Повітряні сили ЗСУ про нічну атаку РФ: основний напрямок удару – Київ, є влучання 25 балістичних ракет
У ніч на 2 липня (з 18:00 01 липня) Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням 74 ракет і 496 БпЛА різних типів, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За даними українських військових, основний напрямок удару – Київ, особливістю масованої атаки було одночасне застосування засобів повітряного нападу різних типів із різних напрямків, застосування великої кількості балістики та реактивних БпЛА.
У ЗСУ повідомляють, що станом на 09:00 протиповітряна оборона знешкодила 524 цілі – 48 ракет та 476 безпілотників різних типів:
- 4 балістичні ракети Іскандер-М/С-400;
- 32 крилаті ракети Х-101;
- 8 крилатих ракет Калібр;
- 4 керовані авіаційні ракети Х-59/69;
- 476 БпЛА різних типів.
За попередньою інформацією, станом на 09.00 зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 18 локаціях. Інформація щодо кількох ракет уточнюється.
Вночі 2 липня сили РФ завдали масованого удару по Києву. За даними ДСНС, через російську атаку у столиці загинули 13 людей. Мер Віталій Кличко повідомив, що число постраждалих зросло до 86 людей, 70 із них госпіталізували.
Київська міська військова адміністрація фіксувала ураження 28 локацій у столиці протягом ночі. За даними ДСНС, всього російський удар по Києву уразив понад 20 житлових будинків. Рятувальники продовжують працювати на 15 локаціях.
Генштаб підтвердив удар по НПЗ «Лукойл» в Нижньогородській області Росії
Сили оборони уразили низку об’єктів у Росії та на окупованих територіях, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил вранці 2 липня.
Зокрема, українські підрозділи завдали ураження нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області.
«Зафіксовано влучання в об’єкт із подальшою пожежею на території підприємства. За попередньою інформацією, уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6. Ступінь завданих збитків уточнюється», – заявляє командування.
Після нічної атаки Україна очікує не лише слів осуду, а й конкретних дій для зупинення терору РФ – Сибіга
Україна очікує міжнародної відповіді та конкретних дій для зупинення терору РФ, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Ми вимагаємо рішучої міжнародної відповіді. Не лише слів осуду, а й конкретних дій для зупинення російського терору. Рішення щодо систем протиповітряної оборони та ракет для України потрібні зараз, а не пізніше! Рішення щодо посилення санкційного тиску на Росію потрібні негайно, а не пізніше! Рішення щодо збільшення підтримки України, включаючи енергетичну допомогу, потрібні негайно, а не пізніше!», – написав він у соцмережі Х.
Міністр також наголосив, що аморально виправдовувати російські атаки проти українців, кажучи, що Москва діє у відповідь на далекобійні удари України по Росії. Він зазначив, що у цій війні є агресор і країна, яка захищається відповідно до статті 51 Статуту ООН.
«Росія не має права завдавати жодних ударів по Україні, тоді як Україна має повне право відповідати, захищатися від агресора та завдавати ударів по будь-яких законних військових цілях у Росії. Не ставте знак рівності між агресором і країною, яка захищається від агресії. Не виправдовуйте звірства, які неможливо виправдати», – додав очільник МЗС.
Сибіга зазначив, що ця війна стосується не лише України, вона стосується
Усе про наслідки атаки РФ по Києву і регіонах України 2 липня дивіться у Live blog: «Ніч жаху у Києві». Атака Росії триває: наслідки
Удар Росії по Києву: КМВА повідомляє про ураження в майже 30 локаціях, кількість загиблих росте
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Києву зросла до 10, заявив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко:
«Станом на зараз кількість жертв російського удару зросла до 10. Ворог вкотре цілеспрямовано б’є по житлових кварталах і вбиває мирних жителів. Маємо дуже серйозні руйнування та значну кількість потерпілих, у тому числі дітей».
Втрати Росії й України у війні перевищили 2 мільйони людей – дослідження
Сукупні втрати вбитими і пораненими Росії й України перевищили два мільйони військових від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року, свідчить дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Аналіз оцінює загальні втрати РФ приблизно 1,4 мільйона осіб, зокрема 450 тисяч загиблими, а України – від 525 тисяч до 625 тисяч осіб (убитими, пораненими і зниклими безвісти), серед них – від 125 000 до 150 000 загиблих у період з лютого 2022 року по червень 2026 року.
