Ротація ліжка за законами воєнного часу: як працює відділення реанімації районної лікарні в Україні
Ситуація в багатьох українських лікарнях критична, кажуть медики. Місць немає, реанімації переповнені, багато важких хворих змушені чекати черги, щоб потрапити на апарат штучної вентиляції легень, лікарі працюють на межі.
Реанімація обласної лікарні в Чернівцях, де побували кореспонденти «Настоящего времени» – телевізійного каналу Радіо Свобода, створеного з участю «Голосу Америки» – зазвичай може прийняти одночасно 12 пацієнтів, але зараз тут лежать уже 20 важких хворих із коронавірусом.
«Повірте, я в медицині дуже давно, тільки в реанімації вже 25 років, але до такого звикнути неможливо. Це надзвичайно складно», – говорить анестезіолог Андрій Аносов, який чергує в реанімації. Тут перебувають тільки ті, хто не може дихати самостійно. Підключення пацієнтів до штучної вентиляції легень – крайній захід.
«Після того як мова вже йде про справжню штучну вентиляцію легень, за моїми спостереженнями, шансів стає не більше ніж 10 відсотків. Тобто в одного з десяти є шанс вижити», – уточнює Аносов.
Найчастіше, розповідає анестезіолог, місця в реанімації звільняються після смерті пацієнтів. Порожніми ліжка залишаються лічені хвилини. Важкими хворими заповнені навіть коридори медустанови.
Подробиці за посиланням.
Доктор медичних наук, професор Сергій Дубров рятує хворих з тяжким чи критичним перебігом коронавірусу, його практичний досвід і знання науковця використовуються при доопрацюванні протоколів МОЗ. Як людина він проти будь-яких карантинів, як медик, вважає, що без них ніяк. Що саме є показником для госпіталізації пацієнта? Чи правда, що коронавірус в Україні лікується запатентованими спиртовими крапельницями? Чому пульсоксиметр при коронавірусі корисніший, ніж комп’ютерна томографія? Як убезпечити себе від тромбоемболізму? Відповіді на ці запитання, і, звичайно, поради для тих, хто хворіє вдома – в інтерв’ю професора Дуброва для Радіо Свобода.
COVID-19: Україна оновила «рекорд вихідного дня»
Україні за добу 21 листопада виявили 12 079 нових хворих на COVID-19.
Це на дві з половиною тисячі менше за абсолютний рекорд (14 580), зафіксований днем раніше, але є рекордним показником для цього дня тижня і взагалі для вихідних днів. Рівно тиждень тому, 15 листопада Україна вперше перейшла позначку в 10 тисяч виявлених у суботу хворих.
«За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Києві (1199), Дніпропетровській (1017), Київській (962), Сумській (779) та Запорізькій (765) областях», – вказує міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.
Також 21 листопада 1 134 людини госпіталізували, 138 людей померли, 4604 пацієнти одужали.
У світі, за даними університету Джонса Гопкінса, число інфікованих сягнуло 58 мільйонів 144 тисяч, померли 1 мільйон 380 тисяч людей, одужали понад 37 мільйонів пацієнтів.
Шмигаль: план жорсткого карантину «розробляється», але дати ще немає
Карантин вихідного дня лишається альтернативою повному локдауну, заявив 21 листопада прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
За його словами, на попередніх вихідних люди обмежили мобільність, що знизило ймовірність зараження.
«Ці та наступні вихідні буде діяти карантин «вихідного дня». Після цього ми можемо оцінити його результат. Ми вбачаємо цей результат у виході на плато за кількістю захворілих», – написав голова уряду.
Він додав, що уряд розробляє план запровадження жорсткого карантину, але це – «план Б» на випадок, якщо карантин на вихідних не спрацює.
«Ми хочемо, щоб наші кроки були зрозумілими та передбачуваними для людей та бізнесу. Тому цього тижня ми двічі зустрічалися з міськими головами. Відбулася зустріч із Радою церков. Зустріч та обговорення з бізнесом. Для міських голів розсилається опитування щодо того, які протиепідемічні правила та обмеження вони вбачають оптимальними... Все це ми робимо зараз, щоб напрацювати спільний, виважений та підтриманий усіма план. Хочу ще раз наголосити: жодної дати щодо введення більш жорсткого карантину зараз немає», – зауважив він.
