, що вже мають тимчасовий захист на території ЄС – його подовжуватимуть навіть військовозобов’язаним.
«Серед них можуть бути люди, які підпадають під категорію осіб із військовими обов'язками, але вони не підпадають під це нове обмеження», – наголосив посадовець.
Обмеження торкнуться всіх військовозобов’язаних українців незалежно від статі. Штампу в паспорті про, наприклад, легальний виїзд за кордон буде недостатньо, щоб довести своє право на тимчасовий захист у ЄС.
«Ми вже обговорюємо це питання з українською владою, щоб забезпечити максимально об’єктивний і справедливий механізм перевірки. Справді, якщо людині було дозволено виїхати, наприклад, лише на тиждень у службове відрядження, а вона звертається за тимчасовим захистом, то самим фактом такого звернення вона фактично порушує законність свого виїзду з України», – підкреслили в Єврокомісії.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України й окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги і соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
Сили РФ вдарили по Запоріжжю, є постраждалі – ОВА
Російські війська вдарили по Запоріжжю, постраждали шестеро людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Про інші наслідки атаки РФ він наразі не повідомляє.
Перед цим місцева влада попереджала про загрозу ударів балістичними ракетами та ударними безпілотниками по Запорізькій області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Там почалося справжнє пекло». Росія масово вивозить дітей з окупованого Криму на тлі ударів ЗСУ
Російська влада масово вивозить дітей із окупованого Криму. У регіоні зупинили роботу всіх дитячих змін та закладів їхнього організованого відпочинку на тлі посилених атак Сил оборони України по російській логістиці. Багатьох це рішення застало зненацька по дорозі до Криму. Тих, хто вже доїхав до Криму, чиновники екстрено намагаються відправити по домівках, уникаючи слова «евакуація». Що відбувається, розповідаємо в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
ДПСУ: у Білорусі спостерігається розбудова військових об’єктів, але накопичення військ біля кордону з Україною немає
У Держприкордонслужбі заявляють, що спостерігається нарощення військових інфраструктурних об’єктів вглиб території Білорусі, але накопичення її військ біля кордону з Україною немає.
«У безпосередній близькості до нашого кордону нарощення ударного угруповання або власне посилення військових підрозділів та техніки, щоб ми фіксували, і особовий склад – на щастя, цього не відбувається», – розповів речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону.
Але, за даними ДПСУ і підрозділів розвідок, вглиб території Білорусі відбувається нарощення різних військових інфраструктурних об’єктів – і полігонів, і баз, де можна розміщувати особовий склад.
«Тому наше завдання – нарощувати наші оборонні можливості й бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій», – зазначив він.
За словами речника ДПСУ, ті підрозділи, які Білорусь ще з 2022 року тримає по напрямку кордону з Україною – їхня кількість не збільшується, а періодично відбувається їхня ротація, яку прикордонники спостерігають і зараз – один підрозділ замінюється на інший.
25 червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що очільник Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський доповів про реалізацію «під очевидним російським впливом у Білорусі заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України» – вздовж кордону у Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного.
Президент додав, що Київ передав Мінську «необхідні сигнали» щодо цієї діяльності, а також щодо інших форматів його колаборації з Росією для затягування та масштабування війни.
Раніше того ж дня, 25 червня, Олександр Лукашенко заявив, що нібито нещодавно розмовляв із представниками Зеленського. Під час такої розмови він, за його твердженням, заявив, що «нам усе одно, наші народи будуть разом».
Він не уточнив час таких контактів, а також тих представників влади України, з якими мав розмову.
19 червня президент Володимир Зеленський заявив, що у Білорусі на кордоні з Україною встановлене обладнання, яке російські військові використовують для коригування атак на Україну, і закликав Лукашенка прибрати це обладнання протягом тижня. 24 червня президент України повідомив, що ретранслятори на території Білорусі вже не працюють.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
«40-денна операція впливу на РФ». СБУ заявила про ураження двох російських суден і засобів ППО
Служба безпеки України заявляє, що бійці спецпідрозділу «Альфа» уразили два російські судна військового забезпечення і засоби ППО в Керчі в окупованому Криму, «виконуючи поставлені президентом України Володимиром Зеленським завдання у межах 40-денної операції впливу на РФ».
