Міноборони Росії назвало «диверсією» вибухи на складах боєприпасів під Джанкоєм
Російське Міністерство оборони заявило, що причиною вибухів у Джанкойському районі Криму була «диверсія», повідомила російська державна агенція ТАСС.
«Вранці 16 серпня в результаті диверсії постраждав склад військового призначення в районі населеного пункту Джанкой», – заявили в Міноборони Росії.
У російському військовому відомстві стверджують, що в результаті було завдано шкоди цивільним об’єктам, у тому числі ЛЕП, електростанції, залізничному полотну, житловим будинкам.
При цьому в російському міністерстві не уточнили, хто стоїть за організацією диверсії, і чи є підозрювані.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак, ймовірно, коментуючи події в Криму, написав у твітері: «Операція «демілітаризація» в ювелірному стилі ЗСУ триватиме до повної деокупації українських територій. Наші воїни – найкращі спонсори гарного настрою. Крим – це Україна». Він прямо не уточнив, чи стоять ЗСУ за новими вибухами в Криму.
Українські військові вибухи на півострові не коментували.
Чорноморський флот Росії має «обмежену ефективність» – британська розвідка
Чорноморський флот Росії нині має «обмежену ефективність», а його кораблі продовжують займати оборонну позицію, заявили у Міністерстві оборони Великої Британії з посиланням на розвідку країни.
За цими даними, патрулювання кораблів ЧФ Росії зазвичай обмежується акваторією в межах видимості кримського узбережжя.
«Це контрастує з підвищеною активністю російських військово-морських сил в інших морях, типовою для цієї пори року», – наголосили у розвідці Британії.
За повідомленням, Чорноморський флот Росії продовжує використовувати крилаті ракети великої дальності для підтримки наземних наступів, але нині «зазнає труднощів зі здійсненням ефективного контролю над морем».
«Він втратив свій флагман, крейсер «Москва», значну частину бойових літаків морської авіації і контроль над островом Зміїний», – зазначили в оборонному відомстві Сполученого Королівства.
«Коммерсант»: у Криму повідомляють про вибухи на російському аеродромі під Сімферополем
На російському військовому аеродромі у селищі Гвардійське Сімферопольського району в окупованому Криму сталися вибухи, повідомило російське видання «Коммерсант» із посиланням на місцевих жителів.
Як повідомляє ЗМІ, над територією аеродрому стоять клуби чорного диму.
«Правоохоронці перевіряють версію з атакою малим безпілотним літальним апаратом на склад боєприпасів. Офіційних коментарів поки що немає», – пише видання.
Радник підконтрольного Росії голови Криму Олег Крючков у своєму телеграм-каналі закликав «почекати офіційної інформації щодо Гвардійського від Міністерства оборони (РФ – ред.) і не поширювати чутки та версії».
Підтвердження інформації ЗМІ з незалежних джерел наразі немає.
Посилення санкцій проти Росії може допомогти зупинити підготовку псевдореферендуму в окупованому Херсоні – про це президент України Володимир Зеленський заявив у інтерв’ю американському виданню The Washington Post, оприлюдненому 16 серпня.
Таким чином він відповів на питання про те, яка допомога західних партнерів наразі потрібна Україні, аби запобігти проведенню «референдуму».
Зеленський вказав на те, що псевдореферендум буде черговим порушенням міжнародно визнаних кордонів України, відтак Захід має підстави закрити свої кордони для російських громадян.
«У цих санкціях немає нічого, що відбирало б майно чи людське життя. Я з самого початку сказав, що вважаю, що найважливіші санкції – це закрити кордони, тому що вони забирають чужу територію. Ну нехай живуть у своєму світі, поки не змінять свою філософію. Тому країни закривають кордони та накладають ембарго на енергетичні ресурси. Моя особиста думка, що все інше слабше», – сказав голова держави.
Він додав, що російські громадяни, незалежно від того, підтримують вони політику Кремля чи ні, відправляють своїх дітей вчитися до західних навчальних закладів.
«Вони кажуть: «о, ми не маємо до цього стосунку, всі люди не можуть нести відповідальність». Можуть. Вони обрали цих людей і тепер не борються з ними, не протистоять їм, не кричать на них. Росіяни, які публічно виступили проти війни – це поодинокі випадки, і ці люди в тюрмах», – аргументував Зеленський.
Ракетний удар у Житомирській області – голова ОВА повідомив про два вибухи
У Житомирській області зафіксовані влучання російських ракет, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Бунечко 16 серпня.