Під час брифінгу 21 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов вказав на порушення карантину вихідного дня на попередніх вихідних.
11 листопада уряд ухвалив рішення, яким відмовився від адаптивного карантину і поширив на територію всієї країни дію «помаранчевої зони». Крім того, був запроваджений карантин вихідного дня, яким зокрема заборонена робота розважальних закладів.
В Україні набувають чинності нові штрафи за відсутність маски
Від сьогодні набуває чинності закон, який запроваджує штрафи за перебування в громадських будівлях і громадському транспорті без захисних масок.
Напередодні він був опублікований у парламентській газеті «Голос України». Закон набуває чинності на наступний день після оприлюднення.
Раніше закон підписав президент Володимир Зеленський. Верховна Рада ухвалила його 6 листопада.
«Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот» потягне за собою накладення штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 гривень)», – йдеться в законі.
Згідно із документом, маски можуть бути саморобними.
11 листопада уряд ухвалив рішення, яким відмовився від адаптивного карантину і поширив на територію всієї країни дію «помаранчевої зони». Крім того, був запроваджений карантин вихідного дня, яким зокрема заборонена робота розважальних закладів.
Перший карантин вихідного дня виконувався «так собі» – Степанов
Результати дотримання карантину вихідного дня можна буде спостерігати мінімум за два тижні після відповідних вихідних – про це заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов на у своєму зверненні 21 листопада.
Степанов нагадав, що в цю суботу почався вже другий карантин вихідного дня.
«Давайте будемо відвертими, на минулих вихідних дотримання карантину вихідного дня, скажемо так, було так собі. Ми бачили в ЗМІ численні зупинки роботи закладів громадського харчування, фітнесцентрі з боку Національної поліції, і за це їм велика подяка. Для нас дуже важливо виконати всі правила і дотримуватися правил, які встановлені саме в карантин вихідного дня», – сказав міністр.
За словами Степанова, зараження можливі в тому числі, коли люди контактують у закладах громадського харчування чи магазинах.
Читайте також: Керівника департаменту управління майном Нацполіції звільнили після того, як клуб його сина порушив карантин – Bihus.info
«Коли в нас є карантин вихідного дня... в такий спосіб ми розраховуємо на зменшення цих контактів і, як наслідок, зменшення кількості хворих, відсотку хворих, яких виявляємо кожного дня. Неможливо на наступний день після карантинних обмежень побачити відповідне зменшення хвороби. Результат ми очікуємо мінімум за два тижні після дійсно проведеного карантину вихідного дня, після дотримання всіх тих обмежень, які встановлені в державі», – зазначив він.
Степанов також прокоментував тему забезпечення ліжок хворих на COVID-19 киснем. За його словами, уряд зобов’язав місцеві органи влади забезпечити 80% ліжок для хворих на коронавірусну інфекцію. Він зазначив, що уряд двічі виділяв кошти на забезпечення ліжок киснем – 571 мільйон і 895 мільйонів гривень.
«Станом на 20 листопада в країні нараховується 25 493 ліжко-місця з підведеним киснем, тоді як на початку квітня їхня кількість становила майже 3 500. Вільними залишаються 11 815 ліжок із підведеним киснем... Є регіони, де кількість вільних ліжок дуже велика, це, наприклад Дніпропетровська або Херсонська області. Є регіони, де ситуація достатньо напружена - це місто Київ і Харківська область. Ми цю ситуацію виправляємо, в тому числі за рахунок швидкого забезпечення киснем цих ліжок», – сказав Степанов.
Ці цифри, додав він, МОЗ отримує від лікарень, які лікують хворих на COVID-19 – таких по Україні понад 470.
З госпіталю поблизу Львова евакуювали 19 пацієнтів із COVID через кисневу систему
Близько 21.30 20 листопада у Львівському обласному госпіталі ветеранів у Винниках, що поблизу Львова, вийшла з ладу система кисневого постачання. А саме – розірвало охолоджуючу пластину кисневої системи, але вибуху не було. Ніхто не постраждав, кисень подавався пацієнтам із COVID-19 постійно з балонів, інформує кореспондент Радіо Свобода, яка побувала на місці.