«Воїни «Альфи» СБУ завдали успішних ударів по суднах військового забезпечення, що перебували на території суднобудівного заводу «Затока» в тимчасово окупованій Керчі. Також були уражені засоби протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки», – йдеться в повідомленні.
«Під час спецоперації безпілотники СБУ вдарили по кабельних кораблях проєкту 15310 «Волга» і «Вятка», а також по вантажопасажирському порому «Петропавловск», готовність якого становила 96%. Унаслідок ударів на них виникла масштабна пожежа», – додали в СБУ.
За повідомленням, «Волга» і «Вятка» будувалися для Міноборони Росії, їхнє призначення – розгортання системи гідроакустичного спостереження «Гармонія» для підводної військової розвідки. Крім того, як кажуть у СБУ, ці судна можуть встановлювати неконтактні міни для ураження кораблів, підводних трубопроводів, кабелів й інших об’єктів критичної інфраструктури. Вартість кожного з цих суден становить сотні мільйонів доларів.
У СБУ також повідомили, що їхні безпілотники уразили озброєння й радіолокаційну станцію зі складу російського зенітного ракетного комплексу С-400, який прикривав район Керченської протоки.
«Знищення засобів ППО відкриває шлях для нових високоточних ударів, а виведення з ладу кораблів і портової інфраструктури підриває спроможності окупантів забезпечувати своє угруповання», – наголосили у спецслужбі.
Російські військові удар поки що не коментували. Підтвердження уражень із незалежних джерел також поки немає. Про вибухи в окупованому Росією Криму вночі проти 26 червня раніше повідомляли телеграм-канали. Зокрема, «Кримський вітер» із посиланням на своїх читачів вказував, що звуки вибухів і стрілянини чули в Керчі, Красноперекопську, на аеродромі «Саки» в Новофедорівці.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що схвалив 40-денну операцію СБУ, спрямовану на вплив на Росію, щоб спонукати її до закінчення війни. «Важливо, що СБУ вже кілька місяців поспіль демонструє найбільш високі показники захисту позицій України на фронті завдяки застосуванню дронів різних типів», – написав він. За словами Зеленського, ЦСО «Альфа» є лідером за результатами уражень особового складу й техніки сил РФ.
Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. У травні під атаками опинилися 16 НПЗ, включаючи вісім із десяти найбільших підприємств галузі. Українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей, що спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на паливо та довгі черги на заправках у багатьох регіонах.
Згідно з підрахунками Радіо Свобода, станом на 24 червня щонайменше 55 із 83 федеральних суб’єктів Росії – республік, країв, областей і міст федерального значення – повідомили або про обов’язкові державні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, або про обмеження, запроваджені приватними операторами автозаправних станцій.
Українські військові також у червні активізували удари по окупованому Криму і трасах, що ведуть до нього. Ціллю цього називають логістичну ізоляцію півострова, насамперед розташованого там російського угруповання військ.
За даними української розвідки, на тлі українських атак у Росії відбувається переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Аналітики американський Інститут вивчення війни (ISW)у своєму нещодавньому звіті також зауважують, що ударні операції України змусили Росію ухвалювати «складні рішення» щодо розподілу своїх обмежених ресурсів протиповітряної оборони.
У Полтавській ОВА повідомили про влучання ракети в Миргородському районі
На Полтавщині вранці 26 червня зафіксоване влучання російської ракети у Миргородському районі, повідомив очільник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
«Станом на зараз, звернень щодо травмованих до екстрених служб не надходило. Інформація уточнюється», – написав він у телеграмі.