Автори дослідження також зазначають, що, попри високі втрати Росія, стикається з уповільненням просування, а українські атаки, зокрема з використанням БпЛА, переносять бойові дії на територію РФ.
Як йдеться в дослідженні, у 2026 році Росія щомісяця втрачає понад 30 тисяч військовослужбовців, що вже перевищує темпи набору нових контрактників, які становлять приблизно 27 000 на місяць.
ЗМІ: в Німеччині українцю висунули звинувачення у справі про підрив «Північних потоків»
Генеральний прокурор Німеччини Єнс Роммель висунув офіційне звинувачення громадянину України, підозрюваному у вибуху газопроводів «Північні потоки». Його звинуватили у нападі на цивільну енергетичну інфраструктуру, повідомляють Süddeutsche Zeitung і Die Zeit.
Йдеться про українця Сергія Кузнєцова. Слідство вважає, що він був координатором диверсії.
Тим часом президент України Володимир Зеленський заявив, що українська сторона ще не знає «усіх деталей цього процесу», коли його попросили прокоментувати висунення звинувачень Кузнецову. «Коли отримаємо більше деталей – зможемо відповідно відреагувати», – сказав Зеленський 1 липня на пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном у Дубліні.
Після екстрадиції з Італії українець Сергій Кузнєцов перебуває під вартою в Німеччині з кінця листопада 2025 року в рамках попереднього розслідування. Там його обвинувачують у координації дій екіпажу вітрильного катера, з якого водолази встановили вибухові пристрої на трьох трубопроводах, що входять до складу газопроводу «Північний потік», та участі у їхньому підриві 26 вересня 2022 року.
Кузнєцова заарештували в італійському місті Ріміні через кілька днів після того, як німецька федеральна прокуратура видала європейський ордер на його арешт. Він став першим заарештованим у справі про підрив «Північних потоків». Кузнєцов заперечує провину.
Восени 2022 року обидва газопроводи «Північний потік» внаслідок вибухів зазнали серйозних пошкоджень – були зруйновані три нитки з чотирьох. Газопровід будувався для постачання до Західної Європи російського газу. Магістраль не підлягає відновленню. Розслідування Швеції, Данії й Німеччини показали, що газопроводи були підірвані, але винних ще встановлюють.
Росія у розслідуванні участі не бере. Москва покладала відповідальність за те, що трапилося на США і їхніх союзників. Ті свою причетність заперечують.
Численні західні ЗМІ писали про те, що вибухи організували люди, пов’язані з українськими спецслужбами. Київ звинувачення в організації диверсій заперечує.
Усього слідством встановлено семеро підозрюваних. Одного підозрюваного, українського інструктора з дайвінгу Володимира Журавльова затримали в Польщі восени 2025 року, але країна відмовилася видавати його Німеччині і звільнила з-під арешту.
Уряд України затвердив механізм експорту зброї, який діятиме у форматі Drone Deal
Український уряд запускає спеціальний механізм контрольованого експорту української зброї й оборонних технологій до держав-партнерів у форматі Drone Deal, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
«Кожен експортний контракт має працювати на головну мету – сильне оборонне виробництво в Україні й більше власної зброї для нашого війська. 20% коштів від експорту готових виробів і технологій та 30% – від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спецфонду держбюджету на розвиток українського ОПК», – написала Свириденко у телеграмі 1 липня.
За її словами, мінімальна сума контракту для готових виробів – від 15 мільйонів гривень, для комплектуючих це обмеження не діє.
Новий механізм діятиме протягом воєнного стану і запроваджує прозорі правила експорту до держав-партнерів у форматі Drone Deal, зазначила голова уряду.
Міністр оборони Михайло Федоров уточнив, як працюватиме новий механізм:
- країни-партнери Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості, отримають можливість закуповувати українське озброєння, технології і працювати безпосередньо з українськими виробниками;
- запроваджується прозора процедура розгляду заявок на експорт від виробників. Її розглядатимуть у визначений термін – до 30 днів. Механізм поширюється на передання озброєння й оборонних технологій вартістю від 15 млн грн;
- перелік держав-партнерів формуватиме МЗС, а список критичних товарів, які не можуть передаватися, – Міноборони разом з іншими уповноваженими органами;
- українські технології залишаються під захистом держави. Передавання відбуватиметься без відчуження прав інтелектуальної власності, а реекспорт або передання третім сторонам можливі лише за письмовою згодою України. Якщо продукцію, вироблену за українськими технологіями, експортуватимуть до третіх країн, 20% її вартості надходитиме до державного бюджету.