До іншого шпиталю евакуювали 19 хворих, з яких семеро – з реанімації, троє з них підключені до штучної вентиляції легень. Загалом у госпіталі 60 хворих перебувають на кисневій підтримці.
«Це звична ситуація, що за підвищеного навантаженні і великого кисневого споживання може таке трапитись. Одна з пластин холодильної системи вийшла з ладу внаслідок її розриву. Розпочали евакуацію з найважчих пацієнтів», – розповів Радіо Свобода Андрій Васько, директор Центру екстреної медицини та медицини катастроф Львівської області.
О 00:25 робота кисневої системи у госпіталі була відновлена.
«Стан пацієнтів у госпіталі стабільний. Повністю кисень у лікарні не пропадав. Ми працювали на балонах. Витримали майже півтори години на балонах і ще був деякий запас. Але у нас є кисневі концентратори, кисневі подушки», – повідомив керівник госпіталю ветеранів Максим Прикупенко.
Аби не допустити обмерзання охолоджувальної системи, необхідно встановлювати кисневі генератори, кажуть фахівці. Їх у госпіталі ветеранів немає.
На місці працювали рятувальники, які за допомогою гідравлічного інструменту провели роботи з принення витікання кисню і відновлення кисневого постачання.
За даними МОЗ, у Львівській області з початку пандемії зареєстрували 40 416 хворих на коронавірусну хворобу COVID-19.
Дружина експрезидента Вірменії померла від COVID-19
Дружина колишнього президента Вірменії Серж Сарґсяна померла від ускладнень, викликаних коронавірусом.
В офісі Сарґсяна 20 листопада повідомили, що Рита Сарґсян померла у віці 58 років, через кілька днів після госпіталізації в критичному стані 16 листопада.
Вона народилася в 1962 році в Нагірному Карабасі, де донедавна упродовж декількох тижнів тривали бої у черговій фазі загострення між Вірменією і Азербайджаном.
Серж Сарґсян, також уродженець Нагірного Карабаху, двічі займав пост прем’єр-міністра Вірменії і був третім президентом Вірменії в період з 2008 до 2018 року.
У МОЗ назвали країни, які входять до «червоної зони» за захворюваністю на COVID-19
У Міністерстві охорони здоров’я України назвали країни, які входять до «червоної зони» за кількістю випадків COVID-19.
Зокрема, туди увійшли США, Австрія, Швейцарія, Грузія, Чехія, Словенія, Польща, Хорватія. Італія, Франція, Португалія, Литва, Іспанія, Велика Британія, Монако, Нідерланди, Швеція й інші. З повним списком можна ознайомитися тут.
BioNTech та Pfizer подають заявку на дозвіл на екстрене використання у США вакцини від COVID-19
Американська компанія Pfizer та німецька компанія BioNTech сьогодні, 20 листопада, подають заявку на екстрене використання вакцини від COVID-19 у США. Про це мовиться у пресрелізі, оприлюдненому Pfizer.
Зазначається, що компанії також мають намір отримати дозвіл на використання свого препарату по всьому світу, зокрема у Австралії, Канаді, Європі, Японії та Великій Британії, то ж подаватимуть заявки у регуляторні органи по всьому світу.
Наразі у компаніях очікують, що у 2020 році вироблять до 50 мільйонів доз вакцини та близько 1,3 мільярда до кінця 2021-го.
Pfizer заявляє, що на останніх стадіях результати випробувань вакцини проти COVID-19 показали, що вона є ефективною на 95 відсотків, і також видається, що вакцина захищає людей похилого віку, яким найбільше загрожує смерть від цієї хвороби.
