Джонсон застеріг від спроб примусу Києва до «поганого миру»
Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон, який активно висловлюється на підтримку України в умовах повномасштабного російського вторгнення, заявив, що побоюється тиску на Київ з метою змусити українську владу погодитися на укладання «поганого миру» з Москвою.
Подібний крок, за словами Джонсона, спричинив би довгострокову глобальну катастрофу.
«Занадто багато країн говорять про те, що це Європейська війна, в якій немає необхідності... і тому тиск зростатиме, щоб спонукати, можливо, примусити Україну до поганого миру», – сказав голова британського уряду журналістам під час візиту до столиці Руанди Кігалі, куди він прибув для участі у саміті Співдружності націй.
Як сказав Джонсон, дозволити президенту РФ Володимиру Путіну домогтися свого в Україні було б небезпечно для міжнародної безпеки і призвело б до довгострокової економічної катастрофи.
«Немає сумнівів, що у світі накопичилася чимала втома від того, що відбувається в Україні, але я думаю, що вони переможуть. Це їхня країна. Вони борються за неї відчайдушно і потребують належної підтримки», – зазначив Джонсон.
Британський прем’єр-міністр наголосив, що зараз не час заохочувати українців погоджуватися на поганий мир, заради якого їм пропонують відмовитися від значної частини своїх територій. Джонсон повторив, що це стало б катастрофою і викликало б нову хвилю ескалації з боку Путіна в будь-який момент.
Коментарі Боріса Джонсона пролунали у період, коли українські військові продовжують спроби стримати великий російський наступ у східних регіонах країни.
«З поля бою мене на руках виносив товариш» – інтерв'ю «азовців» з передової
Вони обороняли Маріуполь, отримали важкі поранення, були евакуйовані звідти на ґвинтокрилах, та нині – знову на передовій. «Кіль» і «Курбет» – такі позивні у бійців полку «Азов» Національної гвардії України, з якими поспілкувався кореспондент Радіо Свобода Тарас Левченко.
Це інструктори новобранців Збройних сил України, які однак і самі продовжують виходити на бойові завдання. Що розповіли про зустріч із російськими солдатами у Маріуполі та які епізоди війни найбільше запам’яталися «азовцям»? Подробиці – в сюжеті Радіо Свобода.
Путін: Росія надасть Білорусі ракетні комплекси «Іскандер-М»
Росія надасть своєму союзнику Білорусі ракетні комплекси «Іскандер-М», заявив президент Росії Володимир Путін під час зустрічі з Олександром Лукашенком.
У виступі 25 червня Путін заявив, що поставка систем озброєння відбудеться протягом кількох місяців.
«Іскандер-М» – мобільний керований ракетний комплекс із дальністю дії до 500 кілометрів.
Путін і Лукашенко зустрілися в Санкт-Петербурзі з нагоди 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
Переговори відбуваються після того, як у ніч на 25 червня територію України, за даними військового командування, «масовано обстріляли» ракетами, випущеними у тому числі з території Білорусі.
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони заявили, що нічні ракетні удари з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Білорусі як безпосереднього учасника у війну проти України.
Білорусь не є безпосереднім учасником повномасштабної війни в Україні, але надає матеріально-технічну підтримку російському вторгненню, яке почалося 24 лютого, коли частина російських військ увійшла в Україну через білоруський кордон.
Західні країни запровадили проти Білорусі, як і проти Росії, фінансові санкції, що постійно збільшуються, у відповідь на війну проти України і через сприяння Мінська російському вторгненню.
Вночі і рано-вранці 25 червня по всій території України лунали сирени повітряної тривоги. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. Внаслідок обстрілів Дніпропетровщини постраждала одна жінка.
Голова ВЦА: Сєвєродонецьк «повністю під окупацією», війська РФ призначили «коменданта»
Сєвєродонецьк перебуває під російською окупацією, загарбники призначили свого «коменданта», повідомив керівник військово-цивільної адміністрації міста Олександр Стрюк.