В уряді наголосили, що потреби Сил оборони України залишаються «безумовним пріоритетом».
«Експорт можливий лише за умови гарантованого забезпечення українського війська. Якщо держава має потребу в певному озброєнні, дозвіл може бути не наданий. Водночас виробник зможе експортувати продукцію, якщо гарантує одночасне виконання державного контракту та експортного замовлення», – зазначив Федоров.
Він назвав відкриття експорту «ще одним кроком до розвитку української оборонної промисловості та зміцнення економіки».
Прем’єрка Свириденко наголосила, що нині понад половина озброєння на фронті – українського виробництва.
Восени 2025 року президент Володимир Зеленський висловив думку, що настав час «запускати експорт нашої української зброї», маючи на увазі ті типи зброї, які є в профіциті і можуть бути експортовані, щоб забезпечити фінансування для іншого озброєння.
Перед тим президент заявляв, що майже 60% зброї, яку використовують українські військові, – це українська зброя.
У квітні цього року Зеленський повідомив, що Україна погодила деталі експорту зброї на рівні державних інституцій. «Ми запропонували партнерам, які допомагають Україні, особливий формат співпраці Drone Deals – спеціальні угоди щодо виробництва і постачання наших дронів, ракет, снарядів та інших затребуваних видів зброї, бойової техніки, софту, інтеграції з оборонними системами партнерів, а також забезпечення нашої експертизи та потрібного Україні технологічного обміну», – зазначив він.
За даними РНБО, у лютому Україна видала перші дозволи на експорт озброєння, фактично відновивши повноцінний механізм контрольованого продажу продукції українського ОПК за кордон. За прогнозом РНБО, у 2026 році українська оборонна індустрія здатна виготовити продукції орієнтовно на 55 млрд доларів, але внутрішніх ресурсів держави недостатньо для фінансування всього обсягу.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження Центру космічного зв’язку сил РФ у Московській області
Генеральний штаб Збройних сил України заявив про ураження Центру космічного зв’язку збройних сил Росії в Московській області РФ 26 червня.
«У процесі додаткового аналізу даних підтверджено ураження 26 червня 2026 року Центру космічного зв’язку (ЦКС) збройних сил Російської Федерації у районі населеного пункту Бєлоомут Московської області», – йдеться в повідомленні Генштабу, оприлюдненому 1 липня.
У командуванні ЗСУ зазначили, що це «найбільш модернізований і потужний вузол зв’язку збройних сил держави-агресора» у центральному регіоні РФ.
За повідомленням, Сили оборони України уразили основну технічну будівлю, великі антени і вежу з параболічними антенами, частину з яких знищено. Перевірити ці дані з незалежних джерел редакція поки що не може.
Влада Росії ситуацію не коментувала.
30 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові повторно уразили Центр космічного зв’язку «Дубна» у Московському регіоні (попередній удар тут був 22 червня). Він зауважив, що це обʼєкт супутникового зв’язку, який використовується, зокрема, для розвідки й координації активності окупаційного контингенту Росії в Україні.
За даними Зеленського, Сили оборони України вже уражали чотири таких російських центри – не тільки у Московському, але й у Володимирському регіоні РФ.
Вночі проти 26 червня російські регіони зазнали чергової масованої атаки дронів, зокрема мер столиці Росії Москви заявляв про десятки БпЛА, які летіли на місто. За його словами, ці дрони збили, а «фахівці екстрених служб працювали на місці падіння уламків». Про якісь пошкодження в Москві чи області тоді не повідомляли.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський попередив про високий ризик масованого удару РФ
Президент України Володимир Зеленський 1 липня попередив про високий ризик масованого російського удару впродовж найближчого часу.
Сьогодні є дуже неприємна інформація про підготовку чергового російського масованого удару. Є дані розвідки… Дуже прошу наших людей бути особливо обережними, берегти себе, своїх дітей, свої сім'ї, користуватись укриттями і зважати на сигнали повітряної тривоги», – сказав глава держави на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном у Дубліні.
Зеленський відвідав Ірландію з нагоди початку головування цієї країни в ЄС. На урочистостях він висловив сподівання на поглиблення оборонної співпраці з Європейським Союзом під час головування Ірландії, яке триватиме до кінця 2026 року.