В Одесі мобільний шпиталь хочуть розгорнути на базі Центру значущих хвороб – у трьох приміщеннях, що зараз ремонтуються, зможуть розмістити 400 пацієнтів. Про це на брифінгу повідомила директор департаменту охорони здоров’я одеської обласної державної адміністрації Наталія Одарій-Захар’єва. На її думку це буде логічно і раціонально – обласний департамент вже звертався до міністерства з цього приводу, зараз на території КНП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» проходить поточний ремонт. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«37 мільйонів гривень виділено на Одеську область на дооснащення мобільного шпиталю з розрахунку на 400 ліжок. Це буде медичне обладнання, самі ліжка, пульсоксиметри, засоби індивідуального захисту, кардіоапарати тощо. Як тільки кошти поступлять, «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб» буде це все закупати. Туди також зайде субвенція на забезпечення централізованого кисню», – заявила Одарій-Захар’єва. Мобільний шпиталь буде розгорнутий на базі трьох корпусів центру, як тільки там буде закінчений ремонт.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо можливого використання звичайних приміщень, зокрема спортивного комплексу чи будівлі морського вокзалу, директор департаменту наголосила, що там неможливо швидко і ефективно підключити систему із киснем. Можливість розгортання мобільних військових шпиталів також розглядається, але там зможуть утримувати тільки пацієнтів в середньому стані. Наприклад ті, яким немає із ким лікуватись вдома, заявила Одарій-Захар’єва. Наразі в Одеській області є 964 лікарняних ліжка із підключеним киснем.
Раніше кабінет міністрів виділив 118 мільйонів гривень на обладнання мобільних шпиталів в Одесі, Києву і Краматорську.
За даними Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО, в Одесікій області станом на 20 листопада виявили понад 36 тисяч випадків інфікування коронавірусом, одужали 8,6 тисячі людей, померли 497.
У кількох футболістів і тренерів «Зорі» виявили COVID-19 – директор клубу
Кілька результатів тестів футболістів луганського клубу «Зоря» на COVID-19 виявилися позитивними. Про це повідомляє пресслужба клубу з посиланням на генерального директора Станіслава Оганова.
За словами Оганова, склад клубу пройшов тестування 18 листопада і отримала результати вчора.
«По-перше, позитивними виявилися тести у восьми футболістів Ю-19 і одного гравця Ю-21. Крім того, є позитивні тести в тренерського штабу основного складу й кількох гравців основи. Терміново було проведене повторне тестування. За його результатами, чотири першочергових тести виявилися хибними, показавши негативний результат. Решта лишилися без змін», – повідомив директор клубу.
За його оцінкою, наразі склад «Зорі» готовий до проведення матчів Української Прем’єр-ліги. Наступний матч «Зорі» має відбутися 29 листопада з ужгородським «Мінаєм».
Клуб планує здати тести методом полімеразно-ланцюгової реакції в лабораторії, яка має сертифікат УЄФА, перед наступним матчем Ліги Європи – він заплановний на 26 листопада проти афінського клубу «АЕК».
Наразі, за словами директора клубу, всі гравці та тренери, в яких тести виявилися позитивними, ізольовані та перебувають під медичним контролем.
На початку листопада коронавірусну хворобу діагностували в трьох гравців київського «Динамо», до того – ще в близько десятка гравців цього клубу.
Два тижні тому дружину поховав хірург Юрій Колянчиков. Вона працювала сімейним лікарем у Миколаєві.
«Вона була з першого дня «кисневозалежною». Коли зовсім погано було, її інтубували на ШВЛ. Але це вже в останній момент. А всі ці п’ять днів вона була «кисневозалежною». І спочатку могла розмовляти зі мною по телефону. А останні три дні навіть розмова по телефону була важкою, їй ставало гірше. Збивалося дихання. Їй не дозволяли навіть по телефону говорити», – каже Колянчиков.
Зараз Юрій із дітьми намагається довести, що його дружина захворіла на роботі. В такому випадку вони б змогли отримати компенсацію від держави. Йдеться про суму більш ніж у 50 тисяч доларів.