«Місто – повністю вже під окупацією РФ. Вони намагаються наводити свої порядки, призначили якогось «коменданта» міста, він намагається зібрати якийсь «актив»… Місто настільки знищене, що людям важко буде справлятися з цією ситуацією. Будемо сподіватися, що якомога швидше місто повернеться під контроль України», – сказав Стрюк в ефірі телемарафону ввечері 25 червня.
За словами Стрюка, виїхати з Сєвєродонецька зараз можна лише в бік окупованої території.
Цивільним людям, які більше ніж три місяці ховалися в укриттях «Азоту», необхідна психологічна допомога, вони вже почали виходити з укриття, «з ними знімають пропагандистські ролики», повідомив голова ВЦА.
На уточнювальне запитання він відповів, що українські військові відійшли на більш підготовлені позиції. Куди саме – не уточнив.
Раніше в Генштабі ЗСУ повідомили, що російські війська після відведення підрозділів українських військ закріплюються в районах населених пунктів Сєвєродонецьк, Сиротине, Воронове і Борівське на Луганщині.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
У Міністерстві оборони США вважають, що виводячи сили з Сєвєродонецька на Луганщині, українські військові займають позицію, в якій зможуть краще тримати оборону.
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що українські військові не змогли «доробити заплановане» в Сєвєродонецьку через передчасне оприлюднення інформації в соцмережах.
«Чому не можна публічно говорити, що ЗСУ вийшли з… або зайшли у … населений пункт до того, як про це заявить Генштаб. Тому що це завдає шкоду роботі ЗСУ. Це забирає в них дорогоцінний час – добу/дві, які вони ще могли реалізовувати свої військові плани і маневри в умовах непублічності ходу військової операції», – написала вона у фейсбуці 25 червня.
«Публічна демонстрація цивільними особами обізнаності щодо ходу військових операцій та повідомлення про це у соцмережах до офіційних заяв Генштабу почасти зриває військові операції – як це було вчора і позавчора щодо Сєвєродонецька. Коли просто не дали ЗСУ доробити заплановане», – додала вона.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції. Водночас ні в Генштабі, ні в Міноборони про такий наказ наразі не повідомляли.
Генштаб: війська РФ закріплюються в районі Сєвєродонецька і трьох селищ
Російські війська після відведення підрозділів українських військ закріплюються в районах населених пунктів Сєвєродонецьк, Сиротине, Воронове і Борівське на Луганщині, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 25 червня.
За повідомленням, на Лисичанському напрямку загарбники обстрілювали райони населених пунктів Вовчоярівка, Лоскутівка, Біла Гора, Верхньокамʼянка, Верхньокамʼянське, Виїмка і Золотарівка.
На Слов’янському напрямку, за даними командування, українські військові зупинили спробу наступу сил РФ у районі Богородичного і штурм в напрямку Мазанівки.
ЗСУ також успішно відбили всі наступальні і штурмові дії загарбників у напрямках населених пунктів Покровське, Нью-Йорк і Мар’їнка. «Окупанти відійшли», – повідомили у Генштабі.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
У Міністерстві оборони США вважають, що виводячи сили з Сєвєродонецька на Луганщині, українські військові займають позицію, в якій зможуть краще тримати оборону.
У ЗСУ показали, як HIMARS «працюють в інтересах оборони України»
Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що реактивні системи залпового вогню M142 HIMARS, надані США, вже «працюють в інтересах оборони України».
«Артилеристи ЗСУ майстерно вражають визначені цілі» військові об’єкти ворога на нашій, українській, території», – написав Залужний у фейсбуці 25 червня і оприлюднив відео.
23 червня міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що реактивні системи залпового вогню HIMARS, передані США, вже перебувають в Україні.
Того ж дня США оголосили про надання додаткової допомоги Україні у 450 мільйонів доларів на сферу безпеки. До цього пакета входять мобільні артилерійські ракетні системи (HIMARS), повідомили у Пентагоні.
24 червня у Міністерстві оборони США повідомили, що перша партія з чотирьох HIMARS – вже в Україні, але не уточнили, де саме, а оголошена 23 червня нова партія з чотирьох HIMARS буде доставлена до «середини липня».