Попередній масований комбанований удар РФ стався 15 червня. За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська застосували 70 ракет і 611 безпілотників різних типів, основним напрямком удару був Київ, також ракетами атаковані Дніпро й Харків. Внаслідок цього удару загинули 12 людей, були поранені 66. Сталася пожежа в Києво-Печерській лаврі, Мистецькому арсеналі, кіностудії імені Довженка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Херсоні через удар дрона РФ по центру міста загинула одна людина, поранені 20 – ОВА
У Херсоні жінка загинула, ще 20 людей постраждали через атаку російського безпілотника по центру міста близько полудня 1 липня, повідомила обласна військова адміністрація.
«Сьогодні посеред дня російські окупанти атакували ударним безпілотником типу «Гербера/Шахед» середмістя Херсона. Через влучання ворожого дрона у приміщенні виникла пожежа, яку ліквідували фахівці ДСНС. Також у сусідніх будинках вибуховою хвилею та уламками вибило шибки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, в ОВА повідомили, що до 11 зросло число постраждалих внаслідок російського удару по маршрутці у Центральному районі Херсона. Раніше повідомляли про двох загиблих і сімох постраждалих внаслідок цієї атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Можемо досягти реального прогресу щодо угоди про дрони» – Зеленський на відкритті головування Ірландії в ЄС
Президент України Володимир Зеленський сподівається на поглиблення оборонної співпраці з Європейським Союзом під час головування Ірландії в цьому об’єднанні, яке розпочалося 1 липня.
«Протягом наступних шести місяців ми можемо досягти реального прогресу щодо угоди про дрони, яку Україна запропонувала Європейському Союзу. Ми також уклали хорошу кількість двосторонніх угод і налагодили ширші партнерства з європейськими країнами, які можуть сприяти ширшому застосуванню нових українських оборонних технологій, зокрема дронових та антидронових систем, які вже довели свою ефективність», – сказав глава української держави на урочистостях у Дубліні.
За словами Зеленського, «без українського досвіду та безпекової експертизи, випробуваних у сучасній війні, сьогодні просто неможливо гарантувати безпеку».
У програмі перебування президента України в Дубліні – зустрічі з прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном та президентом Європейської ради Антоніу Коштою.
Ірландія з 1 липня розпочала своє шестимісячне головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2026 року, змінивши на цій посаді Кіпр. Як заявив прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін, ЄС за головування Ірландії й надалі надаватиме незмінну підтримку Україні.
Удари по Москві й Криму: що буде після паливної кризи? Єльченко про больові точки Путіна
Паливна криза в регіонах Росії та на окупованих нею українських територіях. Ситуація загострюється на тлі атак української армії на російські нафтові об’єкти. За даними Reuters, через удари ЗСУ призупинили роботу великих НПЗ у центральній частині Росії, вже до середини червня країна втратила близько чверті виробництва бензину.
Напередодні у Кремлі заявили, що Росія веде розмови з іншими країнами щодо можливого імпорту нафтопродуктів.
- Які процеси відбуваються у Росії?
- До чого вони можуть призвести?
- Чи можуть розпочатися російські бунти?
- До чого готується окупований Крим?
- І хто першим залишає півострів?
Розмова у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода із дипломатом Володимиром Єльченком.
Володимир Єльченко, посол України в Росії у 2010-2015 роках вважає, що захоплення Росією Донбасу, як головна ціль так званого «СВО» є «єдиним засобом збереження влади» російським керманичем Володимиром Путіним.
«Тобто для Путіна продовження війни з досягненням хоч якихось, як він колись казав, «цілей СВО» – це єдиний засіб збереження своєї влади, а можливо, і фізичного існування. Тому що все це може закінчитися для нього дуже погано. Він просто до Гаазького трибуналу не доживе. Його кончать свої, як то кажуть, ще раніше», – сказав Єльченко в ефірі Радіо Свобода.
Російські високопосадовці неодноразово заявляли, що виведення українських сил із територій Донецької та Луганської областей – ключова умова мирної угоди зі сторони Росії.
Водночас наприкінці червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія вже 15 разів переносила встановлені для своєї армії дедлайни із захоплення Донбасу.
На кіностудії Довженка почали аварійно-відновлювальні роботи після ракетних ударів РФ – Мінкультури
На території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка розпочалися першочергові аварійно-відновлювальні роботи після російських атак на Київ 2 і 15 червня, повідомило Міністерство культури України.