«Мені гроші не потрібні. Мені на життя вистачає. Для мене це питання принципове. Всі колеги, знайомі, які в курсі того, що відбувається, мені кажуть: «Юрію Павловичу, не залишайте це просто так. Домагайтеся справедливості. Так не повинно бути». А уявіть настрій колег, медпрацівників, які знають, що вони соціально не захищені і на їхньому боці нікого не буде, і просто в разі хвороби і смерті їх «зіллють», – із яким настроєм вони йдуть на роботу. Багато хто зараз звільняється», – розповідає Юрій Колянчиков.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов 3 листопада повідомляв, що в Україні від коронавірусного захворювання COVID-19 за час пандемії померли на той час 212 медичних працівників (від того часу кількість померлих від COVID-19 людей у країні збільшилась більш ніж на 3 тисячі, із 7532 до 10 598).
Міністр соціальної політики Марина Лазебна заявила 17 листопада, що більшість сімей медиків, які померли внаслідок COVID-19, іще не отримали компенсації через тривале розслідування кожного з випадків: «Завершено розслідування 114 випадків. Розслідування проводиться Державною службою з питань праці. З них 35 були визнані як пов’язані з виробництвом, а 79 – не пов’язані».
Наразі 35 сімей, право на виплату яких встановлено, отримали гроші, зазначила вона. Проте більшість іще не отримала компенсації, бо йде тривале розслідування кожного з випадків: «Щодо 136 випадків проводиться надалі розслідування. Воно тривале – мене не задовольняє, що воно проводиться 2–3 місяці, але ми знаємо проблему. В комісію повинен входити такий професіонал, як профпатолог, але їх на сьогодні в Україні одиниці. І це все стримує швидке розслідування».
Лазебна додала, що Фонд соціального страхування має необхідні гроші, а уряд готовий їх виплачувати.
СБУ заявило про розтрату коштів на боротьбу з COVID-19 у Черкасах
Один із медичних закладів Черкаської міської ради недоцільно витрачав кошти, виділені на боротьбу з коронавірусною інфекцією, заявляє Служба безпеки України 20 листопада.
За заявою, керівниця неназваного медичного закладу нібито підписала договори з київською компанією на закупівлі протиепідемічних засобів на суму 8 мільйонів гривень.
«Оперативники спецслужби встановили, що вартість придбаного асортименту медичної продукції була суттєво завищена. На деякі позиції, зокрема захисні костюми для лікарів, ціна перевищувала ринкову більше ніж у два рази. Також задокументовано, що укладання угод відбувалося без обов’язкового дотримання норм проведення тендерних процедур держзакупівель, передбачених чинним законодавством», – заявляють у СБУ.
Суму збитків бюджету міста у відомстві оцінюють у 2,4 мільйона гривень. Жінці повідомили про підозру.
Черкаська міська рада наразі не коментувала заяву СБУ.
В Україні з 21 листопада можуть штрафувати за перебування в будівлях і транспорті без маски
Закон, який запроваджує штрафи за перебування в громадських будівлях і громадському транспорті без захисних масок, опублікований у парламентській газеті «Голос України».
Він набуває чинності в день, наступний після опублікування, тобто 21 листопада.
Напередодні закон підписав президент Володимир Зеленський. Верховна Рада ухвалила його 6 листопада.
«Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот» тягнутиме за собою накладення штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 гривень)», – йдеться в законі.
Як луганський фейк про «вбитих вакциною українських солдатів» розвінчали в Австралії
З появою новин про успішні випробування вакцин від COVID-19 теорії змови про коронавірус, які весь цей час активно поширювали в соцмережах, дещо видозмінилися. Серед найпопулярніших конспірологічних теорій залишилося «чіпування», а додався фейк про те, що вакцина нібито «змінює ДНК людини», дослідив телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Усі подібні фейки нічим не обґрунтовані. За кожної побічної дії розробники вакцин на певний час припиняли свої клінічні випробування. Упродовж кількох місяців експериментів подібних випадків, про які стало відомо, були одиниці. Проте фейки про «смерті добровольців» регулярно з’являлися в соцмережах. Запускали їх як самі COVID-дисиденти, так і певні політичні сили.
Одним із таких прикладів став «фейк про смерть українських солдатів», які нібито «померли в Харкові після щеплення американською вакциною». Цей фейк з’явився в Луганську, а розвінчали його – аж в Австралії.
Експерти-фактчекери кажуть, що людей, які вірять в фейки про коронавірус, іноді можна переконати: «Варто поставити їм запитання: «Навіщо?», «Навіщо комусь це робити?», «Я тобі вірю, але який у всьому цьому сенс?».