«На території Житомирського району підтверджено два вибухи внаслідок ракетного удару. Додаткову інформацію буде надано згодом», – заявив він у своєму Телеграмі.
Згодом Бунечко оприлюднив попередні дані, за якими ракети були випущені з території Білорусі.
У цей час повітряна тривога тривала в північних областях України: Волинській, Рівненській, Житомирській і Київській.
МЗС назвало нікчемним «суд» над полоненими іноземцями, влаштований бойовиками «ДНР»
Міністерство закордонних справ 16 серпня прокоментувало повідомлення про початок «судового процесу» над полоненими іноземцями-військовими ЗСУ. Коментар оприлюднив речник МЗС Олег Ніколенко.
«Фальшивий суд Росії на Донбасі над іноземними військовослужбовцями Збройних Сил України та гуманітарним працівником є нікчемним», – заявив він.
Він назвав процес ще одним доказом грубих порушень правил ведення війни з боку Москви.
«Міжнародне гуманітарне право повинно застосовуватися до всіх військовополонених та затриманих цивільних осіб», – закликав представник дипломатичного відомства.
Напередодні стало відомо, що підтримувані Росією бойовики угруповання «ДНР» напередодні висунули «звинувачення» п’ятьом захопленим в Україні іноземцям у найманстві. Зокрема, як заявляють у російських медіа, звинувачення проти трьох чоловіків – шведа Матіаса Густавсона, хорвата Векослава Пребега і британця Джона Гардінга – передбачають покарання у вигляді страти.
В угрупованні «ДНР» минулого тижня звинуватили Густавсона, Пребега, Гардінга і британців Ендрю Гілла і Ділана Гілі у приєднанні до збройних сил України.
«Сухопутний коридор» для окупованого Криму: чому розрахунки Кремля хибні?
У червні практично одночасно з різницею в один день російський міністр оборони Сергій Шойгу і призначений Росією глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) заявили про відкриття сухопутного коридору до Криму та… його закриття для цивільних цілей. В окупованій Росією частині Херсонської області почали планувати окремий коридор до Криму для вантажних автомобілів, а на захоплених територіях Запорізької області заговорили про сухопутний коридор до Криму з Москви. Усі плани пов’язані з логістикою, де забезпеченню транспортних потоків через Кримський півострів відводиться основна роль.
Крим.Реалії з участю експертів розбиралися у спроможностях заявлених так званих коридорів, можливості їхнього використання у системі російської економіки і в міжнародній торгівлі, а також у логістичних проблемах вирішення проблем Криму воєнним шляхом.
Вантажі морем та рікою. Як Україна в умовах війни частково відновлює цивільне судноплавство?
За два тижні роботи «морського зернового коридору», безпеку якого підтвердили гаранти – ООН та Туреччина, із заблокованих раніше через війну українських чорноморських портів вийшло 16 суден з сільськогосподарською продукцією для дев’яти країн світу. Іще шість суден натомість зайшло до портів «Одеса», «Чорноморськ», «Південний» для завантаження. Такі дані наводить Міністерство інфраструктури України. Зазначається, що до повномасштабної війни 80-85% аграрної продукції експортувалося саме морським шляхом – через порти Чорного та Азовського морів. Решта припадала на річкові порти Дунаю.
Російські війська «не вжили заходів» для безпеки цивільних під час обстрілів Харкова – звіт HRW
Російська армія вдається до невибіркових обстрілів Харкова, наражаючи на небезпеку мирних жителів – таких висновків дійшла організація Human Rights Watch у своєму звіті, оприлюдненому 16 серпня.
Згідно з ним, представники організації кілька разів відвідали Харків та сусіднє місто Дергачі, задокументувавши вісім «неправомірних випадків атак», які призвели до загибелі 12 цивільних і поранень ще 26-ти, а також пошкодили щонайменше п’ять лікарень.
Правозахисники назвали це «лише часткою нападів», про які відомо в області від початку повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого.
«Наскільки Human Rights Watch змогли визначити, російські війська «не вжили заходів, передбачених законами ведення війни, аби мінімізувати шкоду для цивільних, у ході будь-якої із задокументованих атак, три з яких були здійснені із використанням касетних боєприпасів», – заявляє організація.
Читайте також: Amnesty International хоче незалежної перевірки свого суперечливого звіту щодо України – DW
Пресслужба цитує старшу дослідницю криз і конфліктів Белкіс Вілле, за оцінкою якої російська армія «бомбардувала Харків та прилеглі території, атакуючи щільно населені житлові райони невибірковими видами озброєнь».