«Для проведення комісійного обстеження пошкоджених об’єктів культурної спадщини утворено відповідну комісію. Фахівці здійснюють оцінку масштабів руйнувань і визначають першочергові заходи, необхідні для збереження будівель і майна кіностудії», – йдеться в повідомленні.
У відомстві нагадали, що внаслідок двох ракетних влучань значних пошкоджень зазнали будівлі, інженерні мережі й об’єкти культурної спадщини, що розташовані на території кіностудії.
«Унаслідок атаки пошкоджено 18 будівель кіностудії Довженка, серед яких – пам’ятки історії науки і техніки національного і місцевого значення. Зокрема, постраждали Головний знімальний павільйон (1927–1928 рр.), адміністративний і лабораторний корпуси, «Щорсівський корпус» (Музей кінофабрики), службові корпуси, цехи комбінованих зйомок, їдальня, електростанція, фільмотека, гуртожиток й інші споруди», – йдеться в повідомленні.
Крім того, як уточнили в Мінкульті, пошкоджень зазнали покрівлі, віконні конструкції, стіни і внутрішні приміщення будівель, також зруйновано частину інженерних мереж: електроживлення, водопостачання і каналізацію, пошкоджено колектори павільйонів, господарські споруди й частину територіального благоустрою.
«Найбільших втрат кіностудія зазнала через пряме влучання у костюмний цех, де зберігалася одна з найбільших в Україні колекцій сценічного і кінематографічного вбрання», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві уточнили, що першочергові аварійно-відновлювальні роботи спрямовані на захист приміщень від подальшого руйнування і створення умов для відновлення виробничої діяльності кіностудії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Убивства в Бучі: командиру розвідвзводу зі Пскова оголосили про підозру. Один із епізодів встановило Радіо Свобода
Офіс генерального прокурора разом із Головним слідчим управлінням Національної поліції повідомили про підозру Артему Тарєєву, командиру розвідувального взводу 234-го десантно-штурмового полку (Псков, РФ) за командну відповідальність у масових вбивствах, замах на вбивство та жорстоке поводження щодо цивільного населення у Бучі на Київщині під час російської окупації у 2022 році.
У тексті підозри йдеться, що Тарєєв, проводячи на території приватного будинку так звану «зачистку» разом зі своїм розвідвзводом, не вжив як командир жодних заходів, щоб запобігти розстрілу цивільного бучанця Валерія Кізілова. Особу військового, який безпосередньо стріляв, слідство поки не встановило.
«Невстановлений військовослужбовець указаного взводу розвідки, усвідомлюючи, що [Валерій Кізілов] є цивільною особою, [...], а також те, що командир Тарєєв А.А. не буде вживати будь-яких заходів щодо покарання за вчинення злочинів проти цивільного населення, здійснив умисний постріл [...], чим спричинив смерть останньому», ‒ йдеться у підозрі.
Раніше Радіо Свобода у своєму фільмі-розслідуванні «Буча.Яблунська» оприлюднила знімок із дрона, зроблений невдовзі після вбивства 69-річного бучанця Валерія Кізілова. На ньому видно російських військових поруч із його тілом. Згідно із розслідуванням Радіо Свобода, до цього розстрілу міг бути причетний розвідувальний взвод 234-го десантно-штурмового полку РФ із Пскова під командуванням лейтенанта Артема Тарєєва, який тоді проводив «зачистку» в районі будинку Кізілова. Це підтверджували дані із дрона, записи камер спостереження та свідчення очевидців, наведених у фільмі.
Загалом в оприлюдненій підозрі Офіс генпрокурора стверджує, що через бездіяльність командира псковського розвідзводу Тарєєва його підлеглі вбили шістьох цивільних, здійснили замах на вбивство ще однієї людини та жорстоко поводилися щонайменше з дев’ятьма бучанцями.
«Артем Тарєєв, будучи командиром підрозділу, не вживав належних заходів щодо запобігання вчиненню злочинів відносно цивільних. Більше того, своїми наказами та бездіяльністю створив умови, за яких підлеглі діяли, усвідомлюючи власну безкарність», ‒ стверджують у Національній поліції.