Французькі журналісти розкрили подробиці телефонної розмови президентів Франції і Росії 20 лютого – однієї з останніх перед визнанням Москвою «незалежності» угруповань «ДНР» і «ЛНР», після чого Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
В основі документального фільму «Президент, Європа і війна», який вийде на телеканалі France 2 наступного тижня, – дев’ять хвилин телефонної розмови Емманюеля Макрона і Володимира Путіна. Фільм, як сказано в анотації, розповідає про дипломатичні залаштунки останніх шести місяців у Єлисейському палаці – про спроби Макрона запобігти масштабній війні і про його реакцію на її початок.
Розмова Путіна з Макроном, уривки з якої включені у фільм, відбулася вранці 20 лютого, на тлі різкого загострення ситуації на Донбасі та стягування російських військ до кордону з Україною, але ще до будь-яких офіційних кроків російської сторони.
«Я хотів би, щоб ви спочатку дали мені своє розуміння ситуації і, можливо, абсолютно прямо, коли ми говоримо віч-на-віч, сказали мені, які ваші наміри», – такими словами почав розмову Макрон.
«Що я можу сказати? Ви самі бачите, що відбувається», – відповів Путін, після чого звинуватив українського президента Володимира Зеленського у «брехні», а самого Макрона – у бажанні переглянути Мінські угоди про врегулювання на Донбасі.
Макрон не погодився з таким трактуванням, що привело до гарячого обміну думками. На нарікання Путіна про те, що пропозиції бойовиків «не чують», Макрон, як випливає з фільму, відповів: «Нам наплювати на пропозиції сепаратистів!» – обґрунтувавши це тим, що вони не є стороною Мінських угод.
Врешті-решт Путін погодився на пропозицію Макрона зустрітися з президентом США Джо Байденом, проте наполіг на тому, щоб дата саміту поки не призначалася, оскільки його потрібно підготувати. Розмова закінчується словами Путіна: «Не хочу приховувати від вас, що я зараз хотів піти пограти в хокей. Ось, я говорю з вами зі спортзалу».
У повідомленні Кремля про телефонну розмову 20 лютого про можливу зустріч із Байденом нічого не йшлося. Наступного дня на засіданні Ради безпеки Росії, де обговорювалося питання про визнання «ДНР» і «ЛНР», Путін згадував про якусь пропозицію французької сторони, але зазначав, що вона не є конкретною.
Голова Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін пропонував дати Заходу «останній шанс» на переговори, але у відповідь на слова Путіна: «Ви що пропонуєте розпочати переговорний процес?» – знітився і виступив спочатку за приєднання «ДНР» і «ЛНР» до Росії, а після чергового питання Путіна – за їхню «незалежність».
Макрон і після початку повномасштабної війни – на відміну, наприклад, від президента США – кілька разів телефонував Путіну. Він говорив, що це не приносить йому задоволення, але підкреслював, що контакти необхідні для пошуку миру.
У Кремлі французький документальний фільм наразі не коментували.
«Перемир'я або рів із крокодилами»: Росія терміново зміцнює адмінмежу Криму з Херсонщиною
Російська влада має намір відновити та зміцнити свої пункти пропуску на адмінкордоні Криму та Херсонської області. Через них, із 24 лютого, початку масштабного вторгнення до України, Росія перекидає військову техніку та живу силу для війни з Україною. Як стало відомо прєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії», на цих пунктах пропуску менш як за місяць планують відремонтувати дорожнє покриття, обладнати інфраструктуру та зміцнити огородження. Чи пов'язані ці екстрені роботи із заявами влади України щодо наміру звільнити Крим у рамках відбиття повномасштабного вторгнення Росії?
Читайте про це за лінком
ГУР: нічний обстріл України з території Білорусі є намаганням Кремля втягнути Мінськ у війну
Нічні ракетні удари по Україні з території Білорусі є «масштабною провокацією» Росії з метою втягнення Білорусі як безпосереднього учасника у війну проти України, заявили у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони.