Голова Сербської православної церкви помер від COVID-19
Патріарх Іриней, голова Сербської православної церкви (СПЦ), помер від COVID-19 у військовій лікарні в Белграді, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Іринея госпіталізували 4 листопада після повернення з Чорногорії, де він над відкритою домовиною відправляв похоронні богослужіння за митрополитом Амфілохієм, головою СПЦ у країні. Амфілохій також помер від COVID-19. У лікуванні патріарха брала участь й команда лікарів з Росії.
Патріарх Іриней, народжений 1930 року, очолював СПЦ від 2010 року. Він належав до консервативного крила сербських ієрархів, близького до Російської православної церкви, постійно виступав на підтримку президента Сербії Александра Вучича й заохочував сербів у Чорногорії протестувати проти проєвропейської влади країни.
Владики й священики СПЦ відправляють літургію й інші обряди без захисних масок й не дотримуються рекомендованих заходів захисту. Вони причащають вірян однією ложечкою, стверджуючи, що причастя захищає від хвороб.
Сербська православна церква не визнає Православну церкву України. Її ієрархи так само, як російські, негативно ставляться до екуменічного руху.
В Україні новий рекорд хворих на COVID-19 за добу: понад 14,5 тисячі
В Україні протягом останньої доби виявили 14 575 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. Ці дані оприлюднив у фейсбуці міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
Зокрема, захворіли 549 дітей і 613 медпрацівників.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Києві (1 391), Дніпропетровській (1 174), Київській (1 080), Хмельницькій (805) і Сумській (748) областях.
За минулу добу шпиталізували 1 728 людей. 229 людей померли, одужали – 7 845.
За весь час пандемії в Україні захворіли 598 085 людей, одужали – 274 324, померли – 10 598.
Попередньої доби було виявлено на понад тисячу випадків COVID менше.
ВООЗ: ремдесивір не має впливу на стан пацієнтів із COVID-19
Всесвітня організація охорони здоров’я не рекомендує використовувати антивірусний препарат ремдесивір для лікування хворих на коронавірусну хворобу COVID-19. За заявою експертів Групи з розробки приписів ВООЗ від 20 листопада, препарат «не має важливого ефекту» на ймовірність одужання та скорочення часу відновлення після хвороби.
Як стверджують експерти організації, «немає доказів на основі наявних наразі даних, що він (ремдесивір – ред.) покращує важливі для пацієнта показники».
Сполучені Штати, Європейський союз та десятки інших країн раніше надали тимчасове схвалення на застосування препарату фармацевтичної компанії Gilead Sciences. Це сталося після того, як перші дослідження показали, що ремдесивір може скоротити відновлення госпіталізованих пацієнтів із коронавірусом.
Зокрема, препарат використовували для лікування чинного президента США Дональда Трампа, у якого діагностували COVID-19 у жовтні.
Як пояснила панель експертів, нові рекомендації лікарям базуються на дані від рандомізованих досліджень за участю понад 7 тисяч пацієнтів, госпіталізованих із коронавірусною хворобою.
Висновки показали, що ремдесивір немає значущого ефекту на зниження смертності, потреби в штучній вентиляції легень, скорочення часу одужання та інші чинники.
Позаяк ремдесивір вводять внутрішньовенно, а тому його застосування дороге та складне, експерти «вважали за відповідальне продемонструвати докази ефективності, що не встановлено наявними наразі даними».
Водночас панель зазначила, що ця рекомендація не означає, ніби ремдесивір не має переваг, підтримала продовження клінічних випробувань для деяких типів пацієнтів.
Але, спираючись на останні дані та враховуючи витрати та ускладнене транспортування, експерти ВООЗ рекомендували «відмову від введення ремдесивіру на додаток до звичайного догляду за лікуванням пацієнтів, госпіталізованих із COVID-19, незалежно від тяжкості захворювання».
Ремдесивір був вперше розроблений як експериментальний препарат для лікування Еболи.
10 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив про початок розподілу лікарського засобу «Ремдесивір» по регіональних лікарнях України.