Це вже не перша підозра, яку отримав псковський десантник Тарєєв від українських правоохоронних органів щодо розстрілів у Бучі. У грудні 2024 року його запідозрили у відданні наказів на вбивство цивільних, у результаті чого в період між 5 та 9 березня 2022 року його підлеглі розстріляли 16 цивільних бучанців на вулиці Яблунській.
Загалом українські правоохоронці підозрюють Тарєєва в командній відповідальністі щодо вбивств 22 цивільних бучанців.
Санкції статей, інкримінованих псковському десантнику, передбачають позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років або довічне позбавлення волі.
Детально про розстріли на вулиці Яблунській у Бучі, що сталися на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році – дивіться в третій частині розслідування журналіста Радіо Свобода Дмитра Джулая.
За інформацією Архівного відділу Бучанської міської ради, за період російської окупації в Бучанській громаді загинули 554 цивільних. 43 тіла залишаються невпізнаними, ще 38 цивільних бучанців вважаються зниклими безвісти. Щонайменше 31 людина й досі перебуває в полоні. Один із незаконно ув’язнених Росією цивільних загинув у російській неволі.
Росія заперечує причетність своїх військ до масових вбивств цивільних у Бучі. Міністерство оборони РФ стверджувало, що за час перебування російських військ у цьому місті «жоден місцевий житель не постраждав від будь-яких насильницьких дій», а президент РФ Володимир Путін назвав масові розстріли цивільних у Бучі «фейком» і «провокацією».
Вітакер не бачить готовності України й Росії погодитися на однакові умови миру
Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер заявив про відсутність ознак, що свідчили би про готовність України й Росії погодитися на однакові умови миру. Про це американський чільний дипломат заявив 1 липня в Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Як уже сказав наш президент, для танго потрібні двоє. Наразі не схоже, що обидві сторони готові погодитися на одну й ту саму угоду. Ми продовжимо працювати, продовжимо переговори. Але поки що ми ще не досягли цієї точки», – зазначив Вітакер.
Посол США при Альянсі анонсував нові оголошення союзників на підтримку України в Анкарі, де 7-8 липня пройде саміт НАТО, але не вдавався в подробиці, щоб не випереджати офіційні заяви.
«Можете очікувати довгострокових і стійких зобов’язань щодо підтримки України. Вони допоможуть Україні й надалі триматися, продовжувати успішні дії та водночас дадуть Росії чіткий сигнал, що цю війну необхідно завершити… Ми хочемо укласти мирну угоду», – наголосив дипломат.
Серед ключових ініціатив на підтримку України Вітакер назвав програму PURL, у межах якої союзники НАТО закуповують для неї американську зброю у США.
«У межах цієї програми вже реалізовано поставок більш ніж на шість мільярдів доларів, і ми продовжуємо її реалізацію. Вважаю, що це справжня історія успіху. Водночас маємо розвивати оборонно-промислову базу… І йдеться не лише про європейську оборонну промисловість. Сполучені Штати також повинні виробляти більше і робити більше», – підкреслив Вітакер.
Раніше президент Володимир Зеленський підтвердив, що очолить українську делегацію, яка поїде на саміт НАТО в Анкарі. За даними джерел Радіо Свобода у штаб-квартирі НАТО, також до Анкари вирушать міністри закордонних справ і оборони Андрій Сибіга і Михайло Федоров.
Останні мирні переговори між Україною і Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни. Трамп також заявив, що Росія повинна укласти угоду з Україною, після «дуже гарної» зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що викликало обережний оптимізм серед лідерів «Групи семи» щодо можливості укладення мирної угоди.
Натомість у Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.
Зеленський наголосив, що Україна хоче закінчити війну до зими: «через дипломатію, і, звичайно, це дуже важливо – і через тиск на Росію».
FT: Німеччина домагається права виробляти американські «Томагавки»
Німеччина намагається заповнити прогалини в обороні та веде переговори зі США про виробництво більшої кількості американської зброї на своїй території, повідомляє Financial Times із посиланням на кілька джерел, обізнаних із ситуацією. Переговори прискорилися напередодні саміту НАТО в Анкарі, запланованого на наступний тиждень.
Одне з джерел уточнило, що обговорення стосуються «всього», що могло б зміцнити оборонні можливості обох країн, у тому числі спільного виробництва далекобійних ракет «Томагавк» і ракет PAC-3 для комплексів «Петріот». Інший співрозмовник видання вважає, що реакція американської сторони виявилася «позитивнішою».