За словами Дяківнича, вночі проти 26 червня війська РФ також атакували Кременчуцький район. «Зафіксовано влучання ракет і БпЛА по промислових обʼєктах. Унаслідок атаки відбулося часткове відключення електроенергії», – зазначив голова ОВА, додавши, що, за інформацією АТ «Полтаваобленерго», електропостачання вже відновили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Єврокомісія пропонує продовжити захист для українців, але не для новоприбулих чоловіків призовного віку
Єврокомісія пропонує державам-членам подовжити дію тимчасового захисту для українських біженців на території ЄС іще на рік – до березня 2028 року. Відповідну пропозицію 26 червня озвучив єврокомісар із міграції Магнус Бруннер, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.
«Це дозволить захистити сім’ї, які вже влаштували своє життя в Європі й інтегрувалися в суспільства країн, що їх прийняли: знайшли роботу, роблять внесок в економіку ЄС, вивчають мову, навчаються в школах, відкривають власний бізнес – словом, будують своє життя», – зазначив Бруннер.
Водночас посадовець пропонує цільову зміну в категоріях, які підпадають під тимчасовий захист. Його можуть більше не давати новоприбулим чоловікам мобілізаційного віку, щоб «система захисту залишалася ефективною і відповідала законним потребам України». Обмеження планують поширити на чоловіків, що не мали права виїжджати з України. Водночас ті, хто отримав захист раніше, зможуть його продовжити, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Згідно з нашою пропозицією, тимчасовий захист не надаватиметься особам, які прибуватимуть до ЄС після набрання чинності новими правилами, якщо, відповідно до українського законодавства, вони не мають права залишати Україну через свої військові обов’язки», – підкреслив Бруннер.
Єврокомісар додав, що питання детально обговорювалося з Україною й державами-членами ЄС, перш ніж Єврокомісія висунула свою пропозицію.
«Саме про це попросила Україна, і саме це ми пропонуємо зробити. Це також відображає результати обговорень із державами-членами, особливо з тими, які прийняли найбільшу кількість українських біженців», – наголосив єврокомісар із міграції.
За останніми даними Eurostat, на 30 квітня 2026 року в країнах ЄС 4,37 мільйона людей, які залишили Україну через повномасштабне вторгнення Росії, перебували під режимом тимчасового захисту. Найбільше переселенців з України прийняли Німеччина, Польща, Чехія.
Топпосадовець Єврокомісії відкинув звинувачення в дискримінації за ознакою статі, озвучені комісаром Ради Європи з прав людини Майклом О’Флаерті. Він закликав європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку, наголосивши, що такі кроки можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у галузі прав людини.
«Щодо звинувачень у дискримінації - ні, це не так. Саме Україна попросила нас запровадити такі зміни. І ми не повинні потрапляти в пастку російської пропаганди, яка час від часу намагається нав’язати подібні твердження… Навпаки, це є підтримкою України. Україна попросила нас про це, саме тому ми це й робимо. Це також було предметом обговорення з державами-членами ЄС, і вони підтримують таке рішення. Вони підтримують продовження механізму тимчасового захисту саме в тому обсязі, про який попросила українська сторона», – відреагував Бруннер.
Бруннер також оголосив про запуск пілотної програми з добровільного повернення українських біженців додому. Втім, єврокомісар не надав подробиць, коли його запитали про можливі фінансові стимули для українців.
«Зараз уже реалізується низка ініціатив, і ми хочемо зробити їх більш скоординованими та ефективними… Майбутнє України залежить не лише від фінансування, а й від її людей… Головна мету нашої підтримки України, яка залишається незмінною, – забезпечити людям визначеність сьогодні, відповідально підготуватися до завтрашнього дня і продовжувати стояти поруч з Україною та її народом», – резюмував профільний єврокомісар.
Після презентації Єврокомісії пропозицію розглядатимуть держави-члени ЄС, які мають ухвалити остаточне рішення щодо подальшої дії механізму тимчасового захисту на Раді ЄС.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України й окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги і соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
У Харкові один військовий ТЦК загинув, інший поранений після нападу з ножем
У Харкові внаслідок нападу з ножем загинув військовий місцевого територіального центру комплектування і соціальної підтримки, інший військовослужбовець поранений і перебуває в лікарні, повідомила 26 червня пресслужба ТЦК.