«У тих випадках, що ми зафіксували, російські військові, схоже, приділяли мало уваги життям цивільних і законам війни», – сказала вона.
HRW звітує про інспекції на місця восьми обстрілів між 24 травня і 28 червня, з них три в Харкові і п’ять у Дергачах. Правозахисники поговорили з 28 людьми, з них 22 – очевидці інцидентів, медики, представники ДСНС і місцевої прокуратури. Деякі співрозмовники просили не називати їхні прізвища або залишити їх повністю анонімними.
За допомогою цих інтерв’ю HRW зафіксували кілька обстрілів Харкова та області, які мали місце в травні, в ході яких отримували поранення та гинули мирні жителі.
Читайте також: Синєгубов повідомив про один із «наймасованіших» обстрілів Харкова за останній час
«Україна розмістила військові підрозділи в місті Харків, але в семи випадках атак Human Rights Watch не виявила жодних очевидних військових цілей – таких як військові, зброя, бази чи інші позиції – у зоні досяжності ударів. Під час однієї атаки, яка завдала шкоди лікарні, поблизу могла бути невелика присутність українських військових, але спеціальний захист, передбачений медичним закладам за законами війни, означав, що ця атака все ще була незаконною», – зазначають автори звіту.
HRW закликає Росію та Україну долучитися до міжнародної конвенції, яка забороняє використання касетних боєприпасів у населених регіонах. Згідно з позицією організації, «всі країни» мають долучитися до декларації щодо скорочення вибухових озброєнь та «працювати над її втіленням, аби запобігти жертвам серед цивільних».
ОК «Південь» звітує про знищення двох опорних пунктів російських військ
Українська авіація вразила два опорних пункти російської армії на півдні, повідомляє оперативне командування «Південь» увечері 15 серпня.
«Нашою авіацією уражено два опорних пункти та два райони зосередження озброєння і техніки ворогів в районах Новопетрівки та Максимівки», – йдеться в зведенні.
Читайте також: Синєгубов повідомив про один із «наймасованіших» обстрілів Харкова за останній час
За даними командування, ракетно-артилерійські підрозділи знищили 152-міліметрову гаубицю, сім одиниць броньованої та автомобільної техніки, а також ліквідували 23 російських військових.
«В Сухому Ставку знищено ворожий пункт постачання боєприпасів. Остаточні втрати ворога – дорозвідуються», – додають у ОК.
Наразі немає можливості незалежно перевірити цю інформацію.
Штаб попереджає, що в Чорному морі чергують два ракетних носії з 16 ракетами «Калібр», і закликає не нехтувати сигналами повітряної тривоги.
«Демілітаризація в дії» – Подоляк прокоментував вибухи в Криму
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк прокоментував повідомлення про вибухи біля Джанкоя в окупованому Криму 16 серпня.
«Ще раз нагадаю, що Крим нормальної країни — це про Чорне море, гори, відпочинок і туризм. А окупований російськими бойовиками Крим — це про вибухи складів і смертельної небезпеки для загарбників і злодіїв. Демілітаризація в дії», – написав Подоляк у своєму твітері.
Міністерство оборони України наразі не коментувало вибухи на півострові. Міноборони Росії, зі свого боку, пояснило пожежу «детонацією боєприпасів».
Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив про «влучання» у склад боєприпасів однієї з військових частин російської армії на півострові вранці 16 серпня.
Міноборони Росії заявило про «детонацію боєприпасів» у селі Майське в Криму
Пожежу в Джанкойському районі в окупованому Криму спричинила «детонація боєприпасів» після займання, заявило Міністерство оборони Росії 16 серпня.
«У районі населеного пункту Майське (Джанкойський район) сталося займання на території майданчика тимчасового зберігання боєприпасів однієї з військових частин», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Чиновники окупованого Криму приховують масштаби вибухів у Новофедорівці. Відчувають і свою провину?
Підконтрольний Кремлю голова Сергій Аксьонов, який виїхав на місце події, заявив, що внаслідок пожежі постраждали двоє людей. При цьому із селища триває евакуація населення «для забезпечення безпеки».
Міністерство оборони України наразі не коментувало пожежу в Криму.
Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив про «влучання» у склад боєприпасів однієї з військових частин російської армії на півострові.
Російська армія втратила 150 військових за добу, найбільше на Донеччині – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 150 людей особового складу за добу 15 серпня, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
Відтак загальні втрати армії Росії, за даними українського командування, сягнули близько 43 900 військових.