За даними видання, німецький уряд був особливо стривожений травневим рішенням США скасувати заплановане розгортання в Німеччині батальйону з наземними системами «Томагавк» – цей план замислювався за президента США Джо Байдена як відповідь на розміщення російських крилатих ракет у Калінінграді.
«Нам терміново необхідні можливості ракет «Томагавк» для захисту європейського континенту. Якщо американці не розмістять ці ракети, ми повинні знайти нові способи зберегти їхню боєздатність», – заявив голова комітету Бундестагу з оборони Томас Ревекамп.
Перспективи угоди, за даними джерел Financial Times, залишаються невизначеними, оскільки переговори перебувають на ранній стадії, а будь-яке рішення буде зрештою політичним на тлі напруженості між канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та президентом США Дональдом Трампом.
Скептики вказують, що Вашингтон навряд чи дозволить використовувати найтаємніші технології.
Міністерство оборони Німеччини підтвердило наявність «інтенсивної та добре налагодженої» співпраці з компаніями зі США. Німецька Rheinmetall та американська Raytheon вже спільно виробляють ракети PAC-2 та GEM-T.
У Харкові внаслідок удару РФ загинув 15-річний хлопець, 32 людини поранені – мер
15-річний хлопець загинув у Новобаварському районі Харкова внаслідок російського удару 1 липня, уточнив міський голова Ігор Терехов. Раніше він повідомляв про двох загиблих.
За його словами, ще 32 людини постраждали.
«За уточненою інформацією нашого Ситуаційного центру, ворог завдав ударів по Харкову сімома КАБами, влучання були у трьох районах: Київському, Основʼянському і Новобаварському. На дану хвилину відомо про 32-х постраждалих. Загинув один: 15-річний хлопець», – написав Терехов у телеграмі.
За його словами, на місцях прильотів комунальні служби міста ліквідовують наслідки обстрілів.
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що серед постраждалих є три дитини, до лікарень доставлено 10 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Підприємець, у якого «Укрпошта» закуповувала коробки і який має бізнес у РФ та в окупації, отримав вирок – «Схеми»
Власника «Рубіжанського картонно-тарного комбінату», колишнього депутата райради від проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Геннадія Мініна визнали винним у колабораційній діяльності. Про це повідомляють «Схеми» (Радіо Свобода) з посиланням на рішення суду, яке отримали від джерел у правоохоронних органах.
Підприємцю призначили покарання – три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування протягом 10 років без конфіскації майна. Водночас Мініна звільнили від відбування основного покарання з іспитовим строком на один рік через пом’якшувальні обставини – щире каяття, сприяння слідству та перерахування понад мільйона гривень на потреби Сил Оборони України.
Слідство встановило, що у 2021 році його підприємство уклало договір із російським виробником на поставку обладнання вартістю понад 1,1 мільйона євро, а після початку повномасштабного вторгнення, попри встановлену урядом заборону на імпорт товарів з держави-агресора, директор підприємства продовжив співпрацю з Росією.
Раніше про Геннадія Мініна, його родину та бізнес в Україні, РФ і, ймовірно, в окупації, розповіли у спільному розслідуванні журналісти. Зокрема, «Схеми» у співпраці з проєктами «Слідство.Інфо» та KibOrg встановили, що після так званого «приєднання» Володимиром Путіним Донеччини і Луганщини до Росії підприємства Мініна перереєструвалися відповідно до законодавства РФ.
26 червня Чечелівський районний суд міста Дніпра визнав Геннадія Мініна винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 111-1 КК України – колабораційна діяльність.
Як йдеться у рішенні суду, під час засідання обвинувачений у повному обсязі визнав вину щодо підприємницької діяльності у взаємодії з державою-агресором і «у скоєному щиро покаявся». Він пояснив, що не мав на меті «завдати шкоди державі», а хотів забезпечити виплату заробітної плати працівникам його підприємства та провадження господарської діяльності, бо бізнес «опинився у скрутному фінансовому становищі внаслідок збройної агресії РФ».
Суд визнав пом’якшувальними обставинами «щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та перерахування благодійної допомоги для забезпечення діяльності Сил оборони України». Таким чином підприємця звільнили від відбування основного покарання (позбавлення волі) з іспитовим строком на один рік.
У березні 2026 року за процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури Мініну повідомили про підозру в пособництві державі-агресору.
За даними слідства, ще у 2021 році підприємство уклало договір із російським виробником на поставку обладнання вартістю понад 1,1 млн євро.