«У Харкові під час проведення військовослужбовцями районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заходів з оповіщення військовозобов’язаних стався напад на представників ТЦК та СП. Після того як старший групи оповіщення – військовослужбовець Збройних сил України – представився громадянину, останній раптово напав на нього й інших військовослужбовців, застосувавши ніж», – йдеться в повідомленні.
За даними ТЦК, нападник втік і перебуває в розшуку, його шукають правоохоронці.
У поліції інцидент поки що не коментували.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
У ДСНС кажуть, що загасили пожежу, яка спалахнула в Києві через удар РФ 25 червня
Рятувальники ліквідували пожежу, спричинену вечірнім російським обстрілом у Києві, повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій України вранці 26 червня.
«Вечері 25 червня внаслідок російської атаки у Дарницькому районі зайнялися складські приміщення. За іншою адресою сталося падіння уламків на відкриту територію без негативних наслідків. До гасіння залучалося понад 100 рятувальників та 23 одиниці пожежно-рятувальної і спеціальної техніки», – уточнили в ДСНС.
Росія атакувала Київ балістикою увечері 25 червня, в столиці України працювали сили протиповітряної оборони. Напередодні міський голова Віталій Кличко повідомив про двох поранених внаслідок російської атаки на Київ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: зафіксоване влучання 4 балістичних ракет і 11 дронів під час удару РФ
Російські військові ввечері 25 червня і вночі проти 26 червня атакували Україну сімома балістичними ракетами «Іскандер-М» (по Київщині й Полтавщині), а також 189 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 177 цілей – три балістичні ракети «Іскандер-М» і 174 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання чотирьох балістичних ракет й 11 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння уламків на шести локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі перебуває декілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті за добу було 257 бойових зіткнень – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 257 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Гуляйпільському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 26 червня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 31 штурмову дію агресора в районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Василівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке та в бік населених пунктів Торецьке, Кучерів Яр, Іванівка, Новий Донбас, Білицьке, Шевченко, Новопідгородне… На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 27 атак у районі Добропілля та в бік населених пунктів Воздвижівка, Гірке, Різдвянка, Рівне, Староукраїнка, Гуляйпільське, Чарівне», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, по 23 російські штурми було на Слов’янському і Костянтинівському напрямках, на Лиманському напрямку війська РФ атакували 17 разів. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському й Оріхівському напрямках.
Днями речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що військові фіксують зростання інтенсивності бойових дій на Харківщині.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
У Данії більше не даватимуть дозвіл на проживання українським чоловікам призовного віку – уряд
В уряді Данії оголосили, що планують змінити правила отримання дозволу на проживання для українських біженців, зазначивши, що чоловіки віком від 23 до 60 років, не звільнені від військової служби, більше не зможуть отримати такі дозволи.
Уряд посилить правила, щоб українці не використовували їх для уникнення мобілізації до української армії, йдеться в повідомленні на сайті Міністерства у справах імміграції й інтеграції Данії.
«Данія стоїть пліч-о-пліч з Україною у боротьбі за свободу. Тому ми зараз змінюємо Спеціальний закон про Україну, бо не хочемо, щоб наші правила щодо проживання використовували для уникнення мобілізації до української армії. Це підриває воєнні зусилля України й послаблює здатність України захищатися від російських нападів», – сказав очільник міністерства Мортен Бьодсков.
У данському уряді додали, що пропозиція не вплине на вже видані дозволи на проживання.
У міністерстві також уточнили, що на початок травня 2026 року приблизно 47 600 переміщених осіб з України отримали дозвіл на проживання в Данії, згідно зі Спеціальним законом про Україну.
Європейська комісія 26 червня має представити пропозицію щодо продовження дії механізму тимчасового захисту для людей, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення Росії.
Після презентації Єврокомісії пропозицію розглядатимуть держави-члени ЄС, які мають ухвалити остаточне рішення щодо подальшої дії механізму тимчасового захисту на Раді ЄС.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України й окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги і соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
Під час попередніх обговорень було запропоновано не поширювати майбутнє продовження статусу на нових заявників – чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після набуття чинності новими правилами.