Генштаб також оновив дані щодо втрат російської техніки:
- 1 880 танків (+4 за добу)
- 4 152 бойових броньованих машин (+11)
- 989 артилерійських систем (+4)
- 263 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 136 засобів протиповітряної оборони
- 233 літаки
- 196 гелікоптерів (+1)
- 790 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+3)
- 190 крилатих ракет (+3)
- 15 кораблів/катерів
- 3 049 автомобілів та автоцистерн (+5)
- 92 одиниці спеціальної техніки
«Найбільших втрат противник зазнав на Донецькому напрямку», – додає командування, зазначивши, що дані уточнюються.
За останніми даними Пентагону, наведеними 9 серпня, від початку повномасштабної війни в Україні загинули чи зазнали поранення 70-80 тисяч російських військовослужбовців.
Наприкінці липня директор ЦРУ Вільям Бернс оцінив російські втрати у війні проти України в 15 тисяч людей убитими і близько 45 тисяч пораненими.
Синєгубов повідомив про один із «наймасованіших» обстрілів Харкова за останній час
Російські війська завдали масованого удару по Харкову вночі проти 16 серпня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов вранці у вівторок.
«Цієї ночі був один із наймасованіших обстрілів Харкова за останній час», – прокоментував він.
Увечері 15 серпня російські війська обстріляли Київський район Харкова з реактивних систем залпового вогню, пошкодивши приватні будинки та дорожнє покриття.
Читайте також: «Дипломи, які ніколи не видадуть». У Львові вшанували пам’ять загиблих студентів
Крім того, о 2:30 сили оборони міста зафіксували одразу сім пусків ракет із російського Белгорода в бік Харкова. Були влучання в Шевченківському, Київському, Салтівському, Індустріальному та Холодногірському районах. Удари пошкодили фасади будівель і частково зруйнували дорожне покриття.
«За даними Центру екстреної медичної допомоги, протягом доби постраждали дев’ять людей у Харкові, з них жінка 75 років, на жаль, від отриманих поранень померла», – додав Синєгубов.
Крім того, російські війська протягом попередньої доби обстрілювали цивільні об’єкти Харківського, Богодухівського, Чугуївського та Ізюмського районів області, пошкодивши приватні будинки та господарчі споруди.
Читайте також: Обстріл Харкова: кількість поранених зросла до п’яти
Харків та населені пункти області практично щоденно потерпають від російських обстрілів. 7 серпня у Харківській обласній прокуратурі повідомили, що через російську агресію в області загинули понад 1000 цивільних, із них 50 дітей, поранені – удвічі більше.
Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.
Чубаров повідомив про вибухи на складі боєприпасів у Криму
Вранці 16 серпня в Джанкойському районі окупованого Криму було чути вибухи, повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«Повідомляють із тимчасово окупованого Криму: влучне влучення по військовій частині орків у селищі Qalay (нині Азовське) Джанкойського району. Вибухи лунають упродовж години...», – написав він у фейсбуці.
Пізніше Чубаров заявив про «влучання» у склад боєприпасів. Також згодом він додав, що до села Майське в Джанкойському районі вирушив підконтрольний Росії голова окупованого Криму Сергій Аксьонов.
ЗСУ відкинули російські війська біля Бахмута, бої тривають – Генштаб
Російські війська продовжують завдавати ракетних ударів по цивільних об’єктах в Україні, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 16 серпня.
На Донбасі тривають бої на кількох напрямках. Зокрема, як повідомляє командування, російські загарбники ведуть наступ на напрямку Лисичанський нафтопереробний завод – Івано-Дарʼївка.
«Підрозділи противника вели наступальні та штурмові дії у напрямках Володимирівка – Бахмутське та Стряпівка – Соледар (Бахмутський напрямок – ред.). Тут українські воїни зупинили та відкинули окупантів назад. На напрямках Покровське – Бахмутське та Горлівка – Залізне бойові дії тривають», – додає штаб.
Президент Радіо Свобода: Україна має ретельно розслідувати можливе стеження за Віталієм Портниковим
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай закликав владу України ретельно розслідувати можливе стеження за політичним оглядачем Радіо Свобода Віталієм Портниковим.
«Ми закликаємо українську владу ретельно і прозоро розслідувати можливе стеження за Віталієм Портниковим. Вільна преса означає свободу від переслідувань і залякувань. Важливо, щоб демократичні уряди гарантували, що журналісти не стають мішенями за свою роботу, навіть під час війни», – заявив Флай.