У ГУР нагадали, що в ніч на 25 червня по території України було завдано масованого ракетно-бомбового удару. Зокрема, російські бомбардувальники «працювали» безпосередньо з території Білорусі, кажуть у розвідці.
«Для цього було задіяно шість літаків Ту-22М3, які виконали пуски 12 крилатих ракет Х-22. Рубіж пуску – район міста Петриков, що неподалік Мозиря, орієнтовно за 50-60 кілометрів від державного кордону України. Бомбардувальники злітали з аеропорту «Шайковка» Калузької області РФ. Далі через територію Калузької і Смоленської областей входили в повітряний простір Білорусі. Після пуску ракет поверталися в аеропорт «Шайковка» на території РФ. Удар завдавався по Київській, Чернігівській, Сумській областях», – йдеться в повідомленні.
У ГУР наголосили, що це перший випадок проведення авіаційного удару по Україні безпосередньо з території Білорусі.
«Сьогоднішній обстріл напряму пов’язаний з намаганнями кремлівської влади втягнути Білорусь у війну в Україні в якості безпосереднього учасника. Нагадуємо, що вчора стало відомо про прибуття на територію білоруського Мозиря російських диверсійних груп, які планують підрив у місті житлових будинків, школи та лікарні. Можливі провокації можуть бути подані як відповідь України на проведені авіаудари», – йдеться в повідомленні.
У Командуванні Повітряних сил ЗСУ повідомили, що у ніч на 25 червня російські війська загалом випустили по Україні понад пів сотні ракет різних типів: повітряного, морського і наземного базування.
«Уперше з території Білорусі ворог застосував проти України дальні бомбардувальники Ту-22М3, а також відновив застосування оперативно-тактичних комплексів «Іскандер» з цієї країни», – йдеться у повідомленні.
За даними командування, крилаті ракети «Калібр» морського базування в основному були направлені по цілях на заході України, на північному напрямку із літаків Ту-22М3 загарбники застосовували ракети Х-22, а також ракети наземного базування з оперативно-тактичних комплексів – «Іскандер» і «Точка-У». На південному напрямку війська РФ застосували ракети «Онікс» оперативно-тактично комплексу «Бастіон».
«Ракети Х-22, «Онікс», «Іскандер» є надзвичайно складними цілями для комплексів протиповітряної оборони, що є на озброєнні українських Повітряних сил. Адже швидкість ракет «Онікс» і Х-22 становить понад 3000 км/год. А ракети ОТРК «Іскандер» летять по балістичній траєкторії. Їх ураження є нетиповим і вкрай складним завданням для наявних в Україні засобів ППО», – наголосили у Повітряних силах.
Водночас там додали, що частина ракет була збита засобами протиповітряної оборони Збройних сил України.
Вночі і рано-вранці 25 червня по всій території України лунали сирени повітряної тривоги. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей. Внаслідок обстрілів Дніпропетровщини постраждала одна жінка.
Збитки російських авіакомпаній через війну перевищили спричинені пандемією COVID-19 – доповідь
У першому кварталі 2022 року російські авіакомпанії зазнали рекордних за останні вісім років збитків. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода із посиланням на доповідь російської Асоціації експлуатантів повітряного транспорту (АЕПТ).
Згідно з документом, у травні вантажопотік скоротився на 75% у порівнянні з травнем 2021 року. Серед причин – санкції, запроваджені проти Росії через її повномасштабне вторгнення до України, а також закриті через війну аеропорти на півдні Росії.
За три місяці 2022 року сукупний збиток усіх авіакомпаній сягнув 61,1 мільярда рублів. При цьому збиток за той же період 2021 року оцінювався в 33,3 мільярда рублів, а 2020 року, коли через пандемію COVID-19 авіарейси були обмежені або скасовані, – 55,5 мільярдів рублів.
Після запровадження санкцій через напад Росії на Україну «вантажні перевезення практично зупинені, насамперед через закриття міжнародних перевезень». В АЕПТ не очікують відновлення вантажопотоку, «щонайменше до закінчення дії санкцій».