Тим часом напередодні комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку, наголосивши, що такі кроки можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у сфері прав людини.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
На Одещині через атаку РФ кілька населених пунктів залишилися без світла – ОВА
Російські військові вночі проти 26 червня вкотре атакували енергетичну і цивільну інфраструктуру півдня Одещини, внаслідок чого кілька населених пунктів знеструмлені, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«В Ізмаїльському районі через пошкодження обʼєкту енергетики тимчасово без світла залишилися кілька населених пунктів. Енергетики вже приступили до відновлюваних робіт. Також пошкоджень зазнала цивільна інфраструктура. В результаті атаки спалахнув котеджний будинок. На жаль, одна людина постраждала», – йдеться в повідомленні.
В Ізмаїльській райдержадміністрації уточнили, що удар був завданий по інфраструктурі у Вилківській міській територіальній громаді, без світла залишилися Вилкове і частина населених пунктів громади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати особового складу армії РФ: понад мільйон 398 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 398 370 своїх військових, зокрема 1 310 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 26 червня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також назвали дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 059 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 823 (+5)
- артилерійські системи – 44 799 (+68)
- РСЗВ – 1 896 (+3)
- засоби ППО – 1 447 (+4)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 729 (+1)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 373 660 (+1 778)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 112 146 (+439)
- спеціальна техніка – 4 348 (+9).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
У РФ після масованої атаки дронів повідомляють про пожежу на хімкомбінаті «Азот»
Російські регіони вночі проти 26 червня зазнали чергової масованої атаки дронів, зокрема телеграм-канали повідомляють про пожежу на території хімічного комбінату «Азов» у Новомосковську Тульської області Росії.
Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв це прямо не підтвердив, але зазначив, що внаслідок удару зафіксовані «пошкодження на лінії електропередач і на промисловому підприємстві у Новомосковську». За його словами, протягом ночі підрозділи російської ППО нібито збили 157 українських безпілотників.
Російський телеграм-канал Astra, проаналізувавши відео очевидців, встановив, що дим піднімається з боку хімкомбінату «Азот», який українські сили вже атакували раніше: вночі проти 14 червня, а також минулого року.
У ніч проти 26 червня жителі Новомосковська Тульської області РФ повідомляли про велику кількість вибухів.
«Азот», серед іншого, виробляє аміачну селітру, що використовується для створення вибухівки; метанол, який є компонентом ракетного палива, і газ аргон, що застосовується в металургії.
В Astra також звернули увагу на те, що система моніторингу пожеж NASA після атаки у Тульській області РФ фіксує пожежу на Новомосковській ДРЕС, яка є філією Новомосковської акціонерної компанії «Азот» і забезпечує теплом і гарячою водою 60 % житлового сектору міста й соціальні об’єкти.
Про щонайменше 47 дронів, які летіли на Москву вночі проти 26 червня, повідомив мер російської столиці Сергій Собянін. За його словами, ці дрони збили, а «фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків».
Про вибухи вночі повідомляють також в окупованому Росією Криму. Телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на своїх читачів вказує, що звуки вибухів і стрілянини чули в Керчі, Красноперекопську, на аеродромі «Саки» в Новофедорівці. Призначена РФ влада поки що не повідомляла про атаку чи влучання.
Українські військові удар також поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також на окупованих територіях, зокрема нафтопереробні заводи, зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Свириденко: на Конференції з відновлення України підписали 160 угод на понад 10 млрд євро
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що на Конференції з відновлення України в польському Гданську підписали 160 угод на суму в понад 10 мільярдів євро. Про це вона написала у соцмережах вночі проти 26 червня, завершуючи участь у заході.
«Серед ключових результатів: 3,2 млрд євро – перший транш нового фінансового інструменту ЄС; 3,4 млрд доларів – угода зі Світовим банком; запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України; створення Ukraine Transport Support Fund; 140 млн євро на житлові програми; угода з ЄІБ щодо відновлення і захисту доріг прифронтових регіонів; нові партнерства у сферах оборонної промисловості й енергетики», – зазначила Свириденко.