«У межах виконання угоди на рахунки російської компанії було перераховано 810 тисяч євро передоплати. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, попри встановлену урядом заборону на імпорт товарів з держави-агресора, директор підприємства продовжив співпрацю з Росією. Для обходу обмежень підозрюваний залучив білоруську компанію-посередника. Саме на неї оформили поставку обладнання, яке згодом ввезли на територію України транзитом через одну з країн ЄС», – ішлося в повідомленні генпрокурора Руслана Кравченка.
У межах цієї схеми, за даними слідства, російському постачальнику перерахували залишок за договором у розмірі понад 382 тисячі євро.
«Для прискорення поставок підозрюваний також пообіцяв представнику агресора додаткові 92,4 тисячі євро за швидке відвантаження та покриття ПДВ. Таким чином чоловік добровільно та свідомо сприяв отриманню прибутку підприємством держави-агресора, частина якого у вигляді податків надходить до бюджету РФ та використовується для фінансування її збройних сил», – ідеться в повідомленні.
Раніше «Схеми» у спільному розслідуванні у співпраці з проєктами «Слідство.Інфо» та KibOrg розповіли про Геннадія Мініна, його родину та бізнес в Україні, РФ і, ймовірно, в окупації: зокрема, що після так званого «приєднання» Володимиром Путіним Донеччини і Луганщини до Росії, підприємства Геннадія Мініна – «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» і «Донмакр» (відповідно до YouControl входить в корпоративну групу РКТК) – перереєструвалися відповідно до законодавства РФ. Про це свідчать внутрішні документи цих підприємств: у них біля прізвища Мініна стоять підписи, схожі на підписи бізнесмена з офіційних сайтів його українських підприємств.
У коментарі журналістам Мінін заперечив, що це його підпис. Відповідно до інформації, наданої проєктом KibOrg, Мінін і його дружина Наталія мають російське громадянство. На це вказують і результати перевірки паспортів на сайті російської податкової служби. Журналісти додатково верифікували це, знайшовши індивідуальні податкові номери Мініних в офіційному реєстрі Федеральної податкової служби РФ. У коментарі Мінін заявив: «Я не громадянин Російської Федерації, я громадянин України».
У розслідуванні журналісти також установили, що родичі Мініна мають бізнес із переробки паперу та виготовлення гофроупаковки в Росії.
Нині в Україні Мінін володіє низкою бізнес-структур, що займаються переробкою паперу та виготовленням картонної упаковки. У тому числі і «Трипільським пакувальним комбінатом» на Київщині, який, за даними модуля аналітики Bi Prozorro, з початку повномасштабного вторгнення уклав із «Укрпоштою» контракти на постачання коробок і ящиків на суму майже 90 мільйонів гривень. Журналісти звернулись до «Укрпошти» з проханням прокоментувати віднайдені факти.
Мінін обирався депутатом Луганської облради від «Партії регіонів» у 2010 році та Сіверськодонецької райради у 2020-му від уже забороненої в Україні ОПЗЖ, йдеться у розслідуванні.
У тому ж 2020 році лідер ОПЗЖ Віктор Медведчук мав зустріч із президентом РФ Володимиром Путіним і просив зняти російські санкції з деяких українських компаній. Путін погодився, російські економічні обмеження скасували щодо трьох українських підприємств, одне із них – «РКТК» Мініна.
«Насправді ситуація гірша»: що з дефіцитом пального в РФ та окупації – оцінка експерта
Вже другий місяць окупованими територіями України та Росією шириться паливна криза. Російський лідер Володимир Путін вперше визнав, що удари Сил оборони України по російській нафтовій інфраструктурі спричинили дефіцит палива в РФ. Про це він сказав в інтерв'ю, яке вийшло 28 червня, водночас назвавши ситуацію «не критичною».
Раніше того ж дня під час наради з керівниками провідних енергетичних компаній Путін визнав і наявність черг на АЗС, обмежену доступність окремих марок бензину та суттєві труднощі для бізнесу.
За словами російського лідера, влада вже почала використовувати накопичені паливні резерви. Путін також запевнив, що ситуація покращиться уже в липні, а паралельно закликав швидше виводити НПЗ із ремонтів, налагодити імпорт і посилити ППО.
Чи дійсно РФ зможе вирішити проблему дефіциту палива – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали президента Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайла Гончара.