«Пасажирські перевезення також демонструють зниження обсягів, хоч і не настільки масштабне», йдеться у доповіді. На початку 2022 року фіксувалося збільшення пасажиропотоку: у січні було перевезено на 47%, а в лютому – на 30% більше пасажирів, ніж роком раніше.
Після російського вторгнення до України «ситуація діаметрально змінилася»: у березні пасажиропотік скоротився на 20%, у квітні на 28%, у травні – на 24% порівняно з минулим роком.
В АЕПТ не можуть прогнозувати, наскільки погіршиться фінансово-економічна стійкість авіакомпаній надалі, але сподіваються на підтримку російського уряду для забезпечення стабільної роботи авіатранспортної галузі країни.
Після вторгнення Росії в Україну США, Канада та більшість країн Європи закрили своє небо для російських літаків та припинили виконувати рейси до Росії. В результаті кількість прямих авіарейсів із Росії скоротилася на 62%: зараз звідти можна полетіти лише до 19 країн.
Обмежені польоти й усередині Росії. З початку війни Росавіація заборонила польоти до 11 аеропортів на півдні країни. З найпопулярніших південних напрямів зараз доступний лише Сочі.
Росія випустила по Україні 48 крилатих ракет за ніч – Подоляк
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк прокоментував нічні ракетні обстріли низки регіонів України.
У своєму твітері Подоляк вказав на те, що загалом в ніч проти суботи російські війська випустили по Україні 48 крилатих ракет.
«48 російських крилатих ракет. Протягом ночі. По всій території України. Винятково по цивільних об’єктах», – підкреслив він.
На думку радника голови ОП, метою обстрілів було залякування.
«Росія все ще намагається залякати Україну, викликати панічні настрої та змусити боятися Z-монстрів… Україна все знає, до всього готова й обов’язково за все зло покарає», – додав Подоляк.
Вночі та рано вранці 25 червня по всі території України лунали сирени повітряної тривоги. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей.
«Це війна добра зі злом» – бійці Міжнародного легіону
Журналісти Радіо Свобода у Харкові зустрілися із військовими Міжнародного легіону, які воюють на боці України.
Чому громадяни світу приєдналися до ЗСУ у війні проти Росії? Як оцінюють військову майстерність українців? Чи бояться страти, якщо потраплять у полон? Та чого не вистачає Україні для перемоги? Дивіться в сюжеті Радіо Свобода.
Україна отримає 1 мільярд євро гранту від Німеччини – угода між міністрами фінансів
Міністр фінансів Сергій Марченко підписав угоду з німецьким колегою Крістіаном Лінднером про надання Україні гранту на 1 мільярд євро. Про це пресслужба українського відомства повідомляє 25 червня.
За повідомленням, сторони підписали угоду напередодні, 24 червня.
«Кошти будуть спрямовані до держбюджету України для фінансування першочергових соціальних та гуманітарних видатків під час воєнного стану», – заявив Мінфін.
Кошти будуть спрямовані до українського бюджету через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду.
За словами Марченка, Київ сподівається отримати кошти найближчим часом.
«Цей грант є надзвичайно вагомим внеском для підтримки нашої держави у цей непростий час. Ми високо цінуємо допомогу від Уряду Федеративної Республіки Німеччина», – цитує міністра пресслужба відомства.
За даними Мінфіну, від початку повномасштабної збройної агресії Росії 24 лютого, Україна отримала від Німеччини довгострокове пільгове кредитування загальним обсягом 300 мільйонів євро для фінансування державного бюджету.
«На руїнах «Азовсталі». Чи вдасться окупантам відновити роботу заводу?
Що російська влада збирається робити з захопленим металургійним комбінатом «Азовсталь» в окупованому Маріуполі? Яка частина співробітників заводу залишилася в місті? Як керівництво «Азовсталі» планує відновити підприємство після закінчення війни? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Читайте про це за лінком
Російські вертольоти обстріляли Сумську область – ДПСУ
Російські вертольоти обстріляли прикордонні регіони Сумщини з вертольотів. Про це повідомила 25 червня Державна прикордонна служба України.