Прем’єрка України очолила українську делегацію замість президента Володимира Зеленського – він не приїхав до Гданська на тлі суперечки з владою Польщі з історичних питань.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) проходить 24–26 червня у польському Гданську.
У ній беруть участь представники урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та громадянського суспільства. Основна мета заходу – мобілізувати міжнародні інвестиції й підтримку для відбудови України.
Рада Європи розкритикувала ідею обмежити тимчасовий захист для українських чоловіків
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку, наголосивши, що такі кроки можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у сфері прав людини.
Про це йдеться в оприлюднених 25 червня «Зауваженнях щодо забезпечення захисту українців, переміщених по всій Європі» від комісара Ради Європи.
Документ з’явився на тлі дискусій у країнах Європейського Союзу про майбутнє режиму тимчасового захисту й можливість обмежити його для окремих категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку і вихідців із регіонів, які окремі держави вважають безпечними.
«Підрив солідарності має наслідки для людей і створює ризики порушення державами своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини», – заявив О’Флаерті.
Комісар визнає, що Україна має право на мобілізацію своїх громадян. Однак наголошує, що це не означає, що інші держави можуть автоматично відмовляти українським чоловікам у захисті.
«Той факт, що обов’язкова військова служба допускається міжнародним правом в одній державі, не скасовує міжнародних зобов’язань інших держав щодо забезпечення міжнародного захисту», – йдеться у зауваженнях комісара.
Він також підкреслює, що тимчасовий захист був запроваджений через загальну ситуацію в Україні, а не для окремих категорій людей.
«Виключення цілої групи людей лише за ознакою статі й віку потребує обґрунтування, відповідно до міжнародних стандартів недискримінації», – зазначено в документі з посиланням на статтю 14 Європейської конвенції з прав людини і статтю 1 Протоколу №12.
Окремо комісар звертає увагу на те, що питання військової служби можуть бути підставою для розгляду індивідуальних заяв про міжнародний захист.
За його словами, людина загалом не вважається біженцем лише тому, що ухиляється від військової служби або боїться брати участь у бойових діях.
Водночас у випадках, коли умови служби або покарання за ухилення можуть становити переслідування – наприклад, через непропорційне покарання, дискримінацію, катування чи нелюдське поводження – такі обставини можуть бути підставою для міжнародного захисту.
Комісар також рекомендує державам враховувати потреби людей, які реалізують право на відмову від військової служби за переконаннями, і можливість проходження альтернативної служби.
Зауваження від комісара Ради Європи не мають прямої сили для законодавства Євросоюзу і не є обов’язковим до виконання, оскільки Рада Європи (не плутати з Радою ЄС, інституцією Євросоюзу) – це міжнародна організація, до якої входять 46 країн, включно з усіма державами ЄС й Україною.
Водночас документ має значну політичну й правову вагу: комісар Ради Європи оцінює відповідність рішень держав їхнім міжнародним зобов’язанням у сфері прав людини, а його висновки часто використовують під час розгляду справ у національних судах і в Європейському суді з прав людини.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України та окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги та соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
Під час попередніх обговорень було запропоновано не поширювати майбутнє продовження статусу на нових заявників – чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після набуття чинності новими правилами.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
Діти чи пенсіонери – «російським операторам байдуже, хто мішень». Що відбувається на Херсонщині?
Майже кожен другий постраждалий у Херсоні і на деокупованій частині області цього року став жертвою атаки російського безпілотника. Інтенсивність ударів дронами від початку року майже подвоїлася. Попри намагання військових та місцевої влади захистити місцевих жителів, з початку року через такі атаки російських БПЛА на Херсонщині загинули 64 людини, а майже 800 отримали поранення.
Водночас на окупованому лівобережжі Херсонщини українські удари дедалі сильніше розхитують російський тил: виникають проблеми з пальним, транспортом і постачанням продуктів.
Як виживає і бореться Херсонщина зараз – читайте далі на Радіо Свобода.