Львівське обласне управління Служби безпеки України продовжує встановлювати обставини того, як у квартирі політичного оглядача Радіо Свобода Віталія Портникова був встановлений пристрій, який, за словами журналіста, міг використовуватися для прихованого запису розмов.
Президент Польщі вшанував пам’ять воїнів УНР
Президент Польщі Анджей Дуда вшанував пам’ять військових Української народної республіки на цвинтарі у Варшаві напередодні Дня Війська Польського, який відзначають 15 серпня.
«Президент Анджей Дуда на православному цвинтарі у Варшаві вшанував воїнів УНР, які у 1920 році воювали разом із вояками Війська Польського проти більшовиків», – повідомила канцелярія польського президента у твітері.
На оприлюдненому там відео видно, що Дуда поклав вінок до пам’ятника загиблим і став на коліно.
Тим часом, 15 серпня у Львові керівник канцелярії прем’єр-міністра Польщі Міхал Дворчик вшанував пам’ять учасників війни 1920 року, похованих на «цвинтарі орлят».
«Вперше в історії разом: львівські поляки, генеральний консул Республіки Польща, голова Львівської ОВА Максим Козицький і міський голова Львова Андрій Садовий вшанували польських і українських воїнів», – написав він у твітері.
У Польщі 15 серпня відзначають День Війська Польського. Президент України Володимир Зеленський звернувся в цей день до поляків їхньою мовою.
«Наші народи пройшли великий шлях і нарешті досягли історично найбільшої згоди з головного питання для українців і поляків. Це питання про свободу. Тільки разом ми можемо захистити незалежність наших держав – на покоління вперед», – сказав голова держави.
Чи їхати на нове місце, кидаючи свій дім перед загрозою російського наступу, і за що там жити?
Багато жителів Донеччини бояться евакуюватися, навіть попри те, що близько до їхніх міст проходить лінія фронту, а артилерія Росії дострілює просто до вулиць.
Тисячі переселенців «другої хвилі» зараз розкидані по усіх куточках України, та вимушені будувати своє життя «з чистого аркуша». Серед тих, хто так будує, – колишній житель Слов’янська, бізнесмен, хореограф, організатор місцевих заходів та волонтер Олексій Овчинніков. Він довго тримався в рідному місті й допомагав армії, але настав момент, коли вирішив: треба їхати.
Радіо Донбас.Реалії розпитало його, як пережити релокацію, і чому краще не казати собі, що це – тимчасово. Читайте за лінком
Угруповання «ДНР» почало «суд» над полоненими іноземцями, яким загрожує страта
Підтримувані Росією бойовики угруповання «ДНР» висунули звинувачення п’ятьом захопленим в Україні іноземцям у найманстві під час «судового процесу», який почався 15 серпня, повідомили російські ЗМІ.
Російське державне агентство ТАСС цитує «суддю» у справі, який заявив, що звинувачення проти трьох чоловіків – шведа Матіаса Густавсона, хорвата Векослава Пребега і британця Джона Гардінга – передбачають покарання у вигляді страти.
Згідно з повідомленнями, усі п’ятеро не визнали себе винними за звинуваченнями в найманстві та підготовці до «захоплення влади силою».
Повідомляється, що наступне «слухання» у справі заплановане на жовтень.
В угрупованні «ДНР» минулого тижня звинуватили Густавсона, Пребега, Гардінга і британців Ендрю Гілла і Ділана Гілі у приєднанні до збройних сил України.
В угрупованні заявили, що їх буде звинувачено в найманстві, підготовці до терористичної діяльності і діяльності, спрямованій на захоплення влади.
Минулого місяця Міністерство закордонних справ Великої Британії засудило «експлуатацію» військовополонених і цивільних осіб у політичних цілях після захоплення Гілі та Гілла. Інший британець Пол Урі, який потрапив у полон разом із Гілі та Гіллом, помер, перебуваючи «під арештом» у бойовиків.
Це вже не перший так званий судовий процес проти полонених іноземців на окупованій території Донеччини. 9 червня так званий «верховний суд» незаконного збройного угруповання «ДНР» засудив трьох полонених іноземців, які воювали в складі Збройних сил України, до смертної кари.
Велика Британія і США засудили «смертний вирок». Як заявила голова МЗС Великої Британії Ліз Трасс, згадані особи є військовополоненими, а так званий «вирок» є «фіктивним» і «абсолютно беззаконним».