«Ворожі гелікоптери вилетіти з боку росії та здійснили шість пусків некерованими ракетами по території Краснопільської громади», – заявила пресслужба ДПСУ.
За попередніми даними служби, жертв внаслідок обстрілу немає.
У Держприкордонслужбі повідомили 22 червня, що Чернігівщину і Сумщину війська РФ обстрілюють практично щоденно, останнім часом кількість обстрілів зросла.
За даними речника ДПСУ, загалом після звільнення від російських окупантів Чернігівщини і Сумщини зафіксовано близько 400 обстрілів, лише з початку червня – понад 200 обстрілів.
В укриттях промзони залишаються цивільні – голова ВЦА Сєвєродонецька
Керівник військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька Олександр Стрюк прокоментував в ефірі національного телемарафону ситуацію в місті 25 червня.
«Ситуація досить складна, наші військові мали відійти на більш укріплені оборонні позиції, які дозволять у подальшому вести оборону і збережуть життя нашим військовим, але, на жаль, міста майже не залишилося», – сказав Стрюк.
На питання щодо промзони Сєвєродонецька, яка досі перебуває під російськими обстрілами, очільник адміністрації повідомив, що в її укриттях залишаються люди.
«Це ті люди, які, на жаль, не виїхали за якимись своїми переконаннями, залишилися на своєму підприємстві, на якому пройшли свій трудовий шлях і вважали, що це найбільш захищене місце. Тому до завершення бойових дій будуть перебувати в сховищах», – прокоментував він.
За словами Стрюка, російські війська не взяли Сєвєродонецьк в блокаду – всі військові підрозділи «мали відійти на більш укріплені позиції», відтак оточення не вдалося.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
Водночас в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії голова Гірської військової адміністрації Олексій Бабченко повідомив, що всі населені пункти Гірської громади Луганщини (район Золотого та Гірського) на сьогодні окуповані Росією.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.
В окупованому Маріуполі горить сміттєзвалище – міськрада
В окупованому Маріуполі триває пожежа сміттєзвалища, повідомляє міська рада міста. За її даними, пожежа виникла на законсервованому полігоні по вулиці Флотській.
«У Маріуполі палає сміттєзвалище. Отруйний смог накрив Приморський район. Окупанти не мають потужностей, щоб потушити пожежу. Місто на межі екологічної катастрофи», – повідомляє відомство.
За його заявою, у повітря виділяються фурани й діоксини, з яких особливо небезпечним є канцероген бензопірен. Міська рада застерігає, що хімічні речовини, які потрапляють у повітря, можуть призвести до отруєння людей.
«При цьому окупанти, знищивши всю техніку, не можуть ані локалізувати, ані ліквідувати пожежу. Якщо цього не зробити своєчасно, вогонь потрапить до «тіла» полігону і потушити його буде майже неможливо, що призведе до екологічної катастрофи. Це абсолютний цинізм та знущання з мирних жителів, їх життя та здоров’я знаходяться у небезпеці», – йдеться в коментарі мера міста Вадима Бойченка.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого.
Завод «Азовсталь» став останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових. 6 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що у російському полоні перебувають понад 2500 українських військових з «Азовсталі».
Саміт прихильників Путіна і Україна. Що показало зібрання групи БРІКС?
Виступ російського президента Володимира Путіна на саміті керівників 5 країн групи БРІКС був широко використаний російською пропагандою як доказ того факту, що після свого масштабного нападу на Україну Росія аж ніяк не є ізольованою країною. І справді – незважаючи на війну, саміт зібрався і його учасники наголошували на своєму прагненні розвивати зв’язки та критикували Захід.
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
«Ми хочемо, щоб територіальна цілісність України повністю відновилася». Інтерв'ю із Джоном Кірбі
Джон Кірбі, колишній речник Пентагону, а тепер координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США розповів в інтерв'ю кореспондентці Української служби Голосу Америки Юлії Ярмоленко, про те як і чому Сполучені Штати підтримують Україну. А також про те, якої перемоги очікують? Та як довго може тривати війна?
Читайте текст розмови за лінком